Дизайн інтер’єрів дитячого садка

3.15 Орієнтацію вікон приміщень по сторонах горизонту слід приймати за таблицею 2.

Таблиця 2

Найменування приміщень	Орієнтація вікон приміщень
	північніше 48 пн.ш.	45-48 пн.ш.
	Опт.	Допустим.	Опт.	Допустим.
Ігрова	Пд.	65-295	Пд.	85-275о
Спальня	Сх.	Будь-яка	Сх.	Будь-яка
Зали, палати, ігротека,кімната ручної праці	Пд.	Будь-яка	Пд.	Будь-яка
Кухня, заготівельний цех	Пн.	Будь-яка	Пн.	Крім170-230
Медкабінети	Сх.	Будь-яка	Сх.	Будь-яка
Комп'ютерний клас	Пн.	95-265	Пн.	115-245
Зал басейну	Пд.	Будь-яка	Пд.	Будь-яка

3.16 Природне освітлення приміщень і коридорів дошкільних закладів слід проектувати відповідно до діючих норм (додаток 7, п.6) і передбачати переважно пряме бічне освітлення.

Освітлення другим (непрямим) світлом допускається для приміщень персоналу (гардеробної), мийної кухонного посуду, роздягальнях при басейні. Для освітлення другим світлом слід використовувати перегородки із склоблоків, фрамуги та засклені двері суміжних приміщень, які мають пряме бічне освітлення.

Допускається не передбачати природного освітлення в буфетних, коморах (включаючи комору чистої білизни при наявності у будинку кастелянської), а також душових при ізоляторі та басейні, туалетах персоналу та технічних приміщеннях.

3.17 Для обмеження перегріву приміщень необхідно передбачати стаціонарні або такі, що трансформуються, сонцезахисні пристрої на вікнах ігрових, спалень, залів для музичних та фізкультурних занять, палат ізолятора, залу кухні, заготівельного цеху і пральні при орієнтації вікон на сектор горизонту 130 град. - 275 град для районів, які розташовані північніше 48 град. пн.ш., і на сектор горизонту 90 град. - 200 град. для районів 45 град. - 48 град. пн.ш.

Сонцезахисні пристрої на вікнах повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і не перешкоджати евакуації дітей і персоналу з будинку.

3.18 Структуру будинків дошкільних закладів слід створювати на основі функціонально об'єднаних груп приміщень: дитячих осередків; приміщень для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор; медичних; службово-побутових приміщень; харчоблоку; пральні.

Приміщення дитячих груп

3.19 Кожна вікова група дітей в дошкільних закладах загального типу повинна розміщуватись у приміщеннях групового осередку, у будинках дитини і дошкільних дитячих будинках - у приміщеннях житлового осередку. Груповий (житловий) осередок, призначений для дітей даного віку, має бути ізольований від решти дитячих осередків і повинен мати зручні зв'язки з функціональними групами інших приміщень.

В дошкільних закладах загального типу допускається використання групових осередків універсального типу: для дітей ясельного або дошкільного віку.

3.20 Групові осередки для дітей ясельного віку, як правило, повинні розташовуватись на першому поверсі у безпосередньому зв'язку з земельною ділянкою. У будинках дитини житлові осередки для дітей старших одного року допускається розміщувати на другому поверсі.

Під дитячими осередками забороняється розміщувати комори, столярно-слюсарну майстерню, майстерні з ремонту взуття та одягу, а також приміщення, у яких є джерела шуму та вібрацій.

3.21 Евакуація людей із дитячого групового або житлового осередку через приміщення іншого забороняється. Другий (евакуаційний) вихід із приміщень групового осередку дошкільних закладів загального типу, житлового осередку будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід передбачати із ігрової; допускається - із спальні.

Евакуаційний вихід повинен проектуватися з відчиненням назовні, ширина дверей приймається за розрахунком, але не менше 0,8 м.

3.22 У триповерхових будинках з кожного групового або житлового осередку, розміщеного на другому та третьому поверхах, повинні бути запроектовані розосереджені виходи на дві сходові клітки 1-го типу. Коридори, що сполучають сходові клітки, слід розділяти протипожежними дверима 2-го типу за умови забезпечення виходу із кожного дитячого осередку в різні відсіки коридору. Вхідні двері дитячих осередків повинні бути обладнані ущільненням притворів.

3.23 Місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору або холу, має бути розрахована не більше ніж на 80 чоловік. Відстань по коридору від виходу з дитячого осередку до виходу назовні або у сходову клітку необхідно визначати за таблицею 3, приймаючи щільність людського потоку при евакуації понад 5 чол/м2.

Таблиця З

Розташування виходу із дитячого осередку	Ступінь вогнестійкості будівель	Відстань до виходу назовні або на сходи, м
Між сходовими клітками або зовнішніми виходами	ІІ-ІІІ	20
	ІІІб, ІV	15
	ІІІа, V	10
Вихід у тупиковий коридор або хол	ІІ-ІІІ	10
	ІІІб, ІV	7
	ІІІа, V	5

3.24 У приміщення групи короткочасного перебування дітей (див. п. 1.6) слід передбачати відокремлений вхід та самостійний евакуаційний вихід. При розміщенні приміщень груп у громадських будинках допускається передбачати входи із вестибюлів або загальних коридорів.

3.25 Мінімальний склад приміщень для груп короткочасного перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну, гардеробну з туалетом та душовою для персоналу, підсобне приміщення із розрахунку не менше 5,5 м загальної площі на одне місце.

3.26 Групові осередки дошкільних закладів загального типу повинні складатися з роздягальні, ігрової, спальні, туалетної, буфетної. Склад та площі приміщень дитячих осередків, які проектуються у сільських дошкільних закладах для змішаних ясельно-дошкільних груп, приймаються як для дошкільних груп.

