Дослідження біохімічних ефектів дії концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина

Для контролю ідентичності вмісту протеїнів у всіх пробах, мембрану відмивали від антитіл буфером для відмивки (ЗФР/0,1% твін-20) та, в подальшому, блокуючим буфером. Після цього її інкубували з першими анти-?-актиновими антитілами (Sigma, США), другими антитілами та проводили експозицію отриманих блотів на рентгенівську плівку.

2.12 Статистична обробка результатів

Статистична обробка результатів дослідження здійснювалася з допомогою програми Microsoft Excel. Обчислення основних статистичних показників проводили за безпосередніми кількісними даними, отриманими в результаті досліджень (середнє арифметичне значення - М; стандартна похибка середнього арифметичного - m).

Для оцінки вірогідності різниці між статистичними характеристиками двох альтернативних сукупностей даних обчислювали коефіцієнт Стьюдента. Вірогідною вважали різницю при показах вірогідності р?0,95 (рівень значимості Р<0,05), знайдену після обчислення t за таблицею t-розподілу Стьюдента.

Розділ 3. Результати досліджень

3.1 дослідження ефекту введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина на стан системи L-аргінін / оксид нітрогену за дії малих доз іонізуючого випромінювання

Ризики ушкоджуючої дії малих доз іонізуючого випромінювання зазвичай оцінюють екстраполюючи дані про вплив високих доз радіації з використанням лінійної безпорогової моделі «доза-ефект». Однак дедалі частіше з'являються повідомлення про те, що такий спосіб оцінки не забезпечує передбачення та пояснення відповіді живих організмів, в тому числі організму людину, на дію малих доз випромінювання.

За низькоінтенсивного опромінення активуються специфічні клітинні механізми, що забезпечують розвиток адаптивної відповіді, радіоіндукованих опосередкованих ефектів, гіперчутливості до опромінення та геномної нестабільності, які пов'язані зі залученням неопромінених молекул. Причиною цього є швидка активація навіть малими дозами радіації цитоплазматичних реакцій, наслідком протікання яких є надпродукція АФО та АФН. Вважається, що АФО є вихідними агентами, утвореними внаслідок іонізаційних подій, вони є ініціаторами, а АФН є ефекторами активації цитозольних шляхів передачі сигналу у відповідь на опромінення. Адже внаслідок дії радіації виникає внутрішньоклітинний сигнал, результатом якого є активація полі(АДФ-рибозо)-полімерази для відновлення радіоіндукованих пошкодженнь ДНК та, в подальшому, активація ядерного фактора NF?B. Внаслідок цього у клітині активується експресія генів iндуцибельної NOS і, відповідно, інтенсифікується синтез NO.

3.1.1 Вплив концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина на активність NO-синтази та вміст стабільних метаболітів оксиду нітрогену у периферичній крові щурів за опромінення у дозах 10 та 30 сГр

Оксид нітрогену є важливим біологічним месенджером, наявним у клітинах усіх ссавців, де залучений в низку внутрішньоклітинних та міжклітинних сигнальних шляхів. NO виконує різноманітні фізіологічні регуляторні функції в організмі, оскільки може підвищувати або знижувати функціональну активність адренергічних синапсів, і, відповідно, впливати на адренергічну іннервацію органів дихальної, сечостатевої, м'язової, судинної й інших систем організму. Відомо, що NO активує гуанілатциклазу - ензим, який каталізує синтез одного з вторинних месенджерів - цГМФ.

Рис. 3.1. Активність NO-синтази у периферичній крові щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозі 10 сГр та за введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина. (M ± m, n = 6-10). *, ** - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); § - відмінність між показниками контрольної групи (К) та контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) вірогідна (Р<0,05); #, ## - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); ++ - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,01).

Цей посередник знижує рівень Ca²⁺ у клітині, що, у свою чергу, спричиняє пригнічення активності кальційзалежних ізоформ NOS [12].

За умов споживання контрольними тваринами концентрату ПК активність NO-синтази зростала в 1,75 раза порівняно з контролем (рис. 3.1).

Нами встановлено зростання активності NOS в 1,4 раза на 24 годину, в 1,8 раза на 72 годину та в 1,6 раза на 168 годину після опромінення тварин у дозі 10 сГр порівняно з контролем (рис. 3.1).

Введення досліджуваного концентрату тваринам, яких піддавали дії іонізуючого випромінювання у дозі 10 сГр, спричиняло зростання NO-синтазної активності в 1,4 рази на 48 годину, але викликало зниження цього показника в 1,7 і 2 рази на 72 та 168 години, відповідно, порівняно з показниками опромінених тварин (рис. 3.1).

Велика кількість досліджень свідчать про підвищене утворення NO в різних органах після опромінення [6,20, 72, 93]. В організмі NO окиснюється до нітрит- та нітрат-аніонів протягом дуже короткого періоду часу, що ускладнює визначення концентрації NO та інших АФН. Тому, крім оцінки активності NOS, хорошим маркером вмісту NO є кількість його стабільних метаболітів - NO₂- та NO₃-. У периферичній крові NO₂- і NO₃- продукуються з нітроген монооксиду, а зміни їхнього вмісту відображають флуктуації продукції NO [42,72].

Споживання концентрату ПК викликало зниження вмісту стабільних метаболітів NO у контрольних тварин на 8 % на 48 годину та на 20 % на 168 годину експерименту. При цьому вміст нітрит-аніону змін не зазнавав, а вміст нітрат-аніону знижувався на 21 % на 168 годину порівняно з контролем (табл. 3.1).

Опромінення піддослідних тварин у дозі 10 сГр призводило до зростання сумарного вмісту стабільних метаболітів NO на 8 % на 24 годину та на 11 % на 168 годину порівняно з контролем. Вміст нітрит-аніону знижувався на 48 % на 24 годину, на 25 % на 48 годину, на 41 % на 72 годину та на 30 % на 168 годину, а вміст нітрат-аніону зростав на 13 % на 24 годину порівняно з контролем (табл. 3.1).

