Розкриття міжпредметних зв’язків при проведенні інтегрованих уроків з хімії у 9 класі

Протягом усього свого розвитку хімія завжди слугувала людині в її практичній діяльності.

Ще в стародавні часи, задовго до Різдва Христового, людина спостерігала хімічні явища в природі і намагалася використовувати їх для поліпшення умов свого існування.

Минув час. І сьогодні людство замислилося: що чекає його в недалекому майбутньому, якою буде наша планета в наступному тисячолітті? А про значення сучасної хімії для людини та її практичної діяльності нічого й говорити, її роль у житті суспільства надзвичайно велика. Але, поряд з цим, ми не раз чуємо нарікання в бік її величності, хімії, звинувачуємо у порушенні екологічного балансу навколишнього середовища. Чи справді це так? Це нам сьогодні допоможуть зрозуміти судді у залі суду.

Запрошуємо вас на урок-суд [32, 30, 39, 40].

2. Актуалізація опорних знань.

Суддя. Встати, суд іде!

Сьогодні ми розпочинаємо суд над хімією. Вона звинувачується у забрудненні і отруєнні живої природи - рослин, тварин, людини і неживої природи - вод, ґрунтів, повітря.

На суд з'явилися свідки, адвокати, прокурор, засідателі. У нас зібрано 12 томів цієї справи.

Суд нагадує всім свідкам: говорити правду і тільки правду. Слово надається свідкові у справі № 1 «Елемент Молібден».

Свідок. Значний надлишок Молібдену шкідливий як для рослин, так і для тварин та людини. Угорський хімік-дослідник Й.Береш звернув увагу на те, що в деяких місцевостях його країни люди часто хворіли на пістряк - рак стравоходу. І уявіть собі, після ретельного дослідження й поступового виключення багатьох факторів вчений дійшов однозначного висновку, що причиною цього лиха є велика кількість в ґрунті цих місцевостей….Молібдену.

Адвокат. Ваша честь дозвольте слово сказати на захист цього елементу.

Суддя. Прошу.

Адвокат. По-перше, Молібден каталізує в рослинах відновлення нітратного нітрогену до амінного, який входить до складу амінокислот, рибонуклеїнових кислот, деяких вітамінів. Цей елемент сприяє засвоєнню рослинами Кальцію і перетворенню мінеральних фосфатів у складні фосфатвмісні органічні сполуки. У зеленій масі рослин міститься близько 1мг Мо на 1 кг сухої речовини. Чимало Молібдену виявили у бобових культурах (бобах, горосі, квасолі тощо).

І по-друге, щодо хвороби пістряк, то угорський вчений розробив відповідний профілактичний засіб. Втілився він у всесвітньо відомих «Краплях Береш плюс», куди входять гармонійні дози потрібних організмові людини мікроелементів, а також деякі олігоелементи, хімічно зв'язані з органічними лігандами-носіями.

Суддя. Викликаю свідка у справі № 2 «Мінеральні добрива».

Свідок. Мене турбує питання охорони природи і використання на полях добрив, пестицидів, стимуляторів росту рослин. Усіх їх використовують для хімічного захисту рослин. Але це не захист, а нищення і масове отруєння рослин, а разом з ними - і тварин, і людей. При невмілому їх застосуванні мінеральні добрива (нітратні, фосфатні, калійні) забруднюють водойми і ґрунтові води, знижують повноцінність овочів і кормів.

При більшій дозі нітратів у ґрунті збільшується вміст азоту в овочах, що призводить до різних захворювань, особливо у дітей.

Бульби картоплі погано зберігаються. У зелених кормах підвищений вміст калію спричинює захворювання тварин. А сполуки фосфору, потрапляючи у воду, зменшують вміст кисню у ній, а це є загрозою життю і існуванню риб.

Хімічна обробка полів пестицидами - речовинами для боротьби з бур'янами, хворобами сільськогосподарських культур - веде до того, що частина їх розсіюється і потрапляє в ґрунт, воду, повітря і забруднює їх.

Адвокат. Я протестую. І прошу суд врахувати користь таких хімічних речовин, як мінеральні добрива. Без них рослини не росли б краще, не давали б гарних плодів, не розвивалися б сповна.

Усі ви знаєте, що нітратні добрива - як тверді, так і рідкі - тепер існують у комплексі (одночасно містять у собі дві цінні для рослин речовини - азот і фосфор, калій та азот, калій і фосфор).

Особливо цінними є калієва селітра KNO3;

амофос (NH3)2HPO4 + NH4H2PO4;

нітроамофос NH4H2PO4 + NH4NO3;

амофоска (NH3)2HPO4 + NH4H2PO4 + KCl;

калій фосфат K3PO4.

Завдяки CaCO3 вапнують кислі ґрунти. Рослини для свого розвитку забирають з ґрунтів K, N, P. Ґрунти стають бідними на ці речовини. Завдяки щорічному внесенню мінеральних добрив людина поповнює запас поживних речовин у ґрунті. Я прошу врахувати це у суді над хімією.

Суддя. Для звинувачення я викликаю свідка у справі № 3 « Уран».

Свідок. Я хочу розповісти вам про метал, який отруює живі організми, а значить - природу. Особливо небезпечний він для людини. Він розпадається під час ланцюгової реакції на інші радіоактивні елементи. Цей розпад триває до 300 і більше років і спричиняє загибель усього живого в природі: рослин, тварин, людини. Зупинити ланцюгову реакцію неможливо. Це довела трагедія на Чорнобильській атомній станції. «Мертвий» чорний ліс стоїть у 30-кілометровій зоні довкола ЧАЕС. Ґрунт перестав бути родючим від радіоактивного пилу, вода перетворилася у «мертву воду».

Суддя. Дякую вам, наступним визиваю свідка «Ртуть».

Свідок. Ртуть - метал, що несе загибель. Потрапивши в організм, навіть у незначній кількості (до 1 г), він заподіює людині смерть .

Суддя. Заслуховуємо свідка у справі «Пил важких металів».

Свідок. Він утворюється на заводах, де ці метали добувають у чистому вигляді з руд. Мав місце трагічний випадок у Чернівцях, коли після дощу облисіли діти. Причиною цього був підвищений вміст в повітрі пилу важких металів.

Адвокат. Шановні судді! Хочу вам сказати про своїх підзахисних - Уран, Ртуть, Пил важких металів. Адже без них не міг би існувати жоден вид техніки, не було б електротехнічних та побутових приладів, не змогли б добути міцні сплави. Завдяки металам ми маємо в будинках світло, тепло, електроенергію.

