Порівняння життєвих ознак царства рослини і царства тварини

При статевому розмноженні багатоклітинних організмів розвиток нової особини батьківських форм розпочинається з моменту запліднення ( проникнення сперматозоона у яйцеклітину). У процесі злиття двох статевих клітин утворюється заплідене яйце - зигота. Потім зигота багаторазово ділиться на 2, потім на 4, далі на 8 і т. д. клітин, що спричинює утворення багатоклітинного зародка. Процес поділу (дроблення) закінчується формуванням одношарового зародка бластули, всередині якої є первинна порожнина тіла бластоцель. На наступній стадії з одношарової бластули шляхом інвагінації (втягування) її нижньої частини всередину окремих клітин зовнішнього шару у бластолець утворюється гаструла з двома зародковими листками: зовнішнім - ектодермою і внутрішнім - ентодермою.

3. Охорона рослинного та тваринного світу

Охорона рослинного світу - це комплексна система заходів, що має на меті збереження, раціональне використання і відтворення ресурсів природи.

Нагальна потреба в природоохоронних заходах пояснюється сучасним критичним станом природи, порушення її екологічної рівноваги. Рослинний світ на загальному фоні також втрачає різноманітність і рівновагу. На 1/4 - 1/6 частині суші вже немає природного рослинного покриву. Під інтенсивним господарським впливом нині знаходиться близько 50 % поверхні суші. Великі площі корінних біоценозів заміщуються вторинними, простішими та одноманітнішими за складом і структурою. Урбанізація поглинає щорічно більше 300 000 га сільськогосподарських земель. Майже наполовину вже знищені тропічні дощові ліси - головні легені нашої планети. І вирубка їх продовжується зі швидкістю 20 га/хв. Тим часом споживання кисню в деяких країнах перевищує його утворення рослинами цих же країн. Таке становище є вже катастрофічним. Вимирають або скоротили свій ареал і чисельність сотні видів реліктових та рідкісних рослин, у тому числі цінних в економічному плані, придатних для введення в культуру і використання в селекційній роботі. Під загрозою знищення нині в світі опинилося понад 25 000 видів рослин.

Екологічна криза набула планетарних масштабів приблизно за останні сто років. І не лише посилення природокористування стало тому причиною, а й лавиноподібний ріст населення планети.

Конфлікт людини з природою наростав поступово і поступово на порядку денному все гостріше поставало питання охорони природи. Вже наприкінці ХІХ ст. (1898 р.) була створена перша заповідна ділянка і природний зоопарк у Росії - знаменита “Асканія - Нова”, яка була заснована бароном Ф. Фальц-Фейном і йому належала. Перший міжнародний з'їзд охорони природи відбувся у 1913 році. У 1948 році за ініціативою прогресивних учених-біологів різних країн був створений Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), який заснував Міжнародну Червону книгу рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин. Документ закликав усі країни взяти активну участь у збереженні зникаючих видів, розробити необхідні для цього термінові заходи. Одночасно комісія склала так званий чорний список тварин і рослин, зниклих з лиця Землі, починаючи з 1600 року.

Без сумніву, кращим способом охорони природи є організація заповідників. В природних непорушених угрупуваннях створюються найбільш сприятливі умови для підтримання стабільного складу і чисельності популяцій окремих видів рослин і тварин, У зв'язку з цим при вирішенні питань про шляхи збереження виду слід віддавати перевагу збереження виду в місцях його природного зростання. В процесі достатньо тривалого господарського використання угідь, де зберігаються рідкісні і зникаючі види, повинна бути організована служба моніторингу - відслідковування динаміки чисельності неблагополучних в природі видів.

Вихід з положення, яке склалося, людство бачило лише в організації заповідників і інших територій, які спеціально охороняються. І на сьогоднішній день цей спосіб охорони органічного світу залишається одним із важливих. Збереження окремих видів і рас тварин в зоопарках і заповідниках з їх наступним розселенням, розмноження тварин в спеціальних розсадниках з наступним їх випуском в природні місцезнаходження - все це дає позитивні результати.

В останні десятиріччя і ботаніки почали активніше використовувати подібні методи, коли, окрім організації сітки заказників, удаються до створення колекцій рідкісних і зникаючих видів у ботанічних садах різного рівня і підпорядкування, у багатьох випадках з підбором екологічних ніш для видів, наприклад, лісової, степової чи лучної екології.

Глибоке знання законів природи, правильне застосування їх на практиці, загальна просвіта і виховання дадуть людству можливість подолати кризу.

Висновок

Усі живі організми відносять в основному до двох царств - рослин і тварин. Рослинний світ є предметом вивчення ботаніки, тваринний світ досліджує зоологія.

Ботаніка - наука про рослини, їх зовнішню та внутрішню будову, форму, розвиток, життєдіяльність, біохімічний склад? та інші особливості.

Зоологія -- це біологічна дисципліна, що вивчає тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Досліджує біологічну різноманітність світу тварин, систематизує й класифікує тварини, вивчає будову їхнього тіла, закономірності їх індивідуального й історичного розвитку, географічне поширення, функціональну біогеоценотичну і біосферну роль, зв'язки з середовищем.

Основна мета зоології як науки -- одержання й узагальнення нових знань про рівні організації та різноманітність тварин, стан їх ресурсів, опрацювання методів раціонального використання та охорони тварин і їх угруповань.

Основні зоологічні дисципліни: систематика, морфологія, ембріологія тварин, зоогеографія, палеозоологія, філогенія, етологія, а за об'єктами досліджень -- протозоологія, малакологія, карцинологія, орнітологія, герпетологія, теріологія.

Як рослинні, так і тваринні організми характеризуються значними подібними ознаками, властивими живим істотам. Проте між рослинами і тваринами є ряд істотних відмінностей. У процесі історичного розвитку у тварин виробилися органи і системи органів, які виконують функції травлення, виділення, дихання, кровообігу.

Список використаної літератури:

1. Т.А. Решетняк, І.А. Бобкова, Л.В. Варлахова. Ботаніка: Підручник

К.: Здоров'я; 2006 , 534 с;

2. В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява Ботаніка: Вищі рослини.

К.: Фітосоціоцентр; 2001, 522 с;

3. Л.А. Лотіш Екологія: Навчальний посібник.. К.: Основа, 2008, 320 с;

4. І.М. Григора, С.І. Шабарова, І.М. Алейніков. Ботаніка: Навчальний посібник. К.: Київ - 2000, 308 с;

5. В.І. Марченко, В.В. Просяна. Зоологія безхребетних і водяних ссавців. К.: «Вища школа», 1994 р, 423 с;

6. Лукин Е.И. Зоологія. К.: Москва - 1989 - 383 с.

Размещено на Allbest.ru