Теоретичні основи процесу електролізу водних розчинів активного хлору

Частково солі жорсткості вдалося осадити на стадії солерозчинення шляхом содово-каустичної обробки вихідного сольового розчину по реакціях:

Mg²⁺ + 2OH- = Mg(OH)₂

Ca²⁺ + CO₃^2- = CaCO₃ ,

частково осипавшийся шлам видалявся з ячеєк електролізного блоку шляхом вимивання струменем води по закінченні циклу електролізу і зливу отриманого розчину гипохлорита натрію.

З метою моніторингу стану електродів електродного блоку періодично оглядалась поверхня електродів з одночасним повним очищенням робочих камер від солей жорсткості. Відзначено невелику деформацію біполярних титанових пластин в анодну сторону через 2000 годин роботи і заростання солями жорсткості поверхні катодів, вхідних і вихідних отворів електродних ячеєк.

Вдалим рішенням виявилось застосування титану ВТ 1-0 для виготовлення електролізного бака. За весь термін експлуатації (5 років) стан поверхні та зварних швів не зазнав жодних змін. Зважаючи на недовгий термін експлуатації поліпропіленових електролізних баків застосування титану стає все більш економічно доцільним.

Для виконання добової програми достатньо використання однієї електролізної установки в дві робочі зміни. Але з урахуванням зупинок на ремонт і профілактичне обслуговування і для забезпечення безперервної роботи на дільниці встановлюємо дві електролізні установки. З тією ж метою встановлюється два баки-солерозчинника і два баки-накопичувачі одержаного розчину.

Дільниця електросинтезу водних розчинів активного хлору розташована в будівлі басейну і займає 4 кімнати. В першій кімнаті розташовано вузол розчинення солей, в другій - електроліз, в третій - зберігається готовий розчин активного хлору, в четвертій - розташовані джерела постійного струму. Джерела постійного струму повинні бути відокремлені від інших кімнат для запобігання їх контакту з воднем і бризками розчину.

Концентрація активного хлору у розчині перевіряється раз за зміну шляхом іодометричного титрування.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4. 1 Планування виконання роботи

При плануванні виконання дипломної роботи за допомогою методів мереж доцільно виконати ряд етапів.

Перший етап передбачає постановку проблеми, встановлення комплексу робіт для її вирішення, тривалості та послідовності їх виконання.

Таблиця 4.1 Вихідні параметри графіку мережі

Показники	Номер роботи
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Тривалість роботи,дні	10	2	4	5	3	15	7	10	2	1
Послідовність виконання	2	3	4	5;6;7	8	8	8	9	10	-

Другий етап передбачає побудову графіку(рис. 4.1) мережі мовою робіт. Він будується з ліва на право. Робота позначається у вигляді кола, а зв'язок між ними - стрілками.

5

3

1 2 3 4 6 8 9 10

10 2 4 5 15 10 2 1

7

7

Рисунок 4.1. Графік мережі виконання робіт.

Третій етап передбачає розрахунок параметрів графіку мережі. До розрахункових параметрів графіку мережі належать:

- Тривалість критичного шляху;

- Ранній термін початку робіт;

- Ранній термін закінчення робіт;

- Пізній термін початку робіт;

- Пізній термін закінчення робіт;

- Повний резерв часу графіку мережі;

- Вільний резерв часу графіку мережі.

Критичний шлях-Т_кр- дорівнює сумі тривалості робіт з максимальною тривалістю від початку НДР і до її закінчення:

10+2+4+5+15+10+2+1=49- Т_кр

10+2+4+5+7+10+2+1=41

10+2+4+5+3+10+2+1=37

Ранній термін початку робіт:

=+=0+0=0

=+=0+10=10

=+=10+2=12

=+=12+4=16

=+=16+5=21

=+=16+5=21

=+=16+5=21

=+=21+3=24

=+=21+15=36-max

=+=21+7=28

=+=36+10=46

=+=46+2=48

Пізній термін початку роботи:

=Т_кр-=49-1=48

=-=48-2=46

=-=46-10=36

=-=36-7=29

=-=36-15=21

=-=36-3=33

=-=33-5=28

=-=21-5=16- min

=-=29-5=24

=-=16-4=12

=-=12-2=10

=-=10-10=0

Таблиця 4.2 Числові характеристики графіку мережі

№	d					Рп
1	10	0	0	10	10	0
2	2	10	10	12	12	0
3	4	12	12	16	16	0
4	5	16	16	21	21	0
5	3	21	33	24	36	12
6	15	21	21	36	36	0
7	7	21	29	28	36	8
8	10	36	36	46	46	0
9	2	46	46	48	48	0
10	1	48	48	49	49	0

=59-49=10дней

·100=16,9?17%

4.2 Оцінка долі творчої праці

Найважливішою частиною наукового процесу є творча праця, тобто така діяльність, результатом якої є поява нових знань, розвиток ідей.