За дії 10 сГр іонізуючого випромінювання на фоні введення per os концентрату ПК нами було відмічене зниження сумарного вмісту стабільних метаболітів NO на 9 % на 48 годину, та на 10 % на 168 годину, порівняно з показниками тварин, яких піддавали лише дії радіації. На 24, 72 і 168 години після опромінення зростала кількість нітритів у периферичній крові (на 48 %, на 62 % та на 44 %, відповідно), а нітратів знижувалась на 24 та 168 години (на 18 % та на 13 %, відповідно) (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Вміст стабільних метаболітів оксиду нітрогену у периферичній крові щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозі 10 сГр та за введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина (M ± m, n = 6-10)

Досліджувані показники Умови екперименту	Сумарний вміст метаболітів оксиду нітрогену (нмоль / мкг протеїну)	Нітрит-аніон (нмоль / мкг протеїну)	Нітрат-аніон (нмоль / мкг протеїну)
24 год
К	798,78±31,82	63,52±6,74	735,26±18,29
К+ПК	751,27±30,09§	59,03±5,39	692,24±20,46
О	863,82±18,38*	32,75±3,03*	831,07±30,56*
О + ПК	730,28±30,27	48,41±2,32#	681,87±19,37#
48 год
К	780,95±18,46	58,86±6,82	722,09±20,93
К+ПК	717,49±20,71§	61,47±5,62	656,02±16,73
О	770,75±22,76	44,36±3,46*	726,39±20,62
О + ПК	699,36±10,16#,+	36,84±6,35++	662,52±15,83
72 год
К	784,02±37,85	61,29±8,53	722,73±9,68
К+ПК	769,40±32,08	63,41±6,82	705,99±18,28
О	787,58±12,82	36,46±4,86*	751,12±18,92
О + ПК	752,71±20,32	59,04±6,91#	693,67±25,89
168 год
К	802,93±17,40	58,93±8,05	744,00±18,60
К+ПК	643,16±15,38§	54,29±5,78	588,87±18,27§
О	894,28±13,68*	41,16±4,43*	853,12±22,12
О + ПК	800,47±31,81#,+	59,32±8,37#	741,15±20,79#,+

* - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05); § - відмінність між показниками контрольної групи (К) та контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) вірогідна (Р<0,05); # - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05); + - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05).

Рис. 3.2. Активність NO-синтази у периферичній крові щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозі 30 сГр та за введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина. (M ± m, n = 6-10). * - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05); §§ - відмінність між показниками контрольної групи (К) та контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) вірогідна (Р<0,01); # - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05); +, ++ - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01).

Споживання контрольними тваринами концентрату ПК спричиняє зростання активності NOS в 2,5 раза порівняно з контролем (рис. 3.2).

Відмічено, що на 24 годину після впливу іонізуючого випромінювання у дозі 30 сГр активність NOS знижується у 3,3 раза порівняно з контролем. У подальші терміни спостерігається поступове зростання цього показника і на третю добу він є вищим від контрольних значень у 2,2 раза (рис. 3.2).

Вплив іонізуючого випромінювання у дозі 30 сГр на фоні споживання з питною водою концентрату ПК призводить до підвищення активності NOS на 24 годину після опромінення у 3 рази порівняно з тваринами, яких піддавали лише дії іонізуючого випромінювання. У віддаленіші терміни досліджуваний показник знижується - у 2,2 і 1,6 рази на 72 та 168 години, у разі введення концентрату на фоні опромінення порівняно з показниками тварин за дії лише випромінювання (рис. 3.2).

Введення інтактним щурам концентрату ПК спричиняло підвищення вмісту нітрит-аніона. Кількість нітрат-аніона, навпаки, знижується на 35 % на 24 та 48 години, на 31 % на 72 годину і на 32 % на 168 годину (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Вміст стабільних метаболітів оксиду нітрогену у периферичній крові щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозі 30 сГр та за введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина (M ± m, n = 6-10)

Досліджувані показники Умови екперименту	Сумарний вміст метаболітів оксиду нітрогену (нмоль / мкг протеїну)	Нітрит-аніон (нмоль / мкг протеїну)	Нітрат-аніон (нмоль / мкг протеїну)
24 год
К	778,98±18,47	69,87±10,61	709,11±27,56
К+ПК	540,92±24,83§	83,71±3,92	457,49±16,83§§
О	1146,54±23,36*	18,50±0,79*	1128,03±22,98*
О + ПК	1041,09±22,46++	91,66±11,20#	949,43±33,54#,+
48 год
К	770,28±20,56	72,81±9,02	697,47±11,04
К+ПК	547,20±19,83§§	90,71±10,18	456,49±18,92§
О	765,34±42,64	32,06±6,83*	733,28±34,27
О + ПК	998,31±37,91#,+	78,16±9,26#	920,14±30,15#,++
72 год
К	761,82±14,82	68,72±13,17	693,10±17,29
К+ПК	561,80±20,73§	86,82±6,29§	474,98±14,02§
О	603,25±14,11*	94,41±10,40*	508,84±22,54*
О + ПК	1002,58±73,02#,+	83,86±3,98	918,72±73,09#,+
168 год
К	750,28±31,76	66,64±7,72	683,64±20,89
К+ПК	549,93±28,71§	85,78±9,18	464,15±22,38§
О	1167,83±24,82*	98,56±5,36*	1069,27±20,89**
О + ПК	1103,86±48,75+	80,46±6,47#	1023,4±31,57++

*, ** - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); §, §§ - відмінність між показниками контрольної групи (К) та контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); # - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05); +, ++ - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01).

