Товариство "Просвіта"

Історія виникнення Товариства "Просвіта", його культурно-просвітницькі функцій. Характеристика діяльності просвітницької організації в часи першої світової війни, визвольних змагань і їх поразки. Ознайомлення із основними виданнями львівського товариства.

Рубрика Культура и искусство
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.10.2010
Размер файла 122,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

§ 22. Під наради і рішення на Загальнім Зборі беруть ся лиш ті внесеня Головного Виділу, філій, читалень або поодиноких членів, що поставлені на дневнім порядку.

Внесеня філій, читалень або поодиноких членів мусять бути зголошені що найменше 14 днів перед Загальним Збором на руки Головного Виділу в ціли поставленя їх на дневнім порядку Загального Збору. Поза тим можуть прийти на Загальнім Зборі під наради лишень ті внесеня, за яких наглячістю заявить ся Головний Виділ або дві третини (2/3) присутних членів.

§ 23. Для порішеня справ Товариства скликує Головний Виділ Звичайний Збір членів Товариства що року до Львова.

Крім сього Загального Збору може Головний Виділ в міру потреби скликувати зібраня членів будь то загальні, будь окружні до Львова або иншої місцевости в краю: -- а для справ просьвітно організацийних і видавничих може скликувати також зібрання самих делегатів філій, або делегатів філій і читалень. На тих зібранях може Головний Виділ уладжувати прилюдні відчити, вокально-музикальні продукциї, вистави театральні, як також вистави промислово-господарські і етнографічні.

§ 24. В міру потреби Головний Виділ має право кождого часу скликувати надзвичайний Загальний Збір Товариства, а є обовязаний такий Загальний Збір скликати на мотивоване жадане сто (100) звичайних членів. Право участи в тім надзвичайнім Загальнім Зборі мають члени Товариства, котрим то право прислугує на Загальнім Зборі звичайнім.

§ 25. Час і місце Загального Збору мають бути оголошені на ЗО днів наперед з докладним поданєм дневного порядку в органі Товариства і в одній з українських часописий, означеній Головним Виділом.

§ 26. До правосильности рішень Загального Збору треба присут-ности сто (100) членів, зглядно делегатів, управнених до голосо-ваня; коли однак ходить о зміну статута, треба присутности двіста (200) членів, зглядно делегатів, а до розвязаня Товариства присутности двох третин (2/3) всіх членів, зглядно делегатів, управнених до голосованя.

§ 27. Загальному Зборови проводить голова Товариства або один з його заступників, а в случаю їх перешкоди вибрана Збором зпоміж присутних членів президія.

II. Головний виділ.

§ 28. Головний Виділ є найвисшою управляючою властию Товариства.

Всі права Товариства, які не є застережені Загальному Зборо-ви, прислугують Головному Виділови, а іменно:

а) приймати членів звичайних, членів добродіїв і членів спома-гаючих;

б) видавати твори літературні і часописи, входячі в обсяг діяль-ности Товариства;

в) засновувати філії і читальні Товариства в спосіб означений законом і сим статутом, як також установляти до виконуваня справ Товариства мужів довіря в тих округах, де філії Товариства нема;

г) орудувати майном Товариства і фондами, в заряд Товариства відданими, як також заведенями і інститутами Товариства, приймати всякі зобовязаня, як також установляти учителів, інструкторів, урядників і слуг Товариства;

д) вести верховний нагляд над діяльністю і розвоєм філій і читалень Товариства з правом скликуваня засідань виділу і загальних зборів філій, читалень і інституций до них приналежних, з правом кождо-го часу жадати від філій, читалень і інститутів Товариства звітів, як також висилати в тій ціли своїх делегатів і установляти, зглядно затверджувати установлених через філії окружних люстраторів;

е) уневажнювати зглядно застановлювати (систувати) рішеня філій і читалень, як узнаєть їх для інтересів Товариства шкідливими;

ж) розвязувати філії і читальні, які виступають проти цілий Товариства, зглядно не виконують постанов свого статута;

з) провірювати вибір відпоручників на Загальний Збір, скликувати і переводити Збір та видавати звіт з діяльности Товариства;

і) скликувати Збори філіяльні для вибору відпоручників на Загальний Збір в тих повітах і місцевостях, де тих зборів мимо зазиву Головного Виділу не скликано або вибору не переведено;

