Проект організації території населеного пункту Доброолександрівка Овідіопольського району Одеської області

1) заміські парки

2) міський сад

3) сквер

4) бульвар

5) насадження при будівлях громадського призначення

6) озеленені території обмеженого користування

7) озеленені території спеціального призначення

8) озеленення вулиць і автодоріг.

Господарський кодекс України відносить туристично-рекреаційні зони до одного з можливих функціональних типів спеціальних (вільних) економічних зон, поряд з вільними митними зонами і портами, експортними, транзитними зонами, митними складами, технологічними парками, технополісами тощо (ст. 403).

До рекреаційних зон, як правило, відносять ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, кемпінгів, яхт-клубів, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, парків, зелених зон навколо міст та інших населених пунктів і зелених насаджень міст, навчально-туристичних та екологічних стежок, маркованих трас, дитячих і спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Рекреаційні зони можуть мати свого відокремленого землекористувача чи входити до складу інших категорій землекористувань: земель міст (парки), приміських земель (зелені зони навколо міст), земель лісового фонду (ліси населених пунктів) та природно-заповідного фонду. Землі окремих категорій природно-заповідного фонду мають «подвійну прописку»: вони є одночасно землями природоохоронного та рекреаційного призначення.

Ділянки земель рекреаційного призначення можуть виділятись у складі земель лісового фонду. Користування такими ділянками регулюється Лісовим кодексом України. Воно може здійснюватись на засадах як загального, так і спеціального природокористування. Згідно зі ст. 75 Кодексу користування земельними ділянками лісового фонду в рекреаційних і туристичних цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів та з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

3.5 Водоохоронна зона

Створення охоронної зони річки та її озеленення передбачається для збереження водного об'єкта від забруднення покращення її санітарного стану та благоустрою берегів згідно з законом України про збереження малих річок « Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг» стаття 88.

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і
засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо
озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон
виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та
навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

1)для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею
менше 3 гектарів - 25метрів;

2) для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею
більше 3 гектарів - 50 метрів;

3) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно земельного законодавства,прибережна лінія річки Барабой обмежена природоохоронною зоною - 25 метрів.

4. Інженерна інфраструктура населеного пункту

Ефективний розвиток території села можливо забезпечити тільки на підставі територіального планування раціонального та ефективного використання земель, організації інфраструктури, зростання населеного пункту, а також використання незабудованих територій.

Інженерні мережі слід розміщувати переважно у межах поперечних профілів вулиць і доріг: під тротуарами і розділювальними смугами - інженерні мережі в колекторах, каналах або тунелях; у межах розділювальних смуг - теплові мережі, водопровід, газопровід, господарсько-побутову й дощову каналізацію.

При ширині проїжджої частини більше 22 м слід передбачати розміщення мереж водопроводу по обох боках вулиць.

При реконструкції проїжджої частини вулиць і доріг з улаштуванням дорожніх капітальних покриттів, під якими розміщені підземні інженерні мережі, слід передбачати винесення цих мереж на розділювальні смуги і під тротуари. При відповідному обґрунтуванні допускається під проїжджими частинами вулиць збереження існуючих, а також прокладання у каналах і тунелях нових мереж. На існуючих вулицях, що не мають розділювальних смуг, допускається розміщення нових інженерних мереж під проїжджою частиною за умови розміщення їх у тунелях або каналах; при технічній необхідності допускається прокладання газопроводу під проїжджими частинами вулиць.

Прокладання підземних інженерних мереж слід, як правило, передбачати суміщеним у загальних траншеях; у тунелях за необхідності одночасного розміщення теплових мереж діаметром від 500 до 900 мм, в умовах реконструкції від 200 мм водопроводу до 300 мм, більше десяти кабелів зв'язку і десяти силових кабелів напругою до 10 кВ; при реконструкції магістральних вулиць і районів історичної забудови; при нестачі місця у поперечному профілі вулиць для розміщення мереж у траншеях; на пересіканнях з магістральними вулицями і залізничними пунктами. У тунелях допускається також прокладання повітропроводів, напірної каналізації та інших інженерних мереж. Спільне прокладання газопроводів і трубопроводів, які транспортують легкозаймисті й горючі рідини, з кабельними лініями не допускається.

