Облік надходження та вибуття товарів і тари на підприємствах роздрібної торгівлі

Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу товарів у розстрочку, який заключається за встановленою формою між суб'єктом господарювання і фізичною особою (покупцем), згідно з яким суб'єкт господарювання зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець - здійснити розрахунки затовар у строки і в розмірах, передбачених договором. При цьому покупець повинен подати паспорт і довідку для придбання товарів у розстрочку встановленої форми, яка видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам - органом, який призначив пенсію.

Довідка для придбання товарів у розстрочку видається адміністрацією підприємства (установи, організації) тільки тим особам, які знаходяться у трудових відносинах з цим підприємством (або навчання у навчальних закладах) не менше трьох місяців і постійно отримують заробітну плату (стипендію). Підприємства можуть видавати фізичним особами тільки одну довідку. Наступна довідка може бути видана тільки після остаточного розрахунку за товари, що куплені у розстрочку.

Бланки довідок виготовляються за замовленням підприємства, містять друковану нумерацію, видаються, обліковуються і зберігаються як бланки документів суворого обліку.

Договір між суб'єктом господарювання і покупцем, який буде здійснювати погашення кредиту шляхом відрахувань із його заробітної плати (стипендії) за місцем роботи (навчання), складається в трьох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання, другий -- надається покупцеві, третій -- підприємству (установі), що видало довідку. В разі розрахунків з покупцями, які будуть здійснювати погашення кредиту шляхом внесення готівкою до каси суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків, договір складається в двох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання (продавця), другий -- надається покупцеві.

Передача в розпорядження покупцям товарів, що придбаються в розстрочку, здійснюється за умови сплати першого внеску (завдатку) у таких розмірах:

- не менше вартості товару при ціні такого товару до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 грн.);

- не менше 50% при ціні такого товару більше 50 неоподатковуваних мінімумів (більше 850 грн.);

- не менше 25% вартості при торгівлі в розстрочку транспортними засобами.

Договором передбачається строк оплати решти вартості товарів у таких розмірах:

- від 6 до 15 місяців, якщо вартість товарів не перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.);

- від б до 24 місяців, якщо вартість товарів перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів (850 грн.).

- від 6 до 60 місяців, якщо відбувається продаж транспортних засобів (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).

Наданий кредит не повинен перевищувати:

- З-місячної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця в разі продажу товарів з розстроченням платежу на 6 місяців;

- 6-місячної -- з розстроченням платежу на 12 місяців;

- 12-місячної--з розстроченням платежу на 24 місяця.

Зазначені обмеження не поширюються до випадків продажу транспортних засобів (п. 11 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).

На товари, придбані в розстрочку, поширюються гарантійні строки обслуговування (ремонту). Продаж товарів в розстрочку і внесення чергових платежів здійснюється за цінами, що діяли на день продажу, і зміні не підлягають.

Право власності на товар, переданий згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після остаточного розрахунку. При продажу транспортних засобів суб'єкт господарювання робить помітку «Розстрочка» в довідці-розрахунку або акті приймання-передачі, виданої заводом-виробником. На ці транспортні засоби не видаються довіреності з правом відчуження, а також ці транспортні засоби не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до подання покупцем договору з відміткою суб'єкта господарювання про повний розрахунок (п. 10 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 № 138).

При продажу товарів у розстрочку покупець сплачує відсотки від наданого кредиту, розмір яких встановлює суб'єкт господарювання, але не вище діючих на час продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, який обслуговує суб'єкт господарювання, що здійснює продаж товарів у розстрочку.

Погашення кредиту, наданого покупцю при продажу товарів у розстрочку, здійснюється шляхом внесення грошей готівкою в касу суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків підприємствами (установами) суми чергового платежу і відсотків за наданий кредит, утриманих із заробітної плати (стипендії) покупця. [9. Ст. 283-287]

При внесенні чергових платежів готівкою в касу суб'єкта господарювання для підтвердження оплаченої суми обов'язковим є видача чека через ЕККА, який наклеюється безпосередньо на договорі (інші відмітки і розписки щодо сплати і виправлення суми на договорі вважаються недійсними).

Бухгалтерський облік по продажу товарів у розстрочку суб'єктом господарювання здійснюється в такому порядку. При реалізації товарів у розстрочку їх продажна вартість повністю включається в обсяг роздрібного товарообороту за датою фактичного відпуску товарів покупцю. Тому на всю вартість проданих у кредит товарів робиться запис по кредиту рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» і дебету рахунків:

30 «Каса» (або 31 «Рахунки в банках») -- на суму початкового платежу за товари, здійсненого покупцями;

36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» -- на решту вартості товару, проданого в кредит.

Відсотки, що підлягають сплаті покупцями за наданий кредит, за спеціальним розрахунком відносяться на доходи майбутніх періодів і відображаються записом по дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту рахунка 69 «Доходи майбутніх періодів». При цьому відсотки за кредит розраховуються за кожен місяць із застосуванням 1/2 річного розміру відсотків від фактичного кредиту, яким покупець користувався у місяці, за який сплачено черговий внесок до повного погашення заборгованості.

