Сучасні нестероїдні протизапальні препарати

Загальна характеристика та класифікація нестероїдних протизапальних препаратів. Лікарські речовини - похідні ароматичних кислот та амінокислот. Патофізіологія та фармакодинаміка. Метаболізм арахідонової кислоти. Фармакокінетична характеристика НПЗП.

Рубрика Химия
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.10.2013
Размер файла 733,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Препарати золота: висипка на тілі, виразковий стоматит, протеїнурія, тромборитопенія, порушення функції печінки, вазомоторні реакції у вигляді колапсу.

Купреніл: втрата смакових відчуттів, нудота, тромбоцитопенія, протеїнурія, „пізня” висипка у вигляді пемфігусу.

Цитостатики: пригнічення імунітету, тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, анорексія, нудота, блювота, підвищення ризику виникнення інфекційних захворювань, гіперурікемія, гіперурікурія, порушення функції печінки, оліго-азооспермія, канцерогенез.

Метотрексат: виразковий стоматит, гастрити, пригнічення кровотворення (мієлосупресія), алопеція, порушення функції печінки, зниження опірності до інфекцій.

Лефлуномід (арава): незначне підвищення АТ, пронос, нудота, блювота, анорексія, афтозний стоматит, біль в черевній порожнині, підвищення показників печінкових тестів (трансаміназ, лужної фосфатази, білірубіну), гепатит, холестаз, жовтяниця, печінкова недостатність, гострий печінковий некроз з можливими фатальними наслідками, зменшення маси тіла, головний біль, запаморочення, астенія, парестезії, тендовагініт, алопеція, сухість шкіри, екзема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема, алергічні шкірні прояви, анафілактичні реакції, лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, панцитопенія

3.4 Взаємодія базисних препаратів з іншими ліками

Лефлуномід: одночасне застосування з гепатотоксичними та гематоксичними препаратами - зростає частота побічних проявів. Холестирамін та активоване вугілля призводять до значного зменшення концентрації активного метаболіту арави. Потенціюють дію арави НПЗП та ГКС.

Препарати золота: імунодепресанти посилюють токсичний ефект; D пеніциламін - зменшення ефективності через утворення хелатних комплексів, НПЗП та ГКС - посилення клінічної ефективності при зменшенні доз НПЗП та ГКС.

Купреніл: хінолінові, протипухлинні засоби, левамізол, фенілбутазон - збільшують ризик виникнення побічних ефектів; препарати алюмінію, магнію, заліза - утворення комплексів, що не всмоктуються; ГКС, мідь - посилення ефекту дії.

Хінолінові препарати: препарати золота, купреніл - взаємне посилення токсичних ефектів; інгібітори МАО - взаємне посилення токсичної дії; фенілбутазон, левамізол, цитостатики - підвищення ризику розвитку нейротоксичності та шкірних реакцій; алкоголь - посилення токсичності; НПЗП - протилежний вплив на шлункову секрецю; серцеві глікозиди - підвищений ризик глікозидної інтоксикації; оротат калію, рибоксин - підвищення розвитку міопатій; метилурацил - попередження або зменшення лейкопенії.

Метотрексат: НПЗП, сульфаніламіди, фенітоїн, тетрациклін, аспірин - підвищення плазменної концентрації метотрексату; антикоагулянти - потенціювання побічних впливів; сульфасалазин - достовірне клінічне покращення; фолієва кислота - зменшення ефекту дії; ГКС, пеніцилін, канаміцин, вінкристин, вінбластин - зменшення вираженості клінічного ефекту і токсичного впливу; алкоголь - потенціювання гепатотоксичного впливу.

Сульфаніламіди: фолієва кислота - зменшення всмоктування ФК; антибіотики - зменшення бактеріального розщеплення сульфаніламідів в товстому кишківнику; холестирамін, препарати заліза - посилення виведення через ШКТ; НПЗП - зменшення побічної дії НПЗП (гастроінтестінального синдрому).

Цитостатики - аміноглікозиди, НПЗП, ципрофлоксацин, амфотерицин В - посилення нефротоксичності; ловастатин, симвастатин та інші - міопатія, м'язева слабкість; макроліди, антагоністи кальцію - підвищення плазменної коцентрації цитостатиків; преднізолон - підвищення плазменної коцентрації цитостатиків і зниження кліренсу преднізолону. Ніфедіпін - незворотня гіперплазія ясен; препарати калію - небезпека розвитку гіперкаліємії; барбітурати, карбамазепін, анальгін, рифампіцин, ізоніазид - зниження плазменної концентрації; аллопуринол - підвищення інтенсивності і токсичності; антиоксиданти - зменшення токсичного ефекту; похідні сульфосечовини - посилення гіпоглікемічного ефекту; ГКС - посилення ефекту.