Вони слугують каталізаторами в багатьох хімічних реакціях. Уся металургія і машинобудування тісно пов'язані з металами. Ними скріплюються кістки людини при переломах. Окремими металами покривають поверхню інших речовин, щоб запобігти корозії. Подумайте, шановні, де тільки немає металів!

Суддя. А зараз я запрошую свідка володаря царства мертвих, а саме Плутоній.

Свідок. Світ був охоплений полум'ям Другої світової війни. Запеклі й жорстокі бої точилися на суходолі, в морі і в повітрі. У цей час американські вчені разом із відомими дослідниками, які через расові закони гітлерівців вихопилися з охопленої коричневою чумою Європи, день і ніч працювали над «Манхеттенським проектом». Це було засекречена назва циклу робіт зі створенням атомної бомби.

У секретних паперах «Манхетенського проекту», щоб збити з пантелику і ввести в оману чужоземні розвідки, Плутоній фігурував під назвою «Мідь». Коли для якихось робіт потрібна була саме мідь, у документах з являлися два слова «мідь справжня».

9 серпня 1945р. американські пілоти скинули з висоти 8800 м другу плутонієву бомбу - «Товстун», названу так жартома на честь огрядного британського прем'єра В.Черчілля. Вона мала форму краплі й сягала в довжину 3,2 м із найбільшим поперечником 1,5 м. Тротиловий еквівалент її дорівнював 20000 т. Ця бомба спалахнула над стадіоном японського міста-порту Нагасакі на відстані 567м від землі, перетворивши все довкола на вогняне пекло. Саме так страшно розпочав свою воєнну «кар'єру » елемент № 94.

Після Чорнобильської катастрофи з вогнедишного черева 4 енергоблоку АЕС разом із іншими радіонуклідами вихопилося в небо понад 120 кг Плутонію, який потім рознесло вітрами і він осів на землю та водойми. Медики не рекомендують відварювати кістки забитих тварин та варити юшку з річкової, озерної та ставкової риби на забруднених радіонуклідами територіях.

Недарма у римській міфології Плутон - це володар підземного світу, царства мертвих. Здається, Плутоній таки справджує свою похмуру назву. Це елемент сподівань та тривог за долю людської цивілізації.

Суддя. Слово для захисту надається адвокатові.

Адвокат. Шановний суддя! Плутоній невтомно працює і на мирному фронті. Основним ядерним пальним у сучасних реакторах на швидких нейтронах, так званих брудерах, тобто розмножувачах, є керамічні матеріали на основі твердих розчинів діоксиду Плутонію та карбіду цього металу. Це одне, а по-друге, особливо багато тепла вивільняється внаслідок розпаду Плутонію-238. При розпаді одного ядра Плутонію-238 виділяється 6 млн. еВ енергії. Або ще одне порівняння. У терморадіоізотопному джерелі електрики 1 кг Плутонію-238 створює потужність 560 Вт, тоді як максимальна потужність хімічного джерела струму всього 5 Вт.

Суддя. Викликаю свідка у справі № 8 «Силіцій».

Свідок. Було давно відоме захворювання - силікоз, яке спричиняється тривалим вдиханням пилу, що містить вільний силіцій діоксид. Деякі сполуки силіцію виявились токсичними для всіх теплокровних тварин.

Роль Силіцію в житті не з'ясована остаточно, а навпаки: поява нової інформації все більше ускладнює картину. Синтезом і дослідженням біологічно активних сполук Силіцію займаються вчені в багатьох країнах світу. Дуже активно працюють над комплексом проблем, які можна назвати Міліцій і життя. Відомо, що встановлено вікові особливості обміну Силіцію в організмі: з віком вміст цього елемента в кістковій тканині, артеріях, шкірі значно зменшується. Ось що є причиною усіх недуг літніх людей.

Адвокат. Відомо, що Силіцій становить основу кістяків у деяких морських організмів - радіолярій, діатомей, деяких губок, морських зірок. Він потрібен рослинам: від злаків і осоки до пальм і бамбука. Чим жорсткіше стебло рослин, тим більше в його попелі знаходять силіцію. Рослини, як і морські тварини беруть силіцій з води. І в прісній, і в солоній воді розчинено близько 3 мг/л силіцію (у вигляді силікатних солей і кислот).

І водночас підтверджено, що в людському організмі силіцій є практично всюди, більше

Всього - у кістках, шкірі, сполучній тканині, а також у деяких залозах. При переломах кісток вміст силіцію в місці перелому зростає майже в 50 разів. Мінеральні води з високим вмістом силіцію сприятливо впливають на здоров я людей, особливо літніх.

Суддя. Запрошую свідка у справі № 9 «Свинець».

Свідок. Велика кількість свинцю потрапляє з відходами в ґрунт і воду в таких виробництвах, як добування та переробка залізної руди, виробництво сталі, акумуляторних батарей, друкарських шрифтів, пігментів, нафтопродуктів, фотографічних матеріалів, вибухових речовин, скла та телевізійних трубок. Вплив свинцю та сполук Плюмбуму на центральну нервову систему дуже значний: судорожні напади, асиметрія черепних нервів, порушення мови, ходи і навіть параліч.

Свинець спричиняє певні зрушення і в гормональній діяльності людського організму: знижується виділення наднирковою залозою кортикостероїдів і активізує виділення речовин мозкової частини, пригнічує функцію щитовидної залози.

Особливо вразливими до дії свинцю є дихальні шляхи, бо основна маса металу потрапляє до організму саме через них.

Суддя. Слово для захисту надається адвокатові.

Адвокат. Для зменшення викидів свинцю, пов'язаних із транспортом, переходять на скраплений газ, удосконалюють двигуни внутрішнього згоряння, створюють нові системи двигунів та електромобілів. Свинцеві кабелі замінюють на виготовлені з дрібно волокнистих матеріалів, застосовують безвідхідні технології.

Розглядати лише негативну роль свинцю в житті людини неправильно і не об'єктивно. Слугування свинцю людській культурі розпочалося з давніх-давен. Протягом багатьох століть художники використовували фарби на свинцевій основі, користуються ними і зараз (жовта - свинцевий крон, червона - сурик, свинцеве білило). Між іншим, свинцеве білило надає темного кольору картинам давніх майстрів. Під дією мікро домішок сірководню в повітрі свинцеве білило перетворюється на темний сульфід плюмбуму.

Цікаво, що людина не лише захищається від свинцю, а й захищається ….свинцем. Металічний свинець є одним з «непрозорих» матеріалів для всіх видів радіоактивних і рентгенівських променів. Саме від радіоактивного випромінювання захищає скло, до складу якого входять оксиди плюмбуму. Цю саму функцію виконує свинець і в рентгенівському кабінеті.