Таблиця 4.6

№	Зміст господарської операції	Д-т	К-т
1.	Заборгованість покупців за товари, придбані в кредит, на суми, внесені в касу торговельного підприємства (включаючи відсотки за кредит)	30	36
2.	Зарахування до доходів від реалізації звітного періоду суми сплачених покупцями відсотків за наданий кредит (раніше врахованих як доходи майбутніх періодів)	69	702
3.	Вартість проданих у розстрочку товарів за обліковими цінами списується	902	282

За несвоєчасне внесення чергових платежів за придбані в розстрочку товари з покупців або з підприємств (установ, організацій), де вони працюють (навчаються), стягується пеня в розмірі, який обумовлений договором (але не більше 1/365 частки встановленої річної відсоткової ставки за кредит від простроченої суми за кожен день прострочення).

Розрахунок торгової націнки на реалізовані товари та собівартість реалізованих товарів.

Як уже зазначалося, протягом місяця на дебеті рахунка 902 «Собівартість реалізації» вартість реалізованих товарів відображається - за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну (реальну) вартість цих товарів і виявити валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця має бути визначена і списана сума торговельних націнок і знижок, які відносяться до цих товарів.

Від точності обчислення собівартості реалізованих торгових знижок (націнок) залежить реальність виявленого фінансового результату: завищення реалізованих торгових знижок (націнок) призводить до необґрунтованого збільшення прибутку, а зниження - до його зменшення.

Суму торговельних націнок (знижок) визначають або на підставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього процента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального наведеного далі розрахунку.

1. До суми торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок місяця (кредитове сальдо до рахунка 285 «Торговельна націнка») додають суму кредитового обороту за цим рахунком (одержані знижки, зроблені націнки) і віднімають суму обороту за дебетом рахунка (на інші списання).

2. До вартості реалізованих за місяць товарів за продажними цінами (оборот за дебетом рахунка 902 «Собівартість реалізації») додають вартість залишку товарів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка 28 «Товари»).

Обчислена сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів записується як кредитове сальдо субрахунка «Торговельна націнка». Це дає змогу визначити купівельну ціну залишку товарів як різницю між їх продажною ціною і сумою знижок (націнок) на відповідну дату.

Сума знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих, списується способом «червоного сторно» на дебет рахунка 902 «Собівартість реалізації» в кореспонденції з кредитом рахунка 285 «Торговельна націнка».

Діленням здобутої суми торговельних знижок (націнок) на вартість реалізованих і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і множенням на 100 визначають середній процент знижок (націнок).

Множенням вартості залишку нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100 визначають суму торговельних знижок (націнок), які відносяться до цього залишку.

Відніманням із всієї суми торговельних знижок (націнок) суми знижок (націнок), які відносяться до залишку товарів, визначають суму знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих. [11. info@prodiplom.com.ua]

Отже, роздрібна торгівля є дуже важливою для населення, адже це продаж товарів населенню за готівку. А торгова націнка нараховується для покриття витрат підприємства, отримання прибутку і сплати податків.

4.3 Облік тари і тарних матеріалів

Виробничі підприємства одержують сировину, матеріали і реалізують готову продукцію, як правило у тарі.

Тара - це основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару.

У бухгалтерському обліку тару класифікують за наступними ознаками:

1. Залежно від виду матеріалу, з якого воно виготовлена:

- тканина мішкова - мішки кулі тощо;

- скляна - пляшки, банки тощо;

- інша жорстка тара, папір, деревоволокнисті і деревостружкові матеріали, деревина і комбіновані матеріали на їх основі з полімерними синтетичними металевими покриттями (ящики, бочки, гофровані ящики, коробки і т. ін..);

- металева комбінована на основі металу з полімерними синтетичними покриттями (бідони, бочки тощо).

2. Залежно від функцій:

- Внутрішня - обгортки, картонні кробки, бляшані банки, флакони, тюбики тощо. Її вартість включається до вартості придбаного товару.

- Зовнішня - тара, в якій транспортується або зберігається товар в процесі руху від виробника до споживача.

3. Залежно від строку служби:

- Одноразова;

- Багаторазова:

o Інвентарна;

o Зворотня;

o Заставна.

До тарних матеріалів належать деталі, матеріали, призначені для виготовлення або ремонту тари, що використовуються для пакування продукції (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, пробка коркова і поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга, тощо).

Прийняття від постачальників нової тари, від покупців - поверненої (не заставної і заставної), від майстерень свого підприємства - виготовленої або відремонтованої, відпуск тари на сторону і у виробництво для пакування продукції, а також переміщення її на підприємстві слід оформляти типовими документами, затвердженими в установленому порядку.

Облік тари провадять також окремо за такими групами:

1. Поворотна тара заставна.

2. Поворотна тара не заставна.

3. Тара, що виконує одноразовий оборот.

4. Матеріали і деталі, призначені для виготовлення і ремонту тари, використовуваної для пакування продукції.

5. Тара з-під імпортних товарів.

Облік має вестися бухгалтерією за кожною назвою та групою тари у вартісному вираженні по складах і коморах, матеріально-відповідальних особах і видах тари.

Організація аналітичного обліку тари здійснюється методом згідно з положеннями стандарту щодо обліку матеріалів на підприємствах.

Синтетичний облік тари здійснюється на активному рахунку «Виробничі запаси», субрахунок «Тара і тарні матеріали» (за фактичною собівартістю або заставною вартістю). На цьому субрахунку обліковуються усі види тари, включаючи тару власного виробництва, а також матеріали і деталі, призначені для її виготовлення і ремонту (бочкова плівка, залізо обручне, деталі для збирання ящиків тощо).

