Зміна активності ферментів системи антиоксидантного захисту у нирках щура за дії гістаміну

Рис. 19. Зміна активності каталази у нирці щура за дії гістаміну у концентраціях 1 та 8 мкг/кг на 1-шу, 7 та 21-шу (реабілітація) доби досліду. Контроль прийнято за 100% (* - р?0,95; ** - р?0,99; *** - р?0,999).

Отже за дії гістаміну у концентрації 1 мкг/кг активність каталази значно спадає відносно контролю включно до 14 доби досліду, на 21 добу (реабілітація) нами зафіксовано достовірне зростання активності каталази.

За дії гістаміну концентрацією 8 мкг/кг активність каталази перебуває у межах контролю впродовж усього досліду.

3.3 Активність глутатіонпероксидази за дії гістаміну

При вивченні активності глутатіонпероксидази у нирці щура за дії гістаміну, концентрацією 1мкг/кг на 1-шу добу досліду її активність спадає на 35%, з рівнем достовірності р?0,999 (рис. 17). Реакції, що каталізуються глутатіонпероксидазою 2GSH + H₂O₂ > GS-SG + 2H₂O: де GSH показує відновлений мономерний глутатіон, а GS-SG - дисульфід глутатіона.

Фермент глутатіонредуктаза відновлює окислений глутатіон і завершує цикл:

GS-SG + NADPH + H⁺ > 2 GSH + NADP⁺.

Рис. 20. Активність глутатіонпероксидази у нирці щура за дії гістаміну на 1 добу досліду (рівень достовірності - р?0,999).

На 7 добу досліду за дії гістаміну концентрацією 1 мкг/кг, відбувається достовірне спадання активності ГПО відносно контролю на 20% (рівень достовірності - р?0,999), а за дії гістаміну концентрацією 8 мкг/кг активність ферменту спадає на 25% відносно контролю (рис. 21).

Рис. 21. Активність ГПО за дії гістаміну у концентраціях 1 та 8 мкг/кг на 7 добу досліду (*** -р?0,999).

На 14 добу досліду у нирці щура за дії гістаміну у конценрації 1 мкг/кг активність глутатіон пероксидази спадає відносно контролю на 26% (рівень достовірності - р?0,999) (рис. 22). За дії гістаміну вищої концентрації (8мкг/кг) активність глутатіонперксидази становить 3693,018±96,47, тоді як у контролі її активність рівна 4798,654±94,20.

Отже, за дії гістаміну даної концентрації відбувається спадання активності глутатіонпероксидази на 12% порівняно з контролем (рівень достовірності - р?0,999).

Рис. 22. Активність глутатіонпероксидази на 14 добу досліду.

На 21 добу досліду після реабілітації після дії гістаміну концентрацією 1 мкг/кг активність глутатіонпероксидази спадає на 20% відносно контролю (рівень достовірності - р?0,999), а за дії гістаміну концентрацією 8 мкг/кг активність ГПО знаходиться у межах контролю (рівень достовірності - р?0,99) (рис. 23).

Рис. 23. Активність ГПО у нирці щура за дії гістаміну концентрацією 1 та 8 мкг/кг на 21 добу (реабілітація) досліду.

Рис. 24. Зміна активності глутатіонпероксидази у нирці щура за дії гістаміну у концентраціях 1 та 8 мкг/кг на 1-шу,7,14-ту та 21-шу (реабілітація) доби досліду. Контроль прийнято за 100% (*-р?0,95,**-р?0,99,***-р?0,999).

Отже за дії гістаміну у концентрації 1 мкг/кг активність ГПО значно знижується відносно контролю на всі доби досліду.

За дії гістаміну у концентрацією 8 мкг/кг активність ГПО знижується включно до 14 доби досліду, проте після реабілітації на 21 добу досліду нами зафіксовано зростання активності фермента, що знаходиться у межах контролю.

Розділ 4. Охорона праці

В сучасних дослідженнях застосовується велика кількість різноманітних методичних підходів. Ці методичні підходи передбачають використання хімічних речовин, лабораторного приладдя і апаратури. Очевидно, що використання вищезазначеного в експериментальних дослідженнях є неможливим без опанування основ лабораторної техніки та безпеки життєдіяльності. Це дозволяє запобігти впливу на працівників небезпечних та шкідливих факторів.

