Економіка України на сучасному етапі: проблеми та перспективи її розвитку

- політика державних інвестицій враховує скорочення за кошти держави будівництва.

Враховуючи, що основні прояви макрофінансової нестабільності спостерігаються в Україні насамперед у грошово-фінансовій сфері, цілком природним є те, що першочергові оперативні заходи антикризової політики мають концентруватися саме в цьому секторі економічної діяльності. Враховуючи об'єктивний і, ймовірно, довгостроковий характер глобальних кризових процесів, комплексний характер внутрішніх чинників інфляції, проблеми банківської системи, значне від'ємне сальдо торговельного балансу і несприятливі перспективи щодо стану фінансового рахунку, вагомі передумови для девальвації української валюти, що пов'язані з погіршенням фундаментальних показників та ситуацією на світових валютно-фінансових ринках, політичну кризу, ключовими завданнями в грошово-фінансовій сфері слід вважати максимально можливе пом'якшення впливу світової фінансової кризи на українську фінансову систему, підвищення стійкості останньої, посилення довіри до неї .

При цьому ключовими напрямами застосування державних заходів щодо підвищення стійкості фінансової сфери є:посилення нагляду за якістю капіталу фінансових установ, ліквідністю та ризиками; підвищення прозорості діяльності фінансових установ, підвищення оперативності реагування на ризики органів регулювання і нагляду; використання нових механізмів грошово-кредитного регулювання та діяльності центральних банків. Здійснені Національним банком України оперативні заходи відіграли важливу стабілізуючу роль. Проте в подальшому їх має бути конвертовано у розгалужену мережу інструментів та регуляцій, які спроможні модернізувати фінансову систему України в напрямку підвищення її антикризової стійкості.

Досягнення основних цілей в грошово-кредитній політиці потребує реалізації наступних заходів в кон'юнктурній перебудові: форсоване вдосконалення інституційного середовища (механізмів антикризової взаємодії НБУ і банків, зокрема оперативного антикризового втручання НБУ у діяльність банків); механізмів ризик-менеджменту у напрямі врахування взаємопов'язаних ризиків; механізмів корпоративного управління, що забезпечують прозорість і привабливість банків для зовнішніх інвесторів та прозорість фінансової політики підприємства-позичальника; механізмів розподілу і перерозподілу ліквідності;посилення банківського регулювання у спосіб доповнення його лібералізованих елементів нормами пруденційного нагляду і контролю, насамперед в сфері розрахунку показників адекватності капіталу, вдосконалення управління ліквідністю і пов'язаними ризиками; проведення диференційованого рейтингування установ та інструментів .

Особливо варто провести вдосконалення методів розкриття учасниками ринку інформації про ризики; вдосконалення методів оцінки й обліку активів за справедливою вартістю, розробка системи індикаторів, яка зможе сигналізувати про ймовірність виникнення кризи у фінансовому секторі економіки; напрацювання механізмів заміщення зовнішніх ресурсів внутрішніми: розвиток механізмів і розширення обсягів довгострокового рефінансування банківської системи, що дозволить не лише компенсувати потребу банків у зовнішніх запозиченнях, а й збільшити роль процентних чинників регулювання грошової пропозиції; створення спеціальних державних фондів для підтримки ліквідності банків та з метою подолання кризових ситуацій на ринку, зокрема для викупу цінних паперів; розбудова механізмів надання державних фінансових гарантій комерційним банкам, розвиток механізмів державної підтримки спрямування ресурсів банківської системи на довгострокове інвестиційне кредитування, формування механізмів залучення на інвестиційні цілі фінансових ресурсів із позабанківського обігу .