Суддя. Для звинувачення я викликаю останнього свідка у справі № 10 «Пластмаси».

Свідок. Я побував на пластмасовому заводі. Там виробляють найрізноманітніші вироби з пластмаси. При роботі з нею в повітря викидаються згубні для довкілля відходи і продукти виробництва заводу - хлор, хлороводень, хлор об'ємні гази, вуглеводні.. Тобто проблема охорони природи є дуже актуальна.

Адвокат. Я протестую!

Суддя. Протест відхилено. Суд іде для прийняття рішення.

(Суддя, прокурор, адвокат, присяжні виходять і повертаються через хвилину.)

Суддя. Встати! Суд виніс вирок! Осудити хімію за забруднення і отруєння навколишнього середовища.

Заключне слово надається вчителеві.

Учитель. Я згідна осудити хімію за забруднення природи. Але сама по собі хімія тут не винна. Головний винуватець - техногенна діяльність людини, яка нерозумно використовує хімічні препарати. Тому я, перш за все, звинувачую людину, яка живе у природі і є найрозумнішою істотою на Землі, - Homo sapiens - «людина розумна».

Дозвольте звернутися до розумних світу цього.

З гордістю писав М.Ломоносов: «Широко простягає хімія руки свої у справі людські. Куди не подивимося, куди не оглянемося - скрізь обертається перед нашими очима успіхи її старанності».

Німецький хімік Велер писав: «Хімія може зараз будь-кого звести з розуму…».

А наступні покоління можуть писати: «Обережно - людина!».

Замислимося над цим і зробімо той висновок, якого чекає від нас наша планета Земля. Її сьогодні ще можна врятувати! Але першим кроком до цього є міцні знання з хімії - науки, яка вчить людину правильно використовувати все те, що дає сама природа, щоб її зберегти для нащадків. Підведення підсумків уроку і виставлення одержаних балів.

2.4 ЗАВДАННЯ ТА ВПРАВИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ УЧНІВ

2.4.1.Класифікація хімічних реакцій[35, 38, 41-43 ].

1. Опишіть критерії, які беруть до уваги при класифікації хімічних рівнянь. Поясніть на прикладах.

2. До якого типу реакції ви віднесете наступні реакції? Чому?

2HgO = 2Hg + O2;(при нагріванні)

2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3H2O; (при нагріванні)

2KClO3 = KCl + 3O2.

3. Як класифікують хімічні реакції за числом вихідних речовин і продуктів реакції?

4. Як класифікують реакції за виділенням чи поглинанням тепла?

5. Які хімічні реакції застосовуються при виробництві продуктів основної хімії?

6. Хімічні перетворення можна поділити на дві групи: реакції обміну та окисно - відновні реакції. Яку характеристику елемента покладено в основу такої класифікації?

7. Який тип енергетичного впливу на речовину використовують під час проведення термохімічних, електрохімічних, фотохімічних реакцій? Наведіть приклади відповідних реакцій.

8. Які дані необхідні для складання термохімічного рівняння? Наведіть приклади термохімічних реакцій.

9. Які процеси називають окисненням; відновленням? Наведіть приклади реакцій окиснення та відновлення.

10. Які частинки називають відновниками; окисниками? Наведіть приклади найпоширеніших відновників та окисників.

11. За якої умови елемент може проявити лише відновні властивості; окисні властивості?

12. Вкажіть, які з наведених процесів належать до ендотермічних, а які до екзотермічних:

А) розряд батареї фотолампи - блискавки;

Б) плавлення льоду;

В) випаровування одеколону з поверхні обличчя;

Г) сполучення заліза із сіркою;

Д) розряд блискавки;

Е) розклад меркурій оксиду.

13. У якому випадку тепловий ефект буде більшим:

А) певну кількість речовини сірки спалили на повітрі;

Б) ту саму кількість речовини сірки спалили в чистому кисні?

14. Яка з реакцій є окисно-відновною - термічний розклад калій

перманганату чи термічний розклад магній карбонату?

15. Які умови потрібні для спалювання газу у побутових плитах?

16. При розкладанні крейди утворюється негашене вапно і вуглекислий газ. Який процес відбувається? Чи можливе протікання цього процесу у звичайних умовах? Виберіть правильну відповідь, користуючись при цьому власними спостереженнями:

А) хімічна реакція, може;

Б) фізичний процес, може;

В) хімічна реакція, не може;

Г) фізичний процес, не може.

17. Які з наступних реакцій відбуваються з виділенням тепла:

А) горіння вугілля;

Б) іржавіння заліза;

В) розклад солей калію при нагріванні;

Г) процес окиснення поживних речовин у організмі людини?

18. Як впливає спалювання твердого палива на навколишнє середовище?

Виберіть правильну відповідь:

а) при неповному спалюванні в атмосферу попадають тверді частинки, які забруднюють середовище;

б) при повному спалюванні виділяється вуглекислий газ, необхідний рослинам для фотосинтезу;

в) не змінює склад повітря;

г) покращує склад повітря.

19. Чим відрізняється хімічна реакція від фізичного процесу? Як впливає хімічна реакція на склад речовин? Виберіть правильну відповідь:

а) при хімічній реакції не змінюється склад речовини;

б) при фізичних явищах не змінюється склад речовин;

в) при хімічних реакціях склад речовин змінюється.

20. Які умови необхідні для повного спалювання твердого палива:

а) доступ повітря;

б) подрібнення палива і доступ повітря;

в) висока температура;

г) постійне нагрівання.

21. Чому при будівництві споруд не можна замінювати цемент піском, якщо навіть присутній металічний каркас? Виберіть правильну відповідь:

а) завдяки сипкості пісок не втримується у каркасі;

б) пісок не володіє властивістю утворювати з водою в'язкі розчини;

в) замінити цемент піском не можна, тому що лише їх суміш використовується як будівельний матеріал;

г) пісок не має властивостей цементу.

22. Напишіть рівняння реакцій за наведеними схемами, визначте реакції обміну:

А) Pb + ? = PbO2;

Б) Ba(NO3)2 + ? = BaSO4 + KNO3;

В) Cu(OH)2 + ? = CuSO4 +H2O.

23. Складіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення:

PbO2 > Pb > PbSO4> Pb(NO3)2.

Вкажіть типи реакцій і поясніть на яких підставах ви зробили ці висновки.

24. Яке значення має класифікація хімічних реакцій на практичному застосуванні?

25. За яких умов реакції обміну відбуваються до кінця?

