19,9

1349757

17,9

ПАТ "Фондова біржа "Перспектива"

16712,1

13,8

24165

691,6

Українська універсальна біржа

9492,3

7,8

1662

5711,4

ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа"

5973,8

4,9

1484

4025,5

ПАТ "Фондова біржа ПФТС"

43607,7

36,0

233518

186,7

Коефіцієнт ліквідності укладених угод (співвідношення обсягів укладених угод до обсягів пропозицій) становив 91,2%. Найбільший коефіцієнт ліквідності спостерігався на універсальних біржах (99%), фондових біржах та їх філіях (92,1%), на товарно-сировинних та товарних біржах (88%), тоді як на агропромислових біржах він становив 74,2%.

Із загальних обсягів укладених угод на операції з продажу цінних паперів припадало 72,8% (88,2 млрд.грн.), продукції рослинництва - 14,5% (17,6 млрд.грн.), палива - 9,2% (11,2 млрд.грн.).



Рис.4.1. Структура укладених угод за товарними групами на товарних біржах України за 2010 рік [42].

Порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги укладених угод з купівлі-продажу продовольчих товарів збільшились у 2,5 раза, палива - у 2,4 раза, також відбулося значне збільшення обсягів укладених угод з цінних паперів, тоді як обсяги укладених угод з купівлі-продажу продукції рослинництва зменшились на 51,4%, транспортних засобів - на 33%.

Біржова торгівля продукцією і товарами за 2010 р. представлена, в основному, спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах споту було укладено 90,4% усіх біржових угод. У структурі цих угод найбільша частка припадала на цінні папери (79,8%), паливо (10,2%) та продукцію рослинництва (8,1%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 9,9%, найбільша частка яких припадала на рослинництво (79,7%). Біржова діяльність поширена в усіх регіонах України. Найбільша частка біржових угод (94,4%) припадала на біржі, що діють у трьох регіонах України: м.Києві (72,3%), Дніпропетровській (14,3%) та Полтавській (7,8%) областях. [2]

Практичну діяльність у 2011 р. здійснювали 272 бірж, серед них універсальних, товарно-сировинних і товарних - 243 бірж, нерухомості - 13, агропромислових - 14, а також по одній валютній та спеціалізованій біржі. Статутний капітал бірж становив 77,6 млн.грн. [1].

За І півріччя 2011 р. на біржах України було проведено 1,8 тис. торгів, на яких для продажу запропоновано товарів і послуг на суму 19,3 млрд.грн. і укладено 12,2 тис. угод на суму 18,5 млрд.грн. Середній обсяг одного торгу за звітний період на біржах становив 10,1 млн.грн., що майже у 27,8 разів більше, ніж за І квартал 2010 року.

Найбільший обсяг угод припадав на агропромислові біржі (67,8%), товарно-сировинні та товарні (25,5%). На універсальних біржах обсяг угод становив 6,7% від загального обсягу біржових угод.

Таблиця 4.2

Результати діяльності найбільших бірж України у 2011 році [42].

	Обсяги укладених угод	Кількість укладених угод	Середня вартість укладених угод, тис.грн
1	2	3	4
	млн.грн	у %
Усього, з них:	18541,9	100,0	12229	1516,2
Аграрна біржа	5685,4	30,7	886	6416,9
Чорноморська товарна біржа агропромислового комплексу	3069,4	16,6	64	47959,5
ТБ "Київська агропромислова біржа"	3011,9	16,2	3113	967,5
Українська універсальна біржа	1121,3	6,0	163	6879,1
ТБ "Донбас"	955,2	5,2	53	18022,6

Коефіцієнт ліквідності укладених угод (співвідношення обсягів укладених угод до обсягів пропозицій) за І квартал п.р. на біржах країни становив 96,3%. Найбільший коефіцієнт ліквідності спостерігався на агропромислових біржах (97,5%), універсальних біржах (95,9%), товарно-сировинних та товарних біржах (93,1%).

Із загальних обсягів укладених угод на торгівлю продукцією рослинництва припадало 60,6% (11,2 млрд.грн.), на операції з продажу продовольчих товарів - 21,1% (3,9 млрд.грн.), продукцію тваринництва - 8,2% (1,5 млрд.грн.), палива - 6,1% (1,1 млрд.грн.).

Порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги укладених угод з купівлі-продажу продовольчих товарів збільшились у 6,6 раза, палива - у 3,7 раза, продукції рослинництва - у 2,2 раза.

Біржова торгівля продукцією і товарами за І квартал п.р. представлена, в основному, спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах спотових угод було укладено 80,8% усіх біржових угод. У структурі цих угод найбільша частка припадала на угоди з продукції рослинництва (63,6%) та з продовольчих товарів (20,5%).

Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 19,1%. Найбільша частка їх припадала на угоди з продукції рослинництва (48%) [1].

Біржова діяльність поширена на усі регіони України, разом з тим, на біржах, що діють у п'яти регіонах України, було укладено більш ніж 87% усіх біржових угод. Найбільша частка угод припадала на біржі м.Києва (42,8%), Миколаївської (16,6%), Київської (16,2%), Полтавської (6,1%), та Донецької (5,6%) областей.

5. Проблеми функціонування товарної біржі і шляхи удосконалення біржової торгівлі

Біржовий процес в нашій країні має ряд особливостей, які зумовлюються загальними економічними та історичними умовами.

Передусім зазначимо, що наші біржі важко назвати біржами "в класичному" розумінні подібного інституту як невід'ємної частини розвиненої ринкової економіки. Точніше, це не біржі, а торгові будинки або ж великі регіональні брокерські контори. Дійсно, якщо західні біржі за своїм статусом і суттю є некомерційними організаціями, то акціонери наших бірж сподіваються передусім на прибуток від біржової діяльності. Більше того, були прецеденти, коли біржа сама займалася брокерською діяльністю, створюючи так звані "нульові" брокерські контори. Ми вже не говоримо про те, що практично всі біржі без виключення займаються підприємницькою діяльністю, що в наших умовах є не бідою, а необхідною мірою існування і виживання бірж.

Однак слід зазначити, що біржа як економічний інститут суттєво відрізняється від звичайних "госпрозрахункових" структур. З суспільно-правового інституту, підлеглого урядовому управлінню, регламентації і контролю, біржі перетворилися по суті в приватні торгові асоціації, що керуються нарівні з офіційним законодавством власними правилами самоврядування. На приватний характер бірж вказує не тільки те, що торговельна діяльність регламентується в основному внутрішнім статутом біржі, а й те, що біржовий комітет звітує тільки перед загальними зборами членів біржі.

Без всякого сумніву, сьогодні, коли біржове законодавство, досягло певного рівня та існує спеціалізація бірж з товарних груп і регіонів, дрібні регіональні біржі припинять своє існування, перетворившись в ті чи інші комерційні структури, і передусім в торгові доми, дилерські й інвестиційні компанії. І цей процес вже набув розмаху.

Вітчизняні біржі не є "класичними біржами" також з тим набором товарів, які виставляються на торги. В усьому світі класичними є 60-70 найменувань товарів і продуктів, а на найбільших наших біржах в день торгів виставляються до тисячі найменувань товарів. Дуже незначну їх частину можна назвати "біржовим" товаром. І передусім це відбувається через відсутність сертифікації і біржових стандартів. Тому переважна більшість товарів, що реалізовуються на наших біржах, не завжди стають предметом біржової угоди на класичних біржах. Скажімо, ті ж метал, цемент, ліс, які продаються на наших біржах, не завжди знаходять попит на світовому ринку, оскільки вони не відповідають повною мірою загальноприйнятим світовим стандартам якості, не готуються для транспортування на далекі відстані за своєю формою і габаритами, не мають відповідної упаковки і типорозмірів.

Інша проблема розвитку біржового процесу в нашій країні - пов'язана із спрямованістю біржової діяльності. Якщо в країнах з розвиненою ринковою економікою головне місце посідають за обсягами біржового обороту фондові біржі, то у нас - явна перевага на стороні товарних бірж. Ця обставина пов'язана з розвалом колишньої системи матеріально-технічного постачання та із загальною нерозвиненістю ринку цінних паперів. Нині в нашій країні досить кволо функціонує вторинний ринок цінних паперів [1].

Більшість вітчизняних бірж є універсальними ринковими структурами, що подають на торги найрізноманітніші товари і послуги. На багатьох біржах створені фондові відділи для здійснення операцій з цінними паперами.

