Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України

У разі, коли всі електроприймачі УГЖ є електроприймачами постійного струму, в УГЖ немає необхідності застосовувати ланку змінного струму, і схема УГЖ спрощується (рис. 4.6). На рис. 4.6, а представлена схема УГЖ постійного струму, яка майже повністю повторює в частині ланки постійного струму схему УГЖ на рис. 4.5, в. В даній схемі застосовані стабілізатори напруги CH1 і СН2, що здійснюють підтримку напруги на ШГЖ при зміні навантаження і зміні напруги на вході у випрямляч. На рис. 4.6, б представлена схема УГЖ постійного струму, що реалізовує модульний принцип побудови і що містить секційні розподільні устрої і ШГЖ. Тут показані модулі УГЖ M1 і М2, кожний з яких складається з двох випрямлячів BI, В4 або В2, ВЗ, двох акумуляторних батарей GВ1, GB4 або GB2, GB3 і одного стабілізатора напруги CH1 або СН2. Випрямлячі кожного модуля одержують електроенергію від різних секцій розподільного устрій (від РУ1 і РУ2). До кожної секції РУ приєднано по одному основному і одному резервному джерелу. Таке схемне рішення забезпечує роботу модуля від випрямляча навіть при аварії одного з основних джерел. Паралельна робота випрямлячів в модулі дозволяє підвищити якість напруги на ШГЖ при включенні могутніх електроприймачів.

На відміну від розглянутих раніше варіантів в схемі рис. 4.6, б секційні і ШГП. Так, кожний модуль підключений як до ШГЖ1, так і до ШГЖ2. Така організація струмоутворюючіх каналів забезпечує високу надійність електропостачання електроприймачів. Другою відмітною особливістю УГЖ (рис. 4.6, б) є наявність додаткового резервного джерела РДЗ, що є джерелом постійного струму і підключеного до третьої секції ШГЖ, а саме до ШГЖ3, має зв'язок з ШПЖ1. Від ШГЖ3 і РДЗ організовують електропостачання електроприймачів тоді, коли основні і резервні джерела ОД1, ОД2, РД1 і РД2 відключені і коли потрібно регламентувати із тих або інших причин енергоспоживання. Включення РДЗ здійснюється вимикачем (QF8, при цьому одночасно вимикається вимикач QF7, розриваючи зв'язок ШПЖ1 і ШГЖ3. Заряд акумуляторних батарей здійснюється від випрямлячів за наявності змінної напруги на РУ1, РУ2, Зв'язок випрямлячів і акумуляторних батарей в режимі показаний стрілками.

ШГЖ на статичних перетворювачах дозволяють забезпечити тривалу роботу випрямлячів і інвертувань без обслуговуючого персоналу. Їх перевагами також є відсутність вібрацій, низький рівень шумів, більш високий, ніж у установок з електромашинними перетворювачами і акумуляторними батареями, коефіцієнт корисної дії.

Разом з тим УГЖ на статичних перетворювачах властиві і недоліки, головні з яких:

- низька якість вихідної напруги (для його підвищення необхідно ускладнювати установку, вводячи в її склад фільтри, що підвищує габарити і масу УГЖ);

- великі вагогабаритні показники акумуляторних батарей;

- труднощі, пов'язані з експлуатацією акумуляторних батарей;

- великі спотворення, що вносяться в мережу живлення при роботі випрямляча.

У ряді випадків для зниження маси і габаритів УГЖ на статичних перетворювачах доцільно застосовувати проміжне високочастотне перетворення електричної енергії.

При зіставленні різних типів УГЖ зручно використовувати питомі техніко-економічні показники, що виявляють собою номінальні значення потужності, частоти живлячої напруги, часу перерви електропостачання і т.д. Так, наприклад, із збільшенням потужності в десять, раз, від 10 до 100 кВ?А, питома вартість знижується в 1,7ч2,2 разу, при подальшому зростанні потужності від 100 до 1000 кВ?А питома вартість. знижується в 1,25ч1,2 разу. Слід підкреслити, що тенденція витіснення обертається УГЖ статичними, характерна для 70-х років, змінюється тенденцією розширення упровадження обертається УГЖ. Це пояснюється не тільки їх більш низькою вартістю (вартість УГЖ із статичними перетворювачами в чотири рази більше, ніж обертається УГЖ). Це пов'язано і з низькою перевантажувальною здатністю УГЖ на статичних перетворювачах, а також і з тим, що потужність електроприймачів, що вимагають живлення від УГЖ, постійно збільшується, а УГЖ більшій одиничній потужності з електромеханічними перетворювачами по всіх показниках краще, ніж УГЖ такої ж потужності із статичними перетворювачами і акумуляторними батареями.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Загальні питання охорони праці

Актуальність охорони праці. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [13].

Для вдосконалення умов праці необхідно поліпшити якість контролю за дотриманням вимог діючих норм, стандартів, правил і інших документів по техніці безпеки, підлягаючих виконанню в процесі проектування, випуску, експлуатації, ремонту і демонтажу різних видів устаткування.

Характеристика виробничого середовища. При проектуванні СЕП льотно-повітряної служби були використаний персональний комп'ютер в учбовій лабораторії кафедри електротехнічних систем ХУПС, яка знаходитися на другому поверсі чотириповерхової цегляної будівлі, ЕЕ площа складає 4x5=20 м², висота 4,5м.

