Еволюція творчості І.М. Крамського як явища російської культури другої половини ХІХ ст.

Пізніше Крамськой писав про цю картину: “Я радий, що з таким сюжетом остаточно не зламав собі шиї, і якщо не спіймав місяця, то все ж дещо фантастичне вийшло” [30, 27].

Робота ця Крамського захоплювала, про що свідчить велика кількість ескізів, варіантів композиції, ретельна робота по вивченню пейзажу місцевості. Картина “Русалки” (“Майська ніч”) - живописне втілення образів народної фантазії, подібно до того, як Гоголь дав їм словесне життя. В процесі роботи задум кілька разів змінювався й удосконалювався. Вся подія відбувається на фоні пейзажу, який дещо нагадує Хотінь там, де тепер спускається шлях яром від школи до ставка. Зрозуміло, що Крамськой не прагнув до фотографічної точності, підпорядковуючи бачене своєму задумові.

Русалки на березі ставка охоплені почуттям смутку, замріяні, у кожної своя печаль. Настрій передається позами русалок, їхніми рухами, трохи уповільненими й стриманими, а також своєрідною виразністю облич у місячному світлі. Важливого значення Крамськой надавав освітленню: передній план дещо затінений, особливо зліва на воді. Сильно освітлений другий план з групою русалок, а далі - гра світлотіні. Лівий схил яру затемнений, на ньому густі дерева. Праворуч - освітлений схил зі стрункими тополями і старою хатою, що посилює ефект таємничості, настороженості. Взагалі, співставлення світла й тіні відіграє в картині важливу композиційну роль.

Згодом Крамськой намалював картину “Майська ніч”, що являє собою одну з подальших розробок цієї теми. Тут частина того самого пейзажу, що і в “Русалках”, те саме прагнення передати місячне освітлення і таємничість ночі.

У Хотині Крамськой дуже багато працював. Крім розглянутих творів він зробив тут чимало зарисовок, ескізів. В альбомі 1871 року, що зберігається в Третьяковській галереї, є малюнок олівцем під назвою “Село” з авторським написом “Хотінь”. Крамськой створив також два портрети російського й українського письменника Г.П. Данилевського, уродженця Харківщини. Як і інші його твори про митців і письменників, портрет відзначається увагою до внутрішнього світу портретованого, показує його як людину багатого інтелектуального життя. В портреті майстерно поєднані психологічна й соціальна характеристика письменника, який відіграв помітну роль у розвитку історичної романістики, в культурних зв'язках російського й українського народів.

На замовлення Марка Вовчка Крамськой створив портрет критика Д. Писарєва. Виконав він і деякі портрети на замовлення родин Галагана, Тарновського та інші.

Враження з часів перебування на Україні знайшли втілення і в інших творах художника.

Крамськой був не лише видатним художником, а й теоретиком мистецтва та критиком, визначним організатором мистецьких сил. Теоретичні погляди й художня практика російських передвижників імпонували настроям молодих українських художників. З особливою увагою вони ставилися до поглядів Крамського, вивчали його творчу практику. Такі українські художники як М. Кузнєцов, М. Пимоненко, К. Костанді, П. Левченко та інші стають учасниками виставок передвижників. Діяльність російських передвижників, зокрема Крамського, мала, таким чином, важливе значення для зміцнення реалізму й ідейності в українському образотворчому мистецтві.

Крамськой був другом і вчителем визначного українського художника П.Д. Мартиновича. Вплив Крамського на творчість Мартиновича позначився в тому, що молодий художник глибоко сприйняв нові віяння і в своїх творах виразно виявив критично-реалістичне спрямування. Такими є, зокрема, його гостросатиричний твір “Дяк”, картини “Казені квартири”, “У волосному управлінні”, портретні зарисовки панків Тукалевського й Ілляшенка та ін.

У середовищі передвижників формувався як художник Опанас Юрійович Сластіон (1855-1933). У спогадах про Мартиновича Сластіон називає себе учнем Крамського ще по школі Товариства заохочення художеств. Подібно до Мартиновича Сластіон прагнув іти в гущу народного життя. Він багато працював у галузі портрета, зокрема, створив широку графічну галерею кобзарів кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Характер портретів Сластіона при усій їх оригінальності й самобутності близький до портретного живопису Крамського своєю увагою до психології зображуваного, до характерних деталей, точністю малюнка. Чимало теплих рядків присвятив Сластіон Крамському у своїх мемуарах.

Глибоко цікавився Крамськой і творчістю інших художників, пов'язаних з Україною. Це такі визначні постаті українського живопису: К. Костанді, М. Кузнєцов, Г. Ладиженський, В. Орловський, М. Самохин, М. Мурашка, І. Похитонов, К. Трутовський. Вони високо цінували творчість Крамського вважаючи його своїм ідейним наставником. Адже творчість Крамського вчила їх високо тримати прапор мистецтва, потрібного народові в його житті і боротьбі.

