Розробці систем заходів щодо боротьби з хворобами лісу дотепер приділялося недостатньо уваги [7].

У системах лісозахисних заходів значну роль повинні грати загально організаційні: нагляд, лісопатологічні обстеження, картографування діючих і потенційних вогнищ інфекції, вивчення закономірностей виникнення епіфітотій, їх прогнозування. Ці заходи повинні проводитися на лісотипологічній основі з урахуванням природних районів, у зональному розрізі.

Однак основну роль у боротьбі з хворобами лісів варто відводити лісогосподарським заходам, що охоплюють весь період життя насаджень - від збору насінь до головного рубання. При цьому необхідно враховувати періоди розвитку хвороб, зв'язуючи них зі специфічними лісозахисними заходами, головним чином з біологічними методами боротьби. Така система повинна впроваджуватися в першу чергу в потенційних вогнищах хвороб, тому що охопити нею всі ліси не завжди можливо.

У виконанні комплексу проти-інфекційних заходів на перше місце висуваються різні способи підвищення стійкості деревостоїв і міри попередження розвитку хвороб. У цьому відношенні велику роль повинна зіграти селекція деревних порід, задача якої відбір у природі стійких форм, екотипів, елітних дерев, що відрізняються у відповідних екологічних умовах високою продуктивністю і стійкістю проти хвороб, шкідників і несприятливих кліматичних факторів, а також виведення нових імунних гібридів. Перспективний у цьому відношенні добір стійких форм у вогнищах хвороб з високим інфекційним тлом. Стійкі форми варто розмножувати вегетативним шляхом, що дозволяє зберігати позитивні властивості рослин, збирати з них насіння і створювати спеціалізовані насінні ділянки [7].

Зараз, коли таких насінних ділянок ще ні, для створення лісових культур необхідно використовувати посадковий матеріал, високоякісний як у санітарному, так і в генетичному відношенні. Для цього насіння треба збирати в здорових, високопродуктивних насадженнях, а при вирощуванні посадкового матеріалу дотримувати всіх агротехнічних правил, що включають прийоми по боротьбі з хворобами, зокрема протравляння насінь, проведення ряду профілактичних заходів у розплідниках, охорону сіянців від несприятливих непаразитарних ушкоджень (морозобійних тріщин, сонячних опіків і т.д.).

При створенні лісових культур необхідно підбирати породи відповідно типам лісу і категорії лісокультурної площі й обов'язково враховувати можливість розвитку хвороби. Особливої уваги вимагає створення лісових культур на пасовищах і пустирях, де завжди існує погроза виникнення вогнищ кореневої губки. Чисті культури й особливо монокультури будь-якої деревної породи створювати недоцільно, тому що вони менш стійкі, чим складні, змішані. Однак при створенні змішаних культур не можна висаджувати разом деревні породи і чагарники, що уражаються однаковою хворобою, наприклад сосну звичайну й осику, сосну веймутову і смородину і т.д.

При створенні культур і догляді за ними потрібно ретельно дотримувати правил агротехніки. У деяких випадках для підвищення стійкості хвойних культур доцільно вводити листяні деревні породи, чагарники, підсівати люпин.

Рубання відходу крім регулювання складу і підвищення продуктивності насаджень повинні сприяти посиленню їхньої стійкості до хвороб, шкідникам і несприятливим факторам середовища. З цією метою в хвойних насадженнях необхідно зберігати домішку листяних порід, формувати регулярну, добре розвиту крону, охороняти насадження від механічних ушкоджень. Рубаннями відходу потрібно так регулювати густоту насаджень, щоб створювати оптимальні умови головній породі, що повинна мати достатнє освітлення й одночасно отінений стовбур, що сприяє очищенню його від суків у молодому віці. Це в значній мірі зменшує можливість проникання суперечка грибів, що викликають стовбурні гнилизни. Надмірна ж густота насаджень сприяє розвиткові багатьох хвороб, підсилює ушкодження від снігу і вітру.