Питання охорони праці і навколишнього середовища розглядаються стосовно дослідника з використанням комп'ютера і позначеного приміщення, оскільки приміщення льотно-повітряної служби ідентично що розглядається по характеристиках охорони праці.

Лабораторія є приміщенням з підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом. По категорії пожежонебезпеки лабораторія відноситься до виробничої категорії В, оскільки в приміщенні знаходяться тверді негорючі матеріали. Ці матеріали по пожежонебезпеки відносяться до ІІ-IIа згідно ОНТП 24-86 [11]. По характеру навколишнього середовища, приміщення лабораторії відноситься до класу «нормальних», оскільки в ньому відсутні ознаки властиві приміщенням жарким, запорошеним і з хімічно активним середовищем. Небезпечні і шкідливі чинники характерні для даного виду виконуваних робіт приведені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 - Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Найменування чинника	Джерело виникнення	Характер дії	Нормативний значення
Підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні	Екрани і інші поверхні ЕОМ	Порушення обміну речовин	Кількість легенів: позитивних іонів Ф=1500-3000 см3; негативних іонів Ф=3000-5000 см3
Рентгенівські випромінювання	Монітор	Порушення обміну речовин	100 мкр/ год, не перевищує норми
Пряма і відображена блистивість	Неправильне розташування екрану	Стомлення зорового аналізатора	Показник засліпленої р=0,12
Підвищений рівень статичної електрики	Незаземлені поверхні корпусів	Ураження електричним струмом	Е=15 кВ/ м
Шум і вібрації	Друкарська техніка, вентиляційна система	Стомлення організму	L=50 дБ
Електричний струм	Електрична мережа	Ураження струмом	I=(0,6-1,5) мА
Підвищена пульсація світлового потоку	Лампи денного світла, монітор ЕОМ	Перевтома зорового аналізатора	Кр=5%
Хімічні чинники
Виробничий загальний пил	Статична електрика, накопичена на діелектричних поверхнях	Роздратування слизистої оболонки	ПДК=4мг/м3
Нервово-психічні перевантаження
Напруженість праці	Відповідальність, трудність дослідницького завдання	Напруга центральної нервової системи, загальне стомлення	Категорія роботи: напружена
Зниження витривалості до початкового	Відповідальність, трудність дослідницького завдання	Напруга центральної нервової системи, загальне стомлення	40%
Подовження часу реакції на світло або звук	Відповідальність, трудність дослідницького завдання	напруга центральної нервової системи, загальне стомлення	40-50%
Ергономічні характеристики
Яскравість екрану	Екран монітора	Стомлення зорового аналізатора	В=100 кд?м2
Контрастність зображення	Екран монітора	Стомлення зорового аналізатора	к=(вф-в0)?вф=0,9 вф- яскравість фону в0-яркость объекта

5.2 Промислова санітарія

Вимоги до мікроклімату робочої зони. Робота по дослідженню відноситься до категорії 1а, фізичні витрати - 120 ккал/год, але оскільки проектування є нервово-напруженою працею, то умови мікроклімату в приміщенні повинні відповідати оптимальним у відповідності з ГОСТ [16]. Нормовані параметри представлені в табл. 5.2

Таблиця 5.2 - Нормовані параметри мікроклімату

Період роки	Категорія роботи згідно	Температура повітря t, 0C	Відносна вогкість повітря j, %	Швидкість рухи повітря V, м/с
Холодний	Легка 1А	22- 24	40 - 60	0,1
Теплий	Легка 1А	23- 25	40 - 60	0,1

Для забезпечення комфортності використовується провітрювання і кондиціонування. Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в приміщенні передбачена система опалювання (загальне парове), система вентиляції (загальна приточування-витяжна штучна) згідно СНІП [15].

Освітлення лабораторії. Приміщення лабораторії має одностороннє природне освітлення через віконні отвори в зовнішніх стінах, орієнтованих на північний схід. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) по СНІП [14]. Нормовані значення КПО для будівель розташованих в IV поясі світлового клімату визначається по формулі

(5.1)

де = 1,5%- для III світлового пояса;

m = 0,9- коефіцієнт світлового клімату;

с = 1- коефіцієнт сонячності.

Підставивши ці значення у вираз (6.1) отримаємо = 1,35%.

В темний час доби використовується штучне освітлення, згідно [12]. Система освітлення виконана у вигляді переривистих ліній світильників, розташованих в стороні від робочого місця паралельно лінії зору. Джерело світла при штучному освітленні - люмінесцентні лампи типу ЛБ-40. Рівень освітленості в робочій зоні 300-500 лк. Тип світильника ПВХ1-240.

Проведемо розрахунок штучного освітлення в лабораторії, які знаходяться на 1-у поверсі 3-х поверхової цегляної будівлі. ЕЕ площа складає 4x5=20 м2, а висота 4,5м. Результати розрахунків зведені в табл. 5.3, а схема розташування світильників в лабораторії зображена на рис. 5.1.