У сфері валютно-курсової політики варто запровадити наступні зміни:

- перехід до нового сценарію регулювання НБУ валютного курсу, ключовими ознаками якого має стати концентрація зусиль на створенні належних інституційно-організаційних умов для розвитку ринкових засад курсоутворення; раціональнішого використання валютних коштів, посилення мотивації суб'єктів валютних відносин до підтримання збалансованих валютних позицій і страхування валютних ризиків;

- вдосконалення політики валютних інтервенцій у напрямі підвищення її узгодженості з процентною політикою; прискорений розвиток строкового сегмента валютного ринку та системи інструментів страхування валютних ризиків; активніше використання гнучкого валютного курсу за призначенням - як компенсатора негативних зовнішніх шоків та засобу підтримки конкурентоспроможності товаровиробників;

- перехід у валютному регулюванні до фактичної «прив'язки» курсу гривні до «кошика валют» .

Слід наголосити, що антикризові заходи монетарної політики будуть успішними лише за підтримки їх виваженою фіскальною політикою. Цьому сприятимуть, зокрема, коректна політика управління бюджетними коштами на єдиному Казначейському рахунку НБУ, узгодження заходів Мінфіну щодо розміщення тимчасово вільних коштів серед комерційних банків з діями НБУ та розробка механізмів використання їх для стабілізаційних цілей. Слід також підкреслити важливість коректної інформаційної політики, яка має знижувати рівень інфляційних і курсових очікувань, підвищувати довіру до банківської системи та дій НБУ.

Отже кон'юнктурна політика держави безпосередньо впливає на необхідність формування основних напрямків перебудови економіки країни.

3.2 Основні напрямки перебудови економіки України для забезпечення подальшого її економічного зростання

Системний характер передумов макроекономічної дестабілізації в Україні диктує потребу системності заходів антикризового спрямування, які мають включати в себе не лише оперативні заходи антикризової тактики, але й реалізацію стратегічних завдань, спрямованих на послаблення негативної дії системних чинників, що становитимуть основні напрямки перебудови економіки України.

Першочергова увага має надаватися

1. антиінфляційним заходам структурного характеру, які концентруються на розбудові внутрішнього ринку, зокрема:пріоритетному розвитку мережі засобів прямих поставок сільськогосподарської та продовольчої продукції споживачеві; концентрації цільової державної допомоги сільгосппідприємствам на розвитку мережі закупівлі та зберігання сільгосппродукції; підвищенні ефективності використання ресурсів, насамперед - енергетичних, як у виробничій сфері, так і в комунальному господарстві, а також побуті .

2. Має бути посилено увагу до регулювання доходів населення, зокрема - запроваджено прогресивну шкалу прибуткового оподаткування та запроваджено оподаткування нерухомості.

3. Необхідно удосконалити інструментарій регулювання ліквідності комерційних банків та структуризації збільшення грошової пропозиції, зокрема - через формування сегмента «довгих грошей» шляхом створення спеціалізованих інвестиційних банків та запровадження спеціальних правил інвестиційного кредитування. Слід впровадити заходи щодо стимулювання кредитування інвестиційних планів корпоративного сектору української економіки шляхом компенсації % за середньо- і довгостроковими кредитами, залученими у комерційних банків, зменшення ставки резервування під видачу подібних кредитів, розширення кредитної підтримки інвестиційної діяльності галузей промисловості за рахунок фінансових ресурсів державних банків, створення спеціалізованого банку з метою інвестиційного кредитування наукоємних галузей промисловості.

5. Враховуючи особливості фінансової ситуації, слід переглянути проект Державного бюджету на 2009 рік, передбачивши концентрацію видатків на завданнях, безпосередньо пов'язаних з напрямками, які можуть послабити вплив інфляційних чинників, підтримати внутрішній попит на товари вітчизняної переробної промисловості, втримати рівнень зайнятості тощо: підвищенні ефективності ресурсовикористання, зокрема - зменшенні енергоємності виробництва та побуту;збільшенні обсягів виробництва сільгосппродукції та підвищенні продуктивності галузі; реалізації інфраструктурних проектів локального та загальнодержавного значення; забезпеченні цільового характеру соціальних видатків з метою зменшення їх інфляційного впливу.

6. Має відбутися суттєва активізація заходів щодо регулювання та обмеження небажаного імпорту, в тому числі: забезпечення належного контролю за якістю імпортної продукції; встановлення механізмів дієвого контролю за митною вартістю імпорту; застосування передбачених СОТ інструментів тимчасового обмеження імпорту, з метою вирівнювання платіжного балансу, а також для випадків, якщо імпорт товару спричиняє чи загрожує спричинити серйозну шкоду вітчизняним виробникам.

