Проект 15-ти поверхового житлового будинку з вбудованою поліклінікою у місті Дніпропетровськ

м

41150.9

Зокрема: житлової частини

м

32850.1

поліклініки

м

5701.2

нижче відм. ±0.000

м

2599.8



Техніко-економічні показники по поліклініці

№п\п	Найменування	Од.вим.	Показники
			1-й пов.	2-й пов.	По будівлі
1	Кількість поверхів	пов.			2
2	Загальна площа будівлі	м	735.7	703.6	1439.3
3	Корисна площа будівлі	м	629.3	581.6	1210.9
4	Розрахункова площа будівлі	м	601.4	581.6	1183.0
5	Будівельний об'єм будівлі	м	2598.8	2814.3	5701.2
6	Площа забудови	м			1015.4
	Зокрема прибудови	м			87.3

3. Науково-дослідна робота студента

Однією з вагомих характеристик житла в процесі експлуатації будинку є теплопровідність будівельних конструкції та інженерних комунікації.

Чим нижча теплопровідність матеріалів, тим ліпша якість ізоляції будівлі, що істотно впливає на зменшення споживання тепло енергії; у свою чергу, це знижує забруднення навколишнього середовища викидами у повітря діоксиду вуглецю, який утворюється внаслідок згорання палива для вироблення тепло-енергії, і частково спричинює парниковий ефект.

Усе це потребує вжиття кардинальних заходів щодо підвищення теплоізоляційної здатності огороджувальних конструкцій будівлі.

Головними джерелом теплових втрат в будівлі є вікна. Питомий тепловий потік крізь двохшарове засклення приблизно в 5 разів перевищує тепловий потік, котрий проходить крізь стіни. Але враховуючи, що площа засклення в звичайному будинку складає 15-20% від площі стін, можна рахувати, що теплові втрати крізь стіни перевищують теплові втрати крізь віконні прорізи. У загальному об'ємі сумарних теплових втрат всього будинку втрати тепла крізь стіни - максимальні.

Мал.3.1. Втрати та джерела тепла.

В останні роки при будівництві житлових багатоповерхових будинків все ширше упроваджується монолітно-каркасна конструктивна система будівлі, при якій зовнішні стіни виконують із традиційного матеріалу - цегли. Несучу функцію виконує цегляна стіна товщиною одна або півтори цегли (250мм, 380мм), а в якості утеплювача для досягнення необхідного значення опору теплопровідності стін використовують різноманітні сучасні високоефективні теплоізоляційні матеріали.

Утеплюючий шар може розташовуватись:

а) в стіні (колодязна кладка);

б) на внутрішній поверхні огороджуючої конструкції;

в) на зовнішній поверхні огороджуючої конструкції.

Мал.3.2. Системи утеплення: а) в стіні (колодязна кладка), б) на внутрішній поверхні огороджуючої конструкції, в) на зовнішній поверхні огороджуючої конструкції.

Для порівняння даних систем утеплення розглянемо їх більш детально, та зробимо теплотехнічний розрахунок і визначимо точку роси в кожній системі.

Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій та визначення точки роси

Вихідні данні:

- район будівництва - м.Дніпропетровськ.

- температурна зона будівництва - II

- зона вологості - суха

- температурно- вологісний режим у приміщені - нормальний

- режим експлуатації огороджуючої конструкції у зонах вологості - А

- температура в приміщенні +20С

- середня температура найбільш холодної доби із забезпеченням

0,92С t=-28С

- середня температура найбільш холодних 5-ти діб із

забезпеченням 0,92С t=-23С

- нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції -

R=2.1

- максимальна пружність водяної пари внутрішнього повітря

Е=2338 Па

- дійсна волога

а) теплотехнічний розрахунок системи утеплення в стіні (колодязна кладка):

Мал.3.3. Система утеплення в стіні (колодязна кладка).

Таблиця 3.1

№ п/п	Назва шару	Товщина ?, м	Щільність ?, кг/м	Коефіцієнт теплопровідності ?,Вт/мС	Коефіцієнт теплозасвоєння S,Вт/мС
1	Вапняний розчин	0,02	1600	0,7	8,69
2	Цегла силікатна	0,12	1800	0,76	9,77
3	Жорстка мінераловатна плита (Rockwool 1000x600)	Х	50	0,052	0,42
4	Цегла силікатна	0,12	1800	0,76	9,77
5	Полімерцементна штукатурка (Ceresit)	0,03	1700	0,7	8,95

Розрахунок опору теплопередачі конструкції:

опір теплосприйняття, опір тепловіддачі, опір конструкції, коеф. теплосприйняття внутрішньої поверхні стіни, коеф. тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни

Приймаємо товщину утеплювача 80мм.

Визначення теплової інерції огороджуючої конструкції:



Розрахункова температура зовнішнього повітря дорівнює

Будуємо лінію падіння температур:

Визначаємо точку роси:

Дійсну пружність водяної пари визначимо за формулою

Па

Точка роси у приміщені

Перевіримо можливість утворення Мал.3.4. Лінія падіння температур конденсату на внутрішній поверхні стіни системи утеплення в стіні >

Конденсат утворюватись не буде.

б) теплотехнічний розрахунок системи утеплення на внутрішній поверхні огороджуючої конструкції:

Мал.3.5. Система утеплення на внутрішній поверхні огороджуючої конструкції.

Таблиця 3.2

№п/п	Назва шару	Тов-щина ?, м	Щіль-ність ?, кг/м	Коефіцієнт теплопровідності ?,Вт/мС	Коефіцієнт теплозасвоєння S,Вт/мС
1	Суха штукатурка	0,012	800	0,19	3,34
2	Жорстка мінераловатна плита (Rockwool 1000x600)	Х	50	0,052	0,42
3	Цегла силікатна	0,38	1800	0,76	9,77
4	Полімерцементна штукатурка (Ceresit)	0,03	1700	0,7	8,95

Розрахунок опору теплопередачі конструкції:

опір теплосприйняття, опір тепловіддачі, опір конструкції, коеф. теплосприйняття внутрішньої поверхні стіни, коеф. тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни

Приймаємо товщину утеплювача 70мм.

Визначення теплової інерції огороджуючої конструкції:



Розрахункова температура зовнішнього повітря дорівнює

Будуємо лінію падіння температур:

Визначаємо точку роси:

Дійсну пружність водяної пари визначимо за формулою:

Па



Мал.3.6. Лінія падіння температур системи внутрішнього утеплення

Точка роси у приміщені

Перевіримо можливість утворення конденсату на внутрішній поверхні стіни

>

Конденсат буде утворюватись в утеплюючому шарі.

в) теплотехнічний розрахунок системи утеплення на зовнішній поверхні огороджуючої конструкції:



Мал.3.7. Система утеплення на зовнішній поверхні огороджуючої конструкції.

Таблиця 3.3

№п/п	Назва шару	Тов-щина ?, м	Щіль-ність ?, кг/м	Коефіцієнт тепло-провідності ?,Вт/мС	Коефіцієнт теплозасвоєння S,Вт/мС
1	Вапняний розчин	0,02	1600	0,7	8,69
2	Цегла силікатна	0,38	1800	0,76	9,77
3	Жорстка мінераловатна плита (Rockwool 1000x600)	Х	50	0,052	0,42
4	Полімерцементна штукатурка (Ceresit)	0,02	1700	0,7	8,95

Розрахунок опору теплопередачі конструкції:

опір тепло сприйняття

опір тепловіддачі

опір конструкції

коеф. теплосприйняття внутрішньої поверхні стіни

коеф. тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни

Приймаємо товщину утеплювача 75мм.

Визначення теплової інерції огороджуючої конструкції:

Розрахункова температура зовнішнього повітря дорівнює

Будуємо лінію падіння температур:

Мал.3.8. Лінія падіння температур системи зовнішнього утеплення.