Тенденцію, аналогічну до зміни активності NOS, спостерігали у зміні вмісту нітритів у периферичній крові щурів за умов дії іонізуючого випромінювання. На 24 годину після опромінення вміст цього метаболіту на 74 % рази нижчий порівняно з контролем. На 48 годину після дії іонізуючої радіації досліджуваний показник зростає і на 72 годину він є вищим від контрольних значень на 37 % та на 168 годину - на 48 % (табл. 3.2). Отже, однакові тенденції зміни активності NOS та вмісту нітрит-аніона за дії малих доз іонізуючого випромінювання свідчать про те, що пул NO та його метаболітів в умовах експерименту є повністю залежним від функціонування цього ензиму. Вміст нітрат-аніона зростає більш ніж на 59 % на 24 годину після опромінення. На 72 годину цей показник знижується на 27 % та зростає на 168 годину на 56 % порівняно з показниками групи інтактних тварин (табл. 3.2).Зниження сумарного вмісту стабільних метаболітів NO на 72 годину експерименту після опромінення (на 21 %) порівняно з контролем може свідчити про інтенсифікацію за радіаційного впливу процесів утворення АФН з NO, який продукується у NO-синтазній реакції на ранніх етапах експерименту (табл. 3.2).

Нами було відмічено, що вміст нітритів зростає на 24 та 48 години (на 395 % та 35 %, відповідно) і знижується на 18 % на 168 годину після опромінення за умов введення концентрату ПК, порівняно з показниками опромінених тварин (табл. 3.2).

Споживання концентрату ПК спричиняє зниження рівня нітратів на 16 % на 24 годину після дії рентгенівського випромінювання та підвищення цього показника на 25 % та 81 % на 48 і 72 години, відповідно, порівняно зі вмістом досліджуваного метаболіту у зазначені терміни за дії лише іонізуючої радіації (табл. 3.2).

3.1.2 Активність NO-синтази та вміст стабільних метаболітів оксиду нітрогену у лейкоцитах щурів за споживання концентрату природного поліфенольного комплексу та дії випромінювання у дозах 10 та 30 сГр

Радіоіндуковані ефекти у клітинах імунної системи є об'єктом досліджень радіобіологів вже протягом багатьох десятиліть. За дії середніх та високих доз випромінювання розвивається явище імуносупресії, малі дози, в більшості випадків, спричиняють імуностимуляцію у ранній пострадіаційний період.Відомо, що запальний процес, який розвивається після дії іонізуючого випромінювання, опосередокує ушкоджуючу дію радіації. Але малі та низькоінтенсивні дози можуть мати протизапальні ефекти. Причиною такої різнонапрямленої дії малих та великих доз радіації є різні ефекти на фагоцитоз, продукцію антигенів, цитокінів та АФО і активність NOS, зокрема її індуцибельної ізоформи, та продукування NO.

Рис. 3.3. Активність NO-синтази у лейкоцитах щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозі 10 сГр та за введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина. * - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05); ## - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,01); + - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05).

Споживання концентрату ПК за впливу іонізуючого випромінювання дозою 10 сГр спричиняло зниження активності NOS в лейкоцитах щурів, порівняно з опроміненням (рис. 3.3).

Таблиця 3.3. Вміст стабільних метаболітів оксиду нітрогену у лейкоцитах щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозі 10 сГр та за введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина (M ± m, n = 6-10)

Досліджувані показники Умови екперименту	Сумарний вміст метаболітів оксиду нітрогену (нмоль / мкг протеїну)	Нітрит-аніон (нмоль / мкг протеїну)	Нітрат-аніон (нмоль / мкг протеїну)
24 год
К	58,46±2,34	9,57±2,05	48,89±1,17
К+ПК	49,39±1,03§	11,82±1,62	37,57±0,94§§
О	67,41±2,38*	10,34±2,01	57,07±3,03*
О + ПК	59,47±1,28#,+	9,99±1,63	49,48±1,85#,++
48 год
К	62,01±1,83	10,31±1,54	51,70±1,28
К+ПК	51,69±1,58§	9,28±2,03	42,41±0,62
О	63,15±0,84	12,34±1,18	50,81±1,83
О + ПК	59,61±1,38#,+	10,13±0,89	49,68±1,82+
72 год
К	66,38±1,64	10,43±2,01	55,95±1,94
К+ПК	51,78±3,78§	9,85±0,75	41,93±0,94§
О	69,31±1,23	14,06±1,62*	55,25±2,17
О + ПК	61,64±2,31#,+	9,64±1,83#	51,75±1,74+
168 год
К	60,93±1,56	8,97±1,64	51,96±1,73
К+ПК	55,26±1,67	9,41±1,75	45,85±1,83§§
О	61,64±1,78	11,75±0,84*	49,89±2,03
О + ПК	60,27±0,72	9,02±1,89	51,25±1,52+

* - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05); §, §§ - відмінність між показниками контрольної групи (К) та контрольної групи за введення концентрат ПК (К+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); # - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05); +, ++ - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01).

Також ми дослідили вміст стабільних метаболітів оксиду нітрогену в лейкоцитах периферичної крові щурів. Введення концентрату ПК інтактним тваринам спричиняло зниження сумарного вмісту метаболітів NO на перші три доби експерименту та вмісту нітратів на 24 годину (на 23 %), 72 годину (25 %) та на 168 годину (12 %) порівняно з контрольними показниками (табл. 3.3). Було відмічено, що після дії іонізуючого випромінювання дозою 10 сГр вміст стабільних метаболітів NO зростав на 24 годину на 15 %, головно завдяки зростанню вмісту нітрат-аніону (на 17 %), а на більш віддалені терміни експерименту зростав вміст нітрит-аніону - на 35 % на 72 годину та на 30 % на 168 годину порівняно з контролем (табл. 3.3).