У старих насадженнях потрібно вчасно проводити санітарні рубання, вирубуючи в першу чергу дерева з плодовими тілами, щоб зменшити запас спор і можливість зараження, не допускати накопичення повалених стовбурів, зламаних вершин, сухостою, на яких можуть виростати плодові тіла грибів, що паразитують і на живих організмах [7].

Рубання головного користування рекомендується проводити так, щоб зменшити можливість ушкодження вітром, сонцем. Спосіб і сезон рубання і вивезення деревини повинні плануватися з таким розрахунком, щоб не зашкодити підросту, а при поступових рубаннях - і дерева, що залишаються на лісосіках. Випливає при цьому враховувати і терміни споруляції дереворуйнуючих грибів.

При зборі насінь, вирощуванні посадкового матеріалу, створенні лісових культур, відході за ними, рубаннях відходу, санітарних рубаннях і рубаннях головного користування необхідно враховувати біологічні особливості не тільки деревних порід, але і збудників хвороб.

Одночасно доцільно здійснювати активні лісозахисні заходи по ліквідації вогнищ інфекції. Ця робота дає кращі результати в роки депресії хвороби, коли вогнища займають менші площі і збудник сконцентрований на порівняно невеликому просторі. У таких випадках іноді ефективні і хімічні методи боротьби.

У системах лісогосподарських заходів варто передбачати і біологічні методи боротьби з хворобами, спрямовані головним чином на використання антагоністів, а також карантинні заходи, що попереджають проникання збудників хвороб у нові райони.

Насадження потрібно захищати від ушкодження худобою і дикими копитними. Варто також вчасно попереджати вплив різних факторів, що знижують стійкість лісу, зокрема надмірне осушення, низові пожежі, сильна ущільнення ґрунту і т.д.

Комплекс заходів щодо боротьби з хворобами лісонасаджень необхідно уточнювати в залежності від конкретних умов. Цьому повинне передувати визначення місць і площ потенційних і діючих вогнищ, інфекцій, прогноз розвитку епіфітотій.

4. Екскурсія на тему: «Знайомство з трутовиковими грибами»

Одна з основних задач шкільної біології - ознайомлення учнів з біологічною картиною органічного світу, з основними його компонентами - царствами дробянок, грибів, рослин і тварин.

Якщо вивченню рослин і тварин шкільна програма по біології відводить значне місце (розділи «Рослини», «Тварини»), то знайомству із самостійним царством грибів не приділено належної уваги (на вивчення теми «Гриби. Лишайники» у VІІ класі відведено 4 год., з них 1 год. на узагальнення). На наш погляд, цього часу явно недостатньо. Практично поза полем зору залишається дуже важлива екологічна група грибів-ксилофітів, що викликають руйнування живої і мертвої деревини і займають важливе місце в круговороті речовин у природі.

Питання про екологію трутових грибів має важливе значення, оскільки цей матеріал дозволяє істотно розширити знання школярів про гриби як самостійному царстві живих організмів, на місцевому (регіональному) матеріалі показати складний характер їхніх взаємин з іншими компонентами природи і використовувати отримані знання для здійснення екологічного моніторингу стану навколишнього середовища своєї області, району, міста; для формування екологічно грамотного поводження в природі.

Тому нами почата спроба заглибленого вивчення біології й екології трутових грибів. У цій статті пропонуємо докладну розробку екскурсії, проведеної після вивчення теми «Гриби» за рахунок резервного часу в розділі «Бактерії. Гриби. Лишайники» (VІІ клас).

Задачі екскурсії

Освітні: познайомити учнів із трутовими грибами як важливою ланкою живої природи; на основі знання особливостей їхньої будівлі виявити роль у природі на прикладі лісових і паркових співтовариств організмів; знайти риси пристосованості трутових грибів до різних факторів середовища: породам і вікові дерев, санітарному станові дерев, температурі, діяльності людини й ін.

Виховні: продовжити формування навичок колективної дослідницької навчальної діяльності екологічно доцільного поводження в природі; закріпити інтерес до вивчення живої природи свого краю.