На ділянках пересікання трубопроводи повинні мати схил в оди бік і бути заключні у захисні конструкції (стальні футляри, монолітні бетонні або залізобетонні канали, колектори, тунелі). Відстань від зовнішньої поверхні обробок споруд метрополітену до кінця захисних конструкцій повинна бути не менше 10 м у кожний бік, а відстань по вертикалі (у світлі) між обробкою або підошвою рейки (при наземних лініях) і захисною конструкцією - не менше 1 м.

Прокладання газопроводів під тунелями не допускається.

При пересіканні підземних інженерних мереж з пішохідними переходами слід передбачати прокладання трубопроводів під тунелями, а кабелів силових і зв'язку - над тунелями.

Якщо інфраструктура невідповідна, це перешкоджає руху товарів і послуг, гальмує розвиток виробничих потужностей, заважає підприємствам реалізовувати плани розширення своєї діяльності, а в деяких випадках змушує навіть припиняти діяльність. Тому, технічна інфраструктура електро-, газо-, водо-, теплозабезпечення, транспорт, дороги, стан житлового фонду мають критичне значення для майбутнього розвитку села.

Водопостачання та каналізація. В даний час водопостачання села здійснюється від арт свердловини яка розташована на півночі 260 метрів від села. Потужність арт свердловини 126 м3/добу. У селі прокладена водопровідна мережа, яка прокладена по центральним вулицям села. Норми водоспоживання і розрахункові витрати. Норми господарсько-питного водоспоживання для населення що проживає будівлі з різним санітарно - технічним обладнанням і поливу прийняті згідно СНіП. Розрахунок водоспоживання виконаний з урахуванням перспективного розвитку села.

Передбачаємо свердловину за мажами населеного пункту,для перспективного населення потужністю 30 м3.

Каналізація відсутня,та проектом не передбачена. Населений пункт користується вигрібними ямами.

Проектом передбачена чистка села від рідких і твердих покидьків. Для одноповерхових житлових будинків передбачено вивезення нечистот на поля заорювання. Норма накопичення на I людини I, 5 м3 рідких покидьків. Площа полів заорювання при нормі I0га на I0 тис. Тверді покидьки вивозяться на поля компостування. Для вивозу нечистот передбачено придбання однієї спеціалізованої машини і однією сміттєвоза.

Проект теплопостачання. В селі Доброолександрівка теплопостачання відсутнє. Опалення індивідуальних житлових та багатоквартирних будинків забезпечується індивідуальними котлами. Існуючі 3 невеликі котельні які опалюють школу, дитячий садок, лазню з пральнею. Котельні за своїм місцем розташування та технічного стану розширенню не підлягають.

Проектні пропозиції. Відповідно до плануванням і забудовою в селі намічається будівництво адміністративно - побутових і житлових двоповерхових будівель. Нова забудова, згідно з нормами, повинна бути забезпечена центральним опаленням, вентиляцією і центральним водопостачанням.

Газопостачання. В даний час село Доброолександрівка забезпечується газом (пропан-бутан). Поставка газу виконується газопроводом низького тиску від ГРП «Доброолександрівка».

Трубопроводи середнього тиску для підземного прокладання прийняті з електрозварних труб. Газові мережі прокладають по вулицям на глибині 70 см. З установкою на стінах будинків.

Електропостачання. Електропостачання села виконується з підстанції 110/35/10 кВ «Тепличная» по повітряній лінії 10 кВ. В селі знаходиться 3 трансформаторні підстанції 10 / 0,4 кВ ТП - 1.2 потужністю 100,63 кВ. Електричні навантаження села складаються з навантажень комунально-побутових потреб. Кількість потрібної електроенергії на комунально-побутові потреби на одного сільського жителя в рік визначено по показниками СНіП П-60-75.

Телефонізація на території сільської ради створенна

Основні техніко-економічні характеристики інфраструктурного облаштування наведені в таблиці 9.