У разі споживання концентрату ПК опроміненими щурами рівень нітрит-аніону знижувався на 31 % на 72 годину, а рівень нітрат-аніону - на 13 % на 24 годину (табл. 3.3).

При введенні концентрату ПК контрольним тваринам активність NOS у лейкоцитах периферичної крові знижувалася у 1,4 раза (рис. 3.4).

При дослідженні впливу іонізуючого випромінювання дозою 30 сГр на стан системи L-аргінін/NO у лейкоцитах було відмічено наступні зміни: на 24 годину експерименту активність NOS знижувалася у 1,2 раза порівняно з контролем. В подальші терміни спостерігалося зростання даного показника в 1,3 раза на 48 годину, в 1,7 раза на 72 годину та в 1,2 раза на 168 годину (рис. 3.4).

Відмічено зростання активності NOS у лейкоцитах щурів, яким на фоні дії 30 сГр іонізуючого випромінювання вводили поліфенольний комплекс, на 24 годину в 1,3 рази та зниження в 1,1 рази на другу, в 2 рази на третю та в 1,3 раза на сьому доби, порівняно з показниками групи опромінених тварин (рис. 3.4).



Рис. 3.4. Активність NO-синтази в лейкоцитах щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозі 30 сГр та за введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина.

*, ** - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); § - відмінність між показниками контрольної групи (К) та контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) вірогідна (Р<0,05); #, ## - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); +, ++ - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01).

Споживання концентрату ПК контрольними тваринами викликало зниження вмісту NO₃- у лейкоцитах на 36 % як на 24, так і на 72 години та зростання на 70 % на 168 годину експерименту. Сумарний вміст метаболітів NO знижувався на першу добу на 20 % та зростав на 34 % на 168 годину порівняно з контролем (табл. 3.4).

Після опромінення у дозі 30 сГр показано зниження вмісту NO₂- на 24 годину на 43 %, тоді як на 48 годину досліджуваний показник зростав на 51 % та на 72 годину на 88 % порівняно з контролем. Вміст NO₃- після опромінення зростав на 29 % на 24 годину, на 57 % на 48 годину, на 65 % на 72 годину та на 36 % на 168 годину порівняно з контролем (табл. 3.4). Також на другу та третю доби після опромінення зростав сумарний вміст метаболітів NO на 55 % та 70 %, відповідно (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Вміст стабільних метаболітів оксиду нітрогену у лейкоцитах щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозі 30 сГр та за введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина (M ± m, n = 6-10)

Досліджувані показники Умови екперименту	Сумарний вміст метаболітів оксиду нітрогену (нмоль / мкг протеїну)	Нітрит-аніон (нмоль / мкг протеїну)	Нітрат-аніон (нмоль / мкг протеїну)
24 год
К	33,57±1,07	10,38±1,47	23,19±1,84
К+ПК	26,98±1,35§	12,26±1,05	14,72±1,82§§
О	35,75±1,18	5,92±1,08*	29,83±1,29*
О + ПК	41,51±1,85#,++	9,76±1,33#	31,75±2,23+
48 год
К	27,87±1,49	6,04±1,65	21,83±1,37
К+ПК	34,52±3,17	7,36±0,78	27,16±2,02
О	43,28±2,07**	9,10±0,96*	34,18±1,82**
О + ПК	51,19±1,67+	8,95±1,86	42,24±1,12##,++
72 год
К	32,24±2,31	7,37±1,92	24,87±3,28
К+ПК	25,27±2,94	9,36±2,30	15,90±1,73§
О	54,85±2,22**	13,83±1,13*	41,03±2,82**
О + ПК	53,42±1,65++	9,29±2,03	44,12±2,13++
168 год
К	28,16±4,56	11,32±2,74	16,84±1,61
К+ПК	37,72±1,67*	9,12±1,68	28,60±2,64§
О	32,04±0,99	9,17±1,18	22,87±1,73*
О + ПК	34,16±2,73	10,55±1,83	23,61±0,92

*, ** - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); §, §§ - відмінність між показниками контрольної групи (К) та контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); #, ## - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); +, ++ - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01).

За умов споживання концентрату ПК на 24 годину після опромінення сумарний вміст стабільних метаболітів NO зростав на 17 %, тоді як вміст NO₂- - на 37 %. Зростання вмісту NO₃- на 37 % було виявлено лише на 48 годину в порівнянні з показниками опромінених тварин (табл. 3.4)

3.2 Вплив поліфенолів з виноградного вина на рівень 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів за дії малих доз іонізуючого випромінювання

NOS є біфункціональним ензимом, адже здатна каталізувати утворення оксиду нітрогену та супероксидного аніон-радикаду. Причиною цього є димерна природа молекули ферменту, в якому дві субодиниці здатні функціонувати незалежно одна від одної. Продукувати оксид нітрогену NOS може лише за високої внутрішньоклітинної концентрації BH₄ та L-аргініну [36]

Зростання активності NOS за умов дії малих доз радіації може стати причиною надмірної продукції як NO, так і О₂^?-. Продукти NO-синтазної реакції взаємодіють між собою та продукують більш потужний прооксидант та цитотоксин - пероксинітрит. Ця молекула взаємодіє з ліпідами, ДНК і протеїнами, спричиняє їхнє окиснення, нітрування та нітрозилювання, а отже призводить до втрати їхніх функцій, що провокує ушкодження клітин і клітинної смерті [113]. Оскільки АФН важко детектувати in vivo у зв'язку з їхньою високою реактивністю, нітротирозин вважають найкращим біомаркером утворення ONOO- [48].

