Новітні технології в зйомці архітектури та інтер'єру

Віртуальні панорами стали одним з найвиразніших інструментів в арсеналі засобів дизайнера інтернет-сайтів. Особливо це стосується ріелторськіх сайтів. Тепер, при наявності на такому сайті віртуальних панорам інтер'єру пропонованого до продажу житла, потенційний покупець може скласти набагато повніше уявлення щодо даної пропозиції. Дуже часто він може відразу виявити невідповідність його вимогам, що, тим самим, дозволяє економити час та кошти. Віртуальні панорами можна знайти також на сайтах туристичних агентств, готелів, ресторанів, магазинів. Часто серію віртуальних панорам об'єднують в так звані віртуальні тури або прогулянки, в яких перехід від однієї панорами до іншої здійснюється через активні зони, що розміщуються безпосередньо на зображеннях. Вельми успішними виглядають спроби об'єднання панорам з планами приміщень, компасами і картами місцевості, звуковим супроводом, що дозволяє створювати віртуальні тури з елементами навігації. Таким чином значно доповнюється і розширюється інтерактивність, спочатку закладена в процес перегляду віртуальних панорам, що часто робить цей процес досить захоплюючим заняттям.

Демонструвати віртуальні панорами на екрані монітора дозволяють спеціально призначені для цієї мети програми - вьюери.

Більшість віртуальних панорам, що демонструються в Інтернеті, кругові. Це обумовлено щонайменше двома обставинами. По-перше, виготовити кругову панораму простіше. По-друге, сюжетна необхідність у панорамі з вертикальним кутовим розміром 180 є зустрічається не так вже й часто. Зрозуміло, що інтер'єр або міський пейзаж з вузькими вулицями і високими будинками краще демонструвати від «підлоги» до «стелі». В інших випадках 100-110 є по вертикалі можуть виявитися більш ніж достатніми.

Зауважимо, що коли ми говоримо про кругову або сферичну панораму, то маємо на увазі лише кутові розміри простору, відображеного на цій панорамі. Інша справа те, в якій проекції та чи інша панорама повинна бути представлена для її найбільш ефективної демонстрації через вьюер. Так, кругові панорами можуть демонструватися як в циліндричному вигляді (QTVR проекція), так і в сферичному (еквідистантна проекція). Сферичні панорами, тобто панорами з кутовими розмірами 360 є х 180 є, спочатку сформовані в еквідистантному вигляді, можуть демонструватися безпосередньо в цьому вигляді, або їх можна перетворити в кубічну проекцію. Операції перетворення здійснюються, як правило, в процесі зшивання панорами. Проте змінити проекцію, в якій спочатку отримана панорама, можна і пізніше. Зокрема, це завдання легко вирішується за допомогою все тих же плагінів Panorama Tools.

Нагадаємо, що кругове панорамне зображення характеризується наявністю арко-образних геометричних спотворень, які часто ускладнюють нормальне сприйняття об'єкта зображення. Особливо цей тип спотворень проявляється на панорамних зображеннях, переважно заповнених об'єктами переднього плану (інтер'єри, вулиці).

Тому демонстрація панорами - це не тільки її переміщення у вікні вьюера, але і безперервне рішення вьюером завдання перспективної корекції видимої частини зображення. На фотографіях нижче зображені нескоригований фрагмент панорамного зображення (а) і цей самий фрагмент після перспективної корекції, тобто перетворення його в плоску прямокутну картинку (б).

Крім того при перегляді сферичної панорами вьюер повинен вміти формувати просторово скоректовані зображення її верхньої (зеніт) частини (в) і нижньої (надир) частини (г).

Сферична панорама, перетворена в кубічну проекцію, являє собою набір з 6-ти квадратів, що містять фрагменти вихідної панорами кутовими розмірами 90 є х 90 є: 4 бокових сторони плюс 2 сторони, відповідні зображенням «стелі» та «підлоги». Причому зображення в квадратах вже перетворені в плоску прямокутну проекцію. Тому завдання вьюера в цьому випадку полягає в тому, щоб поєднувати сторони відповідних квадратів з одночасною корекцією лінійної перспективи.

Існує уявлення про те, що, сфотографувавши послідовно «4 стіни, підлогу і стелю», можна безпосередньо отримати «кубічну панораму». Це помилка. Формування кубічної панорами або, точніше, сферичної панорами в кубічній проекції, неможливо без попереднього отримання сферичної панорами в еквідистантнії проекції.

Для перегляду панорам, вертикальний кутовий розмір яких не перевищує 60 є (тобто складені зі знімків, знятих з використанням об'єктивів з фокусними відстанями 35 мм і вище) і на яких відсутні об'єкти з явно помітними «арками», допускається використання найпростіших вьюерів без перспективної корекції. Перегляд панорам за допомогою такого роду вьюерів аналогічний операції простої (??але плавної, з ефектами прискорення і гальмування) прокрутки зображення. Перегляд сферичних панорам з використанням таких вьюерів принципово неможливий.

