Дослідження окиснення 2-метилнафталіну перекисом водню та надоцтовою кислотою

Найменування роботи

Тривалість роботи, днів

Трудомісткість роботи, люд/дн.

1

2

3

4

0-1

Одержання завдання

1

1

1-2

Планування експериментів

2

4

2 - 3

Вивчення раніше виконаних НДР

5

15

2-4

Робота з літературою

10

30

3-5

Систематизація раніше виконаних НДР

2

8

4-6

Систематизація літератури

3

6

5 - 7

Розробка ідеї

2

6

6 - 7

Техніко-економічне обґрунтування НДР

3

9

7 - 8

Складення переліку необхідних реагентів, матеріалів та обладнання

2

6

7 - 9

Розробка програми досліджень речовин

5

15

8 - 10

Знаходження і замовлення необхідних реагентів

8

24

9 - 10

Аналіз експериментів бази

6

18

10 - 11

Виконання розділу „цивільна оборона”

15

15

10 - 12

Синтез 2-метилнафтохінону-1,4

60

60

10 - 13

Синтез похідних нафтохінону-1,4

80

80

12 - 14

Визначення фізико-хімічних характеристик отриманих сполук

2

4

12 - 15

Побудова графіків залежності

4

8

13 - 16

Визначення фізико-хімічних характеристик отриманих сполук

3

6

13 - 17

Дослідження УФ та ІЧ спектрів поглинання синтезуючих сполук

5

20

14 - 18

Порівняння вітаміну К-3, отриманого різними методами

3

9

15 - 18

Обговорення результатів

5

15

16 - 18

Порівняння отриманих речовин

3

6

17 - 18

Обговорення результатів експериментів

3

9

18 - 19

Систематизація отриманих даних

2

6

11 - 20

Виконання розділу „Охорона праці”

14

14

20 - 21

Виконання розділу „Економічна ефективність НДР”

21

21

21 - 22

Оформлення плакатів НДР

7

7

19 - 22

Оформлення та написання записки

11

11

Основні розрахункові параметри моделі ПУМ охарактеризовані в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Основні розрахункові параметри моделі ПУМ

Елемент мережі, що характеризується параметром	Назва параметра	Умовна позначка параметра
Подія і	Ранній термін здійснення події	tp(i)
	Пізній термін здійснення події	tn(i)
	Резерв часу події	R(i)
Робота (I,j)	Термін виконання роботи	t(I,j)
	Ранній термін початку роботи	tрн(I,j)
	Ранній термін закінчення роботи	tpo(I,j)
	Пізній термін початку роботи	tпн(I,j)
	Пізній термін закінчення роботи	tпо(I,j)
Шлях L	Тривалість (термін) шляху	t(L)
	Тривалість (термін) критичного шляху	tкр

Теоретичні основи мережового планування

Критичний шлях визначається за формулою (5.1):

(5.1)

де Lmax - максимальний шлях від вихідної (J) до завершальної (З) події.

Для знаходження критичного шляху необхідно визначити і розрахувати тривалість усіх шляхів від початкової події (J) до завершальної (З).

Ранні та пізні терміни здійснення будь-якої події шляху визначаються за формулою (5.2):

(5.2)

для ранніх термінів:

де - максимальний шлях від вихідної (J) до кожної і-ї події;

для пізніх термінів:

(5.3)

де Ткр - час критичного шляху;

t - час шляху (L);

Lmax - максимальний шлях від будь-якої і-ої події до завершальної (З).

Після визначення ранніх та пізніх термінів настання всіх подій графіка моделі ПУМ розраховується резерв часу події (Ri):

(5.4)

Далі визначаються ранні терміни початку tрн(I,j) і закінчення робіт:

(5.5)

(5.6)

де tp(i) - ранній термін попередньої роботи події (і);

t(I,j) - тривалість виконуваної роботи,

а також пізні терміни початку tпн(I,j) та закінчення tпо(I,j) робіт:

(5.7)

(5.8)

(5.9)

де tП(j) - пізній термін завершення події (j).

Повний резерв часу роботи R(I,j) - це гранично припустимий час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи при цьому тривалість критичного шляху:

(5.10)

Коефіцієнт напруженості роботи К(І,j) дозволяє визначити ступінь труднощів виконання в термін кожної групи робіт некритичного шляху:

(5.11)

де tкрmax” - це частина критичного шляху, що не збігає зі шляхом (його максимальним значенням), що проходить через роботу (I,j).

Результати розрахунку параметрів графіка моделі ПУМ зведені в таблицю 5.3.

Таблиця 5.3 - Параметри моделі ПУМ

Шифр роботи	Терміни початку робіт	Терміни закінчення робіт	Повний резерв часу роботи, дн R(I,j)	Коефіцієнт напруженості, К(I,j)
	Ранній tрн(I,j)	Пізній tро(I,j)	Ранній tпн(I,j)	Пізній tпо(I,j)
1	2	3	4	5	6	7
0-1	0	0	1	1	0	1
1-2	1	1	3	3	0	1
2-3	3	3	8	15	7	0,56
2-4	3	3	13	13	0	1
3-5	8	15	10	17	7	0,56
4-6	13	13	16	16	0	1
5-7	10	17	19	19	7	0,56
6-7	16	16	19	19	0	1
7-8	19	19	21	21	0	1
7-9	19	19	21	23	2	0,8
8-10	21	21	29	29	0	1
9-10	21	23	29	29	2	0,8
10-11	29	29	34	88	54	0,56
10-12	29	29	89	108	19	0,78
10-13	29	29	109	109	0	1
12-14	89	108	91	114	23	0,74
12-15	89	108	93	112	19	0,78
13-16	109	109	112	114	2	0,98
13-17	109	109	114	114	0	1
14-18	91	114	117	117	23	0,74
15-18	93	112	117	117	19	0,78
16-18	112	114	117	117	2	0,98
18-19	117	117	119	119	0	1
11-20	34	88	48	102	54	0,47
20-21	48	102	69	123	54	0,47
21-22	69	123	130	130	54	0,47
19-22	119	119	130	130	0	1