Рисунок 5.1 - Схема розташування світильників в лабораторії

Таблиця 5.3 - Розрахунок штучного освітлення

Показник	Значення	Обґрунтування вибору
Еmin	500 лк	Еmin - мінімальна нормована освітленість, лк; Розряд зорових робіт - 3, високої точності. Якнайменший розмір об'єкту розрізнення - 0,3-0,5 мм, підрозряд: контраст об'єкту розрізняння - мале, фон- середній
k	1,5	до - коефіцієнт запасу, k=1,5 для складальних цехів, лабораторій.
S	20 м2	S - освітлювана площа, м2. А·В=4·5=20 м2.
Показник	Значення	Обґрунтування вибору
Z	1,15	Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення). Для лампи типу ДРЛ Z =1,15.
	26 % 0,26 ед.	- коефіцієнт використовування світлового потоку в частках одиниці залежить від: - типу світильника: виберемо РСП05/ГО3 (для лампи типу ДРЛ); - індексу приміщення :, де А, В, h - довжина, ширина і розрахункова висота підвісу світильника над робочою поверхнею приміщення, м: , де H = 4,5- геометрична висота приміщення; hСВ - звіс світильника, hсв = 0,2 м; hP - висота робочої поверхні hP = 0,8 м. h=4,5-0,2-0,8=3,5 м; i=4·5/3,5(4+5)=0,63 - коефіцієнта віддзеркалення залежить від коефіцієнтів віддзеркалення поверхонь приміщення: стелі п, стін з, пола р. Для виробничих приміщень з незначними пиловиділеннями: п = 50% з = 30% р = 10%. Враховуючи всі параметри = 26%
Ф	5600	Ф - величина світлового потоку залежить від типу лампи. Тип лампи виберемо ДРЛ 125 (ДРЛ більш могутні і мають велику світловіддачу до 90 лм/Вт). Для ДРЛ 125 Ф=5600.
n	2	n - число ламп в світильнику приймемо =2

Шум і вібрації. В приміщенні лабораторії рівень звукового тиску, рівень звуку і еквівалентні рівні звуку на робочих місцях відповідають вимогам [12]. Рівень шуму і рівень вібрації в лабораторії не перевищують норми.

Вимоги до рівня електромагнітних випромінювань. В табл. 5.4 приведені рівні іонізації повітря приміщень ДНАОП

Таблиця 6.4 - Нормовані рівні іонізації повітря

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

5.3 Техніка електробезпеки

Електроживлення системи лабораторії здійснюється трифазним змінним струмом напругою 220 В і частотою 50 Гц. Електробезпека електричних приладів забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних і експлуатаційних засобів і способів захисту.

Конструктивні заходи електробезпеки запобігають можливим доторкання людини до струмопровідних частин. Всі вимірювальні пристрої виконані в захисних корпусах. Відкриття кришок корпусів слід робити тільки після відключення приладу від мережі живлення. Відповідно ПУЕ-87 [11] ступінь захисту оболонок і корпусів апаратури прийнятий не нижче ІР-44, де перший знак 4 - захист від твердих тіл розміром більше 1 мм, другий - захист від бризок.

Схемно-конструктивні заходи знижують небезпеку дотику людини до струмопровідних частин електричних пристроїв при пробої ізоляції і виникненні електричного потенціалу на них. В даному випадку відповідно [12] ефективною схемно-конструктивною мірою захисту є занулення. Принципова схема занулення в мережа однофазного струму до 1000 В представлена на рис. 5.2.

Принцип дії занулення: перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання (КЗ) (замикання між фазним і нульовим захисним дротами з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту, що відключає пошкоджену електроустановку від мережа). Чим більше струм однофазного КЗ , тим швидше і надійніше відбудеться відключення пошкодженого споживача.

Існує три важливі елементи занулення. Нульовий захисний дріт, який забезпечує необхідний для відключення установки струм КЗ шляхом створення для цього струму коло з маленьким опором. Для цього підбирається нульовий захисний дріт з відповідною провідністю, що становить не менше 50 % від повної провідності фазного дроту. Заземлення нейтралі обмоток джерела струму, що живить мережу, необхідне для зниження напруги корпусів, що занулюються (нульового захисного дроту) щодо землі до безпечного значення при замиканні фази на землю. Повторне заземлення нульового захисного дроту знижує напругу щодо землі занулюючих корпусів в період замикання фази на корпус і справній схемі занулення, і у разі обриву нульового захисного дроту.

Рисунок 5.2 - Принципова схема занулення в однофазній мережа до 1000 В: 1- корпус електроустановки; 2- апарат захисту від струмів КЗ; Ф, НР, НЗ - фазний, нульовий робочий, нульовий захисний дріт відповідно; - опір заземлення нейтрали обмотки джерела струму; - опір повторного заземлення нульового захисного дроту; - струм КЗ; , - частини струму КЗ, що протікають через НЗ і через землю відповідно

Мета розрахунку занулення: визначити умови, при яких надійно виконуються покладені на нього задачі - швидке відключення пошкодженої установки від мережа і забезпечення безпеки дотику людини до занулюючих частин устаткування в аварійний період. Тому занулення повинне розраховуватися на відключаючу здатність і безпеку дотику при замиканні фази на землю (розрахунок заземлення нейтралі), і при замиканні на корпус.

Проведемо розрахунок повторного заземлення нульового захисного дроту.

Найбільший допустимий опір заземлюючего пристрою для джерел однофазного струму, згідно ПУЕ [11] R_ДОП =10 Ом.

Розраховуємо необхідний опір штучного заземлювача R_И. При використовуванні природних заземлювачей R_И, Ом, визначається по (5.2):

(5.2)

де: - опір розтіканню струму природних заземлювачів, Ом;

RДОП- розрахунковий нормований опір ЗУ, Ом.

Оскільки природні заземлювачі відсутні, то RИ=RДОП=10 Ом.