При підготовці панорамних зображень для їх демонстрації в Інтернеті діють ті ж обмеження, що і для звичайних фотографій: час завантаження файлів, що містять ці зображення, не повинен відлякувати глядача. Цей час в загальному випадку прямо пропорційний розміру завантаження і обернено пропорційний швидкості з'єднання модему комп'ютера з сервером провайдера. Так, комфортним ми б назвали час завантаження, що не перевищує 30 секунд. А це, в свою чергу, означає, що при середній швидкості з'єднання 28,8 Кб/с допустимий обсяг файлу зображення знаходиться в районі 100 кБ. Досвід показує, що площа зображення з 50% стисненням у форматі jpeg знаходиться в районі 600-750 тисяч піскелей (кругова циліндрична панорама розміром 1600 х 360 або сферична панорама розміром 1200 х 600 пікселів). Тому при виготовленні панорам для їх подальшого розміщення в Інтернеті доводиться постійно вирішувати завдання досягнення балансу між розміром зображення і його якістю. Якщо глядач конкретно зацікавлений в перегляді даної панорами, то час завантаження вже не матиме такого значення та обсяги файлів можуть досягати 1 МБ і вище. Вважається, що максимальний розмір повноекранних панорам у форматі QTVR може досягати 1,6 МБ. Наявність високошвидкісного з'єднання (DSL і т.п.) робить час завантаження таких файлів цілком прийнятним. Популярним прийомом, що дозволяє переглядати віртуальні панорами не тільки тим, у кого є високошвидкісне підключення, але і тим, хто має лише модемне з'єднання невисокої швидкості, стає розміщення на сторінці сайту однієї і той же панорами в 2-х і більше різних форматах.

Слід зазначити, що якість панорамного зображення, що проглядається за допомогою вьюера, визначається не тільки розміром зображення, але і властивостями самого вьюера. Відомі принаймні 2 основних способи реалізації вьюера на комп'ютері: за допомогою підвантажуваної разом з панорамою програми (аплету) і за допомогою заздалегідь встановленого в комп'ютері плагіна браузера. У першому випадку це Java-аплет, розміри якого зазвичай складають 30-50 кБ і рідко перевищують 100 кБ. У другому випадку розміри плагіна можуть становити від сотень кілобайт до 11 МБ (QuickTime плейер). Відповідно, якість панорамної «картинки», що переглядається за допомогою плагіна, помітно вище.

Більшість сучасних програм зшивання панорам дозволяють зберігати готові зображення в різних форматах і для перегляду різними вьюерами. Більш того, ці програми забезпечують також генерацію відповідних HTML-кодів, які з мінімальними зусиллями вставляються в вашу HTML-сторінку. Вам залишається лише зовнішньо оформити ділянку сторінки з вікном вьюера (колір, рамка, текст).

2.10 Плагіни та плеєри (QTVR)

На відміну від Java-вьюера плагін (plug-in) або плейер (player) представляють собою одноразово завантажені і «підключені» до браузеру програмні модулі. При завантаженні віртуальної панорами плагін або плейер активується, і на екрані вашого монітора виникає картина, аналогічна тій, яку ви можете спостерігати з Java-вьюером. Різниця в основному полягає в якості відтвореного панорамного зображення. З плагіном або плейєром вона значно вище. Це обумовлено тим, що розробники в значно меншій мірі обмежені їх об'ємами. А це дозволяє реалізовувати більш складні та ефективні алгоритми обробки зображень.

За станом на сьогоднішній день практично можна говорити лише про 2 типи таких модулів, призначених для перегляду панорамних зображень: це QuickTime плейер і Flash плеєр.

Плеєр QuickTime, розповсюджуваний корпорацією Apple Computers і, в першу чергу, призначений для роботи в середовищі Mac OS - це досить універсальний і потужний засіб відтворення не тільки віртуальних панорам, а й просто зображень, аудіофайлів і відеороликів практично у всіх відомих форматах їх представлення (у чим він вельми успішно конкурує з Windows Media Player'ом). Однак саме можливості перегляду панорам з дуже високою якістю пояснює його широке поширення серед користувачів PC.

Вперше плейер QuickTime з'явився в 1991 р. Однак у той час можливостями перегляду віртуальних панорам він ще не мав. Ці можливості відкрилися тільки в 1995 р. одночасно з появою формату QuickTime VR. Причому формат цей підтримував лише циліндричні панорами. Тут важливо зазначити, що при використанні цього формату і плейера здійснюється перспективна корекція панорамних зображень. В подальшому плейер зазнав декілька модифікацій, спрямованих на розширення його можливостей і поліпшення якісних показників.

У 2001 р. - Apple Computers оголосив про отримання патенту на спосіб і пристрій створення і відтворення кубічних панорам і випуск плейера QuickTime 5, здатному такі панорами переглядати. З цього моменту для більшості фотографів, що створюють віртуальні панорами, цей формат став основним.

Фактично з першого дня появи програми Flash (Macromedia, Inc.) фотографи стали вивчати її можливості по відтворенню в Інтернеті фотографічних і в тому числі панорамних зображень.

