Удосконалення використання основних засобів з метою підвищення ефективності господарської діяльності ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод"

0,06

0,09

0,08

0,07

-0,05

Чиста рентабельність реалізованих товарів

0,07

0,05

0,06

0,06

0,06

-0,01

Показник рентабельності активів показує, скільки припадає прибутку на одиницю інвестованого в активи капіталу. Чим вищий цей показник, тим краще. За даними табл. 2.10 на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» показник рентабельність активів зменшився на 0,01 порівняно з 2006 роком і в 2010 році становив 0,13.

Показник рентабельності власного капіталу за аналізуймий період збільшився на 0,02, який в 2010 році складав 0,17. Але найвище значення цей показник має в 2008 році і становив - 0,2.

Валова рентабельність реалізованих товарів зменшилась на 0,07, в 2006 році складала 0,19, а в 2010 році вона становила 0,12.

Аналогічні тенденції спостерігаються щодо операційної рентабельності товарів та чистої рентабельності реалізованих товарів.

Показники рентабельності у 2006 році найвищі - 0,12, але на протязі аналізуймого періоду операційна рентабельності товарів зменшується і в 2010 році становив 0,07.

Динаміку показників рентабельності активів на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» протягом 2006-2010 років зображено на рис. 2.4.



Рис. 2.4 Рентабельність активів ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» за 2006-2010 роки

Отже, за результатами аналізу можна підсумувати, що по всіх показниках рентабельності у 2006 році ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» мав кращі результати. Це зумовлено тим, що підприємство за ці роки отримало набагато більшу виручку від реалізації товарів порівняно з 2005 роком і, як наслідок - позитивний фінансовий результат. Основними iстотними проблемами Товариства є кризовий стан тваринницької галузi, недостатня наявнiсть сировинної бази, низька платоспроможнiсть населення, дефiцит обiгових коштiв. Ітоговим висновком аналізу є факт сукупного прирісту як валового прибутку, так і чистого порівняно з базовим періодом, що на сьогоднішній день безумовно є позитивною тенденцією для подальшого розвитку підприємства. Аналіз використання основних фондів показав, що на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» основні засоби застарілі і потребують ремону, внаслідок цього в наступному розділі будуть запропоновані напрямки підвищення ефективності використання основних засобів.

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

3.1 Обґрунтування економічної ефективності введення в експлуатацію нового обладнання

Однією з найважливіших задач розвитку промисловості забезпечення виробництва в першу чергу за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціональніше використовувати основні фонди і виробничий потенціал. Для більш ефективного використання основних коштів підприємство може прийняти наступні заходи:

- більш інтенсивне використання вже наявного обладнання;

- введення в експлуатацію незадіяного обладнання;

- введення в експлуатацію інноваційного обладнання;

- скорочення кількості часу простоїв обладнання;

- економічне стимулювання основних і допоміжних працівників, шляхом преміювання в залежності від випуску і якості продукції;

- проведення курсів підвищення кваліфікації працівників.

Першорядним заходом на підприємстві ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» має стати оптимізація використання оборотних коштів за рахунок впровадження у виробництво нових, інноваційних технологій. На базі вже склалася виробничої діяльності на сьогоднішній день за рахунок використання досягнень НТП з'являється можливість організувати диверсифікацію виробництва.

Диверсифікація виробництва - одночасний розвиток багатьох видів виробництва, розширення асортименту вироблених виробів у рамках одного підприємства, концерну і т. п. Диверсифікація застосовується з метою підвищення ефективності виробництва, отримання економічної вигоди та запобігання банкрутству.

Диверсифікація ділиться на 2 типи - зв'язана і незв'язана. Пов'язана диверсифікація являє собою нову галузь діяльності компанії, пов'язану з існуючими сферами бізнесу (наприклад, у виробництві, маркетингу, матеріальному постачанні або технології). Незв'язана (латеральна) диверсифікація - нова область діяльності, яка не має очевидних зв'язків з існуючими сферами бізнесу. У результаті диверсифікації виробництва підприємства перетворюються на складні багатоцільові комплекси, що включають виробництва, часто випускають продукцію і надають послуги абсолютно різного призначення і характеру.

В умовах ринкових відносин актуальність диверсифікації виробництва на підприємствах різко зростає. Це пов'язано з прагненням господарюючих суб'єктів, в першу чергу промислових підприємств, убезпечити себе від банкрутства і отримати максимальний прибуток.

Диверсифікація виробництва сприяє:

більшою виживаності будь-якого господарського суб'єкта в умовах ринку;

більш повному використанню ресурсів підприємства;

найбільш повного насичення ринку необхідними товарами і послугами;

проведення антимонопольної політики.

На нашому підприємстві диверсифікацій на діяльність буде пов'язаної з основною діяльністю та бути додатковим етапом у створенні готової продукції та отриманні прибутку.