Технічні показники інфраструктурного облаштування Таблиця 4.1

№ п/п	Назва показників	Одиниці виміру	Вартість одиниць виміру, тис.грн	Кількість одиниць виміру	Загальність вартість, тис грн
Водопостачання
1	Інженерні мережі	км	36,00	8,54	307,44
2	Насосна станція	тис.куб.м/добу	288,00	1,00	288,00
3	Інженерні мережі	км	19,00	8,54	162,26
Електоропостачання
4	ТП закритого типу 10/0,4 кВ, комплетна	одиниця	20,00	3	60,00
5	ЛЕП повітряна 10 кВ	км	35,00	8,54	298,90
6	Розподільчий пункт	одиниця	180,00	1	180,00
Вуличне освітлення
7	Інженерні мережі	км	65,00	8,54	555,1
Телекомунікації та зв'язок
8	Телефонні інженерні мережі	км	4,00	3,00	12
Зелені насадження
9	Зелені насадження	га	0,30	2,53
					0,76
Шляхи та шляхопроводи
11	Вулиці	км	118	10,21	1204,78
Разом по населеному пункту	3069,24

Виходячи з таблиці слід відмітити,що витрати по населеному пункту становлять 30692400,00 грн. В цілому населений пункт має хороший рівень інженерного облаштування.

5. Охорона навколишнього середовища

Усе необхідне для життєдіяльності людина отримує з природи: повітря, воду, сировину для промисловості. Людське суспільство як частина природи може бути тільки в постійній взаємодії з нею. Вплив людини на навколишнє середовище є перетворюючим, що змінює її, причому далеко не завжди в кращу сторону, тому збереження природного середовища і розумна охорона природи - одна з найгостріших проблем, що стоять перед людством, особливо в сучасних умовах.

Раціональне використання землі, лісу, атмосфери і водних ресурсів в Україні передбачено Конституцією. В даний час у сфері охорони навколишнього середовища діє цілий ряд нормативних актів: Закон України «Про охорону навколишньої природного середовища»; Постанова Уряду України «Про затвердження порядку визначення плати і її граничних розмірів за забруднення навколишньої природного середовища» і ін.

Під навколишнім середовищем розуміють цілісну систему взаємопов'язаних природних і антропогенних об'єктів і явищ, під впливом і при безпосередньому використанні яких відбувається праця, побутова діяльність, відпочинок людей. Поняття «навколишнє середовище» включає соціальні, природні і штучно створені фізичні, хімічні та біологічні фактори, тобто все те, що впливає на життя і діяльність людини. Складовою частиною навколишнього середовища є природне середовище. Перед сучасним суспільством стоїть завдання не тільки зберегти природу, а й запобігти негативним наслідкам господарської діяльності людини в майбутньому.

Охорона навколишнього середовища являє собою важку комплексну проблему, яка має відношення до всього суспільства в цілому і до кожного окремого громадянина.

Зелені насадження. Існуючих зелених насаджень спеціального призначення (для створення мікроклімату села) немає. Питання про охорону навколишнього середовища до теперішнього часу не ставилося. Існуючі вулиці села мають часткове озеленення окремими деревами, які вимагають відновлення та догляду.

Стан атмосфери.

Існуючі невеликі котельні, що опалюють основні громадські будівлі (школу, клуб, лазню) працюють на твердому паливі і розташовані в безпосередній близькості від опалювальних будівель .В селі нараховується одна невелика котельня. Джерелом забруднення атмосфери є котельні та пічне опалення індивідуальної забудови.

Вологість повітря коливається в залежності від віддалення від заплавній заболочених територій річки у великих межах.

Запиленість повітряного середовища знаходиться в прямій залежності від наявності відкритого ґрунту, розташованих в межах кордонів села і від близькості орних земель сільського господарства. Спеціальних газонів, що скорочують територію відкритому ґрунті, немає.

Водойми.

Річка Барабой знаходиться в запущеному стані: берега не впорядковані, не закріплені зеленю. Дно-мулисте, з наявністю мілководдя. На значній території утворилися зарості очерету.

Поверхня землі.

Безпосередньо до села прилягають сільськогосподарські угіддя - рілля, що створюють запиленість повітря в суху погоду. Площа відкритих ґрунтів збільшується з наявністю городніх ділянок при індивідуальній забудові. Трав'яні природні або штучні газони на території села відсутні.

Промислових і сільськогосподарських підприємств на території села немає.

Існуючими джерелами шуму є: автомобільний транспорт, що проходить по автодорозі, автотранспорт, що проходить по головній вулиці села, насосні водопровідні станції, дитячі установи, спортивні майданчики.