3.2.1 Накопичення 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів у лейкоцитах щурів за дії іонізуючого випромінювання у дозах 10 та 30 сГр та за умов споживання концентрату поліфенольного комплексу з виноградного вина

За умов споживання контрольними тваринами концентрату ПК на всі терміни дослідження не відмічено достовірних змін вмісту 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів у лізатах лейкоцитів щурів порівняно з контролем (рис. 3.9, рис. 3.10).

Рис. 3.9. Вестерн-блот аналіз 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів лізатів лейкоцитів на 24 (А), 48 (В), 72 (Д) години та на 7 добу (Є) після опромінення у дозі 10 сГр та за дії концентрату природного полі фенольного комплексу з виноградного вина. Вміст нітротирозин-модифікованих протеїнів у відсотках (контроль прийнято за 100%) (Б), (Г), (Е), (Ж), відповідно. М - маркери молекулярної маси. ** - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,01); ## - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,01).



Рис. 3.10. Вестерн-блот аналіз 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів лізатів лейкоцитів на 24 (А), 48 (В), 72 (Д) години та на 7 добу (Є) після опромінення у дозі 30 сГр та за дії концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина. Вміст нітротирозин-модифікованих протеїнів у відсотках (контроль прийнято за 100%) (Б), (Г), (Е), (Ж), відповідно. *, ** - відмінність між показниками контрольної групи (К) та опроміненням (О) вірогідна (Р<0,05; Р<0,01); ## - відмінність між показниками групи опромінених тварин (О) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,01); ++ - відмінність між показниками контрольної групи за введення концентрату ПК (К+ПК) та групи, якій вводили концентрат ПК на фоні опромінення (О+ПК) вірогідна (Р<0,01).

Після опромінення в дозі 10 сГр досліджуваний показник зростав на 29 % 24 годину, на 39 % на 48 годину та на 22 % на 168 годину порівняно з контролем (рис. 3.9 А, Б, В, Г, Є, Ж), що, імовірно, є наслідком ініціації надмірного продукування вмісту АФН та АФО після впливу радіації. Нами виявлено достовірне зниження вмісту протеїнів, модифікованих нітруванням за залишками тирозину, на 28 % на 24 годину та на 32 % на 48 годину після радіаційного впливу у разі введення концентрату ПК порівняно з опроміненням, тобто повернення досліджуваного показника до контрольних значень (рис. 3.9 А, Б, В, Г). Таким чином, споживання тваринами концентрату ПК попереджає наднормове утворення 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів у лейкоцитах периферичної крові щурів після дії рентгенівського випромінювання у дозі 10 сГр.

Як за умов опромінення в дозі 10 сГр, вміст нітротирозину у лізатах лейкоцитів щурів після опромінення в дозі 30 сГр зростав, однак цей показник був значно вищий від контролю - на 37% на 48 годину, на 111% на 72 годину та на 174 % на 168 годину (рис. 3.10 В, Г, Д, Е, Є, Ж). Після опромінення за умов споживання тваринами концентрату ПК на другу добу експерименту відмічено незначне зниження вмісту протеїнів, модифікованих нітруванням за залишками тирозину, а на третю та сьому добу - на 49 % та на 46 %, відповідно, порівняно з досліджуваним показником за опромінення (рис. 3.10 Д, Е, Є, Ж), однак цей показник залишався вищим від контрольних значень.

У лейкоцитах периферичної крові всіх груп тварин було відмічено наявність домінуючого протеїну з молекулярною масою приблизно 40 кДа. Цікавим є те, що після опромінення у дозі 30 сГр з'являється два чітких бенди, що відповідають протеїнам з молекулярною масою 40-45 кДа. Це свідчить про те, що за умов впливу іонізуючого випромінювання модифікуються інші протеїни, ніж у нормі, а концентрат ПК впливаючи на сумарний вміст нітрованих протеїнів не здатний спричиняти зміну клітинних мішеней цієї посттрансляційної модифікації.

Отже, інгібуючи активність NOS, концентрат ПК зумовлює зниження індукованої впливом малих доз іонізуючої радіації продукції оксиду нітрогену у лейкоцитах. Це у свою чергу пригнічує утворення пероксинітриту і, у подальшому, опосередковану ним модифікацію протеїнів. Таким чином, пригнічення нітративного стресу в ранній пострадіаційний період є одним із механізмів, що опосередковує позитивний коригуючий вплив поліфенолів виноградного вина на клітини імунної системи за впливу малих доз радіації.

4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Вступ. Охорона праці є наукою, в основу якої покладено дослідження впливу виробничих небезпек і шкідливих умов на організм людини, всебічне вивчення причин їх виникнення і розробка заходів профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.

В умовах науково-технічного прогресу особливо актуальним стає питання безпеки життєдіяльності на робочому місці. Сучасний розвиток будь-якої галузі господарства країни пов'язаний з інтенсифікацією праці, використання більш складної техніки, комп'ютеризації виробництва. Це в свою чергу вимагає підвищення рівня профілактичної роботи по попередженню впливу небезпечних та шкідливих факторів на працівників.

Розвиток біологічних наук в наш час був би неможливим без відповідної матеріально-технічної бази. Тільки використання нових зразків вимірювальної техніки забезпечує практичну перевірку наукової гіпотези. Особливо важливу роль в процесі наукового пізнання істини відіграють інформаційні технології. Робота в науково-дослідній лабораторії пов'язана з певною небезпекою, оскільки кожен науковець в процесі роботи стикається зі шкідливими та небезпечними для життя і здоров'я речовинами, а також використовує різноманітну апаратуру. Тому основною умовою для безпечної роботи в лабораторії повинно бути свідоме виконання кожним співробітником правил техніки безпеки.

