Використання кольору в мистецтві

Що стосується вибору кольору одягу, то тут слід чинити відповідно до ситуації. Приміром, на роботі небажано з'являтися в червоному. Навіть червоне елегантне вбрання може викликати роздратування працівників, оскільки червоний колір дуже агресивний. Це колір успіху, почуття, енергії, впевненості. Це універсальний символ романтики й кохання. Він завжди привертає увагу. Вважають, що червона барва у гардеробі, у тому числі й на полиці зі спідньою білизною, може змінити життя.

Червоний колір символізує силу волі, активність, агресивність, незалежність, жвавість, діяльність. Людина в червоному життєлюбна, енергійна, сексуальна. Уже в самому цьому кольорі закладена чутливість, він сповнює життя пристрастю, бажанням. Якщо вас чекає нудна праця, скористайтеся допомогою цього кольору. Але старайтесь уникнути червоного, коли ви схвильовані або роздратовані. При фізичному або нервовому виснаженні чи занепаді сил організм часто сам уникає червоного.

Зате в ресторані, на прийомі або вечірці ви в червоному будете чарівні. Дуже допомагає ця барва, коли хочете звернути на себе увагу публіки й прикувати погляди чоловіків. Але йти на романтичне побачення в такому одязі не варто. Чоловіки тепер полохливі й сором'язливі, тому наполегливий червоний може їх злякати.

Не годиться для амурних зустрічей і синя, сувора й досить ділова барва, хоч вона і приємна для ока.

Синій колір подобається пасивним, чутливим людям, які люблять порядок, чистоту, емоційний спокій і схильні до меланхолії. Червоно-блакитне сполучення барв найпопулярніше в дизайні одягу й інтер'єрів.

Блакитний - колір миру й істини. Жінка в блакитному вміє м'яко й необразливо сказати в разі потреби щиру правду у вічі, й при цьому її завжди правильно зрозуміють. Любов до блакитного свідчить про високорозвинений інтелект. Характер цього кольору стриманий, холоднуватий. Правда, жінкам, схильним до повноти, не слід захоплюватися блакитними шатами. Ці барви найрізноманітніших відтінків пасують усім, у кого блакитні очі, а також брюнеткам з яскравою шкірою. Вбираючи сині сукню чи костюм, підкреслюєте, що ви людина серйозна і можете говорити тільки про справи. Дівчині в синьому важко сподіватися на тривале кохання. В кращому разі її супутник тільки й нарікатиме, який він знедолений. Жінки теж обережно ставляться до синього кольору.

Спеціалісти радять вдягатися виключно в рожеве вбрання. Це колір украй жіночий, із його допомогою можна очікувати найнесподіваніших ефектів. Він підкреслює ніжність. Рожеві штори або жалюзі дуже добре виглядають при сильному сонячному освітленні. В рожевому жінки здаються чоловікам тендітними, привабливими й ніжними, їх так і хочеться всіляко оберігати. Зате на ділову зустріч з'являтися в рожевому не слід.

Фіолетовий. Любить мріяти про високі стосунки. Жінка у фіолетовому схильна до вигадок, старається всіх зачарувати й захопити. А коли їй це не вдається, стає вередливою й запальною.

Оранжевий персоніфікує оптимізм, радість, імпульсивність і настирливість. Жінки, які надають перевагу оранжевому, чудові й віддані подруги, ладні прийти на допомогу будь-якої хвилини.

Коричневий - колір консерватора. Він свідчить про стриманість, стабільність, надійність. Жінка, яка вдягається в коричневе вбрання, ідеальна, вона бездоганний працівник. Їй можна довірятися.

Якщо ми збираємося на відповідальну зустріч і не цілком упевнені у перемозі, краще одягнути бордовий одяг. Цей колір недаремно звуть королівською бізнес-барвою: він сам скаже за нас усе, що треба. На переговорах у ніжно-салатовій кофтині нічого путнього не вийде. З нами мило поговорять, попросять заходити ще, але справа з мертвої точки не зрушить. Така кофтина знадобиться, коли збираємось відвідати товаришку, що перебуває у смутку й печалі. Колір нашого вбрання (а не задушевні розмови) знов поверне подругу до життя, бо він діє заспокійливо й розслаблювально. Такий вплив має і зелений колір-миротворець - найкраща барва конфеденційних дружніх розмов.