Розвиваючі: продовжити робота з розвитку умінь розумової діяльності (порівняння, аналіз явищ, що спостерігаються, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання висновків, узагальнення); формування умінь і навичок дослідницької діяльності.

Устаткування: ножі із широким лезом для зняття плодових тіл із субстрату, папір розміром 5x6 див для етикеток картонні коробочки для збереження плодових тіл, садовий вар, кілочки, мотузки, блокноти, олівці, лінійки, визначні картки, інструктивні картки для самостійної роботи учнів

План екскурсії:

1. Знайомство з видовим складом деревинно-чагарникової рослинності регіону.

2. Вивчення особливостей будівлі трутових грибів.

3. Фактори, що впливають на поширення трутових грибів (субстрат: порода дерева, санітарний стан; температура діяльність людини).

4. Різноманіття трутових грибів лісового (паркового) співтовариства.

5. Роль трутовиків у природі.

6. Підсумки і висновки по екскурсії.

Хід екскурсії

Екскурсія проводиться на території заказника місцевого значення Ялівчина.

По дорозі на екскурсію вчитель знайомить учнів з особливостями місця її проведення і нагадує правила поведінки в природі.

Екскурсія починається вступною бесідою, у ході якої увага учнів звертається на те, що трутові гриби - це маловивчена група живих організмів особливого царства природи - грибів, що живуть на деревинно-чагарниковій рослинності. Учнем пропонується згадати і назвати породи дерев і чагарників найбільш типових для даної місцевості.

Учні, розбивши на групи, виконують завдання

Інструктивна картка №1

З розділу «Рослини» повторите матеріал про структуру і склад рослинних співтовариств; з курсу географії (роздягнула «Фізична географія») - матеріал теми «Рослинний світ».

Завдання

Вивчите склад деревної рослинності лісу, користуючись наступним планом:

1. Закладете спробну площадку розміром 10 х 10 м.

2. Визначите видовий склад дерев цієї площадки.

3. Підрахуйте кількість дерев кожного виду, що виростають на ній.

4. Вивчите санітарний стан дерев (здорове, ослаблене, сухостійне, повалене на землю, пень), дані досліджень занесіть у табл. 1.

Таблиця 1

Назва дерева	Кількість дерев даного виду	Санітарний стан

Відповісти на питання:

1. Які породи дерев переважають на вибраній ділянці?

2. Який висновок можна зробити про санітарний стан цих дерев?

Інструктивна картка №2

З розділу «Рослини» повторите матеріал про структуру і склад рослинних співтовариств; з курсу географії (роздягнула «Фізична географія») - матеріал тим «Взаємозв'язку компонентів природи», «Рослинний світ».

Завдання

1. Закладете спробну площадку розміром 10 х 10 м.

2. Визначите видовий склад чагарників даної ділянки.

3. Підрахуйте кількість чагарників кожного виду, що виростають на ній.

4. Вивчите санітарний стан чагарникової рослинності (здоровий чагарник, ослаблений, сухостійний, повалений на землю), дані досліджень занесіть у таблицю 2.

Таблиця 2

Назва чагарнику	Кількість чагарників даного виду	Санітарний стан

Відповісти на питання:

1. Які види чагарників переважають на вибраній ділянці?

2. Який висновок можна зробити про санітарний стан чагарникової рослинності?

З'ясувавши видовий склад і санітарний стан деревинно-чагарникової рослинності, учитель звертає увагу учнів на об'єкт екскурсії - трутові гриби, що зустрічаються найчастіше на ушкоджених деревах. Він пропонує згадати особливості будови грибів і виявити ці риси в грибів-трутовиків. Учні називають елементи будови грибів - грибницю (міцелій) і плодове тіло; відзначають місце розташування міцелію в стовбурній частині дерева, плодового тіла - на його поверхні; визначають характер харчування трутових грибів. Учитель розповідає про здатності трутовиків виділяти в деревину особливі хімічні сполуки - ферменти, що переводять хімічні речовини деревини з нерозчиненого стану в розчинне, легко засвоюване трутовиками.

