Особливості обліку короткострокових зобов’язань

2

Проблеми оцінки зобов'язань

2.1

Облік авансів, отриманих під постачання товарів, робіт та послуг, підприємство веде за кредитом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками ”. При складанні Балансу залишки за рахунком 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками ” показуються підприємством згорнуто у рядку 161 як первісна вартість дебіторської заборгованості. Дані за авансами отриманими, таким чином, не відображаються у фінансовій звітності підприємства

Для обліку авансів отриманих Інструкцією передбачено використання рахунку 681 “Розрахунки за авансами одержаними ”. Підприємства мають право для обліку авансів отриманих використовувати відповідні рахунки 3 класу: 36, 37. У таких випадках на рахунках 36, 37 облік повинен вестись обов'язково в розрізі окремих дебіторів та кредиторів з відокремленням даних за авансами одержаними. При складанні фінансової звітності дані по дебіторах і кредиторах з рахунків 36, 37 переносяться в різні статті фінансової звітності, зокрема, дані за авансами одержаними переносяться в рядок 540 Балансу

2.2

Підприємство відображає в обліку довгострокові фінансові зобов'язання за сумою погашення

Зобов'язання за довгостроковими кредитами, фінансовою орендою, довгостроковими векселями та облігаціями, а також всі інші фінансові зобов'язання повинні оцінюватися лише за теперішньою вартістю з урахуванням умов погашення зобов'язання та спеціальних правил оцінки окремих видів фінансових зобов'язань, передбачених ПБО (див. розділи 2.3, 2.6). Ставки дисконтування при цьому повинні враховувати ринкові ставки по альтернативних запозиченнях. Порядок розрахунку теперішньої вартості розкривається у примітках до фінансової звітності

Оцінка в бухгалтерському обліку необхідна в процесі господарювання при надходженні і вибутті активів; при виникненні прав і зобов'язань; при здійсненні таких операцій, як: купівля-продаж, оренда майна, застава, страхування, інвестування. Переоцінка основних засобів, виділення часток у статутному капіталі при створенні підприємств та в процесі діяльності, об'єднанні підприємств, встановленні ціни на акції, ліквідації підприємства, встановленні ціни розміщених емітованих акцій, і т.ін.[10]

Активи та зобов'язання утворюють основний кістяк бухгалтерського балансу. Залишки активів та зобов'язань на кінець звітного періоду відображаються у балансі і показують їх наявність на звітну дату. Фактично всі наявні цінності та власний і залучений капітал, за рахунок якого вони утворені, зафіксовані в балансі. З цієї причини вибуття активів та погашення зобов'язань протягом звітного періоду розглядаються як списання їх з балансу. Тому логічним є той факт, що вибуття об'єктів в обліку оцінюють так, як вони відображені в балансі. Водночас сучасна система бухгалтерського обліку передбачає диференційований підхід до оцінки об'єктів для відображення операцій їх вибуття, хоча принцип відповідності вартості списання і вартості визнання в балансі в більшості випадків зберігається.

Кожен об'єкт бухгалтерського обліку, незалежно від того, на якій стадії кругообігу капіталу він перебуває, завжди оцінюється в бухгалтерському обліку за історичною чи поточною вартістю. Обрання того чи іншого способу оцінювання залежить від базової оцінки, специфічних особливостей об'єкта оцінки та виду господарської операції.

Формулювання мети оцінки дає змогу встановити повне і правильне найменування об'єкта оцінки, вид активів, які оцінюються, вид майнових прав, які оцінюються, дату оцінки. Неправильно сформульована мета спричиняє використання неадекватної методики і внаслідок цього помилковий результат оцінки активів та зобов'язань.

Оцінки, які використовуються різними функціями управління або є їх результатом, мають одну спільну властивість - у вартісному вимірі відтворюють різні боки або аспекти господарської діяльності або економічної діяльності. Диференціація економічних оцінок може відбуватися за їх метою або сферою застосування, методом розрахунку та джерелом вихідних даних.

Поняття «оцінка» в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО використовується у тлумаченнях принципу бухгалтерського обліку, сутності активів, зобов'язань, доходів і витрат, змісту облікової політики, а також фігурує у формулюванні принципів бухгалтерського обліку.

Згідно з П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» облікова оцінка - це попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Інакше кажучи, це приблизна величина, яка визначається підприємством, спираючись на минулий досвід і наявну інформацію.