Зелений свідчить про гнучкість розуму, розсудливість, розуміння ситуації. Зверніть увагу, що саме цьому кольорові надають перевагу бізнес-леді, позаяк він символізує процвітання фінансових і матеріальних гараздів. Яскраво-зелена барва омолоджує. Неприязнь до зеленого свідчить про незадоволення своїм емоційним станом. Цей колір вважається символом світу. Зелені штори виглядають дуже свіжо і сприяють відпочинку та розслабленню. Для кращого сприйняття беруть тканини з розкішною текстурою. Дуже широко використовують зелену барву в одязі. Вона завжди модна й актуальна. А ось жовта дає потужний енергетичний заряд, збуджує засмучену подругу: вона обов'язково заплаче або стане метушитися по кімнаті. Природно, що все це відбуватиметься у вашій присутності.

Жовтий - колір сонячного світла й радісних надій. Від своїх прихильників вимагає бути веселими, життєрадісними, цілеспрямованими, активними й навіть експансивними. До речі, він протегує журналістам, позаяк спонукає до творчості й нових ідей. Жінка в жовтому доброзичлива, впевнена в собі, вміє заробляти гроші й має струнку фігуру, оскільки ця барва допомагає контролювати вагу. Вдягатися в жовте краще для інтенсивного заняття спортом. Це колір ентузіазму. Він найсвітліший і поступається за яскравістю лише білому. Лимонно-жовтий із пронизливо-блакитним імпонує юним і життєлюбним. Він розкішно виглядає в темному оточенні.

Що стосується класики - елегантного й загадкового чорного - то він актуальний, як ніколи. Йому надають перевагу фатальні жінки. Вони егоїстичні й вимагають від інших того, чого не можуть дати самі. У них немає ні краплі слабості, вони тверді, як скеля. Жінки в чорному показують своїм виглядом, що вони всім незадоволені. Правда, це ще колір елегантності, гарного стилю й тонкого смаку. Недаремно вечірні туалети дам, фраки та смокінги чоловіків, як правило, чорні! У чорній сукні ваша аура надійно захищена від настирливих спроб проникнути ззовні. На зустрічах, де багато злобних і заздрісних товаришів, чорний одяг буде най-оптимальніпшй. Але він у міру добрий і до місця. Якщо задля самооборони в ньому ходити цілодобово, то нас сприймуть або за похмуру, або за екстравагантну особу.

Сірий колір нейтральний. Ним можете скористатися, коли хочете залишитися непомітною серед шумного балу. Цей колір не несе жодної інформації. Можна провести маленький експеримент: якщо прийти на роботу в чомусь сірому і наступного дня запитати співробітників, в чому ми були вчора вдягнені. Більшість не зможе навіть згадати чи взагалі вчора ми були на роботі.

Діловий костюм сірого кольору промовляє сам за себе. Жінки, які дають йому перевагу, тверді, терплячі, витривалі, непохитні, невблаганні, вважають за краще тримати емоції під контролем, підтримують здоровий глузд, прагнуть стабільності. У негативному вияві сірий - це колір нудьги, смутку й депресії. Його доцільно доповнювати іншими барвами - хусточками, брошками.

Білий - колір елегантності й свіжості, чистоти, цнотливості, спокою і душевної рівноваги. Правда, жінки повинні знати, що він візуально збільшує талію й викликає відчуття замкненості в собі, відчуження від світу.1 Білий колір буває теплий або холодний. Усе залежить від того, чи багато в ньому домішок синього або жовтого. Доданий до палітри домашнього інтер'єру, він трансформується в легкість і свіжість, розсовує стіни, збільшує висоту стель. Тонкі білі напівпрозорі тканини створюють чарівний ефект. Біла барва на одязі будь-якого кольору омолоджує, ховає небажані зморшки.

Пастельні відтінки поєднують практично з усіма основними барвами й радять їх як жінкам, так і чоловікам. Найпопулярніші тони - піскові, сірі й бежеві. Оскільки це натуральні природні відтінки, їхня гама широко використовується в аксесуарах із натуральних матеріалів: шкіряних і замшевих сумочках, портмоне, рукавичках, пасах, взутті.

