Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по ПДВ

За загальним правилом податкове зобов'язання припиняється внаслідок його належного виконання, тобто коли податок сплачений платником податків своєчасно та в повному обсязі. До інших підстав, які тягнуть припинення податкового зобов'язання діюче податкове законодавство України відносить: утримання податку податковим агентом, примусове стягнення податкового боргу, списання податкового боргу, у випадку визнання його безнадійним, сплата податку реорганізованої організації її правонаступником, сплата податку за платника податку податковим поручителем, залік надміру сплаченої суми податку чи стягненого податкового боргу в рахунок майбутніх платежів.

Податкомвий кредимт -- сума (вартість) витрат, понесених платником податку -- резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів -- фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету.

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:

641 "Розрахунки за податками"
642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"
643 "Податкові зобов'язання"
644 "Податковий кредит"

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки з страхування".

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Відображення податкових зобов'язань з ПДВ на рахунках бухгалтерського обліку показано в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Облік податкових зобов'язань з ПДВ

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.	Облікові регістри
	Д	К
1	2	3	4	5
І. Перша подія - отримання передоплати від покупців (замовників)
Зараховано на поточний рахунок попередню оплату (аванс) від покупця	311	681	6000	Ж.3
Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	643	641	1000	Ж.3
Відвантажено готову продукцію покупцю в рахунок попередньої оплати	361	701	6000	Ж.6
Відображено податкові розрахунки за податковими зобов'язаннями з ПДВ	701	643	1000	Ж.3
Здійснено взаємозалік за рахунками дебіторської і кредиторської заборгованості	681	361	6000	Ж.3
II. Перша подія отримання товарів (послуг) (надання послуг)
Відвантажено готову продукцію покупцю	361	701	6000	Ж.6
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ	701	641	1000	Ж.3
Зараховано на поточний рахунок заборгованість покупця	311	361	6000	Ж.3

Як видно з таблиці, при отриманні передоплати підприємство використовує субрахунок 643 «Податкові зобов'язання», на якому згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, ведеться облік суми податку на додану вартість [2].

Субрахунок 643 є пасивним, транзитним, оскільки на ньому тимчасово, за дебетом обліковується сума ПДВ, яка в момент отримання авансу визнана як податкове зобов'язання. При цьому дебетові обороти на субрахунку 643 виникають раніше за кредитові і до моменту здійснення заключної операції (відвантаження товарів, робіт, послуг) будуть відображені у складі статті Балансу «Інші оборотні активи», що необгрунтовано збільшує активи підприємства.

Крім того, назва субрахунку не відповідає дійсному його призначенню. Сума податкових зобов'язань, яка збільшує заборгованість підприємства до бюджету відображається на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (відповідному аналітичному рахунку). Тому назву субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» слід змінити на «Податкові розрахунки з податкових зобов'язань», акцентувавши увагу, що він використовується тимчасово і у випадку здійснення передоплат.

Датою виникнення податкового кредиту з ПДВ є дата події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку;

дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відображення податкового кредиту на рахунках бухгалтерського обліку показано в табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Облік податкового кредиту з ПДВ

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.	Облікові регістри
	Д	К
І. Перша подія - списання коштів з банківського рахунку (передоплата
Перераховано грошові кошти в рахунок передоплати постачальнику за матеріали	371	311	4800	Ж.1
Відображено суму податкового кредиту (за наявності податкової накладної)	641	644	800	Ж.3
Оприбутковано матеріали від постачальника	201	631	4000	Ж.3
Відображено податкові розрахунки за ПДВ	644	631	800	Ж.3
Здійснено взаємозалік за рахунками	631	371	4800	Ж.3
Перша подія - отримання матеріалів від постачальника
Оприбутковано матеріали від постачальника	201	631	4000	Ж.3
Відображено суму податкового кредиту (за наявності податкової накладної)	641	631	800	Ж.3
Перераховано заборгованість з поточного рахунку	631	311	4800	Ж.1

Облік податкового кредиту при настанні першої події - передоплати за товари, роботи, послуги здійснюється за допомогою субрахунку 644 «Податковий кредит». На цьому субрахунку ведеться облік суми ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

При цьому субрахунок є активний і, як видно з таблиці, кредитові обороти на ньому виникають раніше за дебетові.

Якщо на момент складання фінансової звітності не отримані товари (послуги), то сума податкового кредиту, підтвердженого податковою накладною, буде відображатися в пасиві Балансу за статтею «Інші поточні зобов'язання». В той же час фактично ніяких зобов'язань у підприємства не виникає. За цих умов слід змінити назву субрахунку 644 «Податковий кредит» на «Податкові розрахунки з податкового кредиту».