В пошукових та прикладних розробках вихідним предметом праці є ідея (або ідеальний образ процесу, конструкції, матеріалу, процесу, комплексу і т.д.), яка послідовно проходить технічні стадії НДР, отримує подальший розвиток та поступово перетворюється на продукт праці. Таким чином виникнення, розвиток ідеї, її перетворення на матеріальний продукт є результатом творчої праці наукових робітників. На перших трьох стадіях НДР іде процес уявного проникнення в сутність явища і пізнання його закономірностей. На четвертій стадії (експеримент) творча праця доповнюється суто технічними процесами праці, на п'ятій стадії використовуються математичні та логічні моделі. Основну роль тут знову відіграють уявні процеси. На стадії прийняття та виконання рішень ” важливу роль має процес аналітичного мислення, а на стадії “впровадження”- отриманий результат (матеріалізована вихідна ідея) випробовується на практиці, аналізується, перевіряється його відповідність чи невідповідність вихідній ідеї.

4.3 Кошторис витрат на виконання науково-дослідної роботи (НДР)

Витрати на проведення НДР належать до перед виробничих витрат. Ці одночасні витрати складаються з: витрат на виконання НДР-; проектування та користування ; виготовлення обладнання, необхідного для проведення НДР- ; освоєння нової техніки-.

Кошторис витрат на проведення НДР складеться в укрупненому вигляді та включає в себе такі статті. Заробітна плата всіх учасників НДР визначається у таблиці 4.3.

Таблиці 4.3 Витрати на заробітну платню

Категорії працюючих	Кількість, чол.	Посадовий оклад, грн.	Час роботи, місяців	Основний фонд оплати праці, грн.	Додатковий фонд оплати праці, грн.	Фонд оплати праці, грн.
Керівник	1	1350	10	13500	2700	16200
Старший науковий працівник	1	1200	11	13200	2640	15840
Молодший науковий працівник	2	1050	11	11550	2310	13860
Дипломник	1	300	8	2400	480	2880
Разом:	5	-	-	40650	8130	48780

Відрахування у фонд соціального страхування приймаються у розмірі 37% до фонду оплати праці:

=18048,6 грн.

Витрати на науково-виробничі відрядження приймаються, умовно, у розмірі 5% до фонду оплати праці:

=2439 грн.

Контрагентські роботи та послуги ззовні визначають у розмірі 10% до фонду оплати праці:

=4878 грн.

Витрати на матеріали приймають у розмірі 10% від фонду оплати праці:

=4878 грн.

Витрати на електроенергію становлять:

=···;

де - встановлена потужність електрообладнання, кВТ;

- ефективний фонд робочого часу обладнання;

-коефіціент завантаження обладнання, рівний 0,75;

-ціна 1 електроенергії.

=20·180·0,75·0,3=810 грн.

Витрати на малоцінний та швидкозношуваний інвентар приймають у розмірі 5% від вартості обладнання:

=34201,85 грн.

Амортизаційні відрахування розраховують у відсотках від вартості обладнання (), тобто:

;

де - час роботи обладнання, дні.

Накладні витрати, які включають витрати на господарські цілі(опалення, освітлення тощо) приймають 80% до фонду оплати праці:

=39024 грн.

Загальні витрати на НДР становлять:

=·1,2;

де 1,2-коефіціент планового накопичення,

- сума статей становить собівартість НДР,

=18048,6+2·4878+2439+810+34201,85+80960+39024=167209,33 грн,

=167209,33·1,2=200651,19 грн.

Кошторис витрат надамо у вигляді таблиці(див. таблицю 4.4).

