Суть генетично змінених організмів

Виготовлення продукції з використанням ГМО. Значна частка у використанні таких організмів припадає на виготовлення продуктів харчування. Стаття 8 Закону України «Про дитяче харчування» №142-16 від 14 вересня 2006 р. передбачає, що сировина, яку використовують у виробництві продуктів дитячого харчування, не може містити гормональних препаратів та генетично модифікованих організмів.

Слід зазначити, що дія Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» № 771/97-ВР від 23 грудня 1997 р. (у редакції від 26 жовтня 2005 р.), який є загальнішим нормативним актом з цих питань, не поширюється на тютюн і тютюнові вироби та спеціальні вимоги до харчових продуктів, пов'язані з наявністю у них генетично модифікованих організмів чи їх компонентів. Ці питання є предметом спеціального законодавства.

Постановою Верховної Ради України №270-ІУ від 28 листопада 2002 р. був прийнятий за основу проект Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів». Проект пройшов громадське обговорення, але не був прийнятий парламентом у першому читанні. Потім він зазнав ряд доопрацювань, аж доки не з'явився у вигляді одноіменного проекту №0922 від 25 травня 2006 р. Цей проект мав визначити правові та організаційні засади регулювання суспільних відносин у галузі генетично-інженерної діяльності з метою безпечного використання генетично модифікованих організмів, забезпечення ними потреб суспільства та запобігання можливому негативному впливові генетично модифікованих організмів на людину і природне середовище. На сьогоднішній день він залишився у статусі проекту. Але навіть за умови його прийняття слід продовжити законодавчу роботу шляхом прийняття доповнень до кількох вже чинних законів або введення в дію нових нормативно-правових актів, що регулювали б безпосередньо маркування ГМО, експорт-імпорт ГМО, права інтелектуальної власності в галузі біотехнології, порядок проведення відповідних експертиз тощо.

Таким чином для налагодження системи біобезпеки в Україні потрібно створити відповідну правову базу, яка має бути структурованою і охоплювати різні аспекти використання ГМО, забезпечувати чіткий розподіл повноважень органів державної влади, максимально наближену до світових стандартів, підпорядковану меті запобігання можливому негативному впливові генетично модифікованих організмів на здоров'я людини та довкілля.

7. Напрямки розвитку та поширення ГМО в Україні і світі

Останнє десятиліття відзначене потужним наступом біотехнологій, що розробляються з використанням генетично модифікованих організмів (ГМО). Економічно розвинуті країни - такі, як США та країни-члени Євросоюзу - значну частину урядового бюджету спрямовують на розробку і впровадження нових біотехнологій. За прогнозами вчених, наступні десятиліття пройдуть під знаком генно-інженерних технологій.

На часі основні напрямки в біотехнологіях є такі:

1. Сільське господарство - вдосконалення агротехніки сільськогосподарських культур за рахунок впровадження ГМО стійких до шкідників (Bt-картопля - стійка до колорадського жука та інших шкідників, Bt-кукурудза, бавовна тощо). Розробка та впровадження ГМО з поліпшеним складом зерна (кукурудза з підвищеним вмістом білка, суперквасоля зі зміненим складом білка за рахунок генів горіха, "золотий рис" з генами, здатними синтезувати каротин). Створюються культури, стійкі до певних гербіцидів, як правило, малотоксичних для людей, тварин, комах (соя, стійка до гліфосату), культури, стійкі до посух, засолення грунтів.

2. Фармакологія - синтез вакцин, гормонів, знеболювальних засобів та інших фізіологічно-активних речовин. Це має знизити собівартість лікарських засобів і підвищити їхню чистоту та активність.

3. Хімія полімерів - використання рослин як екологічно чистих фабрик. Хімічний синтез проводиться у декілька стадій з використанням отруйних органічних розчинників та каталізаторів. 3а сприятливих умов вихід основної речовини складає близько 90%, відходи, органічні розчинники та інші супутні речовини являють собою загрозу довкіллю. Хімічний синтез у рослинах іде під час їх росту. Єдина небезпека у цьому випадку - використання таких рослин не за призначенням.

4. Органічна хімія - синтез хіральних речовин та інші стереоспецифічні синтези.

У 2000 році кількість нових біотехнологічних проектів у світі складала близько 50 000. Загальний обсяг інвестицій у цю галузь складав 13,5 млрд. доларів США. У останні роки обсяг інвестицій у біотехнології щороку складає 15 млрд. доларів.

Результати впровадження нових технологій вражають. За 6 років у США ГМ-соя витіснила традиційну. США - лідер у виробництві сої, одного з кращих рослинних джерел білка. У 2001 році ГМ-агрокультури вирощувались на площі 52,6 млн. га у 15 країнах світу. Обсяг реалізації тільки насіння модифікованих агрокультур досяг 3,5 млрд. доларів США.