Робота в лабораторії не відноситься до категорії безпечних. Основою безпечної роботи в науково-дослідній лабораторії можуть служити лише свідомо дотримані кожним співробітником правила техніки безпеки.

Науково-технічний прогрес, характерний для сучасного розвитку будь-якої галузі народного господарства країни, пов'язаний з інтенсифікацією праці, використанням більш складної техніки, що вимагає підвищення рівня профілактичної роботи для запобігання впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Робота в сучасно обладнаних лабораторіях теж пов'язана з певною небезпекою. Саме тому для уникнення цієї небезпеки кожен співробітник повинен свідомо дотримуватися правил техніки безпеки праці (З.М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк, 2010).

4.1. Аналіз стану виробничих умов

4.1.1. Характеристика лабораторії

Дана дипломна робота була виконана у лабораторії кафедри біофізики та біоінформатики біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Приміщення лабораторії займає площу 20м². Освітлення лабораторії комбіноване: природнє і штучне. Штучне здійснюється лампою розжарювання, потужність 300 лк, природнє - через вікно, розміри якого 21,5 м². Лабораторія обладнана центральним опаленням, завдяки чому в приміщеннях підтримується стала температура +18-+20 ^оС, вологість повітря 40-60%, центральним водопостачанням підлога покрита лінолеумом, а стіни плиткою. У лабораторії є електрична мережа напругою 220 В, а також вентиляційна шафа для роботи з отруйними і хімічними сполуками. Встановлено 1 лабораторний і 3 письмових столи. Вентиляція приміщення здійснюється через кондиціонер, який вмонтовано у вікно і підключено до електромережі. Шум негативно впливає на функціональний стан працівника. За встановленими нормами під час роботи з мікроелектродною технікою шум в лабораторії не повинен перебільшувати 45-55 дБ (мах. 65 дБ). Швидкість руху повітря не повинна перевищуватися на рівні об'єкту і обладнання 0,1 м/с.

Під час роботи з хімічними речовинами, зокрема з кислотами, є велика кількість отруйних випарів. Концентрація і їх шкідливість в ізольованому приміщенні без надходження свіжого повітря є дуже високою. Тому всі роботи із використанням небезпечних летких речовин виконуються під витяжною шафою.

Кожний працівник лабораторії при роботі з шкідливими речовинами використовує засоби індивідуального захисту (халат, гумові рукавички, маски тощо). У лабораторії є первинні засоби пожежогасіння та медична аптечка для надання першої медичної допомоги.

4.1.2 Аналіз методів досліджень та характеристика обладнання

Для одержання експериментальних даних під час виконання дипломної роботи використовуються наступні прилади і обладнання: спекторофотометр СФ-26, сушильна шафа, термостат ТС-80 М-2, центрифуги “Eppendorf 5414”, pH- метр, аналітична вага, піпетки(0,1 - 10 мл), лабораторні мікро дозатори, пробірки, чашки Петрі.

Прилади заземленні і працюють від електромережі з напругою 220 В, тому робота вимагає виконання відповідних правил техніки безпеки. Прилади і обладнання необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей ними заборонено користуватись. Під час експлуатації електроприладів необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела згоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження електромережі, обмежити застосування електроприладів. Електропроводи повинні мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. Необхідний також вільний доступ до вимикачів електроенергії.

Виконання досліду вимагає використання великої кількості скляного посуду (пробірки, склянки, мірні піпетки, колба, циліндри, лійки). Тому при роботі з ними необхідно бути уважними та обережними, не слід прикладати надмірної фізичної сили. Використовувати пошкоджений посуд або такий, що має тріщини, ні в якому разі не можна. Звичайне скло не витримує різких перепадів температур, тому скляний посуд не можна мити дуже гарячою водою.

При виконанні даної дипломної роботи та для проведення статистичної обробки експериментальних даних використовувався персональний комп'ютер “Celeron /600”.