Домогтися поставленої мети допоможе пристрій для сепарації побічного відходу виробництва - сироватки, «Установка для відділення казеїнових частинок і сирного пилу ОСП-30».

При переробці молока на сир, сир використовується 50% сухого молочного залишку (СМО). У той же час утворюється побічний продукт - сироватка, яка характеризується високим вмістом харчового білка, хоча до цих пір значна частина її практично не використовується. Сироватка становить близько 80% загального обсягу перероблюваної молока і містить близько 50% поживних речовин, що входять до складу необробленого молока. Однак нові промислові способи для виробництва продуктів із сироватки були розроблені тільки в останні роки. Варіанти переробки сироватки і кінцеві продукти виробництва обчислюються десятками. Незалежно від типу подальшої обробки на першій стадії для збільшення економічної ефективності, а також тому, що ці інгредієнти можуть порушувати процеси подальшої обробки сироватки, відокремлюються жир і казеїнові частинки.

У сироватці завжди присутні казеїнові частинки. Вони негативно впливають на виділення жиру, тому їх слід видалити із сироватки в першу чергу.

Вивчаючи досвід роботи підприємств молочної промисловості по переробці сироватки в Україні та за кордоном, можна відзначити, що уловлювання сирного пилу застосовується неефективно через відсутність надійних технічних засобів або недооцінки керівництвом підприємства важливості самої технологічної операції. Сам технологічний процес дуже простий і практично з незначними витратами, але дає великий економічний ефект. Маючи досвід роботи в сироваріння і вивчаючи наукову літературу, можна сказати, що це - технічна новинка для сироварів.

Рис.3.1 Пересування сироватки по технологічній схемі

На рис 3.1 показаний процес руху сироватки для її повного очищення.

Вся сироватка з технологічного процесу (сироварна ванна, сировиготовитель, формувальний апарат, сивороткоотдільник та ін.) надходить по трубопроводу без проміжних буферних ємностей у верхній бункер модульної установки. Тут вона під виразно заданим тиском, ухилом і потоком очищається від білкової пилу і потрапляє в нижній збірний бункер, а сирна пил, казеїнові частки і грудки жиру збираються в середньому бункері. Очищена сироватка перекачується з нижнього збірного бункера за допомогою відцентрового насоса, керованого в автоматичному режимі, в ємності перед сепаруванням. Виконання установки передбачає фільтруючий елемент з нержавіючої сталі, вона також укомплектована пристроєм для здійснення СІР-мийки.

Конструкція установки дозволяє регулювати її продуктивність від 5000 до 15 000 л / ч. При експлуатації установки немає необхідності в постійній і незмінною подачі сироватки. Виробничі витрати і витрати значно менше, тому що відсутні швидкозношувані рухомі частини. Кількість одержуваного сирного пилу залежить від групи вироблюваних сирів, а також від способу коагуляції білка, виконання обладнання і його встановлення.

Розрахуємо одержуваний економічний ефект від використання даного виду обладнання. Для початку, виходячи з виробничої потужності підприємства, зробимо розрахунок річного обсягу одержуваного проміжного продукту. Дані наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Розрахунок річного обсягу одержування сирного пилу

Показник	Кількість на добу	Кількість в місяць	Кількість на рік
Обсяг молока переробляється за добу, л	80000	1840000	22080000
Обсяг одержуваної сироватки, л	64000	1472000	17664000
Обсяг сирного пилу, кг	39,06	898,38	10780,56

У результаті аналізу отриманих даних видно, що при використанні даного виду обладнання за рік підприємство отримає 10780,56кг сирного пилу. Однак сирний пил не є кінцевим продуктом, готовим до реалізації. На сьогоднішній день він використовується в основному для приготування плавленого сиру. Для отримання економічної вигоди підприємству необхідно з отриманої маси сирного пилу створити готовий продукт у вигляді плавлених сирків. Для економічного обґрунтування проведення розглянутих заходів необхідно визначити собівартість виготовленої продукції з розрахунку на 1 кг готової продукції при інтенсивності використання обладнання 5000л/час.

Розрахунок проведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Структура собівартості 1 кг плавленого сиру

Показник	Вартість
Витрати електроенергії, грн.	2,09
Витрати на сировину, грн.	5,1
Витрати на упаковку, грн.	2,3
Витрати на заробітну плату	4,83
Витрати на амортизацію	2,87
Всього	17,19

З табл. 3.2 видно, що собівартість готової продукції дуже невисока, а саме 17,19 грн. Найбільшу вагу в собівартості складають витрати на сировину 5,1 грн та витрати на заробітну плату 4,83 грн. При коефіцієнті втрати маси при плавленні в 20% готової продукції з відсепароване сирного пилу отримаємо 31,3 кг загальною собівартістю 538,05. Чистий же прибуток при реалізаційної вартості кілограма плавленого сиру в 23,5 грн. складе 197,5 грн. на добу. Отримані дані відобразимо в табл. 3.3 для наочності.