У США впровадження та використання нових технологій супроводжується прийняттям відповідних заходів безпеки. Використання трансгенів контролюють Агентство з охорони навколишнього середовища, Адміністрація з продовольства та ліків та Міністерство сільського господарства США. Понад дві третини харчових продуктів у цій країні містять ГМ-компоненти і ніяких проявів суспільної недовіри до контролюючих органів не спостерігається.

Під тиском громадськості та засобів масової інформації Директивою ЄС 90/220/ЕЕС у 1990 році в Європі було запроваджено мораторій на використання ГМО. Навіть у найвищих колах однієї з найсильніших у економічному та науковому відношенні Великої Британії існують крайні погляди на використання трансгенів у виробництві харчових продуктів. Принц Чарльз активно виступає за заборону трансгенних продуктів і домігся цього в межах королівської кухні, тоді як прем'єр-міністр Тоні Блер заявив, що він вживає трансгенні продукти щодня. По країнах - членах Євросоюзу прокотилися хвилі демонстрацій під гаслами, що проголошували протест проти використання трансгенних продуктів. Після тривалого протистояння та суперечок Євросоюз Директивою 2001/18/ЕС, яка набула чинності 17.09.2002, дозволив використання ГМО в агрокультурі, фармакології та інших галузях. За даними представника міжнародної спілки споживачів Анни Філдер, уже насичені продукцією з трансгенних рослин і українські ринки. Найінтенсивніше використовують нові біотехнології у США, Європі, Китаї, африканських країнах. Це дає можливість відзначити, що на даний час не помічено ніяких негативних впливів ГМО на здоров'я людини чи стан довкілля. Але деякі невизначеності і ризики закладено вже в самій природі генетичного конструювання: конструкція трансгена включає в себе ген-маркер, яким служить ген стійкості до антибіотика чи гербіциду, а також сильний промотор для активного функціонування введеного гена, наприклад, промотор з вірусу тютюнової мозаїки, і, нарешті, ген-продуцент, заради якого виконувалася вся ця конструкція.

Хоча Всесвітня організація охорони здоров'я ще в 1993 році зробила висновок про відсутність доказів щодо перенесення генів з рослин в мікроорганізми, Євросоюз у вищезгаданій директиві ввів обмеження на використання в генетичних конструкціях генів стійкості до антибіотиків, які використовуються в медицині чи ветеринарії, з повною їх забороною в близькому майбутньому. Ствердження, що шлунково-кишковий тракт - це надпотужний реактор, у якому перетравлюється все до мономерів, теж сумнівне. Надходження в кров дитини з молока матері макромолекул (на прикладі імунних білків) відоме давно, а можливість передачі збудника сказу великої рогатої худоби через корми доведено однозначно.

Поведінку збалансованого генотипу при введенні чужорідних генетичних елементів не завжди можна прогнозувати. Можливі наслідки масованої атаки навколишнього середовища сильними промоторами - такими, як промотор з вірусу тютюнової мозаїки, та генами стійкості до антибіотиків і гербіцидів теж невизначені. Дуже небезпечною для довкілля є можливість передачі ГМ-рослинами генів стійкості до гербіцидів диким родичам (через запилення чи іншим шляхом) Це може привести до появи "супербур'янів", стійких до гербіцидів.

Небезпека - наявність у складі продуктів харчування та кормів для тварин ГМ-рослин, призначених для продукування матеріалів для фармакології, хімічної промисловості тощо.

На якій стадії випробувань перебувають генетично модифіковані продукти в Україні, швидше за все, не може сказати ніхто. У Росії вже створено методичну та нормативну базу контролю ГМ-продуктів. Згідно з Федеральним законом "О государственном регулировании в области генноинженерной деятельности" трансгенна продукція повинна пройти сертифікацію "с указанием полной информации о методах получения й свойствах данного продукта". Дозволено використання в агрокультурі генетичне модифікованих картоплі, сої, кукурудзи та цукрового буряку.

Контроль ГМ-компонентів у харчових продуктах здійснюється за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу. Вартість обладнання складає близько 20 тис. дол. США. Вихід з такого становища може полягати в придбанні аналогічного обладнання російського виробництва, що коштує в кілька раз дешевше. У Росії генетична експертиза продуктів монополізована МОЗ РФ, що не сприяє довірі громадських організацій і засобів масової інформації до результатів досліджень. Випробувальні лабораторії Держспоживстандарту України в своїх внутрішніх нормах функціонування вже заклали принципи відкритості та боротьби за довіру клієнта, яким може бути і громадська організація.