Ідеальна жінка очима чоловіка та, що елегантна. Для цього не обов'язково вдягатись у щось надзвичайне. Елегантна та жінка, у якої костюм, макіяж і зачіска гармонійно поєднуються. Часто буває, що на дамі класичний костюм, а макіяж вечірній, не кажучи вже про зачіску. Невідповідність костюма й зачіски досить поширена помилка жінок, хоч правильно підібрана оправа до окулярів, біжутерія й сумочка в поєднанні з акуратно виконаним макіяжем і вдалою зачіскою підкреслюють їхню чарівність й індивідуальність. Аксесуари - це особистий підпис на одязі, який ми носимо. Від того, чи цікаві вони за дизайном і кольоровим вирішенням, залежить, наскільки гармонійний наш образ. Смак мають усі, його треба тільки розвивати.

Тваринам теж не байдуже, як вдягаються люди, що пораються біля них. Наприклад, кури й курчата полюбляють оранжевий колір і непокояться, коли бачать людину в чорному чи коричневому вбранні. Коровам подобається, коли доярки у темно-синіх фартухах.

Має свій колір і кожен гріх, впевнена суддя Френсіс Галегос, яка працює в американському місті Санта-Фе. Вона придумала для ув'язнених за дрібні правопорушення, яких посилають на громадсько-корисні роботи, кольорові кашкети. Тому, хто збирає на вулиці сміття, кашкети ніжно-рожевого кольору, й усі знають, що він попався поліції п'яний за кермом. Зелений кашкетик - крамничний злодій. Сині кашкети носитиме бешкетливе подружжя, що вдається до бійки, бо цей колір символізує синяки. Коричневі кашкети ввели для тих, хто вигулюючи собаку на вулиці, не прибирає за нею.

1.6 Кольоротерапія

У серпні 1991 року газета «Тайм» надрукувала повідомлення про звільнених у Лівані заложників, яким дали вазу, повну яскраво-червоних вишень. Три роки вони не бачили цього кольору, тому «дивилися на вишні цілий день замість того, щоб піддатися спокусі та з'їсти плоди». У повідомленні писалося, що звільнені заложники не могли відвести очей від червоної барви.

Дослідження показали, що промені Сонця, проходячи крізь скло різного забарвлення, зцілюють шкірні та інші захворювання. Існує думка, що вода, налита у пляшки різного кольору, під дією променів Сонця набуває нових хімічних властивостей і може бути використана для лікування. Є дані про те, що, змінюючи колір скла в окулярах, можна регулювати психоемоційний стан, викликаючи або життєрадісний настрій, або депресію. Можливо недаремно з'явився вислів «бачити світ крізь рожеві окуляри». Механізм багатьох хвороб зумовлений порушенням кольорової гармонії, змішанням кольорів, а також дефіцитом визначеного кольору для життєдіяльності органів і психічної гармонії. Якщо повернути необхідний колір або очистити його від сторонніх домішок, можна відновити порушену рівновагу організму.

Проведені медичні дослідження показали, що колір кухонного посуду впливає на апетит. Яскраво-червоні, жовто-гарячі та жовті тарілки -- збуджують його. А світло-сині і зелені кольори діють навпаки. Найбільш «неапетитними» є білий, біло-зелений, темно-сірий та темно-зелений посуд.

Відомий випадок, коли один із власників ресторану за кордоном для експерименту пофарбував у червоний колір не лише стіни, підлогу і стелю свого закладу, а й меблі і посуд. Через кілька днів усе це терміново довелося перефарбувати. Червоний колір викликав у відвідувачів неймовірну агресивність, злість, почастішали бійки і скандали.

І.Гете в «Годах странствий Вильгельма Мейстера» розповідає як подорожній розпитує шкільного наглядача, чому вихованці цього закладу відрізняються кольором і стилем одягу. «Разгадка тут вот в чем, -- для нас это средство узнать характер каждого мальчика... Из нашего запаса тканей и отделов воспитанники имеют право выбрать любой цвет, а также любой фасон и покрой из ограниченного их числа. За этим вибором мы пристально следим, так как любой цвет позволяет судить о кладе чувств, а порой -- об образе жизни человека...»

Існує таке поняття, як «кольоровий голод». Сприйняття барв належить до таких самих повсякденних потреб людини, як їжа для шлунка, а повітря для легень. Ще стародавні єгиптяни використовували кольори з лікувальною метою, а греки визначали конкретні забарвлення для лікування різних недуг.