3.5 Клінічне застосування базисних препаратів

Ревматизм. Плаквеніл 0,2 г/д; делагіл 0,25 г/д (одночасно з ГКС або застосовується при злоякісній формі перебігу).

Системний червоний вовчак. Імунодепресанти.

- Азатіоприн (імуран) 50-200 мг/д не менше 10 тижнів; можна в поєднанні з преднізолоном (30 мг).

- Циклофосфан (циклофосфамід) 50-200 мг/д не менше 10 тижнів з переходом на підтримуючу дозу. При люпус-нефриті і нейролюпусі 1000 мг циклофосфану в/в 1 раз в місяць - 6 місяців, потім по 1000 мг кожні 3 місяці - 1,5 року.

- метотрексат: 10-15 мг/тиждень 4-6 тижнів.

- Циклоспорин А (сандімун) - 150 мг/д із розрахунку 2,5 мг/кг - 1 місяць. Схеми комбінованого лікування: поєднання пульстерапії - 1000 мг метипреду + 1000 мг циклофосфану в перший день, в 2 і 3 тільки 1000 мг метипреду; азатіоприн+циклофосфан по 2,0-2,5 мг/кг/добу; лейкеран 0,2-0,4 мг/кг/добу і низька (25 мг) чи середня доза (40 мг) преднізолону; азатіоприн всередину+циклофосфан 1000 мг/м2 кожні три місяці

Амінохінолінові препарати при низькій активності процесу на фоні фотосенсебілізації і помірного ураження шкіри і суглобів: можна в комбінації з ГКС: делагіл 0,5 г/д; плаквеніл - 0,4 г/д.

При церебральних кризах: циклофосфан в/в 2 г 1р/тиждень - 4 тижні, потім 200 мг 1 р/тиждень 2-2,5 роки; комбінація пульс-терапії з циклофосфаном.

Системна склеродермія: купреніл: 150-300 мг/д - 2 тижні, потім кожні 2 тижні по 300 мг/д до 1800 мг/д. Цю дозу приймають 2 місяці, потім поступове зниження до підтримуючої дози 300-600 мг/д.

Імунодепресанти: азатіоприн 100-200 мг/д, циклофосфан 100-200 мг/д; хлорбутин (хлорамбуцил - 8 мг/д; метотрексат - 5-10 мг/тиждень).

Дерматоміозит. Цитостатики в поєднанні з ГКС: циклоспорин А (сандімун) - 5 мг/кг, підтримуюча доза 2-2,5 мг/кг/д; метотрексат - 7,5 мг/тиждень до 25-30 мг/тиждень; азатіоприн (імуран) - 2-3 мг/кг/д, підтримуюча доза 50 мг/д.

Антихінолінові препарати за наявності пошкодження шкіри: делагіл 0,25 г/д не менше 2 років.

Синдром Шарпа. Цитостатики при виражених побічних діях ГКС і при високому ступені активності.

Синдром Шегрена. Цитостатики в поєднанні з ГКС при високій активності: лейкеран 4-8 мг/д; циклофосфан 200 мг 1-3 р/тиждень; азатіоприн 100-150 мг/д. Амінохінолінові препарати: в поєднанні з ГКС: плаквеніл 0,4 г/д; делагіл 0,25 г/д.

Вузликовий поліартеріїт: цитостатики: азатіоприн 2-4 мг/кг при всіх формах за винятком шкірної. Підтримуюча доза 50-100 мг/д; циклофосфан в поєднанні з ГКС. Амінохінолінові: делагіл, плаквеніл.

Ревматоїдний артрит.

Амінохінолінові препарати: плаквеніл 0,2 г 2 р/д; делагіл - 0,25 2 р/д від 2 до 4 місяців. Сульфасалазин 0,5 г 2 р/д - 1-2 місяці. Метотрексат 7,5-15 мг/тиждень - 1-2 місяці. Лефлуномід 10-20 мг 1 місяць. Азатіоприн 50 мг 1-3 р/д 2-3 місяці.

Висновок

Наявні на сьогодні дані вказують на те, що селективні інгібітори ЦОГ-2 мають побічні впливи на серцево-судинну систему -- підвищений ризик ІМ, інсульту, серцевої недостатності та артеріальної гіпертензії. Ризик виникнення цих розладів є найвищим у пацієнтів з наявністю в анамнезі серцево-судинних захворювань або з високим ризиком їх розвитку. У вказаного контингента хворих застосування інгібіторів ЦОГ-2 з метою усунення больового синдрому має обмежуватися лише випадками, коли ефективні альтернативи відсутні; препарати мають використовуватися в найнижчих дозах протягом найкоротшого часу.