На основі знань про внутрішню будову стовбура дерева визначається місце проникнення і поширення міцелію гриба в деревину - серцевинні промені. Відзначається, що для проникнення в деревину гриб виробляє особливий фермент, що розчиняє стінки кліток деревини, утворити отвору, через які міцелій гриба проникає усередину деревини.

Вчитель акцентує увагу на різних способах прикріплення плодових тіл до субстрату. По цьому принципі їх можна розділити на наступні групи:

розпростерті по субстрату;

розпростерто-відігнуті;

латерально, або боком, прикріплені;

диференційовані на шапочку і ніжку (зустрічаються рідко).

Далі вчитель пропонує учнем згадати особливості розмноження грибів, відтворити схематично цикл їхнього розвитку

Питання для бесіди можуть бути наступними: чим розмножуються гриби? Де утворяться суперечки? Як суперечки можуть потрапити на субстрат? Які фактори середовища сприяють поширенню суперечка? Які умови необхідні для проростання спори в міцелій? Як схематично можна зобразити цикл розвитку грибів?

У ході бесіди учні з'ясовують, що розмноження трутовиків типово для грибів: вони розмножуються суперечками, що дозрівають у плодових тілах. Суперечки розносяться струмом повітря і, потрапивши на ушкоджену ділянку кори дерева, проростають. Надалі на такому дереві з'являються плодові тіла. Формулюється висновок про те, що трутовики уражають у першу чергу ушкоджені (з дуплами, порізами, іншими ранями) або ослаблені дерева

Після бесіди учнем пропонується провести самостійну роботу по завданнях, викладеним в інструктивній картці.

Інструктивна картка №3

Завдання

1. Уважно оглянете ушкоджені дерева вибраній ділянці (сухостійні, ослаблені, повалені на землю, пні).

2. Відшукайте на них трутові гриби.

3. Визначите вид дерева, на якому вони зустрічаються

4. Визначите характер прикріплення плодового тіла трутового гриба до субстрату, тобто визначите, до якої групи відноситься плодове тіло по способі прикріплення

5. Дані зафіксуйте на етикетці (вид дерева; санітарний стан; спосіб прикріплення до субстрату плодового тіла гриба).

Після виконання даного завдання вчитель більш докладно знайомить школярів з будовою трутових грибів.

Форми плодових тіл трутовикових грибів	Види гемінофору трутовикових грибів
Назва форми	Малюнок	Вид гемінофора	Малюнок
Тонка, плоска шапочка		Трубчастий
Копитоподібна		Лабіринтовий
Подушкоподібна		Пластинчастий
Язичкоподібна		Пластинчастий з дихотомічним галудженням
Декілька шляпок прикріплених на загальній основі

Увага звертається на форму плодових тіл трутовиків і особливості будівлі гіменофора. Потім докладно аналізується характер тканини гриба, розташованої над гіменофором. Консистенція і забарвлення тканини бувають різними, але строго специфічними для кожного виду. Тканина плодових тіл по консистенції буває плівчастою, восковидною, м'ясистими, шкірястими, корковими, дерев'янистими, губчатими або волокнистої (між цими основними категоріями існують усілякі переходи). Найбільше забарвлення, що часто зустрічається - біла, світло-дерев`янисто-жовта, кремова, рожева. Забарвлення і консистенція поверхні і внутрішньої частини плодового тіла можуть не збігатися.

Далі учнем пропонується виконати роботу з вивченню особливостей зовнішньої будівлі трутових грибів.

Інструктивна картка №4

Завдання

1. Обережно за допомогою ножа зніміть плодове тіло гриба з поверхні субстрату.

2. Розглянете зовнішній вигляд плодового тіла, звернувши увагу на:

а) форму;

б) консистенцію плодового тіла;

в) забарвлення поверхні плодового тіла;

г) характер гіменофора.

Дані занесіть на етикетку, заповнення якої почато при виконанні попереднього завдання

3. Зібрані плодові тіла помістити в картонні коробки, постачивши кожне окремо заповненою етикеткою.

Після роботи з завдань кожна група виступає з коротким повідомленням, а вчитель задає уточнюючі питання.