Створення мікроклімату в селі проектується створення зони відпочинку на березі річки з використанням сприятливого рельєфу, дно існуючої річки передбачено поглибити до 2-х метрів, берега зміцнити посадкою чагарників і дерев. У місцях створення пляжів передбачена насипанні чистого піску із закріпленням його від розмивання. Заболочені місця в межах кордонів проектованого села передбачено розчистити і поглибити. Схили ярів в широких місцях необхідно зрізати терасами із забезпеченням допустимих ухилів 1-1,5 на укосах. Проектом передбачено благоустрій всієї території села з максимально можливою ліквідацією відкритих ґрунтів.

Рекультивація землі У проекті закладено заходи щодо рекультивації землі: відновлення природного рельєфу - засипка існуючих гірничих виробок, кар'єрів корисних копалин, збір і збереження рослинного шару в місцях споруди доріг, майданчиків і забудови, відновлення рельєфу і рослинності в місцях прокладки інженерних комунікацій та розвідувальних виробок - свердловин.

Захист від шуму зони села зводиться до створення санітарних нормативних розривів до джерел шуму: автодоріг, підприємств, які створюють шум, спортивних споруд, межі яких, як правило, озеленюються деревами та чагарниками. Шумозахисні зелені насадження створюються у вигляді смуг як з боку джерел шуму, так і з боку об'єктів, що захищаються. На основних вулицях з автобусним рухом забезпечується відступ забудови на 6 метрів, на житлових вулицях - 3 метри.

Протипожежні заходи. Проектом передбачається можливість створення протипожежних проїздів навколо громадських і комунальних будівель, шириною 6 метрів, а також передбачаються пожежні резервуари, ємністю до 100 м3 у основних громадських будівель (клуб, школа, дитячі садки). Передбачені протипожежні розриви від забудови до пожежонебезпечних споруд. Проектом передбачено будівництво пожежного депо на 2 автомашини з зручними виїздами на проїжджу частину вулиці.

Пожежогасіння житлових і громадських будівель на території села передбачається від пожежних гідрантів водопровідної мережі, розташованих вздовж вулиць через 120 метрів.

Крім цього, на березі водойм села передбачений пірс для під'їзду автомашин. У зв'язку з тим, що передбачено пожежне депо, приймається водопровід низького тиску. Витрата води на зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння.

6. Техніко-економічні показники

Проекти планування і забудови сільських населених місць розробляється з розрахунком на їх здійснення в межах перспективного терміну будівництва 10-20 років відповідно до організаційно-господарської наявності господарства.

Для того, щоб на підставі цього визначити перспективність плану, проектувальник повинен провести техніко-економічну оцінку, яка потім оцінюється і схвалюється спеціальними комісіями і інстанціями.

Техніко-економічне обґрунтування - термін має в принципі той же зміст, що і проектний аналіз, однак, як правило, розуміється більш вузько як аналіз інвестиційних проектів лише з погляду комерційних, технічних і фінансових аспектів.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЭО) - це розрахунок економічної доцільності здійснення проекту, заснований на порівняльній оцінці витрат і результатів ефективності використання, а також строку окупності вкладень. ТЭО - це виваженість кожного кроку в реалізації задуманого.

Цю оцінку проекту роблять шляхом порівняння показників, тому вона є об'єктивною. Об'єктивна оцінка проекту проводиться на аналізі і оцінюванні проектних рішень з урахуванням порівняння отриманих показників з еталонними.

При цьому техніко-економічні показниками підрозділяються на:

* абсолютні, які приймаються в певних одиницях вимірювання;

* питомі, які визначається на розрахункову одиницю

Щоб точно визначити ці показники, ми спочатку складаємо баланс території населеного пункту.

Під балансом території розуміють проектну експлікацію, яка розробляється по таких формулах:

* як, щільність населення:

Р нетто = N/Р площа жилих кварталів, люд/га;

Р брутто =N/Р площа селитебної зони, люд/га,

де: N - чисельність населення.

Р нетто = N/Р площа жилого фонду (площа жилих кварталів), м2/га;

Р брутто =N/Р площа жилого фонду (площа селитебної зони), м2/га.