Для оцінки того, наскільки позитивна дія препаратів на серцево-судинну систему переважає зазначені побічні впливи, необхідним є проведення довготривалих досліджень. Потрібна також повна інформації щодо серцево-судинної безпечності звичайних НПЗП. До того ж часу, поки ці дані будуть отримані, тривале лікування будь-яким інгібітором ЦОГ, у тому числі препаратами, що використовуються при самолікуванні, має проводитися лише під контролем лікаря.

Список літератури

1. http://ua.convdocs.org/docs/index-153058.html

2. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/magistr/classes_stud/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81/%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2.htm

3. http://www.mif-ua.com/archive/article/4842

4. Фармацевтична хімія: Підручник для студ. вищ. фармац. навч. закл. і фармац. ф-тів вищ.мед. для студ. вищ. фармац. навч. закл. / За заг. ред. П.О.Безуглого. - Вінниця, НОВА КНИГА, 2008.

5. Машковский М.Д. Лекарственные средства: пособие для врачей. Изд.15-ое -- Москва: Новая волна, 2005.

6. Туркевич М.М., Владзімірська О.В. та ін. Фармацевтична хiмiя. -- Вінниця: Нова книга, 2003.

7. Державна фармакопея України / Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. - 1-е вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. - 556с.

8. Державна фармакопея України , доповнення 1, Харків, 2004. - 494 с.

9. Державна фармакопея України. - 1-е вид., Доповнення 2. - Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. - 620 с.

10. Державна фармакопея України. - 1-е вид., Доповнення 3. - Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с.

11. Державна фармакопея України. - 1-е вид., Доповнення 4. - Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2011. - 540 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Класифікація нестероїдних протизапальних препаратів. Загальна характеристика мелоксикаму, методи його визначення. Синтез іонних асоціатів для іоноселективних електродів. Приготування полівінілхлоридної мембрани. Характеристики іоноселективних електродів.

    дипломная работа [529,2 K], добавлен 12.09.2012

  • Загальна характеристика і склад нуклеопротеїдів. Нуклеїнові кислоти – природні біополімери. Структурні елементи нуклеїнових кислот: нуклеозид; нуклеотид; нуклеїнова кислота. Класифікація і будова нуклеїнових кислот. Біологічна роль нуклеїнових кислот.

    реферат [35,2 K], добавлен 25.02.2009

  • Вивчення хімічного складу і структурної будови нуклеїнових кислот. Характеристика відмінних рис дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнові кислоти (РНК). Хімічні зв'язки, властивості і функції нуклеїнових кислот, їх значення в живих організмах.

    реферат [1,2 M], добавлен 14.12.2012

  • Антранілова (2-амінобензойна) кислота, її характеристика, добування та застосування. Фізичні властивості антранілової (2-амінобензойної) кислоти. Похідні антранілової (2-амінобензойної) кислоти по карбоксильній групі, аміногрупі та бензойному кільцю.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.10.2014

  • Значення амінокислот в органічному світі. Ізомерія. Номенклатура. Шляхи отримання амінокислот. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Біосинтез амінокислот. Синтез незамінних амінокислот. Білкові речовини клітини: структурні білки, ферменти, гормони.

    реферат [20,0 K], добавлен 25.03.2007

  • Амінокислоти як безбарвні кристалічні речовини, деякі солодкуваті на присмак, дають солі з кислотами й основами: розгляд хімічних властивостей, знайомство з методами одержання. Характеристика окремих представників амінокислот та їх основних похідних.

    курсовая работа [724,5 K], добавлен 21.05.2019

  • Біологічна, фізико-хімічна та структурна класифікація ліпідів. Попередники і похідні ліпідів. Жирні кислоти, гліцерол, стероїди, кетонові тіла, жиророзчинні вітаміни і гормони. Складні ефіри стеринів і вищих жирних кислот. Одноатомні циклічні спирти.

    презентация [1,9 M], добавлен 25.04.2013

  • Вивчення вітаміну С, опис його властивостей, методик ідентифікації і кількісного визначення. Медичні та фізико-хімічні властивості аскорбінової кислоти, її біосинтез. Фармакодинаміка та фармакокінетика. Залежність між будовою і біологічною активністю.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014

  • Характеристика лимонної кислоти та способів її отримання. Аналіз принципів і способів отримання оцтової кислоти. Властивості і застосування ітаконової кислоти. Біологічний синтез лимонної, оцтової та ітаконової кислоти, особливості і умови даних процесів.

    курсовая работа [119,9 K], добавлен 26.08.2013

  • Поняття ароматичних вуглеводних сполук (аренів), їх властивості, особливості одержання і використання. Будова молекули бензену, її класифікація, номенклатура, фізичні та хімічні властивості. Вплив замісників на реакційну здатність ароматичних вуглеводнів.

    реферат [849,2 K], добавлен 19.11.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.