Тепер забарвленням також послуговуються в медицині. У палатах американських пологових будинків використовують блакитні лампи для лікування жовтяниці новонароджених. Шістдесят відсотків недоношених дітей хворіють на цю недугу внаслідок накопичення в організмі білірубіну. Якщо її не лікувати, жовтяниця може призвести до пошкодження мозку і навіть до смерті. Блакитні лампи чудово справляються з нею. До появи кольоротерапії єдиним засобом лікування була ризикована процедура під назвою «обмінне переливання крові».

Рожеві кімнати, що їх використовують для гамування в'язнів у США, - приклад того, як забарвлені в яскраво-червоний колір стіни за дуже короткий час втихомирюють буйних в'язнів. Через кілька секунд знижується м'язова активність, що свідчить про те, що забарвлення впливає не лише на фізичний, але й на емоційний стан людини.

Червоний колір пов'язує нас із життям, з життєвою енергією. Він впливає на склад крові й стан кровообігу, підвищує життєвий тонус. Він експансивний і надихає людей. Якраз ці якості були дуже потрібні звільненим заложникам, які три роки знемагали у тісному приміщенні й «зголодніли» від нестачі вібрацій червоної барви. Ці люди прагнули ввібрати в себе червоний колір вишень, а не просто з'їсти плоди.

Альберт Сент-Джорджіу, лауреат Нобелівської премії, який відкрив вітамін С, експериментуючи з кольором, досяг визначних результатів. У своїх дослідженнях він піддавав деякі ферменти і гормони впливові променів різного кольору й переконався, що певні барви, впливаючи на ферменти і гормони, змінюють їх на молекулярному рівні. Якщо різні відтінки кольору впливають на молекулярну структуру ферментів, то вони впливають і на людину. Інші дослідники зауважили, що одні забарвлення прискорюють ферментативні процеси, а інші - сповільнюють їх. Опріч того, деякі забарвлення впливають на активність ферментів.

Доктор Макс Люшер, дослідник кольорів, вивчав, як вибирають відтінки із кольорової гами різні люди. Він дійшов висновку, що реакція людей на колір не залежить від їхнього культурного рівня, а має глибоке коріння в самій особі. М. Люшер вважає, що вибір кольору може відображати психологічні якості, а також гормональні порушення.

Відомо, що вплив теплих відтінків червоного, оранжевого і жовтого кольорів підвищує кров'яний тиск, частоту пульсу й дихання, а вплив зеленого, синього і чорного знижує ці показники.

Кольоротерапія - нині модний напрямок у цілительстві. Впливати кольором можна по-різному: освічуючи окремі ділянки тіла лампами з кольоровими фільтратами, обгортаючи пацієнтів тканинами різних відтінків, настоюючи воду у забарвленій прозорій посудині, що просвічується. Є ще й «небесні» методи. До них належать арттерапія - лікування за допомогою мальовничих картин. Лікують навіть забарвленою в різні кольори їжею. Це дає чудову можливість доставляти організмові якраз ті кольори, яких він особливо потребує.

Усе, що ми їмо, відрізняється своєю кольоровою вібрацією. Продукти червоного кольору постачають організм енергією, поліпшують склад крові; їжа жовтого кольору є природним послаблювальним засобом, а цитрусові, здебільшого жовті або оранжеві, стимулюють видільні процеси, сприяють видаленню шкідливих речовин. Апельсиновий сік, якщо випити його вранці натще, допомагає звільнитися від шлаків, що затримались у травному тракті з попереднього дня. Зелені продукти сприяють очищенню шлунка й кишечника. Зелень трав асоціюється з кровообігом у царстві рослин. Яскраво-зелений хлорофіл надходить до організму разом із зеленими рослинами, водночас він є сильним омолоджувальним засобом. Зелений колір - це барва сонця, якою запаслася рослина.

Пристрасть до білої їжі зумовлена потребою безпечно почуватися, подібно до того, як почувається дитина під час годування її материнським молоком. Люди, звичайно, не полюбляють їжі блакитного кольору, мабуть, тому, що одержують досить таких вібрацій від блакитного неба.