Для житлових осередків будинків дитини додатково передбачається кімната вихователя (відпочинку персоналу), приміщення для сушіння одягу, кімната для зберігання особистих сезонних речей, комора, ванно-душове приміщення.

У дитячих житлових осередках дошкільних дитячих будинків, крім того, передбачається приміщення для приймання їжі (їдальня).

У літніх павільйонах для кожної групи дітей потрібно передбачати роздягальню, ігрову, спальню, туалетну, буфетну та комору.

3.27 Площі приміщень дитячих осередків дошкільних закладів загального типу, будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід приймати не меншими ніж наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

Найменування приміщень	Одиниця виміру	Дошкільні заклади загального типу	Будинки дитини	Дитячі будинки
		ясельні групи	дошкільні групи	ясельні групи	дошкільні групи
Роздягальня	М.кв. на 1 місце	1,2	0,9	1,4	1,2
Ігрова	М.кв. на 1 місце	3,3	2,5	3,6	3,3
Їдальня	М.кв. на 1 місце	1,8	1,8	1,8	1,8
Спальня	М.кв. на 1 місце	2,4	2,5	2,4	2,4
Веранда	М.кв. на 1 місце	-	-	2,4	-
Туалетна	М.кв. на 1 місце	1,1	1,0	1,2	0,9
Ванно-душова	М.кв. на 1 місце	-	-	-	0,5
Буфетна	М.кв. на 1 місце	5,0	5,0	5,0	5,0
Комора	М.кв. на 1 місце	-	-	6,0	6,0
Кімнатаперсоналу	М.кв. на 1 місце	-	-	9,0	9,0
Приміщення: сушіння одягу	М.кв. на 1 місце	-	-	4,0	4,0
зберігання колясок	М.кв. на 1 місце	-	-	6,0	6,0
зберігання сезонних речей	М.кв. на 1 місце	-	-	4,0	4,0

3.28 Приміщення роздягальні в дошкільних закладах загального типу обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття дітей (див. п.4.10). Для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків суміжно з роздягальнями передбачаються приміщення для сушіння верхнього одягу та взуття, забезпечені гарячою водою та обладнані витяжною вентиляцією, а також комори для зберігання колясок, санчат та іншого інвентаря.

3.29 Приміщення ігрової повинно бути придатним для внутрішнього перепланування та просторового виділення функціональних зон. Ігрова кімната для змішаної ясельно-дошкільної групи може бути розділена на зони заскленою перегородкою (з межею вогнестійкості 0,25 год.) заввишки 1,8-2,0 м.

3.30 У групових осередках для дітей дошкільного віку дитячих закладів загального типу допускається об'єднання ігрової та спальні в єдиний простір за допомогою розсувної перегородки з межею вогнестійкості 0.6 години.

3.31 Розміщувати ігрову слід з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Допускається влаштовувати провітрювання ігрових через спальні.

3.32 Вікна ігрових не допускається розташовувати над вікнами кухні, пральні, плавального басейну. Не менше 50% вікон ігрових повинні обладнуватися верхніми фрамугами із щитками та важільними пристроями. Підвіконня слід встановлювати на висоті 0,6 м від рівня підлоги.

3.33 Спальні повинні розміщуватись, як правило, суміжно з ігровими кімнатами і мають бути обладнані шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей. В будинках дитини та дошкільних дитячих будинках слід проектувати декілька спалень не більше ніж на 10 місць кожну.

3.34 Скорочення площі спалень при реконструкції будинків дошкільних закладів загального типу допускається не більше ніж до 2,1 м /місце. Якщо в дитячому осередку передбачається декілька спальних приміщень, то допускається збільшення норми площі до 2,7 м/місце.

3.35 Їдальня - окреме приміщення для приймання їжі передбачається у складі житлового осередку дошкільних дитячих будинків, їдальня не може бути прохідною, повинна мати окремий вхід і розміщуватись суміжно з буфетною.

3.36 Туалетні в дитячих осередках слід проектувати як єдине приміщення з природним освітленням, яке складається із зон вбиральні та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинків необхідно виділяти вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення. Для старшої та підготовчої груп слід передбачати відокремлені вбиральні для хлопчиків та дівчаток. У зоні вбиральні повинні розміщуватись в кабінах розміром 0,75 х 0,80 м дитячі унітази і в окремій кабіні - унітаз для дорослих. Екрани-перегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів, а їх висота повинна бути 1,2 м (від підлоги). Злив (відуар) і дитячі унітази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабін. В зоні умивальної слід передбачати умивальники для дітей та дорослих, рушникосушильник, а в туалетних без ванни - душовий піддон, який повинен мати підходи з трьох боків. У ванно-душовій встановлюються душові піддони, ванна зі змішувачем, ногомийка (ванночка для миття ніг).и Для дитячих групових осередків універсального типу слід передбачати встановлення обладнання що забезпечує функціонування туалетної для дітей як ясельного, так і дошкільного віку.

3.37 Підлога у приміщеннях дитячих осередків повинна бути з матеріалів, дозволених для використання МОЗ України, і має бути вологостійкою. Підлога в роздягальнях, ігрових і спальнях повинна мати утеплену основу. Для підлоги в туалетних і ванно-душових слід використовувати керамічні плитки.