Фактична собівартість тари складається з усіх затрат щодо заготівлі і доставлення її на склад підприємства.

Для визначення ТЗЗ, що включаються у собівартість використаної тари в поточному місяці, які не можна було ідентифікувати з конкретним видом тари, обчислюють проценти б транспортно-заготівельних затрат за формулою (яка була наведена раніше)

б=

де: сальдо транспортно-заготівельних затрат на початок місяця; - транспортно-заготівельні затрати на місяць; - сальдо тари на початок місяця за відпускними цінами; - прихід тари у поточному місяці за відпускними цінами.

Для правильного віднесення транспортно-заготівельних затрат на собівартість окремих видів тари необхідно ці затрати врахувати за групами тари, встановленими на даному підприємстві.

Затрати на виготовлення нової тари на підприємствах, які пакують у продукцію, обліковуються на рахунку «Затрати виробництва» (відповідний субрахунок).

Тару, яка призначена для постійного зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах або багаторазового використання (з метою здійснення технологічного процесу виробництва - цистерни, металеві і дерев'яні діжки та ін.), обліковуються на рахунках:

«Малоцінні і швидкозношувані предмети» (тара, яка служить менш як один рік, незалежно від її вартості, і тара вартістю, нижчою від ліміту, за одиницю, незалежно від терміну служби) до або більше одного року або «Основні засоби» (тара понад зазначений ліміт при терміні служби більш як один рік).

Отже, тара займає значне місце у русі товарів, адже саме вона служить виробом для розміщення товарів. Вона є основним елементом упаковки товару. [9. Ст. 287- 290]

5. Облік руху товарів в ЗЕД

5.1 Облік експортних операцій

Продаж товарів чи послуг іноземному покупцеві з відправкою товару у країну покупця називається експорт.

Експорт товарів - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації (за договором консигнації - попередньої вантажної митної декларації, оформленої відповідно до митного режиму "експорт при ордерних поставках") на продукцію, що експортується, "а у разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Допускається зменшення суми валютної виручки на розмір комісійних винагород, які утримали банки - нерезиденти за проходження платежу через їх рахунки, якщо оплата резидентом таких винагород передбачена договором та підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті). [1.Ст.409]

Відповідно до законодавства усі записи в бухгалтерському обліку по валютних рахунках, а також по відображенню господарських операцій в іноземній валюті здійснюються в національній грошовій одиниці України. Одночасно ці записи повинні відображатися в обліку в тій грошовій одиниці, у якій фактично здійснюються операції. Це досягається записом вартісних показників у вигляді дробу, у чисельнику якого вказується сума в іноземній валюті, а у знаменнику - її еквівалент у грошовій одиниці України.

Для визначення еквівалента використовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, який установлює Національний банк України. З часом під впливом ряду факторів, які відбуваються як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку України, курс гривні до іноземної валюти має тенденцію до зміни. Тому однією з особливостей відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій є те, що український еквівалент суми в іноземній валюті не є раз і назавжди фіксованою величиною, а підлягає перерахунку на певну дату за офіційним курсом Національного банку України.

Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до долара США як середньозважений курс за операціями комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. У межах своєї загальної відповідальності за забезпечення стабільності національної валюти Національного банку України може здійснювати вплив на формування офіційного обмінного курсу шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку.

Бухгалтерський облік товарів організується та ведеться по рахунку 28 “Товари”:

а) за звітними партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги характер товару, можливість зберігання партій у процесі перевезення та перевалки;

б) за товарною номенклатурою міжнародної Гармонізованої Системи опису;

в) за місцями зберігання, етапами та напрямами руху товарів;

г) за організаціями та особами, які несуть матеріальну відповідальність.

Товари обліковуються в бухгалтерії зовнішньоекономічної організації у натуральному та вартісному вираженні, а у місцях перевалки, зберігання (в портах, на складах та базах) - в натуральному вираженні.

У зовнішньоекономічних організаціях в залежності від специфіки товарів встановлюється порядок оформлення та терміни проходження товарних документів, акцепту і оплати розрахункових документів, а також оприбуткування і списання товарів.

По товарах, які зберігаються на власних складах, кожного місяця проводиться інвентаризація бухгалтерських даних про залишки складського обліку. По товарах, які зберігаються на складах, які знаходяться за межами того міста, де ведеться бухгалтерський облік, звірення даних по залишках проводиться на підставі звітів складів

Нестачі, псування, биття товарів понад норми природного убутку, які виникли за вини окремих організацій та осіб, стягуються або списуються у встановленому порядку.

Повна інвентаризація фактичних залишків товарів на складах і в портах, а також перевірка залишків товарів, які знаходяться в дорозі, проводиться не рідше одного разу на рік.

Експортні товари облікуються в бухгалтерському обліку з моменту переходу їх у власність зовнішньоекономічної організації до реалізації їх іноземному покупцю. Основою для бухгалтерських записів з оприбуткування товарів для експорту являються товарно-розрахункові документи, які відображають їх рух до іноземного покупця.

Облік експортних товарів ведеться у зовнішньоекономічній організації в натуральному та вартісному вираженні. Кількісний та аналітичний облік експортних товарів ведеться, як правило, за обліковими партіями.

