Залишки Вишківського замка - перші спогади про фортецю відносяться до кінця ХІІІ ст. (1281 р.). Вона виконувала роль охорони водяного шляху по Тисі, по якомй йшла із солотвинських шахт кам`яна сіль. [див. дод.9], [36,с.71-77]

6.2 Археологічне дослідження палаців

Вілла Шенборнів (санаторій "Карпати", Мукачівський район). Побудований в 1890 році, в стилі Романтизму. будинок має більше 300 вікон. Поряд вокзал і парк виконаний в стилі романізму.. [див. дод.10]

Палац "Перені" в м.Виноградово. Побудований в 14 ст. Двухярусний палац в стилі барокко. На фасаді розташований родовий герб. Всі присадибні будови, а також розташований поряд парк виконаний в тому ж стилі. [див. дод.11]

Палац "Довгаїв" розташований в с.Довге, Иршавский район. Побудований в 15 ст. Пізніше був перебудований в стилі класицизму. [див. дод.12]

Палац "Ракоці" (м.Мукачево). Палац розташований практично в центрі міста. Зараз там розташована художная школа. [див. дод.13]

Палац Другетів(руїни, Ужгород-Горяны).

Палац сімї Бетленів знаходиться в м.Берегові. Побудований в 1629 році. Одноярусна побудова в стилі барокко. [див. дод.14]

Палац "Плотені"(Великі Лази, Ужгородського району).

"Білий палац" (Мукачево) - один из найбільш цінних пам'ятників палацового будівництва в Закарпатті, минулий палац графів Шенборнів в Мукачеві. Рід Шенборнів володів в Мукачівськім краї на протязі 200 років великими угіддями, якими був наділений в 1728 р. німецьким императором Карлом, займавшим в той же час трон короля Венгрії. Палац виник шляхом перебудови так названого Білого Дому, побудованого у другій половині 17ст. трансильванськими князями династії Ракоці і до 1711 р. служившого їм городською резиденцією.[11,с.47-53]

ВИСНОВОК

В роботі на основі матеріалів новітніх комплексних археологічних досліджень висвітлені шляхи та час давнього населення Закарпаття, дана характеристика особливостей суспільного устрою та основних етапів розвитку культури, висвітлені питання походження, історичної долі, етнічного обличчя та характеру взаємозв'язку культур на території Закарпаття.

Археологічні матеріали засвідчують складність процесу істори чного розвитку цього регіону, розкривають тісні зв'язки населення Закарпаття з іншими культурами Центральної та Східної Європи. А також дають підставу для ствердження про те, що населення Закарпаття зберегло свою самобутність.

Найранішим технологічним періодом в археології є кам'яний вік. В цей період метал людині був невідомий і всі знаряддя виготовлялися з каменю. Цей період характеризується особливими рисами адаптації людини до оточуючого середовища.

Період енеоліту та бронзи характеризується зростанням відносної осілості населення та винайдення бронзи, а також завершилися процеси першого суспільного розподілу праці.

Залізний вік розпочався близько 1000 р. до н.е. В ньому можна відзначити такі історичні явища: технологічний перелом у виготовлені знарядь праці і зброї, виникнення перших ранньодержавних утворень та найяскравіших кочових утворен.

Ранньослов'янський та давньослов'янський періоди дають змогу простежити і проаналізувати культуру, побут і матеріальне життя племен. На даний час ці періоди потребують глибшого дослідження.

Археологи України ставлять і по можливості розв'язують проблеми, що стосуються давньої, середньовічної історії і культури населення, що проживало на території Закарпатської області. Головною науково-дослідною аархеологічною установою є Інститут археології Академії наук України, який координує археологічні дослідження і підготовку кадрів високої кваліфікації.