3.38 Стіни приміщень дитячих осередків повинні бути гладенькими, вологостійкими, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла повинен бути 50 - 70%. Стіни в туалетній, ванно-душовій, буфетній слід облицьовувати глазурованною плиткою на висоту не менше 1,5 м. Опорядження стін решти приміщень дитячих осередків у будинках ІІ, ІІІ, ІІІ, ІІІб ступенів вогнестійкості повинно виконуватись із негорючих матеріалів. Приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор

3.39 Кількість залів для музичних та фізкультурних занять у дошкільних закладах повинна визначатися завданням на проектування, але бути не меншою одного універсального залу в закладі з двома дошкільними або старшими ясельними групами та не меншою двох залів (музичного та фізкультурного), коли старших ясельних і дошкільних груп 8 і більше. При кожному залі необхідно передбачати комори по 6 м .

3.40 Зали не повинні бути прохідними. При наявності у будинку окремих залів для музичних та фізкультурних занять допускається об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки, що забезпечує нормативну звукоізоляцію.

3.41 Площа залів розраховується на проведення навчальних занять одночасно з однією групою. Площа залу для музичних занять у дошкільних закладах загального типу приймається із розрахунку не менше ніж 3,7 м.кв. на одне місце в дошкільній групі, залу для фізкультурних занять і універсального залу - не менше 5 м.кв.. У закладах на 2 групи, а також при реконструкції будинків площу універсального залу допускається приймати 4 м.кв. на місце в дошкільній групі. У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площу залів слід приймти не меншою 5 м.кв. на місце в ясельній або дошкільній групі.

3.42 Приміщення ігротеки у будинках місткістю 90 і більше місць, а також кімнату занять з технічними засобами навчання (ТЗН) або комп'ютерний клас у будинках понад 160 місць для дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих будинків допускається передбачати площею не менше 50 м.кв. кожне. Кімнату для ручної праці (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м.кв. і логопедичний кабінет площею не менше 12 м.кв. допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю 90 і більше місць, а також у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць. Приміщення для індивідуальних музичних занять площею не менше 9 м.кв. допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю понад 90 місць.

3.43 Криті плавальні басейни для дошкільників слід проектувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності: 2-4 дитини - для будинків дитини; 10 дітей (1 підгрупа) - у складі дошкільного закладу загального типу, дошкільного дитячого будинку; 20 дітей (2 підгрупи по 10 дітей) і більше - для групи дошкільних закладів, у складі комплексу дошкільних закладів або кооперованої будівлі «ясла-садок - початкова школа».

3.44 До складу приміщень басейну повинні включатися: зал з ванною, дві роздягальні для хлопчиків і дівчаток з туалетами та душовими, кімната тренера, кімната медсестри, лабораторія аналізу води, вузол керування та інші технічні приміщення для обслуговування басейну, комора інвентаря. При розміщенні додаткової ванни для дітей ясельного віку слід передбачити окреме приміщення роздягальні.

3.45 У басейнах, що стоять окремо і мають одночасну пропускну спроможність 20 дітей і більше, крім приміщень, вказаних у п. 3.44, необхідно додатково передбачити вестибюль з гардеробом площею 36 м.кв. кабінет завідуючого - 9 м.кв., кімнату відпочинку - 50 м.кв. В залі басейну повинна бути передбачена зона розминки площею не менше 24 м.кв. У басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей допускається проектування окремого приміщення для розминки площею не менше 36 м.кв., а у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей і більше - приміщення площею не менше 60 м.кв. з коморою інвентаря 6 м.кв.

3.46 Басейн з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей повинен обладнуватись ванною розміром 10-12,5 х 6 м, а пропускною спроможністю 10 дітей - ванною не менше 7 х 3 м. Ванна розміром З х 2 м розрахована на заняття з 2-4 дітьми ясельного віку і може використовуватись як додаткова для басейнів більшого розміру. Глибина ванни басейну повинна забезпечувати нормальне проведення занять при зміні рівня води з 0,6 м до 0,8 м від дна. По периметру ванни слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 0,75 м і 1,5 м з боку виходу із душових, а також борт заввишки 0,15 м над підлогою і завширшки 0,3 м. Уклон дна ванни в бік випуску води має бути не менше 1%.

3.47 Площу роздягальні слід приймати із розрахунку не менше 1,2 м на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей і 1,0 м - при 20. Біля кожної роздягальны слід передбачати душові із розрахунку 1 душова сітка на 3 місця і туалет на 1 унітаз і 1 умивальник. В місцях виходу із душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої води. Розмір ванни душу повинен бути не менше 0,8 м у напрямку проходу, а його глибина - 0,1 м.

3.48 Кімнату медсестри слід проектувати з входом і коридору площею не менше 6 м.кв. у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей і площею не менше 8 м.кв. у басейнах більшого розміру. Лабораторія аналізу води площею не менше 6 м.кв. повинна розміщуватись суміжно з залом басейну. Кімната тренера має проектуватися зі входом із коридору, кабіною для переодягання, туалетом і душем загальною площею не менше 10 м.

3.49 Технічні приміщення для обслуговування басейну повинні мати окремий вихід на господарську зону, їх площі та склад слід приймати за вимогами норм проектування спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд (додаток 7, п.21).

3.50 Підлога у фізкультурному та музичному залах допускається паркетна, у залі басейну, душових та туалетах її слід передбачати з керамічної плитки або мозаїчного бетону, в технічних приміщеннях цементну, в решті - з лінолеуму.

3.51 Опорядження стін у фізкультурному та музичному залах має бути із негорючих матеріалів, вологостійким і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Стіни залу басейну, туалетів і душових басейну слід облицьовувати керамічною глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.

Медичні приміщення

3.52 В дошкільних закладах загального типу передбачаються такі медичні приміщення: медична кімната, процедурний і фізіотерапевтичний кабінети, ізолятор.