Визначаємо розрахунковий питомий опір землі , Ом·м по (5.3)

(5.3)

де - питомий опір землі (=70 Ом·м);

- коефіцієнт сезонності, що враховує промерзання або висихання грунту, по ПУЕ [11], =1,1 ( оскільки IV кліматична зона).

=70·1,1=77 Ом·м.

Обчислюємо опір розтіканню струму одиночного вертикального заземлювача Rв, Ом. Формула вибирається залежно від типу, геометричних розмірів і умов залягання. У разі стрижньового круглого перетину (трубчастого) заземлювача, занапащеного в землю (рис. 5.3), формула має вигляд:

(5.4)

де розрахунковий питомий опір ґрунту, Ом·м; довжина вертикального стрижня, м; діаметр перетину, м; відстань від поверхні ґрунту до середини довжини вертикального стрижня, м.

Рисунок 5.3 - Стрижньовий заземлювач круглого перетину, заглиблений в землю

Задавшися t₀=0,8, визначимо t по формулі

t=t₀+l_в/2=0,8+5/2=3,3 м(5.5)

Розрахувавши опір розтіканню струму одиночного вертикального заземлювача Rв по формулі (5.4) отримаємо Rв=17,15 Ом.

Розрахуємо мінімальну кількість вертикальних стрижнів

. (5.6)

Отримане округлятимемо до довідкового значення =2 і розрахуємо конфігурацію групового заземлювача довжину горизонтальної смуги в ряд , м

 (5.7)

де а - відстань між вертикальними стрижнями, м, визначається

(5.8)

де коефіцієнт кратності, рівний 1, 2, 3.;

довжина вертикального стрижня, м;

кількість вертикальних стрижнів.

Виберемо коефіцієнт кратності, рівний 1, при цьому а =l_в=5 м. Довжина горизонтальної смуги (стрижні розташовані вряд) =5,25 м.

Оскільки використовується 2 стрижні, то розташуємо їх вряд уздовж будь-якої стіни.

Обчислимо опір розтіканню струму горизонтального стрижня , Ом. Для горизонтального смугового заземлювача (рис. 5.4) розрахунок здійснимий по формулі:

(5.9)

де розрахунковий питомий опір грунту (77 Ом·м);

довжина горизонтальної смуги (5,25 м);

ширина смуги (6·10-3 м);

відстань від поверхні грунту до середини ширини горизонтальної смуги (0,8 м).



Рисунок 5.4 - Горизонтальний смуговий заземлювач

Підставивши прийняті значення у формулу (5.9) отримаємо Rг=21,82 Ом.

Виберемо коефіцієнти використовування вертикальних стрижнів =0,85 і горизонтальної смуги =0,85 (з обліком =2 =5 =5 м) ПУЕ. Еквівалентний опір розтіканню струму групового заземлювача Rгр, Ом, розрахуємо по формулі:

(5.10)

R_гр=17,15·21,82/(17,15·0,85+21,82·0,85·2)=7,24 Ом.

Перевірка. Отриманий опір розтіканню струму групового заземлювача не повинен перевищувати необхідний опір, розрахований раніше . задовольняє умові (7,24410), а значить розрахунок виконаний вірно.

Висновок: визначені основні, конструктивні параметри заземлення, при яких опір розтіканню струму вибраного групового заземлювача не перевершує нормативного значення.

5.4 Техніка пожежонебезпеки

Причини пожежі бувають неелектричного і електричного характеру.

До причин неелектричного характеру відносяться: помилковий пристрій і експлуатація опалювальних систем, несправність оснащення і порушення технологічних процесів, необережне відношення з вогнем, помилковий пристрій і несправність вентиляційних систем, самозагорання речовин.

До причин електричного характеру відносяться: короткі замикання, перевантаження, великі перехідні опори, іскріння і електричні дуги, статична електрика, розряди атмосферної електрики.

Пожежонебезпечність (ПБ) об'єкту повинна забезпечуватися системами: запобігання пожежі, протипожежного захисту і організаційно-технічними заходами. Запобігання пожежі повинне досягатися: запобіганням утворення пального середовища і в горючому середовищі джерел запалення.

Організаційно-технічні заходи включають організацію пожежної охорони, паспортизацію речовин, матеріалів, виробів, технологічних процесів і об'єктів в частини забезпечення ПБ, організацію навчання службовців правилам ПБ, розробку і реалізацію норм, правил і інструкцій про порядок роботи з пожежонебезпечними речовинами матеріалами, про дотримання протипожежного режиму і про дії людей при виникненні пожежі. Розробку заходів щодо дій адміністрації, службовців на випадок виникнення пожежі і організації евакуації людей, виготовлення і застосування засобів наочної агітації по забезпеченню ПБ.

Сигналізація представлена у вигляді датчиків з біметалічною пластиною, сполучених в єдиний ланцюг і працюючих за принципом розмикання ланцюга.

В приміщенні є один вогнегасник СО₂ переносної типу ОУ-5, забезпечений гнучким шлангом і індивідуальний сталевий балон, наповнений рідкісним двоокисом вуглецю, що є. Принцип його роботи заснований на виході двоокису вуглецю з балончика, що знаходиться під тиском.

5.5 Захист навколишнього середовища

Унаслідок не використовування шкідливих речовин, речовин, що представляють небезпеку для людини і навколишнього середовища, то питання захисту навколишнього середовища не розглядаються в даному розділі.