Визначаємо точку роси:

Дійсну пружність водяної пари визначимо за формулою

Па

Точка роси у приміщені

Перевіримо можливість утворення конденсату на внутрішній поверхні стіни

>

Конденсат утворюватись не буде.

Порівнюючи результати розрахунків бачимо, що з погляду теплотехніки всі ці рішення є тотожними і рівноправними. Основна вимога до них (сумарний опір теплопередачі всіх шарів (незалежно від місця їх розташування) повинен відповідати нормативним вимогам R) - виконується

Проте комфортна температура всередині приміщення взимку -- це не єдина умова створення комфортного місця існування. Друга обов'язкова умова -- нормальна вологість, що не переходить верхню межу в 50-60%, що часто порушується. Протягом години людина виділяє від 70 до 100 г вологи. Якщо при цьому він знаходиться в житловому приміщенні, то до цієї кількості необхідно додати вологу, що з'являється при приготуванні їжі, пранні і т.п., внаслідок чого вологість збільшується на багато разів. Тому для створення комфортного і здорового мікроклімату зовнішні стіни повинні "дихати", що означає -- володіти хорошою повітрє- і паропроникністю.

З погляду паропроникності, різниця в послідовності розташування шарів в огороджуючій конструкції вельми істотна. Для того, щоб побутова волога безперешкодно видалялася з приміщення крізь стіни, опір паропроникності шарів повинен зменшуватися у напрямку до атмосфери. Якщо ж шар, наступний за теплоізоляційним матеріалом, володіє меншою паропроникністю, ніж утеплювач, то в теплоізоляторі відбуватиметься накопичення вологи. Вологісний режим будівельних конструкцій тісно пов'язаний з тепловим.

Відомо, що вологий будівельний матеріал, особливо теплоізоляційний, неприйнятний як з гігієнічної точки зору, так і з теплотехнічної. При збільшенні вологи різко збільшується коефіцієнт теплопровідності і, відповідно, знижується загальний опір теплопередачі конструкції. Вологі конструкції -- причина утворення грибка, цвілі. Окрім теплотехнічного і санітарно-гігієнічного значення нормальний вологісний режим огорожі має також і велике технічне значення, оскільки обусловлює довговічність огорожі.

Розглянемо більш детально наведені системи утеплення огороджуючих конструкцій:

- на внутрішній поверхні огороджуючої конструкції:

Розміщення теплоізоляційного матеріалу з внутрішньої сторони захищаючої конструкції фахівці вважають виправданим в окремих випадках. Наприклад, якщо будівля є пам'ятником архітектури, і розміщення утеплювача зовні може змінити його зовнішність. Ще одним з найбільш значущих плюсів внутрішньої тепло- ізоляції є те, що утеплення можна провести лише в деяких приміщеннях. Також при переліку переваг згадують можливість реалізації у будь-який час року і доби, оскільки роботи ведуться всередині приміщення. І, нарешті: система внутрішнього утеплення відноситься до категорії дешевих.

Але вади внутрішнього утеплення є дуже вагомі:

По-перше, розміщення теплоізоляційного матеріалу усередині виправдане тільки з погляду теоретичної теплотехніки, оскільки загальний термічний опір не залежить від послідовності розташування шарів різних матеріалів в захищаючих конструкціях. З погляду дифузії водяної пари шари різних матеріалів повинні бути розташовані в тій послідовності, при якій опір паропроникності при русі пари з приміщення назовні зменшується. Інакше відбуватиметься конденсація водяної пари в утеплювачі, що приведе до його намокання і, відповідно, зниження опору теплопередачі. Для запобігання проникненню водяної пари в шар утеплювача з внутрішньої сторони захищаючої конструкції розташовують шар пароізоляції. Проте виконання системи пароізоляції вимагає певних і додаткових витрат на монтаж.

По-друге, зменшується загальна площа приміщення за рахунок збільшення товщини стін.

По-третє, перегородки і перекриття, зав'язані на несучу стіну, як правило, не мають теплоизолирующих вкладишів. Таким чином, по всьому периметру приміщення утворюються численні "місткі холоду", по яких тепло безперешкодно "витікає" на вулицю, а ефективність системи внутрішньої ізоляції наближується до нуля.

По-четверте, теплоінерційність захищаючої конструкції невелика, що в значній мірі погіршує клімат в приміщенні.

По-п'яте, пароізоляційна плівка, яка використовується в системі, перешкоджає видаленню побутової вологи. В результаті приміщення вимагає додаткової вентиляції, наслідком якої, часто, є втрата тепла, заощадженого шляхом установки теплоізоляції.

- в стіні (колодязна кладка):

Конструктивне рішення, при якому утеплювач розміщують всередині стіни застосовувався ще з середини XIX століття. Переваги колодязної кладки нечисленні, але при цьому є і вельми істотні:

- висока стійкість конструкції до дії вогню;

- захисні конструкції мають відносно невелику вагу і товщину;

- це рішення відноситься до розряду недорогих;

- прийнятно для прихильників виду фасаду "під цеглинку".

Перелік недоліків значно довший і вагоміший:

По-перше, в переважній більшості випадків довговічність теплоізоляційного матеріалу (зокрема, пінополістиролу) помітно нижче, ніж ресурс зовнішніх (по відношенню до утеплювача) шарів. В результаті цього через якийсь час відбувається повна або часткова деструкція пінополістиролу, а якщо використано мінеральна або скловолокона вата, то вона ущільнюється і осідає, внаслідок чого теплоізоляційні властивості стіни знижуються в 1.5-2 рази. В результаті -- холодні стіни і виникаючий, на них конденсат, наслідком якого -- утворення грибка і пошкодження обробного шару, що

викликає необхідність регулярно оновлювати обробку внутрішніх стін.

По-друге, цій конструкції властиві низькі контролепридатність і ремонтопридатнісь, тому діагностувати і виправити помилку, якщо вона допущена при монтажі або при проектуванні, вельми складно і дорого.

По-третє, як правило, точка роси в таких конструкціях, знаходиться в утеплювачі, тому в нім накопичується волога, що знижує теплоізоляційні якості.

По-четверте, ще один недолік такого утеплення -- додаткова кількість

"містків холоду". Вони утворюються внаслідок перев'язки двох шарів кладки між собою і знижують опір теплопередачі стіни.

По-п'яте, існує два варіанти виконання колодязної кладки: з вентильованим зазором між зовнішньою стіною і утеплювачем і без такого. Перший -- правильніший, оскільки в утеплюючому шарі неминуче випадання конденсату.

По-шосте, поширена помилка -- застосування гнучких зв'язків з чорного металу. Дуже часто теплоізоляція виконується на першому етапі робіт, а потім приступають до "мокрих" процесів усередині приміщень (бетонні стягування, штукатурні роботи), які ведуть в зимовий період. Відбір проб на деяких проблемних об'єктах показав, що мінераловатна плита може набирати до 30% конденсату, що утворюється в прошарку. Сміливо можна припустити, що в цьому випадку в результаті корозії протягом 5-7 років від гнучких зв'язків нічого не залишиться. Один з варіантів рішення -- використання гнучких зв'язків з полімерів. В цьому випадку збільшується їх довговічність, поліпшуються теплоізоляційні властивості стіни, оскільки теплопровідність полімеру невисока.

- на зовнішній поверхні огороджуючої конструкції (система "мокрого" типу):

Штукатурні системи утеплення так званого "мокрого" типу -- "молоде" конструктивне рішення, вони з'явилися в другій половині ХХ століття.

У реалізації системи зовнішнього утеплення з штукатурною обробкою в основному використовують два конструктивні варіанти, для класифікації яких найчастіше застосовують такі позначення:

- системи скріпленої теплоізоляції, в яких здійснено жорстке закріплення

утеплювача на стіні, які ще називають системами з невеликою товщиною захисного шару або системи легкого типу;

- системи з рухомими (маятниковими) сталевими елементами кріплення теплоізоляції (відповідно: товстошарові або важкі, оскільки товщина штукатурних шарів у них складає 20-30 мм).