Медична кімната і процедурний кабінет у будинках без оздоровчих груп місткістю до 100 місць розміщуються в одному приміщенні площею не менше 14 м.кв., у будинках понад 100 місць, а також у будинках з оздоровчими групами вони повинні розміщуватися в різних приміщеннях з відокремленими входами площею не менше 14м.кв. і 8м.кв. відповідно.

Медична кімната проектується суміжно з однією із палат ізолятора. Між ними влаштовується засклений проріз на висоті 1,2 м.

3.53 Фізіотерапевтичний кабінет у дошкільних закладах загального типу місткістю від 70 до 100 місць проектується площею 9 м.кв., місткістю понад 100 до 200 місць - не менше 12 м.кв., в закладах понад 200 місць, а також при наявності оздоровчих груп у дошкільних закладах будь-якої місткості - не менше 18 м.кв.

3.54 Стоматологічний кабінет та фітокімнату площею не менше 8 м.кв. кожні, кабінет лікаря-спеціаліста площею не менше 9 м.кв., а також кабінет лікувальної фізкультури (ЛФК) площею не менше 50 м.кв. допускається передбачати додатково в дошкільних закладах, в складі яких є оздоровчі та цілодобові групи, що охоплюють не менше 30% від загальної кількості дітей.

3.55 Кількість місць в ізоляторі дошкільного закладу загального типу не повинна перевищувати 1,5% проектної місткості будинку. До складу ізолятора включаються: приймальна, палати, туалетна та приміщення для дезинфікуючих засобів. Приймальна, якщо в ізоляторі передбачена одна палата, приймається площею не менше 6 м.кв., якщо передбачено дві палати, - не менше 10 м.кв. У приймальній розміщується мийка посуду, яким користується хворий. Палати слід проектувати непрохідними, розрахованими на одне або два місця, площею не менше 6 м.кв. і 9 м.кв. відповідно. Туалетна приймається площею не менше 4 м.кв., для зберігання та приготування дезинфікуючих засобів виділяється окреме приміщення площею 3 м.кв. Виходи з ізолятора у дитячих закладах загального типу місткістю до 160 місць, які проектуються для ІІв, ІІІб, ІІІв кліматичних зон, допускається суміщати із загальними входами до будівель.

3.60 Підлога та опорядження стін у медичних приміщеннях повинні виконуватись із матеріалів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Для підлог у туалетах, душових, ванних слід використовувати керамічну плитку, для облицювання стін на висоту не менше 1,8 м глазуровану.

Службово-побутові приміщення

3.61 В дошкільних закладах загального типу треба передбачати кабінет завідуючого, кімнату завгоспа, методичний кабінет, комору чистої білизни, господарську комору, туалети для персоналу, хол-вестибюль.

3.62 Склад службово-побутових приміщень дитячих будинків та будинків дитини повинен визначатися завданням на проектування в залежності від типу та місткості закладу. Рекомендується передбачати такі групи приміщень: адміністративні, методико-виховні, для зустрічей з родичами, обслуговуючі майстерні (столярну, слюсарну, з ремонту одягу та взуття дітей), складські, побутові (кімната техперсоналу, кастелянська, перукарня, санвузли персоналу), вестибюль з гардеробом.

3.63 Кабінет завідуючого в дошкільних закладах загального типу місткістю до 40 місць об'єднується з кімнатою завгоспа та методичним кабінетом в одному приміщенні площею не менше 12 м.кв., у будинках понад 40 і до 200 місць проектується окремий кабінет завідуючого площею не менше 9 м.кв., а у будинках більшої місткості - не менше 12 м.кв. Окрема кімната для завгоспа передбачається площею не менше 6 м.кв. для будинків місткістю понад 60 місць.

3.64 Методичний кабінет у дошкільних закладах місткістю понад 40 і до 100 місць приймається площею не менше 12 м.кв., понад 100 і до 200 місць - 18 м.кв., понад 200 місць - 24 м.кв. У методичному кабінеті слід передбачати місце для роботи дитячого психолога.

3.65 Господарська комора площею не менше 6 м передбачається у будинках дошкільних закладів загального типу місткістю до 80 місць, у будинках на 90 - 200 місць слід влаштовувати 2 госпкомори площею по 6 м.кв. кожна, а у будинках понад 200 місць - 3 комори загальною площею 24 м.кв.

3.66 Комору чистої білизни в дошкільних закладах загального типу місткістю до 120 місць слід проектувати площею не менше 6 м.кв., місткістю понад 120 місць - площею 10 м.кв. Комору брудної білизни площею до 6 м.кв. допускається проектувати у дитячих закладах на 120 і більше місць. Двері комор повинні бути протипожежними 2-го типу.

3.67 Кімнату кастелянші (кастелянську) площею не менше 6 м.кв. слід передбачати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць.

3.68 Кімнату технічного персоналу площею не менше 8 м.кв. та столярно-слюсарну майстерню площею не менше 18 м.кв. допускається проектувати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 120 місць. У будинках місткістю більше 200 місць - кімнату психологічного розвантаження площею не менше 12 м.кв. Хол-вестибюль у будинках місткістю від 90 до 200 місць приймається площею не менше 12 м.кв., понад 200 місць - не менше 18 м.кв. Туалети персоналу слід обладнувати одним унітазом та одним умивальником.

3.69 Підлога та стіни в адміністративних, методико-виховних приміщеннях і майстернях повинні бути вологостійкими і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла має бути в межах 50-70%.

Харчоблок

3.70 У дошкільних закладах необхідно проектувати харчоблоки, що працюють на сировині. Технологічне обладнання харчоблоків слід приймати на електричному живленні.

Пральня

3.76 Пральня для дошкільних закладів загального типу проектується з двох приміщень: приміщення для прання та сушильно-прасувальної.