Висновки. Дотримання санітарно-гігієнічних норм, захисних заходів, використовування безпечного устаткування, уміння правильно ним користуватися забезпечує безпечні умови праці. В результаті виконання розділу були враховані всі шкідливі і небезпечні чинники і вжиті відповідних заходів для їх виключення, також було розраховане штучне освітлення робочого приміщення, враховані заходи протипожежної безпеки. Для захисту працюючих від небезпеки поразки електричним струмом передбачене занулення. Був проведений розрахунок повторного занулення нульового захисного дроту.

6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТОВУВАННЯ

В даній роботі ставиться мета проектування СЕП льотно-повітряної служби.

6.1 Розрахунок вартості науково-дослідної роботи

Собівартість є виражені в грошовій формі поточними витратами підприємства, науково-технічних інститутів на виробництво і реалізацію продукції. В ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виручки від продажу.

Використовування показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає забезпечення одноманітності витрат, що враховуються в ЕЕ складі. Для забезпечення такої одноманітності конкретний склад витрат, відношуваних на собівартість, регламентується типовим положенням по планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (ухвала КМ від 26.07.02 р.).

Метою обліку собівартості продукції є повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції.

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступних елементах: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи і інші витрати.

Витрати на оплату праці. До елемента відносяться основна і додаткова заробітна платня персоналу, зайнятого на виконанні даної теми: науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал. Витрати на основну заробітну платню приймаються, як 20% від посадового окладу Д_окл. Розрахунок основної заробітної платні представлений в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 - Розрахунок витрат на основну заробітну платню

Посада	Оклад, грн.	Кількість місяців	Сума, грн.
Керівник теми	800,00	4	3200,00
Інженер	600,00	4	2400,00
Разом Докл	5600,00
Основна заробітна платня Зосн=Докл0,2	1120,00

Додаткова заробітна платня. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

Додаткову заробітну платню Здоп, грн. приймаємо 10 % від Зосн:

З_доп=З_осн 0,1=1120,000,1=112грн.(6.1)

6.1.3 Відрахування на соціальні заходи. До елемента «Відрахування на соціальні заходи» відносяться:

а) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування - 2,5% від (З_осн+З_доп):

З_с.стр=(З_осн+З_доп)·0,025=(1120,0+112,0)·0,025=30,8 грн;(6.2)

б) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду)- 32 % від (З_осн+З_доп):

З_пстр=(З_осн+З_доп)·0,32=(1120,0+112,0)·0,32=394,24 грн;

в) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення - 2,5 % від (З_осн+З_доп):

З_зн=(З_осн+З_доп)·0,025=(1120,0+112,0)·0,025=30,8 грн;(6.3)

г) відрахування по травматизму- 0,85% від (Зосн+Здоп):

З_тр=(З_осн+З_доп)·0,0085=(1120,0+112,0)·0,0085=10,47 грн.(6.4)

Відрахування на соціальні заходи складають 37,85% від Відрахування на соціальні заходи складають 37,85% від (З_осн+З_доп):

З_отчисл = (З_осн +З_доп)·0,3785=(1120,0+112,0)·0,3785=466,31 грн.(6.5)

Витрати на машинний час. Витрати на машинний час З_м.вр. розраховуються по формулі:

З_м.вр.=К_р.мес· К_р.дн ·К_р.ч.д З_м.ч.,_.(6.6)

де К_р.мес- кількість робочих місяців за ПК;

К_р.дн- кількість робочих днів в ммісяці;

К_р.ч.д- кількість робочого годинника в день за ПК;

З_м.ч - додаткова оплата за машинну годину, грн.

Використовуючи формулу (6.6) розрахуємо витрати на машинний час:

З_м.вр.=2·23·2·5,0=460,0 грн.

Невигідні витрати. До елемента «Невигідні витрати» відносяться витрати на амортизацію устаткування (ПЕВМ), адміністративні витрати, платня за оренду, витрати на паливо, електроенергію і охорону праці. В даній роботі невигідні витрати Р_накл в гривнах приймемо рівними 50% від основної заробітної платні:

Р_накл.=З_осн·0,5=1120,0·0,5=560,0 грн.(6.7)

6.2 Калькуляція собівартості

За результатами проведених розрахунків складаємо калькуляцію собівартості, яка представлена в табл. 6.2.

Таблиця 6.2 - Калькуляція собівартості науково-дослідної роботи

Найменування статі калькуляції	Сума, гр.
1. Основна заробітна платня працівників	1120,00
2. Додаткова заробітна платня	112,00
3. Відрахування на соціальні заходи, у тому числі: а) відрахування на соціальне страхування б) відрахування на пенсійне страхування в) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення г) відрахування по травматизму	466,31 30,80 394,24 30,80 10,47
4. Витрати на машинний час	460,00
5. Невигідні витрати	560,00
6. Кошторисна вартість	3184,62
11. Прибуток (25 %)	796,16
12. Ціна розробника	3980,78
13. ПДВ (20 %)	796,16
14. Ціна продажу	4776,94

6.3 Складання, оптимізація і розрахунок параметрів мережного графіка

Мережний графік складається як об'єм робіт, виконуваний для розробки комплексу програм. Для скорочення терміну розробки можуть притягуватися додаткові виконавці, окрім належного складу виконавців. В цілях визначення тривалості виконуваних робіт слід використовувати типові нормативи, питомі співвідношення окремих етапів і розділів робіт в загальній трудомісткості певної стадії розробки. Визначати раніше і пізній початок робіт можна здійснити залежно від термінів настання подій.