Учитель звертає увагу школярів на фактори, що впливають на поширення трутових грибів у природі, відзначаючи, що головним з них є субстрат, тобто відповідна деревина у визначеному стані. Учні, ґрунтуючись на спостереженнях, отриманих при виконанні попередніх завдань, відзначають, що трутовики розвиваються в основному на мертвій деревині, сприяючи її утилізації; звертають увагу на приуроченість трутовиків до визначених деревних порід.

Далі вчитель характеризує інші фактори, що впливають на поширення трутовикових грибів - температуру й антропогенний фактор.

Температурний фактор впливає не тільки на поширення різних видів грибів, але і на те, що по-різному реагують на температуру частини гриба - грибниця, плодове тіло, спори. Особливо сприйнятливі до дії температури плодові тіла. У залежності від впливу кліматичних факторів (температури насамперед) плодові тіла підрозділяють на три категорії:

однорічні плодові тіла, що розвиваються протягом одного вегетаційного періоду (від 1,5 - 2 тижнів до 4 місяців);

однорічні зимуючі плодові тіла, здатні перезимовувати і зберігати здатність до утворення нових спор тільки у випадку легких зим;

багаторічні плодові тіла, що існують протягом багатьох літ.

У ході бесіди з учнями з'ясовується роль діяльності людини в поширенні трутових грибів.

Питання для бесіди: згадаєте, як відбувається розмноження трутових грибів. Яка шкода наносить людина дереву, обрізаючи або обламуючи гілки? У чому полягає шкода збору соку навесні в дерев? Чи можна по наявності трутових грибів зробити висновок про санітарний стан лісу? Які міри профілактики проти поразки дерев трутовими грибами необхідно починати в лісі? Яку реальну допомогу школярі можуть зробити лісництву у цьому плані?

Після відповідей на поставлені питання учні роблять висновок про необхідність дотримання екологічно обґрунтованого, грамотного, доцільного поводження в природі.

Продовжуючи екскурсію, учитель знайомить учнів із правилами визначення трутових грибів. Ця робота проводиться в лабораторних умовах на уроці, що випливає за екскурсією.

Заключний етап екскурсії проходить у формі заслуховування повідомлення, заздалегідь підготовленого одним з учнів, про ролі трутовиків у природі. Формулюється висновок про те, що трутовики є важливою ланкою екологічних зв'язків, що існують у природі, тому що сприяють утилізації деревини і включенню її в круговорот речовин.

У заключній бесіді з'ясовується, як школярі засвоїли нові знання Для цього можуть бути використані наступні питання: до якого царства органічного світу відносяться трутовикові гриби? Доведіть це. По яких ознаках можна вести визначення трутовикових грибів? Які фактори середовища впливають на поширення трутовиків? Як по наявності трутовиків можна визначити санітарний стан лісу? Які міри можуть запобігти зараження дерев трутовиками? Яке значення мають трутові гриби в природі?

Учитель уточнює, конкретизує відповіді школярів.

По закінченні екскурсії хлопцям пропонується взяти участь в екологічному десанті по поліпшенню санітарного стану лісу.

За результатами екскурсії оформляється звіт, що може бути складений у такий спосіб:

1. Місце проведення екскурсії, погодні умови

2. Заповнені табл. 1 і 2 по завданнях.

3. Картки-етикетки, оформлені при виконанні завдань по інструктивних картках №3 і 4.

4. Колекція плодових тіл, постачена етикетками, необхідна для роботи з визначення трутовиків на наступному уроці.

Додаток

Дихотомічний ключ для визначення трутових грибів (ключ розрахований на визначення трутових грибів, що знаходяться в стані повної зрілості)

1. Копитоподібне плодове тіло

+ Плодове тіло іншої форми

2. Гіменофор лабіринтовий, у виді звивистих ходів довгастої форми

Дубова губка (Daedalea guereіna).

Плодове тіло товсте, пробковато-шкірясте, верхня поверхня сірувата, бурувата, з неясними зонами, горбкувата. Тканина коркова, у старих плодових тіл дерев'яниста Живе на дубі, буку, каштані.