4.ОБЛІК СПЛАТИ ПДВ

Для здійснення достовірного обліку ПДВ необхідно чітко визначитися з об'єктом оподаткування, яким згідно з ПКУ є операції платників :

Постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у т.ч. операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу (орендарю);

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажу залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Головна проблема, яка виникає при відображенні ПДВ в бухгалтерському обліку пов'язана з тим, що правило першої події, яке використовується для визначення ПДВ не співпадає з моментом визнання доходів та витрат в бухгалтерському обліку.

Бухгалтерський облік податкових зобов'язань залежить від дати їх виникнення, якою є дата першої з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів (послуг) за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення вантажної митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Облік сплати (бюджетного відшкодування) ПДВ здійснюється відповідно до табл. 4.1.

Слід відзначити, що згідно ПКУ впроваджено автоматичне бюджетне відшкодування ГІДВ, яке значно спрощує цю процедуру. Визначення відповідності платника податку певним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності [1].

Таблиця 4.1

Облік сплати (бюджетного відшкодування) ПДВ

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.	Облікова регістри
	Д	К
Перераховано належну до бюджету суму ПДВ (розрахунок здійснено за даними табл.1 і табл.2)	641	311	200	Ж.1
Відшкодовано з бюджету суму бюджетного відшкодування (ст. 200 ГІКУ)	311	641	0,00	Ж.3

Впровадження автоматичної системи відшкодування забезпечить можливість швидкого визначення платників, які мають сумнівну податкову історію.

Таким чином, проаналізувавши особливості нарахування та сплати ПДВ в бухгалтерському обліку за Податковим кодексом України слід вказати на необхідність удосконалення методики бухгалтерського обліку ПДВ.

Проблеми, які виникають при відображенні ПДВ в бухгалтерському обліку, можна вирішити шляхом внесення змін до нормативно-правових актів в частині змін назви субрахунків 643 і 644 та внесення коригувань до їх характеристик.

В практичній діяльності підприємств слід використовувати аналітичні рахунки до субрахунку 644 «Податковий кредит» в частині підтверджених та непідтверджених сум податкового кредиту, що надасть детальну інформацію про стан розрахунків за ПДВ.

Ці зміни забезпечать управлінський персонал підприємства належною інформацією, що дасть можливість визначити податкове навантаження та шляхи оптимізації оподаткування на підприємстві.

5. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ПО ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

До податкової звітності з податку на додану вартість (далі -- податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою «0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом (далі -- декларація 0110).

Подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі -- декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 глави 2 розділу II «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» та статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі -- Кодекс).

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі -- уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Подання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді передбачено пунктом 201.15 статті 201 розділу V Кодексу.

Подання розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, місце постачання яких розташовано на митній території України, передбачено пунктом 208.4 статті 208 розділу V Кодексу.

Звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому статтею 202 розділу V Кодексу, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених Кодексом, -- календарному кварталу, з урахуванням таких особливостей:

якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 розділу II та пункту 203.1 статті 203 розділу V Кодексу для подання декларації встановлюються такі строки:

якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу контролюючого органу, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4, в електронній формі -- згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності.

У рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (для паперової форми звітності).

Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

У колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування податку на додану вартість, сума податку вказується у колонці Б.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Податкова звітність повинна бути підписана:

керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

фізичною особою -- платником податків або його законним представником;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність, управління майном;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації інвестора (оператора), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Декларація 0110 подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларацій 0110/0121 -- 0123/0130/0140) подаються платником у визначених Кодексом випадках.

Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України подається отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, у разі наявності таких операцій.

Після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Базове підприємство подає щомісячну декларацію з податку на додану вартість.

6. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ

У програмі для обліку ПДВ використовуються такі поняття, як очікуваний і підтверджений ПДВ. Пропонуємо познайомитися з цими поняттями ближче і розглянути нюанси обліку вхідного і вихідного ПДВ.

У програмі момент виникнення бази оподаткування визначається за первинними товарно-грошовими документами. Відповідно до податкових параметрів у цих документах фіксується передбачуване значення ПДВ -- очікуваний ПДВ. Отримані та виписані податкові документи дають підставу для включення передбачуваних (очікуваних) сум ПДВ до звітності з ПДВ і до розрахунків із бюджетом. Тобто при виписуванні чи отриманні податкових документів реєструється підтверджений ПДВ. Вхідний ПДВ Господарські операції придбання товарів і послуг належать до операцій за вхідним ПДВ. Для отримання права на податковий кредит потрібно визначити податковий статус господарської операції, інакше кажучи, чи будуть одержувані активи та послуги використовуватися у господарській діяльності підприємства (реквізит «Податкове призначення» (рис. 5.1).