4.1 Аналіз стану виробничих умов

4.1.1 Характеристика лабораторії

Науково-дослідна лабораторія знаходиться у приміщенні Львівського національного університету імені Івана Франка кафедри біохімії. Лабораторія розміщена на першому поверсі і складається з однієї робочої кімнати площею 40 м². Лабораторне приміщення характеризується наявністю електро-, газо-, водомережі. Приміщення забезпечене опаленням. В лабораторії є два робочі столи - вздовж стіни та посередині кімнати, на них розміщені робочі прилади та посуд, а на спеціальних поличках знаходяться реактиви. Підлога в кімнаті в основному дерев'яна, і лише невелика частина покрита плиткою.

В лабораторії застосовується природне та штучне (електролампи - КПО становить 2,5 %) освітлення - 200 лк.Запиленість лабораторії незначна, особливих джерел пилоутворення немає. Джерелом шуму та вібрації у лабораторії є центрифуги.

В лабораторії обладнана витяжна шафа для роботи зі шкідливими речовинами, також тут зберігають різні речовини, випари яких можуть бути шкідливими. Відносна вологість повітря у лабораторії 50-60%, температура 18-22⁰ С, швидкість руху повітря 0,3 м/с. В приміщенні забезпечується належний мікроклімат вентиляцією та прибиранням. Вентиляцію здійснюють механічним чином - регулярним провітрюванням кімнати, а чистота - постійним вологим прибиранням.

За пожеженебезпечністю приміщення належить до В класу.

Для забезпечення індивідуального захисту використовуються халати та гумові рукавиці, а колективного - витяжна шафа, захисні окуляри, груші, фартухи.

В лабораторії укомплектована аптечка для забезпечення долікарської допомоги.

4.1.2 Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання

При виконанні магістерської роботи використовували наступні методи: виділення еритроцитів; отримання гемолізатів еритроцитів; визначення концентрації білка за методом Лоурі; визначення активності аргінази; визначення концентрації орнітину; визначення вмісту нітритів; визначення вмісту нітратів; визначення активності різних ізомерів NOS.

Для здійснення роботи за даними методиками використовувалося наступне обладнання:

Мікроскоп - необхідний для підрахунку кількості клітин.

Термостат - необхідний для підтримання сталої температури клітин.

рН-метр - застосовується для визначення рН розчинів.

Аналітична вага - застосовується для зважування речовин при проведенні досліджень.

Холодильник - застосовується для зберігання хімічних реактивів.

Сушильна шафа - необхідна для сушіння посуду.

Витяжна шафа - використовується для роботи з небезпечними речовинами.

Небезпека при роботі з цими приладами може виникнути при пошкодження ізоляції електропроводів, в такому випадку можливі ураження електричним струмом.

Небезпечним також є контакт тіла людини з частинами приладу, які можуть опинитися під напругою.

Центрифуга - необхідна для осадження. При відсутності заземлення чи пошкодженні ізоляції проводів виникає небезпека отримання дослідником електротравм. При використанні не зрівноважених пробірок можливий розрив приладу, проте це явище рідкісне.

Газовий пальник. Небезпека при роботі з газовим пальником виникає при несправності сітки газопроводу, гумового шланга чи самого пальника. При погано відрегульованому доступі кисню в пальник чи недостатній вентиляції виникає небезпека отруєння чадним газом, що утворюється при неповному згоранні метану. Безпосередня дія вогню на легкозаймисті предмети і речовини може призвести до виникнення пожежі.

В роботі також використовувався скляний посуд: мірні циліндри, піпетки, пробірки, мірні колби, стакани.

Набір тексту магістерської роботи виконаний на комп'ютері Asus F3S.

4.1.3 Характеристика об'єкта дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей

Об'єктом досліджень є еритроцити з периферичної крові здорових донорів та щурів, хворих цукровим діабетом 1 типу. При роботі з кров'ю потрібно бути особливо уважним, працювати в рукавицях та недопускати потрапляння крові на відкриті частини тіла.

Небезпеку для здоров'я людини несе робота з хімічними реактивами. Вони можуть бути отруйними, викликати опіки, а також можуть бути причиною пожежі при неправильному користуванні. При виконанні роботи використовували наступні реактиви:

Gradisol-G - використовується для створення градієнту густини при виділенні лейкоцитів;

Гепарин - використовується як антикоагулянт при заборі крові;

ЕДТА - використовується як хелатна сполука для зв'язування іонів двовалентних металів у буферах;

PBS (рН 7,2) - використовується для відмивання еритроцитів.

Перелічені речовини зберігають у щільно закритому посуді в холодильнику. При використанні не мають негативного впливу на здоров'я людини.

Для миття хімічного посуду використовували хромову суміш, яка є сильним окисником і, при потраплянні на шкіру чи слизові оболонки може викликати опіки, а при потраплянні на одяг - його пошкодження. Приготування і використання хромової суміші вимагає особливої уваги і обережності. Зберігають у фарфорових стаканах з корками. З хромовою сумішшю працюють під витяжною шафою, в гумових рукавичках і захисних окулярах, одягають маску і фартух.

4.2 Організаційно-технічні заходи

4.2.1. Організація робочого місця і роботи

В робочому приміщенні повинно знаходитись не менше двох чоловік. До роботи допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки.

Перед початком роботи в лабораторії необхідно перевірити:

- наявність протипожежних засобів загального користування (вогнегасник, пісок, ковдри) та засобів індивідуального користування (окуляри, маски, фартух, рукавиці);

- справність вентиляційної системи;

- наявність аптечки, укомплектованої засобами першої медичної допомоги;

- наявність надійного електрозаземлення, справність ізоляції

При відсутності або несправності приладів працювати в лабораторії заборонено. Не можна працювати на будь-яких приладах особам, які не вивчили правил експлуатації цих приладів, та не одержали дозволу на роботу від відповідального за прилад [11].

Кожен вид робіт обов'язково фіксують у відповідному журналі, при цьому зазначають прізвище працюючого, об'єкт і час роботи та зауваження щодо роботи приладів. Заборонено залишати увімкнені прилади без нагляду. Про всі неполадки в роботі приладів необхідно негайно інформувати відповідальну особу.