7. Необхідно прискорити запровадження інструментів підтримки експорту, зокрема:впровадження механізмів експортного кредитування та страхування та формування відповідних фінансових установ; удосконалення інфраструктурного забезпечення експортної діяльності; надання інформаційно-методичної та правової підтримки просуванню продукції національних виробників на зарубіжних ринках .

8. Мають відбутися активізація та розширення програм модернізації промисловості як приватного, так і державного сектору. Високий рівень зношеності виробничих фондів формує потребу в оновленні матеріальної бази промисловості, що має стати ресурсом внутрішнього попиту на продукцію машинобудування. Враховуючи значну долю державної власності в таких секторах як електроенергетика, вугільна промисловість та ін., розширюючи інвестиційні програми, держава спроможна підтримати діяльність промислового сектору у умовах скорочення зовнішнього попиту. Крім загальних заходів, які дозволять пожвавити ситуацію в промисловості, бачиться доцільним розроблення індивідуальних антикризових програм для підтримки найбільш важливих галузей, перш за все, чорної металургії, машинобудування, виробництва будівельних матеріалів, нафтохімічної промисловості та ін. З метою стимулювання інноваційної спрямованості модернізації слід також здійснити відновлення системи податкових пільг для підтримки інноваційної діяльності підприємств, створити механізми державної участі у фінансуванні акціонерного капіталу інвестиційних фондів, що здійснюють фінансування інноваційних проектів та виробництв, впровадити механізми стимулювання імпорту сучасного технологічного обладнання.

9. Слід забезпечити пріоритетність запровадження засобів регулювання діяльності природних монополій, з метою недопущення необґрунтованого підвищення цін та тарифів на послуги і товари, які надаються ними, перш за все - тарифів на електроенергію, залізничні перевезення, портові послуги тощо.

Виходячи з наявності значних ризиків погіршення платіжного балансу, що негативно відбиватиметься на стабільності курсу гривні, слід суттєво посилити активність зовнішньоекономічної політики, яка має сприяти зменшенню негативного сальдо зовнішньої торгівлі та максимальному використанню стимулюючого пливу останньої для економічного зростання. Отже, така обґрунтована комплексна політика держави дозволить подолати кризові явища в економіці країни, а також направити її розвиток до подальшого економічного зростання.

Висновки до третього розділу

Багатовимірність та значна глибина кризових проявів в Україні доводять неможливість досягнення більш-менш тривкого ефекту лише за рахунок заходів стабілізації, які здійснюються у вузьких монетарній, валютно-курсовій чи фіскальній сферах. Без відновлення позитивної динаміки економічної активності заходи макрофінансової стабілізації спроможні втягнути економіку у колаптичне самовідтворення економічного спаду. Між тим, існує низка напрямків, за якими можливо досягти швидкого позитивного ефекту розкриття потенціалу внутрішнього ринку для економічного зростання. Необхідно уникнути зменшення видаткової частини Державного бюджету, в тому числі - шляхом збільшення, в помірних межах, його дефіциту. Слід вжити заходів щодо розбудови внутрішнього ринку з метою якнайповнішого та якнайшвидшого доведення стимулюючого ефекту внутрішнього попиту безпосередньо до виробника. Зменшення трансакційних витрат учасників ринку може дещо компенсувати утруднення кредитного забезпечення діяльності останніх. Незважаючи на те, що девальвація гривні обумовила різке скорочення обсягів імпорту, синхронна девальвація валют низки торговельних партнерів України та падіння обсягів вітчизняного виробництва цілком спроможні спричинити відновлення імпортної експансії, причому тепер - разом із потужним «імпортом інфляції». Відтак завдання дієвого регулювання імпорту до України зберігає актуальність, тому необхідна суттєва активізація заходів щодо регулювання та обмеження небажаного імпорту. Важливим чинником стимулювання економічного зростання та збільшення внутрішнього попиту на товари виробничого призначення має стати заохочення припливу в Україну прямих іноземних інвестицій. Реалізація позитивного потенціалу девальвації гривні в умовах світової фінансової кризи потребуватиме зрушень у структурі експорту з України в напрямі освоєння ринків продукції з вищим рівнем доданої вартості. Досягнення макрофінансової стабільності та створення сприятливих умов для економічного пожвавлення вимагають не лише зміцнення контрольних та регулюючих функцій держави в валютно-фінансовій та фіскальній сферах, але й посилення державної політики, спрямованої на забезпечення ефективності ринкових механізмів, гарантування дотримання правових норм, запобігання недобросовісним діям економічних суб'єктів.

Висновки

Принципи будови економічної системи, як і джерела її руху, є прямим наслідком сутності, змісту економічної системи. Джерела руху економічної системи, як і принципи її побудови, є прямим наслідком сутності, змісту економічної системи суспільства. Ефективність функціонування національної економіки -- задоволення поточних потреб суспільства, нагромадження національного багатства і стан довкілля -- вирішальною мірою залежить від типу економічної системи. Основними елементами економічної системи є, по-перше, спосіб узгодження діяльності суб'єктів господарського життя, або спосіб розв'язання основних проблем організації економіки; по-друге, власність на виробничі ресурси та виготовлені життєві блага. Господарська діяльність в економічній системі завжди виявляється організованою, скоординованою тим чи іншим чином, тому економічна система має складну структуру, яка утворюється в процесі взаємодії окремих елементів. Вичерпання чинників екстенсивного економічного розвитку обумовлює постійне посилення уваги до пошуку нових факторів прискорення економічної динаміки, адекватних сучасному стану розвитку світової економіки. Відтак запровадження в Україні інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання з політичної мети перетворюється на об'єктивну необхідність, альтернативою якій є занепад національної економіки, втрата економічного, а, можливо, й національного суверенітету. Україна у сучасному світі змушена здійснювати пошук прийнятної моделі економічного розвитку, яка б забезпечувала національну конкурентоспроможність і орієнтувала національну економіку на довгострокове зростання. Невдачі та прорахунки на цьому напрямі призводять до кризових потрясінь та збільшення диференціації. Значний прорив в технологіях та інформаційній сфері спонукає країни орієнтуватися на нові джерела конкурентних переваг та створювати їх. Сучасний етап пов'язаний із зайняттям чільного місця серед складових динамічних порівняльних переваг науково-технічними досягненнями та інноваціями на всіх стадіях життєвого циклу продукту, починаючи від створення товару або послуги, через просування його від виробника до споживача та закінчуючи наступною утилізацією. Знання визначальним чином впливають не лише на сферу виробництва, але й на структуру та обсяги споживання товарів. Аналіз економічного стану України показав,що динаміка ВВП характеризувалась нерівномірним розвитком Найбільш значний внесок у збільшення ВВП внесли торгівля і агропромисловий комплекс, питома вага яких у ВВП сукупно складає 10%. Зокрема, приріст сільського господарства за вказаний період склав 24,4%.. Поліпшення зборів податків виступає як ще один позитивний чинник, який дозволив збільшити зростання ВВП. Експорт і імпорт зараз знаходяться на історичному максимумі. Тому і податків збирається більше. Найвищі темпи зростання в Україні демонструють торгівля (11,8%), переробна промисловість (8,4%) і транспорт (8,4%). У той же час найбільше зниження спостерігається в будівництві (-4,8%).

Існує низка напрямків, за якими можна досягти швидкого економічного зростання Аналіз змісту рушійних сил економічного зростання починається з розгляду відтворення суспільного виробництва як безперервного процесу виробництва. Розвиток виробництва, підвищення його ефективності досягаються зусиллями людей, їх працею та соціально-економічною активністю.Політико-економічний аналіз змісту рушійних сил економічного зростання (прогресу) передбачає врахування не лише дії базисних економічних категорій (потреб, інтересів тощо), але й функціонування надбудови -- держави, політичних, ідеологічних, правових, культурно-духовних та інших відносин і відповідних їм інституцій: політичних партій (рухів), релігійних концесій і т. ін. Тобто, аналізуючи рушійні сили економічного розвитку, потрібно враховувати вплив таких факторів, як стан суспільної свідомості та рівень розуміння народними масами об'єктивних проблем і напрямів економічної динаміки, культуру праці та спілкування, пануючі морально-етичні, релігійні установки, а також національні традиції. Всі вони, будучи продуктом багатовікової історичної еволюції, хоча є надбудовними факторами, суттєво впливають на ефективність функціонування базисних елементів та відносин економічної системи. При цьому часто вони модифікують навіть її модель.

Список літератури

1. Конституція України // ВВР, 1996.-№30.-с.141.

2. Закон України Про підприємства в Україні // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991.-№24.-с.272. 3. Закон України Про власність // ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991.-№20.-с.249.

3. Постанова КМУ від 24.07.2003 р. № 1156 «Про затвердження стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади»

4. Ашин Г. К., Понеделков А. В., Старостин А. М. Основы политической элитологии: Учеб. пособие. -- М.: ПРИОР, 2004.

5. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - с. 276-283.

6. Вайбер Р. Эмпирические законы сетевой экономики // Проблемы теории и практики управления. -- 2003. -- № 4. -- С. 82-88.

7. Гальчинський А. Відновити дієздатність держави // Економіка України. - 2008. - № 8 - с. 8-14.

8. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 2000. - с. 370-382.

9. Губський Б. В. Євроатлантична інтеграція України / НАНУкраїни, Ін-т світ. екон. і міжнар. відносин. -- К.: Логос,2003. -- 328 с.

10. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. - К.: Основи, 2001. - Розд. 1.

11. Жан - Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2009, - №8.

12. Злупко С.М. Історія економічної теорії: Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2005. - с. 516-523.

13. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навчальний посібник / За ред. З.Ватаманюка та С.Панчишина. - К.: Видавничий дім Альтернативи, 2003. - с. 259-266.

14. Економіка: Навч. посіб. / За ред. С. В. Степаненка. -- К.:КНЕУ, 2000. -- 292 с.

15. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: Монографія: У 5 т. / За ред. В. Ф. Бесєдіна, Н. Ю. Гончар. --К., 2008. -- Т. 3. Макроекономічна політика, прогнозуванняі державне регулювання економіки. -- 440 с.

16. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2009.- №9.

17. Економіка: Навч. посібник / З.Г.Ватаманюк, С.М.Панчишин, І.М.Грабинський та ін.; За ред. З.Г.Ватаманюка, С.М.Панчишина. - К.: Либідь, 1999. - с. 38-43

18. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи. - Жаліло Я.А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін. - К.:, 2009.

19. Динаміка зростання та ризики нестабільності економіки України в 2008 році / Я. А. Жаліло [та ін.] ; за заг . ред. В. Є. Воротіна. - К. : НІСД, 2008. - 108 с.

20. Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. -- К.: Знання-Прес, 2001. -- 581 с.

21. Економіка України: проблеми на шляху перетворень / О. Махмудов, В. Найдьонов, А. Сменковський.-Донецьк: Касіопея, 2005

22. Жаліло Я. А., Сменковський А. Ю. Іноземні інвестиції та національ-ний капітал: парадигма взаємодії: Зб. наук. ст.-К.: Сатсанга, 2007.-с.28-33.

23. Заболоцький Б. Ф., Кокотко М. Ф., Смовженко Т. С. Економіка України. -- Львів: Львівський банківський коледжНац. банку України, 2007. -- 580 с.

24. Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки (теоретична економіка). - Тернопіль, 2000. - с. 272-296.

25. К.С.Солонінко. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів економ. спеціальностей вищих навч. закладів. - Київ: ЦУЛ, 2002. - с. 52-63.

26. Макроекономіка: Підручник / А.Г.Савченко, Г.О.Пухтаєвич, О.М.Тітьонко та ін.; за ред. А.Г.Савченка. - К.: Либідь, 2001. - с. 40-50.

27. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2008, -№7.

28. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Економічна теорія: Підручник. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. - с. 463-476.

29. Стратегічні імперативи розвитку України в умовах глобалізації // Економічний часопис.-2007.-№10.

30. Ицковский Ю., Гончаров И. Иностранные инвестиции: как их привлечь в Николаев // Николавеская Интернет-газета 20.07.2008 Электронный ресурс http://www.mukola.net/print.php?id=1651

31. Панасюк Б.Я. Державна планова система України: історія становлення та розвитку. - К. КНЕУ, 2005, 40 д.а

32. Палкін Ю., Медведєв Ю. Про стимулюючу функцію податків //Економіка України. -- 2007. -- № 8.

33. Проблеми української економіки: внутрішні суперечності чи результат світової фінансової кризи? : матеріали експертної дискусії, 17 жовт. 2008 р. / за заг . ред. В. Є. Воротіна, Я. А. Жаліла. - К. : НІСД, 2008. - 48 с.

34. Петкова Л.О. Інвестиційна привабливість регіонів // Фінанси України. - 2009. - № 9.- С.40-46.

35. Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2009 рік // Урядовий курєр.-2008.06.19. 26.

36. Павловський М. А. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. -- К., 2005. -- 280 с.

37. Паламарчук Г., Паламарчук О. Трансформування організаційних структур в економіці України // Економіка України. -- 2008. -- № 12. -- С. 40-46.

38. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. -- 3-е изд., доп. -- М.: ИНФРА-М, 2007.

39. Рокоча В. В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.: У 2 кн. --К.: Таксон, 2000. -- Кн. І. Міжнародна торгівля: теорія таполітика. -- 320 с.

40. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. - К.: КНЕУ,2004.-602с.

41. Савчук В.П. Финансовое обоснование инвестиционных проектов // Финансовая консультация. -- 2009. -- №47.

42. Савельев Н. И. Формирование крупных производственных комплексов -- главный фактор детениза-ции экономики в регионе // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. -- Вип. 164. -- Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. -- С. 89-94.

43. Світова економіка / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. О. Веклич та ін. -- К.: Либідь, 2005. -- 582 с.

44. Соціально-економічна географія України: Навч. посіб. /О. І. Шаблій, М. І. Білецький, Б. І. Заставецький та ін. -- 2-гевид., перероб. і доп. -- Львів: Світ, 2008. -- 680 с.

45. Смірнов О.О. Інноваційна активність персоналу як джерело зростання конкурентних переваг // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №11.

46. Тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири економіки України : / Я. А. Жаліло [та ін.]; за ред. В. Є. Воротіна. - К. : НІСД, 2008. - 88 с.

47. Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: Монографія / За заг . ред. Ю.Г. Рубана. - К.: НІСД, 2008. - 744 с.

48. Хільчевська І. Г. Навчальна програма дисципліни “Економіка і зовнішньоекономічні зв'язки України” (для бакалаврів). -- К.: МАУП, 2004. -- 16 с.

49. Чистов С.М. Державне регулювання економіки. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000, 12 д.а

50. Щербак А.В. Інвестиційний аналіз в умовах невизначеності грошових потоків // Фінанси України. - № 11. - 2008. - С.61 - 69.

51. Шпек Р. Тенденції української економіки // Економіка України.-№6, 2009.

52. Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і політика. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2006, 18 д.а.

53. Ясин Е. Функции государства в рыночной экономике // Вопр.экономики. -- 2008. -- № 6.

54. http://www.bank.gov.ua/

55. http://www.me.gov.ua/

56. http://www.ukrstat.gov.ua/

57. http://www.softodrom.ru/

58. http://vi-legas.com.ua/

59. http://www.soskin.info/e

60. http://www.vuzlib.net/f

61. http://www.kmu.gov.ua

62. http://www.niss.gov.ua/

63. http://uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_України

ДОДАТКИ

Рис. 1 Рахунок поточних операцій, млн.. дол.. США

Рис. 2. Реальний ефективний обмінний курс гривні та товарний баланс

Размещено на Allbest.ru