Віртуальні панорами в форматі Flash мають одну істотну особливість: вони перспективно не скориговані. Іншими словами Flash дозволяє лише «прокручувати» панорамні зображення, залишаючи їх «плоскими». Це є непереборним і вельми істотним недоліком у випадку «ширококутних» панорам, тобто панорам, зшитих з вихідних фотографій обмежених просторів, отриманих за допомогою короткофокусних об'єктивів (скажімо, «коротше» 35 мм). Для панорам, отриманих за допомогою нормальних або довгофокусних об'єктивів, цей недолік може виявитися несуттєвим. Якщо до цього додати широкі можливості Flash по конструюванню всякого роду способів управління такою панорами (або навігації по ній), то Flash стає досить привабливим інструментом створення і демонстрації віртуальних панорам відкритих просторів (краєвиди і т.п.).

В даний час серед «панорамних» фотографів дуже поширилося захоплення мозаїчними панорамами високої роздільної здатності, розміри яких можуть вимірюватися гігапікселями. Демонстрація таких панорам в Інтернеті якраз здійснюється за допомогою Flash-файлів.

3 РОЗДІЛ. Охорона праці

Людина та її здоров'я - найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як в навколишньому середовищі, так і в середовищі праці.

Закон України «Про охорону праці» визначає: «Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці!».

Завдання охорони праці - забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань. Вирішальне значення в розв'язанні цих завдань має науково-технічний прогрес. Використання досягнень науки та техніки сприяє підвищенню рівня безпеки праці, культури та організації виробництва, дозволяє полегшити працю, підсилити її привабливість.

Рівень безпеки людини з розвитком цивілізації постійно зростає. Розвиток науки і техніки, в цілому збільшуючи безпеку життєдіяльності людини, призвів до появи цілого ряду нових проблем.

Науковий аналіз виробничих травм доводить, що вони виникають, головним чином, внаслідок втрати міцності та надійності робочої техніки, небезпечного стану системи «людина-машина-середовище» та ряду технічних факторів. До технічних факторів відносять, насамперед, надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні та експлуатаційні порушення, руйнування деталей машин під дією корозії та корозійного розтріскування), організацію управління охороною праці (документація, правові норми, стандарти безпеки праці, методи навчання тощо), санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочих місцях (шкідливі речовини в робочій зоні, виробниче освітлення, шум, вібрація, іонізуюче, електромагнітне, ультрафіолетове, лазерне випромінювання тощо).

Сучасне виробництво вимагає, щоб охорона праці базувалася на науково-технічній основі. Останнім рокам характерне широке впровадження у виробництво напівавтоматичних та автоматичних машин, безпечних технологічних процесів з програмним керуванням. Енергетичні функції людини в системі «людина-машина» значно спрощуються. Вони полегшують працю робітників, роблять її комфортною. Роль людини зводиться до керування та контролю за роботою машин і ходом технологічних процесів.

Законодавство про охорону праці ґрунтується на положеннях, які відповідають Конституції України. Статті 43, 45, 46, 49, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу та страхування, а також у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, у старості та в інших випадках.

Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю і інших нормативних актів.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Державна політика в галузі охорони праці закріплена Законом (стаття 4) і базується на принципах:

* пріоритету життя та здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

* комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм із цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

* соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

* установлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів їх діяльності;

* використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних та нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

* здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

* забезпечення координаційної діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об'єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва та проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

* міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов праці та її безпеки.

Усі норми, які відповідають законодавчим та нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні, можна поділити на чотири групи.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби та технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.

Не менш важливе значення мають вимоги щодо обов'язкового медичного огляду працівників певних категорій (ст. 19), навчання працівників при прийнятті на роботу і в процесі роботи з питань охорони праці (ст. 20), а також фінансування заходів, що забезпечують відповідність умов праці нормативним вимогам та підвищенням існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Раціональний режим праці та відпочинку -- фізіологічно обґрунтоване чергування часу роботи та відпочинку впродовж зміни, тижня, місяця, року, яке забезпечує високу і стійку працездатність людини. Робочий час -- установлений законом (або на його основі) час, упродовж якого трудівник відповідно до внутрішнього трудового розпорядку (розкладу, графіка або особистої вказівки адміністрації) повинен виконувати свої трудові обов'язки або іншу доручену йому роботу.

Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43).

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту -- відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.

За період простою з цих причин (не з вини працівника) за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник порушує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи, власник повинен, відповідно до медичного висновку перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово, або без обмеження строку.

Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я на легшу роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню проводяться згідно із законодавством.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду або службою охорони праці за працівниками зберігається місце роботи.

Стаття 45 Конституції України визначає право працюючих на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

А в ст. 46 закріплені права на соціальний захист, що включає право на забезпечення працюючих у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Ст. 7 Закону України «Про охорону праці» передбачає:

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

Відповідно до Закону (ст. 8, 9), усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором).

Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги та компенсації, що надаються у передбаченому законодавством порядку.