На робочому місці повинні знаходитись лише необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади, обладнання.

Усі реактиви, які зберігаються в лабораторії, повинні бути підписані, обов'язково вказується назва сполуки, її формула, концентрація, дата приготування. Забороняється використовувати реактиви без етикеток або з незрозумілими написами на них. На робочому місці кількість реактивів повинна бути мінімальною, необхідною для даного досліду в межах добової необхідності, але не більше 1-2 л.

Залишки речовин не можна висипати або виливати назад в посудину з чистими реактивами. Потрібно використовувати чистий лабораторний посуд. Забороняється виливати в раковину відходи хімічних реактивів, органічних розчинників, азотні розчини хімічних речовин.

При виконанні досліду необхідно працювати стоячи. Сидячи дозволяється проводити вибухо-, вогненебезпечні роботи та роботи, під час яких неможливе розбризкування кислот.Потрібно працювати та утримувати робоче місце у чистоті. Після закінчення роботи необхідно прибрати робоче місце, вимкнути електричні прилади, перекрити газові лінії та воду.

4.2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

До основних санітарно-гігієнічних вимог при роботі належить забезпечення належної температури, вологості, освітлення, опалення, вентиляції і чистоти в приміщенні.Світло має визначальне значення для роботи і збереження здоров'я людини, оскільки діє на органи зору, а через них - на центральну нервову систему. Раціональне освітлення виробничих приміщень відіграє суттєву роль у створенні сприятливих та безпечних умов праці. Температура повітря в лабораторії підтримується у межах 18-21°С.Вентиляція, поряд з освітленням, є дуже важливим чинником працездатності. Вентиляція повинна забезпечити чистоту повітря і необхідні кліматичні умови у виробничих приміщеннях. Вентиляцією називається комплекс взаємозв'язаних пристроїв і процесів, призначених для створення організованого повітрообміну, який полягає у виведенні з виробничого приміщення забрудненого нагрітого (охолодженого) повітря з подачею замість нього чистого охолодженого (нагрітого) повітря для створення в робочій зоні сприятливих умов повітряного середовища.

Особливої уваги при роботі в лабораторії приділяють запобіганню можливості проникнення хімічних речовин в організм через легені, шкіру. Для цього роботу з рідкими летючими, або тими, що легко утворюють пил, речовинами потрібно працювати під витяжною шафою із ввімкненою вентиляцією.

При виконанні дослідних робіт усі працівники повинні працювати в халатах і гумових рукавицях. При попаданні будь-яких речовин на поверхню шкіри чи слизові оболонки (особливо речовин, що викликають опіки) необхідно негайно промити уражені місця великою кількістю води (при попаданні кислоти чи лугу нейтралізувати їх розчином соди або лимонної кислоти). При проведенні будь-яких робіт, пов'язаних з небезпекою пошкодження очей, працювати без окулярів чи масок забороняється.

Забороняється вживати і зберігати їжу в лабораторії поряд з хімічними речовинами.

Не можна всмоктувати хімічні речовини з піпетки ротом, для цього потрібно використовувати гумові груші.

В кожній лабораторії у призначеному місці знаходиться аптечка з набором медикаментів, перев'язувальних матеріалів [38].

4.2.3 Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об'єктом дослідження і речовинами

При роботі з кров'ю працюють у гумових рукавичках. При підозрі на інфекцію звернутися до лікаря для попередження можливого захворювання.

При роботі з електроприладами необхідно пам'ятати про вплив електричного струму на організм людини. Перед вмиканням електроприладів у мережу необхідно перевірити чи не пошкоджена ізоляція проводу та переконатися в справності приладу. Усі прилади повинні бути заземлені. Біля кожного приладу повинна бути інструкція, з якою необхідно ознайомитися перед початком роботи. Забороняється залишати без нагляду електричні установки, включені електронагрівальні прилади, газові пальники.

Під час роботи з центрифугою слід пам'ятати, що при обертанні ротора на великих швидкостях в деталях виникає значна напруга, яка може призвести до розриву барабана і розкидання уламків із величезною силою. У випадку незрівноваження неминучою є вібрація, яка також може призвести до аварії. Тому під час роботи слід дотримуватись наступних правил:Під час обертання ротора кришка центрифуги повинна бути закритою.Не дозволяється зупиняти центрифугу руками або стороннімипредметами.

Не можна відкривати кришку до повної зупинки ротора [28].

Під час миття скляного посуду потрібно пам'ятати, що скло легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури.

При роботі з токсичними речовинами потрібно одягати гумові рукавиці, бо ці речовини здатні проникати в організм через шкіру і викликати алергічні реакції чи просто опіки шкіри.

Для взяття хімічних реактивів використовуються хімічні шпателі, брати їх руками забороняється.

У випадку розлиття реактиву необхідно спочатку нейтралізувати його, а потім змити водою і протерти насухо.

Легкозаймисті горючі речовини повинні зберігатись в товстих банках з щільними корками місткістю до 3 л, окрім цього їх поміщають в металевий ящик з кришкою, стінки якого вкриті азбестом.

Переливання рідин здійснюють на відстані не менше 3 м від відкритого вогню.

Відпрацьовані реактиви забороняється виливати в каналізацію, їх збирають у спеціальну закриту тару, яку в кінці робочого дня видаляють з лабораторії для регенерації або знищення.

При хімічних опіках кислотами (сірчаною, соляною, оцтовою, ТХО тощо) необхідно промити водою місце контакту з кислотою протягом 10-15 хвилин, потім промити 2-3% розчином питної соди або 2-3% розчином аміаку та накласти асептичну пов'язку [12].

Правила роботи з ПК:

1. Неправильне поводження з дисплеєм може призвести до важких уражень електричним струмом, спричинити загоряння апаратури.