Рис.5.1. Податкове призначення

Документом, який слугує підставою для формування вхідного очікуваного ПДВ, може бути «Поступление товаров и услуг» або «Платежное поручение исходящее». За очікуваним вхідним ПДВ проводка формується в дебет рахунка 6442 «Налоговый кредит неподтвержденный». Так, на рис.5. 1 ми бачимо бухгалтерські проводки, які формує документ «Поступление товаров и услуг». При реєстрації отриманої від постачальника податкової накладної податковий кредит вважається підтвердженим і формується проводка Дт 6412 -- Кт 6442 (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Реєстрація податкової накладної

У результаті податковий кредит стає підтвердженим. Для коректного заповнення документа «Регистрация входящего налогового документа» (РВПД) рекомендується створювати документ уведенням на підставі документа надходження чи оплати. Звертаємо увагу, що реєстрація вантажної митної декларації (ВМД) не вимагає формування податкових документів. Нарахований при імпорті ПДВ (проводка до дебету рахунка 6412) є фактичним без додаткового підтвердження. Вихідний ПДВ Для вихідного ПДВ використовується такий же принцип.

Сума за очікуваним ПДВ -- податковими зобов'язаннями -- накопичується за кредитом рахунка 6432 «Налоговые обязательства неподтвержденные» та формується первинними документами, які відображають господарські операції. При виписуванні податкової накладної зобов'язання стають підтвердженими. Контроль кредитового залишку на рахунку 6432 дозволяє побачити, чи всі податкові накладні виписані за певний період. Рахунки непідтвердженого ПДВ (6432 «Налоговые обязательства неподтвержденные» та 6442 «Налоговый кредит неподтвержденный») додані в конфігурації для того, щоб зіставляти передбачувані та фактичні значення ПДВ, забезпечуючи цим додаткову перевірку ведення обліку. При правильному оформленні податкових документів у кінці облікового періоду залишків за рахунком передбачуваного ПДВ 6432 бути не повинно. Але залишок за рахунком 6442 може бути, якщо податкову накладну від постачальника не отримано. Більш точний аналіз проводиться з використанням спеціалізованих звітів -- «Проверка суммы входящего НДС» і «Проверка суммы обязательств по НДС».

Аналіз вхідного і вихідного ПДВ Облік вхідного та вихідного ПДВ ведеться у програмі в розрізі організацій, контрагентів, договорів та первинних документів (якщо виконані відповідні налаштування договору). Інформація про значення різних параметрів обліку ПДВ при оформленні господарських операцій фіксується у спеціальних регістрах накопичення. Дані цих регістрів використовуються для контролю правильності та повноти реєстрації сум ПДВ наприкінці періоду за допомогою спеціалізованих звітів. Звіт «Проверка суммы входящего НДС» дозволяє провести аналіз сум вхідного ПДВ за довільний період і проаналізувати відповідність сум ПДВ сумам зареєстрованих податкових документів. При цьому сума вхідного ПДВ визначається відповідно до моментів визначення податкової бази, зазначених у договорі взаєморозрахунків. Також є можливість виводити інформацію про дату виникнення податкового кредиту і про документи, що впливали на взаєморозрахунки. Звіт виглядає дещо громіздким, але його можна отримати в більш зручній формі, якщо використовувати різні варіанти налаштувань, які потім можна зберегти. Ось один із прикладів налаштування звіту. Залишимо у звіті лише два показники, для контролю цього буде достатньо. У закладці «Группировки» видаляємо аналітику, яка нам не потрібна (рис. 5.3.).

Рис.5.3 Перевірка суми вхідного ПДВ

Ознака «Амортизируется» необхідна для виділення податкового кредиту із закупівлі необоротних активів та коректного заповнення додатка № 5 Декларації з ПДВ. Якщо податковий облік за всіма договорами ведеться за першою подією, то цей вид угруповання -- «Момент возникновения обязательств» -- також можна видалити. Не забуваємо про можливість пересування угруповань за допомогою стрілок.

На цьому завершимо налаштування звіту і сформуємо його. Для наочності виберемо постачальника, в якого купуємо товар за різними ставками ПДВ (рис. 5.4).

Рис.5.4. Звіт за різними ставками ПДВ

Щоб зберегти створені налаштування звіту, натиснемо кнопку . Звіт «Проверка суммы обязательств по НДС» налаштовуємо аналогічним чином, тільки дату документа в угрупованнях підіймаємо на найвищий рівень і встановлюємо сортування за датами (рис. 5.5).