Область застосування їх схожа. Особливість систем з рухомим кріпленням утеплювача -- роздільна робота стіни і теплоізоляційного шару, що дозволяє компенсувати деформації, що виникають при зміні температурно-вологісного режиму в захисному покритті. До переваг даних систем можна віднести менш жорсткі вимоги до рівності основи, її якості, вони можуть застосовуватися на відносно слабких основах. Менш вимогливі системи і до щільності вживаного утеплювача. В даному випадку використовується мінераловатний або стекловолоконий утеплювач, який наколюється на анкери з шарніром, потім накладається зварна сітка з неіржавіючої сталі і зверху -- шар штукатурки. Монтаж утеплювача можна проводити при від'ємній температурі, оскільки він кріпиться до конструкції стіни тільки механічним способом без застосування клейових сумішей. Найбільш популярною у нас в країні зважаючи на низьку вартість, відсутність штукатурних станцій і досвіду роботи з важкою системою є "легка" система, для якої характерний тонкий штукатурний шар.



Мал.3.9. Система утеплення Ceresit

Система, в якій застосовані мінеральні теплоізоляційні матеріали, найбільш універсальна і обмежень практично не має.

Система утеплення з використанням пінополістерольного утеплювача призначена для будівель і споруд до трьох поверхів. Вид системи з пінополістерольных плит з поясами з мінеральних плит призначений для утеплення будівель і споруд різного призначення висотою до 9 поверхів включно (виключення -- лікувальні установи із стаціонарами). Також їх можна застосовувати в будівлях і спорудах понад 9 поверхів за умови їх устаткування спеціальною технікою для гасіння пожежі на висотах понад 26,5 м (10 поверхів), проте в цьому випадку повинні бути виконані наступні вимоги:

- у будівлях і спорудах до трьох поверхів з крівлею, виконаною з горючих матеріалів, слід передбачити обрамлення стін поясами з шару негорючого утеплювача шириною не менше чим дві його товщини;

- у будівлях і спорудах до п'яти поверхів включно, необхідно

виконувати обрамлення віконних отворів поясами з негорючого волокнистого утеплювача шириною не менше чим дві його товщини, і суцільним поясом з негорючого волокнистого утеплювача на рівні третього поверху будівлі або споруди;

- у будинках заввишки до десяти поверхів включно необхідно виконувати обрамлення віконних отворів поясами з негорючого волокнистого утеплювача і, крім того, розділити поясами з негорючого утеплювача фасади по горизонталі через кожні три поверхи;

- для будівель шкіл, дитячих дошкільних установ слід виконувати пояси з негорючих плиткових утеплювачів нижньої частини будівлі до відмітки 2 м від нульової відмітки включно.

Штукатурні системи вважаються одними з найефективніших, тому як створюють єдиний, без розривів, контур теплоізоляції, який не залишає можливості для утворення містків холоду. Позитивними сторонами цих систем вважаються: - несуча стіна не схильна до змінного замерзання і відтавання, а також впливу інших атмосферних дій, що благотворно позначається на довговічності стіни; - при такому розташуванні утеплювача точка роси зрушується в теплоізоляційний шар, унаслідок чого виключається поява вогкості на внутрішній частині стіни; - відсутність необхідності створення паробар'єру усередині приміщення, внаслідок чого в приміщеннях створюється сприятливіший мікроклімат, ніж при утепленні зсередини; - зростання теплоакумулюючої здатності масивної частини стіни. Наприклад, при зовнішній теплоізоляції цегляних стін вони, при відключенні джерела тепла, остигають в 6 разів повільніше, ніж стіни з внутрішньою теплоізоляцією при одній і тій же товщині шару утеплювача; - дозволяє у ряді випадків поліпшити оформлення фасадів будівель, що реконструюються або ремонтованих; - зручність укладання теплоізоляційних плит на будь-які архітектурні елементи фасаду;

- не зменшує площу приміщень; - забезпечує можливість утеплення будівель без створення дискомфортних умов мешкання або виселення мешканців. Крім перерахованого в перелік переваг утеплення мокрого типу також включають покращені звукоізоляційні характеристики отриманої огороджуючої конструкції.

Звичайно, штукатурним системам властиві і недоліки, які характерні як всім видам систем, так і залежно від вживаного утеплювача. Наприклад, при використанні пінополістиролу відбувається накопичення вологи усередині шару утеплювача, що через декілька років зводить ефект утеплення практично до нуля. Окрім цього види пінополістиролу володіють низькими показниками по паропроникності, тому шар утеплювача перешкоджає виведенню водяної пари з приміщень, що утворюються в результаті життєдіяльності людини. Через це в житлі створюється дискомфортний для мешканців мікроклімат у вигляді підвищеної вологості. У несучих стінах відбуваються усадкові процеси, на них також впливають динамічні навантаження, що створюються, наприклад, метрополітеном, залізничним або автотранспортом, природними коливаннями ґрунту, зсувом ґрунтів і т.д. Всі ці процеси негативно відбиваються на цілісності штукатурної системи при використанні "легкого" варіанту, тому як штукатурний шар в цьому випадку працює як би на зріз. Цілісність зовнішнього обробного шару порушується і в холодний період. Навіть при мінімальному волого поглинанні і максимальною паропроникності зовнішній обробний шар і склеювальний розчин насищаються вологою, яка при замерзанні розширюється, руйнуючи штукатурний "пиріг", навіть якщо штукатурки і володіють хорошою еластичністю. Штукатурним системам характерна низька ремонтопригодність. Застосування штукатурних систем має ряд обмежень. В першу чергу, це кліматичні рамки, оскільки дана технологія припускає наявність мокрих процесів, які можуть проводитися тільки в теплу погоду. Роботи по пристрою теплоізоляційних систем слід виконувати при температурах від 5°С до 25-30°С, без попадання прямих сонячних променів, бажано також відсутність вітру.

При виготовленні "легкої" системи необхідне проведення підготовчих робіт: очищення, вирівнювання, висушування поверхні, на які буде нанесена система утеплення.

Одним із різновидів системи утеплення на зовнішній поверхні огороджуючої конструкції є система "вентильований фасад".

Мал.3.10. Система утеплення "вентильований фасад".

Навісний фасад є конструкцією, що складається з матеріалів облицьовування (плит або листових матеріалів) і підоблицювальної конструкції, яка, у свою чергу, кріпиться до стіни так, щоб між захисний- декоративним покриттям і стіною із закріпленим на ній теплоізоляційним шаром залишався повітряний проміжок. Необхідна товщина теплоізоляційного шару в системі вентильованого фасаду визначається шляхом теплотехнічного розрахунку, виходячи з умови, що опір теплопередачі всієї стінної конструкції буде не нижчий за нормативне значення. Недоліки "вентильованих фасадів":

- Експлуатаційне зниження теплозахисних властивостей. Більшість використовуваних методів захисту теплоізоляційних матеріалів від попадання вологи не дають 100-процентного ефекту, внаслідок чого значення опору теплопередачі на етапі експлуатації можуть істотно відрізнятися від проектних. Проникнення вологи в теплоізолятор походить з конструкцій, що утеплюються, в результаті дифузії з експлуатованих приміщень, а також під час несприятливого (для фасаду) поєднання вітру і дощу. Накопичення вологи приводить до того, що, за деякими даними, при підвищенні вологості на 1% від об'єму мінвати її теплозахисні властивості знижуються в 2 рази. Проте при виконанні вентильованого фасаду на висотних будівлях у верхній частині вентканалу потужність повітряного потоку достатньо велика, і досить часто відбувається відрив вітрозахисних плівок, що загрожує втратою вентиляції.

- Акустика. Вентильовані фасади при певній силі вітру починають свистіти і гудіти. Це викликано великою довжиною кронштейнів для кріплення навісних елементів, а також відсутності жорсткості самої вати, що створює сприятливі умови для виникнення вібрацій.