1.7 Мова кольорів

Сучасне суспільство досягає такого ступеня розвитку, що починає усвідомлювати цінність не тільки матеріального достатку, а й психічної рівноваги, душевного комфорту. Кольорове середовище формує емоційний стан людини, впливає на її самопочуття та рівень працездатності.

Діяльність зорових органів збуджує інші чуттєві органи: смаку, слуху, дотику, нюху. Кольорові відчуття і пов'язані з ними спогади, образи називають кольоровими асоціаціями. До них спонукають невласні властивості кольорів (вага, температура, віддаленість...), якість фактури (оксамитова, дзеркальна), емоційні відчуття (веселі, сумні, спокійні кольори).

Кольорові співвідчуття (синестезії) виникають при прослуховуванні музики, поезії. Голова французького Комітету кольору Олів'є Гійемен вважає, що смак і колір мають багато спільного: колір ми "їмо" очима, смак - ротом.

Адекватність (лат. adaequatus - прирівняний) добору кольорів художником до усталених асоціацій глядача є запорукою успіху його твору. Комунікативні дизайнери повинні проходити тестування на адекватність кольорових асоціацій, загальнопоширених в тому середовищі, для якого вони працюють.

Ступінь психофізіологічного впливу кольору визначається кількістю кольору, що залежить від: кольорового тону, насичення, світлоти, площі кольорової поверхні, розміщення кольору (вгорі, внизу, збоку), відстані огляду, тривалості сприйняття.

Прості, чисті, яскраві кольори, контрастні, співставлені діють як сильні, активні подразнювані. Вони уживані в дитячій творчості, народному мистецтві, у роботах художників-авангардистів. Складні кольори, малонасичені (розбілені, ламані, зачорнені), також ахроматичні, нюансні співставленім викликають неоднозначні емоції, заспокоюють. їм надають перевагу старші люди, особи з тонко організованою нервовою системою, мистецькі стилі рококо (XVIII ст.), модерн (кінець XIX - поч. XX ст.). Сприйняття кольору людиною суб'єктивне, залежить від віку, характеру, настрою чи фізичного стану, освіти, національних уподобань (традицій, звичаїв), пори року і т.д.

Та, не зважаючи на суб'єктивність кольорового сприйняття, багаточисельні дослідження доводять, що одні й ті ж кольори та їх поєднання викликають у людей подібні емоційні реакції.

Психологічний та емоційний вираз парних та багатоколірних сполук поруч з контрастністю відношень визначається переважаючим кольором. При поєднанні різних кольорових тонів, подібних за світлотою, необхідно при потребі ввести білий або чорний поділяючий контур для підсилення дії цих поверхонь та виявлення форми кольорових плям.

Доповнюючі кольори в рівних кількостях нейтралізують дію один одного. Доповнюючий колір у підпорядкованому поєднанні є допоміжним, підсилюючим дію основного кольору:

пурпурово-червоний, доповнений зеленим, створює враження урочистості, святковості, монументальності;

синьо-зелений з червоним - стимулюють діяльність; оранжевий з блакитним - життєрадісність, активність; синій з оранжевим - жвавість;

жовтий з ультрамарином - схиляють до роздумів, зосередженості;

жовто-зелений з фіолетовим - виявляють піднесення, легкість, весняність.

Співвідношення двох недоповнюючих кольорів при середньому та малому контрасті (середній і малий інтервал кольорового кола):

жовтий з оранжево-червоним - сприймається активізуюче, тепло, життєрадісно;

жовтий з жовто-зеленим - освіжаюче, життєрадісно;

жовтий з синьо-зеленим - холодно, заспокоююче;

червоний з синім - динамічно, життєстверджуюче;

червоний з жовто-зеленим - активізуюче;

синій з оранжевим - жваво, збуджуюче;

синій з зеленим - нерухомо, холодно;

світло-зелений з синім - пасивно, холодно;

зелений з коричневим - спокійно, природньо.

Дія співставлень хроматичних кольорів з ахроматичними при великому хроматичному та різних світлотних контрастах відзначається значною активністю. Особливо необхідно дотримуватись світлотних контрастів при поєднанні жовтого з білим, синього з чорним, аби вони не втратили виразності.

Велике значення має новітність, незвичність вражень від кольорових поєднань. Співставлення кольорів мають бути не випадковими, а визначеними згідно з поставленою метою.