2.4.2 Окисно-відновні реакції, їхнє значення. [33, 34, 40, 43]

1.Підберіть коефіцієнти методом електронного балансу для реакцій, схеми яких наведено нижче:

А) H2S + Cl2 + H2O = H2SO4 + HCl;

Б) Cl2 + NaOH = NaCl + NaClO + H2O;

В) H2S + H2SO4(конц) = S + H2O.

2. Визначте речовину А в наведених схемах окисно - відновних реакцій. Складіть схеми електронного балансу і розставте коефіцієнти.

А) A + H2SO4 = I2 + H2S + H2O;

Б) A + FeCl3 = FeCl2 + HCl + S;

В) A + NO2 + H2O = H2SO4 + NO;

Г) A + KI = K2SO3 + I2;

Д) CuO + A = Cu + N2 + H2O.

3. Охарактеризуйте наступні вислови і поясніть їх:

А) Окисно-відновні реакції в промисловості;

Б) Окисно-відновні реакції в металургії;

В) Окисно-відновні реакції в одержанні і використанні енергії;

Г) навколишній світ - хімічна лабораторія, в якій що секундно відбуваються окисно - відновні реакції.

4. Для рівнянь окисно - відновних реакцій, про які йдеться нижче, підберіть коефіцієнти методом електронного балансу.

1) Життя вулкану супроводжується окисно - відновними процесами.

Наприклад, в районах дії вулканів можна спостерігати відкладення самородної сірки, що утворюється внаслідок окислення сірководню:

H2S + O2 = H2O + S,

а також його взаємодія з діоксидом сірки:

H2S +SO2 = H2SO4 + S.

2) Під час грозових розрядів відбувається зв'язування атмосферного азоту киснем повітря:

N2 + O2 = NO;

NO + O2 = NO2;

NO2 + H2O = HNO3 + HNO2.

Кислоти, які утворюються, попадають з атмосферними опадами в ґрунт, де перетворюються в нітрати і нітрити.

3) Окисненням чорного сульфіду свинцю в білий сульфат свинцю можна поновити стару картину:

PbS + H2O2 = PbSO4 + H2O.

4) Сірководень у присутності кисню повітря та вологи утворює на срібних контактах електроапаратури шар сульфідів, - це погіршує робочі її характеристики:

Ag + H2S + O2 = Ag2S + H2O.

5 Чи правомірний вираз «кисень окиснюється»? Відповідь поясніть.

6 Деякі прості речовини, такі, як хлор, бром, кисень, азот, фосфор і сірка - типові окисники. Чи правильно говорити, що кисень у реакції з фтором :

O2 + F2 = O2F2

є окисником? Відповідь поясніть.

7. У лабораторії хлор часто добувають взаємодією перманганату калію з соляною кислотою. Напишіть рівняння реакцій і вкажіть, який елемент окислюється і який відновлюється.

8. Старі картини, намальовані свинцевим білилом, з часом темніють у результаті утворення на поверхні чорної сполуки складу PbS. Їх можна «обновити», потерши розчином пероксиду водню, - при цьому утворюється сполука свинцю білого кольору. Напишіть рівняння цієї окисно - відновної реакції і вкажіть, який елемент - окисник, а який - відновник.

9. Під час обережного нагрівання у відсутності каталізатора бертолетова сіль розкладається за схемою:

KClO3 = KClO4 + KCl.

Зазначте ступені окиснення хлору в кожній речовині і підберіть коефіцієнти. Який елемент окиснюється і який відновлюється?

10. Аміачна селітра в різних умовах розкладається за однією із схем:

1) NH4NO3 = N2 + O2 + H2O (вибух)

2) NH4NO3 = N2O + H2O (повільно)

Розставте коефіцієнти за методом електронного балансу і вкажіть, який елемент окислюється і який відновлюється.

2.4.3 Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння. [34, 35, 36, 41 - 43]

1.Як змінюється запас внутрішньої енергії у випадку:

А) ендотермічної реакції;

Б) екзотермічної реакції.

2. У чому полягає суть закону збереження та перетворення енергії?

3. Розкрийте теоретичне та практичне значення закону збереження енергії. Наведіть приклади.

4. При згоранні 1 моль вуглецю виділяється 393,5 кДж теплоти. Обчисліть кількість теплоти, що утворюється при згоранні 1 кг вугілля, якщо масова частка вуглецю у вугіллі становить 95%. Запропонуйте методи прискорення процесу горіння вугілля.

5. Деякі хімічні реакції проходять з виділенням тепла. Проходження інших реакцій, навпаки, потребує нагрівання. Як класифікувати такі реакції?

6. Що зумовлює виділення або поглинання теплоти?

7. Утворення глюкози в процесі фотосинтезу можна наводити рівнянням реакції:

6CO2 + 6H2O + 2692 кДж = C6H12O6 + 6O2

Кожний квадратний сантиметр земної кулі щохвилини отримує приблизно

2 Дж сонячної енергії. Скільки часу потрібно, щоб в 10 листах утворилось 0,9г глюкози, якщо площа кожного листа складає 10 смІ, а сонячна енергія застосована тільки на 10%?

8. Тепловий ефект реакції розкладу кальцій карбонату ?H = 180кДж. Напишіть термохімічне рівняння та обчисліть масу кальцій оксиду і об'єм карбон (IV) оксиду, якщо виділиться 30 кДж теплоти.

9. Розрахуйте об'єм сірководню, який утворився при взаємодії сірки та водню , якщо при цьому виділилось 108 кДж теплоти. Теплота утворення сірководню становить -241,8кДж/моль.

10. Розрахуйте тепловий ефект реакції 2C(т) + O2(г) = 2CO(г), якщо відомі такі термохімічні рівняння реакцій:

C(т) + O2(г) = CO2(г); ? H° = -393,3кДж ,

CO2(г) + C(т) = 2CO(г); ? H° = 172,42кДж.

11. Яке значення має поняття про тепловий ефект для хімії та хімічної технології?

12. При зварюванні трамвайних рейок використовують термітну суміш, яка складається з порошків алюмінію та оксиду заліза(III) у співвідношенні 2:1. Розрахуйте, скільки теплоти виділиться при утворенні 4 моль заліза?

Горіння термітної суміші виражається схемою реакції:

Al + Fe2O3 = Al2O3 + Fe + 829,62кДж

Розставте коефіцієнти методом електронного балансу.

Розрахуйте тепловий ефект утворення заліза за наведеною схемою реакції.

13. Для екзотермічних реакцій тепловий ефект реакції ?H - величина додатна чи від'ємна?

2.4.4 Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.[ 35, 36, 43]

1. Який із параметрів під час перебігу хімічної реакції завжди залишається незмінним (об'єм, маса, тиск, концентрація) ?

2. Які фактори впливають на швидкість хімічних реакцій?