- Вартість. В порівнянні з іншими системами утеплення фасадів вентильовані --далеко не найдешевші, такі, що вимагають значних капітальних вкладень на етапі будівництва.

Переваги "вентильованих фасадів":

- Технологічність. Передмонтажна підготовка стіни -- вирівнювання, висушування, очищення не потрібні. Монтаж системи вентильованих фасадів простий, але вимагає кваліфікації і підготовки робочих. Немає необхідності використовувати ліси, монтаж можна вести з люльок. Фасадні облицювальні елементи при необхідності можна розрізати на будмайданчику. Це дозволяє підганяти елементи до потрібних розмірів під час монтажу (віконні, дверні отвори і т. п.). Роботи по монтажу можна проводити у будь-який час року, але при цьому слід враховувати, що вологість теплоізоляційного матеріалу повинна бути не більше 3%, якщо утеплювач насичений вологою більше, то його теплоізоляційні властивості знижуються. В зв'язку з цим доцільність монтажу в осінньо-зимовий період викликає великі сумніви.

- Надійність. В першу чергу слід згадати про такі складові надійності, як довговічність і ремонтопридатність. Довговічність, визначувана умовами експлуатації, може досягати 50-100 років, що забезпечується застосуванням відповідних конструкційних і облицювальних матеріалів. У разі виникнення яких-небудь механічних пошкоджень, що знижують теплотехнічні або естетичні властивості фасаду, пошкоджені елементи можуть бути відремонтовані, при цьому не виникає необхідність оновлення прилеглих ділянок фасаду.

- Великі варіації архітектурно-художньої обробки фасадів, що досягаються використанням різних облицювальних елементів, що мають дуже широку палітру фактур і кольорів. Також з'являється можливості реалізації сучасних тенденцій в архітектурі і дизайні, що дозволяють додати фасадам необхідну виразність за рахунок використання різних типів конструкцій і форм облицювальних елементів.

Порівнюючи розглянуті системи утеплення огороджуючих конструкцій ми можемо зробити висновок, що на даний час не існує ідеального конструктивного рішення зовнішньої стіни. Кожен вид утеплення має свої переваги та недоліки. Але зваживши усі "за" та "проти" по праву найефективнішим способом утеплення можемо назвати утеплення на зовнішній поверхні огороджуючої конструкції.

4. Розрахунково-конструктивна частина

4.1 Розрахунок і конструювання пустотної плити перекриття.

Панель виготовлена за поточно-агрегатною технологією з електротехнічним натягуванням арматури на упор і тепловологісній обробці.

Вихідні дані.

Бетон легкий В30, Еb = 32,5 10⁴ МПа, Rb = 17 МПа, Rbt = 1,2 МПа, b₂ = 0,9.

Поздовжня арматура зі сталі класу А 600с.

Rs = 680 МПа, Rs,ser = 785 Мпа, Еs = 190000 Мпа.

Поперечна арматура і зварені сітки зі сталі класу Вр І.

Таблиця збору навантажень

№	Вид навантаження	Нормативне (кН/м2)	Коефіцієнт (f)	Розрахункове навантаження (кН/м2)
1. Постійне
1	Великорозмірна керамічна плитка t = 0,015 м, = 8 кН/м3	0,12	1,3	0,156
2	Цементно-піщана стяжка марки М150 t = 0,04 м, = 18 кН/м3	0,54	1,3	0,702
3	Звукоізоляційний шар STROPROCK t = 0,03 м, = 8 кН/м3	0,240	1,3	0,312
4	Залізобетонна плита t = 0,22 м, = 25 кН/м3	3,6	1,1	3,9
Разом:	4,5		5,07
5	- короткочасне	1,5	1,3	1,95
	Разом:	6,0		7,02

l _конст = 5950 мм;

l₀ = l _конст - 120 = 5950 - 120 = 5830 мм.

Навантаження на 1 м довжини плити:

1. Розрахункова повна q = 6 1,2 = 7,2 кН/м.

2. Нормативна повна q_n = 7,02 1,2 = 8,43 кН/м.

Розрахункова схема представлена на рис 4.1.

Рис.4.1.1. Розрахункова схема плити перекриття

Згинаючий момент від розрахункового навантаження:

кН м.

а від нормативного навантаження:

кН м.

Знайдемо поперечну силу від розрахункового навантаження:

кН ;

від нормативного навантаження:

кН .

Розрахунок міцності нормального перерізу

Для розрахунку пустотної панелі висоту таврового перерізу приймаємо

h = 22 см, ширину полиці b^/f = 119 см, шириною ребра b = 2 38 + 5 26 = 20,6 см та товщину стиснутої полиці h ^/f =(22-15,9)·0,5= 3,05 см.

Рис. 4.1.2. Поперечний переріз пустотної плити

Початкове попереднє напруження арматури, що передається на піддон, приймаємо:

Мпа;

що менше

Мпа;

але більше

 МПа

де:МПа.

l - відстань між зовнішніми гранями упорів.

1) Задаємося розміром а = 2 см, тоді робоча висота перерізу:

h₀ = 22 - 2 = 20 см.

Визначаємо характеристику стиснутої зони за формулою:

де:

₁ - коефіцієнт, який дорівнює 0,7 для легких бетонів.

Визначаємо за формулою:

,

де

- попереднє напруження арматури, що передається на піддон.

МПа > 0.

Визначаємо напруження в арматурі для класу А-V за формулою:

МПа.

Визначаємо граничне значення відносної висоти стиснутої зони бетону за формулою:

,

де _sm - середнє напруження на ділянках між тріщинами,

Визначаємо граничне значення коефіцієнту А_R по формулі:

Для визначення положення нейтральної осі визначаємо згинальний момент M_f, що може бути сприйнятий полкою по формулі:

= 11111973,5 Н см = 111 кНм > M_max = 44,006 кНм.

т.я. M_f > M_max, то нейтральна вісь проходить у межах полиці і розраховуємо переріз прямокутної форми із шириною

см

Визначаємо значення А₀ по формулі:

з таблиці

= 0,05, = 0,975

Визначаємо коефіцієнт умов роботи арматури підвищеної міцності по формулі:

де ?=1,15 - для арматури класу А600с, приймаємо ?_sb=?=1,15.

Визначаємо площу перерізу арматури по формулі:

см²

Приймаємо

4 10 А600с з А_s = 3.10 см².

Визначення геометричних характеристик

Круглі обриси пустот замінюємо еквівалентним квадратним перерізом із стороною

h=0,9d=0,9х15,9=14,31 см.

Товщина полок еквівалентного перерізу

h¹_f=h_f=(22-14,31)х0,5=3,845 см.

Ширина ребра 119-6х14,31=30,14 см, ширина пустот 119-30,14=85,86 см.

Відношення модулів пружності

Площа приведеного перетину і статичний момент нижньої грані:

см².

см³.

Відстань від нижньої грані до центра ваги приведеного перетину:

см.

Відстань від точки прикладення зусилля в напруженій арматурі, до центра ваги приведеного перерізу:

см.

Момент інерції приведеного перерізу без врахування власного моменту інерції арматури:

см⁴.

Момент опору відносно

- нижньої грані:

см³.

Відстань від ядрової точки, найбільш віддаленої від центра ваги перерізу дорівнює:

r=0,85(7451,27/1384,38)=4,58 см.

Відношення напруження в бетоні від нормативних навантажень та зусилля обтягу до розрахункового опору бетону для граничних станів другої групи попередньо приймають рівним 0,75.

По табл. = 1,5: тоді упругопластичний момент опору відносно:

- нижньої грані:

см³;

Упругопластичний момент опору по розтягнутій зоні в стадії виготовлення та обтягу

Розрахунок міцності похилих перерізів до поздовжньої осі панелі.

Припустимо, що на опорних ділянках панелі довжиною по 1,49 м з кожної сторони ставимо по 4 каркаси з поперечними стрижнями 4 мм установлених на відстані друг від друга S = 10 см.