Спілкування І.М. Крамського з українським народом, з його культурою збагачувало й урізноманітнювало творчість художника. Разом з тим воно мало вплив на розвиток і характер творчості цілої низки українських митців. Створення Крамським роботи на українську тематику, сприяли не лише глибшому спілкуванню з українським народом, а й збагачувало та урізноманітнювало творчість самого художника.

Висновки

В результаті дослідження проблематики творчості Івана Миколайовича Крамського в контексті російської художньої культури другої половини ХІХ ст. Доцільно зробити наступні висновки:

· Творчість Івана Миколайовича Крамського увібрала в себе традиційні та новаційні тенденції, що побутували у російській художній культурі др. половини ХІХ ст.

· Особливістю естетичних поглядів митця було переконання, що без реалізму та народності не може бути розвитку мистецтва. Художній твір повинен бути створений при уважному вивченні того, що дає нам дійсність. Але, разом з тим, об'єктивність в передачі дійсності, зовсім не була для Крамського пасивною, холодною констатацією буття. Витвір мистецтва повинен бути наповнений особистим почуттям автора, активно та зацікавлено сприймати дійсність, збагачуючи та доповнюючи відривчасті факти та спостереження.

· У творчості Крамського відбулося зіткнення традиційного академічного мистецтва з реалістичними пошуками. Роботи, хоч і написані за суворими академічними установками, все ж мають нові реалістичні риси. Крамськой бачив свою модель з притаманними їй не лише зовнішніми, а й внутрішніми особливостями, вважаючи це принципово важливим і в цьому розходився з академічними установами. Звертає на себе увагу намагання художника розкрити особисті якості портретованого, підпорядкувати образній характеристиці композиційний та колористичний зміст полотна.

· Значний вплив на формування творчої особистості І.М. Крамського мала творчість таких майстрів портретного живопису, як Дієго да Сільва Веласкес та Рембрандт Харменс ван Рейн. У голландського художника людина розкривалася ніби у самому процесі складного становлення та розвитку духовного світу, а в портретах Веласкеса, як в більшості портретах Крамського подаються складені найбільш суттєві якості людської особистості.

· Творчість художника мала велике значення у переосмисленні жанрової системи мистецтва. Крамськой створюючи портрет, великої уваги надавав сюжетному контексту. Таким чином, фон полотна перевищував роль самого портрету. Результатом цього є створення портрету-картини, де портрет гармонійно перетікає у жанрову роботу, що сприяло глибшому підходу до розуміння дійсності.

· У портретах, як і в картинах, Крамськой, перш за все, розкрити духовний та моральний світ своїх героїв.

· Крамськой, - один з перших художників, що звертається до теми селянства. Адже раніше тема селян була темою трагедії безправного та пригніченого народу. Крамськой один із перших створив позитивний образ російського селянина.

· Портрети селян по своїй суті переростають значення портрету конкретної особистості і стають свого роду типовим ”образом” селянства. Створення Крамським портрету-типу є найбільш повним виразом передачі через конкретне загального, найбільш властивого для класу суспільства.

· Важливе місце у суспільстві того часу посідала тема ролі інтелігенції як борця за звільнення народу, яка знайшла своє втілення і в творчості І.М. Крамського. Тема морального подвигу сучасної митцю людини отримала своє вираження в новому трактуванні традиційного міфологічного сюжету, наповненого зрозумілим сучасності змістом. У образі Христа, який сприймався, як символ гуманізму, Крамськой втілив образ сучасної йому людини - інтелігента-демократа, борця за соціальну справедливість.

· Творчість І.М. Крамського мала велике значення у формуванні та діяльності Товариства Пересувних художніх виставок. Основоположник „бунту 14”, він дуже рано прийшов до нового розуміння мистецтва та став організатором першого самостійного мистецтва об'єднання - Артілі художників. Артіль, хоч і зазнала краху, все ж мала велике значення для подальшого формування більш широкого мистецького об'єднання - Товариства Пересувних художніх виставок. Передвижники особливого значення надавали портрету як історично достовірному художньому документу, який свідчить про людей своєї епохи. Тож творчість Крамського - портретиста здійснила величезний внесок в розвиток російського портрету.

· Організаторська діяльність художника на теренах України мала вплив на розвиток та характер творчості цілої низки українських митців та сприяла поглибленню російсько-українських зв'язків.

· Важливе місце у творчому доробку митця посідає тема України. Створені ним роботи на українську тематику сприяли не лише глибшому спілкуванню І.М. Крамського з українським народом, а й збагачувало й урізноманітнювало творчість самого художника.

Список використаної літератури

1. Алпатов М.В. Этюды всеобщей истории искусств.- М., 1979. - 287 с.

2. Борев Ю.Б. Эстетика. - М., 1981. - 399 с.