3. Чому агрегатний стан та ступінь подрібнення реагуючих речовин є факторами, що визначають швидкість хімічних реакцій?

4. Як концентрація реагуючих речовин впливає на швидкість реакцій? Наведіть приклади.

5. Чому тиск впливає на швидкість реакції між газоподібними речовинами?

6. Як змінюється швидкість реакції з підвищенням температури? Чому? Відповідь підтвердить прикладами.

7. Як залежить швидкість хімічних реакцій від:

А)агрегатного стану реагуючих речовин;

Б) природи речовин, що реагують;

Наведіть приклади, відповідь обґрунтуйте.

8. Напишіть термохімічне рівняння реакції між газоподібними речовинами - воднем і карбон (IV) оксидом, у результаті якого утворюються газоподібні продукти: CH4 - метан і H2O - водяна пара. Відомо, що при отриманні 67,2л метану виділяється 618,48 кДж теплоти. Якими способами можна прискорити швидкість цієї реакції?

9. Що згоряє швидше: дерев'яна дошка чи дерев'яні ошурки?

10. Де горіння вуглецю відбувається швидше: в повітрі чи в кисні? Чому?

11. При забезпеченні яких умов горіння однієї і тієї речовини відбувається швидше?

12. Які хімічні реакції, крім горіння, відбуваються в різних умовах з неоднаковою швидкістю?

13. У скільки разів зросте швидкість хімічної реакції при підвищенні температури з 20°C до 70°C, якщо температурний коефіцієнт реакції

дорівнює 3?

14. Які реакції протікають майже миттєво? Наведіть приклади миттєвих та повільних реакцій.

15. Які реакції бажано:

А) прискорювати;

Б) уповільнювати;

В) підтримувати швидкість на певному рівні.

16. Суміш порошків цинку і йоду в щільно закритій посудині може зберігатись тривалий час. У разі попадання в суміш краплинок води відбувається бурхлива реакція. Напишіть рівняння реакцій і зазначте, яку роль у ній відіграє вода.

17. В яких одиницях вимірюють швидкість хімічних реакцій?

18. Чим зумовлений вибір речовини, за якою обчислюють швидкість реакції експериментально?

19. Чому перемішування прискорить реакцію між твердою речовиною та рідиною?

20. Чому дорівнює середня швидкість реакції А + В = С, якщо початкова концентрація реагенту А дорівнює 0,1 моль/л, а кінцева - 0,05 моль/л; час реакції - 10 сек.

21. У дві колби налили розчин хлоридної кислоти однакової концентрації. У першу колбу опустили залізну пластинку масою 1г, а в другу - 1г залізних ошурок. У якій колбі реакція скінчиться раніше і чому?

22. У який спосіб можна збільшити швидкість реакції

2NO + O2 = 2NO2?

23. Чому окиснення жирів в організмі людини відбувається при температурі її тіла, а під час хімічного експерименту в лабораторії - при температурах, вищих за 450°C.

24. Запропонуйте експеримент, в якому можна визначити швидкість реакції розкладу кальцій карбонату на кальцій оксид CaO та вуглекислий газ?

25. Для чого потрібно подрібнювати чи розчиняти тверді речовини перед проведенням реакції між ними? Відповідь обґрунтуйте.

26. Порівняйте стандартні й нормальні умови перебігу реакцій. Що є спільного і чим вони відрізняються?

27. Для реакції між мармуром і соляною кислотою в одному випадку брали великі куски мармуру, а в другому - дрібні. Загальна площа поверхні великих кусків мармуру в 3 рази менша, ніж дрібних. У якому випадку швидкість реакції більша і в скільки разів?

28. При випалюванні сірчаного колчедану в «киплячому шарі» не можна допускати спікання частинок. Чому?

29. Запропонуйте способи прискорення хімічних процесів, з якими ви зустрічаєтесь у побуті:

- згорання вугілля в печі;

- скисання свіжого молока;

- бродіння виноградного соку.

30. Про що може свідчити виділення великої кількості чорного диму з фабричної труби? Що необхідно зробити для усунення цього явища?

31. Чому в багатьох металургійних виробництвах використовують:

- повітря, збагачене киснем;

- систему «киплячий шар»;

- подачу матеріалів у реактор протитечією;

- безперервне вилучення продуктів реакції з зони реактора?

32. Речовини А і В взаємодіють за рівнянням А + 2В = С. У початковий момент часу концентрації А і В дорівнювали 1,2 моль/л і 1,5 моль/л відповідно. Через 30 секунд концентрація речовини А зменшилася до 0,8 моль/л. Якою буде концентрація речовини В у цей момент часу? Обчисліть середню швидкість реакції за речовиною А і за речовиною В.

33. Яка фізична величина об'єднує усі типи хімічних реакцій і показує зміну концентрації однієї з реагуючих речовин за одиницю часу?

34. Яке значення на практиці має поняття швидкість реакції? Наведіть приклади

35.Чому в домашніх і виробничих умовах для зберігання продуктів харчування користуються холодильниками? Відповідь обґрунтуйте.

36. Деякі реакції, розпочавшись, відбуваються із збільшенням швидкості, що інколи призводить до вибуху (наприклад, розкладання вибухових речовин). Укажіть, які фактори можуть бути причиною такого явища.

37. Як зміниться швидкість реакції в системі, якщо збільшити об'єм даної суміші в три рази.

38. Запишіть математичний вираз швидкості хімічних реакцій.

39. Яке значення мають знання про швидкість хімічної реакції для:

А) характеристики вихідних речовин;

Б) практики?

40. Як на практиці застосовують вчення про швидкість хімічних реакцій?

41. Поясніть, як ви розумієте поняття «активні», «неактивні» молекули? Як забезпечити збільшення активних молекул у реагуючій суміші?

42. Чим пояснити той факт, що в чистому кисні речовини горять інтенсивніше, ніж у повітрі?

43. Чому в кам'яновугільних шахтах у разі нагромадження вугільного пилу виникає загроза вибуху? Як запобігти вибуху?

2.4.5 Експериментальні досліди. [28, 32]

1.Вплив площі стикання речовин на швидкість реакції

В одну пробірку насипте трохи порошку заліза, а в іншу - стільки ж ошурків. В обидві пробірки налийте по 2 мл хлоридної кислоти. Опишіть свої спостереження. Напишіть відповідні рівняння реакцій. Зробіть висновки.

2. Вплив концентрації речовин на швидкість реакції.

В одну пробірку налийте хлоридну кислоту, а в другу - дистильовану воду і такий самий об'єм хлоридної кислоти. В обидві пробірки обережно опустіть по дві гранули цинку. Напишіть рівняння між цинком і розчином хлоридної кислоти. Опишіть свої спостереження. Зробіть висновки, як змінюється швидкість реакції зі збільшенням концентрації реагуючих речовин.