При роз'їзному характері роботи працівника йому виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або ін., передбаченого колективним договором. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, або які виконуються у несприятливих температурних умовах, працівникам видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знешкоджуючі засоби. Засоби індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці власником повинні бути укомплектовані та зберігатися.

Конституція України визначає правові основи на охорону здоров'я, медичну допомогу та соцстрах. Охорона здоров'я забезпечується фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності (ст. 49).

З метою забезпечення стану здоров'я працівників певних категорій власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності), медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботами зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Здійснення медичних оглядів покладається на медичні заклади, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за невідповідність медичного висновку стану здоров я працівника. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду, термін і порядок його проведення встановлюєтеся Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Держнагляд охорони праці.

Власник має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Власник на прохання працівника або за своєю ініціативою організовує позачерговий медичний огляд, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці.

4 РОЗДІЛ. Економічна частина

В економічній частині даної дипломної роботи розглядається проект створення нового підприємства шляхом реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю з трьома засновниками й участю позикового капіталу у формі кредиту на покупку устаткування в сфері надання послуг архітектурної та інтер'єрної фотозйомки, фотодруку, редагування і відновлення фотознімків і продажу супутніх товарів. Основну увагу в роботі приділяється розрахунку основних економічних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства. Вихідними даними є такі умови :

1. Підприємство є платником податку на прибуток

2. Плануємний обсяг реалізації :

Замовлень - 7 000,шт.

Середня вартість одного замовлення з ПДВ- 210,00 грн.

3. Заплановані витрати, грн. :

сировина та матеріали ( Вс)- 422 844,00 грн.

паливо та енергія (Вп) - 66 785,00 грн.

заробітна плата (Зп) - 126 152,00 грн.

нарахування на соц.страх. (Відр) - 47 761,00 грн.

Цехові витрати - 234 385,00 грн.

Виробнича собівартість ( Вир.В) - 897 628,00 грн.

Позавиробничі витрати(витрати на маркетинг) (Мар)

- 97 888,00 грн.

Загальногосподарські витрати (В.з.г.) - 81 259,00 грн.

Повна собівартість - 1 076 777,00 грн.

Розрахунок основних показників господарської діяльності

Для того, щоб зробити висновки про діяльність підприємства необхідно ввести показник, який би прямолінійно відображав результати цієї діяльності. Таким показником у господарській діяльності є рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат.

При обчисленні рентабельності необхідно враховувати наступні пункти:

1. Ємність ринку 7 000 шт - кількість даної продукції, що може бути реалізована на ринку;

2. Відсоток охоплення ринку - частка нашої продукції на ринку; умовно приймаємо її за 100% ;

3. Виробнича програма - кількість продукції, що ми збираємося виробляти - 7000 шт (N);

4. Відпускна ціна () - ціна одиниці послуги (замовлення) з урахуванням ПДВ - 210,00 грн.;

ПДВ = ЦзПДВ *20% /120% = 35,00 грн.;

ЦбПДВ =ЦзПДВ-ПДВ

ЦбПДВ = 210,00 - 35,00 = 175,00 грн.

Ціна - багатофункціональне економічне явище, ведуча ринкова категорія. Ціна - сума грошей, що сплачується за одиницю товару, еквівалент обміну товару на гроші.

Суть ціни, її економічна природа виявляються в подвійній ролі, яку грає ціна на ринку. Вона виступає як:

- індикатор, що відображає політику і кон'юнктуру ринку (співвідношення попиту і пропозиції, торговий і економічний ризик, кредитно-фінансову ситуацію, міру конкурентності на ринку;

- маркетинговий регулювальник ринку, за допомогою якого здійснюється вплив на попит і пропозицію, структуру і місткість ринку, купівельну здатність гривні, оборотність товарних запасів і т. д. В якості регулювальника ціни дозволяють обмежувати споживання ресурсів і є мотивацією для виробництва.

Ринкова ціна виконує різні функції. Ціна - це посередник і вимірник при обміні товарів на гроші. Ціна - важливий показник кон'юнктури ринку, чинник рівня, структури і співвідношень попиту і пропозиції, територіального розміщення виробництва. Ціна - інструмент утворення прибутку і управління ефективністю, чинник оподаткування. Ціна - це головна складова інфляційних процесів, засіб впливу на інвестиційну політику (підвищення цін часто веде до зростання привабливості інвестицій). Ціна - могутній чинник рівня життя населення, що впливає на ринок труда, об'єм і структуру споживання, рівень реальних прибутків різних соціальних груп. І нарешті, ціна - це знаряддя конкурентної боротьби.

5. Виручка від реалізації:

, ( 1 )

Виручка = 210,00 * 7 000 = 1 470 000,00 грн.

Виручка обчислюється шляхом віднімання витрат від прибутку.

Виручка -- це ще не прибуток, але джерело відшкодування засобів, що затрачували, на виробництво і формування грошових фондів і фінансових резервів. В результаті використання виручки з неї виділяються якісно різні складові частини створеної вартості: ПДВ, акцизи, фонди відшкодування і оплати праці, прибуток.