+ Гіменофор трубчастий, складний

3. Поверхня плодового тіла червонясто-каштанового або темно-сірого, майже чорного кольору з червоною облямівкою по краю

Облямований трутовик (Fomіfopsіs pіnіcola).

У молодому стані поверхня плодового тіла жовтуватого кольору або жовтувато-оранжева з білою облямівкою по краю. Верхня поверхня плодового тіла з зонами, утвореними горизонтальними борозенками. Зустрічається на стовбурах і пнях різних хвойних і листяних деревних порід.

+ Поверхня плодового тіла сірий або ясно-сірий кольори……………………………………………..Трутовик справжній (Fomes fomentarіus).

Поверхня тверда, з концентричними борозенками. Край плодового тіла тупий, коричневого кольору. Тканина пружна рудуватого кольору. Пори трубочок гіменофору сірий або коричневий кольори, що сутеніють при натисненні. Зустрічається на відмерлих, рідше на живих, стовбурах берези, бука, ясена.

4. Плодове тіло у виді плоского капелюшка

+ Плодове тіло іншої форми

5. Гіменофор трубчастий

+ Гіменофор пластинчастий. Капелюшок віялоподібний з горбком у основи

Дедалеопсис горбистий, різновид триколірна (Daedaleopsіs confragosa var. frіcolor).

Поверхня капелюшка радіально-зморщена, пурпурно-бура або каштанова край забарвлений блідіше. Тканина тонка бура. Гіменофор з дихотомічними розгалуженнями. Зустрічається на мертвій деревині берези, вільхи, верби, горобини, ліщини й інших листяних порід.

6. Плодове тіло м'яке, м'ясисте, соковите, легко відламується при натисненні

Сірчано-жовтий трутовик (Laefіporus sulphureus).

Поверхня капелюшка жовтогаряча, зі слабкими рожевими відтінками, до старості що блідне, світло-шкіряного або грязно-блідо-жовтого, яскраво-жовтого кольору. Часто капелюшка черепичного розташування і сидять на загальній підставі. Зустрічається на дубі, горісі, модрині, яблуні, груші й інших листяних деревах.

+ Плодове тіло іншої консистенції

7. Поверхня плодового тіла гладка

+ Поверхня плодового тіла щетиниста, повстяна

Стереум твердоволосистий (Stereum hіrsutum).

Верхня поверхня сірого, жовтого і жовтувато-охряна Плодові тіла нерідко почергово розташовані на субстраті. Гіменофор яскраво-жовтий, потім стає блідо-сірим. Зустрічається на сухих стовбурах і гілках листяних деревних порід.

8. Поверхня плодового тіла з концентричними борозенками, коричневого кольору з тонкою білою смужкою по краю

Плоский трутовик (Ganoderma applanafum),

Плодові тіла часто покриті червонясто-коричневим порошком спор. У свіжому стані трубочки гіменофора при дотику забарвлюються в коричневий колір. Зустрічається в основі стовбурів і пнів беріз, дубів, тополь.

+ Поверхня плодового тіла рівна і гладка

Трутовик березовий (Pіpfoporus befulіnus).

Поверхня білувата в молодих грибів, пізніше сіра, жовтувата або блідо-бура. Тканина біла. Шар трубочок гіменофора легко відокремлюється від тканини. Поверхня гіменофора біла, що поступово злегка буріє. Найчастіше зустрічається на березі.

9. Плодове тіло являє собою нарости невизначеної форми, що не мають гіменофора

Березовий гриб, губка (Tnonofus sterіllіs).

Поверхня нерівна, часто розтріскана, чорною або темно-бура з дуже щільною дерев'янистою консистенцією. На розрізі тканина з білуватими прожилками, Зустрічається на березі.

+ Плодове тіло має гіменофор з дуже дрібними трубочками і поверхня з глибокими радіальними тріщинами

Несправжній осиковий трутовик (Phellіnus fremulae).