4 Інженерне обладнання та вимоги до енергозбереження

Водопостачання і каналізація

4.1 Будинки дошкільних закладів повинні обладнуватись системами господарсько-питного, протипожежного, гарячого водопостачання, каналізацією і водостоком згідно з нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків (додаток 7, п.14). У районах, де не забезпечується безперервне водопостачання, будинки дошкільних закладів її погодженням із замовником слід обладнувати резервними ємкостями для добового запасу води.

4.3 Санітарно-технічне обладнання будинків дошкільних закладів слід передбачати згідно з додатком 2.

4.4 Басейни повинні проектуватися із знезараженням, очищенням і, як правило, рециркуляцією воді з доданням свіжої в об'ємі, що дорівнює 10% ємності ванни на добу. Басейни з ваннами ємкістю 20 м. куб. і менше допускається проектувати без рециркуляції з подаванням свіжої води в об'ємі, що дорівнює 20% ємкості ванни на годину. Басейни слід проектувати з пристроями вторинного використання тепла води, що скидається охолоджуючи її в теплообмінниках.

4.5 Температура води у басейні не повинна бути вища 32 град.С і нижче 29 град.С. Температура гарячої води. що подається на крани змішувачів, які встановлюються у душових та умивальних для дітей, повинна буті не вища 37 град.С і не нижча 34 град.С.

4.6 Влаштування трапів слід передбачати у кухні, заготівельному цеху, мийній кухонного посуду, завантажувальній, приміщенні для прання та душових басейну, туалетних дитячих осередків.

Опалення та вентиляція

4.7 Будинки дошкільних закладів повинні підключатись, як правило, до систем централізованого теплопостачання. В разі неможливості такого підключення слід проектувати теплогенератори при додержанні вимог норм з проектування котельних установок, які рекомендується монтувати в комплексі альтернативними джерелами тепла, наприклад, сонячними колекторами для літнього гарячого водопостачання (додаток 7, п.22). Будинки, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, повинні бути обладнаі лічильниками теплоти. Заходи щодо енергозбереження необхідно виконувати згідно з вимогами норм з проектування громадських будинків та споруд (додаток 7, п.2).

4.8 Пічне опалення проектувати забороняється. В окремих випадках при обгрунтуванні та узгодженні з територіальними органами державної пожежної охорони допускається використання пічного опалення в одноповерхових будинках для сільської місцевості місткістю не більше 20 місць. Використання електричного опалення з замоноліченими у бетон гріючими кабелями не допускається.

4.9 Системи опалення та вентиляції будинків дошкільних закладів слід проектувати відповідно до вимог діючих норм (додаток 7, п. 15). Температура поверхні підлоги ігрових, що розміщуються на 1 поверсі, а також спалень та роздягалень для ослаблених дітей протягом опалювального періоду повинна бути 23 град.С за рахунок підігрівання підлоги. На .поверхні обхідних доріжок басейну в період експлуатаціповинна підтримуватися температура 26-28 град.С.

4.10 Опалювальні прилади повинні бути захищені негорючими екранами або гратами, виготовленими з матеріалів, дозволених до використання МОЗ України. Шафи для сушіння дитячого одягу у роздягальнях, а також рушникосушильники у туалетних повинні обігріватися водою протягом усього року. Об'єм повітря, що видаляється із однієї шафи, слід приймати не менше 10 м.куб./год.

4.11 Розрахункову температуру повітря та кратність повітрообміну у приміщеннях слід приймати за таблицею додатка 3.

4.12 У будинках дошкільних закладів повинна проектуватися витяжна вентиляція, як правило, з природним спонуканням. При відповідному обгрунтуванні для кухні, приміщень плавального бассейну допускається використання механічної витяжної вентиляції.

4.13 Видалення повітря із спалень, які мають наскрізне або кутове провітрювання, допускається передбачати через ігрові приміщення. Транзитні повітроводи не повинні проходити через ігрові, спальні, холи та вестибюлі.

4.14 Зовнішнє повітря, що подається у холодний період року до приміщень, обладнаних механічною витяжною вентиляцією, слід підігрівати конвекторами або радіаторами, що встановлюються у припливних шафах.

Електрообладнання

4.15 Електропостачання дошкільних закладів виконується за ІІ категорією надійності від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення.

4.16 Електрообладнання у будинках дитячих дошкільних закладів слід передбачати згідно з нормами проектування електрообладнання житлових та громадських будинків, правилами влаштування електроустановок (додаток 7, п.20 і п.23). Електропривод та електрообладнання підйомників, а також технологічне обладнання харчоблоку та медичних приміщень проектуютьсзгідно з інструктивними документами відповідних міністерств та відомств.

4.17 У будинках дошкільних закладів необхідно передбачати такі види освітлення: робоче - у всіх приміщеннях; евакуаційне - у коридорах, холах, вестибюлях, на сходах, роздягальнях, кухнях, приміщеннях для прання; аварійне - в електрощитових, теплопунктах, чергових пожежних постах; чергове - у спальнях будинків дитини, дошкільних дитячих будинків та цілодобових груп дошкільних закладів загального типу, а також у палатах приймально карантинного відділення; ремонтне - у технічному підпіллі, теплових пунктах тощо.

4.18 Світильники чергового освітлення слід встановлювати над дверима на висоті не менше ніж 2,2 м від рівня підлоги. Допускається встановлення світильників на висоті 0,3 м від підлоги, але в такому разі напруга у мережі чергового освітлення повинна бути не більше 36 вольт. У спальнях, палатах ізолятора над дверними прорізами повинні бути встановлені світлові покажчики «Вихід» на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги, приєднані до мережі евакуаційного освітлення.