Таблиця 4.4 Кошторис витрат на проведення НДР

Статті витрат	Сума,грн.	Метод розрахунку
Заробітна платня	48780	З табл. 4.1
Відрахування до фонду соціального страхування	18048,6
Витрати на науково-виробничі відрядження	2439
Контрагентські роботи за послуги ззовні	4878
Витрати на матеріали	4878
Витрати на електроенергію	810	20·180·0,75·0,3
Витрати на малоцінний та швидкозношуваний інвентар	34201,85
Амортизаційні відрахування	80960
Накладні витрати, які включають витрати на господарські цілі	39024
Сума статей, яка становить собівартість НДР	167209,33	18048,6+2·4878+2439+810+34201,9+80960+39024
Загальні витрати на НДР	200651,19	167209,33·1,2

4.4 Оцінка науково-технічного рівня НДР

Для оцінки рівня виконаної дипломної НДР використовується метод банальних оцінок, згідно якого кожному чиннику за прийнятою шкалою присвоюється певна кількість балів. Оцінку виконують за дев'ятьма чинниками на основі запропонованих характеристик чинника та їх значень у балах(таблиця 4.5) та вагомості чинника(таблиця 4.6).

Таблиця 4.5 Характеристики чинників науково-технічного рівня НДР

Найменування чинника	Характеристика	Кількісне значення в балах
1	2	3
1.Ступінь новизни	1.Пропозиції та винаходи, які полягають у використанні відомих засобів. 2.Винаходи, які характеризуються сукупним використанням відомих часткових рішень. 3.Винаходи, які характеризуються частковою новизною,мають прототип, який співпадає з новим рішенням за більшістю ознак. 4.Винаходи, які характеризуються повною новизною. 5.Пропозиції, які характеризуються повною новизною.	1 2 4 6 10
2.Рівень отриманого результату	1.Опис окремих елементарних чинників, реферативні чинники, передача та розповсюдження досвіду. 2.Поліпшення незначної кількості технічних параметрів або потенційна можливість їх поліпшення. 3.Поліпшення основних технічних параметрів. 4.Позитивне вирішення поставлених задач на основі простих узагальнень. Аналіз зв'язку між чинниками, розповсюдження відомих принципів на нові об'єкти, виробництво агрегатів. 5.Досягнення якісно нового параметру, раніше відсутнього. 6.Отримання нових матеріалів речовин, виробів, конструкцій тощо серед аналогічних відомих видів. 7.Встановлення деяких закономірностей; розробка нових пристроїв,методів,способів, алгоритмів, отримання нових матеріалів, речовин виробів, отриманих вперше. 8.Розробка нових теорій, відкриття загальних закономірностей, отримання принципово нових результатів, невідомих раніше.	1 2 3 4 4 6 8 10
3.Ступінь теоретичного обґрунтування результату НДР	1.Вирішення задачі на основі простих узагальнень. 2.Вирішення задачі на основі використання окремих позитивних закономірностей. 3.Встановлення деяких загальних закономірностей, які можуть бути використані поза межами даної роботи. 4.Відкриття нового шляху вирішення поставлених задач.	2 4 8 10
4.Ступінь експериментальної перевірки отриманих результатів	1.Експерементальна перевірка отриманих результатів не проводилась. 2.Результати перевірені на незначній кількості експериментальних даних. 3.Результати підтверджені великою кількістю експериментальних даних.	1 4 6
5.Трудомісткість виконання НДР	1. Отримання даного результату не викликало необхідності у проведенні розрахунків, дослідів та інших досліджень. 2. Отримання результатів супроводжувалось проведенням нескладних дослідів, розрахунків, обґрунтувань. 3. Отримання результатів супроводжувалось проведенням складних експериментів, розрахунків тощо. 4. Отримання результатів є наслідком особливо складних експериментів, досліджень та розрахунків.	1 2 5 8
6. Перспективність роботи	1. Корисні результати в подальшому можуть сприяти росту продуктивності праці. 2. Важливі результати сприяють (будуть сприяти) задоволенню нових потреб. 3. Першорядна вагомість результату має значення для прогресу всієї науки.	1 5 10
7.Рівень досягнення світових стандартів	1. Нижче рівня світових стандартів. 2. Наближається до світових досягнень. 3. На рівні світових стандартів. 4. Вище рівня світових досягнень	1 3 7 10
8. Рівень реалізації (за обсягом та термінами)	На реалізації об'єм реалізації, бали
	Народне господарство галузь організація До 3 10 8 4 Від 3 до 5 8 7 3 Від 6 до 10 6 5 2 Понад 10 4 3 1
9.Ступінь наукового результату до практичного використання	1. Напрямок практичного використання на даному етапі визначити неможливо. 2. Окреслені шляхи практичного використання наукового результату. 3. Відомі форми використання наукового результату у виробництві та очікуваний економічний ефект. 4. Практично використовується в сфері виробництва і споживання; відомий фактичний економічний ефект.	2 4 5 8