Одна з акцій О.Гійємена (2002 р.) під назвою "Поліхромний обід" була проведена в стильному клубі-ресторані "Альказар" у Парижі. На обід запросили 60 осіб - дизайнерів, мистецтвознавців, письменників, кулінарних критиків. Було запропоновано посмакувати бірюзовими устрицями, блакитною картоплею, лимонним пирогом чорного кольору, вином, білим за смаком і виготовленням, але забарвленим у червоне... Обід викликав суперечливі почуття: 40% запрошених були в повному захваті, 30% визнали експеримент некорисним, решта - взагалі не знали, що казати. Але всі бажали повторення, тільки ще більш екстравагантного. Метою акції було визначення вражень від поєднання кольору і смаку. Змішуємо кольори, щоб отримати новий, так само, як змішуємо традиційні продукти в пошуках нового смаку. О.Гійемен зробив спробу суміші кольору і смаку.

При доборі кольорів необхідно врахувати асоціативну сумісність властивостей кольору та об'єктів забарвлення - носіїв кольору в кожній конкретній ситуації.

Колір може створити певний психологічний клімат, характерний образ. За наданням переваги кольору чи співставленню кольорів можна визначити характер або душевний стан людини. Австрійський лікар, психолог З.Фрейд за змінами улюблених кольорів уточнював фази психосексуального розвитку дитини. М.Люшер, сучасний психолог-колорист, закликає до гармонійної цілісності чотириколірної людини, яка опирається на чотири головні почуття: самоповагу (зелений), впевненість у своїх силах (червоний), задоволенння (синій), внутрішню свободу (жовтий).

Чотири кольори - це повне кольорове коло, чотиримірністю обумовлене наше мислення. Людина, що гармонійно виявляє себе в усіх чотирьох областях, почувається щасливо, сприймає все інтенсивніше, знаходить життя надзвичайно цікавим, допитливо ставиться до оточуючого середовища.

Таблиця 1.

У вихованні дітей в Японії найперше виявляють кольори, які відсутні на дитячих малюнках. В процесі виховання досягається оволодіння всіма кольорами як основою гармонійного бачення. "Гармонія в кольорі - гармонія в душі - гармонія в житті" - завдання для японського педагога. У західноєвропейській традиції, навпаки, відсутність якогось кольору на дитячих малюнках вважається виявом творчої індивідуальності. Так само, як і колорити художників, що відрізнялись від реалістичної манери письма: блакитний, рожевий періоди П.Пікассо, червоні квіти Ж.Руо, жовті тони Ван Гога (передозування ліків з наперстянки призвело до зміни зорового сприйняття). Колір може впливати на зміну характеру людини.

За лічені хвилини фахівець-психолог при допомозі кольорових тестів може "вирахувати" навіть те, про що і не здогадувалась людина. Колір глибинно впроваджений у культурні традиції та біологічно пов'язаний з психогенетичним кодом кожної людини.

Від ранніх стадій розвитку людини кольорова символіка тісно пов'язана з фізіологічним та псіхологічним впливом кольорів. Усвідомлення сильних фізіологічних переживань йшло поруч з емоційним усвідомленням кольорових символів, найперше, білого і чорного, пізніше - червоного (світло - темрява, вогонь, кров). Триколірна символіка існує й зараз у африканських племен (ндембу, догонів, йоруба), у малайських бушменів, австралійських аборигенів, у північно-американських індіанців - черокі та інших. В усіх цих культурах Біле асоціюється з водою, повітрям, миром, щастям, молоком; Чорне - з Землею, нечистотами, злом, смертю. Червоне має проміжне значення: приєднуючись до білого, означає добрі сили, до чорного - злі. Вогонь і сонце можуть зігріти і спалити. Кров здорової людини "чиста", "біла", хворої - "нечиста", "чорна". В системах інформації багатьох народів кольорова символіка набувала мовного значення.

Інкське шнурівочно-вузликове "письмо" ("кіпу") відзначалось використанням кольору як пізнавального знаку. Кольори шнурків-кіпу символізували події, предмети, рослини, тварин... Білий означав мир та срібло, пурпуровий - війну та воїнів, червоний - багатство, зелений - маїс та інші культурні рослини, жовтий - золото, синій - релігію.