Виручка, яка поступила, використовується для придбання сировини, матеріалів і т. п., необхідних для здійснення нового циклу виробництва, на утворення амортизаційного фонду, який відображає знос основних засобів, що використовуються в процесі виробництва, на оплату праці робітників, на сплату податків та платежів до бюджету і в централізовані позабюджетні фонди, на погашення кредитів банку відсотків по них, на сплату різного роду пені, штрафів тощо.

6. Витрати на виробництво897 628,00 (грн);

7. Витрати на маркетинг () - витрати, що необхідно зробити для рекламування, просування товару на ринок для забезпечення надалі більшої кількості реалізації.

Мар = 97 888,00 (грн);

Мамркетинг (англ. «marketing») -- це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

План маркетингу даного підприємства.

Головною метою проектованого підприємства є проникнення на ринок і наступне розширення ринкової частки. Головною стратегією підприємства повинна стати комплексна стратегія по наданню послуг більш високої якості і більш низьким цінам, а також розширення асортименту послуг. Виходячи з цього, стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту за рахунок стимулювання обсягу продажів, цінової політики і нецінових факторів конкурентної боротьби, створення позитивного іміджу фірми. Головними конкурентними перевагами даного проекту є: використання нового високопродуктивного обладнання, що дозволить підвищити якість і знизити вартість наданих послуг; введення системи накопичувальних знижок і індивідуального підходу до потреб кожного клієнта.

Виходячи з цілей і стратегії маркетингу, а також з урахуванням сезонного характеру попиту і його високої еластичності в літній період часу і більш низької еластичності в зимовий період часу, установлення цін буде здійснюватися методом «витрати плюс прибуток», з урахуванням величини очікуваного попиту і поводження конкурентів. Головним елементом цінової політики фірми має стати введення комп'ютерного обліку всіх клієнтів фірми з метою надання накопичувальних знижок з ціни. Це дозволить залучати і зберігати постійних клієнтів та стабілізувати обсяг попиту. 

Для досягнення поставлених цілей планується розгорнути широкомасштабну рекламну кампанію з метою ознайомлення споживачів із продукцією фірми і цінами на неї.

Нині реклама є найдійовішим, отже, і найширше використовуваним засобом впливу на споживачів у процесах маркетингових комунікацій. Водночас дуже не просто знайти визначення, яке б розкривало суть того, що в теорії і практиці називають рекламою. Як і щодо маркетингу в цілому, так і щодо реклами існує велика кількість різноманітних визначень. А тому, спираючись на характерні риси самої реклами, зазначимо, що реклама -- це довільна платна форма неперсональної презентації та просування ідей, товарів, послуг через засоби масової інформації.

Основними завданнями реклами є:

-створення і підтримання високого рівня популярності ідей, товарів, послуг тощо;

-підвищення іміджу підприємства та його продукції;

-підтримання належної уваги та зацікавленості споживачів, їхнього бажання діяти з метою придбання продукції.

Залежно від об'єктів рекламування розрізняють рекламу продуктів (ідей, товарів, послуг) та рекламу підприємств (організацій, партій, окремих видатних осіб). Залежно від цілей -- рекламу інформативну (особливо важлива на етапі виведення товару на ринок, формування первинного попиту), переконувальну (особливо важлива на етапі зростання попиту на продукцію, розширення її випуску і комерційної реалізації), нагадувальну (дуже важлива на етапах зрілості товарів), підкріплювальну (використовується для зменшення пізнавальних дисонансів, тобто сумнівів споживача щодо слушності вибору товару), а також рекламу типу «лице фірми» (своєю солідністю, якістю, високою вартістю виготовлення підкреслює статус фірми, її надійність, прогресивність, стабільність).

Рекламна діяльність охоплює увесь комунікаційний процес -- від визначення потреби в рекламі до створення рекламного продукту, його виготовлення та публікації в засобах масової інформації. Рекламна діяльність складається з таких етапів:

- визначення рівня потреби в рекламі товарів, послуг чи ідей;

-проведення маркетингових досліджень, необхідних для визначення цілей і напрямків рекламної діяльності;

- розробка стратегії і тактики реклами;

- планування рекламних заходів;

-створення рекламних звернень;

-розповсюдження рекламних звернень;

-оцінка ефективності рекламних заходів.

Обґрунтована даними маркетингових досліджень рекламна діяльність забезпечує стабільно високий рівень продажу товарів і послуг, швидке реагування на зміни ринкової ситуації, вжиття необхідних засобів активної протидії конкурентам, коригування товарного асортименту залежно від потреб споживчої аудиторії.

Маркетингові дослідження - це функція, що пов'язує організацію зі споживачами шляхом надання інформації. Достовірна інформація дозволяє, по-перше, знизити ризик прийняття рішень, що призводять до несприятливого результату, по-друге, збільшити ймовірність прийняття оптимальних для розвитку фірми рішень. Маркетингові дослідження також допомагають знизити ризик або невизначеність у питанні повернення фінансових коштів.