й) творити для полагоджуваня справ Товариства при Головнім Виділі секциї і комісиї, до яких можна покликувати членів зпоза Виділу, і ухвалювати для них регулямін;

к) запрошувати до участи в своїх нарадах і рішенях делегатів тих властий, що своїми фондами Товариство в його діяльности спома-гають;

л) взагалі вказувати напрям діяльности Товариства і виконувати всі права, прислугуючі Товариству по мисли §§ 2. і 3. сього статута, о скілько тіїж не застережені Загальним Зборам;

Від рішень Головного Виділу, виданих по мисли уступів е) ж) і з) сього §-у прислугує філіям і читальням право відклику до Загального Збору Товариства.

§ 29. Головний Виділ Товариства обовязаний предкладати Загальному Зборови звіти з діловодства і орудованя майном Товариства, як також зі стану і поступу просьвітної організациї, найменше що три роки.

§ ЗО. Головний Виділ Товариства складаєть ся -- крім голови -- з пятнадцятьох (15) членів і шістьох (6) заступників, вибираних після постанов §§ 19. б), 20. і 21. сього статута.

Уряд виділових треває три роки, а по трьох роках аж до вибору нового виділу.

З Головного Виділу уступає що року пять (5) членів, а на їх місце вибираєть ся нових. Жереб витягнений на засіданю Головного Виділу через голову, що не підлягає льосованю, рішає, котрі з первісних членів Головного Виділу мають уступити по першім і другім році. В третім і дальших роках уступають ті, що були вибрані перед трьома роками. Уступаючого члена Головного Виділу можна вибрати поновно. Всіх заступників членів Головного Виділу вибираєть ся кождого року.

§ 31. Головний Виділ вибирає зпоміж себе кождого року двох заступників голови, секретаря і його заступника, касиєра, контрольора, завідателя книжного магазину, бібліотекаря і потрібних референтів.

Головний Виділ ухваляє для себе регулямін. З виїмком директора канцелярії і редактора видань Товариства -- урядник Товариства членом Головного Виділу бути не може.

§ 32. Засіданя Виділу скликує голова або один з його заступників, а в разі їх перешкоди -- найстарший віком член виділу.

Рішеня Виділу є правосильні, коли вісім (8) членів є присут-них, а більшість заявить ся за внесенєм. На случай рівности голосів рішає голова, який впрочім не голосує.

НІ. Філії Товариства.

§ 33. Найменше двацять (20) звичайних членів може заложи-ти філію Товариства на підставі сього статута і за дозволом Головного Виділу, по мисли приписів закона.

Філія вибирає на постійний осідок місцевість, для її діяльности найвідповіднійшу. В одній місцевости може бути більше філій, а діяльність їх розмежовує Головний Виділ, по вислуханю внесень дотичних філій, зглядно їх основателів.

Філія сповняє в своїм окрузі задачі Товариства, сим статутом означені (§ 1) і є управнена до осягнення тої ціли послугувати ся всіми способами, обнятими § 2. сього статута, з виїмком § 2 уст. в), о скільки місцеві обставини і сили філії на се позволять.

Кождій філії прислугує право на свої ціли приймати датки, добровільні дари, спадщини і записи, по узисканю на се дозволу власти.

Надто може філія набувати на свою власність всякого рода предмети, особливо недвижимости і має право своїм майном і фондами, під її заряд через когонебудь переданими, свобідно завідувати. Тільки своїх недвижимостей не може філія позбувати без згоди Головного Виділу.

§ 34. Філіями Товариства управляють: філіяльний Збір членів і філіяльний Виділ.

Членами філії можуть бути лишень члени Товариства (звичайні, почесні, добродії і спомагаючі), мешкаючі в окрузі дотичної філії.

Хто не є або перестав бути членом Товариства, не може бути також членом філії. З другої сторони всі члени Товариства, мешкаючі в окрузі якоїсь філії, обовязані до тої філії належати і її рішеням повинувати ся.

§ 35. Збір філіяльний відбуваєть ся під проводом голови філії, його заступника, а в случаю їх перешкоди вибраного Збором провідника.

Право участи в Загальнім Зборі філії з голосом рішаючим мають крім членів філії (§ 34). мешкаючих в окрузі дотичної філії також делегати читалень, вибрані по мисли § 46. б) сього статута.