Оптимізацію первинного мережного графіка необхідно виконати шляхом використовування вільних резервів часу по роботах некритичної зони для скорочення однотипних робіт, що лежать на критичному шляху.

Мережний графік НДР розробляють, виходячи з програми і змісту дослідження з урахуванням вимог ГОСТ 15. 101-20 і ОСТ35.126 на склад робіт по стадіях і етапах НДР. Перелік робіт мережного графіка і визначення їх тривалості приведений в табл. 6.3.

Визначимо тривалість розробки в норма годиннику:

Т_общ= 3 міс·23 дн·8 год=552 год.

Трудовитрати дані в зарплаті на НДР. Знаючи середньомісячну зарплату, можна визначити об'єм роботи в чіл.-мес. Чисельність виконавців необхідно встановлювати, виходячи з конкретних умов виконання НДР, щоб забезпечити раціональне завантаження виконавців в прийнятну тривалість виконання робіт.

Тривалість виконання робіт визначається по наступній формулі:

(6.8)

де об'їм роботи;

Ч кількість виконавців на етапі, чіл;

коефіцієнт перекладу робочих днів в календарні (=0,71);

коефіцієнт виконання норм часу.

Таблиця 6.3 - Перелік робіт мережного графіка

Найменування роботи	Об'їм роботи н.-год.	Питомий вага %	Число виконавців, чол.	Тривалість роботи, дн.
Визначення потреби в новому виробі	2,8	15,5	1	3
Технічне завдання (ТЗ)	2,3	12,7	1	2
Вибір виробів-аналогів і розробка техніко-економічного обґрунтовування	6,5	35,9	2	6
Проведення розрахунків необхідних для складання ТЗ	6,5	35,9	1	3
Оцінка варіантів можливих конструктивних рішень і вибір загальної компоновки	3,2	17,7	1	3
Визначення вимог до метрологічного забезпечення	12,1	66,8	1	12
Складання записки пояснення	16,7	92,2	2	8
Оформлення ТЗ	8,3	45,8	1	8
Узгодження і затвердження ТЗ	6,5	35,9	1	8
Техніко-економічне обґрунтовування роботи	14,4	79,5	1	6
Розгляд загальних питань охорони праці і навколишнього середовища	8,2	45,3	1	14
Розгляд загальних питань цивільної оборони	5,5	30,4	1	5
Розробка графіків і плакатів	4,2	23,2	1	4
Складання звіту за проведену роботу	2,8	15,5	1	3

Ранній початок i-той роботи:

. (6.9)

Раннє закінчення i-той роботи:

. (6.10)

Пізніше початок i-той роботи:

. (6.11)

Пізнє закінчення i-той роботи:

. (6.12)

Резерви часу:

(6.13)

. (6.14)

Розраховані значення приведені в табл. 6.4.

Таблиця 6.4 - Параметри мережного графіка

Коди роботи	Тривалість днів	Ранні терміни	Пізні терміни	Повний резерв Rпi	Вільний резерв Rсвi
		tрнi	tрпi	tпнi	tпоi
12	3	0	3	0	3	0	0
23	6	3	9	3	9	0	0
24	2	3	5	10	12	7	7
34	3	9	12	9	12	0	0
45	3	12	15	12	15	0	0
56	12	15	27	15	27	0	0
67	8	27	35	27	35	0	0
78	8	35	43	46	54	11	0
79	8	35	43	35	43	0	0
810	5	43	48	54	59	11	0
911	6	43	49	43	49	0	0
1012	4	48	52	59	63	11	11
1112	14	49	63	49	63	0	0
1213	3	63	66	63	66	0	0

6.4 Економічна ефективність НДР

Особливістю проведення економічної ефективності (ЕЕ) НДР є їх прогнозний характер і наявність невизначеності в області застосування і об'ємах використовування цих результатів, в рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу характеристик приладів на характеристики складніших систем.

Визначення ЕЕ НДР базується на загальних методах розрахунку порівняльної економічної ефективності нової техніки.

Кількісне визначення ЕЕ НДР можливо, якщо є база для порівняння, відома область і об'єм промислового використовування результатів НДР. Проте специфіка розрахунку ЕЕ НДР полягає в тому, що результатів НДР самостійного значення не мають, а дають ЕЕ в народному господарстві тільки будучи опосередкованими через довгий ланцюжок стадій технічного прогресу. Тому ЕЕ оцінюється по пайовій участі від ЕЕ нової техніки в цілому, згідно по формулі:

 (6.15)

де - частина річного ефекту, що доводиться на i-ю організацію або етап;

Е - загальний річний економічний ефект від створення і упровадження нової техніки або нового місця робіт;

- коефіцієнт пайової участі i-й організації або i-го етапу робіт;

(6.16)

де - витрати на заробітну платню i-го етапу робіт;

- коефіцієнт значущості i-го етапу;

m - число організацій або етапів.

В діючих методичних положеннях про порядок освіти, розподіл і використовування технічного прогресу рекомендується відносити на організації, виконуючі НДР і досвідчено-конструктивні роботи, від 30% до 50% економічного ефекту; на технологічні роботи від 20% до 30%; на освоєння і організацію виробництва нової техніки - від 25% до 40%.