3. Вплив температури на швидкість реакції.

У дві пробірки покладіть по дві гранули цинку і долийте до них по 2 мл розчину сульфатної кислоти. Одну пробірку нагрійте в полум'ї спиртівки, а другу - залишіть для порівняння. Напишіть рівняння відповідної реакції. Опишіть свої спостереження. Зробіть висновок, як змінюється швидкість реакції з підвищенням температури.

4.Видані дві пробірки, в котрих повільно відбувається реакція кальцій карбонату з хлоридною кислотою. Намагайтесь прискорити хімічну реакцію в кожній пробірці, використовуючи різні прийоми.

5. В одну із склянок з хлоридно я кислотою однакової маси поміщають порошок мармуру вагою 5г, в другу - великі шматки мармуру. Доведіть дослідом, чому швидкість реакції у склянках різна?

6. Суміш порошків алюмінію та йоду (1:14) ділять на дві частини, в одну з яких додають 1-2 краплі води і містять під скляний купол.

2Al + 3I2 = 2AlI3

Як пояснити прискорення реакції в першому випадку? Яка роль та значення води?

3. ВИСНОВКИ

1. Проведено порівняльний аналіз нової програми з хімії для 12-річної школи з програмами з біології та фізики, а також з чинною програмою з хімії. Прослідковано основні тенденції змісту програм, виявлені попередні, супутні та перспективні міжпредметні зв'язки.

2. Виконані методичні розробки уроків з хімії для 9 класу 12-річної школи (теми «Хімічні реакції» та «Узагальнення знань з хімії») згідно з новими програмами основної школи. Розробки здійснено на основі концептуальних засад змісту природничих знань з використанням міжпредметних та трансдисциплінарних зв'язків.

3. Розроблені запитання та вправи для перевірки засвоєння навчального матеріалу, спрямовані на формування цілісного світогляду школярів та ініціювання їх творчого мислення.

4. Проведена апробація основних результатів роботи у середній загальноосвітній школі № 7 м. Жовті Води у 2005 - 2006 н.р.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Забезпечення вимог охорони праці під час учбового процесу.

1. Основне обладнання хімічного кабінету.

Обладнання: пробірки, колби, хімічні склянки, воронки, реактивні склянки і банки, фарфорові чашки для випарювання, фарфорові ступки з пестиками, фарфорові тиглі і склянки. Металічні штативи, штативи для пробірок, тримані для пробірок; столик, який підіймається; тигельні щипці, зажими, азбестові сітки, терези і гирьки, білий папір, парафін, набір столярних і слюсарних інструментів.

1.1. Скляний і фарфоровий посуд.

а) Пробірки. В кабінеті хімії середньої школи повинно бути достатня кількість пробірок (1,5х15 см). Також повинні бути пробірки (2,1х20 см).

б) Колби. По формі розрізняють плоскодонні, круглодонні і конічні колби. Круглодонні (100-500 мл) колби застосовуються для дослідів, в яких треба довго і сильно нагрівати, ці досліди зустрічаються в органічній хімії. Круглодонні колби з високим горлом застосовуються для нагрівання рідин, які легко розбризкуються і киплять при низькій температурі. Також ці колби використовуються для перегонки зі зворотнім холодильником.

Широкого застосування знайшла плоскодонна колба. Вона використовуються для нагрівання речовин з застосуванням термометра або для перегонки речовин з холодильником. Колба Вюрца (250 - 300 мл) дуже зручна для багатьох дослідів.

в) Хімічні склянки. В лабораторній практиці часто використовують хімічні склянки (50 - 500 мл). Необхідні також склянки (500 - 1000 мл).

В шкільній практиці використовують різні воронки. Для фільтрування застосовують конічні воронки з короткою трубкою з розгорткою на 600. Ці воронки потрібні для вливання рідин в сосуд з вузьким горлом. Воронки з довгою трубкою потрібні в тих випадках, коли необхідно наливати рідину так, щоб вона потрапляла безпосередньо на дно посудини. Крапельні вороки використовуються для вливання рідин по капелькам.

г) Реактивні склянки і банки. Вони потрібні для зберігання розчинів і різних реактивів. Реактивні банки відрізняються від склянок широким горлом. В них зберігають сухі реактиви і матеріали. Для проведення дослідів краще використовувати банки із-під пеніциліну і стрептоміцину. Склянки і банки не можна закривати папером, ватою, ганчірками.

д) Скляні палички і трубки. Для виготовлення різних деталей приборів необхідні скляні трубки. Частіше всього застосовують трубки із легкоплавкого натрієвого скла діаметром в 5-6 мм. Також потрібні і широкі трубки діаметром в 10-15 мм, треба щоб вони були із тугоплавкого скла. Скляні палички мають широке застосування. Їх використовують для помішування при розчиненні і випарюванні, для “наливанні по палочці”.

е) Посуд із фарфору. В шкільному хімічному кабінеті найбільш необхідні чашки для випарювання (використовують чашки діаметром 5-7 см., а також

10 см). Для того, щоб розмільчити речовини використовують фарфорові ступки з пестиками, діаметр яких 10 см.

1.2. Обладнання з дерева і металу.

а) Металічні штативи. Штативи рекомендується зберігати в зібраному вигляді і час від часу фарбувати асфальтовим лаком. Штативи для пробірок бувають на 6 чи 12 місць (рідше на 24).

В школі застосовують тримачі для пробірок двох видів:

дерев'яні тримачі типу прищепок для білизни;

тримач із двох металічних пластинок з панутиком, закріплених на дерев'яній ручці.

1.3. Вимірювальні пристрої.

Терези. В шкільній практиці використовують аптекарські терези (точність зважування до 0,05 г), технічні (точність до 0,01 г). Для грубого зважування необхідно мати чашечні терези (Беренже).

1.4. Реактиви і матеріали.

Шкільний кабінет повинен бути повністю забезпечений реактивами з неорганічної та органічної хімії. В першу чергу в школі повинні бути в достатній кількості кислоти (H2SO4, HNO3, HCl), луги, найбільш важливі солі (мідний купорос, хлорид натрію, хлорид заліза); оксиди. Із реактивів з органічної хімії важливими є етиловий спирт, оцтова кислота, бензол, фенол, формалін, гліцерин, глюкоза, крохмаль, нітробензол, анілін.

Хімічні реактиви повинні зберігатися в певному порядку. Треба мати на увазі, що деякі реактиви вогненебезпечні, так як мають низьку температуру запалювання. До таких реактивів відносять бензин, бензол, ефір, ацетон.