Таблиця 3.3 Економічна вигідність процесу створення плавленого сиру з сирного пилу

Показник	Вартість
Обсяг одержуваної товарної продукції, кг	31,3
Собівартість 1 кг продукції, грн.	17,19
Реалізаційна ціна готової продукції за 1 кг, грн..	23,5
Чистий прибуток на добу, грн.	197,5
Чистий прибуток в місяць, грн.	4543,5
Чистий прибуток за рік, грн.	54510

Як видно з табл. 3.3 чистий прибуток на добу складе 197,5 грн., за місяць - 4543,5 грн., а економічна ефективність впровадження на кінець року складе 54510 грн., які згодом можна використати для придбання нового або відновлення вже наявного устаткування.

Всі проведені та вищезазначені розрахунки довадять доцільність впровадження даного виду обладнання на підприємстві, та цим самим підвищують ефективність використання основних засобів на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод».

3.2 Вибір оптимального варіанту джерела фінансування інвестиційного проекту

Кредит - це угода між партнерами (фізичними та юридичними партнерами) про подання грошової позики на визначений строк з виплатою відсотків з урахуванням умов повернення і цільового використання кредиту.

Лізинг - це підприємницька діяльність, яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця, за умови сплати лізингоодержувачем лізингових платежів.

Лізинг має переваги порівняно з іншими формами фінансування виробництва:

- лізинг дає можливість підприємству використовувати у виробництві найбільш передове і високотехнологічне устаткування, не сплачуючи його повної вартості;

- підприємству не потрібно передчасно накопичувати значні власні кошти та використовувати банківський кредит, а заощаджені грошові ресурси направляти на інші потреби;

- для лізингоодержувача зменшується ризик морального старіння і фізичного зносу об'єкта лізинга, через те, що він береться на тимчасове використання;

- лізинг передбачає повне кредитування і не потребує негайного початку лізингових платежів, що дає можливість без значних витрат оновлювати виробничі фонди та одержувати сучасне устаткування (кредит, зазвичай, не покриває всіх витрат на придбання основних засобів);

- лізинг надає можливість суб'єктам вибирати найбільш зручну форму оплати. Лізингові платежі можуть здійснюватись після отримання виручки від реалізації товару, який виготовлений на об'єкті лізингу, нерівномірно сплачуватися по роках, можуть бути фіксованими та змінними, сплачуватися грошима та продукцією, яка виготовлена на об'єкті лізингу;

- придбання об'єктів в лізинг не погіршуватиме ліквідність балансу, тоді як придбання основних засобів за рахунок кредиту веде до зростання кредиторської заборгованості та виникнення її в балансі;

- лізингові платежі відносяться на валові витрати і зменшують прибуток, який підлягає оподаткуванню. При придбанні ж устаткування в кредит сума основного боргу за кредит не включається до валових витрат підприємства при оподаткуванні;

- підприємству легше одержати об'єкт лізингу ніж кредит на його придбання, оскільки об'єкт лізингу виступає у вигляді застави і т. ін. Але для вирішення питання про вибір джерела фінансування на користь лізингу або кредити перелічені переваги недостатні. Для цього необхідні конкретні економічні розрахунки і аналіз грошових потоків витрат підприємств при кожному з варіантів фінансування.

І тільки на основі конкретного економічного обґрунтування можливо зробити висновок про доцільність будь - якої форми фінансування. Далі наведено розрахунок економічного обґрунтування вибору джерела фінансування розвитку виробництва за рахунок придання устаткування в кредит або за рахунок лізингу.

Підприємству для купівлі «Установки для відділення казеїнових частинок і сирного пилу ОСП-30» пропонується 2 варіанта: кредит від Райффайзен банк Аваль або за рахунок лізингу у лізингової компанії ООО «Ленд-ліз». Розрахуємо який варіант буде більш вигідний для підприємства

Всі необхідні дані для проведення аналізу приведені в табл. 3.4

Таблиця 3.4 Вихідні дані для проведення аналізу

Назва	Один. виміру	Розмір
Вартість обладнання	грн.	154 000
Група основних фондів	-	3
Прогнозна ціна продажу обладнання після 6 років експлуатації	грн.	5 043,5
Строк використання обладнання	роки	6
Річна норма амортизаційних відрахувань	%	15
Розмір кредиту	грн.	154 000
Ставка кредиту (річна)	%	18
Вартість технічного обслуговування на рік у випадку придбання у власність устаткування за рахунок кредиту	грн.	4 620
Вартість технічного обслуговування на рік у випадку придбання в лізинг	грн.	3 850
Ставка лізингової маржі (річна)	%	13

Для розрахунку чистої приведеної вартості проекту обладнання за рахунок кредиту банку визначимо рух грошових потоків витрат підприємства за даними умовами.