При цьому площа населення залежить від:

* характеру споруд (тобто такі забудови переважають на території);

* присадибного фонду (тобто. розміру земельного фонду з оптимальною щільністю населення).

При питомій вазі одноповерхової забудови в межах 50-40%, оптимальною щільністю населення нетто знаходитиметься в межах 20 чол/га. А щільність населення брутто завжди матиме більш низьке значення, чим населення нетто.

Так само до техніко-економічних показників відносять:

* коефіцієнт вуличної мережі, який приймають за 10-17%;

* вуличну і питому протяжність вулиць;

* площа сельбищної території;

* площа зелених насаджень;

* площа початкової території і т.д.

На підставі цих показників територію складають шляхом обміну на кресленні площ основних елементів території населеного пункту:

* площі ділянок установ культурно-побутового обслуговування, яка включає ділянки дитячих установ, шкіл і інших громадських будівель;

* площі загальноселищні, до яких відносять всі вулиці, площі, проїзди і господарські дороги;

* елементи території виробничого комплексу, якщо він розташований на відстані, що не перевищує норму відстані від санітарно-захисної зони.

Остаточний проект планування та забудови населеного пункту повинен характеризуватися сприятливими техніко-економічними показниками,які й визначають економічність його рішення.

При визначенні розміру території поселення потрібно виходити з вимог надання кожній сім'ї окремого будинку чи квартири. Розрахункова житлова забезпеченість визначається на основі прогнозних даних про середній розмір сім'ї, з урахуванням типів житлових будинків,обсягів планування житлового будівництва ,відсотка фонду,що складається за рахунок коштів населення.

Виконуємо попередній розрахунок площі території Доброолександрівського населеного пункту,дані заносимо в таблицю:

Попередній розрахунок площі території поселення населеного пункту Таблиця 5.1

№ п/п	Елементи території населеного пункту за видами використання	Розмір ділянки на 1 сім'ю, га	Кількість будинків(квартир)	Потрібна площа,га
1	Прибудинкові земельні ділянки, у.т.ч. при будинках:		598	83,75
	існуюча забудова	0,15	364	54,57
	садибних	0,10	116	11,60
	секційних	0,012	32	0,38
	блокованих	0,20	86	17,20
2	Ділянки для громадських закладів	розрахунково		7,13
3	Зелені насадження громадського користування	12 на чол.		2,53
4	Вулиці, площі, проїзди	0,15		14,01
5	Інші землі	10% проекту		10,74
	Всього під житлову забудову			118,17

Таким чином, загально площа с. Доброолександрівка після реконструкції становить 118,17 га. Необхідно зауважити, що площа зелених насаджень занадто велика у селі, значно переважає норми на 1 жителя, проте, проектне рішення полягає у збереженні цих насаджень як екологічно стабільних угідь через рідкість порід і високу рекреаційну цінність.

Площа під громадськими спорудами також достатньо велика (7,13га), проте в умовах стрімкого розвитку села вважається за потрібним не проводити реконструкцію громадських споруд, які несуть побутову і культурну цінність для громадян села.

Техніко-економічні показники, тобто величини, критерії, рівні, вимірювачі, коефіцієнти, індикатори, індекси, що дозволяють судити про корисний результаті містобудівних рішень і витратах ресурсів та інвестицій для його досягнення. Показники можуть бути кількісними і якісними, загальними і питомими, вартісними і натуральними, абсолютними і відносними, нормативними (контрольними) і реальними, основними і додатковими. Серед безлічі показників, що характеризують економічну ефективність містобудівних рішень найбільш важливими є: баланс території, баланс трудових ресурсів, інтенсивність використання території, демографічна та екологічна ємність території, доступність місць тяжіння, витрати на освоєння території, експлуатаційні витрати.

Техніко-економічні показники - величини, критерії, рівні, вимірювачі, коефіцієнти, індикатори, індекси що дозволяють судити про корисний результаті і витратах ресурсів і інвестицій для його досягнення.

У таблиці 5.2 приведені основні техніко-економічні показники проекту реконструкції села Доброолександрівка. Як видно, показники значно переважають нормативи ДБН и СНІП, що не є вигідним з точки зору економії земельних ресурсів, проте сприятливо позначається на добробуті і благоустрої населеного пункту.