Деякі реактиви реагують з матеріалом коркових і резинових пробок. На резинові пробки діють бромом, азотною кислотою. Тому для зберігання цих речовин використовують притерті скляні пробки.

Багато реактивів летучі або реагують з вологою, киснем і оксидом вуглецю (IV) повітря, тому і потребують зберігання в герметичній упаковці.

Існують реактиви, які підвергаються дії світла. Зберігають їх в посуді із темного скла.

Особливого зберігання потребують отруйні речовини, до яких належать солі ртуті. Зберігати їх потрібно під замком у металічній шафі.

Натрій і калій треба зберігати під бензином, при роботі з ними треба не допускати їх випадкового зіткнення з водою.

На кожну банку чи склянку з реактивом необхідно наклеїти етикетку з формулою чи назвою речовини, концентрацією розчину.

При зберіганні реактивів і роботі з ними необхідно завжди дотримуватися наступних правил:

1. Реактиви тримати закритими;

2. Не закривати посуд пробками від других реактивів;

3. При наливанні рідин склянку тримати етикеткою до руки, бо каплі рідини можуть попасти на етикетку і зіпсувати її;

4.Не залишати реактиви без етикетки.

2. Правила роботи учнів в хімічному кабінеті.

Наявність в лабораторії концентрованих кислот, лугів, ядовитих і вогненебезпечних речовин потребує від учнів особливої поведінки. Учні повинні:

Входити до кабінету тільки з дозволу вчителя.

Знати, що вхід до препараторської без дозволу заборонений.

Спокійно заходити до кабінету і виходячи із нього, щоб не впустити прилади, які стоять на столах.

Займати в кабінеті завжди одне і теж робоче місце.

Підтримувати чистоту свого робочого місця, не залишати на столі непотрібні речі, мити після роботи за собою посуд.

Не тримати на столі під час роботи нічого зайвого; на столі крім приладів для роботи, можуть знаходитися підручник, зошит, задачник та письмові приладдя.

Нічого не їсти і не пити.

Уважно читати етикетку на посудині з тією речовиною, яку берете для досліду. Відкриваючи пробку, не кладіть її на лабораторний стіл боком, а поставити догори.

Посудину, з якої взяли реактив, одразу закрийте пробкою і поставте на місце.

При нагріванні розчинів у пробірці користуйтесь дерев'яним тримачем. Уважно стежте за тим, щоб отвір пробірки був спрямований у бік від працюючих, бо рідина внаслідок перегрівання може виприснути з пробірки.

При нагріванні рідин стежте, щоб не перегрівалися стінки посудини над рідиною (особливо, коли рідини мало), бо при попаданні на перегріте скло крапель рідини посудина може тріснути. Щоб уникнути перегрівання, ніколи не нагрівайте пробірку лише знизу, а рівномірно прогрівайте всю пробірку, весь її вміст.

Будьте особливо обережним під час роботи з лугами. Потрапляння навіть розбавлених розчинів лугів в очі може привести до втрати зору. Якщо розчин лугу потрапив на руку, негайно змийте його великою кількістю води до зникнення відчуття мильності.

Гарячі предмети ставте на керамічну плитку або спеціальну підставку.

Будьте також обережні під час роботи з кислотами. Особливо бережіть очі. В разі потрапляння розчину кислоти на руки негайно змийте великою кількістю води.

3. Протипожежні засоби і перша допомога при нещасних випадках.

При порушені правил поведінки з вогненебезпечними речовинами може виникнути пожежа. В цей час не можна губитися, а треба відразу використовувати протипожежні засоби, які є в кабінеті. Перший протипожежний засіб - вода, запаси якої завжди повинні бути під рукою. Але не всі речовини, які горять можна гасити водою (наприклад бензин, керосин). В цих випадках частіше за все використовують пісок, який зберігається в відомому учневі легко доступному місці. Також в хімічному кабінеті повинний бути вогнегасник.

На випадок надання першої допомоги при пораненнях і опіках в кабінеті повинна бути аптечка з наступними речовинами: 5% розчин йоду; розчин борної кислоти; розбавлений розчин перманганату калію; розчин гідрокарбонату натрію; розбавлений розчин аміаку; оцтова кислота (3%); мазь від опіків; вата; бинти і марля.

4.Робоче місце учня.

Кожне учнівське місце повинно мати прилади для проведення всіх лабораторних і практичних занять. До таких приладів належать: стійка з пробірками і залізний штатив з кільцем та зажимами; спиртівку чи газовий пальник; азбестову сітку; фарфорову чашку; воронку; колбу на 150-200 мл; склянку; колбу на 500-1000 мл для води; чашку чи склянку для зливу реактивів; чашку чи пробірку для сміття; шкільні терези; різноваги; мірні циліндри на 100 мл. Крім цього, кожне місце повинно бути забезпечено наборами скляних трубок, паличок, відрізками резинових трубок і 2-3 пробки.

5. Нагрівальні прилади.

5.1. Спиртівка.

Зараз в школах застосовують спиртівки. Ємність їх частіше всього рівна 100-150 мл. В шийку спіртівки вставлена трубка із жесті, в якій знаходиться фітиль із не кручених ниток; резервуар спиртівки виготовляється із товстостінного скла, до спіртівки також додається ковпачок для гасіння полум'я.

При роботі зі спиртівкою необхідно дотримуватися наступних правил: - не підливати спирт в спиртівку, яка горить; - не запалювати одну спиртівку від другої, а запалювати її сірниками чи личиною; - пам'ятати, що верхня третина полум'я найгарячіша; - гасити спиртівку треба завжди при допомозі ковпачка.

5.2. Газовий пальник.

В шкільній практиці зустрічаються два види пальників - Бунзена і Тенлю. Знизу в пальник надходить із газопроводу газ, а через особливий отвір подається повітря. Якщо подається повітря менше, то температура полум'я знижується.

5.3. Електричні нагрівачі.

В хімічному кабінеті використовують електроплити. Вони зручні для випарювання розчинів, нагріванні води в колбах і склянках і деяких інших операціях, але не придатні для нагрівання речовин в пробірках [44, 45]

6. Основні вимоги до освітлення кабінету хімії.

Природниче освітлення кабінету повинно відповідати вимогам розділу СН і П 11-4-79 “Природниче освітлення. Норми користування”. Коефіцієнт природничого освітлення в кабінеті хімії повинний бути не менше 2%. Напрям основного світлового потоку повинен бути з лівого боку від учнів. Не можна нагромаджувати світлові пройми приладами і другими предметами як із внутрішньої так і зовнішніх сторін споруди. Очищення стінок світлових пройомів проводиться не рідше 2-3 рази на рік. В якості джерела світла слід використовувати люмінесцентні лампи білого кольору. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами. Спостереження за станом і експлуатацією світильників і світильних установок накладається на людину яка відповідає за електрогосподарство школи.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Ляшенко А.Х. Освітня програма «Довкілля» і соціальний розвиток особистості школяра // Нива знань - 2002. - № 2. - С. 52 - 55.