Рис.5.5. Перевірка суми податкових зобов'язань з ПДВ

У групу регламентованих звітів входять повна і скорочена форми декларації з ПДВ. Розділ II "Податковий кредит" в обох формах однаковий. Щоб скласти декларацію, у списку Регламентированные отчеты (меню Отчеты) слід вибрати потрібний варіант. Форма звіту містить панель з кнопками керування і табличну частину - образ бланка декларації. Жовті комірки у формі бланка доступні для редагування, зелені є підсумковими і не можуть бути змінені. Для деяких комірок передбачено деталізацію показників.

Отже, "1С:Бухгалтерія для України" дозволяє реалізувати облік податкових накладних постачальників (та інших документів податкового обліку), групувати записи у книгу придбання (з її автоматичним веденням за встановленою формою) і формувати декларацію з ПДВ в повній і скороченій формі. Звіти "Книга приобретения" і "Декларация по НДС" автоматично заповнюються на підставі введених документів "Запись книги приобретения", тому коректність їх заповнення має велике значення.

ВИСНОВОК

На сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. У зв'язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись.

Податок на додану вартість - це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ - це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами.

ПДВ - один з найсуперечливіших податків в податковій системі нашої країни. Стосовно нього на протязі останніх п'ятнадцяти років було видано безліч нормативних актів, що змінювали та доповнювали його. За цей час ПДВ в нашій країні пройшов значну еволюцію.

Сучасний етап податкової системи України можна охарактеризувати як закладання підвалин. Зроблено за короткий час досить багато. Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхом впровадження податків, характерних для країн з розвинутою ринковою економікою. Розроблено і відображено (хоча й далеко не досконало) законодавство з питань оподаткування, його інструктивне та методичне забезпечення, створена сучасна податкова адміністрація із сучасною організаційною структурою.

Багато чого було зроблено, але є й що робити надалі. Головні суперечки щодо ПДВ зараз виходять з економічної суті ПДВ та теперішньої економічної ситуації в Україні.

ПДВ немає стимулюючого значення, дія цього податку проявляється в підвищенні витрат на виробництво продукції та підвищенні цін.

ПДВ, що сплачується українськими підприємствами, не підкріплює їх фінансову стійкість, не робить пріоритетним розвиток підприємств. ПДВ правомірний лише в тій державі, де високий рівень споживання, де ринок насичений товарами та послугами, і покупцю є із чого вибирати і за що купувати.

Для того, щоб ПДВ став універсальним фінансовим інструментом ринкової економіки України, необхідно вдосконалювати механізм оподаткування, виправляти ті недоліки, які зараз є у вітчизняному законодавстві з оподаткування ПДВ, оскільки воно не відповідає загальносвітовим стандартам.

Питання застосування ПДВ потрібно розглядати з точки зору всієї податкової системи, а саме як відношення прямих та непрямих податків. А це вже виходить з економічної ситуації та податкової культури окремої країни. Також зосталися суперечливі питання безпосередньо механізму застосування ПДВ.

Оскільки ПДВ включається в ціни товарів та послуг, остільки він є ціноутворюючим чинником. Якщо ж деякі товари та послуги звільняються від оподаткування, це повинно привести до зниження цін на них. Хто заінтересований у зниженні цін? Насамперед покупці, бо вони несуть на собі основний податковий тягар. Крім того, у цьому; заінтересовані і продавці та виробники продукції, оскільки в них з'являється можливість за рахунок зниження цін збільшити обсяг реалізованої продукції в кількісному виразі. Отже, звільнення від ПДВ має на меті два основних завдання: по-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення (соціально-політичні мотиви) та стимулювання виготовлення окремих видів товарів (робіт, послуг).

Роль ПДВ в податковій системі України важко переоцінити. Широка база оподаткування цього універсального акцизу є цінною для фіскальної функції податків. Але щоб конкретний податок, як і податкова система, в цілому, був ефективним не потрібно забувати і про податковий прес, що тисне на платників податку. Тільки завдяки компромісу між максимальною величною залучених податком до бюджету коштів і інтересам платників податок може оптимально виконувати свою місію в фінансовій системі. До цього прагне і Україна, яка постійно покращує функціонування ПДВ.

Зрозуміло, що ПДВ має велике значення для фіскальної стабільності в країні, яка потребує встановлення стабільного податку, котрий стимулюватиме економічне зростання. Перехідний період в Україні вимагає внесення важливих змін у систему оподаткування. Реформа податкової системи, головним компонентом якої стане запровадження ПДВ європейського зразка, відіграє вирішальну роль в процесі перетворення радянського стилю економіки в ринково-орієнтовану економіку.