Техніко-економічні показники проекту Таблиця 5.2

№ п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Значення ТЕП
1	Кількість населення	чол.	2664
2	Площа поселення	га	118,17
3	Площа житлового фонду	кв.м.	1048660
	у тому числі:
	існуюча	кв.м.	545700
	садибна	кв.м.	162000
	секційна	кв.м.	960
	блокована	кв.м.	340000
4	Щільність населення	чол./га	54
	нетто	чол./га	23
	брутто	чол./га	25
5	Щільність житлового фонду	кв.м./га	1,62
	нетто	кв.м./га	0,71
	брутто	кв.м./га	0,91
6	Коефіцієнт вуличної мережі
7	Площа вулиці, що приходиться на одного мешканця	кв.м./чол.	52,59
8	Довжина вулиці, що приходиться на одного мешканця	кв.м./чол.	12,00
9	Площа зелених насаджень, що приходиться на одного мешканця всього:у т.ч. громадського користування	кв.м./чол.	9,51
10	Площа території поселення, що приходиться на одного мешканця	кв.м./чол.	443,53

При визначенні розміру сельбищної території потрібно виходити з вимог надання кожній сім'ї окремого будинку або квартири. Розрахункова житлова забезпеченість визначається на основі прогнозних даних про середній розмір сім'ї, з урахуванням типів житлових будинків,обсягів планування житлового будівництва ,відсотку фонду,що складеться за рахунок коштів населення. Щільність житлового фонду cельбищної території (брутто), житлової території (нетто) і житлової території (брутто)по окремих типах забудови (садибної,блокованої,секційної) необхідно порівняти з нормативними показниками.

Щільність населення визначають шляхом ділення загальної кількості населення на загальну площу житлової зони.

Щільність житлового фонду сельбищної території (брутто) і житлової території (нетто) визначаться як відношення площі ,зайнятої всіма будинками та спорудами до загальної площі території,на якій вони розташовані.

Баланс території. Для аналізу співвідношення територій (і акваторій) різного функціонального призначення використовується баланс території. Він розробляється на момент проектування, на другу чергу реалізації, на період повної реалізації проекту. Баланс території зводимо до таблиці 12.

Баланс території Таблиця 5.3

№п/п	Території	Існуюча	Проектна
1	Всього під житловою забудовою	га	%	га	%
		118,17	100	73,97	100
2	Прибудинкові земельні дялянки	54,57	46	50,30	55
3	Громадська забудова	14,73	13	7,13	13
4	Зелені насадження	24,64	21	2,53	5
5	Вулиці та проїзди	23,62	20	14,01	27

По даним таблиці мі можемо зробити висновок між існуючою та проектною територією населеного пункту.

Висновок

Сьогодні в сільській місцевості майже повністю призупинилося будівництво доріг з твердим покриттям, об'єктів інженерного облаштування, житла, об'єктів комунально-побутового та соціально-культурного призначення. Погіршується техногенно-екологічна безпека, зростає кількість неорганізованих звалищ, побутових промислових та інших відходів.

Так, як в селах на даний час іде занепад сільських населених пунктів, слід водити і розробляти нові програми по відродженню сел. До даних програм може входити відновлення виробництва сільськогосподарської продукції. Занепад почався через закриття та банкруцтва ферм, застарілі інженерні комунікації, через неремонтовані дороги, що зумовлює важке пересування у селі. В даній дипломній роботі було преведено розрахунки по розвитку частини села Доброолександрівка, було розраховано кількість поселення на І та ІІ чергу. А для забезпечення сімей помешканням було розроблено та розраховано скільки потрібно житлових будинків (присадибні, секційні та багатоквартирні). Було також проведено розрахунок у культурно-побутового будівництва.

Планування територій населених пунктів передбачає визначення, прогнозування, розвиток населення, їх культурно-побутових потреб. Забезпечення цих потреб - основна мета планування територій населених пунктів.

В ході виконання роботи було зроблено і проаналізовано сільський населений пункт, його розміщення, компактність, а також населення, яке в ньому проживає.

На основі заданої численності населення,виданої нам,було виконано розрахунок населення методом демографічного прогнозування . На основі перспективної численності населення на 1-шу чергу та розрахунковий період,а також норм житлової площі, визначили необхідну житлову площу в населеному пункті. По каталогам паспортів типових проектів було підібрано житлові будинки,які з врахуванням всіх нормативів розміщено на плані організації території населеного пункту.