Археологічна пам'ятка є всенародним надбанням і охороняється державою, пошкодження археологічних об'єктів карається законом.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку,- К.: Наукова думка, 1981;

2. Археологія Прикарпаття, Волині і Закарпаття (кам'яний вік),- К.: Наукова думка, 1987;

3. Археологія Прикарпаття, Волині і Закарпаття (ранньослов'янський і давньоруський періоди),- К.: Наукова думка, 1990;

4. Археологія Прикарпаття, Волині і Закарпаття (енеоліт, бронза і раннє залізо), - К.: Наукова думка, 1990;

5. Академія наук УССР: «Актуальные проблемы исторыко археологических исследований (копія)» К.: Наукова думка, 1987;

6. Аулих В.В., Багрий Р.С. и др. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья // К.: Наукова думка, 1999 г. - С. 187.

7. Балагури Э.А: Археология Украинской ССР. - К. 1985|;

8. Балагури И.Э. Культуры раннего периода эпохы бронзы Закарпаття. - К., 1990;

9. Балагурі Е.А. Дослідження стародавньої історії Закарпаття. Ужгород, 1972;

10. Балагурі Е.А., Бідзіля В.І., Пеняк С.І. «Давні металурги українських Карпат», Ужгород: Видавництво «Карпати», 1978;

11. Балагурі Е.А., Пеняк С.І., Закарпаття - Земля словянська, - Ужгород: Видавництво «Карпати», 1976;

12. Березанская С.С., Отрощенко В.В. и др. Культуры эпохи бронзы на територии Украины // К.: Наукова думка, 1986. - С. 164.

13. Бідзіля В.І. Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери.- К., 1971;

14. Винокур І.С., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І. Довідник з археології України // К.: Наукова думка, 1984. - 222 с.

15. Генич В. Очерки по истории советской археологи. - К., 1987.

16. Гладилін В.Н. Ранній палеоліт // Археологія Української ССР. - К., 1985. - Т1;

17. Грибович Р.Г., Мацкевой Л.Г. и др. Археология Прикарпаття, Волыни и Закарпатья. (Каменный век) // К.: Наукова думка, 1987 г. - С.129.

18. Котигорошко В.Г. Городища рубежа нашей эры в Верхнем Потисье // SA - 1989. - С. 230.

19. Котигорошко В.Г. Исследование Малокопанского городища в 1995 - 1996 гг. // Carpatica - Карпатика. Ужгород, 1998. - С. 110.

20. Кулаковская Л.В. Мустьерские культуры Карпатского бассейна.- К., 1989;

21. Мацкевий Л.Г. Мезоліт Закарпатської області.Ужгород, 1995;

22. Мацкевой Л.Г. Мезолит запада Украины // К.: Наукова думка, 1991. - С. 144.

23. Науковий вісник Ужгородського університету. Випуск 5. - Ужгород Видавництво «В. Падяка», 2002;

24. Пам'ятки Гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип'яті // К.: Наукова думка, 1993. - С. 320.

25. Пеняк С.І. «Ранньослов'янське і давньоруське населення Закарпаття VI - XIII ст., К.: Наукова думка, 1980;

26. Пеняк С.І., Попович І.І., Потушняк М.Ф. Розкопки в зоні новобудівництва Закарпаття // АО, 1976р. - М., 1977.- С. 352;

27. Пеняк С.І., Потушняк М.Ф. Розкопки курганів в Закарпатті, Ужгород, 1978, - С. 102;

28. Словник-довідник з археології /за ред. М.О. Гаврилюк, К., 1996;

29. Смирнова Г.І. Гальштатське городище Закарпаття.- 1966.- №14.- С. 397-400;

30. Телегин Д.Я. Памятники эпохи мезолита на територии Украинской ССР // К.: Наукова думка, 1985. - С. 183.

31. Федоров Г.Б. Дневная поверхность // М., 1989.

32. Формзов А.А. Страницы историии русской археологии // М.: Наука, 1986. - С. 240.

33. Шовкопляс І.Г. Археологічне дослідження на Україні, (1917 - 1957),К., 1957;

34. Шовкопляс І.Г. Основи археології, К.,1971;

35. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. «Археологія та стародавня історія України». Курс лекцій, К., 1992;