Тоді

обчислюємо коефіцієнт, що враховує вплив хомутів

Перевіряємо умову

Н.

Умова виконується, отже, прийняті розміри перетину достатні.

Н.

Q _b= 29664 H > Q_max = 23916 H.

Умова виконується, то поперечна арматура з розрахунку не потрібна.

Визначення втрат попереднього напруження арматури.

Втрати від релаксації напруги в арматурі при електротермічному способі натягу

Мпа.

Втрати від температурного перепаду між натягнутою арматурою й упорами , тому що при пропарюванні форма з упорами нагрівається разом з виробами.

Зусилля обтиснення

Н = 177 кН.

Визначаємо ексцентриситет цього зусилля щодо центра ваги перетину

де

МПа. см.

Визначаємо напругу в бетоні при обтисненні по формулі:

2,64 МПа.

МПа.

Перші втрати

МПа.

Мпа - утрати від усадки бетону

Втрати від повзучості бетону.

МПа.

Другі втрати

МПа.

Повні втрати

Мпа < 100 МПа

- мінімального значення.

Зусилля обтиснення з урахуванням втрат

Н = 156 кН.

Розрахунок по утворенню тріщин, нормальних до поздовжньої осі.

Виконують для виявлення необхідності перевірки по розкриттю тріщин. Коефіцієнт надійності за навантаженням _f = 1, М = 31,65 кН м. Повинна виконуватись умова.

М М_erc.

кН м.

М = 40,87 кН м > 29,34 кН м

Умова не виконується. Треба виконувати розрахунок на розкриття тріщин.

Перевіряємо, чи з'являються початкові тріщини у верхній зоні плити при її обтисненні при значенні коефіцієнту точності натяжіння ?_sp=1,1. Розрахункова умова:

Н см;

Н см;

- умова виконується, початкові тріщини не з'являються.

Розрахунок по розкриттю тріщин, нормальних до поздовжньої вісі

Гранична ширина розкриття тріщин: нетривала a_crc=0,4 мм, тривала a_crc=0,3 мм. Згинаючий момент від нормативних навантажень М=31,65 кН м, повний М=35,82 кН м. Зростання напруги в розтягнутій арматурі від дії постійного та довготривалого навантаження визначають за формулою:

МПа,

Де см

- плече внутрішньої пари сил, см³ - момент опору перерізу по розтягнутій арматурі.

Приріст напруження в арматурі від дії повного навантаження

МПа

Визначимо приблизну ширину розкриття тріщин від дії повного навантаження:

де ;

; ; ; ; d=10 мм

- діаметр поздовжньої арматури.

мм

Ширина розкриття тріщин:

мм < [0,3 мм].

Розрахунок прогину плити

Прогин визначаємо від постійного та довготривалого навантаження, граничний прогин

 см

М = 31,65 кН м - від постійного й тривалого навантаження.

Сумарна подовжня сила дорівнює зусиллю попереднього обтиснення

N_fof = P₂ = 128 кН.

Ексцентриситет

см.

Коефіцієнт _l = 0,8 - при тривалій дії навантажень.

Коефіцієнт, що характеризує нерівномірність деформацій розтягнутої арматури.

Обчислюємо кривизну осі при вигині.

Обчислюємо прогин по формулі:

см < 3 см, умова виконана.

Прийнятий переріз плити й армування задовольняє вимогам розрахунку.

N пов.	Стіна	Перекриття	Всього
	h эт.	Nст, т/м2	т/м п.	Ширина гр.пл.	т/м2	т/м п.
Тех.пов.	3.05	0.88	2.68	3.50	0.68	2.38	5.06
15	2.80	0.88	5.14	3.50	0.60	4.48	9.62
14	2.80	0.88	7.60	3.50	0.60	6.58	14.18
13	2.80	0.88	10.06	3.50	0.60	8.68	18.74
12	2.80	0.88	12.52	3.50	0.60	10.78	23.30
11	2.80	0.88	14.98	3.50	0.60	12.88	27.86
10	2.80	1.15	18.20	3.50	0.60	14.98	33.18
9	2.80	1.15	21.42	3.50	0.60	17.08	38.50
8	2.80	1.15	24.64	3.50	0.60	19.18	43.82
7	2.80	1.15	27.86	3.50	0.60	21.28	49.14
6	2.80	1.15	31.08	3.50	0.60	23.38	54.46
5	2.80	1.42	35.06	3.50	0.60	25.48	60.54
4	2.80	1.42	39.04	3.50	0.60	27.58	66.98
3	2.80	1.42	43.02	3.50	0.60	29.68	72.70
2	2.80	1.42	47.00	3.50	0.60	31.78	78.78
1	2.80	1.42	50.98	3.50	0.65	34.06	85.04
Підв.	2.80	1.60	55.46	3.50	0.65	36.33	91.79

4.2 Збір навантажень

Nст - навантаження від 1 м2 стіни

Для стіни товщиною 250мм

N = 0.25*1800*1,1 + 0,03*1*2200*1,2=600 кг/м2

Для стіни товщиною 380мм

N = 0.38*1800*1,1 + 0,03*1*2200*1,2=880 кг/м2

Для стіни товщиною 510мм

N = 0.51*1800*1,1 + 0,03*1*2200*1,2=1150 кг/м2

Для стіни товщиною 640мм

N = 0.64*1800*1,1 + 0,03*1*2200*1,2=1420 кг/м2

Для стін підвалу 600мм

N=0,6*2400*1,1 =1600кг/м2

Таблиця 4.2.1. Зведена таблиця навантажень по осі 1г

N пов.	Стіна	Перекриття	Всього
	h пов.	т/м2	т/м п.	Ширина вант.пл.	т/м2	т/м п.
Тех.пов.	3.05	0.88	2.68	3.20	0.68	2.18	4.82
15	2.80	0.88	5.14	3.20	0.60	4.10	9.24
14	2.80	0.88	7.60	3.20	0.60	6.02	13.62
13	2.80	0.88	10.06	3.20	0.60	7.94	18.00
12	2.80	0.88	12.52	3.20	0.60	9.86	22.38
11	2.80	0.88	14.98	3.20	0.60	11.78	26.76
10	2.80	1.15	18.20	3.20	0.60	13.70	31.90
9	2.80	1.15	21.42	3.20	0.60	15.62	37.04
8	2.80	1.15	24.64	3.20	0.60	17.54	42.18
7	2.80	1.15	27.86	3.20	0.60	19.46	47.32
6	2.80	1.15	31.08	3.20	0.60	21.38	52.46
5	2.80	1.42	35.06	3.20	0.60	23.30	58.36
4	2.80	1.42	39.04	3.20	0.60	25.22	64.26
3	2.80	1.42	43.02	3.20	0.60	27.14	70.16
2	2.80	1.42	47.00	3.20	0.60	29.06	76.06
1	2.80	1.42	50.98	3.20	0.65	31.14	82.12
Підв.	2.80	1.60	55.46	3.20	0.65	33.22	88.68

4.3 Розрахунок пальового фундаменту

Попереднє визначення глибини розташування і розмірів ростверку.

При визначенні глибини розташування підошви пальового ростверку необхідно враховувати рівень підземних вод, конструктивні особливості споруди (наприклад, наявність підвалу і т. п.).

За конструктивними умовами глибина розташування підошви ростверку повинна задовольняти умові;

;

де d_sf - величина, що визначається за формулами

- з підвалом

де

d_b - глибина підвалу, м,d_b=2.0м;

h - висота плити ростверку, м. h=0,8м (прийнята конструктивно)

N_р - розрахункове навантаження, що діє у рівні обрізу фундаменту, кН;

Висота пальового ростверку визначається за формулою:

- для стрічкових фундаментів будівель

h - висота плити ростверку, м;

Тоді h_p=0,8.