Маркетингові дослідження - це комплекс заходів зі збору, систематизації й аналізу інформації з метою полегшення процесу прийняття правильних управлінських рішень. Ступінь важливості цієї інформації визначається мірою ризику, пов'язаного з ухваленням рішення. Ця інформація не може бути отримана будь-яким іншим шляхом. Результати маркетингових досліджень допомагають розробляти та продавати товари, надавати послуги, реалізовувати стратегію, ґрунтуючись на вимогах споживачів зокрема, і суспільства в цілому.

У маркетинговій товарній політиці підприємств одним із головних об'єктів уваги є розробка та виведення на ринок нових послуг (товарів).

Розробка товару (послуги) -- це створення нових товарів чи послуг або модифікування (поліпшення) наявних властивостей та характеристик.

У обстановці жорсткої конкуренції постійне новаторство у випуску товару (послуги) - обов`язкова умова виживання компанії. Приступаючи до розробки нового вигляду товарів (послуг), слідує більше уваги приділяти її концепції, а не самому виробничому циклу. Концепція товару (послуги) повинна постійно переглядатися і уточнюватися з урахуванням результатів пробного маркетингу і зауважень споживачів.

Процес розробки нової послуги складається з декількох кроків, в яких відображена необхідна комбінація дотримання формальностей, гнучкості та необхідних для виходу на ринок етапів, щоб підвищити рейтинг нової послуги:

- опис проблеми

- формування ідеї

- визначення концепції

- Аналіз і відбір

- Розробка концепції

- «Макет» і робоча перевірка

- ринкове тестування

- формування інфраструктури

- Подання на ринок

- Перевірка після подання

Зв'язки з громадськістю (англ. public relations, PR) -- мистецтво досягнення взаємопорозуміння та згоди між людьми, соціальними групами, класами, націями, державами на основі цілеспрямованого формування громадської думки та управління нею.

У вузькому розумінні -- це систематична діяльність компанії, що спрямована на зміну переконань, ставлення, думок (опіній) та поведінки різних груп людей (цільових груп) стосовно компанії, її продуктів, послуг, а також конкретних проблем, ідей та дій.

Ефективне управління якістю послуг, що надаються, є найважливішим важелем підвищення рівня обслуговування клієнтів, прибутковості фірми. Але підвищення якості пов'язане зі збільшенням витрат на надання послуг. Додаткові витрати на підвищення якості збільшують собівартість, але з цього випливає і збільшення продажів. При цьому збільшується загальна ефективність, що отримується від підвищення якості послуг (підвищення прибутку та ефективності витрат на надання послуг). Дії завжди вимірюються результативністю, а підвищення якості не можна перетворювати на самоціль.

Підвищення якості обслуговування клієнтів дозволяє формувати довгострокові відносини з уже наявними клієнтами та залучати нових. Ефективна робота співробітників з базою даних клієнтів і використання веб-порталів для централізації замовлень допоможе поліпшити якість обслуговування клієнта і зменшити час обробки замовлень.

Таблиця 1. - Бюджет маркетингу

Витрати на маркетинг:	грн.	%
реклама	24 472,00	25
маркетингові дослідження	21 535,36	22
розробка нових послуг	13 704,32	14
заходи „Паблік Рилейшнз”	17 619,84	18
Новорічні подарунки постійним клієнтам	-	-
Конкурси	-	-
Підвищення якості обслуговування клієнтів	20 556,48	21
РАЗОМ ВИДАТКІВ	97 888,00	100,00

8. Загальні витрати - витрати на маркетинг, виробництво, загальногосподарські витрати:

+ В з.г., ( 2 );

Заг В = 897 628,00 + 97 888,00 + 81 259,00 = 1 076 775,00 грн.

Загальновиробничі витрати - це непрямі витрати, що пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням виробництва, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат і розподіляються між об'єктами витрат пропорційно базі розподілу, обраної організацією самостійно.

9. Податок на додану вартість (ПДВ):

, ( 3 );

ПДВ = (1 470 000,00 *20)/120 = 245 000,00 грн.

Податок на додану вартість (ПДВ) - непрямий багатоступінчастий податок, що збирається з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільчого циклів і закінчуючи продажем споживачеві. Сутність ПДВ в тому, що він є частиною створеної вартості, яку стягують з покупців усіх видів товарів та послуг. Платники ПДВ: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності.

10. Прибуток підприємства обчислюється по формулі:

, ( 4 );

ПП = 1 470 000,00 - 245 000,00 - 1 076 777,00 = 148 223,00 грн.

Прибуток - це частина виручки, що залишається після вiдшкодування всiх витрат на виробничу i комерцiйну діяльність пiдприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету пiдприємницької дiяльностi i береться за головний показник її результативностi (ефективності).

Прибуток є основним джерелом фiнансування розвитку пiдприємництва, удосконалення його матерiально-техiчної бази, забезпечення всiх форм iнвестування. Уся дiяльнiсть підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймi стабiлiзацiю його на певному рiвнi.