5.3 Розрахунок кошторису витрат і ефективності НДР

Кошторис витрат на проведення НДР складається в укрупненому вигляді і включає наступні статті:

- заробітна плата всіх учасників, що займаються проведенням даної НДР, наведена в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Заробітна плата учасників НДР

Склад виконавців	Кількість працівників, чол.	Час роботи, міс.	Місячний оклад, грн	Сума, грн
Керівник роботи	1	2	2000	4000
Інженер	1	2	980	1960
Дипломник	1	5	630	3150
Разом				9110

- преміальний фонд приймається у розмірі 5 % від фонду заробітної плати:

0,05 · 9110 = 455,50 грн;

- відрахування до фонду соціального страхування складають 37,5 % до фонду заробітної плати:

0,375 · 9110 = 3416,25 грн;

- витрати на науково-виробничі відрядження приймаються у розмірі 10 % від фонду заробітної плати:

0,1 · 9110 = 911,00 грн;

- контрагентські роботи і послуги зі сторони встановлюються у розмірі 10 % до фонду заробітної плати:

0,1 · 9110 = 911,00 грн.

- витрати на реагенти і матеріали, необхідні для проведення експерименту та інших робіт, приймаємо у розмірі 15% від фонду заробітної плати:

0,15 · 9110 = 1366,5 грн;

- витрати на електроенергію розраховуються по формулі (5.12):

Зе = W · Тоб · Кз · Це (5.12)

де Зе - витрати на електроенергію, грн;

W - сумарна потужність устаткування, що використовується, W=2.3 кВт;

Тоб - час роботи устаткування, годин; 5год/доб, звідси Тоб = 5 год ·200 = 1000 год.

К3 - коефіцієнт завантаження устаткування по потужності; К3 = 0,75

Це - вартість 1 кВт·год електроенергії, грн; Це = 0.25 грн.

Тоді за формулою (5.12):

Зe = 2.3 · 1000 · 0.75 · 0.25 = 431,25 грн.

- витрати на воду для технічних цілей визначаються аналогічно витратам на електроенергію, при цьому середнє добове споживання води складає 0.4 м3, а ціна 1 м3 - 2,00 грн.

Виходячи з цього витрати на воду (Зв) за формулою (5.12) рівні:

Зв = 0,4 · 200 · 2,00 = 160 грн.

- витрати на малоцінний інвентар, який швидко зношується, лабораторний посуд і т.п. (Зі) приймаються у розмірі 10 % вартості устаткування, що використовується. Вартість устаткування (В) складає 2500 грн., тоді:

Зі = 0,1 · 2500 = 250,00 грн.

- амортизаційні відрахування (А), розраховуються по формулі (5.13):

А = ?Наі · Ві · tі · Ку/100 (5.13)

де Hai - місячна норма амортизації (для устаткування На = 1,25 %, для будівель На = 0.67 %);

Bі - вартість відповідної частини основних фондів, грн; (вартість устаткування В = 1500 грн; вартість будівлі, відносно на виконувані НДР Вб = 30000 грн)

tі - час проведення роботи, місяців; t = 5 міс.

Ку - коефіцієнт участі (Ку = 1).

Тоді амортизаційні відрахування за формулою (5.13):

А = (1,25 · 1500 · 5 · 1 + 0,67· 30000 · 5 · 1) / 100 = 1098,75 грн.

- витрати на поточний ремонт (Вр) визначаються по аналогічній формулі, що і амортизація, тільки замість норми амортизації підставляється середньостатистичний показник для устаткування 0,58 %, а для будівель і споруд 0,17 %:

Вр = (0,58 · 1500 · 5 · 1 + 0,17 · 30000 · 5 · 1) / 100 = 510,00 грн.

- накладні витрати (Внакл), що включають витрати на господарські потреби, опалювання, освітлення, і т.д. приймаються у розмірі 50 % до прямих витрат:

Внакл = 0,50 · (9110,00 + 455,50 + 3416,25 + 911,00 + 911,00 + 1366,50 +431,25 + 160,00 + 250,00 + 1098,75 + 510,00) = 5210,63 грн.

Разом собівартість НДР (СНДР):

СНДР=9110,00+455,50+3416,25+911,00+911,00+1366,50+431,25+160,00

+250,00+1098,75 + 510,00=18620,25 грн.

Загальні витрати на НДР (ЗНДР) [19]:

ЗНДР=СНДР·1,2=18620,25·1,2=22344,3 грн.

Розраховуємо річний економічний ефект від зменшення шкідливості виробництва. Розмір збору за розміщення відходів розраховується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.98. із послідуючою зміною та доповненнями по формулі (5.14):

(5.14)

де Млі - кількість відходів і-го виду у межах ліміту, т;

Мсі - кількість відходів понад ліміту (різниця між фактичною і лімітною кількістю), т;

Кс -коефіцієнт кратності збору за понад лімітне розміщення відходів, Кс=5;

Нбі - норматив збору за розміщення відходів і-го виду;

Кн - коефіцієнт,що враховує чисельність жильців населеного пункту;

Кз - коефіцієнт,що враховує народногосподарське значення населеного пункту;

Кб - басейновий коефіцієнт;

Кр - коефіцієнт,що враховує місце розміщення відходів;

Кн - підвищуючи коефіцієнт, Кн =1,528 у відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України №1790 від 31.12.2007.

