Дослідження механізму управління митними платежами на матеріалах ТОВ "Металопродукція"

Застосовуючи методи математичного аналізу, автор одержав наступну формулу для визначення планованого чистого прибутку зовнішньоторговельного контракту:

, (3.1)

де - чистий прибуток від зовнішньоторговельного контракту.

n - час виконання контракту в періодах (строк оплати за контрактом у місяцях).

- ціна продажу одиниці товару у валюті країни імпортера.

- ціна покупки або виготовлення одиниці товару в національній валюті.

- планований обсяг продажів товару (кількість).

- курс національної валюти стосовно валюти платежу на початок першого періоду.

FC - постійні витрати за період (щомісяця), що не залежать від обсягу реалізованої продукції.

VC - змінні витрати на угоду, що залежать від обсягу реалізованої продукції.

- коефіцієнт обліку фіксованих витрат FC у собівартості товару по даній угоді (змінюється від 0 до 1).

- коефіцієнт сукупного оподатковування виторгу від реалізації, що змінюється від 0 до 1.

- річна ставка відсотка по кредиту, наведена до 100;

- величина періоду реалізації товару n у добі (у цьому випадку дорівнює 30).

- коефіцієнт запозичення, що визначає розмір позикового капіталу. Змінюється від 0 до 1.

= - функція, що визначає розмір одержуваного виторгу від реалізації, що залежить від темпів зміни обмінного курсу а й інфляції b за один період

= - функція, що визначає вплив темпу зміни інфляції b за один період.

- функція, що визначає розмір виплат банківських відсотків, що залежить від темпу зміни інфляції b за один період.

Розглянемо складові даної формули з економічної точки зору. Тоді:

1. - загальна сума виторгу від реалізації партії товару за зовнішньоторговельним контрактом за n - періодів (місяців) з урахуванням зміни валютного курсу й інфляції, зменшена на розмір податкових відрахувань;

2. - загальна сума постійних витрат, виплачувана фірмою за час здійснення угоди (кількість періодів n) з урахуванням зміни інфляції;

3. - частина вартості виготовлення або придбання партії товару й змінних витрат, фінансована фірмою із власних коштів і виплачувана їй на початку здійснення зовнішньоторговельної операції;

4. - частина, що залишилася, вартості партії товару й змінних витрат, фінансована фірмою з позикових коштів і виплачувана їй з урахуванням інфляції кожний період (погашення основної частини кредиту);

5. - загальна сума відсотків по кредиту, виплачувана експортером з урахуванням інфляції кожний період.

Методика керування оборотним капіталом фірми в зовнішньоторговельних операціях ґрунтується на вищевказаному математичному апарату й складається з наступних етапів:

Визначення інвестиційної політики фірми в зовнішньоторговельних операціях

Формування інвестиційного портфеля фірми в зовнішньоторговельних операціях.

Оцінка ефективності керування інвестиційним портфелем фірми в зовнішньоторговельних операціях.[34]

Головною стратегією управлінського персоналу будь-якої фірми, у тому числі й зовнішньоторговельної, є максимізація її ринкової вартості. У рамках цієї глобальної стратегії виділимо наступні види інвестиційної політики фірми при проведенні зовнішньоторговельних операцій яки занесені у табл. 3.1:

Таблиця 3.1 Приклади інвестиційної політики зовнішньоторговельної фірми

Інвестиційна політика	Ціль інвестування	Критерій інвестування	Значення критеріїв
Наступальна	Максимізація прибутку	Прибуток NP	Максимально припустиме
	Збільшення частки ринку	Виторг від реалізації TO	Не менш 20 000 USD
Оборонна	Фіксоване значення рентабельності	Річна рентабельність інвестованого капіталу	80 % річних
	Зменшення ризику зовнішньоторговельних операцій	Тимчасова крапка беззбитковості зовнішньоторговельної операції .	Не менш 5 місяців
		Граничний коефіцієнт	Не менш 2
Комбінована	Максимізація рентабельності власного капіталу	Річна рентабельність власного капіталу .	Максимально припустиме
	Зменшення ризику зовнішньоторговельних операцій	Строк окупності m	Не більше 2 місяців
		Коефіцієнт беззбитковості	Не менш 4

Наступальна інвестиційна політика.

Веде до збільшення ринкової вартості фірми через проведення агресивної інвестиційної політики в області зовнішньоторговельних операцій.

Виділимо інвестиційні цілі такої політики, що мають наступальний характер:

Максимізація прибутку

Максимізація рентабельності інвестованого (власного) капіталу.

Збільшення частки ринку, контрольованого фірмою.

Освоєння нових товарів і ринків

Вибір агресивної інвестиційної політики в зовнішньоторговельних операціях часто означає збільшення ризику, зв'язаного з наступними факторами:

- проведення експансіоністської інвестиційної політики вимагає залучення додаткового позикового капіталу, що погіршує фінансове становище фірми із крапки її ринкової вартості й потенційних інвесторів, і веде до збільшення фінансового ризику планованих зовнішньоторговельних операцій.

- освоєння нових товарів і ринків веде до збільшення підприємницького ризику, пов'язаного з невизначеністю, властивим всім новаціям.

- здійснення цілей максимізації прибутку й рентабельності може привести до не продуманої цінової політики й віджахнути потенційних клієнтів підвищеними цінами.[37]

Оборонна інвестиційна політика.

Веде до збереження ринкової вартості фірми через проведення обережної інвестиційної політики в області зовнішньоторговельних операцій.

Виділимо інвестиційні цілі такої політики, що мають оборонний характер:

Фіксоване значення прибутку.

Фіксоване значення рентабельності інвестованого (власного) капіталу.

Збереження частки ринку, контрольованого фірмою.

Зменшення ризику зовнішньоторговельних операцій

Вибір надмірно обережної інвестиційної політики в зовнішньоторговельних операціях часто означає для фірми ослаблення її позицій. Недостатня рентабельність проведених зовнішньоторговельних операцій і неприйняття ризику позбавляють управлінський персонал гнучкості й мобільності в прийнятті рішень, погіршують динаміку розвитку фірми, не дозволяючи їй вчасно й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються навколо й усередині її.[34]

Компромісним варіантом, очевидно, буде проведення комбінованої інвестиційної політики, що включає в себе елементи наступального й оборонного характеру.

Комбінована інвестиційна політика.