При укладанні кредитного договору банком розраховуються і встановлюються по роках за допомогою спеціального розрахунку платежі по кредиту для позичальника з урахуванням виплат основного боргу і відсотків по ньому. Розрахуємо середній розмір платежів по кредиту по роках кредитного договору за формулою:

(3.1)

де P_kt - платіж по кредиту в t-у році;

Б - сума основного боргу відповідно до кредитного договору;

d_k - річна відсоткова ставка за користування кредитом;

t - строк користування кредитом.

P_kt = 44 031,70 грн.

Відсотки за користування кредитом розрахуємо на основі величини несплаченої частини основного боргу по кредиту за минулий (t-1)-ий розрахунковий період:

(3.2)

де P_kpt - розрахунковий річний відсоток за користування кредитом у поточному t-у році;

P_nt-1 - розрахункова сума залишку несплаченого основного боргу по кредиту за попередній (t-1)-й рік;

d_k - річна відсоткова ставка за користування кредитом.

Розрахуємо неоплачену частину основного боргу:

Р_нt = Р_нt-1 - Р_бt, (3.3)

де Р_нt, Р_нt-1 - неоплачена частина основного боргу по кредиту за поточний і попередній розрахунковий періоди.

Р_нt1 = 137 694,66 грн.

Р_нt2 = 118 448 грн.

Р_нt3 = 95 736,93 грн.

Р_нt4 = 68 937,88 грн.

Р_нt5 = 37 315 грн.

Р_нt6 = 0,00 грн.

Розрахункова сума основного платежу боргу по кредиту являє собою платіж по кредиту, встановлений банком по роках кредитного договору, за мінусом відсотків за кредит і визначається як:

Р_бt = Р_kt - Р_kpt (3.4)

де Р_бt - основна сума боргу по кредиту, що підлягає сплаті позичальником банку в поточному розрахунковому t-у році;

Р_kt - платіж по кредиту, встановлений банком на поточний t-й розрахунковий рік.

Розрахуємо відсотки за перший рік користування кредитом:

Р_kpt1 = 27 720,97 грн.

Р_kpt2 = 24 785,04 грн.

Р_kpt3 = 21 320,64 грн.

Р_kpt4 = 17 232,64 грн.

Р_kpt5 = 12 408,82 грн.

Р_kpt6 = 6 716,70 грн.

Розрахуємо суму основного платежу боргу Р_бt по кредиту за роками користування:

Р_бt1 = 16 310,73 грн.

Р_бt2 = 19 246,66 грн.

Р_бt3 = 22 711,06 грн.

Р_бt4 = 26 799,06 грн.

Р_бt5 = 31 622,88 грн.

Р_бt6 = 37 315 грн.

Розрахунок платежів позичальника по обслуговуванню боргу запишемо в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 Платежі по обслуговуванню боргу, грн.

Показники	Життєвий цикл проекту
	0-й рік	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	6-й рік
Платежі по кредиту Рkt		44031,70	44031,7	44031,70	44031,70	44031,7	44031,7
Відсоток за користування кредитом Рkpt		27720,97	24785,04	21320,64	17232,64	12408,82	6716,70
Основний платіж по боргу Рб		16310,73	19246,66	22711,06	26799,06	31622,88	37315
Неоплачена частина основного боргу Рнt	154000	137694,66	118447	95736,93	68937,88	37315	0,00

Розрахуємо суму амортизаційних відрахувань i залишкову вартість обладнання: суму амортизаційних відрахувань по придбаному обладнанню визначимо за формулою

(3.5)

де Р_at -- сума амортизацiйних вiдрахувань, нарахованих у 1:-у поточному роцi;

С_зt-1 -- залишкова вартiсть обладнання на початок (t-1)-го попереднього розрахункового перiоду;

Н_a -- рiчна норма амортизацiйних вiдрахувань, яка дорiвнює рiвна 15% для третьої групи основних фондiв.

Р_a1 = 23 100,80 грн.

Р_a2 = 19 635,68 грн.

Р_a3 = 16 690,33 грн.

Р_a4 = 14 186,78 грн.

Р_a5 = 12 058,76 грн.

Р_a6 = 10 249,95 грн.

Залишкову вартiсть обладнання визначимо як рiзницю мiж залишковою вартiстю (t-1)-го попереднього розрахункового року i сумою амортизацiї, що нараховується в t-му розрахунковому роцi:

(3.6)

С_зt1 = 130 904,58 грн.

С_зt2 = 111 268,89 грн.

С_зt3 = 94 578,56 грн..

С_зt4 = 80 391,77 грн.

С_зt5 = 68 333,01 грн.

С_зt6 = 58 083,05 грн.