2. Каптерев П.Ф. Избранные педагогические труды. М.: Просвещение, 1984.

3. К.Чесна Інтеграція навчання на уроках хімії // Хімія. Біологія - жовтень 2004. - № 59 (383).- С. 2 - 4.

4. Заблоцька О. Використання між предметних зв'язків з метою формування наукового світогляду учнів. // Біологія і хімія в школі - 2003. - №1.- С. 33-38.

5. Ільченко В.Р. Освітня програма «Довкілля» як напрямок реформування природничонаукової шкільної освіти // Нива знань - 2002. - № 2. - С. 56 - 61.

6. Ільченко В.Р. Дидактичні основи формування цілісності природничо - наукових знань в освітній програмі «Довкілля»// Нива знань - 2001. - № 3. С. 44-47.

7.Ільченко В.Р. Конструювання цілісності змісту освіти // Педагогічні технології

8. Головко А. Формування системного знання та наукового мислення учнів на уроках хімії засобами інтегрованого підходу. // Хімія - квітень 2004. - №23 (347) - С.3 - 4.

9. Пушкарева Т. Інтеграція знань учнів у природничих курсах // Хімія і біологія у школі. - 2003. - №5. С. 46 - 48.

10. Лыгин С.А. Использование знаний по химии при изучении биологии // Химия в школе. - 2004. - № 8.

11. Концепція програми «Довкілля» / За ред. В.Р.Ільченко. - Київ- Полтава: ПОІППО, 2003. - 133с.

12. Бурая Н.В., Аранская О.С. Интеграция знаний и умений как условие творческого саморазвития личности // Химия в школе. - 1990, № 5. - С.23 -26.

13. Ільченко В.Р. Концептуальні засади освітньої програми «Довкілля» // Нива знань. - 2000, № 1. - С. 61 - 68.

14. Концепція освітньої програми «Довкілля» / за ред. В.Р.Ільченко. - К. - Полтава: ПОІППО, 2003. - 133 с.

15. Суханов А.Д., Голубева О.Н. Концепции современного естествознания. - М.: Дрофа, 2004. - 256 с.

16. Концепции и проекты программ курса «Естествознание»// Химия в школе. - 1988, № 6. - С. 29 - 39.

17. Концепции современного естествознания / Под ред. В.Н. Лавриненко, В.П. Ратникова. - М.: Культура и спорт, 1997. - 271 с.

18. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Освітня програма « Довкілля » (інтеграція змісту природничо - наукової освіти). - Київ - Полтава, 1999. - 120 с.

19. Ільченко В.Р. Конструювання цілісності змісту освіти // Постметодика. - 1994, № 6, - С. 14 - 16.

20. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Концептуальні основи інтеграції змісту природничо - наукової освіти // Теорія і практика інтеграції змісту освіти. Освітня програма «Довкілля» / За ред. В.Р.Ільченко. - К. - Полтава 2004. - 133 с.

21. Пиаже Ж. Избранные педагогические труды. - М.: Просвещение, 1969. - 659 с.

22. Ковчин Н. Психологічні основи формування цілісності природничо - наукової картини світу в учнів загальноосвітньої школи // Імідж сучасного педагога. - 2005, № 3 - 4. - С. 3 - 5.

23. Хімія (8 - 11 класи) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. «Перун» - 2001. - 24с.

24. Хімія (7 - 11 класи) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. «Перун» - 2004. - 24с.

25. Біологія (6 - 11 класи) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. «Перун» - 2004. - 48с.

26. Фізика (7 - 11 класи) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. «Перун» - 2004. -31с.

27. Планування курсу хімії, 9 клас, 1 част. - Дніпропетровськ: ДОІППО, 2002. - 75 с.

28. Олійник І.В., Кучер Л.Є. Уроки хімії. 8 клас. Книга для вчителя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 144 с.

29. Буринська Н.М., Величко Л.П.Хімія, 8 кл.: Підручник для серед. загальноосвіт. шк.- 3-тє вид., - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун»,1999. - 160с.

30. Планування курсу хімії, 8 клас, 2 част. - Дніпропетровськ: ДОІППО, 2003. -109 с.

31. Планування курсу органічної хімії (11 клас), 2 част. - Дніпропетровськ: ДОІППО, 2003. - 100 с.

32. Олійник І.В., Кучер Л.Є. Позакласна робота з біології та хімії: Посібник для вчителя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 72с.

33. Планування курсу хімії, 9 клас, 2 част. - Дніпропетровськ: ДОІППО, 2002. -59 с.

34. Слєта Л.О. Як підготуватись до вступних іспитів з хімії// Хімія - травень 2003. - № 15(27). - С.12 - 22.

35. Вороненко Т. Хімічні реакції та закономірності їх перебігу.// Хімія. Біологія - листопад 2001. - № 61(169). - С. 4 - 5.

36. Головнер В.Н. Наш поход к изучению енергетики химических реакций // Химия в школе. - 1990. - №6. - с. 25 - 27

37. Планування курсу хімії, 10 клас, 2 част. - Дніпропетровськ ДОІППО, 2001. -64 с.

38. Сомов В. Задачі екологічного змісту// Хімія. Біологія - грудень 2005. - № 69(465). - С. 14 - 16.

39. Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія, 11 кл.: Підручник для серед. загальноосвіт. закладів. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун»,1999. - 176с.

40. Березан О. Збірник задач з хімії. - Тернопіль, - 2003. - 320с.

41. Тішакова Л.Г., Овчинникова А.І. Зошит на друкованій основі з неорганічної хімії для 9-х класів. Част 2. Вип.1. - Харків: НМЦ «Школяр», 1996. - 113с.

42. Гольдфарб Я.Л., Ходаков Ю.В. Збірник задач і вправ з хімії для середньої школи. Навчальний посібник для учнів. Видання 2. - К. «Радянська школа», - 1980. - 184с.

43. Гаврусейко Н.П. Проверочные работы по неорганической химии: Дидакт. материал для 8 кл.: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 64с.

44. Захаров Л.Н. Техника безопасности в химических лабораториях. - Л.: Химия, 1985. - 184с.

45. Костин Н.В. Техніка безпеки в хімічній лабораторії. - М.: Хімія, 1977. - 280с.