8. Шляхи вирішення проблеми

Складний, тривалий і багатофакторний процес - саме так оцінюємо сьогодні шлях до збалансованого розвитку. Цей процес зачіпає фактично весь комплекс внутрішніх проблем розвитку країни, в тому числі й тих, що стосуються розвитку громадянського суспільства. Якщо біобезпека виходить сьогодні на один рівень з національною безпекою України, то це дуже серйозна проблема, яку слід розв'язувати, а не замовчувати.

Відповідність розвитку території принципам збалансованого розвитку оцінюється через такі складові: економіка, соціальний розвиток, екологія, управління територією, законодавство. Якщо розглянемо їх через призму використання ГМО, накопичення токсичних відходів, радіаційне забруднення, то все це негативно діє на будь-які організми, і на людський в тому числі, й загрожує змінами, хворобами та зникненням. Це, в свою чергу, суперечить принципам збалансованого розвитку.

З огляду на ситуацію, що склалася, слід:

Поширювати інформацію стосовно ГМО. Важлива роль у цьому належить громадським організаціям.

Проводити наукові дослідження у сферах застосування ГМО.

Відмовитися від практики запровадження генетично змінених сортів сільськогосподарських культур.

Контролювати поширення продуктів харчування, які містять ГМО, що мають здійснювати місцеві органи влади.

Законодавчо врегулювати екологічне маркування.

Заборонити на державному рівні ввезення продуктів харчування, які містять ГМО.

Запровадити інші дієві заходи.

Сьогодні місцева влада є відповідальною за такі заходи з охорони довкілля на підвідомчій території: забезпечення жителів якісною питною водою; поводження з твердими відходами; контроль за поширенням небезпечних речовин (у тому числі ГМО); очищення стічних вод; охорона й підтримка зелених зон; планування та контроль за використанням земельних ресурсів; освіта громадян з екологічних питань; контроль за забрудненням атмосферного повітря, викидами зі стаціонарних та пересувних джерел забруднення.

Але часто трапляється так, що представники місцевих органів влади не лише не знають про свою відповідальність, а й грубо порушують природоохоронне законодавство, тим самим ігноруючи інтереси територіальної громади. Активна громадськість здатна перевірити, як місцева влада здійснює контроль за поширенням небезпечних речовин, та поінформувати про це місцеве населення.

В умовах сталого розвитку одну з ключових ролей відіграє територіальна громада, яка сама виявляє екологічні проблеми і розв'язує їх заради свого існування. Важливо, щоб у громаді була людина (лідер) чи група людей (громадська екологічна організація), що допомагає громаді визначити її потреби, владнати конфлікти, дати оцінку реального стану справ у житті громади та вибрати шляхи поліпшення життя.

У складних соціально-економічних умовах основна частина населення не замислюється над корисністю чи шкідливістю продуктів харчування, а лише над тим, щоб можна було їх придбати і при цьому вкластися у скромний сімейний бюджет.

Інформація про ГМО громадськості або невідома, або її надто мало.

Важливим питанням для громади в умовах збалансованого розвитку є одержання, аналіз та використання інформації з екологічних питань. В цьому напрямі є позитивний досвід неурядових організацій, які одним з пріоритетів своєї громадської діяльності обрали екологічне просвітництво населення, представників громад. Через неформальну екологічну освіту населення одержує інформацію про свої екологічні права та обов'язки, про шляхи розв'язання екологічних проблем, про вплив довкілля на здоров'я, про досвід інших громад.

Інформаційно-пропагандистська робота, що здійснюється багатьма НУО відповідно до Оргуської конвенції, спрямована на підвищення обізнаності громадян про екологічні проблеми, причини їх виникнення, наслідки та шляхи подолання. Система інформування населення з екологічних питань з боку держави та державних органів залишає бажати кращого.

Екологічна політика в Україні у сфері інформаційного забезпечення територіальних громад в умовах збалансованого розвитку або зовсім відсутня, або неефективна. Тому необхідно використовувати позитивний досвід громадських організацій екологічного спрямування, зокрема:

Поширення інформації через інші організації («Просвіта», спілка підприємців).

Підготовка інформаційних матеріалів для представників державних органів влади та місцевого самоврядування, для працівників сільського господарства, для працівників закладів освіти і культури.

Підготовка та поширення прес-релізів для ЗМІ та через Інтернет.

Проведення роз'яснювальної та просвітницької роботи серед населення (публічні лекції, просвіта за участю волонтерів з числа активної молоді).

Висновки

В кінці ХХ ст. достатньо чітко викристалізувався ряд тенденцій розвитку людства в третьому тисячолітті. Серед основних тенденцій, що безперечно будуть посилюватись в ХХІ ст., особливо важливе місце займає подальше розгортання генної революції.