Таблиця 4.6 Вагомість науково-технічного рівня досліджень, %

	Чинник	Фундаментальні дослідження	Прикладні дослідження
1	Ступінь новизни	15	5
2	Рівень отриманого результату	15	22
3	Ступінь експериментальної перевірки отриманого результату	10	15
4	Трудомісткість виконання НДР	5	10
5	Перспективність	15	10
6	Рівень досягнення світових стандартів	9	8
7	Рівень реалізації	5	15
8	Ступінь наукового результату до практичного використання	5	10

Загальну оцінку науково-технічного рівня НДР знаходять за формулою:

;

де аі - чинник науково-технічного ефекту НДР (приймається з таблиці 6);

n - число і-тих чинників, взятих з оцінки науково-технічної значимості;

- чинник науково-технічної значимості за максимальним значенням балу;

- вагомість чинника для науково-технічної ефективності НДР, %(приймається з таблиці 4).

4.5 Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів на стадії досліджень та розробок

Економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів визначають за формулою:

=-;

де - вартісна оцінка результату від реалізації природоохоронних заходів за розрахунковий період Т. В якості розрахункового періоду приймається один рік;

- вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів.

Вартісну оцінку результату для водного басейну розраховують за формулою:

=V·T·(-)·К·;

де V- обсяг стічних вод у ;

-середня фактична концентрація забруднюючих речовин в стічних вода, у ;

- дозволена до скиду концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні гранично допустимих концентрацій, ;

0,002- базова ставка відшкодування шкоди в частинах неоподаткованого мінімуму доходів громадян(на одиницю маси речовини), ;

- показник відносної небезпеки речовини (), ;

К- коефіцієнт,що враховує категорію водного басейну(таблиця 4.7).

Таблиця 4.7 Значення регіонального басейнового коефіцієнту К

	Басейни морів та рік	К
1	Азовське море	2,0
2	Чорне море	2,0
3	Дунай	2,2
4	Дніпро(від кордону України до м. Києва)	2,5
5	Дніпро(від м. Києва до Каховського гідровузла)	2,2
6	Дніпро(від Каховського гідровузла до Чорного моря)	1,8
7	Десна	2,5
8	Ріки Кримського півострова	2,8
9	Сіверський Донець	2,0

=29505·1·(0,15-0,1)·(0,002·10·3)·2,0·=177033 грн.

В_т=·С_НДР;

де Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності,

С_НДР - витрати на науково-дослідницьку роботу.

=0,15·2243,3=336,9 грн.,

=177033-33647,9=176696,1 грн.

5.ОХОРОНА ПРАЦІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Загальна характеристика умов проведення технологічного процесу

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, організаційно-технічних заходів та засобів, що направлені на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесі праці. [11]

Актуальність і необхідність охорони праці й навколишнього середовища полягає в тому, що по статистиці кожен працівник, що постраждав на виробництві, за якимись причинами не пройшов інструктаж з техніки безпеки.

Поліпшення умов праці є найважливішим завданням соціальної політики держави. Основні положення статей Закону України «Про охорону праці»[11] реалізують конституційне право громадян на охорону життя й здоров'я в процесі праці, а також установлюють єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

5.2 Промислова санітарія

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що виникають у технологічному процесі приведені у табл. 5.1, за ГОСТ 12.0.003 - 74* [12]

Таблиця 5.1 Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів та іх джерела

Небезпечні шкідливі виробничі фактори	Джерело виникнення
Механічні	Рушійні частини машин та механізмів (насоси, транспортери)
Підвищення рівня шуму>80 дБА	Вентиляційні установки, насоси
Підвищений рівень напруги, 220-380В	Щити керування, електродвигуни

5.3 Параметри мікроклімату на робочому місці

Метрологічні умови відповідають нормам згідно ГОСТ 12.1.005-88 [13] та ДСН 3.36.042-99 [14] з урахуванням категорії робіт по енерговитратам під час виконання відповідних технологічних операцій та періоду року. Вибираємо оптимальні параметри мікроклімату, які наведені у табл. 5.2.