Основним документом при плануванні забудови являється план організації села.

Для розрахунку культурно-побутового і житлового будівництва була проведена інвентаризація існуючих будівель та споруд,на підставі вихідних даних опорного плану, який представлено в даному проекті. Згідно чого було запропоновано запроектувати: початкову школу, дитячий садок, будинок зв'язку, пожежне депо, гуртожиток,їдальня,спорткомплекс,магазин промтоварів та продтоварів.

Було проведено функціональне зонування території населеного пункту,в результаті чого виділено 5 зон (селітебна, водоохоронна, зона відпочинку, рекреаційна та зона інженерно-транспортної інфраструктури).

Таким чином, впорядкування території села - це багатокомпонентне, поліфункціональне і багатогранне явище, яке включає в себе розрахунки потреб, аналіз наявного та прогнозування майбутнього.

Список використаної літератури

1. Аграрна реформа в Україні // Законодавчі акти і нормативно-методичні документи (1990-1996) / за ред. акад. УААН М. Зубця. - К., 1996. - 332 с.

2. Архитектурное проектирование агроиндустриальных комплексов / под ред. В. В.Мусатова. - М. : Агроиздат, 1990. - 448 с.

3. Бистряков Г. К. Архітектурно-просторова організація сіл. Питання реконструкції / Ґ. К.Бистряков, Л. Г. Литвинова, Ю. Ф. Хохол. - К. : Будівельник, 1991. - 98 с.

4. Вовк Х. К. Студії з української етнографії та антропології / Х. К. Вовк. - К. Мистецтво,1995. - 335 с.

5. ДБН 360-92 Містобудівництво. Планування і забудова міських і сільських пселень. - К.: Держбуд України, 2002.

6. ДБН 79-92*. Житлові будинки для індивідуальних забудовників України.-К.Держбуд України, 1994.

7. ДСТУ Б А. 2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93). Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-оціночних об'єктів. - К.: Держбуд України, 1995.

8. ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» - К., 1994. - 94с.

9. ДБН А.2.2-94. «Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження містобудівної документації для сільських населених пунктів». (К., 1994 р.).

10. ДБН 79-92*. «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України».(К.,1994 р.).

11. Инструкция по планировке, застройке и благоустройстве с/н мест Украинской ССР.

12. Козьмук П.Ф. Наукові основи реформування земельних відносин у містах// Землевпорядний вісник.- №4.-1999.

13. Методичні вказівки до курсового проекту по плануванню сільських населених місць в умовах реконструкції. - Склав Ю.М. Шульга, Львів.

14. Методические указания к разработке курсового проекта по планировке с/н мест - В.А. Кирсанов, Харьков.

15. ОНД-86. «Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий**». Госкомгидромет.

16. Особенности планировки с/н мест при их реконструкции - Ю.Ф.Соломин, Львов.

17. Планування с/н пунктів - В. Кирсанов, Харьків, 1993 р.

18. Планировка с/н мест - Н.П. Кончуков, Москва, 1986 г.

19. Размещение и планировка производственных центров с/х предприятий - В.А. Кирсанов, Харьков, 1983 г.

20.Розпланування та забудова території сільських населених пунктів і фермерських господарств : навч. посіб. /[Г. К. Лоїк, І. Г. Тарасюк, А. В. Степанюк, М. В.Смолярчук]. - К. : Арістей, 2009. - 344 с.

21. СанПиН № 5.02--12/Н-89. «Санитарные правила и нормы размещения, устройства и эксплуатации малых ферм для содержания животных в населенных пунктах Украины. Минздрав Украины. (К., 1989 р.).

22. СанПиН № 4946-89. «Санитарные правила и нормы по охране атмосферного воздуха населенных мест**».

23. СанПиН № 4630-88. «Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения**».

24. СН № 3077-84. «Санитарные нормы допустимого уровня шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки**».

25. СН № 245--71. «Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий**».

26. СНиП 2.05.02-85. «Автомобильные дороги». Госстрой СССР. (М., ЦИТП Госстроя СССР. 1986**).

Размещено на Allbest.ur