За облікову партію приймається:

- при відвантаженні товарів українськими постачальниками в порти - відправлення однорідного товару, оформлене однією чи декількома залізничними накладними в одному напрямку і відфактурована постачальником-підприємством одним рахунком;

- при морських перевезеннях - відправлення товару за кордон, оформлене одним коносаментом;

- при відвантаженнях товарів через прикордонні залізничні пункти, з переоформленням накладних на прикордонній станції, - відправлення однорідного товару згідно договору з постачальником товару в одному чи декількох вагонах, в один пункт призначення, для одного покупця, оформлена однією чи декількома залізничними накладними;

- при перевезеннях авіаційним транспортом - відправлення однорідного товару за кордон, оформлене однією авіанакладною;

- при відправленні експортних товарів поштою - відправка товару за кордон, оформлена однією поштовою квитанцією.

При відправленні експортних товарів ешелонами, які формуються українськими постачальниками, за облікову партію може бути прийнятий ешелон. В цьому випадку повинен бути організований облік вагонів, які відстали від ешелону та приєдналися до нього в дорозі.

У всіх випадках вибір ознак облікової партії повинен забезпечити ув'язку партії, яка прибуткується на рахунки запасів, з відфактуруванням товарів іноземним покупцям, а також можливість контролю за рухом та залишками експортних товарів в дорозі, в місцях їх зберігання і перевалки. Це має особливе значення при поставках комплектного устаткування, автоматичних ліній, великих пресів, станків та іншого устаткування, яке складається з окремих частин і механізмів, які відвантажуються постачальниками в розібраному вигляді декількома місцями і, в окремих випадках, неодночасно. Зовнішньоекономічна організація повинна забезпечити контроль за своєчасним прибуттям по призначенню усіх відвантажених місць.

Основою для бухгалтерських записів з обліку експортних товарів є належним чином оформлені документи, які фіксують рух товарів:

- акцептовані рахунки підприємства-постачальника з додатком специфікацій, накладних вантажного залізничного сполучення, коносаментів, авіанакладних, поштових квитанцій, які свідчать про відвантаження товарів в установлені адреси;

- приймальні акти, які підтверджують надходження товарів в порти чи на склади;

- рахунки іноземним покупцям, що виписані на основі вантажних митних декларацій (ВМД);

- комерційні та інші акти, які свідчать про нестачі, залишки та псування товарів;

- приймальні акти іноземних експедиторів, складські свідоцтва, приймальні акти консигнаторів та інші документи, які підтверджують рух експортних товарів за кордоном.

Облік експортних товарів по всіх етапах їх руху ведеться на рахунку 28 “Товари” на таких субрахунках:

§ “Товари експортні на складах постачальників”;

§ “Товари експортні по дорозі в Україні”;

§ “Товари експортні в портах, на складах і у переробці в Україні”;

§ “Товари експортні по дорозі за кордоном”;

§ “Товари експортні на складах, в переробці і на комісії за кордоном”;

На субрахунку “Товари експортні на складах постачальників” враховуються товари, виготовлені постачальником для експорту в відповідності з умовами договору і залишені зовнішньоекономічною організацією на відповідальне зберігання у постачальника. Виготовлені товари повинні відповідати відповідним технічним умовам і відповідно укомплектовані в тому випадку, якщо це вимагається умовами контракту з іноземним покупцем.

Основою для оприбуткування таких товарів по субрахунку служать акцептований рахунок постачальника та розписка про зберігання, яка свідчить про прийняття товарів на склад готової продукції на відповідальне зберігання. Розписка про зберігання повинна включати дату складання, повну назву товарів, кількість, номер, дату договору, і повинна бути підписана директором підприємства-постачальника, головним бухгалтером і матеріально відповідальною особою, яка прийняла товар на відповідальне зберігання (угода схову).

Термін зберігання і додаткові вимоги до зберігання можуть бути оговорені постачальником і зовнішньоекономічною організацією додатково, зокрема, договором на поставку експортних товарів.

Аналітичний облік ведеться за постачальниками, товарами і партіями.

По субрахунку “Товари експортні в дорозі в Україні” обліковуються експортні товари, відвантажені в порти України чи на прикордонні станції України, а також перевідправлені з одних портів України в інші і не прибулі на місце призначення до кінця звітного періоду. Основою для відображення товарів по цьому субрахунку є рахунки, платіжні вимоги підприємства з прикладеними до них відповідними супровідними документами.

Аналітичний облік по цьому субрахунку ведеться за пунктами призначення та обліковими партіями.

Зовнішньоекономічні організації зобов'язані слідкувати за своєчасним прибуттям товару в пункти призначення і приймати міри для пошуку вантажів, а в випадку необхідності пред'являти в установленому порядку претензії транспортним організаціям.

По субрахунку “Товари експортні в портах, на складах і в переробці в Україні” обліковуються експортні товари, які знаходяться в портах, на складах і базах в Україні, що очікують відправлення за кордон.

Вартість експортних товарів списується на цей субрахунок з субрахунку “Товари експортні в дорозі в Україну” на основі приймальних актів, складених портами, складами і базами, а також інших товаросупроводжувальних документів, що надходять в установленому порядку у зовнішньоекономічну організацію від портів, баз і складів.

По цьому ж рахунку обліковуються і товари, які знаходяться в переробці згідно технічним умовам поставки, до того як вони будуть відправлені іноземному покупцю.