Універсалізація біржової діяльності виявляється і в утворенні різних видів бірж. Формуються біржі, на яких йде торгівля продуктами інтелектуальної праці та різного роду послугами, в т. ч. інформаційними.

Суттєвою особливістю біржових інститутів нашої країни є специфіка біржових угод. Ця специфіка виявляється в наступному.

По-перше, хоча в більшості правил біржової торгівлі, прийнятих біржами, даються всі види угод, основним їх типом є угоди на реальний товар з негайною поставкою і сплатою. У той же час форвардний і ф'ючерсний ринки, які є переважаючими в світовій біржовій практиці, тільки починають розвиватися. Однак якщо для становлення договірної торгівлі зараз потрібно в основному впевненість у завтрашньому дні, то для створення ф'ючерсного ринку необхідні більш глибокі якісні зміни, зокрема стандартизація біржових контрактів, формування надійного механізму, що гарантує виконання операцій, розвиток сфери оптової торгівлі.

По-друге, внаслідок нестабільності товарних зв'язків для наших бірж характерне широке поширення так званих угод з умовами, що є насправді звичайними бартерними угодами. У деяких містах передбачалося навіть створення спеціалізованих бартерних бірж (як, наприклад, у Донецьку), але ці проекти виявилися практично нездійсненними. Бартерні угоди характерні передусім для невеликих регіональних брокерських контор на великих біржах.

По-третє, сама біржова торгівля організована за принципами не біржі як такої, а швидше аукціону. Не випадково в правилах багатьох бірж присутній регламент проведення біржового аукціону. Частіше за все торгівля в залі біржі більше схожа на аукціон, ніж на біржове котирування.

Якщо говорити про перспективи розвитку біржового процесу в країні, то можна виділити такі позиції:

– скорочення загальної кількості бірж за рахунок перетворення ряду регіональних бірж в торгові доми і великі брокерські компанії;

– зростання економічної та інформаційної потужностей великих спеціалізованих бірж;

– стандартизація і типізація правил біржової торгівлі, біржових контрактів і брокерської документації;

– зростання кількості фондових бірж (фондових відділів товарних бірж), а також валютних бірж (валютних відділів фондових бірж);

– стабілізація цін на акції найбільших бірж і цін на брокерські місця;

– зростання кількості форвардних і ф'ючерсних операцій;

– поступова відмова від бартерних угод і аукціонних принципів торгів;

– створення при найбільших біржах фінансово-кредитних інститутів, страхування біржових угод, тісна співпраця банків і бірж;

– перетворення біржових структур у некомерційні організації;

– формування єдиного інформаційного простору біржової діяльності на всій території країни;

– прийняття і деталізація біржового законодавства.

Таким чином, розвиток біржового ринку - дуже важливе завдання яке постає перед Урядом, оскільки на сучасному етапі розвитку ринкових відносин та інтеграційних процесів саме біржі будуть відігравати провідні ролі в процесі здійснення торгівлі.

Окрему уваги слід приділити інфраструктурі середовища функціонування товарних бірж. Зауважимо, що, інфраструктурна складова справляє істотний вплив на ефективність ринку продукції сільськогосподарського виробництва. Це є генератор не лише цін по всій довжині маркетингового каналу, але й самих конкурентних відносин. Для її розвитку і підвищення ефективності функціонування, на нашу думку, необхідно здійснити такі заходи. У першу чергу, потребує удосконалення чинне законодавство щодо розбудови інфраструктури ринку, зокрема біржової торгівлі. Необхідна розробка чітких та прозорих механізмів втручання держави в обмінні процеси, відмова уряду від підтримки монополістів у галузі закупівель. По-друге, потрібно чітко визначити функції фізичних елементів ринкової інфраструктури, зокрема визначити державних агентів, які будуть здійснювати інтервенційні операції на сільськогосподарському ринку. З метою сприяння розвитку біржової торгівлі запровадити клірингові розрахунки, узаконити обіг строкових контрактів як цінних паперів особливого типу. По-третє, створити державну систему інформаційно-аналітичного забезпечення суб'єктів сільськогосподарського ринку.

Досить суттєвим напрямком оптимізації Удосконалення біржової діяльності в Україні є підвищення ефективності системи оподаткування біржової діяльності.