Веде до збільшення ринкової вартості фірми через проведення комбінованої інвестиційної політики в області зовнішньоторговельних операцій, сполучаючи в собі елементи наступальної й оборонної стратегії.

Виділимо кілька прикладів комбінування інвестиційних цілей такої політики:

Фіксоване значення прибутку й збільшення частки ринку, контрольованого фірмою.

Максимізація рентабельності власного капіталу й зменшення ризику зовнішньоторговельних операцій

Збереження частки ринку, контрольованого фірмою й освоєння нових товарів і ринків.

Дамо опис критеріїв інвестиційного відбору планованих зовнішньоторговельних операцій, указуючи математичне визначення кожного критерію і його застосовність:

А) Критерії абсолютної ефективності зовнішньоторговельних операцій:

1. Прибуток NP. Даний критерій являє собою величину чистого прибутку, отриманою фірмою при реалізації зовнішньоторговельної операції за n періодів, є основним критерієм оцінки зовнішньоторговельних операцій.

2. Виторг від реалізації TO. Являє собою величину виторгу від реалізації в національній валюті, отриманою фірмою при реалізації зовнішньоторговельної операції за n періодів, з урахуванням зміни інфляції й обмінного курсу валюти платежу.[37]

(3.2)

Як правило, виторг від реалізації рідко застосовується як інвестиційний критерій. Однак, у тому випадку коли інвестиційна політика фірми може бути спрямована на збільшення частки ринку, вибір такого критерію представляється цілком розумним.

3. Інвестований капітал CP. Являє собою капітал фірми, необхідний для здійснення угоди (стартовий капітал). Для зовнішньоторговельної операції він буде дорівнює величині вартості партії товару й змінних витрат, необхідних для здійснення угоди.

(3.3)

В умовах раціонування (недостатності) власного капіталу фірми, що беруть участь у формуванні інвестиційного портфеля фірми в зовнішньоторговельних операціях, величина необхідного для здійснення угоди капіталу має величезне значення для інвестора.

Б) Критерії відносної ефективності зовнішньоторговельних операцій, засновані на визначенні річної рентабельності планованих зовнішньоторговельних операцій.

4. Річна рентабельність оборотного капіталу . Визначається як відношення прибутку до товарообігу, наведене до єдиного тимчасового інтервалу через коефіцієнт оборотності (метод ланцюгового повтору) і виражене у відсотках.

5.

, (3.4)

= (3.5)

- величина періоду реалізації товару n, виражена в добі (дорівнює 30).

6. Річна рентабельність інвестованого капіталу . Визначається як відношення прибутку до інвестованого капіталу, наведене до єдиного тимчасового інтервалу через коефіцієнт оборотності (метод ланцюгового повтору) і виражене у відсотках.[34]

(3.6)

В умовах раціонування капіталу, фінансування зовнішньоторговельного проекту відбувається частково із власного капіталу, частково з позикового. Однак, на стадії підготовки проекту звичайно невідомо, як остаточно буде фінансуватися проект. Тому необхідно спочатку визначити фінансову можливості інвестиційного проекту в цілому й тільки потім оцінювати індивідуальну можливості для кожного джерела, що бере участь, фінансування (власний і позиковий капітал). Саме для оцінки загальної фінансової привабливості зовнішньоторговельного проекту й використається такий інвестиційний критерій як річна рентабельність інвестованого капіталу.

7. Річна рентабельність власного капіталу . Визначається як відношення прибутку до власного капіталу, наведене до єдиного тимчасового інтервалу через коефіцієнт оборотності (метод ланцюгового повтору) і виражене у відсотках.

(3.7)

- власний капітал фірми (3.8)

- коефіцієнт запозичення (3.9)

Річна рентабельність власного капіталу - найважливіший критерій інвестиційного відбору зовнішньоторговельних проектів, що дозволяє інвесторові визначати ефективність використання власного капіталу фірми в зовнішньоторговельних операціях, порівнювати неї з іншими інвестиційними можливостями, пропонованими ринком: наприклад, із вкладеннями в цінні папери або в інші інвестиційні проекти.

В) Критерії тимчасової окупності зовнішньоторговельної операції. Діляться на абсолютні й відносні.

Абсолютні критерії тимчасової окупності:

8. Строк окупності m інвестованого в зовнішньоторговельну операцію капіталу.

Визначається як період, необхідний для повернення первісних інвестицій за допомогою накопичених і фінансових коштів, що залишилися в розпорядженні фірми потоків, отриманих від реалізації зовнішньоторговельної операції. Строк окупності m визначається чисельними методами.

9. Тимчасова крапка беззбитковості зовнішньоторговельної операції .

Визначається як строк виконання зовнішньоторговельної операції n, при якому чистий прибуток NP від угоди дорівнює нулю. Ціль аналізу беззбитковості - визначення крапки тимчасової рівноваги, у якій надходження від продажів дорівнюють витратам на продану продукцію. Коли строк виконання контракту більше цієї крапки, фірма починає зазнавати збитків, а в крапці тимчасової беззбитковості, де надходження дорівнюють витратам, фірма веде справи беззбитково.

Тимчасова крапка беззбитковості зовнішньоторговельної операції визначається графічними, при деяких допущеннях аналітичними або чисельними методами.

10. Граничне значення часу виконання зовнішньоторговельної операції .

Визначається як максимально припустиме значення часу виконання зовнішньоторговельної операції n, при якому річна рентабельність інвестованого в угоду капіталу дорівнює річної рентабельності інвестованого капіталу такого ж обсягу при вкладанні капіталу в найбільш ліквідні й надійні інвестиційні проекти, надавані ринком.

Граничне значення часу виконання зовнішньоторговельної операції визначається графічними або чисельними методами.

Відносні критерії тимчасової окупності:

11. Граничний коефіцієнт виконання зовнішньоторговельної операції

(3.10)

Визначається як відношення граничного значення часу виконання зовнішньоторговельної операції вчасно виконання зовнішньоторговельної операції n. Чим більше даний коефіцієнт, тим вигідніше стає для інвестора дана угода, у порівнянні з інвестиціями в інші проекти, пропоновані ринком.

12. Коефіцієнт беззбитковості зовнішньоторговельної операції

 (3.11)

Визначається як відношення тимчасової крапки беззбитковості зовнішньоторговельної операції вчасно виконання зовнішньоторговельної операції n. Чим більше даний коефіцієнт, тим менше в інвестора шансів одержати збитки по зовнішньоторговельній операції.

13. Коефіцієнт окупності зовнішньоторговельної операції

(3.12)

Визначається як відношення часу виконання зовнішньоторговельної операції n на термін окупності m зовнішньоторговельної операції Чим більше даний коефіцієнт, тим швидше відбувається процес повернення спочатку інвестованого в зовнішньоторговельну операцію капіталу.[37]

Для того, щоб інвестиційні критерії провадили відбір зовнішньоторговельних операцій відповідно до обраної інвестиційної політики й цілями інвестування, крім визначення самих інвестиційних критеріїв, необхідно визначити значення або інтервали значень даних критеріїв. До того ж, вибір декількох інвестиційних цілей має на увазі наявність їхнього пріоритету. Тому з обраних критеріїв ми повинні виділити головний і допоміжний критерії. Ранжирування зовнішньоторговельних операцій відбувається за головним критерієм, а допоміжні критерії провадять відсівання зовнішньоторговельних проектів.

3.2 Шляхи вдосконалення ефективності управління зовнішньоекономічними операціями фірми

Після того, як була визначена інвестиційна політика фірми і її мети, обрані критерії інвестиційного відбору й визначені їхні значення, аналітики фірми приступають до процесу формування інвестиційного портфеля в зовнішньоторговельних операціях.

Критериальний аналіз планованих зовнішньоторговельних операцій містить у собі наступні етапи:

1. Одержання вихідних даних планованих зовнішньоторговельних операцій;

2. Розрахунок економічних показників планованих зовнішньоторговельних операцій і відомість отриманих даних у зведену таблицю

3. Ранжирування й відбір планованих зовнішньоторговельних операцій відповідно до обраних інвестиційних критеріїв

Для того, щоб аналіз носив конкретний характер, розглянемо його на прикладі аналізу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Металопродукція», основним видом діяльності якої є оптово-роздрібна торгівля товарами масового виробництва. На внутрішньому ринку через власну роздрібну мережу фірма торгує імпортними товарами, а на експорт оптом поставляє більше дешеві товари вітчизняного виробництва табл. 3.2

Таблиця 3.2 Вихідні дані планованих зовнішньоторговельних операцій ТОВ «металопродукція» у 2006 р.

Параметри зовнішньоекономічного контракту	Од. вим.	Номер контракту
		Імпорт	Експорт
		1	2	3	4	5
I. Зовнішні параметри контракту
Ціна продажу одиниці товару у валюті	PR	у. Е.	15,8	15,0	16,0	16,4	18,0
Планований обсяг продажів товару	Q	шт.	2 200	2200	2200	1800	2300
Планований строк виконання угоди в періодах	N	Міс.	2	1,5	2	2,5	2
II. Макроекономічні параметри контракту
Курс національної валюти на день відвантаження (реалізації) товару	Kex	BYB	1000	1000	1000	1050	900
Темп зміни обмінного курсу валюти-платежу за період	А	-	+0,01	+0,01	+0,01	-0,01	-0,025
Темп зміни інфляції за період	B	-	0. 025	0. 025	0. 025	0. 025	0. 025
III. Внутрішні параметри контракту
Вартість покупки або виготовлення одиниці товару	PRc	BYB	10 000	9 500	9 800	9 000	9 200
Величина змінних витрат (на угоду)	VC	BYB	3000000	3200000	3200000	3600000	3800000
Величина постійних витрат (у період)	FC	BYB	4000000	4000000	4000000	4000000	4000000
Величина періоду виконання угоди n у добі	T	Сут.	30	30	30	30	30
Параметри зовнішньоекономічного контракту	Од. вим.	Номер контракту
		Імпорт	Експорт
		1	2	3	4	5
Коефіцієнт оподатковування у виторзі від реалізації (установлюється емпірично 0...1)	Ktx	-	0.10	0.10	0.10	0.10	0.10
Коефіцієнт обліку постійних витрат (0...1)	Kfc	-	0.10	0.10	0.10	0.10	0.10

У даному прикладі ми розглядаємо процес інвестування оборотного капіталу фірми в п'ять зовнішньоторговельних операцій, перші три з яких є імпортними, а залишившиєся дві - експортні операції.

При аналізі імпорту ми вважаємо, що ціна на імпортований товар на внутрішньому ринку встановлюється в еквіваленті твердої валюти й, відповідно, змінюється імпортером пропорційно зміні національної валюти до валюти ціноутворення. Тому для перших трьох контрактів курс національної валюти на день відвантаження (реалізації) товару Kex і темп зміни обмінного курсу валюти-платежу а за один період (місяць) однакові.

Для контрактів 4 і 5 темп зміни обмінного курсу валюти-платежу за один період а < 0. Це значить, що фірма одержує оплату за експортні товари у валюті, що дешевшає щодо національної валюти на а відсотків за період, що веде до зменшення загального прибутку від контракту.

На відміну від експортних угод, де строк виконання (оплати) контракту n установлюється за згодою з контрагентом по угоді й визначений явно, для імпортних угод у цьому випадку фірма визначає строк виконання угоди для даної партії товару виходячи з минулого досвіду або проведених маркетингових досліджень.

Коефіцієнт обліку постійних витрат Kfc ми встановлюємо однаковий і рівним 0.1, маючи на увазі, що в цей момент оборотний капітал фірми вкладений ще в якісь інші проекти, і ми не правочинні списувати всі постійні витрати фірми на вищевказані плановані контракти.

Після того, як ми визначилися з вихідними даними планованих зовнішньоторговельних операцій, ми розраховуємо значення економічних показників і збираємо їх у зведену табл. 3.3.

Відзначимо, що, оскільки на даному етапі критериального аналізу питання залучення позикового капіталу не розглядається, величина річної рентабельності інвестованого капіталу PFCP збігається з величиною річної рентабельності власного капіталу .

Таблиця 3.3 Зведена таблиця економічних показників планованих зовнішньоторговельних операцій ТОВ «Металопродукція» у 2006р.

Економічні показники планованих зовнішньоторговельних операцій	Од. Вим.	Номер контракту
		Імпорт	Експорт
		1	2	3	4	5
I. Абсолютні показники :
Виторг від реалізації	TO	BYR	34000698	32397817	34431086	29175287	34577989
Інвестований капітал	CP	BYR	25000000	24100000	24760000	19800000	24960000
Власний капітал		BYR	25000000	24100000	24760000	19800000	24960000
Чистий прибуток	NP	BYR	4829658	4476253	5457008	5499 923	5389221
II. Відносні показники :
Річна рентабельність оборотного капіталу		%	85,23	110,53	95,09	90,49	93,51
Річна рентабельність інвестованого капіталу	PFCP	%	115,91	148,59	132,24	133,33	129,55
Річна рентабельність власного капіталу		%	115,91	148,59	132,24	133,33	129,55
III. Тимчасові показники
Граничне значення часу виконання		міс.	3,7	3,4	4,0	4,7	3,6
Тимчасова крапка беззбитковості		міс.	11,3	10,1	11,7	10,1	7,1
Граничний коефіцієнт		-	1,85	2,26	2,0	1,88	1,8
Коефіцієнт беззбитковості		-	5,65	6,73	5,85	4,04	3,55

Це насамперед пов'язане з тим, що питання фінансової можливості інвестиційних проектів у цілому і їхньої відповідності обраним критеріям повинен вирішуватися до того, як будуть визначені джерела фінансування і їхня фінансова привабливість для інвестора.

З огляду на все вищевказане, представимо інвестиційну політику фірми в табл. 3.4.

Проаналізувавши зведену таблицю на відповідність вищевказаним критеріям, ми бачимо, що тільки контракти 3, 4 відповідають заданим критеріям. Перший і другий контракти не дають потрібне значення прибутку. У п'ятому контракті коефіцієнт беззбитковості менше чотирьох.

Таким чином, за допомогою критериального аналізу ми відібрали з п'яти планованих зовнішньоторговельних операцій два, що відповідають обраній інвестиційній політиці ТОВ «Металопродукція» 2006р.

Таблиця 3.4 Інвестиційна політика ТОВ «Металопродукція» у 2006р.

Інвестиційна політика	Мети інвестування	Вид критеріїв	Критерій інвестування	Значення критеріїв
Комбінована	Максимізація рентабельності інвестованого капіталу	Головний	Річна рентабельність інвестованого капіталу PFCP	Максимально припустиме
	Фіксоване значення чистого прибутку	Допоміжні	Чистий прибуток NP	Не менш 5 000 000
	Зменшення ризику зовнішньоторговельних операцій		Граничне значення часу виконання	Не менш 3,5 місяців
			Коефіцієнт беззбитковості	не менш 4

В умовах раціонування (недостатності) капіталу визначення оптимальної структури капіталу планованих зовнішньоторговельних операцій здобуває величезне значення. Після рішення питання фінансової можливості інвестиційних проектів у цілому і їхньої відповідності обраним критеріям необхідно визначити джерела фінансування і їхню фінансову привабливість для інвестора. Основними джерелами капіталу для зовнішньоторговельної фірми, як правило, є власні й/або позикові (кредитні) кошти. Для оцінки ефективності використання власного капіталу фірми в даних зовнішньоторговельних операціях у якості головного інвестиційного критерію замість річної рентабельності інвестованого капіталу застосуємо такий інвестиційний критерій як річна рентабельність власного капіталу й обмежимо його значення в 150 %.

На яких умовах і в якій кількості повинні здобуватися інвестором позикові кошти, щоб умови відповідності економічних показників планованих зовнішньоторговельних операцій обраним інвестиційним критеріям, як мінімум, не погіршилися.

Для відповіді на це питання виразимо з формул визначення чистого прибутку NP і річної рентабельності власного капіталу процентну ставку RT:

Вищезгадані формули виглядають у такий спосіб:

(3.13)

(3.14)

Знаки “рівності” замінені на знаки “більше або дорівнює” для того, щоб показати, що після залучення позикового капіталу економічні показники планованих зовнішньоторговельних операцій, що відповідають обраним інвестиційним критеріям, як мінімум, не погіршилися.

Провівши тривіальні математичні перестановки, одержимо наступні формули:

, (3.15)

(3.16)

Відобразимо для контракту 4 на рис.3.2 залежність процентної ставки приваблюваного позикового капіталу RT від його обсягу (коефіцієнта запозичення Kln) при заданих значеннях річної рентабельності власного капіталу: , рівної 150 %, і чистого прибутку NP, рівної 5000 000.

Рис. 3.2. Залежність процентної ставки позикового капіталу RT від коефіцієнта запозичення Kln при строку виконання n=2.5.

Дані криві являють собою криві байдужності позикового капіталу, кожна крапка на які являє собою сполучення процентної ставки RT, коефіцієнта запозичення Kln і строку кредитування n (щозбігає зі строком виконання контракту), що утворить разом вектор запозичення LN ( RT; Kln;n), що визначає умови запозичення для даного контракту, при яких значення річної рентабельності власного капіталу й чистого прибутку NP рівні зазначеним фіксованим значенням. Область векторів запозичення, що відповідає більшим значенням річної рентабельності власного капіталу й чистого прибутку NP, перебуває нижче відповідні криві байдужності . Область значень процентної ставки RT кредитних ресурсів, доступних фірмі, обмежена на графіку прямими RTmax і Rtmin.

Оскільки після залучення позикового капіталу економічні показники планованих зовнішньоторговельних операцій, що відповідають обраним інвестиційним критеріям, не повинні погіршитися, то повинні виконуватися наступні умови:

> 150%, NP > 5000 000 при 90 % < RT < 150 %. Тому область векторів запозичення, що задовольняють даним умовам, буде обмежена зверху даними кривими байдужності, а знизу - прямій RTmin, і являти собою трикутник з вершинами LN1 (119; 0.2; 2.5), LN2 (80; 0.35; 2.5), LN3 (80; 0.15; 2.5).

Із цієї області векторів запозичення нам потрібно вибрати той вектор, при якому будуть виконуватися й інші інвестиційні критерії, такі як граничне значення часу виконання й коефіцієнт беззбитковості.

Для відповіді на це питання досліджуємо залежність річної рентабельності власного капіталу для контракту 4 від часу виконання угоди n при заданому значенні процентної ставки RT і коефіцієнта використання позикового капіталу . На рис.3.3 при n=4.5 видна крапка перетинання графіків, у якій річна рентабельність власного капіталу PFCPwn однакова при різних значеннях коефіцієнта запозичення Kln.

Який економічний зміст цієї крапки? При заданих параметрах зовнішньоторговельної операції існує такий час виконання даної угоди, при якому значення річної рентабельності власного капіталу фірми, використовуваного в даній угоді, є постійним і не залежить від величини використовуваного позикового капіталу, обумовленого коефіцієнтом запозичення Kln. Назвемо дану крапку тимчасовою крапкою рівноваги кредитного важеля.

Рис.3.3. Графік залежності річної рентабельності власного капіталу PFCPwn від часу виконання n.( RT= 120 %)

При часі виконання зовнішньоторговельної операції, меншому чим крапка рівноваги, річна рентабельність власного капіталу PFCPwn зростає при збільшенні величини використовуваного позикового капіталу.

При часі виконання експортної угоди, більшому чим крапка рівноваги, річна рентабельність власного капіталу PFCPwn зменшується при збільшенні величини використовуваного позикового капіталу.

Це викликано тим, що зі збільшенням часу виконання експортної угоди сукупні витрати й відсотки по кредиту накопичуються й стає невигідним використання все більшої величини використовуваного позикового капіталу. Чим більше процентна ставка, тим менше тимчасова крапка рівноваги кредитного важеля.

Таким чином, для контракту № 4 (n=2.5) для того, щоб домогтися більшої рентабельності власного капіталу, необхідно вибирати вектор запозичення з більшим значенням коефіцієнта запозичення Kln.

Однак, залучення позикового капіталу зменшує прибуток від зовнішньоторговельної операції й тим самим зменшує значення крапки беззбитковості й коефіцієнта беззбитковості, що у нашому випадку є допоміжним інвестиційним критерієм.

Мінімальний рівень залучення позикового капіталу для контракту 4 відповідає вектору запозичення LN3 (80; 0.15; 2.5). При даних значеннях граничне значення часу виконання дорівнює 4,75 місяці, тимчасова крапка беззбитковості дорівнює 9 і відповідно коефіцієнт беззбитковості дорівнює 3.6, що менше інвестиційного критерію, рівного чотирьом.

Це цілком з'ясовано, тому що залучення позикового капіталу погіршує фінансову безпеку зовнішньоторговельної операції й фірмі доводиться робити вибір між більше високою рентабельністю даної угоди й підвищеним ризиком одержати збитки.

У цьому випадку для контракту 4 залучення позикового капіталу приводить до недотримання допоміжного інвестиційного критерію - коефіцієнта беззбитковості .

Провівши аналогічні обчислення для контракту 3, ми одержимо наступні дані:

1. Область векторів запозичення, що задовольняють інвестиційним критеріям річної рентабельності власного капіталу й чистого прибутку NP, перебуває між наступними векторами запозичення:

LN1 (105; 0.19; 2), LN2 (80; 0.305; 2), LN3 (80; 0.16; 2).

2. Тимчасова крапка рівноваги кредитного важеля (при RT=80 %) дорівнює 5.9 місяця.

3. Максимальне значення річної рентабельності власного капіталу , рівне 174.35 %, досягається при векторі запозичення LN3 (80; 0.305; 2).

4. При даному векторі запозичення тимчасова крапка беззбитковості дорівнює 9,2 місяці й відповідно коефіцієнт беззбитковості дорівнює 4,6, що більше інвестиційного критерію, рівного чотирьом.

5. Граничне значення часу виконання дорівнює 4.5 місяця.

Таким чином, після залучення позикового капіталу й визначення його оптимальної структури, ми бачимо, що контракт 4 задовольняє всім інвестиційним критеріям, крім коефіцієнта беззбитковості , що менше критеріального на 10 відсотків, а контракт 3 задовольняє всім інвестиційним критеріям. З метою подальшого аналізу допустимо, що інвестор погодився на погіршення допоміжного критерію в контракті 4 на 10 відсотків і для фінансування відібрані контракти 3 і 4.

Внесемо отримані дані в підсумкову табл. 3.5.

Нехай аналітиками фірми для фінансування відібрані N зовнішньоекономічних контрактів з різними строками виконання (i від 1 до N). Тоді прибуток , планований фірмою на кінець періоду m () довільного зовнішньоекономічного контракту, буде визначатися по формулі:

(3.17)

(3.18)

Таблиця 3.5 Підсумкова таблиця економічних показників планованих зовнішньоторговельних операцій, відібраних для фінансування за результатами критеріального аналізу

Економічні показники планованих зовнішньоторговельних операцій	Од. Вим.	Номер контракту
		Імпорт	Експорт
		Контракт 3	Контракт 4
I. Абсолютні показники :
Виторг від реалізації	TO	BYR	34 431 086	29 175 287
Інвестований капітал	CP	BYR	24 760 000	19 800 000
Власний капітал		BYR	17 208 200	16 830 000
Чистий прибуток	NP	BYR	5 000 276	5 291 211
II. Відносні показники :
Річна рентабельність оборотного капіталу		%	87,14	87,05
Річна рентабельність інвестованого капіталу	PFCP	%	121,17	128,27
Річна рентабельність власного капіталу		%	174,35	150,91
III. Тимчасові показники
Граничне значення часу виконання		Міс.	4,5	4,75
Тимчасова крапка беззбитковості		Міс.	9,2	9,0
Граничний коефіцієнт		-	2,25	1,9
Коефіцієнт беззбитковості		-	4,6	3,6

Для того, щоб подивитися, яким образом буде відбуватися виконання контрактів 3 і 4 по періодах, побудуємо графіка залежності прибутку зовнішньоекономічної операції від m, де m змінюється від 1 до n рис.3.4.

На даному графіку відображені значення накопичуваної кожні пів місяця чистого прибутку планованих зовнішньоекономічних операцій 3 і 4 і їхні сумарні прибутки.

Відклавши на даному графіку дійсні значення прибутку, одержувані по періодах у процесі реалізації зовнішньоекономічних операцій, ми зможемо визначити, яким образом іде виконання контрактів. Як співвідносяться між собою реальні й плановані значення прибутку. Дані формули дозволяють аналітикам фірми в процесі реалізації зовнішньоторговельних операцій проводити поточний контроль і моніторинг фінансових потоків. Зрозуміло, не всі параметри угоди піддаються корекції в процесі своєї реалізації, але для деяких з них це можливо.

Рис. 3.4. Графік залежності прибутку зовнішньоекономічної операції від m.

На закінчення необхідно відзначити, що після завершення зовнішньоторговельних операцій аналітикам фірми необхідно визначити фінансові результати угод. Як вони співвідносяться із планованими даними. Чи змогла фірма виконати інвестиційні цілі й вийти на обрані критерії. Якщо ні, то в чому була допущена помилка. У неточно підібраних даних або в неправильно обраних критеріях оцінки. А може бути фірмі взагалі потрібно переглянути свою інвестиційну політику.

Таким чином, дана методика, використовуючи аналітичні, графічні й чисельні методи, дозволяє керівництву зовнішньоторговельної фірми планувати й контролювати керування оборотним капіталом фірми в зовнішньоторговельних операціях, починаючи із процесу визначення інвестиційної політики й вироблення інвестиційних критеріїв і закінчуючи моніторингом і контролем поточного виконання відібраних в інвестиційний портфель фірми зовнішньоторговельних проектів.

3.3 Напрямки оптимізації митних платежів підприємства

митний платіж імпортний експортний

Для оптимізації митних платежів підприємства ТОВ «Металопродукція» у зв'язку зі спеціалізацією підприємства в сфері надання послуг необхідно використовувати давальницьку схему перетинання через границю вантажів.

Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" давальницька сировина - це сировина, матеріали, напівфабрикати, що комплектують вироби, енергоносії, завезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) чи вивезені за її межі українським замовником для виготовлення готової продукції з наступним поверненням усієї чи продукції її частини в країну власника (чи реалізацією в країні виконавця чи замовником з його доручення виконавцем) чи вивозом в іншу країну.

Якщо давальницька сировина, з використанням якого зроблено готову продукцію, завезено іноземним замовником на митну територію чи України закуплено іноземним замовником за іноземну валюту в Україні (право власності на імпортовану давальницьку сировину і виготовлену з нього готову продукцію належить іноземному замовнику), готова продукція в цьому випадку може бути реалізована в Україні іноземним замовником тільки через зареєстроване їм в Україні постійне представництво. Реєстрація представництва здійснюється відповідно до Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.96 р. N 30 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.96 р. під N 34/1059

Операція з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах - це операція по переробці (обробці, чи збагаченню використанню) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців), а також етапів (операцій по переробці цієї сировини), завезеного на митну територію України (чи закупленого іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) чи вивезеного за її межі з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах відносяться операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі його переробки, складає не менш 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Згідно статті 7 цього Закону України в разі потреби, по запиті митних чи органів державних податкових інспекцій, визнання операцій як таких, котрі відносяться до операцій з давальницькою сировиною, здійснюється Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (тепер Міністерством економіки) на підставі акта експертизи, виданого Торгово- промисловою палатою чи України регіональними торгово-промисловими палатами. Міністерство економіки України здійснює цю процедуру відповідно до Положення про порядок видачі висновків про визнання операцій як таких, котрі відносяться до операцій з давальницькою сировиною, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 12 лютого 1996 р. N 79 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 1996 р. під N 94/1119.

Кабінет Міністрів чи України уповноважені їм органи можуть встановлювати інші показники питомої ваги давальницької сировини в загальній вартості готової продукції по окремих видах операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах.

На сьогодні зазначені показники встановлені наступними постановами Кабінету Міністрів України:

· від 04 листопада 1997 р. N 1216 "Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини в загальній вартості готової продукції по окремих видах операцій у зовнішньоекономічних відносинах";

· від 02 квітня 1998 р. N 418 "Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини в загальній вартості готової продукції по окремих видах операцій у зовнішньоекономічних відносинах."

Згідно п.4 статті 3 вищевказаного Закону України Кабінет Міністрів України може тимчасово чи обмежити заборонити реалізацію на митній території України окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини іноземного замовника, якщо це може завдати шкоди економіці країни, і відповідно до п.12 статті 5 цього закону вивіз окремих видів давальницької сировини українськими замовниками тимчасово обмежується Кабінетом Міністрів України, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

У загальному випадку термін виконання операцій з давальницькою сировиною складає 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної (вивізний) вантажної митної декларації. Але, згідно п.3 статті 2 і п.2 статті 5 Закону України від 15 вересня 1995 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" виходячи з технологічних особливостей виробництва, Кабінет Міністрів України може встановлювати інші терміни виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною. Увіз на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника.

До митного оформлення в митницю необхідно представити наступні основні документи:

1. вантажну митну декларацію, заповнену відповідно до п.3.4 Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввозу (вивозу), митного складу, магазина безмитної торгівлі, затвердженого наказом Держмитслужби від 30 червня 1998 р. N 380 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 р. під N 469/2909;

2. копії простих векселів, авізованих (узятих на облік) державною податковою інспекцією по місцезнаходженню виконавця, на суму мита, податків і зборів (крім митних зборів);

3. документ контролю доставки ПП чи ПД завірені у встановленому порядку посадовою особою прикордонної митниці;

4. товаросупроводжувальні документи:

o CMR, залізничний накладна, авіа накладна, чи коносамент товарно-транспортна накладна;

o CARNET TIR;

o рахунка-проформи;

o пакувальні аркуші (при наявності);

5. зовнішньоекономічний договір (контракт) на переробку давальницької сировини;

6. довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, чи довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і майна;

7. сертифікат походження товарів (при наявності);

8. платіжні документи на перерахування сум митних зборів.

Проходження відділів статистики, митних платежів, транзитно-вантажного відділу і митний огляд товарів здійснюється згідно порядку, затвердженого митницею.

Вивіз готової продукції, зробленої з давальницької сировини.

До митного оформлення в митницю необхідно представити наступні основні документи:

1. вантажну митну декларацію, заповнену відповідно до п.2.4 Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввозу (вивозу), митного складу, магазина безмитної торгівлі, затвердженого наказом Держмитслужби від 30 червня 1998 р. N 380 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 р. під N 469/2909;

2. копії простих векселів, авізованих (узятих на облік) державною податковою інспекцією по місцезнаходженню виконавця, на суму мита, податків і зборів (крім митних зборів) чи письмове зобов'язання про вивіз готової продукції, якщо ввозяться ті види давальницької сировини, що не обкладаються ввізним митом, податками і зборами;

3. копію ВМД на ввіз давальницької сировини;

4. товаросупроводжувальні документи:

o CMR, залізничний накладна, авіа накладна, чи коносамент товарно-транспортна накладна;

o CARNET TIR;

o рахунка-проформи;

o пакувальні аркуші(при наявності);

5. зовнішньоекономічний договір (контракт) на переробку давальницької сировини;

6. довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, чи довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і майна;

7. платіжні документи на перерахування сум митних зборів.

Проходження відділів статистики, митних платежів, транзитно-вантажного відділу і митний огляд товарів здійснюється згідно порядку, затвердженого митницею.



Рис.3.5. Технологічна схема переробки давальницької сировини

Таблиця 3.6 Маса сухого залишку на 1 тонну жерсті, кг. для 20,000 тон

Вид роботи	Жерсть 820х712мм
1. Зовнішня лакування	3,75
2. Внутрішня лакування	2,63
3.Фарба	0,8
4.Біла ґрунтова емаль	6,922
Усього	14,102

З цієї таблиці видно як розраховується маса сухого залишку яка використовується для розрахунку спільної маси готової продукції для 20,000 тон давальницької жерсті.

Таблиця 3.7 Калькуляція по витратах і видаткових матеріалах при лакування давальницької жерсті 0,22х820х712мм, на 1 тонну для 20,000 тон.

Вид роботи	Сума, долари США
1. Розвантаження пакетів з жерстю і транспортування в цех	0,11
2. Розпакування пакетів з жерстю	0,01
3. Витрата і вартість електроенергії	35,64
4. Витрата і вартість природного газу	10,44
5.Витрата і вартість емалі білої ґрунтової	16,3кг х 3,60 дол. США = 58,68
6.Витрата і вартість лаку для зовнішнього лакування жерсті	8,7кг х 3,40 дол. США = 29,58
7. Витрата і вартість лаку для внутрішнього лакування жерсті	7кг х 3,40 дол. США = 23,80
8. Витрата і вартість розчинника	9,6кг х 2,11 дол. США = 20,26
9.Фарба друкована	1,8 х 15 дол. США = 27,00
10. Запакування пакетів з жерстю	0,01
11. Транспортування жерсті до місця навантаження	0,11
12. Амортизація устаткування	2,86
13. Заробітна плата	18,00
14. Податки на заробітну плату	10,0
15. Інші витрати	10,82
Загальна вартість послуг і матеріалів	247,32 дол. США

З цієї таблиці видно як розраховується ціна здіснення послуги по лакуванню та літографії готової продукції для 20,000 тон давальницької жерсті.

Таблиця 3.8 Маса сухого залишку лаку на 1 тонну жерсті, кг. для 40,270 тон.

Вид роботи	Жерсть 820х712мм
1. Зовнішня лакування	3,75
2. Внутрішня лакування	2,63
3.Фарба	0,78
4.біла ґрунтова емаль	6,922
Усього	14,082

З цієї таблиці видно як розраховується маса сухого залишку яка використовується для розрахунку спільної маси готової продукції для 40,270 тон давальницької жерсті.

Таблиця 3.9 Калькуляція по витратах і видаткових матеріалах при лакуванні давальницької жерсті 0,22х820х712мм, на 1 тонну для 40,270 тон.

Вид роботи	Сума, долари США
1. Розвантаження пакетів з жерстю і транспортування в цех	0,11
2. Розпакування пакетів з жерстю	0,01
3. Витрата і вартість електроенергії	35,64
4. Витрата і вартість природного газу	10,44
5.Витрата і вартість емалі білої ґрунтової	16,3кг х 3,60 дол. США = 58,68
6.Витрата і вартість лаку для зовнішнього лакування жерсті	8,7кг х 3,40 дол. США = 29,58
7. Витрата і вартість лаку для внутрішнього лакування жерсті	7кг х 3,40 дол. США = 23,80
8. Витрата і вартість розчинника	9,6кг х 2,11 дол. США = 20,26
9.Фарба друкована	1,75 х 15дол. США = 26,25
10. Запакування пакетів з жерстю	0,01
11. Транспортування жерсті до місця навантаження	0,11
12. Амортизація устаткування	2,86
13. Заробітна плата	18,00
14. Податки на заробітну плату	10,0
15. Інші витрати	10,82
Загальна вартість послуг і матеріалів	246,57 дол. США

З цієї таблиці видно як розраховується ціна здійснення послуги по лакуванню та літографії готової продукції для 40,270 тон давальницької жерсті.

Використовуючи дані приведеного вище контракту розрахуємо митні платежі котрі необхідно оплатити:

При декларації ЇМ-51

Митна вартість виходячи з умов постачання буде дорівнює фактурної.

Митна вартість = 40380,90$*5,3296 = 215214,04 грн.

Платежі по декларації:

1) За оформлення 010 платіж 215214,04*0,2% = 430,43 грн.

2) За роботу інспектора 003 платіж 2*20$ = 2*20*5,3296 = 213,18 грн.

3) Мито 020 платіж 215214,04*10% = 21521,4 грн. платиться умовно під простий вексель.

4) ПДВ 028 платіж (215214,04+21521,4)*20% = 47347,09 грн. платиться умовно під простий вексель.

5) Разом фактично необхідно оплатити 430,43+213,18 = 643,61 грн.

При вивозі готової продукції ЭК-10

Митна вартість виходячи з умов постачання буде дорівнює фактурної плюс витрати на навантаження вагона на пором котре складають по зведеннях наданим вірменською стороною 100 діл. США.

Митна вартість дорівнює 55256,67$+100$=55356,67$*5.3287 = 294979,09

Платежі по декларації:

1) За митне оформлення 010 платіж 294979,09*0,2% = 589,96 грн.

2) За роботу інспектора 003 платіж 2*20$ = 2*20*5,3287 = 213,15 грн.

3) Разом загальна сума митних платежів по операції склала 643,61+589,69+213,15 = 1446,45 грн.

РОЗДІЛ 4. ОХОРРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Задачами охорони праці на підприємстві є: постійне удосконалення організації роботи на підприємстві по створенню здорових і безпечних умов праці працюючих, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, упровадження передового досвіду і наукових розробок по охороні праці, здійснення за контролем стану охорони праці на виробництві.

Охорона праці регулюється "Кодексом законів про працю" (КЗпП), який затверджує захист прав та здоров'я працівників а також затверджує обов'язки підприємства щодо контролю за технікою безпеки в процесі праці та знаходження працівника на його території, законом України "Про охорону праці", "Про забезпечення пожежної безпеки".

У зонах / пунктах митного контролю основними чинниками, впливаючими на стан здоров'я працівника являються:

1. травматизм - в основному механічні, теплові травми (пов'язані із затриманням правопорушника, оглядом вантажу);

2. психофізіологічні:

- переутомлення аналізаторів

- високий коефіцієнт психологічного навантаження

- монотонність праці

3. шумове забруднення;

4. пилове та хімічне забруднення;

На митних складах одним із чинників, загрожуючих здоров'ю працівників та цілісності будівлі є пожежна небезпека та можливість розгерметизації на складі небезпечних для людини речовин.

Для забезпечення безпеки життєдіяльності у зонах митного контролю проводяться такі заходи:

1. оснащення працівника засобами громадської оборони та захисту: бронежилети, шоломи, зброя;

2. для уникнення психологічного втомлення працівника потрібно встановити нормування робочого часу ( 12 - 18 годин через 1-2 доби, та встановлення позмінної роботи);

3. шумове забруднення на митниці являється одним із невирішених питань, хоча загроза здоров'ю працівника очевидна: хвороби слухових аналізаторів, опорно-рухового апарату;

4. також приймаються незначні заходи щодо пилового забруднення в зонах митного контролю, хоча через пункт кожної доби проходить тисячі транспортних засобів здіймаючи пилюку, вдихаючи яку працівник може отримати хвороби легенів.

5. приділяється увага хімічному забрудненню яке теж небезпечне для людини (вихлопи відпрацьованих газів, різні шкідливі речовини, які транспортуються потрапляючи в організм людини спричиняють різного роду отруєння і, як наслідок хвороби різного ступеню тяжкості).

На митних складах зберігаються матеріали різного походження, які можуть стати причиною виникнення пожежі, отруєння працівників у випадку розгерметизації речовин, займання матеріалів у випадку недотримання електробезпеки або порушень працівником правил пожежної безпеки. Для уникнення цих проблем потрібно вжити наступних заходів:

1. оснащення складу засобами пожежної безпеки;

2. оснащення складу протипожежною сигналізацією;

3. проведення контролю за дотриманням працівниками правил пожежної безпеки;

4. створення на складі спеціальних відділів для зберігання; вогненебезпечних речовин ;

5. притримання спеціальних правил по збереженню матеріалів та їх складуванню, створюючих небезпеку здоров'ю людини потрапивши в її організм.

Пункти митного контролю не являються джерелом екологічного забруднення (окрім випадків випадкової розгерметизації тари та інших ємностей у яких зберігаються небезпечні для навколишнього середовища речовин та їх займання або вибуху в результаті недотримання загальних правил експлуатації транспортних засобів та правил пожежної безпеки ).

Пункти митного контролю проводять загальні екологічні заходи згідно чинного законодавства: закону "Про охорону навколишнього середовища".

Служба охорони праці має відповідну інформаційну базу, засоби зв'язку, сучасну оргтехніку, комп'ютерне забезпечення і висококваліфікований інженерний штат працівників. Крім того, служба охорони праці повинна мати засоби впливу на виробничу діяльність підприємства, що передбачається Положенням про службу охорони праці. Так, працівники служби охорони праці мають право видавати роботодавцям, керівникам органам підприємств, установ, організацій та їх підрозділам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків; вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, або не мають допуску до відповідних робіт.

Окрім адміністративних заходів рекомендується принцип матеріального заохочення працівників, які сумлінно ставляться до виконання виробничих обов'язків і беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стається через погане освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім, рівномірним, не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку відповідає зручному виконанню роботи. Залежно від джерела світла виробниче освітлення є трьох видів: природне, штучне, сполучене. Природне освітлення виробничого приміщення може здійснюватися світлом неба або прямим сонячним світлом через світлові прорізи в зовнішніх стінах або через ліхтарі, що встановлені на покрівлях виробничих будівель.

Залежно від призначення промислові будівлі можуть бути одноповерхові, багатоповерхові та різних розмірів і конструкцій. Залежно від цього можуть бути застосовані такі види природного освітлення:

1. Бокове одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна) знаходяться в одній або в двох зовнішніх стінах.

2. Верхнє, коли світлові отвори (ліхтарі) знаходяться в покритті або в стінах під ними.

Окрім освітлення дуже велику роль відіграє вибухопожежна небезпека. Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою здійснюється з урахуванням допустимого рівня їх пожежної небезпеки, а розрахунки критеріїв і показників її оцінки, в тому числі ймовірності пожежі (вибуху), з урахуванням маси горючих і палаючих речовин та матеріалів, що знаходяться на об'єкті, вибухових та пожежних небезпечних зон, які утворюються при нормальних режимах ведення технологічних процесів і в аварійних ситуаціях, та можливої шкоди для людей та збитків матеріальних цінностей.

Основою для встановлення нормативних вимог щодо конструктивних та планувальних рішень на промислових об'єктах, а також інших питань забезпечення їхньої вибухопожежної безпеки є визначення категорій приміщень та будівель виробничого, складського та невиробничого призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Може бути небезпечною для усього приміщення або різною в окремих його частинах. Це також стосується надвірних установок і ділянок територій. Приміщення, або їх окремі зони, поділяються на пожежно небезпечні та вибухонебезпечні. Залежно від класу зони здійснюється вибір виконання електроустановок таким чином, щоб під час їх експлуатації виключити можливість виникнення вибуху або пожежі від теплового прояву електроструму. Зони в приміщеннях або за її межами, в яких тверді, рідкі та газоподібні горючі речовини спалюються як паливо, або утилізують ся шляхом спалювання, не належать у частині їх електрообладнання до пожежно небезпечних і вибухонебезпечних зон. До них також не належать зони до 5м по горизонталі та вертикалі від апарата, у якому знаходяться горючі речовини, але технологічний процес ведеться із застосуванням відкритого вогню, розжарених частин, або технологічні апарати мають поверхні, нагріті до температури самозаймання горючої пари, пилу або волокон. Залежно від класу зони наведеної класифікації, згідно з вимогами ПУЄ і ДНАОП 0,00-1,32-01, здійснюється вибір виконання електроустаткування, що є одним із головних напрямків у запобіганні пожежам від теплового прояву електричного струму. Правильний вибір типу виконання електрообладнання забезпечує виключення можливості виникнення пожежі чи вибуху за умови дотримання допустимих режимів його експлуатації.