Порядок здачі товару в переробку (як давальницька сировина) і приймання його з переробки встановлюється внутрішньою інструкцією зовнішньоекономічної організації. У випадку переробки товару на стороні умови переробки, норми виходу виробів, розміри відходів передбачаються в договорі.

Результати приймання товару з переробки оформляються актами з вказівкою в них назва товару, який переробляється, одиниці вимірювання, кількості зданого в переробку і прийнятого з переробки товару, ціни, вартості.

Аналітичний облік по даному субрахунку ведеться за місцями зберігання, назвами товарів і обліковими партіям, якщо товари враховуються за принципом товарної партії.

По експортних товарах, які знаходяться в портах, на складах і базах в Україні, перевірка даних складського обліку, який ведеться в місцях зберігання з даними бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної організації, повинна проводитися кожного кварталу. Виявлені розбіжності повинні бути урегульовані до складання бухгалтерської та податкової звітності.

По субрахунку “Товари експортні в дорозі за кордоном” обліковуються експортні товари, які відправлені за кордон і не прибулі до місця призначення до кінця звітного періоду.

Оприбуткування товарів на цей субрахунок проводиться в випадках, коли отримані документи, які свідчать про рух експортних товарів за межами кордону України, але право власності на ці товари залишається за українською організацією (відвантаження за кордон товарів, на консигнаційні склади, зразків експортних товарів і т.д.).

Аналітичний облік по даному субрахунку ведеться за країнами, назвами товарів і обліковими партіями.

На субрахунку “Товари експортні на складах, в переробці і на комісії за кордоном” відображаються товари експортні, які зберігаються на складах, в переробці чи передані для реалізації за кордоном на умовах консигнації.

Оприбуткування товару по цьому субрахунку проводиться після отримання підтвердження консигнатора про надходження товару на його склад.

Відносини між зовнішньоекономічною організацією і комісіонерами відносно порядку продажу експортних товарів визначаються спеціальними угодами.

В цих угодах вказується порядок: оформлення надходження товарів на консигнаційний склад, їх зберігання, реалізації, розрахунків; порядок проведення інвентаризації товарів; представлення звітів про їх рух і наявність залишків.

Аналітичний облік ведеться за країнами, консигнаторами, найменуваннями товарів і обліковими партіями. В угодах з консигнаторами повинно бути передбачено обов'язкове представлення звітів про надходження, реалізації і залишки товарів, які поставляються на консигнацію. Вказані дані про залишки товарів на консигнації підлягають звіренню з обліковими даними зовнішньоекономічної організації. В випадку виявлення розбіжностей повинні бути встановлені причини їх виникнення і проведене відповідне регулювання.

Експорт товарів займає значне місце в діяльності Українських підприємств.

5.2 Облік імпортних товарів

В процесі господарської діяльності підприємства досить часто виникає

потреба в товарах імпортного виробництва, а також в отриманні робіт та послуг іноземних спеціалістів.

Товари, які поступають по імпорту, підлягають обліку зовнішньоекономічної організації як імпортні товари з моменту оформлення імпортної вантажної митної декларації, та на підставі відповідних розрахункових і комерційних документів, які оформляють придбання товарів, до моменту їх продажу українським покупцям або витрачання у власному виробництві.

Імпортні товари обліковуються за митною вартістю (фактурна імпортній вартості, під якою розуміють вартість самого товару і вартість тари та упаковки, які оплачуються іноземному постачальнику по його рахунку в відповідності з контрактом). Витрати по транспортуванню, перевалці, зберіганню чи інші накладні витрати, які зв'язані з імпортом товарів до митного кордону України, мито та акциз включаються до імпортної вартості товарів:

- при імпорті машин та устаткування за облікову партію, як правило, приймаються;

- при морських перевезеннях - замовлення, транс, пароплав, коносамент;

- при залізничних перевезеннях - замовлення, транс, вагон, міжнародна залізнична накладна.

- при імпорті сировини, продовольчих виробів і товарів масового вжитку за облікову партію приймається :

- при морських перевезеннях - пароплав, товар, а в тих випадках, коли в порту організовано поконосаментне зберігання вантажів, то і коносамент;

- при залізничних перевезеннях - вагон, а коли вантажі поступають ешелонами, які формує іноземний постачальник, то ешелон.

В останньому випадку повинен бути організований облік вагонів, які відстали від ешелону в приєднались до ешелону по дорозі. [10. Ст. 568]

У всіх випадках вибір ознак облікової партії повинен забезпечити ув'язку партії, оприбуткованої на товарний рахунок, з відфактуруванням товарів підприємству і можливість контролю за рухом і залишками товарів в дорозі, в місцях зберігання і перевалки вантажів.

В бухгалтерському обліку рух імпортних товарів відображається на рахунку “Товари” по наступних субрахунках:

§ “Товари імпортні в дорозі за кордоном”;

§ “Товари імпортні на складах і в переробці за кордоном”;

Підставою для оприбуткування товарів на ці субрахунки є перехід права власності на зазначені товари до українського резидента до перетину митного кордону України. Фактично данні субрахунки використовуються тільки для реекспортних товарів які не підлягають подальшому ввезенню на митну територію України.