Правила експлуатації ПК встановлюють вимоги безпеки та санітарно - гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ПК працівників, що виконують обслуговування, налагодження і ремонт ПК, та роботи із застосуванням ПК, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ПК та з урахуванням положень нормативно - правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 2005/270 СЕС, 2000/391/СЕС,98/654СЕС, 89/655СЕС, стандарти ISO).

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним і регульованим за висотою і кутами нахилу сидіння і спинки, а також за віддалю спинки до переднього краю сидіння, при цьому регулювання кожного параметра має бути незалежним, легко здійснюваним і мати надійну фіксацію. Екран відеомонітора повинен знаходитися від очей користувача на оптимальній віддалі 600 - 700 мм, але не ближче 500 мм з урахуванням розміру алфавітно цифрових знаків символів. Висота робочої поверхі столу повинна становити 680-800 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм і на рівні витягнутих нг не менше 650 мм. Робоче місце повинно бути обладнане підставкою для ніг, шириною не менше 300 мм, глибиною не менше 400 мм, регульованою за висотою в межах 150 мм і за кутами нахилу опорної поверхні підставки до 20⁰. Клавіатуру треба розміщувати на поверхні столу на віддалі 100 - 300 мм від краю, поверненого до користувача, чи на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверні столу [38].

4.1.3 Характеристика об'єкту дослідження та речовин, їх небезпечні властивості

Дослідження проводили на нирці білих щурів. Перед декапітацією тварин наркотизували діетиловим ефіром згідно із правилами гуманної поведінки з тваринами.

Під час роботи використовували органічні та неорганічні речовини. До небезпечних відносять наступні речовини.

1. Хромова суміш - розчин біхромату калію у концентрованій сульфатній кислоті.

Суміш застосовується для миття хімічного посуду, є сильним окисником, тому при попаданні на шкіру та слизові оболонки викликає опіки;

2. Калій-фосфатний буфер (фосфатний буфер) - буферний розчин, широко використовуваний в біохімії і молекулярної біології. Для приготування фосфатного буфера використовують гідрофосфат і дигідрофосфат калію. Так як фосфорна кислота має кілька констант дисоціації, можливе приготування фосфатного буфера зі значеннями рН від 6 до 8, найбільш поширеним є фосфатний буфер з рН близько 7.

3. Спирт бутиловий (С₄Н₉ОН). Густина при 20 °С - 0,814 г/с^м3. Температура спалаху в закритому тиглі - 34 °С. Температура кипіння - 117,4 °С.Температура самозаймання - 345 °С. Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям 1,7-12,0% (за об'ємом) при 100 °С. Температура межі росповсюдження полум'я: нижня - 34 °С, верхня - 68 °С.

4. Технічний бутиловий спирт відноситься до числа токсичних і вибухонебезпечних речовин. Гранично допустима концентрація парів у робочій зоні 10 мг/м³. Категорія та група вибухонебезпеки ІІА-Т2. Клас небезпеки З, підклас 3.3 згідно з ГОСТ 19433-88.

Пари бутилового спирту можуть спричинити подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів. Контакт зі шкірою викликає подразнення.

5. Хлоридна кислота - безбарвна, з різким запахом, димляча у вологому повітрі, легко розчиняється у воді (до 500 обсягів газу на один об'єм води) з утворенням соляної кислоти.

6. Оцтова кислота - органічна речовина з молекулярною масою 60. Прозора безбарвна рідина з різким характерним запахом, при великому розведенні кисла на смак. Викликає опіки шкіри, пари подразнюють дихальні шляхи та очі. Вогненебезпечна при контакті з хромовим ангідридом, пероксидом водню і азотною кислотою. Оцтова кислота (CH3COOH) - легкозаймиста рідина з різким запахом. Температура спалаху пару 400° С. Пари кислоти з повітрям утворять вибухонебезпечні суміші. Нижчий поріг вибуху в % з повітрям 3,1, верхній - 12. Пари кислоти подразнювально діють на слизову верхніх дихальних шляхів. Є шкідливою речовиною 3 класу небезпеки, ГДК = 5 мг/м3;

7. Перманганат калію - марганцевокислий калій, калієва сіль манганової кислоти. Формула: KMnO₄. Поширена назва в побуті - «марганцівка». KMnO₄ - темно-фіолетові кристали з металевим блиском. Показник заломлення у 1,59 (при 20 °C). Розчиняється у воді, рідкому аміаку, ацетоні (2:100), метанолі, піридині. Є сильним окиснювачем. У залежності від pH розчину окисляє різні речовини, відновлюючись до сполук марганцю різного ступеня окислення. У кислому середовищі - до сполук марганцю (II), в нейтральній - до сполук марганцю (IV), у сильно лужному - до сполук марганцю (VI). Прекурсор (IV списку прекурсорів ПККН).