Таблиця 5.2 Припустимі параметри мікроклімату

Категорія роботи	Період року	Температура,°С	Відносна вологість,%	Швидкість руху повітря, м/с
Середньої важкості IIб	Холодний	17-19	? 75	0,2
	Теплий	20-22	? 75	0,3

5.4 Вентиляція

Для забезпечення нормального мікроклімату передбачені наступні заходи: вентиляція та опалення в холодні періоди року. Відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств у щитових приміщеннях та прилягаючих до них тамбурах та коридорах вміст пилу не повинен перевищувати 2 мг/м³ , що досягається за рахунок загальнообмінної та приточно-витяжної вентиляції, згідно СНіП 2.04.05-93 [15]. Крім того, проводиться герметизація обладнання, теплоізоляція, механізація вантажно-розвантажувальних робіт.

5.5 Освітлення

У світлий час доби використовується природне освітлення, у темний час-штучне. Природне освітлення - бічне, двобічне, через бічні прорізи взовнішніх стінах приміщень. Для штучного освітлення застосовуєтьсявологозахищений освітлювач ПВЛМ з розсіювачем на дві люмінесцентнілампи згідно. У цехах штучне освітлення - загальне. Джерело світла - люмінесцентна лампа ЛД 80-4, тип освітлювача ПВЛМ 2Ч40.

Розряд підрозряд зорової роботи IV «в», коефіцієнт природного освітлення КПО =1,5%, =200лк.

5.6 Шум і вібрація

Основними джерелами шуму в цеху є механічне обладнання: вентилятори, насоси, токарні та фрезерні станки. Відповідно ГОСТ 12.1.003-83*[16] припустимий рівень шуму у виробничому приміщенні не більше 80 дБА. Якщо шум перевищує припустимий рівень, то проводять заходи щодо його нормалізації згідно ДСН 3.3.6.037-99 [17]:

- поліпшення рівня експлуатації робочого обладнання;

- використання демпфіруючих матеріалів;

- звукоізоляція обладнання кожухами.

5.7 Електробезпека і захист від статичної електрики

Виробниче приміщення відноситься до класу приміщень із підвищеною небезпекою ураження електричним струмом згідно ПУЕ-87[18] (2 категорія).

Пристрій і експлуатація електроустаткування повинні задовольняти вимогам безпеки ГОСТ 12.1.030-81[19], ПУЕ-87[18]. Захист від статичної електрики повинний бути зроблений відповідно ДНАОП 0.001.29-97, ПУЕ-87[18]. Уся силова електропроводка повинна прокладатися в місцях доступних для зовнішнього огляду.

Відповідно ГОСТ 12.1.030-81[20] для захисту від електроструму використовують такі заходи: захисне заземлення, застосування електрозахисних засобів (гумових доріжок, калош), застосування зниженої напруги при проведенні ремонтних робіт.

Розрахунок групового контурного захисного заземлення щита керування

Вихідні дані для розрахунку:

1. Найбільший припустимий опір заземлюючого пристрою R_доп=3Ом;

2. Довжина одиночного вертикального заземлювача lb=2,4м;

3. Діаметр труби одиночного заземлювача d=0,05м;

4. Ширина смугового заземлювача b=0,05м;

5. Відстань від поверхні землі до верху заземлювача to=0,5м;

6. Питомий опір грунту r=250 Ом·м.

Рисунок 5.1. Контурний заземлюючий пристрій.

Розрахунок опору одиночного вертикального заземлювача:

R=, Ом

t- глибина занурення заземлювача в грунт;

t=+t₀=+0,5=1,7м

R==90,1 Ом

Розрахунок опору горизонтального смугового заземлювача:

а) знаходимо довжину горизонтального заземлювача:

l_r=a·n

а- відстань між заземлювачами, м;

a=lb·k=2,4·2=4,8

n-число вертикальних заземлювачів

n===22,5

l_r=a·n=4,8·22,5=108

б) знаходимо опір горизонтального заземлювача:

R_r=ln

R_r=ln=5,09 Ом

Розрахунок групового контурного заземлюючого пристрою:

R_гг=

- коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів;=0,69;

- коефіцієнт використання горизонтальних заземлювачів;=0,45;

R_гг==3,98 Ом

R_гг<R_доп

3,98<4

5.8 Системи протипожежного захисту

Відповідно до ГОСТ 12.1.004 -91* [20] та ДНАОП 0.01 - 1.01 - 95 [21] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі та протипожежного захисту, а також організаційно-технічними заходами. Передбачена наявність внутрішнього водопроводу та зовнішнього з пожежними кранами, для повідомлення про пожежу - електрична пожежна сигналізація та телефонний зв'язок. Для запобігання пожежі використовуються первині засоби пожежогасіння - повітряно-пінний вогнегасник ВПП -10-1 шт., вуглекислий вогнегасник ВВК -- 5 -- 2 шт., шухляда з піском.