§ “Товари імпортні в портах і на складах в Україні”;

§ “Товари імпортні в дорозі в Україну”;

Імпортні товари прибуткуються в дебет рахунку з кредиту рахунку “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” незалежно від того, коли вони надійшли ѕ до чи після отримання зовнішньоекономічною організацією розрахункових і товаросупроводжувальних документів іноземних постачальників.

По субрахунку “Товари імпортні в дорозі за кордон” облікуються імпортні товари, передані за кордоном у переробку (у тому числі давальницька сировина). Як правило, товари прибуткуються в тому звітному періоді, в якому, згідно умов контракту, право власності на товар перейшло зовнішньоекономічній організації на основі документів, які підтверджують надходження товарів на склад чи в переробку за кордон. В якості таких приймаються складські свідоцтва чи розписки.

Аналітичний облік ведеться по країнам, товарам, партіям і місцям зберігання (відповідальним особам).

По субрахунку “Товари імпортні в портах і на складах в Україні” облікуються імпортні товари, які прибули в порти України, на прикордонні бази і склади.

Товари прибуткуються на цей субрахунок в тому звітному періоді, в якому вони прибули в порт, на склади і бази на основі рахунків, отриманих від портів, станцій, складів, баз і які підтверджують надходження товарів.

Аналітичний облік ведеться за місцями зберігання, товарам і обліковим партіям товарів, а по товарах, які зберігаються на власних складах, також і по матеріально-відповідальним особам.

По субрахунку “Товари імпортні в дорозі в Україну” відображаються товари, які надійшли на прикордонні станції та в порти і не були відправлені до кінця звітного періоду замовникам. Товари оприбутковуються на цей рахунок датою їх надходження на станцію. По цьому ж субрахунку облікуються товари, що надійшли в український порт чи на прикордонну станцію і направлені на склади зовнішньоекономічних організацій, а також імпортні товари, призначені для реекспорту в інші країни, які направляються з території України в вихідні порти чи прикордонну станцію для послідуючого відправлення.

Аналітичний облік по даному субрахунку ведеться по країнам, товарам та обліковим партіям. [14. www.visnuk.com.ua]

Облік реекспортних товарів

Під реекспортними товарами розуміють товари, придбані по імпорту для подальшого продажу іноземним покупцям.

Реекспортні товари обліковуються за їх купівельною вартістю, тобто за вартістю, що вказана у рахунках іноземних постачальників.

Передача імпортних товарів на реекспорт, для подальшого їх продажу за кордон, відображається по субрахунках реекспортних товарів.

Вартість товарів, призначених для реекспорту без завезення в Україну, списується з рахунку імпортних товарів на рахунок реекспортних товарів по даті відвантаження їх на адресу іноземного покупця.

У випадку, коли імпортні товари завозяться в Україну, то вони зараховуються на субрахунки реекспортних товарів датою видачі доручення на відвантаження імпортних товарів іноземному покупцеві.

Після передачі імпортних товарів для реекспорту облік їх ведеться аналогічно обліку експортних товарів за товарними партіями. Бухгалтерський облік реекспортних товарів по всім етапам їх руху ведеться по таких субрахунках:

§ “Товари реекспортні в дорозі в Україні”;

§ “Товари реекспортні в портах, на складах і в переробці в Україні”;

§ “Товари реекспорті в портах, на складах і в переробці за кордоном”;

§ “Товари реекспортні в дорозі за кордоном”.

На субрахунку “Товари реекспортні в дорозі в Україні” обліковуються реекспортні товари в дорозі на українській території.

Аналітичний облік ведеться на основі транспортних документів за напрямками і товарними партіями.

На субрахунках “Товари реекспортні в портах, на складах і в переробці в Україні” і “Товари реекспортні в портах, на складах і в переробці за кордоном” відображаються реекспортні товари, які тимчасово знаходяться в портах і на складах в Україні та за кордоном до їх подальшого відправлення за призначенням.

Аналітичний облік ведеться окремо в Україні та за кордоном по місцям зберігання, матеріально-відповідальним організаціям і особам, по товарам і обліковим партіям.

На субрахунку “Товари реекспортні в дорозі за кордоном” обліковуються реекспортні товари, які знаходяться в дорозі за кордоном як з числа товарів, які були завезені в Україну, так і товарів, відвантажених на місце призначення без завозу в Україну.

Імпортна операція - комерційна діяльність, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності. [11. info@prodsplom.com.ua]

Аналітичний облік ведеться по країнам, товарам і товарним партіям.

Отже, імпортні товари потрібні для діяльності підприємства.

5.3 Облік товарообмінних (бартерних) операцій

Товарообмінні операції, в основу яких покладено натуральний товарообмін і які здійснюються за умови нестачі грошей.

Порядок проведення товарообмінних (бартерних) операцій регулюється Законом України від 23.12.98. р. №351-ХІУ «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності». Згідно із цим Законом право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій мають всі особи, визначені як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

Установлений законодавством режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій, а також відповідальність за порушення його норм і вимог поширюється на всіх осіб, які здійснюють товарообмінні (бартерні) операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оформляються товарообмінні (бартерні) операції бартерним договором або договором, яким передбачається змішана форма оплати, тобто часткова оплата в натуральній формі. І в тому і в іншому випадку обмін товарами (роботами, послугами) повинен бути збалансований за вартістю і не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Ціни на товари (роботи, послуги) можуть визначатися суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент укладення зовнішньоекономічного бартерного договору (контракту). У випадку коли предметом бартерного договору є товари, відносно яких діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається на підставі таких цін.

Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надана можливість проведення товарообмінної (бартерної) операції на підставі договору, який передбачає змішану форму оплати.

Тому до форми і порядку укладення такого договору також застосовуються певні вимоги.

Так, у розділі "Предмет договору (контракту)" такого договору крім зазначення точного найменування, марки, сорту, товару або кінцевого результату робіт, що виконуються, послуг, що надаються, які один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, буде також указане і точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічного виконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов'язань.

При укладенні договору зі змішаною формою оплати в розділі "Ціна і загальна вартість договору (контракту)":

1) зазначається ціна одиниці виміру товару і загальна вартість товару або загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договором з оплатою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи, послуги);

2) загальна вартість поставок, оплата за якими передбачається в натуральній формі, виражається обов'язково в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют.

У разі експорту високоліквідних товарів за договором, яким передбачена оплата таких товарів як грошовими коштами, так і в натуральній формі, терміни повернення валютної виручки та імпортної частини договору (контракту) становлять відповідно 90 і 60 днів.

Товари, що імпортуються за зовнішньоекономічним бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у терміни, зазначені в договорі, але не пізніше 90 (а в разі експорту за бартером високоліквідних товарів - 60) календарних днів з моменту оформлення вивізної (експортної) вантажної митної декларації, а в разі експорту робіт (послуг) - з дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг нерезидентові. [6. Ст. 724]

У разі порушення суб'єктами ЗЕД термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерним договором, з них стягується пеня в розмірі 0,3% вартості неотриманих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості, що виникла за таким договором.

Якщо ж товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, пеня стягується за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня нараховується за ненадання або невчасне надання інформації про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Пеня за вказане порушення встановлена в розмірі 1% вартості фактично експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

У разі перевищення термінів повернення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, терміни їх повернення можуть бути продовжені на підставі індивідуального дозволу (ліцензії).

Постановою Кабміну України “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ № 756 від 29.04.99 р. затверджено перелік високоліквідних товарів і перелік товарів, операції з якими за зовнішньоекономічними товарообмінними (бартерними) операціями заборонені.

Крім того, цією Постановою визначений Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Відповідно до зазначеного Порядку:

1. Бартерні договори відносяться до таких, що передбачають:

1) виробничу кооперацію ѕ у разі, коли за цими договорами здійснюються операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та технологічних операцій;

2) консигнацію ѕ у разі коли за цими договорами здійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

3) комплексне будівництво ѕ у разі коли за цими договорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою “будувати - експлуатувати - передавати (Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;

4) поставку складних технічних виробів - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки устаткування частинами або технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх в дію на місці експлуатації, а також складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів;

5) поставку товарів спеціального призначення - у разі коли за цими договорами здійснюються операції з поставки товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Бухгалтерський облік товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності відображається у наступних проводках.

облік товар імпорт експорт

Таблиця 5.1

№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1	оприбутковані товари	281	631
2	відвантажені товари (з ПДВ)	361	702
3	списується вартість товарів	902	281
4	проведено залік заборгованості по бартерному контракту	631	361

6. Облік та документальне оформлення руху товарів на підприємстві «Вопак-Трейд» за І півріччя 2009 року

Облік та узагальнення інформації про рух товарів, що надійшли на підприємство «Вопак-Трейд» з метою продажу, обліковується на рахунку 28 «Товари». За дебетом рахунка відображається надходження товарів, а за кредитом вибуття (реалізація) товарів. Кінцеве сальдо рахунка 28 «Товари» становить 25813450,85 грн. [Додаток Ї]

На підприємстві для надходження руху товарів використовуються такі документи, як прибуткова накладна [Додаток З] до якої додається видаткова накладна [Додаток И]. Також до прибуткової накладної можуть додаватися, крім видаткової накладної, податкова накладна та товарно-транспортна накладна [Додаток І].

Також використовують звіт по проводкам [Додаток К, Л, М] в яких зазначають дату складання документа, документ, дебет та кредит, суму. Також проводиться аналіз рахунка 6412 - ПДВ. [Додаток Н]

На основі додатку Й створена таблиця 6.1 «Господарські операції за І півріччя 2009 р.» за якою ми бачимо, що покупцям відвантажена продукція на суму 180751 грн. і відображено податковий кредит з ПДВ - 6851302 грн., а придбано на суму 32339384 грн. та відображено податкове зобов'язання -8420709 грн. Були оприбутковані товари на склад в сумі 481018 грн.

Оплачено за отримані товари 43653905 грн. та перераховано аванс за товари постачальнику 35669466 грн. а також отримана оплата від покупців 14545355 грн.

Відображено податковий кредит на суму 16475407 грн. та собівартість реалізованих товарів - 11747310 грн.

Нарахована заробітна плата працівникам апарату управління в сумі 113603 грн, а працівникам збуту -3795145 грн. Нараховані внески на соціальне страхування від суми заробітної плати відповідно 41294 грн. та 1368260 грн.

Таблиця 6.1 Господарські операції за І півріччя 2009 р.