Отримуємо:d_sf=2.0+0.8=2.8 м. (що перевищує глибину промерзання грунтів для заданого регіону d_f =0,9м)

За конструктивими умовами обираємо глибину розташування підошви ростверку d_sf= 2.8м.

Мінімальна рекомендована ширина ростверку визначаються за формулами

- стрічковий фундамент:

де d - поперечний перетин палі, м.

Отримуємо:

b=4,4*0,35=1,54 м, приймаємо b=1,6м.

Вибір типу, довжини і перерізу паль

Тип паль, їхня довжина, розмір поперечного перерізу вибираються виходячи з конкретних інженерно-геологічних умов будівельного майданчику

Приймаємо палі з перерізом 35 см.

Розрахунок кількості паль.

Приймаємо палі перерізом 350х350м з розрахунковою несучою спроможністю N = 77,1 тн.

Вісь 1 (по вісям Ф-Ш).

По довжині ростверку приймаємо відстань між палями:

Навантаження на 1 м.п. ростверку приймаємо за тбл. :

Попереднє число паль визначаємо за формулою

де P_d - розрахунковий опір для попередньо вибраної довжини палі;

? - коефіцієнт, який враховує роботу паль при наявності моменту зовнішніх сил в рівні підошви ростверку, приймається рівним 1,1...1,2. Якщо на фундамент діє тільки осьове стискуюче навантаження, то ?=1;

N_I - повне навантаження на всі палі в фундаменті, кН, визначається за формулою:

,

тут ?_f - коефіцієнт надійності за навантаженням, для нормативного навантаження на обріз фундаменту і ваги ґрунту над уступами ростверку ?_f1 = 1,15, для ваги ростверку ?_f2 = 1,1;

N_р - розрахункове навантаження у рівні обрізу фундаменту, тн;

G_p - вага 1 м.п. ростверку, тн;

G_g - вага ґрунту над уступами 1 м.п. ростверку, тн.

Вага 1 м.п. ростверку визначається за формулою:

де V_р - об'єм плити ростверку, м³;

V_р = 0,8·1,6·1=1,28 м³;

?_m - питома вага залізобетону, приймається 25 кН/м³.

Отримуємо:

G_p=1,28·2,5=3,2тн.

Вага ґрунту над уступами 1 м. п. ростверку визначається:

де V_р - об'єм грунту над обрізами роствірку, м³;

V_g = 0,7·1·1=0.7 м³;

?_m - питома вага грунту, приймається 1.15 тн/м³.

Отримуємо:

G_g=0,7·1,15=0,805тн.

Тоді:

N₁=(91.79+1,1·3,2+1,15·0,805)·1,07= 102.97тн

Визначимо число паль:

n штук;

Отриману кількість паль округляємо до цілого числа, n=2.

Розміщення паль у ростверку виконується рядами. При розміщенні паль по площі ростверку необхідно прагнути скоротити його розміри до конструктивного мінімуму. Це досягається раціональним вибором відстаней між осями паль в інтервалі від 3d до 6d, де d - поперечний розмір палі. Відстань від осі крайнього ряду паль до краю плити ростверку приймається не меншою 0,7d.

Після розміщення паль виконується конструювання пальового фундаменту.

Рис.4.3.1. Конструкція пальового фундаменту по вісі 1г

Для ділянки центрально-навантаженого пальового фундаменту повинна виконуватись умова:

Умова виконується.

Вісь Ш (по вісям 1г - 3).

По довжині ростверку приймаємо відстань між палями:



Навантаження на 1 м.п. ростверку п риймаємо за тбл.

:

Попереднє число паль визначаємо за формулою

де P_d - розрахунковий опір для попередньо вибраної довжини палі;

? - коефіцієнт, який враховує роботу паль при наявності моменту зовнішніх сил в рівні підошви ростверку, приймається рівним 1,1...1,2. Якщо на фундамент діє тільки осьове стискуюче навантаження, то ?=1;

N_I - повне навантаження на всі палі в фундаменті, кН, визначається за формулою:

тут ?_f - коефіцієнт надійності за навантаженням, для нормативного навантаження на обріз фундаменту, для ваги ростверку ?_f2 = 1,1;

N_р - розрахункове навантаження у рівні обрізу фундаменту, тн;

G_p - вага 1 м.п. ростверку, тн;

G_g - вага ґрунту над уступами 1 м.п. ростверку, тн.

Вага 1 м.п. ростверку визначається за формулою:

де V_р - об'єм грунту над обрізами роствірку, м³;

V_р = 0,8·1,6·1=1,28 м³;

?_м - питома вага залізобетону, приймається 25 кН/м³.

Отримуємо:

Вага ґрунту над уступами 1 м. п. ростверку визначається:

де V_р - об'єм плити ростверку, м³;

V_g = 0,7·1·1=0.7 м³;

?_n - питома вага грунту, приймається 1.15 тн/м³.

Отримуємо:

G_g=0,7·1,15=0,805тн.

Тоді:

N₁=(88.68+1,1·3,2)·1,13= 104.19 тн

Визначимо число паль:

n штук;

Отриману кількість паль округляємо до цілого числа, n=2.

Розміщення паль у ростверку виконується рядами. При розміщенні паль по площі ростверку необхідно прагнути скоротити його розміри до конструктивного мінімуму. Це досягається раціональним вибором відстаней між осями паль в інтервалі від 3d до 6d, де d - поперечний розмір палі. Відстань від осі крайнього ряду паль до краю плити ростверку приймається не меншою 0,7d.

Після розміщення паль виконується конструювання пальового фундаменту.

Рис.4.3.2. Конструкція пальового фундаменту по вісі Г

Для ділянки центрально-навантаженого пальового фундаменту повинна виконуватись умова:

Умова виконується.

4.4 Ростверк шириною 1600 по осі Ш

q₀ = 88.68 т/м

Рівномірно розподілене навантаження під підошвою фундаменту

L_p = 1,13 м

Розрахунковий проліт (відстань між осями паль)

b_к = 0.64 м

Ширина стіни ,що спирається на ростверк (ширина цоколя)

b_р = 2.8 м

h_р = 0.8 м

h₀ = 0,75 м

Бетон кл. В25

Цегла силікатна М250 розчин М150

Для розрахунку ростверку необхідно визначити основні розрахункові характеристики матеріалу й перерізу ростверку.

Визначаю момент інерції перерізу ростверку:

 м⁴

Модуль пружності бетону ростверку

E_p = 3·10⁵ кг/см²

Модуль пружності кладки стіни над ростверком визначаю по формулі

Eo=R_u = 750·33 = 24750 = 0,2475·10⁵ кг/см²

Де - пружна характеристика кладки =750

R_u - тимчасовий опір стиску кладки R_u = 33 кг/см²

Для вибору розрахункової схеми необхідно визначити довжину напівоснови епюри навантаження по додатку 9 "Посібник із проектування пальових фундаментів")

за значенням вибираю розрахункову схему 4 (додаток 9 "Посібник із проектування пальових фундаментів")

Опорний і прольотний моменти дорівнюють:

Максимальний момент у першому прольоті визначаю, користуючись розрахунковими формулами для багатопрольотної балки з "Залізобетонні конструкції(Розрахунок і конструювання)" Й. И. Улицький.

 т·м = 1132000 кг/см

Розрахунок на вигин

Для підбора робочої арматури визначаю коефіцієнт

Тому що _m = 0,0095 < _R = 0,422, стиснутої арматури з розрахунку не потрібно.

при _m = 0,0095 знаходжу = 0,01, визначаю необхідну площу перерізу розтягнутої арматури

Приймаю 7 10 А400с (As = 5,50 см²)

Розрахунок на поперечну силу

Найбільша поперечна сила в опорному перерізі дорівнює:

т

Перевіряю вимогу

Поперечну арматуру підбираємо з розрахунку по міцності

Максимальний крок хомутів дорівнює

см

приймаємо крок хомутів 25 см

інтенсивність хомутів дорівнює

Площа поперечного перерізу хомутів дорівнює

Приймаю конструктивно 7 8 А400с(As = 3,52 см²).