3. Волкина С.М. Русское изобразительное искусство и архитектура. - М.: Книга, 1970. - 157 с.

4. Всеобщая история искусства. - М., 1963, Т. 5. - 687 с.

5. Всеобщая история искусств: В 6 т., / Под ред. Ю.Д. Коплинского, Н.В. Яворского/. - М.: Искусство, 1964. - т. 5. - 429 с.

6. Гіляров С.О. Крамськой І.М. - Харків, 1941. - 50 с.

7. Горина Т.Н. Русское искусство второй половины ХІХ века - М.: Акад. Художеств ССР, 1962. - 74 с.

8. Государственный Русский музей живописи 2-я пол. ХІХ века - М.: Советский художник, 1980. - 12 с.

9. Данилевський Н.Я. Росія ХІХ вік. - М. 1991. - 576с.

10. Дмитриева Н.А. Краткая история искусства. - М., 1986. - 420 с.

11. Естетика свідомість і мистецтво соціалістичного реалізму (під ред. М.М. Вєрников) - К., 1981. - 191 с.

12. Етимологічний словник української мови - К.: Мистецтво, 1983. - 341 с.

13. Эфрос А.М. Мастера разных эпох, - М.: Сов. Художник, 1979. - 335 с.

14. Зезина М.Р., Кошман Л.В. История русской культуры. - М., 1990. - 365 с.

15. Зоварова А.В., Колесникова Д.М., Російське мистецтво. - К., 1976. - 136 с.

16. Искусство стран и народов мира. Архитектура, живопись. Скульптура. Графика. Декоративно-прикладное искусство. - М., 1971. - 207 с.

17. История зарубежного искусства. - М., 1978. - 549 с.

18. История культуры России: Учеб. пособие. - М., 1993. - 224 с.

19. История России: Учеб. пособие. - М., 1995. - 84 с.

20. История русского искусства. - М., 1960. - 566 с.

21. История русского искусства / Под ред. К.И. Плотников/. - М., 1980. - 268 с.

22. История русского и советского искусства. - М., 1989. - 340 с.

23. Ковалевская Т.М. Крамской об искусстве. - М., 1989. - 171 с.

24. Косулина Л.Г., Ляшенко Л.М. История России. - М., 1994. - 240 с.

25. Крамской И.Н. Его жизнь, переписка и художественно-критические статьи. - М., 1988. - 220 с.

26. Крамской И.Н. Письма, статьи. В 2-х томах. - М., 1965-1966. - 300 с.

27. Курочкина Т.И. Крамской И.Н. и о нём. - М., 1971. - 249 с.

28. Лапунова Н.Ф. Крамськой І.Н. - М., 1964. - 110 с.

29. Лифшиц М. В мире эстетики. - М. 1985. - 320 с.

30. Маслых С.А. Русское изобразительное искусство ХV-XIX в./Альбом. - М.: Изобразительное искусство, 1976. - 31 с.

31. Мастера искусства об искусстве: В 4-х т. Т-4 - М., 1973. - т. 4. - 196 с.

32. Машковцева Н. Крамской И.Н. Альбом репродукции. - М., 1973. - 268 с.

33. Машковцев Н.Г. Из истории Русской художественной культуры.- М.: Советский художник, 1982. - 327 с.

34. Острой О.С. 125 книг по русскому и советскому искусству. Л.: Художник РСФСР, 1972. - 139 с.

35. Павленко Н.И., Кобрин В.Б., Федоров В.А. История ССР с древнейших времен до 1861 года. - М., 1989. - 322 с.

36. Платонов А.А. Лекции по российской истории. - М., 1990. - 300 с.

37. Порудоминский В.И. Крамской И.Н. и о нём. - М., 1971. - 249 с.

38. Пятьдесят кратких биографий мастеров русского искусства / Сборник - Л.: Аврора, 1970. - 301 с.

39. Радугин А.А. Философия: Курс лекций. - М., 1996. - 331 с.

40. Рогинская Ф.С. Товарищество передвижных художественных выставок: Исторические очерки. - М., 1989. - 430 с.

41. Розенвансер В.Б. Крамской И.Н. и о нём. - М., 1987. - 54 с.

42. Русское искусство. Очерки о жизни и творчестве художника. Середина ХІХ века / Под ред. А.И. Леонова/. - М.: Искусство, 1958. - 779 с.

43. Русская художественная культура конца ХІХ - начала ХХ века (Сборник статей) - М.: Наука, 1968. - 512 с.

44. Стасов В.В. Крамской И.Н. по письмам его и статьям. - “Вестник Европы”, 1887. - 132 с.

45. Стернин Г.Ю. Художественная жизнь России на рубеже ХІХ-ХХ веков. - М.: 1970. - 204 с.

46. Ступак Ю. Крамськой і Україна. - К., 1971. - 50 с.

Размещено на Allbest.ru