Організаційно-технічні заходи запобігання пожежі:

- застосування непальних речовин;

- обмеження кількості пальних речовин і їхнє розміщення;

- протипожежні розриви між будинками;

- періодична очистка приміщень і територій;

- ізоляція пальних речовин.

5.9 Захист навколишнього середовища

При роботі скиди води піддаються попередньому очищенню.

Проводяться захисні роботи з охорони навколишнього середовища, тому вихідні дані негативного впливу на навколишнє середовище не чинять. Це можна побачити в розділі 2.

6. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

В данному розділі дипломної роботи розглянута тема: «Аварії з викидом сильнодіючих ядучих речовин. Захист населення при хімічному зараженні».

Основні заходи i засоби захисту населення i територій.

Основним завданням цивiльного захисту при виникнення надзвичайних ситуацiй є захист населення.

Захист населення - це створення необхiдних умов для збереження життя i здоров'я людей у надзвичайних ситуацiях.

Головна мета захисних заходiв - уникнути або максимально знизити ураження населення.

До системи захисту населення i територiй, що проводяться в масштабах держави у разi загрози та виникнення надзвичайних ситуацiй належать: iнформацiя та оповiщення, спостереження i контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологiчний, бiологiчний, екологічний, радiацiйний i хiмiчний захист, iндивiдуальнi засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуацiях.

Основні причини аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах:

- органiзацiйнi помилки людей;

- несправнiсть в системi контролю i забезпечення безпеки виробництва;

- поломки вузлiв, устаткування, трубопроводiв, ємкостей або окремих деталей;

- пошкодження у системi запуску i зупинки технологiчного процесу, що може призвести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;

- несправності у системi контролю параметрiв технологiчних процесiв;

- акти диверсiй, обману або саботажу виробничого персоналу або сторонніх осiб;

- дiя сил природи i техногенних систем на обладнання.

Значнi аварії можуть виникнути при витiканнi (викиданні) великої кiлькостi хiмiчно небезпечних речовин. Це може статися за таких обставин:

- при втраті енергiї, вiдмовi в роботi машин i механiзмiв;

- витікання хiмiчно небезпечних речовин iз труб;

- використання непридатних матерiалiв;

- виникнення екзотермiчiних реакцiй через вихiд з ладу системи безпеки й контролю;

- розриву шлангових з'єднань у системi розвантажування;

- полiмеризацiї хiмiчно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберiгання.

Факторами ураження при аварiях на хiмiчно небезпечних об'єктах є хiмiчне ураження людей, сiльськогосподарських тварин, зараження мiсцевостi, ґрунту, води, урожаю, продуктiв харчування, кормів i повiтря.

В Україні функціонує 1810 об'єктiв господарювання, на яких зберiгаються або використовуються у виробничому процесi понад 283 тис. т сильнодiючих ядучих речовин, у тому числi - 9,8 тис. т хлору, 178,4 тис. т аміаку.

Цi об'єкти розподiленi за ступенями хiмiчної небезпеки, перший ступiнь хiмiчної небезпеки (у зонах можливого хiмiчного зараження, в кожному з них мешкає бiльше 75 тис. осiб) - 76 об'єктів.

Другий ступiнь хiмiчної небезпеки (у зонах можливого хiмiчного зараження, в кожному з них мешкає від 40 до 75 тис. осiб) - 60 об'єктiв.

Третiй ступiнь хiмiчної небезпеки (у зонах можливого хiмiчного ураження, в кожному з об'єктiв мешкає 40 тис. осiб) - 1134 одиниці.

Четвертий ступiнь хімічної небезпеки (зони можливого хiмiчного зараження, кожна не виходить за межi об'єкта) - 540 одиниць.

У зонах можливого хiмiчного зараження вiд цих об'єктiв проживає близько 20 млн. осiб адмiнiстративно-територiальна одиниця (АТО) вiднесена до певного ступеня хімічної небезпеки: до першого ступеня вiднесено 154 АТО (в зонi можливого хiмiчного ураження перебуває бiльше 50 % мешканцiв), до другого ступеня вiднесено 47 АТО (де перебуває вiд 30 до 50 % населення), до третього ступеня - 108 АТО (вiд 10 до 30 % населення).