11. Податок із прибутку. Ставка 21%

Под.П= 21%*ПП, ( 5 );

Под.П=148 223,00 *21% = 31 126,83 грн.

Податок на прибуток є класичним варіантом прямого податку. Він сплачувається підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

12. Прибуток у розпорядженні - «чистий» прибуток підприємства:

Прибуток чист. = ПП - Под.П , ( 6 );

Прибуток чист. = 148 223,00 - 31 126,83 = 117 096,17 грн.

Чистий прибуток - це частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво.

Чистий прибуток є найважливішим фінансовим показником, який є джерелом подальшого розвитку підприємства.

Обсяг чистого прибутку залежить від обсягу валового прибутку і величини податків; виходячи з обсягу чистого прибутку, обчислюються дивіденди акціонерам підприємства.

Таблиця 2 - План розподілу прибутку.

Показники	Нормативи відрахувань та ставки податків, %	Сума,грн.
балансовий прибуток	-	148 223,00
податок на прибуток	21	31 126,83
прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства	-	117 096,17
відрахування в резервний фонд підприємства	10	11 709,62
відрахування в фонд розвитку виробництва	60	70 257,70
відрахування в фонд соціального розвитку	30	73 500,00

13. Рентабельність продукції

, ( 7 ) ;

Р = (148 223,00 /1 076 777,00) *100% = 13,77%

Обчислення, зроблені по формулах зведені в таблицю

Таблиця 3 - Основні показники господарської діяльності

№п/п	Найменування	Значення	Од. вим.
1	Ємність ринку	000	шт
2	Відсоток охоплення ринку	100	%
3	Виробнича програма	7 000	шт
4	Відпускна ціна	210,00	грн
5	Виручка від реалізації	1 470 000,00	грн
6	Витрати на виробництво	897 628,00	грн
7	Витрати на маркетинг	97 888,00	грн
8	Загальні витрати	1 076 775,00	грн
9	ПДВ	245 000,00	грн
10	Прибуток підприємства	148 223,00	грн
11	Податок із прибутку	31 126,83	грн
12	Прибуток у розпорядженні	117 096,17	грн
13	Рентабельність продукції	13,77	%

Таблиця 4 - Необхідне основне і допоміжне устаткування, його вартість на 2012 р.

Найменування обладнання	Кількість одиниць	Вартість, грн.
Основне устаткування:
Фотоапарат Nikon D50	1	4 500,00
Фотоапарат Nikon D300s	1	11 800,00
Об'єктив Peleng (Пеленг) МС 3,5/8А Circular Fisheye	1	2 800,00
Об'єктив SIGMA AF 10-20mm F4-5.6 EX DC HSM Nikon	1	4 700,00
Освітлювальні прилади	6	30 000,00
Штативи	2	4 300,00
Стойки	6	1 080,00
Сферическая панорамная головка Manfrotto 303SPH	2	9 000,00
Шарова головка Manfrotto	2	3 100,00
Комп'ютер (разом з монітором і комплектуючими)	2	22 000,00
Мінілабораторія	1	8 000,00
Інше устаткування	12	18 480,00
Допоміжне устаткування:
Меблі	16	22 000,00
Комп'ютери (ноутбуки) робітникам	5	25 000,00
Інше устаткування робітникам	15	7 000,00
РАЗОМ, вартість основного та виробничого устаткування ( Воф)	73	176 760,00

Таблиця 5 - Визначення рівня загальної рентабельності

Показники	Показники	Од. Вим.	Значення
А	1	2	3
Загальний (балансовий прибуток)грн. ПП	Таб 2	Грн.	148 223,00
Вартість основних виробничих фондів,грн. Воф	Таб 4	Грн.	176 760,00
Вартість нормованих оборотних засобів Вн.о.з.	Вс+Вп =422 844,00 + 66 485,00	Грн.	489 329,00
Загальний рівень рентабельності	Рзаг = ПП/(Воф +Вн.о.з.) ) * 100% = (148 223,00 / (176 760,00 + 489 329,00)) *100	%	22,25
Рентабельність виробничих фондів	Ровф = ПП/(Воф)*100% = (148 223,00 / 176 760,00) *100	%	83,86

Рентабельність -- це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства.

Визначення крапки беззбитковості

Рівень беззбитковості по кожному виду продукції визначається виходячи з середнього рівня цін без податку на додану вартість. У зв'язку з тим, що при наявності декількох видів продукції, що випускається, на підприємстві розділити витрати на постійні і змінні дуже складно, то за постійні витрати приймають найбільший планований рівень накладних витрат, розподілений по видах продукції відповідно до частки основної заробітної плати в загальному фонді заробітної плати в 1 році. Саме такий підхід дозволяє визначити скільки продукції кожного виду необхідно продати для досягнення беззбитковості фірми. Також використовується традиційний підхід при визначенні крапки беззбитковості в умовах випуску/продажу декількох видів виробів - визначення крапки беззбитковості на одну гривню товарної продукції.