Старі плодові тіла тверді, дерев`янисті. Молоді плодові тіла гладкі, коричневого кольори, старі - сірувато-чорні, з тупим коричневим або сірувато-чорним краєм. Тканина коричнева. Гіменофор багатошаровий. Зустрічається тільки на осиках.

Список грибів, які викликають захворювання деревних рослин

Українська назва	Латинська назва
Дубова губка	Daedalea quercіna (L.) Fr.
Трутовик справжній	Fomes fomentarіus (L.: Fr.) Gіll
Трутовик запашний	Trametes suavеjleus Fr.
Несправжній трутовик	Phellіnus іgnіarіus (L.: Fr.) Quel.
Трутовик сірчано-жовтий	Laetіporus sulphureus (Bull.: Fr.) Bond, et Sіng.
Двоколірна губка	Phellіnus dіchrous Fr.
Трутовик північний	Phellіnus borealіs
Березова губка	Pіptoporus betulіnus (Bull, ex Fr.) Karst.
Панус грубий	Panus rudіs Fr.

Висновок

Деревні рослини піддаються впливові грибкових захворювань. Класифікація ґрунтуються на всіляких принципах: зовнішніх симптомах прояву, тобто по типах хвороб (зів'янення, плямистість, пухлини і т.п.); тривалості її протікання (хронічне і гостре); ураженим органам (хвороби листків, коренів, пагонів і т.п.); вікові рослин (хвороби сходів, молодняків, середньовікових); по деревній породі (хвороби сосни, дуба, бука, кизилу й ін.); етіології, тобто через виникнення хвороби. Основними збудниками захворювань рослин є гриби.

На території околиць м. Чернігів на деревних породах рослин було виявлено та наведено характеристику 9 видів грибів.

Негативна роль трутовикових грибів у тім, що вони є руйнівниками деревини не тільки живих дерев, але також уражають деревину яку заготовлює і використовує людина, збудниками різних хвороб лісу. Позитивна роль - трутовикові гриби є санітарами лісу, вони руйную мертву деревину, так починають свій життєвий цикл паразитичною фазою, а закінчують сапрофітної.

Якби не було грибів - санітарів лісу, ці запаси не могли б включитися в круговорот речовини в природі, унаслідок чого не відновилася б кількість вуглекислого газу в атмосфері, і як наслідок цього, припинилися б фотосинтез і виділення кисню.

Трутовикові гриби є постійними компонентами лісових біоценозів.

Досить гарною формою закріплення знань про хвороби деревних порід рослин є екскурсія на території міського лісового насадження, де учні мають можливість побачити та визначити зібрані екземпляри.

Список літератури

1. Введенский Б.А. Большая советская энциклопедия. Т.43.

2. Все о грибах / М.В. Горленко, Л.В. Гарибова, И.И. Сидорова и др. - М.: «Лесн. Пром - сть», 1985. - 280 с.

3. Грибы СССР. / Отв. ред. М.В. Горленко. - М.: «Мысль», 1980. - 303 с.

4. Жизнь растений, т. 2. / под ред. М.В. Горленко. - М.: «Просвещение», 1976. - 475 с.

5. Защита леса от вредителей и болезней: Справочник. - М.: «Агропромиздат», 1988. - 230 с.

6. Клюшник П.И. Определительдереворазрушающих грибов. - М.: «Гослесбумиздат», 1957. - 450 с.

7. Лесная фитопатология / С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик. - К.: Вища школа, 1986. - 384 с.

8. Мазин В.В. Грибы, растения и люди. - М.: «Знания», 1986. - 300 с.

9. Мир растений. В 7 томах / под ред. М.В. Горленко. - М.: «Просвещение», 1991. - 475 с.

10. Молодчиков А.И. В мире грибов. - К.: «Советская школа», 1967. - 250 с.

11. Симонов Г.П. Лесные растения. - Минск: «Вышэйшая школа», 1980. - 370 с.

12. Сершанина Г.И. Макромицеты. - Минск: «Вышэйшая школа», 1986. - 270 с.

13. Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Грибы лесных биоценозов: Атлас. - К.: «Высш. шк.», 1989. - 255 с.