ЕЕ деяких пошукових і прикладних НДР розрахувати не вдається. В тому разі приводять якісний опис соціальної ЕЕ НДР.

Суть методики полягає в тому, що на основі оцінок роботи визначається коефіцієнт науково технічного ефекту НІОКР:

(6.17)

де - ваговий коефіцієнт i-го ознаки науково-технічного ефекту;

- кількісна оцінка i-го ознаки науково-технічного ефекту.

Таблиця 6.5 - Коефіцієнт вагомості ознак

Ознака науково-технічного ефекту НІОКР	Значення вагового коефіцієнта
Рівень новизни Теоретичний рівень Можливість реалізації	0,6 0,4 0,2

Кількісна оцінка рівня новизни визначається по табл. 6.6, теоретичний рівень отриманих результатів на основі експертних оцінок з урахуванням даних табл. 6.7, можливість реалізації наукових результатів на основі значень балів табл. 6.8.

Таблиця 6.6 - Класифікація ознак наукової новизни

Рівень новизни розробки	Характеристика новизни	Бали
Нова	По-новому або вперше пояснені відомі факти, закономірності; введені нові поняття; проведено істотне удосконалення, доповнення і уточнення раніше допустимих результатів.	5-7

Таблиця 6.7 - Класифікація ознак теоретичного рівня

Теоретично рівень отриманих результатів	Бали
Розробка способу (алгоритм, програма заходів, пристрій, речовина і т. п.)	6

Таблиця 6.8 - Класифікатор часу реалізації

Час реалізації	Бали
Протягом перших 4 років	10

Таблиця 6.9 - Масштаби реалізації

Масштаби реалізації	Бали
Народне господарство	10

Підставивши вибрані значення з приведених таблиць у формулу (6.17) розрахуємо узагальнений показник науково-технічного ефекту:

Н_Т= 0,6·7+0,4·6+0,2·10=8,6.(6.17)

Оскільки максимальне значення узагальненого показника науково-технічного ефекту 12 балів, то отримаємо в процентному відношенні розрахований результат економічної ефективності НДР

Н_Т =(8.6100)/12=72 %. (6.18)

Таблиця 6.10 - Техніко-економічні показники

Найменування показника	Одиниця вимірювання	Значення
Діапазон робочої температури	є С	-40 ... +80
Номінальні напруги	кВ	6- 0,38
Номінальна частота мережа	Гц	50±5;
Кошторисна вартість	грн.	50944
Прибуток	грн.	15236
Термін дослідження	днів	85
Економічна ефективність %	%	72

Висновки: проведене дослідження проектування СЕП льотно-повітряної служби доцільно, оскільки економічна ефективність складає 72%. Ця робота є одноразовим замовленням і передається замовнику в одному екземплярі за ціною 4776,94 грн. з урахуванням ПДВ. Прибуток складає 796,16 грн.

ВИСНОВКИ

В дипломному проекті проводилось проектування системи електропостачання авіаційного заводу з розробкою системи електропостачання для льотно-повітряної служби.

В ході проведеної роботи були розглянуті такі питання:

- загальні відомості про електричні системи та мережі;

- призначення, види та класифікація електричних мереж;

- вимоги до електричних мереж і види їх розрахунків;

- основні принципи побудови схем електропостачання промислових підприємств;

- визначення основних характеристик системи електропостачання авіаційного заводу;

- організація побудови систем електропостачання;

- системи електропостачання з установками гарантованого живлення;

- охорона праці;

- розрахунок технико-экономических показників проекту.

В проекті проведений детальний аналіз всіх відомих установок гарантованого живлення з визначенням їх переваг та недоліків. Проведено вибір відповідної установки гарантованого живлення для проектованої системи електропостачання.

Теоретична значимість досліджень полягає у подальшому розвитку науки і техніки в галузі проектування та побудови систем електропостачання промислових підприємств.

Практична значимість досліджень полягає в тому, що отримані результати роботи можуть бути використані, як в галузі електропромисловості, так і в навчальному процесі для фахівців електротехнічних спеціальностей. А також отримані результати дозволяють визначити вимоги з до проектованих систем електропостачання категорії 1 і 1А, та чинники, що впливають на роботу електрообладнання проектованих систем.

Результати роботи доцільно використовувати при проектуванні як внутрішніх систем електропостачання, так і загальних систем електропостачання промислових підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Толубко В.Б., Кононов Б.Т., Самойленко Б.Ф., Григоров М.І. Електропостачання і електрообладнання військових об'єктів. - Х.: Міністерство оборони, 1998. Підручник, Ч. 1. - 348 с.

2. Толубко В.Б., Кононов Б.Т., Самойленко Б.Ф., Григоров М.І. Електропостачання і електрообладнання військових об'єктів. - Х.: Міністерство оборони, 1999. Підручник, Ч. 2. - 372 с.

3. Морозов В.П., Артюх С.Ф., Пустоваров В.Е., Комаров М.В. Нетрадиційні джерела енергії. - Х.: ХВУ, 2004. - 254 с.

4. Колодеев Д.И. Электроснабжение часть 1. Источники электрической энергии. Электрические сети.- МО СССР, 1977. - 324 с.

5. Електричні мережі енергетичних систем. Підручник./За ред. В.А. Боровікова/.- 234 с.

6. Основы теории эксплуатации систем электроснабжения. Уч.пос., Б.О. Крамаренко. ХВВКИУРВ, 1984.- 186 с.