Підхід до тлумачення оцінки як до процесу вимірювання вартості об'єктів бухгалтерського обліку і як до процесу створення якісних характеристик облікової інформації втілено у трьох принципах підготовки фінансової звітності, сформульованих у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Це принципи безперервності діяльності, історичної (фактичної) собівартості та обачності.

Враховуючи принцип безперервності діяльності, зобов'язання підприємства оцінюють, враховуючи припущення, що його діяльність триватиме й надалі. Щодо принципу історичної (фактичної) собівартості, то на його основі визначено пріоритет оцінки активів, враховуючи витрати на їх виробництво та придбання. Проте найважливішим принципом, який необхідно застосовувати в процесі оцінки зобов'язань, є принцип обачності. Він передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які запобігають заниженню сум визнаних зобов'язань.

У параграфі 99 Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів під оцінкою розуміють процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів в балансі та в звіті про прибутки та збитки. Це передбачає вибір певної бази (основи) оцінки.

Отже, найчастіше трактують оцінку як елемент методу бухгалтерського обліку. Завдяки цьому вона має зв'язок з усіма його складовими і забезпечує дотримання таких вимог до балансу, як правдивість і реальність. [14]

Нормативна база з бухгалтерського обліку в Україні щодо оцінки об'єктів бухгалтерського обліку при їх визнанні і відображенні в балансі загалом відповідає міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ) та міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (МСБО). Це обумовлено тим, що положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) розроблялися на основі МСБО, тому в них відображено особливості сучасної міжнародної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Питання оцінки належить до таких особливостей. Проте, у МСБО та у П(С)БО не чітко сформульовані положення щодо того, за якою оцінкою об'єкти бухгалтерського обліку мають оцінюватися при визнанні і відображенні в балансі. Щодо МСБО, то це не можна вважати недоліком, оскільки вони є узагальненням світової практики і висвітлюють тільки концептуальні засади обліку та мають рекомендаційний характер. Що ж стосується національних П(С)БО, то варто було б зазначити, що питання оцінки об'єктів обліку повинні бути більш конкретизованими, щоб запобігти неточностям при складанні звітності.

Дослідити і класифікувати підходи до оцінки зобов'язань, що використовуються у бухгалтерському обліку, за національною нормативною базою неможливо, оскільки в ній відсутній окремий документ подібний до Концептуальної основи складання і подання фінансових звітів, який би висвітлював загальні підходи до оцінювання об'єктів бухгалтерського обліку. Тому звернемося до оцінки зобов'язань відповідно до Концептуальної основи.

облік короткостроковий заборгованість

Висновки

В результаті виконання курсової роботи засвоєно основні поняття, характеристику та бухгалтерські рахунки на яких ведеться облік поточних зобов'язань, зобов'язання фіксуються в бухгалтерському обліку в міру їхнього виникнення й оцінюються сумою коштів або товарів, необхідних для їхнього погашення.

Виявлено, що бухгалтерський облік поточних зобов'язань ведеться на рахунках шостого класу плану рахунків: 60 "Короткострокові позики", 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", 62 "Короткострокові векселі видані", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки по виплатах працівникам", 67 "Розрахунки з учасниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 69 "Доходи майбутніх періодів". Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, інших розрахунків та операцій, а також доходів майбутніх періодів.

Поточні зобов'язання погашаються за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають триваліший).

Список використаної літератури

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Законодавство України. - 12 с.;

2. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Законодавство України. - 132 с.;

3. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 р. // Законодавство України. - 230 с.;

4. П(С)БО 11 "Зобов'язання";

5. П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств";

6. П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

7. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - К.: Алерта, 2006. - стор. 786 - 792;

8. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000, стор. 340 - 380;

9. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Г. Ловінська, Л.В. Жилкіна, О.М. Голенко та ін. - К.: КНЕУ, 2002. - 370 с.

10. Джога Р.Т., Свірко С.В., Сінельник Л. М.. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підруч-ник / За заг. ред. проф. Р. Т. Джоги. - К.: КНЕУ, 2003. - 483 с.

11. Огійчук М.Ф.. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: Підручник / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, М.І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М.Ф. Огійчука. - 6-те вид., перероб. і допов. - К. : Алерта, 2011. - 1042 с.

12. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Ч.4. - Луганськ, 2004. - с. 98 - -103;

13. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 260 с.; іл.

14. Энтони Р.Н. Основы бухгалтерського учета. - М., 2003. - с. 432;

Размещено на Allbest.ru