Сьогодні складно у повній мірі осягнути її значення для майбутнього людства. На жаль, наші знання про гени ще дуже мізерні. Навіть з фундаментальними науковими відкриттями ми продовжуємо рухатися малими кроками до їх пізнання та осмислення. Разом з цим рівень комерціалізації та швидкість поширення сучасних біотехнологій в умовах глобалізації економіки є вражаючим. Безперечним фактом є і те, що процес розширення сфери застосування сучасних біотехнологій має незворотній характер і буде надалі стрімко розвиватися. І цей процес, як і науковий прогрес, зупинити уже неможливо і ми повинні сприймати його спокійно та виважено.

Вчені розглядають сучасні біотехнології як засіб вирішення глобальних проблем людства, таких як, нестача продовольства, обмеженість природних ресурсів, збереження навколишнього природного середовища та екосистеми Землі, пошук нових джерел енергії тощо. Ряд експертів прогнозує, що відбудеться індустріальне зближення сільськогосподарських, харчових, фармацевтичних, волоконних та енергетичних підприємств, а також компаній з виробництва мікропроцесорів та інформаційних технологій. З'являться нові сектори економіки, які сформують «агроцевтичну систему», де промисловими способами, внаслідок ефективної селекції, будуть вироблятися ГМ-рослини, ГМ-тварини, ГМ-насіння, а також продукти харчування, лікарські препарати і таке інше.

Сьогодні комерціалізовано уже 33 сорти ГМ-культур, найпоширенішими серед яких є соя, кукурудза, ріпак та бавовна. Найчастіше шляхом генетичних маніпуляцій у рослини набувають агрономічно цінні характеристики. Вони й надалі будуть домінувати у нових сортах трансгенних рослин, але поступово буде збільшуватися частка сортів із зміненими поживними властивостями. Незабаром будуть комерціалізовані нові ГМ-культури -- картопля, буряк, рис та інші. До 2015 року, за прогнозами експертів, очікується поява на ринку біля 120 нових ГМО, які уже сьогодні знаходяться на різних стадіях польових та лабораторних досліджень для подальшої їх комерціалізації. Наближається до завершення процес створення ГМ-лосося та деяких ГМ-тварин. Існуючі ринки ГМ-культур та ГМ-насіння збережуть у майбутньому тенденцію до зростання, ймовірно також, відбудеться подальше збільшення попиту на органічні продукти харчування, об'єм ринку яких щорічно зростає на 20 %.

Особливо гостро сьогодні стоїть питання можливих ризиків і загроз для здоров'я людини та екосистеми Землі пов'язаних з ГМО. Необхідно зазначити, що в даний час немає точних експериментальних даних, які б чітко вказували шкідливість ГМО. Також не існує експериментальних даних, які б однозначно підтверджували їх безпечність для людини та екології, особливо при тривалому споживанні та культивації. Це пов'язано з тим, що передбачити та оцінити усі можливі ризики пов'язані з ГМО сьогодні практично неможливо, оскільки при вбудовуванні певного гену, модифікований організм у різних умовах, одразу або через певний період часу, може набути цілу низку властивостей, появу та особливості яких заздалегідь передбачити неможливо через недостатню вивченість механізмів функціонування геному. Тому сьогоднішня полеміка щодо безпечності або шкідливого впливу ГМО будується переважно на більш або менш обґрунтованих гіпотезах, які потребують додаткових досліджень та експериментальних підтверджень.

З великою ймовірністю можна стверджувати, що ми всі є учасниками глобального експерименту з ГМО, специфіка та небезпека якого полягає в тому, що у разі виникнення негативних наслідків, які важко передбачати завчасно, його неможливо буде зупинити і тим більше повернути назад.

Список використаної літератури

1. М. Дильовий, кандидат біологічних наук, провідний мікробіолог Івано-Франківського ДЦСМС. Матеріал передрукований з журналу „Стандартизація. Сертифікація. Якість”. www.lol.org.ua

2. www.greenparty.ua 

3. Новини генетики. - К., 2002 Генна інженерія в ХХІ столітті: перемога чи поразка людства? - К., 2003.

4. Блюм Я. Б., ГМО - фобія чи ГМО-вакханалія? / Я. Блюм, Б. Сорочинський // Дзеркало тижня. Міжнародний громадсько-політичний тижневик. - 2007. - №48. - 54 с.

5. Блюм Я. Б., Негрецький В. А., Ємець А. І. та ін. Огляд стану провадження та дослідження біотехнологій і біобезпеки в Україні та країнах субрегіону. - Проект ЮНЕП-ГЕФ: «Розробка національної рамкової структури біобезпеки для України». - К., 2003. - 82 с.

6. За матеріалами, наданими Науково-дослідним центром випробувань продукції та Укрметртестстандарт. Прес-конференція «Маєш знати, що вживати - проблема генетично модифікованих організмів в Україні -реальність сьогодення». К, 2007.

Размещено на Allbest.ru