В ірокезській системі інформації "вампум" конструктивно-зв'язуючу роль виконували мушлі та їх в'язка, а колір мав символічне значення: білий - мир, щастя, добробут; чорний - нещастя; червоний - війну; фіолетовий - небезпеку, ворожість.

Єгипті, Індії, Китаї, Західній Європі колір виконував символіко-філософсько-естетичні функції. В Давньому Єгипті жовтий колір - символ бога сонця Ра та символ пустелі; червоний -сила, зло, насилля, закордонні землі; зелений - бог Озіріс, воскресіння, родючість; блакитний - бог Пта (головне божество Мемфісу), небо; коричневий - життя; чорний - родючість, а на статуях людей - смерть.

Давньо-китайська філософсько-етична кольорова символіка логічно пов'язана з традиційною китайською пентаструктурою світобудови, в якій п'ять стихій (дерево, вогонь, земля, метал і вода) знаходяться в асоціативному зв'язку з рядом явищ природи і суспільства. Кольорові символи зорієнтовані тут за сторонами світу, а основний символ розташований в центрі. Зелений - дерево, Схід, весна, Юпітер, дракон, підлеглі, нота цзюе, гнучке, кисле. Червоний - вогонь, Південь, літо, Марс, Фенікс, правосуддя, нота шан, гаряче; те, що підіймається вгору; гірке.

Знаковість символічного кольору фігурує в багатьох китайських народних звичаях. Наприклад, червоний колір Півдня - символ радості - переважаючий на святкуванні Нового року, весіль та урочистостей. Навіть на лютні се напинають червоні струни, вітання пишуть на червоному папері, а вікна прикрашають червоними витинанками. Символічно кольором зорієнтовані міські брами старого Пекіну. І до цього часу основними в Китаї вважаються п'ять кольорів. Але найбільшого задоволення оку китайця надають не самі кольори, а гармонійне співвідношення між кольорами природи і забарвленням речей. Жалобний колір в Китаї та Японії - білий.

Велике значення мала і має досі кольорова символіка в японському театрі "Кабукі", де загальний тон гриму ("кумадорі") акторів (тільки чоловіків) означав той чи інший характер: червоний - справедливий, наділений надлюдською силою; синій - байдужий, злий, аморальний; синьо-фіолетовий - переляканий; чорний та коричневий - божественний, потойбічний. Дуже уважно ставились до кольору японські поети (як приклад - збірка тридцяти шести поетів періоду Хейана, XII століття). Для кожного конкретного вірша вони добирали особливий папір, який за формою, розміром, кольором повинен відповідати настрою вірша, стилю каліграфії, змістові тексту.

В Давній Індії найбільш розповсюдженою була кольорова триграма, якою позначались основні життєві начала: червоний - світло, тепло (вогонь, місяць, сонце, блискавки і т.д.); білий - вода; чорний - їжа. їжа, початково чорна, поділялась ще на три кольори: червона асоціювалася з субстанцією, що дає теплову енергію; біла - з субстанцією, що дає духовну енергію; чорна ототожнювалась із шлаковою субстанцією, шкідливою для організму. Тільки посвяченим відкривався таємний зміст коду найдавнішої індійської кольорової символіки, визначеній брахманською релігійно-філософською формулою звуків А-О-У-М, де А - коричневе, біло-рожеве, лимонно-жовте, чорне, Земля, Творіння (будь!), вокальна музика, співи; О - блакитне, зелене, кришталево-біле, фіолетове, вода, Збереження (тримайсь!), гра на струнних; У - червоне, шафраново-жовте, оранжеве, попелясто-сіре, Вогонь, Руйнування (пройди!), танок; М - пурпурове, блиск золота, срібний промінь, алмазні переливи; всі барви, що світяться - всецвіт, синтез, Всемудрість, симфонія всемогутності.

У Західній Європі нормативні концепції кольорової гармонії були висунуті спочатку філософами, а потім - художниками. У філософії неоплатоників, і особливо Платона (428/427-348/347 pp. до н.е.), слова "світло", "сяяння", "тінь", "відображення", "тьма" мають виключно символічний, естетичний зміст. В моделі світу, збудованій Платоном, весь Всесвіт обертається на основі світла, як на осі. Кольори білий, жовтий, червоний і чорний асоціювались у естетиків античності з гармоніями основних стихій: повітрям, землею, вогнем та водою.