Розрахунок суми амортизацiйних вiдрахувань i залишкової вартостi обладнання по роках розрахункового перiоду запишемо до табл. 3.6

Таблиця 3.6 Амортизаційні відрахування і залишкова вартість обладнання по роках життєвого циклу, грн

Показники	Життєвий цикл проекту
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	6-й рік
Щорічна амортизація обладнання Рat	23100,8	19635,68	16690,3	14186,78	12058,76	10249,95
Залишкова вартість обладнання Сзt	130904,58	111268,89	94578,56	80391,77	68333,01	58083,05

Розрахуємо рух засобів, виходячи з володіння майном. Обчислимо величину після податкової вартості технічного обслуговування по формулі:

Cⁿ_mt = C_mt - Pⁿ_mt (3.7)

де Cⁿ_mt - вартість технічного обслуговування устаткування t-го розрахункового року з урахування суми податкового щита;

Pⁿ_mt - податковий щит у зв'язку з виконанням технічного обслуговування обладнання в t-у поточному році.

Сума податкового щита, одержаного підприємством за рахунок самостійного виконання технічного обслуговування придбаного обладнання в t-у поточному році визначається як:

основний фонд диверсифікація виробництво

(3.8)

де C_mt -річна вартість технічного обслуговування в t-у поточному році;

H_n - діюча ставка податку на прибуток підприємства дорівнює 23%.

Pⁿ_mt = 4 620,00 23 / 100 = 1 062,6 грн.

Cⁿ_mt = 4 620,00 - 1 062,6 = 3 557,4 грн. в рік

Амортизаційний податковий щит розраховується для кожного року використання обладнання за формулою (враховується зі знаком “мінус”):

(3.9)

Рⁿ_a1 = 5313,18 грн.

Рⁿ_a2 = 4516,2 грн.

Рⁿ_a3 = 3838,77 грн.

Рⁿ_a4 = 3262,9 грн.

Рⁿ_a5 = 2773,5 грн.

Рⁿ_a6 = 2357,47 грн.

Для останнього року дії проекту розраховуємо ліквідаційну вартість обладнання з урахуванням податку на прибуток 23%, ПДВ - 20%:

5 043,5 - 5 043,5 0,23 - 5043,5 0,2 = 2 874,8 грн.

Ліквідаційна вартість враховується зі знаком “мінус”.

Розрахуємо рух витрат підприємства для кожного року у зв'язку з купівлею і володінням обладнання за формулою:

D_t = Cⁿ_mt - Pⁿ_at - C_лt (3.10)

де D_t - рух витрат підприємства в t-у поточному році;

C_лt - ліквідаційна вартість обладнання в t-у поточному році.

D_t1 = - 9307 грн.

D_t2 = - 3833,6 грн.

D_t3 = - 3156,17 грн.

D_t4 = - 2580,3 грн.

D_t5 = - 2090,9 грн.

D_t6 = - 1674,8 грн.

Розрахунок руху грошових витрат підприємства, які зв'язані з купівлею i володінням обладнанням запишемо до табл. 3.7

Таблиця 3.7

Розрахунок руху засобів, виходячи з володіння майном, грн.

Показники	Життєвий цикл проекту
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	6-й рік
Після податкова вартість технічного обслуговування (+) (Сnmt)	3557,4	3557,4	3557,4	3557,4	3557,4	3557,4
Амортизаційний податковий щит (-) (Рnat)	-5313,18	-4516,2	-3838,77	-3262,9	-2773,5	-2357,47
Ліквідаційна вартість обладнання (-) (Слt)						-2874,8
Рух витрат (-) (Dt)	-9307	-3833,6	-3156,17	-2580,3	-2090,9	-1674,8

Розрахуємо грошові витрати по обслуговуванню кредиту:

Визначимо відсотковий податковий щит за кожний рік користування кредитом за формулою (зі знаком “мінус”):

 (3.11)

Рⁿ_kt1 = 6375,82 грн.

Рⁿ_kt2 = 5700,56 грн.

Рⁿ_kt3 = 4903,75 грн.

Рⁿ_kt4 = 3963,5 грн.

Рⁿ_kt5 = 2854,03 грн.

Рⁿ_kt6 = 1544,84 грн.

Розрахуємо рух грошових витрат по обслуговуванню кредиту за формулою:

Dк_t = P_kt - Pⁿ_kt (3.12)

де Dк_t - рух грошових витрат по обслуговуванню платежів по кредиту в t-у поточному році.

Dк_t1 = 44888,98 грн.

Dк_t2 = 45564,24 грн.

Dк_t3 = 46361,05 грн.

Dк_t4 = 47301,3 грн.

Dк_t5 = 48410,77 грн.

Dк_t6 = 49719,96 грн.

Результати розрахунків руху грошових витрат підприємства по обслуговуванню кредиту запишемо до табл. 3.8.

Таблиця 3.8.

Результати грошових витрат по обслуговуванню кредиту, грн.