У нашому випадку:

Млі (Cr2O3)=14,87т, Млі (CrO3)=19,57т;

Мсі =0, Кс=0;

Нбі =572 грн/т (для сполук 1-го класу небезпечності);

Кн =1,35 (від 250 до 500 тис. чол.);

Кз =1 (організаційно-господарські та культурно-побутові центри міського призначення із перевагою аграрно-промислових функцій);

Кб =2,2 (Дунай, Дніпро, Південний Буг, Інгул, Кальміус, Сіверський Донець, Міус);

Кр =1 (за межами населеного пункту) [20].

Тоді за формулою (5.14) розмір збору складе:

грн.

Коефіцієнт ефективності визначається по формулі (5.15):

(5.15)

6. ОХОРОНА ПРАЦІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Державна політика в галузі охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечать законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями (їх представниками) та між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва [21].

6.2 Управління охороною праці на підприємстві

Відповідно до ст. 13 закону України “Про охорону праці” [21] роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних виадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідуваним цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

6.3 Основні шкідливі та небезпечні чинники

Під час виконання дослідів, що стосуються синтезу похідних нафтохінону-1,4, виявлено шкідливі та небезпечні чинники, перелік яких надано у таблиці 6.1 [22]:

Таблиця 6.1 - Основні шкідливі та небезпечні виробничі чинники

Шкідливі та небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення
Токсичні речовини (перекис водню; кислоти: оцтова , мурашина, -хлорпропіонова, сірчана, соляна; ангідриди: оцтовий, хромовий; нафталін; перманганат калію; хлороформ; хлористий тіоніл; діетиловий ефір; метанол; етанол; їдкий натр; нітрат ртуті)	Лабораторне обладнання
Шум	Лабораторне обладнання (мішалка, фільтр ), вентиляційна система
Електрична напруга (380, 220 В)	Щит управління, електроприводи

6.4 Промислова санітарія

6.4.1 Шкідливі речовини

Шкідливі речовини, що використовуються під час синтезування похідних нафтохінону-1,4, перелічені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Характеристика шкідливих речовин [23, 24, 25, 26]

Речовина	Токсичність	ГДК, мг/м3	Клас небезпечності
1	2	3	4
Хромовий ангідрид	Подразнює шкіру та слизові. Вражає печінку, нирки, серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт. Змінює активність ферментів та дихання шкіри, викликає “хромові” екземи, рак органів дихання та травлення.	0,01	1
Перманганат калію	Викликає пневмонії, запалення оболонок шлунково-кишкового тракту, функціональні зміни нервової системи, тахікардію, слабкість ніг, звуження поля зору, зміни глікогенної та синтетичної функції печінки. При потраплянні в очі покращує середовища ока.	0,03	1
Нітрат ртуті	Підвищена стомлюваність, слабкість, апатія. Викликає захворювання периферійної нервової системи, туберкульоз, міокардіодистрофію, ураження печінки та жовчного міхура.	0,05	1
Їдкий натр	Має різку подразнюючу і припікальну дію. При вдиханні пилу вапна викликає чихання, першіння у горлі, біль у грудях, кашель. При отруєнні через рот - опік слизових оболонок ротової порожнини, язика, стравоходу, шлунку. Викликає сильний біль у роті, у стравоході, охолодження кінцівок, послаблення серцевої діяльності, судоми, втрату свідомості.	0,5	2
Сірчана кислота	Подразнює і припалює слизові верхніх дихальних шляхів, вражає легені. На шкірі викликає тяжкі опіки. Викликає блювотиння, пізніше тяжкі запальні захворювання легенів та бронхів, пневмосклерози, гастрити, виразку, дерматити, зміни ЦНС та серцево-судинної системи, захворювання печінки.	1	2
Мурашина кислота	Отрута. Подразнює слизові оболонки, викликає нежить, чихання, охриплість, кашель, сухість у роті, катари шлунку. На шкірі утворюються пухирі.	1	2
Перекис водню	Викликає запальні захворювання шкіри, затримку дихання, блювання, підвищення температури, судоми. Розладнує зір, вражає ЦНС.	1,4	3
Хлористий тіоніл	Подразнює слизові дихальних шляхів та очей. Загально токсична дія, особливо на ЦНС . Викликає гострі кон'юктиви, запалення легенів, сонливість, слабкий пульс, падіння кров'яного тиску, підвищення температури.	5	3
Соляна кислота	Подразнює слизові, викликає кон'юнктивіт, помутніння рогівки, охриплість, кашель, катаракти дихальних шляхів, руйнування зубів, гострий біль у шлунку. На шкірі викликає пухирі.	5	3
Хлороформ	Наркотик, що діє токсично на обмін речовин та внутрішні органи, особливо на печінку. У легких випадках спостерігається головокружіння, блювання, слабкість, шлунковий біль, збуджений стан. У крові - анемія, лейкоцитоз.	5	3
Метиловий спирт	Сильна переважно нервова і судинна отрута із різко вираженим кумулятивним ефектом. Викликає циркуляційний колапс, недостатню насиченість крові киснем та ацидоз. Пари сильно подразнюють слизові оболонки очей та дихальних шляхів.	5	3
Оцтова кислота	Має сильну подразнюючу дію. Викликає гострі, а потім хронічні риніти, виразку шлунку. На шкірі викликає опіки.	5	3
Оцтовий ангідрид	Діє подібно оцтовій кислоті, але сильніше.	3	3
-хлорпропіонова кислота	Викликає дистрофічні зміни у печінці, функціональні зміни центральної та вегетативної нервової системи, змінює шкіряне дихання.	5	3
Нафталін	Вражає нервову систему, шлунково-кишковий тракт, нирки. Викликає зміни крові, катаракту, накопичення аміаку у головному мозку, екземи, втрату свідомості.	10	3
Діетиловий ефір	Наркотик, діє подразнююче на дихальні шляхи. Викликає збудження, веселість, потім сонливість, втрату свідомості. Наслідком можуть бути бронхіти, запалення легенів, тяжкі нервові захворювання, збільшення кількості еритроцитів у крові, лейкоцитоз.	300	4
Етиловий спирт	Наркотик, що викликає спочатку збудження, а потім параліч ЦНС. При довготривалому впливі великих доз може викликати тяжкі органічні захворювання ЦНС, печінки, серцево-судинної системи, стравоходу.	1000	4