Однак делегати читалень права пасивного вибору до Виділу філі-яльного не мають, як не суть теж членами філії. До важности Збору філіяльного потрібно присутности двацяти (20) членів з округа дотичної філії, а всі рішеня западають абсолютною більшістю голосів.

§ 36. Збір філіяльний:

а) вибирає голову і Виділ філіяльний в спосіб приписаний для вибору Головного Виділу (§ 21.);

б) веде наради над способом переведення в своїм окрузі цілий Товариства;

в) подає свої рішеня до відома Головному Виділови;

г) розглядає звіти Виділу філіяльного і на внесене вибраної собою Комісиї контрольної уділяє йому абсолюториї;

д) вибирає Комісию контрольну з трьох членів. Члени Комісиї контрольної не можуть бути заразом членами Виділу філіяльного.

Комісия має право і обовязок вглядати в адміністрацийну діяльність Виділу філії і її заведень, провірювати книги, рахунки,-- взагалі діловодство філії. Уряд членів Комісиї контрольної треває один рік;

е) рішає про потребу і висоту додаткових оплат від членських вкладок на покрите видатків філії.

§ 37. Виділ філіяльний складаєть ся з голови, шістьох (6) членів і трьох (3) заступників. Члени Виділу вибирають зпоміж себе заступника голови, секретаря, касиєра і контрольора.

§ 38. Уряд виділових треває один або два роки аж до вибору нового Виділу.

Засіданя Виділу скликує голова або його заступник, а в разі їх перешкоди найстарший віком член Виділу.

Рішеня Виділу філіяльного є правосильні, як чотирьох (4) членів Виділу (або заступників) є присутних, а більшість за внесенєм заявить ся. Голова (заступник) голосує лишень в разі рівности голосів.

§ 39. Виділ філіяльний:

а) скликує в перших трьох місяцях кождого року Збір філіяльний, о чім має повідомити Головний Виділ Товариства 8 днів наперед, а також скликує на зазив Головного Виділу філіяльні Збори в ціли вибору відпоручників на Загальний Збір Товариства зпоміж членів звичайних, почесних і добродіїв;

Вибір тих відпоручників може відбути ся також на звичайнім річнім Загальнім Зборі філії (§ 18.);

б) збирає вкладки від членів своєї філії і відсилає що чверть року Головному Виділови;

в) скликує в своїй філії, по змозі кождого місяця, зібраня членів для наради в справах просьвітно-економічних свого округа, уладжуючи рівночасно прилюдні відчити, музикально-вокальні про-дукциї і вистави театральні;

г) уладжує в порозуміню з Головним Виділом господарсько-промислові і етнографічні вистави;

д) закладає в своїм окрузі читальні Товариства, курси для неграмотних, бурси, захоронки, школи і инші інституциї прось-вітні і економічні в § 2. статута вичислені,-- і то так під зарядом власним як і осібним; веде безпосередний нагляд над їх діяльністю через своїх делегатів і люстраторів, зглядно інструкторів філіяльних та стараєть ся о їх успішний розвій. Виділ філії має право скликувати засіданя Виділу і Загальні Збори читалень свого округа;

е) жадає кождого часу від Виділів читалень, собі підчинених, справоздань з їх розвою і потреб, як також приходить їм в поміч радою і ділом.-- Взагалі є посередником між членами і читальнями своєї філії а Головним Виділом;

ж) виконує припорученя Головного Виділу і має беречи інтересів Товариства в своїм окрузі в тім напрямі, щоби читальні Товариства не переступали цілий Товариства ані постанов сього статута;

з) предкладає Головному Виділови свої внесеня що до уневажненя ухвал і рішень читалень свого округа, котрі має право тимчасом застановити (систувати), як також внесеня що до розвязаня тих читалень;

і) орудує майном філії і Товариства, о скілько се послідне є призначене для ужитку філії Головним Виділом або жертводавцями;

й) надсилає Головному Виділови свої внесеня що до справ просвітньо-економічних, які Головний Виділ має взяти під обради,-- і предкладає Головному Виділови звіти зі своєї діяльности і зі стану про сьвітно-економічної організації свого округа -- разом з замкненєм рахунків;

к) скликує після потреби з власної ініциятиви, а надто на зазив Головного Виділу або письменне жадане пятнацяти (15) членів свого округа надзвичайний Загальний Збір філії;

л) стараєть ся о придбане на ціли свої і Товариства потрібних фондів, та для веденя справ філії удержує філіяльну канцелярию і іменує потрібних урядників;

м) після потреби може творити для успішнійшої праці філії -- секциї і комісиї, до яких може покликувати також членів зпоза Виділу. Ті секциї і комісиї ухвалюють для себе регулямін, який має бути затверджений Виділом філії.

§ 40. На свої потреби може Виділ філіяльний при кождоразовій висилці до Головного Виділу задержати 15% від зібраних собою членських вкладок. Крім того Головний Виділ приходить з матери-яльною помочию Виділам філіяльним в міру потреби і засобів головної каси. Філії мають теж право установляти до членських вкладок додатки і їх в свій хосен збирати (§ 36. е.).

§ 41. Виділ філіяльний складає свої звіти і рахунки Зборови філі-яльному.

Головний Виділ має право вислати на Збір філіяльний свого делегата, іменованого з поміж членів Товариства. Той делегат має право голосу і право ставляти внесеня, котрі мусять прийти під обради.

§ 42. Головний Виділ може кождого часу жадати вияснень і спра-воздань від Виділу філіяльного про стан справ Товариства, через своїх делегатів переводити контролю книг, письм, книгозборів, закладів, інститутів і маєтку філії, а також систувати або зносити ухвали філії, Товариству шкідливі. Від рішеня Головного Виділу в послідній справі прислугує філії право відклику до Загального Збору Товариства.

§ 43. Філія може бути розвязана рішенєм Головного Виділу, від чого члени розвязано'ї філії можуть відкликати ся до Загального Збору Товариства,-- а надто рішенєм Збору філіяльного, затвердженим через Головний Виділ.

Маєток філії, що перестане істнувати, переходить на власність Товариства.

§ 44. Для успішнійшого осягненя цілий Товариства може Головний Виділ Товариства скликувати окружні Збори кількох філій, територияльно близько себе положених. Зборам тим проводить делегат Головного Виділу, а відбувають ся вони після подібних постанов, приписаних для Загального Збору Товариства.

IV. Читальні Товариства.

§ 45. Читальня "Просьвіти" може завязати ся в кождій громаді на основі сього статута по мисли приписів закона і за дозволом філіяльного Виділу тої філії, до котрої дотична місцевість належить, а як би такої філії не було, за дозволом Головного Виділу, коли-що найменше десять (10) місцевих членів громади української народности заявить охоту до читальні приступити.

В одній місцевости може бути більше читалень "Просьвіти".

Читальня "Просьвіти" виповнює в міцевости свого осідку задачі Товариства а до осягненя тої ціли може послугувати ся всіми способами, обнятими § 2. статута, з виїмком § 2. уст. в), оскільки місцеві обставини і сили Читальні на се позволять.

Права читальні.

§ 46. а) Кожда читальня носить назву: "Читальня Просьвіти" і є управнена при ріжних народних і сьвяточних обходах, в яких бере корпоративну участь, уживати власного прапора, котрого форму і вигляд для всіх читалень приписує Головний Виділ;

б) кожда читальня має право через вибраних відпоручників брати участь з голосом рішаючим в Загальнім Зборі філії, котрій вона піддягає. На кождих 50 членів вибирає читальня одного відпоручника;

в) кожда читальня має право висилати по одному відпоручнико-ви з голосом рішаючим (§ 18.) на Загальний Збір Товариства.

Відпоручників названих під б) і в) вибирає кожда читальня на Загальних Зборах звичайних або надзвичайних, в тій ціли скликаних -- і вони мають виказати ся лєгітимациєю, виставленою Виділом

Читальні;

г) кожда читальня має право приймати на свої ціли датки, добровільні дари, спадщини і записи, о скільки на се добуде дозвіл властий. Надто може читальня набувати на свою власність всякого рода предмети, особливож недвижимости і має право своїм майном і фондами, під її заряд переданими, свобідно завідувати. Свої недвижимости може читальня інтабульовати або в хосен самої читальні, або в користь Товариства "Просьвіта", але не може їх без згоди Головного Виділу ані обтяжувати ані позбувати. Г еред своїм рішенєм в тій справі має Головний Виділ засягнути думки дотичного Виділу філіяльного.

Обовя.іки читальні.

§ 47. а) Кожда читальня "Просвіти" мусить підлягати філії свого округа, зглядно філії, до котрої Головний Виділ її приділить і підчиняти ся зарядженям філії і Головного Виділу;

б) кожда читальня обовязана платити до Головного Виділу через Виділ філіяльний річну вкладку звичайного члена (§ 13.), а до Ви ділу філіяльного річний додаток на потреби філії, яку Збір філіяль-ний на читальні свого округа наложить (§ 40.),-- хиба що Виділом Головним або філіяльним від тих оплат буде звільнена.

Загальний збір читальні.

§ 48. Звичайний Загальний Збір членів читальні відбуваєть ся що року, по змозі в місяци січни, під проводом голови читальні, його заступника або найстарішого віком члена Виділу читальні, евентуальне делегата Виділу філіяльного або головного.

Загальний Збір читальні:

а) приймає звіт з діяльности Виділу і на внесене Контрольної комісиї уділяє або відмовляє уступаючому Виділови абсолюто-риї;

б) вибирає відпоручників на Збори філіяльні і на Загальний Збір Товариства;

в) вибирає зпоміж членів Виділу і Контрольну Комісию;

г) установляє висоту членської вкладки;

д) рішає про внесеня членів, Виділу філіяльного, будь Головного, і Виділу читальні;

ж) іменує на внесене Виділу читальні заслужені для читальні особи почесними членами читальні.

Всі рішеня Загального Збору читальні западають абсолютною більшістю голосів в присутносте найменше 10 членів з виїмком рішеня що до розвязаня читальні, за чим мусять заявити ся дві третини (2/3) членів читальні.-- Голосованє відбуваєть ся явно.

Виділ читальні.

§ 49. Виділ читальні складаєть ся з сімох (7) членів і трьох заступників, вибираних Загальним Збором читальні, мешкаючих в місци й осідку, хиба сусідна місцевість так близько лежить коло осідку читальні, що творить з місцем осідку читальні хоч не адміністрацийну, а дійсну цілість.-- Виділ вибирає зпоміж себе голову, його заступника, секретаря, касиєра, бібліотекаря і господаря. Перший Виділ виби-раєть ся з поміж членів-основателів читальні.

Виділ читальні ухвалює для себе регулямін.-- Засіданя Виділу скликує голова або його заступник, а в разі їх перешкоди найстарший віком член Виділу.

, До важности рішеня Виділу читальні треба крім голови або його заступника ще присутности трьох виділових читальні. Рішеня Виділу читальні западають більшістю голосів. Предсідатель засіданя не голосує, лиш рішає в разі рівности голосів.

Права і обовязки виділу читальні. § 50. Виділ читальні має право і обовязок:

а) приймати і виключати членів читальні.-- Виключеним членам присугує право відклику до Загального Збору читальні. В члени приймає Виділ особу української народности без ріжниці пола, котра заявить свою волю до читальні приступити;

б) орудувати майном читальні;

в) скликувати надзвичайні Загальні Збори членів на припору-ченє Головного Виділу або дотичного Виділу філіяльного, або коли Виділ читальні узнасть се за потрібне, або на умотивоване бажане одної третої (1/3) части членів читальні;

г) відбувати що місяця звичайні засіданя, а в разі потреби ча-стійше;

д) скликувати кождого року, по змозі в місяци січни, Загальний Збір членів читальні -- при попереднім повідомленю своєї філії і Головного Виділу що найменше на вісім (8) днів перед Збо-рОМ)-- здавати справу зі своєї діяльности і предкладати сьому Збо-рови свої рахунки і внесеня;

е) здавати з кінцем кождого адміністрацийного року письменний звіт Головному Виділови і своїй філії Товариства про розвиток читальні, а то про число членів, степень осьвіти, про стан бібліотеки, про перешкоди, які належалоб усунути з уваги на добро Товариства, як також про потреби і жаданя читальні;

ж) виконувати припорученя Головного Виділу і Виділу філіяльного;

з) скликувати як найчастіше сходини членів читальні в ціли розбудженя житя в читальни через уладженє відчитів, народних сьвят, театральних вистав, товариських забав і т. й.;

і) заводити науку співу і музики;

й) закладати і удержувати школи, курси для неграмотних і курси для підготовляючої і доповняючої науки -- як також курси торговельні, рільничі і промислові,-- закладати і удержувати бурси, захоронки, діточі городи і инші добродійні інституциї;

к) старати ся о заложенє самостійних економічно-господарських інституций в громаді,-- як крамниці, каси позичкової, спілки, щад-ниці і т. й.;

л) нести членам поміч при закупні доброго насіня, машин і знарядів господарських, як також вишукувати для них жерела зарібку;

м) взагалі причиняти ся до осягненя цілий Товариства, о скільки переведене їх не належить виключно до Головного Виділу Товариства або філії.

§ 51. Кождий член читальні має право, зглядно обовязок:

а) брати участь в Загальнім Зборі і всяких нарадах читальні, забирати голос, ставити внесеня, голосувати, вибирати та бути вибраним до Виділу читальні і на відпоручника на Збори філіяльні і Загальний Збір Товариства, як також вглядати в рахунки Виділу, перекладані Загальному Зборови читальні;

б) читати книжки, часописи і всякого рода письма, що є в читальни;

в) позичати їх до дому під услівями Виділом читальні постановленими і оголошеними;

г) платити до каси читальні вкладки, які ухвалить Загальний Збір читальні;

д) приєднувати нових членів, словом і ділом причиняти ся до сповненя цілий Товариства, а особливо старати ся поширити просьвіту в сво'їй громаді і дбати про піднесене власного ґаздівства і промислу;

е) в означених днях збирати ся на спільне читане пожиточних книжок і письм, як також на наради в справах просьвітно-економіч-них;

ж) взагалі користати з помочи і добродійств, які читальня буде своїм членам давати.

Контрольна комісия.

§ 52. Контрольна комісия складаєть ся з трьох (3) членів, вибраних Загальним Збором читальні, провірює діловодство Виділу, складає перед Загальним Збором звіт і приходить з відповідним внесенєм що до затвердженя звіту і рахунків Виділу або відмовлення абсолюто-риї. Члени Комісиї не можуть бути рівночасно членами Виділу читальні.

§ 53. Коли би читальня була розвязана в наслідок розпорядженя власти, рішеня Головного Виділу або Загального Збору читальні, має перейти маєток читальні на Товариство "Просьвіта" у Львові.-- Однак той маєток обовязане Товариство "Просьвіта" звернути назад читальни "Просьвіти", як би така читальня в тій місцевости пізнійше завязала ся.

V. КОМІСИЯ РЕВІЗИЙНА.

§ 54. Комісия ревізийна складаєть ся з пяти (5) членів і двох (2) заступників, вибраних Загальним Збором на один рік.-- Трьох членів Комісиї мусить мешкати постійно у Львові і трьох членів становить комплєт Комісиї.

Члени Комісиї ревізийної не можуть бути заразом членами Головного Виділу. Комісия ревізийна має право і обовязок вглядати після свого узнаня в адміністрацийну діяльність Головного Виділу, провірювати книги і всі рахунки, контролювати бібліотеку та магазин, а перед Загальним Збором мусить комісия провірити діловодство Товариства.

VI. РІШЕНЯ СПОРІВ.

§ 55. Всякі спори, що повстали з відносин в Товаристві, його філіях або читальнях рішає суд мировий, зложений з двох членів, яких спорючі сторони кожда по одному зпоміж членів Товариства вибирають,-- і зверхника, іменованого вибраними судиями, а як би судиї не могли згодити ся на зверхника, тоді зістає ним особа, вильо-сована зпоміж осіб судиями предложених.

VII. ЗАСТУПСТВО НА ЗВЕРХ.

§ 56. На зверх заступає Товариство його Головний Виділ, філії -- їх Виділи філіяльні, а читальні -- їх Виділи читальняні. Головний виділ заступає на зверх голова, зглядно заступник голови і один член Головного Виділу,-- так само Виділи філіяльні і читальняні заступає на зверх голова зглядно містоголова і один член Виділу.

Всі письма і грамоти правні від Товариства, його філій або читалень походячі, носять печать Товариства, зглядно філії або читальні і мають бути підписані головою, зглядно його заступником і одним членом Виділу Товариства, філії або читальні.