Розрахунок ростверку в поперечному напрямку

Розрахунок ростверку в поперечному напрямку виконується як однопрольотної балки на двох опорах.

q₀ = 88.68 т/м

Рівномірно розподілене навантаження під підошвою Фундаменту

L_p = 1,05 м

Розрахунковий проліт

b = 1 м

Визначаю рівномірно розподілене навантаження в поперечному напрямку

т/м

Визначаю максимальний момент.

т·м = 1164000 кг·см

Для підбору робочої арматури визначаю коефіцієнт

Тому що _m = 0,016 < _R = 0,422, стиснутої арматури з розрахунку не потрібно.

при _m = 0,015 знаходимо = 0,015, визначаю необхідну площу перерізу розтягнутої арматури

Приймаю 7 12 А400с (As = 7.92 см²).

5. Організація та технологія будівельного виробництва

5.1 Об'єми робіт та трудомісткість

Таблиця 5.1.1

№п/п	Шифр норми	Найменування робіт	Об'єм робіт	Трудомісткість на один.роботи	Загальна трудомісткість
				Чол.год	Маш.год	Чол.зм.	Маш.зм.
		Розділ 1. Земляні роботи
1	Е1-25-1	Розробка ґрунту бульдозерами потужністю 96 кВт [130 л.с.] с переміщенням ґрунту до 10 м, група ґрунтів 2(зрізка растительного шару) 1000м3	1,3	----	16	----	2
2	Е1-12-8	Розробка ґрунту у відвал екскаваторами "драглайн" або "зворотна лопата" с ковшем місткістю 0,65 [0,5-1] м3, група ґрунтів 2 1000м3	4,61	70	228	8.8	28.5
3	Е1-17-8	Розробка ґрунту з вантаженням на автомобілі- самоскиди екскаваторами одноковшевими дизельними на гусеничному ході з ковшем місткістю 0,65 [0,5-1] м3, група ґрунтів 2 1000м3	1,62	27	115	3.4	14.4
4	Е1-164-2	Розробка ґрунту вручну в траншеях завглибшки до 2 м без кріплень з укосами, група ґрунтів 2 100м3	0,8	251	----	31.4	----
5	Е1-28-2	Засипка траншей і котлованів бульдозерами потужністю 96 кВт [130 л.с.] з переміщенням ґрунту до 5 м, група ґрунтів 2 1000м3	4,61	----	41	----	5.2
6	Е1-131-3	Ущільнення ґрунту причіпними кулачковими катками масою 8 т за перший прохід по одному сліду при товщині шару 20 см 1000м3	4,61	----	227	----	28.4
7	Е1-131-6 к=7	Ущільнення ґрунту причіпними кулачковими катками масою 8 т за кожен подальший прохід по одному сліду при товщині шаруючи 20 см 1000м3	4,61	----	316	----	39.5
		Розділ 2. Фундамени
8	Е5-30-1	Влаштування залізобетонних буронабивных паль діаметром до 630 мм в ґрунтах груп 1-2 м3	480	5189	9206	648.7	1150.8
9	Е6-1-22	Влаштування стрічкових фундаментів залізобетонних при ширині верху до 1000 мм 100м3	5,1	2662	520	332.8	65
		Розділ 3. Стіни підвалу
10	Е7-42-3	Установка блоків стін підвалів масою до 1,5 т 100 шт	7.35	567	484	70.9	60.5
11	Е8-4-1	Гідроізоляція стін, фундаментів горизонтальна цементна з рідким склом 100м2	3,48	210	6	26.3	0.8
12	Е8-4-7	Гідроізоляція стін, фундаментів бічна обмазочна бітумна в 2 шари по вирівнянній поверхні бутової кладки, цегли, бетону 100м2	3,94	132	6	16.5	0.8
		Розділ 4. Стіни
13	Е8-6-3	Кладка зовнішніх середній складності стін з цегли силікатної при висоті поверху до 4 м м3	3173,02	23861	4188	2982.7	523.5
14	Е8-6-7	Кладка внутрішніх стін з цеглини силікатного М200 на розчині М150 при висоті поверху до 4 м м3	4374,22	30270	5774	3783.8	721.8
15	Е8-12-1	Армування кладки стін і інших конструкцій т	93,19	8304	153	1038	19.2
16	Е7-44-10	Укладання перемичок масою до 0,3 т 100шт	15,31	329	313	41.2	39.2
		Рама
17	Е6-14-5	Влаштування залізобетонних колон в дерев'яній опалубці заввишки до 4 м периметром до 3 м /бетон важкий В30 (М400) велика заповнювача 20-40мм/ 100м3	1,133	1186	285	148.3	35.7
18	Е6-18-3	Влаштування балок для перекриттів, підкранових и обв'язочних на висоті от опорної площадки до 6 м при висоті балок до 800 мм /бетон важкий В30 (М400), крупність заповнювача 20-40мм/ 100м3	1,007	1752	114	219	14.3
		Розділ 5. Перекриття та покриття
19	Е7-45-6	Укладання панелей перекриття, що спираються на дві сторони площею до 10 м2 [для будівництва в районах с сейсмічністю до 6 балів] 100шт	15,75	5230	1862	653.8	232.8
20	Е7-13-13	Укладання плит покриття одноповерхових будівель і споруд довжиною до 12 м, площею до 20 м2 при масі крокв'яних та підкрокв'яних конструкцій до 10 т и висоті зданий до 25 м 100шт	1,28	683	258	85.4	32.3
		Монолітні ділянки перекриття
21	Е6-22-7	Влаштування перекриття по сталевих балках і монолітні ділянки при збірному залізобетонному перекритті площею до 5 м2 приведеною товщиною до 100 мм бетон важкий В20 (М250), величина заповнювача 5- 10мм 100м3	2,3	4736	277	592	34.7
		Розділ 6. Покрівля
22	Е26-30-2	Теплоізоляція виробами з волокняних і зернистых материалів на бітумі покриття и перекриття зверху м3	5,732	100	8	12.5	1
23	Е12-19-2	Керамзит під ухилом м3	66,1	283	65	35.4	8.2
24	Е12-22-1	Влаштування вирівнюючих стягувань цементно- піщаних завтовшки 15 мм з розчину кладки важкого цементного, мазкі М150 100м2	8,813	338	55	42.3	6.9
25	Е12-22-2	Влаштування вирівнюючих стягувань цементно- пісчаниых на кожний 1 мм зміни товщини до 40мм 100м2	8,813	31	18	3.9	2.3
26	Е12-20-4	Влаштування пароізоляції обмазувальною в один шар 100м2	8,813	129	2	16.2	0.3
27	Е12-1-6 тех.ч. п.1.3.2.1 к=1,05 к=1,06	Влаштування покрівель рулонних скатних з наплавлюючих матеріалів в два шари /на будівлі шириною от 12 до 24 м/ 100м2	8,813	202	11	25.3	1.4
28	Е8-41-1	Кладка димарів з цеглини м3	30,52	574	66	71.8	8.3
		Розділ 7. Перегородки
29	Е10-97-1	Влаштування двосторонніх гіпсокартонних перегородок типа "RIGIPS" или "KNAUF" по металевому каркасу 100м2	53,57	22246	343	2780.8	42.9
30	Е8-24-5	Установка перегородок з легкобетоних плит завтовшки до 100 мм в 1 шар при висоті поверху до 4 м 100м2	7,22	913	64	114.2	8
		Розділ 8. Балкони
31	Е7-53-6	Установка в цегляних і блокових будівлях плит балконів і козирків площею до 5 м2 100шт	0,54	378	133	47.3	16.6
32	Е8-7-3	Кладка цегляної армованої огорожі балконів завтовшки в 1/2 цеглини з криволінійним контуром ОБ-1 100м2	4,423	1099	60	137.4	7.5
33	Е8-7-3	Кладка цегляної армованої огорожі балконів завтовшки в 1/2 цеглини ОБ-2, ОП-1,2,3 100м2	3,81402	862	51	107.8	6.4
1	2	3	4	5	6	7	8
34	Е15-51-1	Покращена штукатурка цементно-вапняним розчином по каменю стін огороджень балконів и лоджій 100м2	6,7114	677	31	84.6	3.9
		Розділ 9. Вівкна, вітражі, лоджії
35	Е10-20-1	Заповнення віконних отворів готовими одинарними блоками площею до 1 м2 з металопластику [виробництво Германію, США] в кам'яних стінах 100м2	0,096	18	1	2.3	0.2
36	Е10-20-2	Заповнення віконних отворів готовими одинарними блоками площею до 2 м2 з металопластику [виробництво Германя США] у кам'яних стінах 100м2	3,33	419	87	52.4	10.9
37	Е10-20-3	Заповнення віконних отворів готовими одинарними блоками площею до 3 м2 із металопластику [виробництво Германія, США] в кам'яних стенах 100м2	1,44	148	32	18.5	4
38	Е10-20-4	Заповнення віконних отворів готовими одинарными блоками площею більше 3 м2 із металопластику [виробництво Германія, США] в кам'яних стінах 100м2	11,19	975	242	121.9	30.3
39	Е10-20-4	Установка м/пл вітражів 100м2	6,636	579	144	72.4	18
		Розділ 10. Двері
40	Е10-26-1	Установка дверних блоків в зовнішніх і внутрішніх отворах кам'яних стін, площа отвору до 3 м2 100м2	14.29	2030	424	253.8	53
41	Е10-29-3	Заповнення балконних отворів в кам'яних стінах житлових і громадських будівель дверними блоками с роздільними [роздільно-спареними] полотнами, площа отвору до 3 м2 100м2	2,69	957	96	120	12
42	Е15-201-6	Скління дерев'яних дверей балконних в два полотна, відчиняющихся в одну сторону склом віконним товщиною3 мм 100м2	2,69	139	2	17.4	0.3
43	Е9-61-10	Монтаж металевих дверей т	16,24	912	52	14	6.5
44	Е10-26-2	Установка дверних блоків в зовнішніх і внутрішніх отворах кам'яних стін, площа отвору більше 3 м2 100м2	0,12	16	3	2	0.4
45	Е15-202-1	Скління дверних полотен на штапиках по мастиці склом віконним завтовшки 3 мм 100м2	0,13	18	----	2.3	----
46	Е10-26-1	Установка дверей рентгенкабінетів 100м2	0,05	7	1	0.9	0.2
47	Е9-61-10	Монтаж протипожежних дверей т	0,98	55	3	6.9	0.4
		Розділ 11. Сходи
48	Е7-47-4	Установка сходових маршів без зварки масою більше 1 т 100шт	0,64	205	80	25.6	10
49	Е7-47-2	Установка сходових майданчиків масою більше 1 т 100шт	0,64	220	86	27.5	10.8
50	Е9-29-1	Монтаж сходів прямолінійних і криволінійних, пожежників з огорожею т	1,80546	98	26	12.3	3.3
51	Е7-60-3	Установка металевих огорож з поручнями з полівінілхлориду 100м	1,68	139	4	17.4	0.5
52	Е6-22-1	Влаштування перекриттів безбалочних товщиною до 200 мм на висоті від опорної площадки до 6 м 100м3	0,015	18	1	2.3	0.2
		Розділ 12. Підлоги
53	Е11-1-2	Ущільнення ґрунту щебенем 100м2	8,5315	92	8	11.5	1
54	Е11-2-9	Влаштування підстилаючих бетонних шарів м3	92,67	536	----	67	----
55	Е13-37-1	Обклеювання руберойдом або гідроизолом на нефтебітумі в 1 шар м2	2318,35	3107	70	388.4	8.8
56	Е11-11-5	Влаштування стягувань керамзитобетоних товщиною 20 мм 100м2	113,72	8086	824	1010.8	103
57	Е11-11-6	Додавати або виключати на кожних 5 мм зміни товщини керамзитобетоного стягування до 30 мм 100м2