6.4.2 Метеорологічні умови

Параметри мікроклімату відповідно [27, 28] вибирають з урахуванням категорії робіт, що виконуються у лабораторії стосовно синтезування похідних нафтохінону-1,4, та періоду року. Категорія робіт, що виконуються по енерговитратам - середньої важкості ?? а. Значення оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату наведені у таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Значення параметрів метеорологічних умов

Період року	Категорія робіт по енерговитратам	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с (не більше)
		Оптим.	Допуст.	Оптим.	Допуст.	Оптим.	Допуст.
Холодний	Середньої важкості ?? а	18-20	17-23	40-60	75	0,2	0,3
Теплий		21-23	18-27	40-60	65	0,3	0,2-0,4

6.4.3 Вентиляція

Для забезпечення чистоти повітряного середовища і параметрів мікроклімату, що нормуються, передбачено згідно з [29]:

- вентиляція та опалювання лабораторії в холодний період року.

Вентиляція - природна (провітрювання лабораторії) та штучна.

Механічна вентиляція - місцева витяжна (витяжний зонт), аварійна витяжна.

Опалення центральне, водяне.

6.4.4 Освітлення

У приміщенні передбачено природне та штучне освітлення [26, 30]. При визначенні найменшого розміру об'єкту розміщення, встановлено розряд зорових робіт - ІV. Природне освітлення - одностороннє бокове здійснюється крізь світловий пройом у зовнішній стіні будівлі. Нормоване значення коефіцієнту природної освітленості для ІV розряду зорових робіт відповідає:

= 1,5 %, тому що приміщення лабораторії знаходиться у IV світовому поясі. Нормоване значення КПО для будівель, розташованих у І -V поясах світлового клімату, визначають за формулою (6.1):

(6.1)

де - коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV пояса світлового клімату;

- коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату;

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9 для міст України);

c - коефіцієнт сонячного клімату (1 - 0,75).

Вікна у лабораторії виходять на південь, тому приймаємо с =0,75.

Розраховуємо нормоване значення КПО (формула (6.1)):

Нормоване значення КПО при природному освітлені та освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні для виробничих приміщень, наведено в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Характеристика освітлення

Найменування приміщення	Площа підлоги, м2	Розряд зорової роботи	Освітлення
			природне	штучне
			Вид освітлення	КПО е2ІV, %	Нормована освітленість ЕН
Приміщення лабораторії	70	ІV	одностороннє бокове	1,01	200

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовують дугові ртутні лампи типу ДРЛ-125, тип світильника РСПО2В.

Нормативне мінімальне значення освітленості Ен = 200лк (підрозряд - 2, фон - світлий, контраст - середній).

Визначимо площу світлових пройомів приміщення лабораторії, що забезпечують нормоване значення КПО для даного виду зорових робіт.

А=7 (глибина);

В=10 (ширина);

Н=3 (висота).

Площа світлових пройомів визначається за формулою (6.2):

(6.2)

де S0 - площа світлових пройомів при боковому освітленні, м2;

ен - нормоване значення КПО, ен=1,01%;

?0 - світлова характеристика вікон, ?0=26,5 ;

Sn - площа полу лабораторії, Sn=70 м2;

кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон спорудами, що знаходяться навпроти, кзд =1 ;

кз - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості у процесі експлуатації вікон та залежить від концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі робочої зони та розташування світлопроникного матеріалу, кз =1,5;

?0 - загальний коефіцієнт світлопропускання;

r1 - підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, що відбивається від поверхонь приміщення, r1=4,7.

Загальний коефіцієнт світлопропускання визначається за формулою (6.3):

(6.3)

де ?1 - коефіцієнт, що враховує втрату світла у світлопропускному матеріалі, ?1=0,8;

?2 - коефіцієнт, що враховує втрату світла у палітурках світлових пройомів, ?2=0,7;

?3 - коефіцієнт, що враховує втрату світла у конструкціях-носіях (при боковому освітленні ?3=1);

?4 - коефіцієнт, що враховує втрату світла у сонцезахисних приладах, ?4=1.

Тоді за формулою (6.3) загальний коефіцієнт світлопропускання:

Розраховуємо площу світлових пройомів приміщення лабораторії (формула (6.2)):

м2

6.4.5 Шум

У приміщенні лабораторії джерелами шуму є вентиляційна система, мішалка, фільтри.

Допустимий рівень звукового тиску складає LA=75 дБА, згідно [31].

6.4.6 Водопостачання і каналізація

У лабораторії джерелом водопостачання води є міський водопровід. Каналізація господарсько-побутова [32].

6.5 Засоби захисту

При синтезуванні похідних нафтохінону-1,4 у лабораторії необхідно користуватися засобами індивідуального захисту. Такими засобами є: спеціальний одяг - халати, фартухи; засоби захисту органів дихання - протигази, респіратори; засоби захисту рук - рукавиці; засоби захисту очей - захисні окуляри, маски та захисні дерматологічні засоби - мийні речовини та очисники шкіри.

При роботі з вище переліченими речовинами необхідно уникати прямого контакту зі шкірою. Для захисту від хлороформу, перекису водню застосовують захисні рукавиці з поліхлорвінілу, поліетилену, поліефірних пластиків. При роботі з іншими речовинами використовують рукавиці зі стійкої гуми.

У даному випадку спецодяг є кислотно- і луго захисним, а також захисним від органічних розчинників. Використовують фартухи з плотної тканини із покриттям з поліхлорвінілу та з неоперену (для захисту від соляної кислоти).

Для захисту органів дихання від впливу таких отруйних речовин як мурашина та оцтова кислота необхідно застосовувати фільтруючий промисловий протигаз марок А і В. Для захисту від впливу хлороформу та соляної кислоти - промисловий протигаз марки В, від впливу нітрату ртуті - фільтруючий протигаз марки Г. При наявності аерозолів з хромового ангідриду необхідно користуватися респіраторами типу „Астра-2”, РУ-60М або ізолюючими шланговими протигазами із механічною подачею повітря. Для покращення роботи респіраторів додатково фільтри пропитують 20%- им розчином аскорбінової кислоти.

Для захисту очей застосовують окуляри захисні відкриті, а також захисні маски із прозорих полімерних матеріалів.

Реактиви ,що використовуються при синтезуванні похідних нафтохінону-1,4, зберігаються у лабораторії у шафі. Всі речовини знаходяться у герметичних резервуарах, не допускається потрапляння світла при зберіганні речовин. Рідкі речовини зберігаються у склянках із етикетками. Такі речовини як хлороформ та діетиловий ефір зберігаються у герметичних склянках оранжевого кольору по 100 мл із підкладеною під корок металічною фольгою. Оцтова кислота, мурашина, сірчана, соляна та перекис водню зберігається у прозорих герметичних склянках. Хромовий ангідрид та перманганат калію - у пластиковому герметичному посуді, не допускається контакт із органічними речовинами [23, 24, 25].

6.6 Електробезпека

Род струму - перемінний, напруга в мережі 220 В, 380 В, частота - 50 Гц, режим нейтралі живильної мережі - трьохфазна чотирьох провідна мережа, у якій нейтраль глухо заземлена. Клас приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом відноситься до приміщень із підвищеною небезпекою, тому що процес роботи характеризується наявністю агресивного середовища- сірчана та соляна кислоти, їдкий натр; наявністю токопровідних підлог та наявністю електропровідного пилу - перманганат калію, хромовий ангідрид .

Схемно-конструктивні заходи гарантують безпеку дотику людини до металевих неструмопровідних частин електричного обладнання при пробої ізоляції та виникненні електричного потенціалу на них. Для захисту від випадкового дотику до струмопровідніх частин застосовано подвійну ізоляцію, а також виконується контроль і профілактика пошкоджень ізоляції. Виконано занулення [33].

6.7 Пожежна безпека

Категорія приміщення за вибухопожежною небезпекою згідно [34, 35] - Б, тому що діетиловий ефір - дуже летюча рідина, легко спалахує, з повітрям утворює вибухові суміші, а також можуть утворюватись перекиси, що робить діетиловий ефір вибухонебезпечним. Ступінь вогнестійкості будівлі, що вимагається - III .Зона класу - 2. Ступінь захисту оболонок ІР44[36]. Засоби пожежегасіння наведено у таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 - Первинні засоби пожежегасіння

Приміщення	Площа, м2	Первинні засоби пожежегасіння (тип)	Кількість, штук
Лабораторія	70	Хімічні-пінні вогнегасники ОП-14	2
		Повітряно-пінні вогнегасники ОВП-10	1
		Ящик з піском	1

Категорія блискавко захисту будівель і споруд виходячи з масштабів можливих руйнувань або збитків - I [37].

Захисти від перших ударів блискавки і її вторинних виявів (електростатична і електромагнітна індукції) є заземлення всього обладнання по контуру [38, 39].

розчин водень нафтохінон бутадієн

6.8 Охорона навколишнього середовища

Джерелами забруднення навколишнього середовища, які мають місце у лабораторії при синтезуванні похідних нафтохінону-1,4 є викиди в атмосферу парів кислот: оцтової, мурашиної, соляної; метанолу, етанолу, діетилового ефіру, їдкого натру, а також стічні води перелічених речовин.

Стічні води лабораторії належать до слабко забруднених, розведених, тому направляються на централізоване очищення [40] .

7. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і способів, для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного і воєнного характеру.

Згідно з міжнародним регістром, у світі використовується у промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей. Об'єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки, при аварії на яких можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин.

Актуальність даного розділу дипломної роботи пов'язана із тим, що при синтезуванні похідних нафтохінону-1,4 використовуються такі основні шкідливі та небезпечні речовини як хромовий ангідрид, перманганат калію, їдкий натр, кислоти: сірчана, соляна, мурашина, оцтова, -хлорпропіонова, а також хлористий тіоніл, хлороформ, метиловий спирт, нафталін тощо.

Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря. У результаті цього великі кількості СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище: на поверхню грунту, різноманітні об'єкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може спричинити масові отруєння робітників виробництва і населення [41].

У даному розділі дипломної роботи розглянуто застосування промислових протигазів та надання першої долікарняної допомоги при хімічних ураженнях та опіках при дослідженні отримання похідних нафтохінону-1,4.

Розглянемо промислові протигази як засіб захисту людини від ураження СДОР. Засоби індивідуального захисту призначаються для захисту людини від радіоактивних, отруйних речовин та бактеріальних засобів.

Фільтруючі протигази є основним засобом захисту людини. Принцип захисної дії заснований на очищенні повітря, що вдихаємо, за допомогою фільтра від різних шкідливих домішок. Фільтруючі протигази застосовують при вмісті в атмосфері не менше 16% вільного кисню (за об'ємом) і не більше 0,5% шкідливих речовин. На рисунку 7.1 зображено цивільний протигаз ЦП-7[41]:

Оскільки при синтезуванні похідних нафтохінону-1,4 використовуються шкідливі речовини, то в аварійних ситуаціях може виникнути необхідність користуватися промисловими протигазами. Основою промисловому протигазу служить цивільний протигаз із фільтрувально-поглинальною коробкою відповідного кольору та марки. Промислові протигази у хімічній промисловості застосовують для захисту органів дихання і очей від шкідливих газів та пилу отруйних речовин.

До протигазу ЦП-7 розроблені комплекти додаткових патронів ДПГ-1 і ДПГ-3, а також він комплектується фільтрувально-поглинальною коробкою ЦП-7К, що дає можливість застосовувати для захисту від радіонуклідів йоду та його органічних сполук. У комплекті із протигазом патрон ДГП-3 захищає від аміаку, хлору, диметиламіну, нітробензолу, сірководню, сірковуглецю, синильної кислоти, тетраетил свинцю, фенолу, фосгену, фурфуролу, хлористого водню, хлористого ціану і етил меркаптану, а ДПГ-1, крім того, від двоокису азоту, метилу хлористого, окису вуглецю і окису етилену . Зовнішнє повітря очищається у фільтрувально-поглинальній коробці від аерозолів і парів СДОР, надходить у патрон, де очищається від шкідливих домішок і через з'єднувальну трубку потрапляє в півмаску [42].

Для захисту органів дихання від впливу таких отруйних речовин як мурашина та оцтова кислота необхідно застосовувати фільтруючий промисловий протигаз марок А і В. Для захисту від впливу хлороформу та соляної кислоти - промисловий протигаз марки А і В. При наявності аерозолів з хромового ангідриду необхідно користуватися респіраторами типу „Астра-2”, РУ-60М або ізолюючими шланговими протигазами із механічною подачею повітря. Для покращення роботи респіраторів додатково фільтри пропитують 20%- им розчином аскорбінової кислоти [23, 24, 25].

Промисловий протигаз марки А захищає від впливу органічних парів (бензолу та його гомологів, бензину, керосину, ацетону, нітросполук бензолу, ефірів, спиртів, кетонів, аніліну, тетраетилсвинцю), фосфор- та хлорорганічних ядохімікатів. Колір коробки коричневий. Час захисної дії із одним поглинаючим елементом 40 хвилин, з двома - 90 хвилин (при концентрації небезпечної речовини 25 г/м3).

Промисловий протигаз марки В захищає від впливу кислих газів та парів (хлор, діоксид сірки, гідрид сірки, ціан водню, хлористий водень, фосген та ін.), фосфор- та хлорорганічних ядохімікатів. Колір коробки жовтий. Час захисної дії від впливу соляної кислоти із одним поглинаючим елементом 170 хвилин, з двома - 350 хвилин (при концентрації небезпечної речовини 2,5 г/м3) [41].

При одночасному вмісті у повітрі газоподібних речовин різної хімічної природи не більше 0,5% об'єму необхідно застосовувати одночасно два поглинаючих елемента відповідних марок. Фільтруючі протигази не захищають від окису вуглецю (чадного газу), тому для захисту від нього застосовують гопкалітовий патрон, який приєднується до протигазової коробки. Тривалість захисної дії протигазів у комплекті з ДПГ-1 і ДПГ-з від СДОР наведено у таблиці 7.1:

Таблиця 7.1 - Тривалість захисної дії протигазів у комплекті з ДПГ-1 і ДПГ-з від СДОР, хв [42]

СДЯР	Концентрація СДОР, мг/л	ДПГ-1	ДПГ-3	СДЯР	Концентрація СДОР, мг/л	ДПГ-1	ДПГ-3
Аміак	5,0	30	60	Етил меркаптан	5,0	120	120
Диметиламін	5,0	60	80	Окис етилену	1,0	25
Хлор	5,0	80	100	Метил хлористий	0,5	35
Сірководень	10,0	50	50	Окис вуглецю	3,0	40
Соляна кислота	5,0	30	30	Нітробензол	5,0	70	70
Тетраетил свинець	2,0	500	500	Фенол	0,2	800	800
Двоокис азоту	1,0	30		Фурфурол	1,5	400	400

Для захисту від впливу хромового ангідриду доцільним є користування респіратором типу „Астра-2”, що являє собою напівмаску із двох шарів фільтруючого матеріалу, а в середині знаходиться тонка повітронепроникна плівка, до якої прикріплені два дихальних клапана. У центрі напівмаски знаходиться клапан повітря. Сумарна концентрація шкідливих парогазоподібних речовин може перевищувати ГДК не більше ніж у 15 разів [41].

Розглянемо надання першої долікарняної допомоги при хімічних ураженнях та опіках при дослідженні отримання похідних нафтохінону-1,4

Синтезування похідних нафтохінону-1,4 пов'язане із використанням таких шкідливих речовин як хромовий ангідрид, їдкий натр, кислот: сірчаної, соляної, мурашиної, оцтової, а також оцтового ангідриду - всі ці сполуки подразнюють шкіру та слизові оболонки, мають припікальну дію. Саме тому необхідно вміти надати першу долікарняну допомогу при потраплянні шкідливих речовин на шкіру.

У лабораторії обов'язково повинна бути медична аптечка із цілеспрямовано підібраним набором матеріалів для перев'язування, деяких ліків, розчинів для промивання, а також ножицями, стаканами тощо.

При потраплянні хромового ангідриду на пошкоджену шкіру необхідне промивання водою протягом 15 хвилин накладення пов'язки із емульсією Са2-ЕДТА.

При потраплянні на шкіру їдкого натру: зняти з постраждалого одежу та промити пошкоджену ділянку струменем води протягом 10 хвилин, потім накласти пов'язку з 5%-им розчином оцтової або лимонної кислоти. При потраплянні у очі - у першу чергу необхідно розкрити зжаті повіки і ретельно промити очі струменем води 10-30 хвилин. На промиті очі накладають захисну пов'язку.

При потраплянні на шкіру будь-якої міцної кислоти - негайне обмивання її водою, краще під тиском. Після цього накладається кашиця із соди. При потраплянні у очі або ніс - промивання водою та полоскання 2%-им розчином соди. Після промивання закапати очі 2%-им розчином новокаїну. Оцтовий ангідрид впливає на людину подібно оцтовій кислоті, тому перша допомога така ж, як і при ураженні кислотами.

При опіках стравоходу лугами або кислотами не можна викликати блювотиння, необхідно випити молоко із активованим вуглецем або яєчний білок. Для захисту очей та шкіри необхідно користуватися окулярами та масками з прозорих полімерних матеріалів, а також резиновими рукавицями. [23, 24, 25]. Таким чином, застосування промислових протигазів та надання першої долікарняної допомоги при хімічних ураженнях та опіках при отриманні деяких похідних нафтохінону-1,4 є особливо важливим для запобігання отруєння та ураження шкідливими речовинами.

Застосування промислових протигазів у НС дозволяє зменшити дію СДОР на організм людини та уникнути негативних наслідків від впливу цих отруйних речовин. Своєчасне надання першої долікарняної допомоги при хімічних ураженнях та опіках забезпечує припинення небезпечного впливу речовин на шкіру та очі, а також подальше проникнення їх у глибші тканини та організм в цілому.

Необхідно завжди пам'ятати, що перед початком будь-якої роботи не можна нехтувати правилами безпеки та ставитися до цього питання із не меншою відповідальністю, ніж до виконання самих експериментів.

ВИСНОВКИ

Досліджено, що окиснення 2-метилнафталіну 30%-им перекисом водню в оцтовій кислоті не дає позитивних результатів: вихід 2-метилнафтохінону-1,4 не перевищує 16%.

Позитивні результати отримано при окисненні метилнафталіну окисною сумішшю - оцтова кислота та Н2О2: оцтовий ангідрид (2:1). Доцільніше цей процес проводити при температурі 700С протягом 4-ох годин (вихід 34%).

При окисненні метилнафталіну надоцтовою кислотою у присутності сірчаної кислоти при 700С протягом 6,5 годин вихід кінцевого продукту становить 31%.

Результати серії дослідів, в яких окисна суміш складається з оцтового ангідриду, перекису водню та сірчаної кислоти, вищі: 38% при тривалості окиснення 4 години і температурі 700С.

Синтезовано ряд сполук, що можуть бути використані як акцепторна частина у молекулі КПЗ, а також визначено їх основні фізико-хімічні характеристики (таблиці 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).

Виміряно та описано УФ- і ІЧ-спектри синтезованих сполук, визначено закономірності у зміні спектрів, а також встановлено існування водневого зв'язку у молекулі 2-окси-3-?-хлоретилнафтохінону-1,4.

Досліджено різні способи ?-хлоретилювання похідних нафтохінону-1,4 та запропоновано механізм протікання основної реакції.

Проведено розрахунок витрат на проведення НДР та визначено її ефективність. Загальні витрати складають 22344,3 грн (в т. ч. зарплата - 9110 грн та амортизація - 1098,75 грн). Визначено економічний (екологічний) ефект - 89400,3 грн, що пов'язано із використанням менш токсичних реагентів для синтезування вітаміну К3. Розраховано коефіцієнт ефективності НДР - 4 (грн/1 грн витрат), який свідчить про доцільність проведеної роботи.

Проаналізовано основні шкідливі та небезпечні чинники під час виконання дослідів та перелічено засоби індивідуального захисту, якими слід користуватися при виконанні синтезів. Розраховано площу світлових пройомів у лабораторії S0= 10,68 м2.

Розглянуто застосування промислових протигазів та надання першої долікарняної допомоги при хімічних ураженнях та опіках при дослідженні отримання похідних нафтохінону-1,4.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Н.Доналдсон. Химия и технология соединений нафталинового ряда. М., Госхимиздат, 1963. - 656с.

2. Шнайдман Л.О. Производство витаминов. Издательство “Пищевая промышленность”, М., 1973 . - 440 с.

3. Рабэк А., Арклис Г. Синтез органических препаратов, сб. 1953 - 559с.

4. Шапилов О.Д., Костюновский Я. Л., Ошпен В.Т. ЖПХ, №2, 1971 - 285с.