Адже, податок на додану вартість: стимулює зростання приватного підприємництва й забезпечує нейтральність для всіх секторів економіки; формує правильні стимули для зростання в перехідній економіці, стимулює заощадження й інвестиції; забезпечує значні надходження в державну казну.

Поряд з цим ПДВ: є податком з найбільшими витратами на його адміністрування; потребує більш кваліфікованих фахівців та значного досвіду оподаткування; не сприяє справедливому перерозподілу доходів.

Виходячи з цього, запропонуємо кілька шляхів вдосконалення податку на додану вартість: розширення бази оподаткування за рахунок скасування пільг, що не носять соціального характеру. Це дасть змогу встановити ставку податку на рівні 15-17% і тим самим зменшить податковий тиск на платників та збільшить надходження до бюджету; розширення інформаційного забезпечення кожної ланки податкової служби, яке сприятиме автоматизації процесу оподаткування, ефективнішому використанню наявних людських ресурсів, дасть можливість зіставляти відомості з різних джерел з метою виявлення ухилень від сплати ПДВ; підвищення ефективності перевірочної роботи, яке дасть змогу за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок виявляти ухилення від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих, забезпечити невідворотність відповідальності порушників; вдосконалення законодавства, яке полягає у спрощенні, стабільності та передбачуваності в адмініструванні ПДВ, запровадження обов'язкової перевірки ефективності запропонованих змін за допомогою імітації моделі; прогнозування надходжень ПДВ, яке дасть можливість запропонувати Верховній Раді збалансований реальний бюджет, що, в свою чергу, сприятиме стабілізації економіки; скорочення та ліквідація недоїмки шляхом поліпшення роботи з платниками.

Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бабіч В.В., Сагова С.В. Фінансовий облік(облік активів): Навч. посіб. - К.: КНЕУ , 2006.- 253 с.

Билуха Н. Т. Теория бухгалтерского учета. Учебник - К.: КНЕУ, 2005 - 692 с.

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Вид 2-ге, доп і перероб. - Житомир: ЖИТІ, 2000. - 640 с.

Буфатіна І. "Запаси: облік за національними стандартами" / "Все про бухгалтерський облік", № 8, 10, 2000. - 234 с.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика: Навчально-практичний посібник. Н.І.Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б.Ільїна та ін.. - К.: Центр учбової літератури,2010. - 536 с.

Виробництво в « 1С : Бухгалтерії». [ Електронний ресурс]: Журнал « Дебет - Кредит». - Режим доступу: http://dtkt.com.ua.

Гарасим П.М. Журавель Г.П. Курс фінансового обліку: Навч. посіб.- К., 2007. - 566 с.

Должанський М. І., Должанський А. М. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навч. посіб. - Л.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003. - 494 с.

Єрмак О.І. Фінансовий облік - І (облік активів). Навчальний посібник. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. - 376 с.

Захожай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М., Базась В.М. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Підруч.- К.:МАУП, 2007. - 354 с.

Зубілевич С.Я. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності .- К.: ІВТСІ, 2002. - 420 с.

Зубрицька І. Н. Облік витрат на виробництво продукції. « Все про бухгалтерський облік» № 25, 2000. - 25 с.

Лень В.С. Стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 440 с.

Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підруч. - 2-ге вид., перероб.і доп. - Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006. - 659 с.

Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. Облік і аудит вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - 3 тє вид.,доп. і перероб. - Житомир: ПП Рута , 2002. - 592 с.

Податковий кодекс України. Все про бухгалтерський облік №1 - 3,- 2011. - 506 с.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. - Х.: Курсор, 2008. - с. 86-94.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. - Х.: Курсор, 2008. - с. 145-153.

Правда М.,Кремінь О. Облік виготовлення та собівартості готової продукції. Журнал « Дебет-кредит», № 25, 2006р. - с.27-38.

Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні. Закон України від 16 липня 1999р. № 996-XIV. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція. - Х. : Курсор, 2008.- 13с.

Санин М.К. Бухгалтерский учет: учебное пособие. - Спб, 2005- 141 с.

Скирпан О.П., Палюх М.С. Фінансовий облік: Навч. посіб. - К.: ТНЕУ,2008.

Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. - К. : КНЕУ, 2000.- 260 с.

Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності : Навч. посіб. - 5-те вид., доп. і перероб. - К. : А.С.К., 2011. - 784 с.

Шара Є.Ю., Фінансовий облік - І : навч. посіб. / Є. Ю. Шара, О. О. Бідюк, Н. В. Гуріна, І. Є. Соколовська-Гонтаренко - К. : «Центр учбової літератури», 2012. - 408 с.

Размещено на Allbest.ru