Бактерицидні лампи слід встановлювати у палатах ізоляторів, басейнах, залах ЛФК, медичних приміщеннях, залах для музичних та фізкультурних занять, ігрових. Наявність джерел ультрафіолетового випромінювання не враховується при визначенні рівня штучного освітлення.

4.19 Встановлення штепсельних розеток треба передбачати у всіх приміщеннях. Розетки повинні бути обладнані захисним пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято. Штепсельні розетки звичайного типу, що розміщуються у роздягальнях, ігрових, залах для музичних та фізкультурних занять, необхідно розташовувати на висоті 1,8 м від рівня підлоги.

4.20 Блискавкозахист, а також захисне заземлення медичної апаратури у фізіотерапевтичних кабінетах, процедурних та інших приміщеннях є обов'язковим та виконується згідно з відомчими інструкціями (додаток 7, п.25).

Зв'язок та сигналізація

4.21 У будинках дошкільних закладів слід передбачати влаштування телевізійної, радіотрансляційної та телефонної мережі, пожежної та охоронної сигналізації, а також централізовану систему оповіщення персоналу про пожежу. Приймальні пульти пожежної та охоронної сигналізації встановлюються у приміщенні, де забезпечується цілодобове чергування.

4.22 Антенна та кабельна розводка для приймання телепередач передбачається в ігрових, залах для музичних та фізкультурних занять та методичному кабінеті. Радіоточки встановлюються в адміністративних і господарських приміщеннях, харчоблоці, залах для музичних та фізкультурних занять, ігрових та ігротеках.

Телефони встановлюються у кабінеті завідуючого, медичній кімнаті або кабінеті лікаря, методичному кабінеті, кімнаті завгоспа. Селекторний двосторонній зв'язок завідуючого із завгоспом, груповими осередками, медичними приміщеннями, методичним кабінетом, кастелянською, харчоблоком допускається передбачати у дошкільних закладах місткістю 200 місць і більше.

4.23 Влаштування автоматичної пожежної сигналізації передбачається відповідно до норм з проектування пожежної автоматики будинків та споруд (додаток 7, п.16) у всіх приміщеннях дошкільних закладів, за винятком залу басейну, туалетних, душових, приміщення для прання, комори овочів, бойлерної, насосної, охолоджувальної камери, вентиляційної камери, мийних посуду і тари.

інтер'єр садок конструктивний планувальний



Додаток 1 (обов'язковий)

Кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів, будинках дитини, дитячих будинках для дошкільників та групах короткочасного перебування

	Кількість місць у групах
Найменування груп, вік дітей	Дошкільні заклади загального типу	Будинки дитини	Дитячі будинки	Короткочасного перебування
	Ясельні загального типу
молодші - до 1 року;	10	10	-	-
середні - 1-2 роки;	15	10	-	10
старші - 2-3 роки	15	10	-	-
	Ясельні оздоровчі
молодші - до 1 року;	-	10	-	-
середні - 1-2 роки;	15	10	-	10
старші - 2-3 роки;	15	10	-	-
	Дошкільні загального типу
молодші - 3-4 роки;	20	-	15	-
середні - 4-5 років;	20	-	15	15
старші - 5-6 років;	20	-	15	-
підготовчі- 6-7 років;	20	-	15	-
	Дошкільні оздоровчі
молодші - 3-4 роки;	20	-	15	-
середні - 4-5 років;	20	-	15	15
старші - 5-6 років;	20	-	15	-
підготовчі- 6-7 років.	20	-	15	-

Примітка. У дошкільних закладах загального типу для сільської місцевості допускається передбачати змішані ясельно-дошкільні групи.

Кількість місць у змішаних групах дозволяється приймати до 15.

Примітка. У кабінетах лікаря, фізіотерапевтичному, масажу слід передбачати по одному умивальнику зі змішувачем для дорослих.



Додаток 2 (обов'язковий)

Розрахункова температура повітря та кратність повітрообміну у приміщеннях дошкільних закладів

Найменування приміщень	Розрахункова температура повітря, oС	Повітрообмін за годину у кліматичних зонах ІІв, ІІІб, ІІІв, ІUв	Приплив	Витяжка
Ігрові, роздягальні
ясельних груп;	22	21	-	1,5
молодших дошкільних групп	21	20	-	1,5
середніх та старших дошкільних групп	20	19	-	1,5
Спальні:
ясельних груп;	21	20	-	1,5
дошкільних групп	19	18	-	1.5
Туалетні:
ясельних груп;	22	21	-	1,5
дошкільних групп	20	19	-	1,5
Буфетні	16	16	-	1,5
Зали для музичних та фізкультурних занять, ігротеки	19	18	-	1,5
Приміщення бассейну	30	30	-	За розрахунком
Медичні кімнати	22	21	-	1
Службово-побутові приміщення	18	17	-	1
Кухня (гарячий цех)	16	15	-	За розрахунком
Пральня: приміщеня для прання	18	18	5	5
сушильно-прасувальна	16	16	5	5
Кабінети:
фізіотерапії;	28	28	-	1,5
Массажу	28	28	-	1,5
Переходи	18	18	-	-

Примітка. У туалетах і душових басейну, туалетах персоналу, якщо вони проектуються без вікон, витяжка повинна бути не менше трьохкратної.