Подобные документы

• Проект триповерхової багатоквартирної житлової будівлі

  Об'ємно-планувальні параметри житлової будівлі. Архітектурно-конструктивне рішення фундаментів, стін, перекриття, даху, сходів, перегородок та вікон і дверей. Інженерне обладнання і внутрішнє оздоблення приміщень. Економічна оцінка житлового будинку.
  
  курсовая работа [40,8 K], добавлен 08.12.2013
  

• Системи опалення та вентиляції житлового будинку у місті Чернігів

  Проект системи опалення і вентиляції для п’ятиповерхового трьохсекційного житлового будинку у місті Чернігів. Матеріал зовнішніх стін. Тепловий баланс приміщень. Гідравлічний розрахунок системи водяного опалення та вентиляційної системи будинку.
  
  курсовая работа [189,2 K], добавлен 12.03.2013
  

• Проект балкового перекриття багатоповерхового будинку

  Проектування металевої балки настилу перекриття багатоповерхового цивільного будинку з неповним каркасом. Розрахунок і конструювання головної балки марки ГБ – 2, металевої колони першого поверху з прокатних профілів, монолітного ребристого перекриття.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 08.01.2013
  

• Проектування цегляного дев'ятиповерхового житлового будинку

  Шляхи підвищення довговічності будівель. Проектування у будинку покриття, даху, підлоги, сходи, вікна та двері. Зовнішнє, внутрішнє та інженерне опорядження. Специфікація збірних залізобетонних елементів. Теплотехнічний розрахунок горищного покриття.
  
  курсовая работа [28,7 K], добавлен 11.06.2015
  

• Проект п’ятиповерхового будинку

  Проект житлового п’ятиповерхового двохсекційного будинку в смт. Мотовилівка; розробка генплану. Об’ємно-планувальна структура та конструктивне рішення. Архітектурно-будівельна частина: вибір фундаментів, стін, підлоги, покрівлі; інженерні комунікації.
  
  курсовая работа [4,0 M], добавлен 14.03.2011
  

• Проектування залізобетонного перекриття суспільної споруди

  Компонування конструктивної схеми перекриття. Розрахунок залізобетонної збірної плоскої пустотної панелі перекриття. Розрахунок залізобетонного монолітного ригеля. Обчислення центрально-стиснутої трубо бетонної колони, перевірка прийнятого перерізу.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 08.03.2012
  

• Проектування комунікацій в будинку

  Принципи та головні напрямки підбору огороджуючих конструкцій сучасного житлового будинку. Розрахунок тепловтрат приміщень будинку, що проектується. Методика та основні етапи конструювання систем водяного опалення та систем вентиляції житлового будинку.
  
  контрольная работа [46,6 K], добавлен 13.06.2011
  

• Розробка і розрахунок перекриття монолітної та збірної залізобетонної конструкції

  Проектування монолітного та збірного перекриття. Розрахунок монолітної плити, другорядної балки, міцності фундаменту і колон. Розрахунок плити панелі на місцевий вигин. Умова постановки поперечної арматури. Розрахунок ребристої панелі перекриття.
  
  курсовая работа [731,1 K], добавлен 26.11.2012
  

• Розрахунок прольотної плити

  Розрахунок багатопрольотної плити та багатопрольотної другорядної балки монолітного залізобетонного ребристого перекриття багатоповерхового будинку з неповним каркасом та жорсткою несучою системою. Компонування монолітного ребристого перекриття.
  
  курсовая работа [338,2 K], добавлен 11.01.2014
  

• Проектування будівництва двоповерхового 6 квартирного житлового будинку

  Загальна характеристика проектувальної будівлі. Об'ємно-планувальне рішення будівлі та показники. Функціональні вимоги, конструктивне вирішення будинку. Ґрунти, фундаменти, цоколі, внутрішні стіни, перегородки, перекриття, покриття, підлога, вікна, двері.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.10.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам