Забезпечення ефективності зовнішньоекономічної діяльності для України є одним з вагомих чинників зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. За умов посилення інтеграційних процесів у світовому господарстві та відкритості економіки України як їх учасника зростає значення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема підвищується роль митно-тарифного та податкового регулювання, які сприяють збільшенню доходів бюджету.

Важливе значення для розвитку вітчизняної економіки, набуття нею рис, притаманних сучасній ринковій економіці, має процес входження України до системи світових господарських зв'язків. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що проводять свою діяльність в зовнішньоекономічній сфері [16, с.32].

За таких умов цілком закономірним є потреба у своєчасній, достовірній і об'єктивній інформації про зовнішньоекономічні операції, що здійснюють підприємства України. Саме тому особливої актуальності набуває необхідність адекватних ринковим перетворенням, спрямованим на інтеграцію України в світовий економічний простір, змін у системі митного регулювання як одного з основних джерел формування надходжень до бюджету, регулювання економічних показників діяльності суб'єктів зовнішньоекономічних відносин.

Організаційно-економічний механізм міжнародних економічних відносин, адаптований до реалій сучасного світового ринку, має забезпечити оптимізацію зовнішньоекономічних зв'язків відповідно до національних інтересів і цілей. Його основу мають складати регулююча і координуюча функції держави. У цьому контексті зростають роль і значення управлінських підойм зовнішньоекономічних зв'язків - державної інвестиційної, валютної, митної політики та ін.

Регулювання інвестування здійснюється державою, тоді як сам процес має мікроекономічну прив'язку, тобто реалізується на рівні конкретних суб'єктів господарювання. При цьому для іноземних інвестицій імовірними є як потенціальні комерційні ризики (на мікрорівні), так і некомерційні (на макрорівні), наприклад, державні обмеження репатріації прибутку, роялті тощо. Таким чином, інвестиційна політика має бути чітко структурованою: функції держави полягають у формуванні привабливого інвестиційного клімату, забезпеченні балансу інтересів держави та підприємств щодо результативності іноземного інвестування, а також дотриманні вимог національної безпеки; функції суб'єктів господарювання слід зосереджувати на зменшенні ризиків [24, с.112].

Геополітична ситуація на сьогодні характеризується посиленням процесу інтеграції національних економік до єдиної міжнародної системи. Одним з напрямів пошуку в контексті євроінтеграції є всебічне вивчення передумов, самого інтеграційного процесу та його наслідків для України з метою розробки обґрунтованих підходів з розвитку ефективної державної системи митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тому необхідно вивчати міжнародний досвід організації, управління та контролю ЗЕД на державному рівні та визначити позитивні його сторони і можливі напрями впровадження в Україні.

Розв'язання проблем з регулювання і контролю державними органами зовнішньоекономічної діяльності вимагає докорінної реорганізації державного управління, починаючи з удосконалення структури виконавчої влади, перерозподілу функціональних обов'язків між ними, перегляду та приведення до єдиного знаменника та відповідності міжнародним нормам законодавчих актів та підзаконних документів.

Значна розпорошеність регулятивних і контрольних функцій держави між різними суб'єктами контролю, зарегульованість механізму контролю та не досить чітке визначення об'єктів контролю у різних відомствах призводять до зниження якості контрольних дій та вимагають прийняття організаційно-управлінських рішень на найвищому рівні. Особливої уваги та термінового вирішення вимагають проблеми, що накопичилися у сфері контролю зовнішньоторговельних відносин на організаційному, функціональному суб'єктному та об'єктному рівнях державного управління ЗЕД в цілому та сфері державного економічного контролю зокрема.

Стосовно організаційної структури управління та регулювання ЗЕД, що склалася на сьогодні варто відзначити її багатоступеневість, громіздкість та недолугість, яку характеризує наявність значної кількості різноманітних відомств і контор, що регулюють та контролюють окремі складові єдиної за своєю сутністю події - зовнішньоекономічної операції. При цьому спостерігається значне розпорошення як уваги і інтересів кожного окремого суб'єкту контролю, так і державних коштів на його утримання. Малоефективність такого підходу до регулювання ЗЕД підтверджується "осіданням" "тіньових" грошей в іноземних банках, "вимиванням" значних сум з бюджету через повернення сум ПДВ за експортними операціями, ухиленням від оподаткування шляхом невірного визначення митного режиму, заниження обсягів обороту або ж невірного визначення митної вартості [24, с.114].

Першим кроком до подолання даних проблем має стати реорганізація державної системи регулювання і контролю ЗЕД. На наш погляд варто чітко визначити та розмежувати функції регулювання ЗЕД між двома (максимум трьома) державними відомствами. Так, наприклад, адміністративні функції з регулювання ЗЕД щодо обсягів торгових операцій та асортименту експортно-імпортних товарів, виходячи з потреб держави та враховуючи інтереси національного виробника та перспективи розвитку національного виробництва буде виконувати тільки Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України.

Економічне регулювання та контроль фінансової сторони повноти та своєчасності розрахунків з контрагентами та державою за цими операціями необхідно покласти виключно на Міністерство фінансів України при якому доцільно створити спеціалізований Митно-податковий департамент чи управління як це зроблено у Франції чи Німеччині. Можна піти дещо іншим шляхом та створити окреме відомство до функцій якого буде входити регулювання та контроль виключно зовнішньоекономічних операцій - Митно-податкову службу України. Позитивний досвід діяльності такого органу виконавчої влади є в Ірландії. Ефективність зосередження функцій регулювання і контролю фінансових потоків під дахом одного відомства доводить досвід більшості європейських країн і вартий уваги [48].

На сьогодні в країні зроблені певні кроки у напрямі розвитку митного аудиту, законодавчо-нормативної його підтримки. Проте, запровадження митного аудиту на практиці стикається з чисельними проблемами. Недостатність нормативно-правової бази та інструктивних матеріалів, які регламентують програму проведення перевірок митними органами певних зовнішньоекономічних операцій; застаріла матеріально-технічна база митних органів, що не дозволяє повністю автоматизувати митне оформлення з використанням електронної форми ВМД та інших товаросупровідних документів, створити і та користуватися єдиною базою даних при проведенні перевірок; брак кваліфікованих спеціалістів, здатних виконувати оперативну роботу та здійснювати якісну перевірку стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб'єктів ЗЕД з використанням методів аудиту.

Одним з пріоритетних напрямів діяльності митно-тарифної політики є налагодження ефективної взаємодії митних органів України з відповідними службами суміжних держав, а також країн - найбільших торгівельних партнерів України з питань обміну інформацією про взаємну торгівлю.

Як і раніше, у своїх прогнозах фахівці схиляються до збереження випереджаючої динаміки темпів росту імпорту товарів та послуг над експортом.

Обсяги імпорту формуватимуться під впливом: підвищення цін на імпортовані енергоносії; підвищення рівня доходів населення; продовження модернізації вітчизняних підприємств, що зумовить нарощування обсягів інвестиційного імпорту.

Головною метою грошово-кредитної політики в 2011 році є утримання стабільності національної грошової одиниці як важливої передумови фінансової і макроекономічної рівноваги та сталого соціально-економічного розвитку країни. Основним завданням валютно-курсової політики в 2011 році буде сприяння стабільності національної грошової одиниці шляхом впливу на її курсову складову [48].

Важливими пріоритетами у використанні інформаційних технологій у сфері зовнішньоекономічної діяльності є запровадження комплексної системи управління ризиками й розвиток систем електронного декларування. Реалізація процедури електронного декларування товарів дозволить сформувати необхідні умови для застосування інформаційних технологій на якісно новому рівні й забезпечить запровадження електронного документообігу між митними органами та суб'єктами ЗЕД Метою даної пропозиції є прискорення товарообігу, скорочення часу на здійснення митного контролю, виключення суб'єктивних факторів при здійсненні митних процедур.

Зважаючи на динаміку розвитку зовнішньоторговельних операцій, переміщення транспортних потоків та громадян, особливої ваги набуло питання забезпечення оперативного митного оформлення вантажних, транспортних та пасажиропотоків, що прямують через кордони України, з одночасним забезпеченням дотримання при цьому суб'єктами (юридичними та фізичними особами) вимог митного законодавства.

Висновки