Показники	Життєвий цикл проекту
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	6-й рік
Платежі по кредиту (-) Kkt	51264,8	51264,8	51264,8	51264,8	51264,8	51264,8
Відсотковий податковий щит (-) Рnkt	-6375,82	-5700,56	-4903,75	-3963,5	-2854,03	-1544,84
Рух грошових витрат Dкt	44888,94	45564,24	46361,05	47301,3	48410,77	49719,96

Чиста приведена вартість -- це рух чистих грошових витрат підприємства у зв'язку з купівлею обладнання, скоригований на коефіцієнт дисконтування k_дt.

(3.13)

де t - номер року розрахункового періоду (t приймає значення від 1 до n i дорівнює терміну життєвого циклу проекту);

r - ставка дисконту, що являє собою вартість придбання капіталу для підприємства на ринку капiталiв i дорівнює середній вiдсотковiй ставці банку за користування кредитом.

При розрахунку величини коефіцієнта дисконтування ставка дисконту приймається рівню 9%.

k_дt1 = 0,9174

k_дt2 = 0,8417

k_дt3 = 0,7722

k_дt4 = 0,7084

k_дt5 = 0,6499

k_дt6 = 0,5963

Чиста приведена вартiсть купiвлi обладнання за рахунок кредиту банку С_чt, в t-у поточному роцi життєвого циклу проекту визначається як:

С_чt = D^ч_kt k_дт (3.14)

С_чt = 41181,15 грн.

С_чt = 38351,42 грн.

С_чt = 35800 грн.

С_чt = 33508,24 грн.

С_чt = 31462,16 грн.

С_чt = 29648,01 грн.

Рух чистих грошових витрат підприємства у зв'язку з купівлею обладнання являє собою алгебраїчну суму руху грошового потоку по одержанню та обслуговуванню кредиту для купiвлi обладнання (таблиця 4) i грошового потоку витрат пiдприсмства, якi пов'язанi з володiнням обладнання (таблиця 3).

D^ч_kt = D_kt ± D_t (3.15)

де D^ч_kt - чистий грошовий потік витрат підприємства у зв'язку з купівлею обладнання.

D^ч_kt1 = 35581,98 грн.

D^ч_kt2 = 41730,64 грн.

D^ч_kt3 = 43204,88 грн.

D^ч_kt4 =44721 грн.

D^ч_kt5 = 46319,87 грн.

D^ч_kt6 = 48045,16 грн.

Результати розрахунків чистої приведеної вартості проекту купiвлi обладнання запишемо до табл. 3.9

Таблиця 3.9

Чиста приведена вартість проекту купiвлi обладнання, грн.

Показники	Життєвий цикл проекту
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	6-й рік
Рух чистих грошових потоків Dчkt	35581,98	41730,64	43204,88	44721	46319,87	48045,16
Коефіцієнт дисконтування kдt	0,9174	0,8417	0,7722	0,7084	0,6499	0,5963
Чиста приведена вартість Счt	41181,15	38351,42	35800	33508,24	31462,16	29648,01
Загальна чиста приведена вартість проекту Сч	209950,98

С_ч = 209950,98 грн.

Лізинговий платіж за отримання обладнання в лізинг сплачується лiзингоодержувачем щорічно в сумі, що зазначена в договорі лізину. Річна сума лізингового платежу розраховується за формулою:

(3.16)

де P_лt - сума щорічного лізингового платежу у t-му році;

C_зt - залишкова вартість об'єкта лізингу у t-му розрахунковому році;

M_t - лізингова маржа у t-му розрахунковому році.

Величина лізингової маржі, що являє собою прибуток лiзингодавця. визначається за формулою:

(3.17)

d_л - ставка лізингової маржі.

М₁ = 2552,64 грн.

М₂ = 2169,74 грн.

М₃ = 1844,28 грн.

М₄ = 1567,64 грн.

М₅ = 1332,49 грн.

М₆ = 1132,62 грн.

Річна сума лізингового платежу розраховується за формулою:

(3.18)

Р_лt1 = 26038,33 грн.

Р_лt2 = 22710,08 грн.

Р_лt3 = 19881,07 грн.

Р_лt4 = 17476,4 грн.

Р_лt5 = 15432,44 грн.

Р_лt6 = 13695,08 грн.

Після податкова вартість лізингового платежу Рⁿ_л розраховується як:

(3.19)

Рⁿ_лt1 = 9528,75 грн.

Рⁿ_лt2 = 17032,56 грн.

Рⁿ_лt3 = 14910,8 грн.

Рⁿ_лt4 = 13107,3 грн.

Рⁿ_лt5 = 11574,3 грн.

Рⁿ_лt6 = 10271,31 грн.