До можливих небезпек при роботі у цій лабораторії можна віднести: отруєння (гостре або хронічне) при роботі з розчинами, поранення осколками лабораторного посуду, виникнення пожеж, а також ураження електричним струмом.

4.2 Організаційно-технічні заходи

4.2.1. Організація робочого місця та роботи

Дана робота проводилася відповідно до обраної методики. У відділеннях лабораторного стола повинні бути чисті і впорядковано складені всі пристосування для кращої організації праці. Уся теоретична робота проводилася за письмовим столом, де зберігаються книжки та робочі зошити. Щоб запобігти попаданню шкідливих речовин на одяг, працювати в лабораторії слід в халаті.

До роботи в лабораторії допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд та інструктаж з безпеки праці. У лабораторії заборонено проводити будь-які роботи, які не пов'язані із проведенням експерименту, забороняється залишати без нагляду включені прилади. Перед виходом із лабораторії слід переконатися у тому чи виключені електроприлади.

4.2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

До основних санітарно-гігієнічних вимог при роботі належать: добре освітлення і вентиляція приміщення, підтримання чистоти, наявність індивідуальної медичної аптечки, дотримання режиму праці та відпочинку. Вентиляція приміщення забезпечується наявністю вентиляційної шафи та кондиціонера, освітлення - лампами розжарювання. Чистота в лабораторії підтримується постійним вологим прибиранням, своєчасним миттям посуду після закінчення експерименту. Індивідуальна медична аптечка міститься в кутку медичної допомоги. Після закінчення роботи необхідно добре помити руки, використовуючи миючі засоби. Щоб запобігти отруєнню, в приміщенні лабораторії забороняється їсти та зберігати харчові продукти.

Режим роботи за персональним комп'ютером залежить від характеру виконуваної роботи. Наслідком довготривалої праці за комп'ютером є почервоніння очей, тремтіння повік, відчуття пощипування з подальшим зменшенням гостроти зору. Запобігти цьому можна використовуючи регламентовані перерви з метою зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії і гіпокінезії. Працюючи за комп'ютером, необхідно щогодинно робити перерву на 5 -10 хвилин, а через дві години - на 15 хвилин. Безперервна тривалість роботи за персональним комп'ютером не повинна перевищувати чотири години при восьмигодинному робочому дні.

Недотримання цих вимог приводить до неправильної постави користувача при роботі за комп'ютером, може негативним чином позначитись на стану здоров'я - болі голови, шиї, плечей.

У лабораторії забороняється їсти, пити. Забороняється зберігати харчові продукти в холодильниках, які використовуються для зберігання або охолодження хімічних речовин. Після закінчення досліду потрібно мити руки з метою запобігання попадання на шкіру та слизові оболонки небезпечних речовин.

При роботі з електроприладами необхідно слідкувати за їх технічним станом, цілісністю ізоляції та запобігати коротким замиканням. Забороняється перевантажувати електромережу [39].

4.2.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Під час проведення експерименту з ряду причин може виникнути пожежа. До небезпечних факторів пожежі, що діють на людину, належать: відкритий вогонь та іскра, підвищення температури повітря та предметів, токсичні продукти згоряння, дим, зниження концентрації О₂. В лабораторії не можна палити.

Щоб уникнути пожежі, слід виконувати правила протипожежної безпеки : перевіряти справність електроприладів та електроустановки, ізоляцію електродротів, проводити вентиляцію приміщення, щоб запобігти збиранню вибухонебезпечних летючих речовин, не ставити поряд із нагрівними приладами легкозаймистих речовин, не допускати перегрівання приладів, не загороджувати проходів до щитків та виходу з лабораторії, користуватися заводськими запобіжниками.

На випадок виникнення пожежі необхідно мати засоби гасіння пожежі (в даній лабораторії - пісок, вода та ручний пінний вогнегасник ОХП-10), вчасно застосовувати засоби пожежної сигналізації та засоби оповіщення про пожежу.

Висновки

1. Робота в лабораторії не відноситься до категорії безпечних, тому основою безпечної роботи можуть служити лише свідомо дотримані кожним співробітником правила техніки безпеки. У лабораторії забороняється їсти, пити та зберігати продукти у холодильниках з реактивами. Під час роботи з хімічними речовинами, зокрема з кислотами, є велика кількість отруйних випарів. Тому всі роботи із використанням небезпечних летких речовин потрібно виконувати під витяжною шафою. Кожний працівник лабораторії при роботі з шкідливими речовинами повинен використовувати засоби індивідуального захисту (халат, гумові рукавички, маски тощо). У лабораторії повинні бути первинні засоби пожежогасіння та медична аптечка для надання першої медичної допомоги. Перед виходом із лабораторії слід переконатися у тому чи виключені електроприлади. При роботі з електроприладами необхідно слідкувати за їх технічним станом, цілісністю ізоляції та запобігати коротким замиканням.

2. Гістамін у концентрації 1 мкг/кг призводить до зростання активності СОД на пізніх етапах дослідження.

3. Гістамін у вищій концентрації веде до зростання активності СОД впродовж всього досліду.

4. Гістамін у концентрації 1 мкг/кг призводить до спадання активності каталази до 14 доби досліду, а на 21 добу її активність зростає.

5. За дії гістаміну концентрацією 8 мкг/кг активність каталази знаходиться у межах контролю.

6. Гістамін концентрацією 1 мкг/кг призводить до зниження активності ГПО на всі доби досліду.

7. Гістамін у концентрації 8 мкг/кг прзводить до зниження активності ГПО до 14 доби досліду, а після реабілітаційного періоду (21 доба) активність фермента зростає.

Література

1. Akdis C.A., Blaser K. Histamine in the immune regulation of allergic infl ammation // J. Allergy.Clin. Immunol.- 2003. Vol. 112. P. 15-22.

2. Alvarez E.O. "The role of histamine on cognition.". Behavioural Brain Research 199 (2): 183-9. 2009

3. Brown R. E.; Stevens D.R.; Haas H. L. (2001). "The Physiology of Brain Histamine". Progress in Neurobiology 63 (6): 637-672.

4. Peskin A. V., Winterbourn C. C. «A microtiter plate assay for superoxidedismutase using a water-soluble tetrazolium salt (WST-1)». Clinica Chimica Acta 293: 157-166. 2000

5. Campana F. (2004). «Topical superoxidedismutase reduces post-irradiation breast cancer ibrosis». J. Cell. Mol. Med. 8 (1): 109-116.

6. Elchuri S.; Oberley T.D.; Eisenstein R.S.; Jackson R.L.; Van R.H.; Epstein C. J.; Huang T. T. Cu, Zn-SOD deficiency leads to persistent and widespread oxidative damage and hepatocarcinogenesis later in life. Oncogene. 24:367-380; 2005.

7. Jadidi-Niaragh F, Mirshafiey A (September 2010). "Histamine and histamine receptors in pathogenesis and treatment of multiple sclerosis". Neuropharmacology 59 (3): 180-9.

8. Lee H.S.; Lee B.Y.; Waterhouse B.D. (May 2005). "Retrograde study of projections from the tuberomammillary nucleus to the dorsal raphe and the locus coeruleus in the rat." Brain research 1043 (1-2): 65-75

9. Muller F. L.; Song W. T.; Chaudhuri A. D.; Strong, R.; Huang T. T.; Epstein C. J.; Roberts L. J.; Csete M. T.; Faulkner J. A.; Van R. H. Absence of CuZn superoxide dismutase leads to elevated oxidative stress and acceleration of age-dependent skeletal muscle atrophy. Free Radic. Biol. Med. 40:1993-2004; 2006.

10. Noszal B.; Kraszni M.; Racz A. (2004). "Histamine: fundamentals of biological chemistry". In Falus, A.; Grosman, N.; Darvas, Z. Histamine: Biology and Medical Aspects. Budapest: SpringMed. pp. 15-28.

11. Pantazis A., Segaran A., Liu C. H., et al. (July 2008). "Distinct roles for two histamine receptors (hclA and hclB) at the Drosophila photoreceptor synapse". J. Neurosci. 28 (29): 7250-9.

12. Sentman M.L.; Granstrom M.T; Jakobson H.D; Reaume A.T; Basu S.; Marklund S.L. Phenotypes of mice lacking extracellular superoxide dismutase and copper- and zinc-containing superoxide dismutase. J. Biol. Chem. 281:6904-6909; 2006.

13. Ran Q., Liang H., Ikeno Y., et al. «Reduction in glutathione peroxidase 4 increases life span through increased sensitivity to apoptosis». J. Gerontol. A Biol. Sci. Med. Sci. 62 (9): 932-42; 2007

14. Liochev S., Fridowich I. Copper, Zinc Superoxide Dismutase and H2O2 II The Journal of biological chemistry. - 2002. - Vol. 277, №38. - P. 34674-3468.

15. Lowry O.H. Protein measurement with the Folin phenol reagent. Journal of Boilogical Chemistry, 1951; 193(1):р.404-415.

16. Yanai K.; Tashiro M. (2007). "The physiological and pathophysiological roles of neuronal histamine: an insight from human positron emission tomography studies.". Pharmacology & therapeutics 113 (1): 1-15.

17. Астафьева Н.Г., Горячкина Л.А. Лекарственная аллергия // Аллергология. - 2000. - № 2. - С. 40-50.

18. Біологічна хімія: [Підручник // Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін.]; За ред. проф. Л.М. Вороніної. - Х.: Основа; Видавництво УкрФА.- 1999. С.30-40.

19. Бішко О.І. Гістамін: фізико-хімічні та функціональні особливості / О.І. Бішко // Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. - 2012. - Вип. 60. - С. 40-57.

20. Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін. Біологічна хімія - Х. - 2000. С.53.

21. Головчак Н.П. Зміна інтенсивності ліпопероксидації й активності ферментів системи антиоксидантного захисту у тканині нирок птиці за дії гіпохлориту натрію різних концентрацій / Головчак Н.П., Коцюмбас Г.І., Галан М.Б. [та ін.] // StudiaBiologica/ Біологічні студії. - 2011. - Т. 5, № 1. - С. 77-84.

22. Дворщенко К.О., Бервен О.Л., Гайда Л.М., Степанов Ю.В. Антиоксидантна система гепатоцитів щурів за умов виразкових уражень шлунку // Фізика живого. - 2009. - Т. 17, № 2. - С. 98-101.

23. Журавлев А.И. Развитие идей Б.Н. Тарусова о роли цепных процессов в биологии // Биоантиокислители и регуляция метаболизма в норме и патологи. - М.: Наука, 1982. С. 54 - 67.

24. Зборовська І.А. Антиоксидантна система організму, її значення у метаболізмі. Клінічні аспекти / Зборовська І.А., Баннікова М.В. /Вісн. Ріс АМН. -1995. - № 6. - С.53 - 60.

25. Клебанов Г.І., Антиоксидантна активність сироватки крові / Клебанов Г.І., Теселкін Ю.О., Бабенкова І.В. и др. / / Вісн. Ріс. АМН. -1999. - № 2. - С. 15-22.

26. Комаренко В.І., Тєрєхов А.А., Воробйова А.П., Янчук П.І. Дослідження ролі н1-рецепторів у реакціях ворітних судин печінки щурів на гістамін // Черкас. нац. ун-т.Сер. біол. науки. 2008. Вип. 128. С. 54-58.

27. Комов В.П., Гормональна регуляція обороту супероксиддисмутази в печінці щурів / Комов В.П., Іванова Є.Ю. /Зап. мед. хімії. - 1983. - № 5. -С.79 - 82.

28. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. - 1988. - № 1. - С. 16-19.

Размещено на Allbest.ru