7. Электроснабжение ч.1, 2 Учебник. Под редакцией Кононова Б.Т. и Шапошникова В.И., МО СССР, 1987.

8. Электроснабжение высших звеньев управления. Учебник. Под редакцией Толубко В.Б. Х., ХВУ, 1996.- 312с.

9. Системы автономного электроснабжения Б.Ф. Самойленко и др. / МО СССР., 1990. - 318 с.

10. Федоров А.А., Каменева В.В. Основы электроснабжения промышленных предприятий: Учеб. для вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 472 с.

11. ПУЕ - 87. Правила устройства электроустановок. М.: Энергоатомиздат, 1987.- 648 с

12. . ГОСТ 12.1.003-89. ССБТ. Опасные вредные производственные факторы. - Введ. 1990.

13. Закон Украины об Охране Труда от 25.11.92г.

14. СНиП 2.04.05-96 Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1996.

15. СНиП 11-4-79 Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.- М.: Стройиздат, 1982.

16. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ.1988.

ДОДАТОК А

Вихідні дані до розрахунку системи електропостачання авіаційного заводу

Таблиця А.1 - Склад об'єктів авіаційного заводу і категорія надійності їх електроприймачів

№ об'єкту	Назва об'єкту	Категорія надійності електроприймачів
1	Механічний цех	1
2	Авіаційно-ремонтний цех	1 і 2
3	Механічно-складальний цех	2
4	Інструментальний цех	3
5	Цех дрібних серій	2 і 3
6	Ремонтно-відновлювальний цех	1 і 2
7	Льотно-повітряна служба (компресорна станція)	1 і 2

Таблиця А.2 - Установлена потужність об'єктів

Установлена потужність окремих об'єктів Руст, кВт
1	2	3	4	5	6	7
6900	6300	5800	4800	5000	6200	1800

Таблиця А.3 - Коефіцієнти попиту об'єктів

Коефіцієнт попиту КП окремих об'єктів
1	2	3	4	5	6	7
0,19	0,14	0,11	0,16	0,12	0,17	0,17

Таблиця А.4 - Коефіцієнти потужності об'єктів

Коефіцієнти потужності cosц окремих об'єктів
1	2	3	4	5	6	7
0,65	0,65	0,7	0,6	0,65	0,65	0,66

Таблиця А.5 - Спосіб виконання загального освітлення об'єктів

Спосіб виконання загального освітлення об'єктів
1	2	3	4	5	6	7
1	2	3	1	2	3	1

Примітки:

1 - лампи розжарювання ();

2 - люмінесцентні лампи (ЛЛ) низького тиску ();

3 - дугові ртутні лампи (ДРЛ) високого тиску ().

Таблиця А.6 - Дані електродвигунів компресорної станції

Uном, кВ	Pном, кВт	nном, об/хв	Тип	Кількість N, шт.
10	2000	3000	СТД-2000-2	4

Таблиця А.7 - Тривалість перевантаження трансформатора головної понижувальної підстанції в післяаварійному режимі та відношення літнього розрахункового навантаження до зимового

Тривалість перевантаження, год	Відношення літнього розрахункового навантаження до зимового, в.о
2	0,75

Примітка. Температуру повітря прийнято: зимову - 10 ъС, літню - +20 ъС.

Таблиця А.8 - Напруга джерела живлення, номінальна напруга електричної мережі внутрішнього електропостачання, схема приєднання головної понижувальної підстанції, величина початкового струму трифазного короткого замикання від системи на стороні високої напруги підстанції, напруга системи в максимальному режимі, кількість годин використання максимуму навантаження за рік.

Uжив, кВ	Uном.м, кВ	Схема аеропорту	І”к.с.макс, кА	Uс.макс, кВ	Tмакс, год
110	10	Тупикова	10,5	110	3500

ДОДАТОК Б

Вибір комутаційної апаратури

Таблиця Б.1 - Розрахункові та каталожні дані вимикача

Умови вибору	Розрахункові дані	Каталожні дані вимикача МКП-110-630-20У1
За номінальною напругою Uном.в>Uном.м За номінальним струмом Іном.в>Іф Вид установки, відповідність навколишньому середовищу За здатністю вимикання Іном.вимик>І'к1(0) За динамічною стійкістю ідин>іу.к1 За термічною стійкістю І2тtт>Вк	Uном.м =110кВ Іф=57 А Установлюється на зовнішніх установках І'к1(0)=6,35 кА іу.к1=15,2 кА Вк = 24,3 кА2с	Uном.м =110кВ Іном.в=630 А У1 Іном.вимик=20кА ідин=52кА І2тtт= 202 ·0,08 = 33 кА2с

Таблиця Б.2 - Розрахункові та каталожні дані високовольтного вимикача

Умови вибору	Розрахункові дані	Розрахункові дані ВЭМ 10Э-1000/12,5 У3
За номінальною напругою Uном.в>Uном.м	Uном.м =6кВ	Uном.м =6кВ
За номінальним струмом Іном.в>Іф	Іф=133 А	Іном.в=1000 А
Вид установки, відповідність навколишньому середовищу	Для зовнішньої установки	У1
За здатністю вимикання Іном.вимик>І'к1(0)	І'к1(0)=6,35 кА	Іном.вимик=20кА
За динамічною стійкістю ідин>іу.к1	І'к1(0)=6,35 кА	ідин=20кА

Размещено на Allbest.ru