Правилами технiки безпеки i контролю суворо регламентуються виробництво, транспортування i зберiгання СДЯР. Але аварії, катастрофи, пожежi й стихiйнi лиха можуть призводити до руйнування виробничих споруд, складів, мiсткостей, трубопроводiв, технологiчних ліній. Тому СДЯР можуть потрапити в навколишнє середовище - на грунт, рiзноманiтнi об'єкти, в повiтря i поширитися на населені пункти, що може призвести до масового отруєння людей i сільськогосподарських тварин. У 1998 р. було 22 аварій з викидом (i загрозою викиду) небезпечних хiмiчних речовин, через що загинув 1 та постраждало 26 осiб.

Потенцiйно небезпечним є накопичення, зберiгання i лiквiдацiя хімічної зброї.

Коротка характеристика осередку хiмiчного ураження

При поширенi у навколишньому середовищi отруйних речовин (ОР) або сильнодiючих ядучих речовин (СДЯР) утворюються зони хiмiчного зараження i осередки хiмiчного ураження.

Зона хiмiчного ураження - це територiя, яка безпосередньо перебуває пiд впливом хiмiчної зброї або сильнодiючих ядучих речовин i над якою поширилася заражена хмара з вражаючими концентрацiями.

Зона хiмiчного зараження ОР характеризується типом застосованої ОР, довжиною i глибиною. Довжина зони хiмiчного зараження це розмiри фронту виливання ОР (за допомогою авiацi'i) або дiаметр розбризкування ОР пiд час вибуху (бомб чи ракет). Глибина зони хімічного зараження - це відстань від повітряної сторони регіону застосування у бік руху вітру, тієї межі, де концентрація ОР стає неуражаючою,

Зона хiмiчного зараження, яка утворилася в результатi застосування авіацією отруйної речовини, включає район застосування хімічної зброї, довжиною, шириною, територiю поширення хмари, зараженої отруйною речовиною, глибиною.

Поширюючись за вітром, заражена хмара може уражати людей, тварин і рослини на значній відстані від безпосереднього місця потрапляння небезпечних хімічних речовин у навколишнє середовище. Відстань від підвітряної межі площі безпосереднього зараження до межі, на який перебування незахищених людей, тварин в атмосфері зараженого повітря залишаєтеся небезпечним, називаєтъся глибиною небезпечного поширення парів хiмiчнuх речовин. Цi вiдстанi можуть бути до кількох кiлометрiв, інколи навіть кількох десяткiв кiлометрів вiд мiсця безпосереднього застосування чи аварiйного потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хiмiчних речовин. [15]

Зона зараження характеризується типом ОР або СДЯР, розмiрами, розмiщенням об'єкта господарювання чи населеного пункту, ступенем зараженості навколишнього середовища i змiною цiєї зараженості з часом.

Заражене повiтря з парами i аерозолями затримується в населених пунктах, лiсах, садах, високостеблових сільськогосподарських

Хiмiчний захист

Хiмiчний захист передбачає виявлення та оцiнювання радіаційної та хiмiчної обстановки, органiзацiю та проведення дозиметричного i хiмiчного контролю, розроблення типових режимiв радiацiйного захисту, забезпечення засобами iндивiдуального та колективного захисту, органiзацiю i проведення знезаражування.

Заходи радіаційного і хімічного методу забезпечуються: завчасним накопиченням і підтриманням у готовності засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного і хімічного контролю, якими забезпечуються насамперед особовий склад формувань, які беруть участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, а також персонал радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів і населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та біля них; терміновим впровадженням засобів, способів і методів виявлення та оцінювання масштабів і наслідків аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах; створенням засобів захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю; підготовкою об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення caнітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту; завчасним створенням, пристосуванням та використанням засобів колективного захисту населення від радіаційного та хімічного ураження, організацією допомоги населенню в придбані в особисте використання засобів індивідуального захисту і дозиметрів. [16]

Таким чином, щоб уникнути ситуацій хімічного ураження або його максимально знизити треба на підприємстві провести заходи по застереженню від аварій. А якщо це вже сталося то до основних способів захисту населення належать: iнформацiя та оповiщення, спостереження i контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологiчний, бiологiчний, екологічний, радiацiйний i хiмiчний захист, iндивiдуальнi засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуацiях.

Висновок

В пояснювальній записці дипломного проекту розглянуті теоретичні основи процесу електролізу водних розчинів активного хлору. Обрані електродні матеріали, конструкція електролізеру. Виконана компоновка установки для електролізу водних розчинів активного хлору.