Об'єктом оподаткування біржі є доходи (прибуток), джерелом яких є доходи від здійснення торгових операцій, надання різноманітних послуг, серед яких характерні для класичних бірж (рекламні, інформаційні, консультаційні, розрахункові, страхові) і специфічні (проведення експертних оцінок і оцінок біржових товарів).

На законодавчому рівні виокремлено окремі операції, пов'язані з біржовою діяльністю, як окремий суб'єкт оподаткування. Законом передбачено особливості обчислення прибутку (збитку) від здійснення форвардних, ф'ючерсних операцій та операцій з опціонами. Вони полягають у тому, що прибутком при здійсненні таких операцій є різниця між звичайною ціною біржового активу на дату виконання форвардних, ф'ючерсних операцій та операцій з опціонами та сумою, яку сплатив покупець базового активу, збільшеною на середньозважену ставку рефінансування Національного банку України, чинну протягом терміну дії форвардної, ф'ючерсної угоди та опціону, сумою премії та інших витрат, пов'язаних з цими операціями.

Шляхом видання нормативно-правових актів була почата спроба виключити нерухомість з біржових товарів. Указом Президента України №0931 від 23.08.98 р. «Про упорядкування сплати державного збору за реєстрацію угод на товарних, сировинних і інших біржах, крім фондових і валютних, за здійснення окремих видів нотаріальних дій» вводилася заборона на біржову торгівлю нерухомістю. Товарним біржам заборонялося здійснювати торгівлю об'єктами нерухомого майна, а держмито за нотаріальне засвідчення договорів відчуження об'єктів житлового фонду було встановлено на рівні 3 % . Цим же Указом передбачалося збільшити в 30 разів розмір держмита на торгівлю іншими товарно-матеріальними цінностями на біржовому ринку. Такі міри привели б до різкого скорочення обсягів біржової торгівлі не тільки на біржах нерухомості, але і на інших товарних біржах, до скорочення числа бірж. Указ був відхилений за день до призначеного терміну початку його дії при сприянні Комітету Верховної Ради з питань фінансової і банківської політики.

Отже, відсутність послідовної і чіткої політики держави у сфері біржової торгівлі, зокрема, в системі оподаткування стримує розвиток біржової торгівлі, значно ускладнюючи функціонування товарних бірж на окремих етапах розвитку.

Удосконалення системи оподаткування біржової діяльності повинне бути пов'язаним із такими питаннями:

- чітке розмежування діяльності бірж як організаторів торгів і посередницької діяльності її членів (брокерів);

- упорядкування роботи біржі, основним джерелом доходів якої став би дохід від діяльності, пов'язаної із чистою біржовою торгівлею біржовими товарами;

- визначення окремих видів біржової діяльності (агентської, брокерської, дилерської) і видів операцій, здійснюваних ними;

- удосконалення законодавства відносно інструментів строкового ринку і оподаткування спекулятивних операцій, здійснюваних з їх використанням, і операцій хеджування, здійснюваних товаровиробниками з метою страхування цінових ризиків;

- врегулювання законодавства відносно сплати податку на додану вартість в операціях з опціонами, залежно із варіантами їх здійснення (поставка або відмова від поставки чи прийняття базового активу).

ВИСНОВКИ

Товарна біржа -- організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які провадять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Товарна біржа -- гуртовий, регулярно чинний ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортність тощо). Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку.

Біржові операції за своєю суттю - це купівля і продаж цінних паперів. Вони здійснюються з різними цілями. Цінні папери купують для одержання доходів від них у вигляді дивідендів або процентів. У цьому випадку покупцями є інвестори. Вони можуть продавати свої цінні папери з метою придбання акцій та облігацій, які приносять вищий дохід, або коли відчувають потребу у грошах.

Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Аналіз сучасного стану розвитку товарних бірж показав, що в Україні практичну діяльність у 2011 р. здійснювали 272 бірж, серед них універсальних, товарно-сировинних і товарних - 243 бірж, нерухомості - 13, агропромислових - 14, а також по одній валютній та спеціалізованій біржі. Статутний капітал бірж становив 77,6 млн.грн. За І півріччя 2011 р. на біржах України було проведено 1,8 тис. торгів, на яких для продажу запропоновано товарів і послуг на суму 19,3 млрд.грн. і укладено 12,2 тис. угод на суму 18,5 млрд.грн. Середній обсяг одного торгу за звітний період на біржах становив 10,1 млн.грн., що майже у 27,8 разів більше, ніж за І квартал 2010 року. Найбільший обсяг угод припадав на агропромислові біржі (67,8%), товарно-сировинні та товарні (25,5%). На універсальних біржах обсяг угод становив 6,7% від загального обсягу біржових угод.

В сучасних умовах господарювання забезпечити стабільний, конкурентоспроможний розвиток аграрного виробництва можливо лише за умови функціонування ефективної ринкової інфраструктури. Саме біржова торгівля забезпечує прозорі та цивілізовані взаємовідносини між виробниками та споживачами аграрної продукції.

Основними проблемами , які стоять перед біржовим ринком є наступні:

- недосконалість нормативно-правової бази, що регулює взаємовідносини між суб'єктами біржового ринку;

- відсутність урівноваженого державного протекціонізму в питаннях розвитку біржової торгівлі;

- практично відсутність ф'ючерсних угод, через високий ризик їх невиконання.

Перелічені недоліки у функціонуванні біржового ринку дають можливість визначити першочергові напрями удосконалення та підвищення ефективності біржової торгівлі:

- формування організованої, динамічної системи правових, організаційних та фінансово-економічних механізмів, які регулюватимуть взаємовідносини на біржовому ринку;

- подальший розвиток біржової торгівлі у напряму підвищення рівня інституціоналізації його суб'єктів, забезпеченні сприятливого ринкового середовище у сфері реалізації продукції.

- забезпечення упорядкованого та прозорого функціонування ринку в напряму активізації торгівлі ф'ючерсними контрактами.

Подальша активізація біржової торгівлі є пріоритетним напрямом розвитку вітчизняного аграрного сектору, що дозволить сформувати повноцінного конкурентоспроможного аграрного товаровиробника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Аналіз біржового ринку, як ринку оптових продаж. - К.: Інститут стратегічних досліджень. - 2011.

Андрущенко І.Г. Проблеми організації та перспективи розвитку державного контролю вітчизняного фондового ринку // Актуальні проблеми економіки. -- 2007. -- №1. -- С. 11-13.

Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. -- К.: Вид-во УАДУ, 2005 р.

Бесєдін Є. І. Історія розвитку біржового механізму фінансового ринку України // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, №851, 2009 рік, с.136-140

Богачук Є.А. Тенденції сучасного світового та фондового ринків//Актуальні проблеми економіки.-2010.-№2-с.28.

Васильев Г. А., Каменева Н. Г. Организация и техника биржевой торговли / ВЗФЭИ. - М.: Экономическое образование, 2007.- 324 с.

Головко А. Інфраструктура фондового ринку і тенденції її розвитку // Фінанси України. -- 1996. -- №10. -- С. 82-86.

Гончар М.С. Фондовий ринок і економічний ріст: Монографія. -- К.: Обереги, 2006. -- 826 с.

Гриньова В.М., Лепейко Т.І. Проблеми аналізу кон'юнктури ринку цінних паперів в Україні // Проблеми науки. -- 2007. -- № 2. -- С. 6-13.

Дегтярева О.И. Биржевое дело: Учебник. -- М.: ЮНИТИ, 2005. -- 680 с.

Дегтярьова Н., Виходцев О. Ефективний ринок цінних паперів // Ринок цінних паперів України. -- 2007. -- №1-2. -- С.12-18.

Іваницька О.М. Фінансові ринки. -- К.: Вид-во УАДУ, 1999. -- 100 с.

Кильмухаметов Р., Головань И. Рынок банковских облигаций Украины // Обзор украинского рынка. -- 2007. -- №11 (51). -- С. 61-63.

Клименко В. Особливості формування національної моделі фондового ринку.//Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.-2004.-№3-с.33.

Колб Роберт У. Финансовые деривативы// Учебник.- М.: Изд. "Филинъ", 2007.-360с.

Кравченко Ю.Я. Рынок ценных бумаг: Курс лекций. -- К.: "ВИРА-Р", 2007. -- 368 с.

Кучеренко В. Новий інструмент оцінки ринку -- ПФТС-індекс // Вісник НБУ. -- 2008. -- №2. -- С. 36-38.

Лисенков Ю. М., Фетюхіна Н. Б. Ринок цінних паперів: Основні поняття і терміни.- К.: Київський інститут банкірів банку "Україна", 2007.- 168 с.