Додаток 4 (рекомендований)

Контрольні питомі показники розрахункової (нормованої) площі, загальної площі та будівельного об'єму ясел-садків загального типу

Кількість місць ясельних та дошкіьних груп	Співвідношення	Мінімально допустимі площі приміщень та будівельний об'єм (не менше)	Рекомендовані площі пиміщень та будівельний обєм
			Без басейну	З басейном
		Нормована S м.кв. на місце	Загальна S м.кв. на місце	Будівельний обєм м.куб. на місце	Нормована S м.кв. на місце	Загальна S м.кв. на місце	Будівельний обєм м.куб. на місце	Нормована S м.кв. на місце	Загальна S м.кв. на місце	Будівельний обєм м.куб. на місце
35	1:1	11,6*	14,5*	55*	14,1	17,5	66,5	-	-	-
75	1:3	11,6	14,5	55,5	11,6	14,5	55,5	-	-	-
110	2:4	10,6	13,5	51,5	11,1	14	53,5	12,5	16	60,5
150	2:6	10,6	13,5	52	11,1	14	54,5	12	15,5	59,5
220	4:8	10,2	13,5	49	10,9	14	51,5	11,5	15	55
260	4:10	9,8	12	47,5	10,4	13	50	11	14	52,5
У середньому		10,5	13,5	52	11	14	53	12	15	57

*Із складу приміщень виключено зал для музичних та фізкультурних занять.



Додаток 7 (обов'язковий)

Список основних нормативних документів, що використовуються при проектуванні будинків дитячих дошкільних закладів, на які наведені посилання у цих нормах

1. ДБН 360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

2. ДБН В.2.2-2-97 Громадські будинки та споруди

3.ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

3. СНиП 2.01.01-82 Строитсльная климатология и геофизика

4. СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы

5. СНиП ІІ-3-79** Строительная теплотехника

6. СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусствснное освещение

7. СНиП ІІ-7-81** Строительство в сейсмических районах

8. СНиП ІІ-12-77 Защита от шума

9. СНиП 2.01.07-85 Нагрузки и воздействия

10. СН 429-71 Указания по размещению обьектов строительства и ограничению этажности в сейсмических районах

11. СНиП 2.01.09-91 Здания и сооружения на подрабатываемых территориях и просадочных грунтах

12. СНиП 2.01.15-90 Инженерная защита территорий, зданий и сооружений от опасных геологических процессов. Основные положения проектирования

1З. СНиП 2.03.13-88 Полы

14. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий

15. СНиП 2.04.05-91 Отопленне, вентиляция и кондиционирование

16. СНиП 2.04.09-84 Пожарная автоматика зданий и сооружений

17. СНиП 3.05.06-85 Злектротехнические устройства

18. СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации

19. СН 512-78 Инструкция по проетированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин

20. ПУЭ (1986г.) Правила устройства электроустановок

21. ВСН 46-86 Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения

22. ВСН 52-86 Установки солнечного горячего водоснабжения

23. ВСН 59-88 Злектрооборудование жилых и общественных зданий и сооружений

24. ВСН 60-89 Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования

25. РД 34.21.122-87 Инструкния по устройству молниезащиты зданий и сооружений

26. РБН 356-91 Положення про радіаційний контроль на об'єктах будівництва та підприємствах будіндустрії і будматеріалів України

27. СанПиН 3231-85 Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений

28. СанПиН 5146-89 Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства, оборудования, содержания и режима работы на персональных злектронно-вычи слительных машинах и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислитсльной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений.

Санітарно-гігієнічні вимоги щодо дитячих дошкільних закладів

Відповідно до санітарних норм і правил, на 1000 мешканців населеного пункту, з метою забезпечення дітей віком від 2 місяців до 7 років, планується 70-90 місць у дитячих дошкільних закладах.

Дитячі ясла-садки в містах планують на 150-300 місць для обслуговування дітей віком від 1,5 до 7 років. Як правило, утворюють три ясельні групи: молодшу (від 2 місяців до 1 року), середню (від 1 до 2 років) і старшу (2-3 роки), а також 3 дошкільні: молодшу (3-4 роки), середню (4-5 років), старшу (5-6 років).

У кожному сільському населеному пункті, де мешкає понад 12 дітей дошкільного віку, теж організовують дошкільні заклади. Місткість ясел-садків установлюють на основі розрахунку: 65 місць на 100 дітей дошкільного віку, включаючи сезонні місця. Потужність закладів на літній період збільшують за рахунок організації дитячих павільйонів на 1-2 групи.

Кількість дітей в молодших ясельних групах не повинна перевищувати 15, у решті ясельних - 20, в дошкільних - 25 дітей. Ясла-садки на 1-2 групи І рекомендується кооперувати з початковими школами. Ясла-садки на 2-4 групи в основному комплектують з неповними середніми школами, в яких зменшено наповненість початкових класів.

З метою попередження поширення інфекційних захворювань в дошкільних закладах необхідно дотримуватись принципу групової ізоляції. Основним приміщенням у дошкільному закладі є гральня-їдальня (ясла) або групова (садок) кімната площею 2,5 м2 на дитину.

Кожна група повинна мати самостійний вхід, а також приймальню, спальню та туалет.

Передбачається зал для музичних та гімнастичних занять площею 75-100 м. кв.

Для дітей ясельного віку необхідно передбачити місце для зберігання візків і санчат.

Крім перелічених приміщень, в яслах-садках передбачаються кухня, пральня та приміщення для зберігання продуктів.

Важливо, щоб усі основні приміщення мали природне освітлення. Глибина їх не повинна перевищувати 6 м. Незалежно від виду опалення, температура повітря в основних приміщеннях протягом року повинна дорівнювати 20 °С, а в горшковій та кабінеті медичного персоналу - 22 °С (з перепадами не більше ніж 2-2,5 °С), відносна вологість повітря - у межах 40-50 %, швидкість руху повітря - у межах 0,2-0,3 м/с.

Ігрові-їдальні й групові приміщення обладнують столами і стільцями відповідно до кількості дітей в групі. Приміщення групових кімнат після занять, обіду, до і після сну необхідно провітрювати.