№	Зміст операції	Сума грн.	Кореспонденція рахунків
			Д-т	К-т
1	Від постачальника отримані та оприбутковані на склад товари	32339384	28	63
2	Відображено податковий кредит з ПДВ	6851302	64	63
3	Оприбутковано матеріали на склад	481018	20	63
4	Надійшли на підприємство МШП	148820	22	63
5	Відвантажено товар покупцям	180751	36	70
6	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ	8420709	70	64
7	Оплачено постачальнику за отримані товари	43653905	63	31
8	Перераховано постачальнику аванс за товари	35669466	37	31
9	Відображено податковий кредит	16475407	64	64
10	Надійшла оплата від покупців	14545355	31	36
11	Відображено суму ПДВ	639279	64	68
12	Відображено собівартість реалізованих товарів	34067147	90	28
13	Списано торгову націнку на реалізований товар	11747310	28	28
14	Отримано грошові кошти від покупця	1239	30	68
15	Перераховано до бюджету ПДВ	581859	64	31
16	Нарахована заробітна плата: працівникам апарату управління; працівникам відділу збуту.	113603 3795145	92 93	66 66
17	Нараховані внески на соціальне страхування від сум заробітної плати: працівникам апарату управління; працівникам відділу збуту.	41294 1368260	92 93	65 65
20	З каси видані кошти на підзвіт	471681	30	37

Висновки та пропозиції

Товарами називається річ, яка призначена для продажу або обміну на інші цінності. Облік товарів може здійснюватися за купівельними цінами (ціни придбання) або за цінами реалізації.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, вважають собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

- Суми ввізного мита;

- Транспортно-заготівельні витрати;

- Інші витрати.

Товари на дату балансу відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю та чистою вартістю реалізації.

Торгівля є необхідною стадією відтворення, на якій встановлюється зв'язок між виробниками та споживачами. Підставою для бухгалтерських операцій по обліку торгівлі служать первинні документи, що фіксують факти здійснення цих операцій. З даних наведених у первинних документах ,складаються зведені облікові документи. Документообіг і правильне оформлення документів займає значне місце в обліку діяльності підприємства.

Діяльність по придбанню та відповідному перетворенню товару для подальшої його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності називається оптовою торгівлею. У її справжньому призначенні оптова торгівля пов'язана з товарним забезпеченням системи роздрібної торгівлі.

Завершальним етапом руху товару від виробника до споживача є його продаж через роздрібну торгівельну мережу. Роздрібна торгівля є важливою для населення і підприємств. Саме на цьому етапі товари рухаються до споживача. Нарахована торгова націнка покриває витрати підприємства, забезпечує отримання прибутку і сплати податків.

Виробничі підприємства одержують сировину, матеріали і реалізують готову продукцію, як правило, у тарі - особливому елементові упаковки товару. Вона займає важливе місце місце у русі товарів, адже саме вона служить виробом для розміщення товарів на всіх етапах його руху.

Продаж товарів чи послуг іноземному покупцеві з відправкою товару у країну покупця називається експортом. Експорт товарів займає значне місце в діяльності українських підприємств. Експортні товари облікуються в бухгалтерському обліку з моменту переходу їх у власність зовнішньоекономічної організації до реалізації їх іноземному покупцю. Основою для бухгалтерських записів з оприбуткування товарів для експорту являються товарно-розрахункові документи, які відображають рух товарів до іноземного покупця.

Облік експортних товарів ведеться у зовнішньоекономічній організації в натуральному та вартісному вираженні.

В процесі господарської діяльності підприємства досить часто виникає потреба в товарах імпортного виробництва, а також в отриманні робіт та послуг іноземних спеціалістів. Імпортні товари обліковуються за митною вартістю. А товарообмінні операції - це такі операції в основу яких покладено натуральний товарообмін і які здійснюються за умови нестачі грошей.

Отже, на ТзОВ «Вопак-Трейд» облік руху товарів здійснюється за такими документами, як рахунок; прибуткова накладна, видаткова накладна, товарно-транспортна до яких додається податкова накладна, а також «Х- звіт».

Аналізуючи дане підприємство можна висунути такі пропозиції:

1) Автоматизувати облік зведених документів обліку товарів,

2) Більшу увагу приділяти зберіганню товарів,

3) Розширити асортимент товарів.

Список літератури

1. Афанасьєв М. В., Гончаров А. Б. Економіка підприємства. Х.: ВД ІНЖЕК 2003. -- 409с.

2. Бутинець Ф. Ф. «Бухгалтерський облік в торгівлі». - К.: 2003. - 211- 213с., 438 - 53с., 456 - 457с., 462 - 463с.

3. Бутинець Ф. Ф. «Методичний посібник облік на підприємствах торгівлі» 24 - 27с., 32 - 35с., 37 - 39с., 47 - 49с.

4. Бутинець Ф.Ф., Жилей І. В., Залука І. В. «Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі». - К.: 2003. - 5 - 6с., 58 - 81с.

5. Лишиленко О. В. «Бухгалтерський фінансовий облік». - К.: 2003. - 338- 339с., 344- 345с.

6. Осипов В. І. Економіка підприємства. -- О.: Маяк, 2005. -- 724с.

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. - К.: КНТ 2008. - 50- 51с.

8. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». - К.: КНТ

9. Сопко В. В. «Бухгалтерський облік». - К.: 2000. -270-293с.

10. Шваб Л. І. Економіка підприємства. -- К.: Каравела, 2004. -- 568с.

11. info@prodiplom.com.ua

12. Readbookz.com

13. www.readbookz.com