Річний рух грошових витрат підприємства, що відносяться до лізингу обладнання, розраховується за формулою:

D_лt = Рⁿ_лt + C_k (3.20)

де D_лt - річний рух засобів (витрат) при придбанні обладнання в лізинг у t-у поточному році;

Рⁿ_лt - річна пiсляподаткова вартість лізингового платежу t-го поточного року;

C_k - можлива вартість купiвлi обладнання наприкiнцi контракту лізинг.

D_лt1 = 19528,74 грн.

D_лt2 = 17032,56 грн.

D_лt3 = 14910,80 грн.

D_лt4 = 13107,31 грн.

D_лt5 = 11574,34 грн.

D_лt6 = 49043,3 грн.

C_k = 38771,990 грн.

Чиста приведена вартість лізингу обладнання С^л_чt t-у поточному році визначається за формулою:

С^л_чt = D_лt k_дт (3.21)

С^л_ч1 = 17916,28 грн.

С^л_ч2 = 14335,96 грн.

С^л_ч3 = 11513,87 грн.

С^л_ч4 = 9285,54 грн.

С^л_ч5 = 7522,52 грн.

С^л_ч6 = 29242,92 грн.

С^л_ч = С^л_чt

С^л_ч = 89817,09 грн.

Результати розрахунків чистої приведеної вартості проекту лізингу обладнання запишемо в табл. 3.10.

Таблиця 3.10 Розрахунок руху грошових потоків і чистої приведеної вартості лізингу устаткування, грн

Показники	Життєвий цикл проекту
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	6-й рік
Лізингова маржа Мt	2552,64	2169,74	1844,28	15 67,64	1332,49	1132,62
Лізинговий платіж Рлt	26038,33	22710,08	19881,07	17476,4	15432,45	13695,08
Післяподаткова вартість лізингового платежу Рnлt	19528,75	17032,56	14910,8	13107,30	11574,33	10271,31
Можлива кінцева вартість обладнання Сk						38771,99
Рух грошових витрат, відносяться до лізингу Dлt	19528,75	17032,56	14910,8	13107,30	11574,33	49043,23
Коефіцієнт дисконтування kдт	0,9174	0,8417	0,7722	0,7084	0,6499	0,5963
Чиста приведена вартість Слчt	17916,28	143 35,96	115 13,87	9285,54	7522,52	29242,92
Загальна чиста приведена вартість проекту лізингу Слч	89817,09

З табл. 3.10 видно що загальна чиста приведена вартість проекту лізингу становить 89817,09 грн., що на 120133,89 грн. менше ніж придбання обладнання в кредит.

С_ч > С^л_ч (209950,98 > 89817,09)

Методом порівняння загальної чистої приведеної вартості проекту за рахунок кредиту банку i придбання обладнання в лізинг встановлено, що загальна чиста приведена вартість в лізинг значно менша ніж при придбанні обладнання за рахунок кредиту банку. Тому найбільш оптимальною формою фінансування інвестиційного проекту придбання підприємством обладнання є лізинг.

3.3 Визначення методу нарахування амортизації

Серед джерел самофінансування амортизаційні відрахування посідають одне з головних місць, оскільки існує синхронність між оборотом основних фондів і амортизаційними відрахуваннями, що дає можливість зменшити ризики пов'язані з операційною діяльністю. Амортизаційні відрахування в більшій мірі ніж прибуток можуть стати опорою фінансової стійкості підприємства у відтворенні основних фондів. Амортизація дає можливість знизити втрати підприємства, що дуже важливо в умовах ринку, за рахунок стимулювання, яке полягає в тому, щоб використовувати основні фонди як можна більш тривалий час, що дасть можливість виготовити більше готової продукції і накопичити більшу суму амортизаційних відрахувань.

Амортизаційної політика підприємства-це складова частина загальної політики формування власних фінансових ресурсів, що полягає в управлінні ними з метою реінвестування у виробництво.

Оптимально сформована амортизаційна політика у виробничих і відтворювальних процесах відіграє важливу роль як на окремо взятому підприємстві, так і в масштабах національної економіки в цілому. Удосконалення амортизаційної політики - одне з найважливіших напрямів діяльності держави у сфері реформування економіки, що сприяє збереженню, технічного переозброєння та подальшого розвитку виробництва, успішної реалізації науково-дослідного потенціалу підприємств. Невідповідність амортизаційної політики реальним процесам, що протікають в економіці, призводить до деформацій в обороті основного капіталу, уповільнення у введенні нової і виведення фізично і морально застарілої техніки та інших негативних наслідків.

Сучасна амортизаційна політика держави характеризується наявністю тенденцій лібералізації. Відповідно до чинного законодавства підприємствам дозволено самостійно визначати термін корисного використання основних фондів і нематеріальних активів у відповідності положень податкового законодавства та з урахуванням класифікації основних фондів; вибирати спосіб нарахування амортизації по однорідних об'єктів амортизується майна; застосовувати спеціальні прискорені або знижені норми амортизації у випадках, передбачених законодавством; також передбачена можливість призупинення нарахування амортизації (наприклад, при реконструкції та модернізації основних фондів за рішенням керівника підприємства, а також при переведенні їх на консервацію).