У період Відродження Леонардо да Вінчі уподібнює білий, жовтий, зелений, синій, червоний, чорний кольори до шести стихій: Світла, Землі, Води, Повітря, Вогню, Темряви. Він створює універсальний принцип гарйодії Всесвіту і живопису. Ньютон кольором закодував звуки. Багатозначна кольорова символіка Західної Європи відобразилась у мистецтві книги, живопису, особливо у геральдиці.

В наш час кольорова символіка зберегла свої позиції у функціональному пофарбуванні виробничих об'єктів, транспортній сигналізації та геральдиці (пізньолат. heraldus - глашатай). У сучасній міжнародній геральдичній мові кольорова символіка має такі значення:

білий - срібло, чистота, правдивість, Європа, християнство;

жовтий - золото, багатство, сміливість, Азія, буддизм;

червоний - сила, демократія, революційність, Америка;

зелений - плодючість, розквіт, юність, Австралія, іслам;

блакитний - невинність, миролюбство;

синій - мудрість, володіння морем;

фіолетовий - сум, бідування;

чорний - траур, смерть, Африка.

При всій популярності серед українців біло-червоно-чорних кольорів, уживаних для соціального розрізнення, національною стала об'єднуюча релігійна символіка, блакитна з жовтою - традиція документально зафіксована з князівської доби, хоча існує від доведичного часу. Ця символіка була відроджена після Батиєвого погрому: понад сто дворянських гербів мали жовто-блакитні кольори, понад п'ятдесят - співставлення жовто-блакитного з чорно-червоно-білим (варновим, соціальним набором). Хохул (рос. "хохол") - монгольською мовою блакитно (хох) - жовтий (ул,улу).

У Луцьку масово вироблялись і розходились по всій Україні тканини з жовто-блакитними пасмами. Національні барви переважали в одязі реєстрового козацтва - блакитні жупани і жовті свити, блакитні кунтуші та шаровари і жовті жупани. Найдовше жовто-блакитний одяг зберігся у Чорноморському козацькому війську на Кубані після ліквідації Запорізької Січі. Національним одягом кубанців і досі є сині жупани.

...Першого липня 1917 року 6-ий українізований корпус російської армії був кинутий у наступ під жовто-блакитними прапорами. Під такими ж прапорами йшли проти них українці з австрійської сторони. Це стало причиною унікального несподіваного "братання", що поширилось на інші фронти і стало характерною ознакою кінця Першої світової війни. 22 березня 1918 року Центральною радою України був узаконений жовто-блакитний прапор.

В народному ужитковому мистецтві найпоширенішим є червоний колір. У Волинському, Поліському ткацтві та вишивці він холодного кармінного відтінку. Це бажаний для ока колір, доповнюючий - рівновага до зеленого природного оточення. Червоний - оберег, захисник від злого ока, хвороби, а також замовляння на здоров'я та родючість. Слово "кръсь" в давньоруській мові означало вогонь, оживлення, здоров'я, розумілось як "благовидний", "прекрасний" (прикрашати, крашанка). Ідеограма вогню - хрест. Ознака вогню перейшла в колір узорів.

Використана література

1. Агостон Ж. Теория цвета и ее применение в искусстве и дизайне. - М., 1982

2. Ґеник С. М. Людина. Сім'я. Україна - Івано-Франківськ: Сіверсія, 2000. - 600 с

3. Гуменюк Ф. Живопис. Графіка. - К., 1995.

4. Зайцев А. Наука о цвете и живопись. - М., 1986.

5. Кольорознавство. Конспект лекцій для студентів спеціальності "Дизайн" денної та заочної форм навчання / Артушевська І.В. - Луцьк: ЛДТУ, 2004. - 118 с

6. Миронова Л. Цветоведение. - М, 1984.

7. Сарбек С. Шесть способов восприятия и передачи цвета // Художественный совет. -1999. -№3.

8. Серов Н. Лечение цветом. - С-П., 1993.

9. Соснова Т. и др. Цветовое оформление на железнодорожном транспорте. - М., 1984.

10. Степанов Н. Цвет в интерьере. - К., 1985.

11. Федорук О. Синкретизм генеалогії кольору // Образотворче мистецтво. - 2002. - № 4.

12. Цойгнер Г. Учение о цвете. - М., 1971.

Размещено на Allbest.ru