Найкращим є наскрізне провітрювання і водночас вологе прибирання приміщень, яке потрібно проводити при відсутності дітей і закінчувати за 30 хвилин до їх приходу.

В перехідні сезони року час провітрювання не повинен перевищувати 15 хвилин, а при температурі зовнішнього повітря нижче 0°С -- 3 хвилини. Крім умивальника, там повинна бути полиця для білизни, скриня для предметів догляду за дітьми та бак для брудної білизни. Прибирають приміщення й обладнання за допомогою окремого маркованого інвентарю. Усі предмети (ганчірки, щітки тощо) після використання полощуть у воді і 0,2 % розчині хлорного вапна, після чого висушують.

Велике значення надається проведенню оздоровчих заходів. З метою загартування діти повинні займатися фізкультурою в спортивному одязі (труси, майка, тапочки). У теплу пору року заняття проводять на вулиці. Це рекомендується робити і взимку, але тільки за умови високого ступеня загартування дітей, наявності відповідного одягу й оптимального чергування швидких І повільних рухів. Обов'язково двічі на день, в першій і другій його половині, організовують прогулянки й ігри для дітей на вулиці загальною тривалістю не менше ніж 3-4 години за будь-якої погоди. Оздоровчі заходи необхідно проводити під постійним контролем медичного персоналу та включати у їх структуру повітряні й сонячні ванни, водні процедури, сон на відкритому повітрі тощо.

Санітарні норми припустимого шуму в приміщеннях житлових і суспільних будівель і на території житлової забудови

Санітарні норми встановлюють припустимі рівні шуму, що проникає в приміщення житлових і суспільних будівель від зовнішніх і внутрішніх джерел, і припустимі рівні шуму на території житлової забудови.

Нормованими параметрами постійного шуму є рівні звукового тиску L, дб, в октавних смугах часто зі середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц (октавні рівні звукового тиску). Для орієнтовної оцінки допускається використання рівнів звуку L, A, дба.

Нормованими параметрами непостійного шуму є еквівалентні (по енергії) рівні звуку L, дба й A экв. Максимальні рівні звуку L, дба, A макс.

Оцінка непостійного шуму на відповідність припустимим рівням повинна проводитися одночасно по еквівалентному й максимальному рівнях звуку.

Припустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку, еквівалентних і максимальних рівнів звуку проникаючого шуму в приміщення житлових і суспільних будівель, і шуму на території забудови слід ухвалювати по таблиці 1.

Таблиця 1

№ п/п	Призначення приміщень або територій	Час доби	Рівні звукового тиску, дБ	в октавних смугах частот зі середньо-геометричними частотами, Гц	Рівні звуку LA	экв. Уров. звуку LA экв, дБА	Максимальні рівні звуку LA макс., дБА
1	Житлові кімнати квартир, житлові приміщення будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для старих і інвалідів, спальні приміщення в дитячих дошкільних установах і школах-інтернатах	с 7 до 23 г. с 23 до 7 г.	63-52 55-44	45-39 35-29	35-32 25-22	30-28 20-18	40-55 30-45
2	Території, що безпосередньо прилягають до житлових будинків, будівель поліклінік, амбулаторій, диспансерів, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для старих і інвалідів, дитячих дошкільних установ, шкіл і інших навчальних закладів, бібліотек.	с 7 до 23 г. с 23 до 7 г.	75-66 67-57	59-54 49-44	50-47 40-37	45-43 35-33	55-70 45-60

Виправлення на місце розташування об'єкта слід ураховувати тільки для зовнішніх джерел шуму в житлових кімнатах квартир, спальних приміщеннях будинків відпочинку й пансіонатів, спальних приміщеннях дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів, у будинках-інтернатах для старих і інвалідів, палатах лікарень і спальних кімнатах санаторіїв, житлових кімнатах гуртожитків і номерах готелів і на територіях житлової забудови.



Список використаних джерел літератури

1. Король І.Г., Світко В.А. Дитячі дошкільні заклади (проектування і будівництво). - К.: Будівельник, 1969 р.

2. Ерошина Г. Меблі та ігрове статкування для дітей дошкільного віку. - М.: ВНИИТЕ, 1972 р.

3. Гайказова Р.Т., Костикіна Т.Д. Оформлення дитячих дошкільних закладів. - М.: Просвітництво, 1974 р.

4. [http://www.str67.ru/mm/404/ Тепло- та шумоізоляційний матеріал.

5. [http://vertіkal.com.ua/trade/floor/gvl.html Гіпсокартон.

6. [http://www.konstanta.kіev.ua/ru/publіcatіons/str121/5558] Шпаклівка.

7. [http://www.ec-a.ru/іndex.php?mn=razdel&mns=sgtygd1qkvdd4_ru] Фарба.

8. [http://nexans.kharkov.ua/sіstema-teplіy-pol.html] Тепла підлога.

9. [http://www.stek.ua/d/kovrovіe.htm] Ковролін.

10. [http://mіrpotolkov.com.ua/] Натяжна стеля.

11. [http://www.ganza.com.ua/іnfo/catalogue_oboі/24/] Шпалери.

12. [http://www.remmers.ua/products/02/08/] Наливна підлога.

13. [http://www.voltus.com.ua/cat/194/] Галогенові лампи.

14. [http://www.neon-world.ru/] Неонова під світка.

15. [http://zakon.nau.ua/doc/?code=va117243-96] Державні будівельні норми України.

16. [http://osvіta.ua/school/theory/740] Санітарно-гігієнічні норми України.

17. [http://moz.org.ua/іndex.php?fіle=subject&spec_іd=122&tema_іd=7] Санітарні норми України допустимого шуму.

Размещено на Allbest.ru