2. Забороняється торкатися до екрану і тильного боку дисплея, проводів живлення та пристроїв заземлення, з'єднувальних кабелів.

3. Не можна вставляти різні предмети у вентиляційні канали комп'ютера.

4. Дотримуватись порядку ввімкнення та вимикання апаратурних блоків.

5. Самовільно не усувати виявлену несправність у роботі апаратури.

6. Не дозволяється класти сторонні предмети на апаратуру та натискати на клавіатуру з великим зусиллям.

7. Не працювати за комп'ютером у вологому одязі або з вологими руками.

8. Не проводити вологе прибирання при ввімкнених пристроях.

9. При виникненні несправності або аварійної ситуації необхідно негайно відключити комп'ютер від електромережі.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях

4.3.1 Протипожежні та проти вибухові заходи

Виробничі приміщення мають підвищену пожежну небезпеку, оскільки їх характеризують складність виробничого устаткування, значна кількість горючих рідин, твердих горючих матеріалів, велика кількість електричного устаткування.Пожежі можуть виникати через порушення технічного режиму, несправність обладнання, самозаймання промасленого шмаття та інших матеріалів; конструктивні недоліки обладнання, ремонт обладнання на ходу і несправність каналізації та газопроводів тощо. У лабораторіях мають бути розроблені інструкції про заходи протипожежної безпеки та план евакуації. З даними інструкціями повинен бути ознайомлений персонал. Приміщення лабораторій повинні бути обладнані засобами пожежогасіння у відповідності з діючими нормами. Лабораторні меблі та обладнання слід розташовувати так, щоб вони не перешкоджали евакуації людей, які знаходяться в приміщенні, через евакуаційні виходи.

Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від наявних засобів вогнегасіння, вміння користуватись ними усіма працівниками, а також засобів пожежного зв'язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги, та введення в дію первинних автоматичних засобів вогнегасіння.

Важливо знати оцінку пожежо- та вибухонебезпечності усіх речовин та матеріалів, які знаходяться в лабораторії. З негорючих речовин в лабораторії наявні такі металоконструкції: 3 умивальники, стіл. В приміщені наявні такі горючі речовини: деревина, папір, тканини, гас. З легкозаймистими і горючими речовинами потрібно працювати у витяжній шафі з умови, що в лабораторії немає джерела відкритого вогню. При роботі з цими речовинами потрібно пам'ятати, що вони повинні бути чітко підписані.

За пожежонебезпечністю приміщення належить до категорії В. Клас пожежі В, Е.

При необережному поводженні з електроприладами і легкозаймистими речовинами може виникнути пожежа. Забороняється виливати легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини в каналізацію. Під час виконання роботи суворо забороняється палити в лабораторії.

По закінченню роботи потрібно ретельно перевірити і вимкнути усі прилади, газ та газові пальники.

У випадку необхідності потрібно викликати пожежну команду і повідомити керівництво.

Приміщення лабораторії обладнане такими засобами пожежогасіння: вода, пісок, ковдра, 1 порошковий вогнегасник місткістю 5 л [25].

4.3.2 Організація евакуації працівників

Проведення організованої евакуації з виробничих та інших приміщень і будівель, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей забезпечують шляхом складання плану евакуації з розробленням схеми евакуаційних шляхів та виходів

Серед загальних вимог до евакуаційних шляхів та виходів необхідно відмітити, що ними можуть бути дверні отвори, якщо вони ведуть з приміщень:

? безпосередньо назовні;

? на сходовий майданчик з виходом назовні безпосередньо або через вестибюль;

? у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходовий майданчик;

? у сусідні приміщення того ж поверху, що не містять виробництв, які належать за вибухопожежною та пожежною небезпекою до категорій А, Б і В та мають безпосередній вихід назовні або на сходовий майданчик.

Для безпечної евакуації шляхи та виходи мають відповідати таким вимогам:

? евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися та у разі потреби забезпечувати евакуацію всіх людей, які перебувають у приміщеннях;

? кількість та розміри евакуаційних виходів, їхні конструктивні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їхнє оздоблення повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм;

? у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати не більше 50 осіб, а у разі перебування в ньому понад 50 осіб повинно бути щонайменше два виходи, які відповідають вимогам будівельних норм;

? двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень) і замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

Висновки

Одержані результати розширюють уявлення про біохімічні механізми прояву негативних наслідків ураження малими дозами іонізуючого випромінювання та розширюють арсенал засобів, призначених для запобігання і усунення таких змін. У цій роботі показано коригуючий вплив концентрату природного поліфенольного комплексу з червоного виноградного вина на процес розвитку радіоіндукованого нітративного стресу, що підтверджувалось зміною показників у лейкоцитах та периферичній крові тварин після опромінення у дозі10 та 30 сГр.

1. Розроблено метод отримання та стабілізації концентрату, збагаченого поліфенольними сполуками з червоного виноградного вина та експериментально доведено його радіопротекторні властивості.

2. Встановлено, що за дії малих доз іонізуючого випромінювання зростає активність NO-синтази і підвищується рівень утворення NO. Про це свідчить зростання сумарного вмісту стабільних метаболітів NO (NO₂- та NO₃-) як у периферичній крові, так і в імунокомпетентних клітинах щурів.

3. Пероральне введення концентрату ПК пригнічує активність NOS та знижує вміст NO₂- та NO₃- у лейкоцитах щурів, опромінених малими дозами іонізуючого випромінювання.

4. Показано, що після впливу рентгенівського випромінювання внаслідок інтенсифікації реакцій нітрування тирозинових залишків протеїнів зростає вміст 3'-нітротирозину у лейкоцитах щурів, а споживання концентрату ПК опроміненими тваринами призводить до зниження цього показника до меж норми.