Львов Ю.И. Банки и фондовый рынок. -- СПб: РИЦ “КультИнформПресс, 2007. -- 528 с.

Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок: Навч. посіб. -- К.: Каравела -- Л.: Новий світ, 2007. -- 305 с.

Международные товарные биржи и биржевые операции.- М.: Факт, 2008.-Вып. 1,2.

Международные товарные биржи. Структура товарных бирж. Техника биржевой операции // Методические рекомендации.- Санкт-Петербург, 2009.- 130с.

Мельник В.А. Ринок цінних паперів. -- К.: А.Л.Д., Віра-Р, 2005. -- 560 с.

Механізм біржової торгівлі продукцією АПК - елемент ринкової інфраструктури / Під ред. Шпичака О. М.- К., 2009.- 86 с.

Миркин Я.М. Рынок ценных бумаг: Воздействие фундаментальных факторов, прогноз и политика развития. -- М.: Альпина Паблишер, 2007. -- 623 с.

Мищенко В.В. Государственное регулирование экономики: Учеб.пособие. -- М.: ИНФРА-М, 2007. -- 480с.

Мозговой О. Н. Ценные бумаги // Учебное пособие.- Киев, УАННП "Феникс", 2007.- 35 с.

Моніторинг фондових індексів// Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.-2010.-№3-с.39.

Моніторинг фондових індексів//Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.-2010.-№4-с.12.

Підйомний О.М. Актуальні проблеми контролю вітчизняного ринку цінних паперів // Фінанси України. -- 2004. -- № 9. -- С.134-142.

Порохня В.М. Моделювання фінансових потоків: Монографія. -- Запоріжжя, 2007. -- 336 с.

Про товарну біржу: Закон України вiд 10.12.1991 № 1956-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 10. - ст. 139

Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України вiд 23.02.2006 № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - ст. 268

Ромашко О.Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. посіб. -- К.:КНЕУ, 2005. -- 240 с.

Ромащенко О. Проблеми інвестування страхових резервів на ринку цінних паперів // Ринок цінних паперів України. -- 2007. -- №9-10. -- С. 71-78.

Руководство по биржевому делу: товарные сделки, ценные бумаги / Пер. с англ. М. И. Сороко, А. С. Каменского; Под ред. А. А. Белозерцева.- М.: Агропромиздат, 2009.- 256 с.

Рынок ценных бумаг и биржевое дело: Учебник / под ред О.И.Дегтярева. -- М.: ЮНИТИ, 2007. -- 501 с.

Рынок ценных бумаг: учебник (под ред. В. А. Галанова и А. И. Басова.- М.: Финансы и статистика, 2007.- 352 с.

Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку. - К.: КНЕУ. - 2005. - 336 с.

Сміян Л.С та ін. Ринок біржі: поняття та організація їх роботи. - К., 2005.-232с.

Статистичний бюлетень Держкомфінпослуг. - К.: Міністерство фінансів України. - № 4. - 2010.

Статистичний бюлетень Держкомфінпослуг. - К.: Міністерство фінансів України. - № 2. - 2010.

Товарні біржі в Україні: аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку/За ред. Саблука П. Т., Шпичака О. М.- К., 2010.-424 с.

Харитонова О. Про сутність фондової біржі як суб'єкта та об'єкта управління на ринку цінних паперів // Вісник Академії правових наук України. -- 2006. -- №3. -- С. 114-122.

Чалдаева Л.А., Килячков А.А. Роль товарной биржи в условиях глобализации мировой экономики // Финансы и кредит. --2008. -- №2. -- С. 40-44.

Шварц Ф. Биржевая деятельность Запада.- М.: Аи Кью, 2002.

Шкварчук Л.А. Аналіз динаміки цінових тенденцій фондового ринку.//Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.-2005.-№2-с.36.

Щербина B.C., Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч.посіб. -- 2-е вид., випр. і допов. -- К.: Знання-Прес, 2008. -- 535 с.

Энциклопедия фондового рынка. -- в 6-ти кн. -- К.: Диалог-пресс, 1997.

Яценюк А. Біржовий ринок України: проблеми та перспективи розвитку.//Вісник НБУ-2004.-№11-с.4.

http://agroua.net/economics/documents/category-143/

Размещено на Allbest.ru