Печать Товариства носить напись "Товариство Просьвіта у Львові", печать філії напись: "Філія Товариства Просьвіта в...", а печать читалень напись: "Читальня Просьвіти в...".

§ 57. Як би Товариство "Просьвіта" розвязало ся або було розвязане, а Загальний Збір про майно Товариства не рішив нічого, тоді переходить майно Товариства на Наукове Товариство імени Шевченка у Львові; колиж би се Товариство в тім часі не істнува-ло, на Товариство "Руська Бесіда" у Львові, а коли би і се Товариство в тім часі не істнувало, то члени послідного Головного Виділу мають право і обовязок постановити більшістю голосів, на котру з українських інституций має перейти майно Товариства "Просьвіта". Інституция, що на неї та спадщина перейде, мусить приняти на себе зобовязанє, ужити те майно виключно на ціли, означені в §§ 1. і 2. сього статута. Ужите маєтку Товариства "Просьвіта" на инші ціли, як згадані просьвітно-добродійні, виключаєть ся раз на все.


Подобные документы

  • Історія заснування Почаївської лаври. Часи розквіту монастиря. Діяльність ігумена Й. Заліза. Греко-католицький та синодальний період. Часи Першої Світової війни та національно-визвольних змагань. В Польській республіці. Лавра в кінці ХХ-початку ХХІ ст.

    презентация [1,4 M], добавлен 19.09.2012

  • Історія становлення та розвитку українського друкарства, характеристика відомого у часи гетьманату Всесвито-Всеукраїнського учительського видавничого товариства. Видавнича справа як галузь книжкової справи. Поняття авторського права та його захист.

    контрольная работа [38,5 K], добавлен 13.02.2011

  • Соціальна природа та взаємозв'язок соціальної, компенсаторної, евристичної функцій мистецтва. Класифікація мистецтва як способу емоційно-образного відтворення дійсності у художніх образах, застосування його в культурно-виховній та просвітницькій роботі.

    курсовая работа [46,1 K], добавлен 22.04.2011

  • Загальна характеристика сюрреалізму як художнього напряму, його зародження в атмосфері розчарування, характерного для французького суспільства після Першої світової війни. Філософські погляди Фройда, Ніцше, Бергсона, Башляра у поезії сюрреалізму.

    курсовая работа [43,8 K], добавлен 20.01.2011

  • Поняття дозвілля та його основні функції. Форми, види та принципи організації відпочинку. Проблематика організації дозвілля молоді та аналіз діяльності культурно–дозвіллєвих центрів. Зміст діяльності ООО "Культурний центр" по організації дозвілля молоді.

    курсовая работа [112,4 K], добавлен 30.11.2015

  • Розглядаються культурно-мистецькі заклади, що розміщувались на вул. Оссолінських м. Львова у ХХ - поч. ХХІ ст. Діяльність літературно-художнього товариства "Hades", театральних труп "Малий театр", "Театр водевілів", професійного театру-танцю "Прем’єра".

    статья [21,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Історія виникнення та поширення бальних танців. Ознайомлення з характером танців алеманда, бостон, джайв, канкан, полонез, полька. Музична форма ча-ча-ча, рок-н-ролу, шиммі. Розвиток конкурсного бального танцю в Ленінграді і Прибалтійських республіках.

    реферат [36,0 K], добавлен 25.09.2014

  • Театр як важливий чинник національно-культурного будівництва у роки визвольних змагань українців. Якісне оновлення драматургії, наповнення її філософським змістом. Діяльність професійних театрів, численних самодіяльних та пересувних театрів в 20-30 роки.

    презентация [1,5 M], добавлен 07.09.2014

  • Періодизація культурно-національного відродження України. Поява козацько-старшинських літописів. Діяльність "Руської трійці", організованої М. Шашкевичем, І. Вагилевичем та Я. Головацьким. Активизація інтелігенції. Кирило-Мефодіївське товариство.

    презентация [1,2 M], добавлен 06.12.2016

  • Поняття флешмоба і характерні риси його проведення. Основні принципи цієї акції. Загальноприйняті правила флешмоба, його ідеальний сценарій, історія виникнення. Види флешмобу. Український флешмоб як рух, особливості його прояву у творах мистецтва.

    презентация [995,4 K], добавлен 26.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.