5. Белов В.И., Хейфиц Л.А., Вире зуб С.И. Реакции и методы исследования органических соединений. Книга 10, ГХИ, М.,1961г.

6. Вейтанд-Хильгетад. Методы эксперимента в органической химии. М.,1968 - 264с.

7. Жданов Ю.А. Энтропия информации в органической химии. Ростов на Дону.:Изд-во РГУ, 1979 - 56с.

8. Берзинь Л.Э., Мурниеце Д.Я., Дрегерис Я.Я. и др. - Изв. АН Латв. ССР, сер. хим., №4, 1971 - 460с.

9. Фрейманис Я.Ф., Дрегерис Я.Я., Берзинь Л.Э. и др. - Ж. общ. химии, №2, 1972 - 603 с.

10. Фрейманис Я.Ф., Малманис А.Я., Дрегерис Я.Я. - Язв. АН Латв. ССР, сер. хим., №3, 1973 - 333с.

11. Дрегерис Я.Я., Ронис У.Я., Попелис Ю.Ю. и др.. - Ж. общ. Химии, 42, 1972 - 2073 с.

12. Свер Н.Д. и др. Органические реакции, сб.7, М., 1957 - 47 с.

13. Антоновский В.А. Органические перекисные инициаторы. Издательство “Химия”,М.,1972 -344с.

14. Органикум. Практикум по органической химии. Т. II. М.:Мир, 1979 - 442с.

15. Промышленные хлор органические продукты. М.: Химия, 1978 - 421с.

16. Карякин Ю.В., Ангелов И.И. Чистые химические вещества. М.: Химия, 1974 - 408с.

17. Шевченко Т.Н., Рудкевич Д.М. - Вестн. Харьк. Политехн. Ин-та, №216. Химия и хим. технол. органич. веществ. Вып.. 13, 50, 1984г.

18. Экономика предприятия: Учебник / Под общ. ред. д-ра эконом. наук, проф. С.Ф. Покропивного. - пер. с укр. 2-го перераб. и доп. изд. - К.: КНЭУ,2002.

19. Методические указания к выполнению экономической части научно-исследовательских дипломных работ по курсу «Экономика промышленного производства» для студентов всех специальностей всех форм обучения / Сост. Л. В. Жадан, Л. Н. Папирова. - Харьков: ХПИ,1992. - 40 с.

20. Шульга И.В. Технология коксования углей: Конспект лекций для студентов специальности 7.091604 заочной формы обучения. - Харьков:НТУ”ХПИ”, 2008. - 74 с. - Рус. яз.

21. Закон України “Про охорону праці”, 21.11.2002 р.

22. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

23. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. - М.: Химия, 1976. - Том I. - 590 с.

24. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. - М.: Химия, 1976. - Том II. - 624 с.

25. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. - М.: Химия, 1976. - Том III. - 610 с.

26. Макаров Г.В. и др. Охрана труда в химической промышленности. - М.: Химия, 1980. - 568 с.

27. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

28. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - Энергоатомиздат, 1984. - 324 с.

29. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991 г.

30. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М .: Стройиздат, 1980. -110с.

31. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1980.

32. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

33. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

34. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01. 07. 92.

35. ОНТП 24 - 86 МВД СССР. Общесоюзные нормы технологического проектирования. - М., 1986.

36. ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів.

37. ДНАОП 0.00 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

38. ДНАОП 0.00 - 1.29 - 97 Правила захисту від статичної електрики.

39. РД 34.21.122 - 87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.

40. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды. - М.: Химия, 1989. - 512 с.

41. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. полковника В.С. Франчука. - Львів, Афіша,2000 - 336 с.

42. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - К.: Знання, 2006. - 487с.

ДОДАТОК А

Залежність виходу 2-метилнафтохінону-1,4 у процесі оксидації сумішшю Н2О2 та оцтового ангідриду при різних температурах від тривалості реакції

Кількість 2-метилнафтохінону-1,4 - 7,1г.

Окислювальна суміш: а) 10%-ий розчин Н2О2 - 37 мл;

б) оцтовий ангідрид - 18 мл.

Розчинник (оцтова або мурашина кислота) - 75 мл.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОДАТОК Б

Залежність виходу 2-метилнафтохінону-1,4 у процесі оксидації при температурі 700С від різної кількості Н2О2 в окисній суміші

в присутності каталізатора H2SO4

Размещено на http://www.allbest.ru/

1 - 40 мл Н2О2;

2 - 60 мл Н2О2;

3 - 80 мл Н2О2.

ДОДАТОК В

Залежність виділення 2-метилнафтохінону-1,4 з реакційної маси від розбавлення водою

Для визначення кількості води, необхідної для виділення 2-метилнафтохінону-1,4, було зроблено такий дослід: 28 г 2-метилнафталіну розчиняють у 80 мл оцтової кислоти і окиснюють при 700С протягом 4 годин окисною сумішшю, що складається з 260 мл Н2О2, 60 мл оцтового ангідриду і 6 мл сірчаної кислоти. Реакційну суміш розділяють на 8 частин, змішують з різною кількістю води, охолоджують до 50С та фільтрують.

ДОДАТОК Г

УФ-спектри поглинання

ДОДАТОК Д

ІЧ-спектр 2-хлор-3-?-хлоретилнафтохінону-1,4

ДОДАТОК Е

ІЧ-спектр 2-ацетокси-3-?-хлоретилнафтохінон-1,4

ДОДАТОК Є

ІЧ-спектр нафтохінону-1,4

ДОДАТОК Ж

Графік планування НДР

Размещено на Allbest.ru