Проведені розрахунки матеріального, енергетичного і теплового балансів проектуємої установки. Розрахована кількість електролізерів - 2, що забезпечить виконання добової програми.

В даній роботі розраховані техніко-економічні показники дільниці електросинтезу водних розчинів активного хлору басейну спорткомплексу НТУ “ХПІ”.

Розраховані виробничі площі і їх вартість, вартість устаткування, основний фонд заробітної платні промислово-виробничого персоналу, собівартість каустику, строк окупності дорівнює 2,6 роки, що є задовільно.

Розроблені заходи з охорони праці і навколишнього середовища.

Перелік використаної літератури

Кульский Л.А., Строкач П.П. Технология очистки природных вод. - К.: Вища шк. 1986. - 353 с.

Горбачов А.К. Технічна електрохімія Ч.І. Електрохімічні виробництва хімічних продуктів. -Х.: ВАТ “Видавництво “Прапор”, 2002. - 254 с.

Банников В.В., Савинков С.В., Коренной А.К., Львович Ф.И. Обеззараживание питьевой воды, обработка воды плавательных бассейнов, приготовление дезинфицирующих растворов и обезвреживание сточных вод. - М.: НПП “Санер”, 1996. - 32 с.

Установка электролизная непроточного типа с графитовыми электродами производительностью 25 кг/сутки активного хлора. Московский экспериментальный машиностроительный завод “Коммунальник”. - М.: 1987, - 40 с.

Якименко Л.М., Серышев Г.А. Электрохимический синтез неорганических соединений. - М.: Химия, 1976. - 88 с.

Горбачев А.К., Тульский Г.Г., Бровин А.Ю., Куликова Т.П. Активация поверхности отработанных ОРТА оксидами кобальта. Вісник Харківського державного політехнічного університету. 2000. Вип. 105. с. 55 - 57.

Горбачов А.К., Тульський Г.Г., Бровін А.Ю. Кінетика анодних процесів на оксидно-кобальтових титанових електродах та їхня корозійна поведінка при електролізі водних розчинів хлориду натрію. Вісник Львівського університету. 2002. Вип. 9. Ч.1. с. 200 - 202.

ДСТУ 2293-00. ССБП.ОП. Терміни та визначення. Діє з 01.07.00.

Правила пристрою електроустановок. ПУЭ-87. - М.: Энергоиздат, 1987. - 648 с.

ДСТ 12.0.003.-74*. ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація. - Введ. 01.01.76.

Самойленко Н.Н., Моисеев В.Ф., Байрачный В.Б. Основы экологии и природопользования. Методические указания. Х.: 1999-27с.

Бобылев С.Н. Эффективность природоохранных мероприятий.-М.:1990.-187с.

Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии. Учебник. Санкт-Петербург: Специальная литература, 1995.

Жадан Л.В., Папирова Л.Н. Методические указания к выполнению экономической части научно-исследовательских дипломних работ. Х.:ХПИ, 1992.-40с.

Нестеров А.П., Нестеров П.М. Экономика природопользования и охрана природы. М.:1994.-316с.

Нестеров П.М., Нестеров А.П. Экономика природопользования и рынок. М.: 1995-413с.

Цурик Є.І. Еколого-економічна ефективність лісокористування: навч. посібник.-К.: У МК ВО, 1991-52с.

Яремчук І.Г. Економіка природокористування: навч. посібник.-К.: ”Просвіта”, 2000-431с.

Закон України «Про охорону праці». -Діє з 21.11.02.

ГОСТ 12.0.003 - 74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76

ГОСТ 12.1.005 - 88. ССБТ. Общие санитарно гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

ДСН 3.3.6.042 - 99. Санітарні норми мікроклімату виробничого приміщення.- Київ, 2000.

СН и П 2.04.05 - 91*, Отопление, вентиляция й кондиционирование воздуха, -М.: Стройиздат, 1993.

ГОСТ 12.1.003 - 83* ССБТ. Шум общие требования безопасности. - Введен 01.07.89.

ДСН 3.3.6.037 - 99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. - Київ 1999.

ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1988.-648с.

ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Защитное заземление, зануление.-Введ.01.07.82.

ДБН В. 1.1-7-02. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.

Правила и устройство электроустановок ПУЭ - 87. - М.: Энергоатомиздат,1987.

Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник.-К.: Знання, 2006.-487с.

Кулаков М.А. та ін. Цивільна оборона: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. заклад./За ред.. проф. В.В. Березуцького.-Х.: Факт, 2008.-312с.

Размещено на Allbest.ru