Для знаходження точки беззбитковості необхідно мати значення наступних величин:

1. Умовно-постійні затрати - затрати по утриманню і експлуатації приміщення, обладнання, організації виробництва, управління:

Уп = ЗВ + НевирВ, де ( 8 )

Уп = 315 644,00 + 97 888,00 = 413 532,00 грн.

ЗВ - цехові і згальногосподарські витрати;

234 385,00 + 81 259,00 = 315 644,00 грн.

Невир В - поза виробничі витрати. ( Мар)

Мар - витрати на маркетинг; 97 888,00

2. Умовно-змінні затрати - це затрати, загальна сума яких за певний час залежить від об'єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої програми:

Узм= (М + Зп + Відр) / Н, де ( 9)

Узм = (489 329,00 + 126 152,00 + 47 761,00) / 7 000 =

= 663 242,00 / 7000 = 94,75

М = Вс + Вп.

М = 422 844,00 + 66 485,00 = 489 329,00 грн.

Зп - основна і додаткова зарплата; 126 152,00

Відр. - нарахування на соц страхування; 47 761,00

Н - кількість замовлень 7000 шт.

Розрахуємо точку беззбитковості виробництва:

 Уп

ТБ = ______________ ; де( 10 )

Ц - Узм

ТБ = 413 532,00 /(175,00 - 94,75) = 413 532,00 /80,25 = 5 153,05 шт. Ц - ціна замовлення без врахування ПДВ.

Критичним об'ємом виробництва продукції, вище якого виробництво стає рентабельним, являється 5 153,05 штук замовлень.

Критичний обсяг виробництва (точку беззбитковості) можна визначити і в грошовому вимірі, що є більш прийнятним для багатопродуктного виробництва. У цьому разі

Вкр = Уп / К , де ( 11 )

Вкр = 413 532,00 /0,46 = 898 982,61 грн.

Вкр - критичний обсяг виробництва, грн.

К - коефіцієнт маржинального прибутку

К = (В- Сзм) / В, де ( 12 )

К=(1 225 000,00 - 663 242,00)/ 1 470 000,00 =

= 561 758,00 / 1 225 000,00 = 0,46

Сзм -загальна величина змінних витрат

В -виручка , грн. 1 225 000,00 грн.

Сзм = М + Зп + Відр

Сзм = 489 329,00 + 126 152,00 + 47 761,00 = 663 242,00

Що більшим є обсяг виробництва над його критичну величину, то вищою є економічна безпека виробництва.

Висновки

Отже, панорамний формат дозволяє уникнути багатьох обмежень традиційного фотографічного кадру, який сильно обмежує простір фотозображення. Навіть використовуючи понад широку оптику можна забезпечити огляд простору в кадрі не більш ніж 120 градусів, у той час як людина може охопити оком значимо більший простір. До того ж, як відомо, особливістю психології людини є не довго споглядати - а вертіти головою.

Традиційний фотографічний формат нездатний передати зображення таким, яким ми можемо побачити його в реальній дійсності, обмежуючи його вирваними з усього простору зору шматочками. При використанні ширококутної оптики стає можливим передати на фотознімку дещо більшу ділянку простору, однак при цьому сильно порушується звична людському оку перспектива: об'єкти на передньому плані стають непропорційно великими, об'єкти на дальньому плані сильно зменшуються.

Сферичний панорамний малюнок вирішує цю проблему, відкриваючи перед нами практично повний огляд простору, який в змозі охопити людське око.

Возможно, вы имели в виду: Впервые плеер QuickTime появился в 1991 г.Крім того, те, що не цікаво при зйомці звичайним форматом, в панорамному вигляді набуває нового звучання, наповнюється іншим змістом, утворюючи картинку, яка буде цікавою як сучасникам, так і нащадкам.

Як бачимо, сучасні цифрові технології значно розширюють можливості панорамної зйомки для створення неповторних і оригінальних зображень. Також, панорамні знімки дозволяють часом подивитися по-новому на звичні нам об'єкти і пейзажі. Тому панорамна фотозйомка відкриває для фотографа широке поле для експериментів і демонстрування свого художнього смаку.

Список використовуваної літератури

С.М. Клименко, О.С. Дуброва Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. пос. - К.: КНЕУ, 2010

С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О. Швиданенко Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. пос. - К.: КНЕУ, 2009. - 208 с.

С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О. Швиданенко, Л.М. Шапринська Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. метод. Посібник для самост. вивч. диск. - К.: КНЕУ, 2001. - 160 с.

Л.Г. Агафонова, О.В. Рога Підготовка бізнес-плану: Практикум. - 3-тє вид., стер. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. - 158 с.

Тєлєтов О. С. Маркетинг у промисловості: Підручник. -- : К.: Центр навчальної літератури, 2010. -- 248 с.

Покропивний С.Ф. Економіка підпрємстваВид. - 2-ге, переробл. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с., іл.

Т.О. Примак «Економіка підприємства» : Навч.посібник.

Маркетинг і реклама. -- Харків, 2008. -- № 2.

Ф.Котлер. Основи маркетингу.

Размещено на Allbest.ru