Можливість оптимізації амортизаційних сум дозволяє підприємству цілеспрямовано впливати на фінансові результати виробництва і господарську стійкість підприємства.

Амортизаційна політика господарюючого суб'єкта закріплюється в обліковій політиці, прийнятої на підприємстві щорічно, і реалізується у двох напрямках обліку - бухгалтерському та податковому - амортизуються об'єктів основних фондів і нематеріальних активів.

При впровадженні на аналізованому підприємстві нового обладнання доцільно розрахувати величину амортизаційних відрахувань для нього, з метою максимально швидкого амортизації об'єкта. Отже необхідно вибрати найбільш ефективний метод нарахування амортизації виходячи з конкретних потреб виробництва.

Для нарахування амортизації на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» застосовується прямолінійний метод, при якому сума амортизаційних відрахувань не змінюється протягом усього строку корисного використання.

Необхідно провести порівняльний аналіз різних методів нарахування амортизації з метою встановлення найбільш прийнятного при вартості даного обладнання ОСП-30 - 154 000 грн., ліквідаційної вартості 5000 грн. і строк корисного використання 6 років.

У табл. 3.11 проведений розрахунок нарахування амортизації прямолінійним методом.

Таблиця 3.11

Розрахунок амортизаційних відрахувань прямолінійним методом

Роки	Розрахунок	Величина аморт. відрахувань	Накопичена амортизація	Балансова вартість
0				154000
1	(154000-5000)/6	24833,3	24833,3	129166,7
2	(154000-5000)/6	24833,3	49666,6	104333,4
3	(154000-5000)/6	24833,3	74499,9	79500,1
4	(154000-5000)/6	24833,3	99333,2	54666,8
5	(154000-5000)/6	24833,3	124166,5	29833,5
6	(154000-5000)/6	24833,3	149000	5000
	Всього	149000

За даними табл. 3.11 видно, що протягом усього строку корисного використання сума амортизаційних відрахувань не змінюється і становить 24833,3 грн.

Переваги даного методу являється простота розрахунку та рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує співставленість вартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний знос, відмінності виробничої потужності основних засобів в різні роки їх експлуатації та необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Наступний розглянутий метод нарахування амортизації - кумулятивний метод. Розрахунок проводитися в табл. 3.12.

Таблиця 3.12

Розрахунок амортизаційних відрахувань кумулятивним методом

Роки	Розрахунок	Величина аморт. відрахувань	Накопичена амортизація	Балансова вартість
0				90000
1	6/21*149000	42571,43	42571,43	111428,57
2	5/21*149000	35476,19	78047,62	75952,38
3	4/21*149000	28380,95	106428,57	47571,43
4	3/21*149000	21285,71	127714,29	26285,71
5	2/21*149000	14190,48	141904,76	12095,24
6	1/21*149000	7095,24	149000,00	5000,00
	Всього	149000,00

За даними табл.. 3.12 можна побачити, що за перший рік використання обладнання відрахування за новим устаткування складуть 42571,43 грн. Загальна сума амортизаційних відрахувань становитиме 149000,00 грн.

Розрахуємо амортизаційні відрахування наступним методом - методом зменшення залишкової вартості. Дані занесемо в таблицю 3.13.

Норма амортизації в даному випадку складе 0,435.

Таблиця 3.13 Розрахунок амортизаційних відрахувань методом зменшення залишкової вартості

Роки	Розрахунок	Величина аморт. відрахувань	Накопичена амортизація	Балансова вартість
0				154000,00
1	0,435*154000	66990,00	66990,00	87010,00
2	0,435*87010,00	37849,35	104839,35	49160,65
3	0,435*49160,65	21384,88	126224,23	27775,77
4	0,435*27775,77	12082,46	138306,69	15693,31
5	0,435*15693,31	6826,59	145133,28	8866,72
6	0,435*8866,72	3857,02	148990,30	5009,70
	Всього	148990,30

Останній розглянутий метод розрахунку амортизаційних відрахувань - виробничим методом.

Для розрахунку цим методом необхідно для початку підрахувати обсяг виробленої продукції за рік і за весь очікуваний період використання даного обладнання.

Очікуваний випуск продукції в місяць, виходячи з фонду робочого часу в 23 дні становитиме - 719,9кг, слідчо на рік - 8638,8кг. Кількість продукції за шість років, таким чином, складе 51832,8кг. Передбачається, що продукція на протязі всього терміну, буде випускатися рівномірно, в однаковій кількості. Розрахунок зроблений у табл. 3.14.

Таблиця 3.14

Розрахунок амортизаційних відрахувань виробничим методом

Роки	Розрахунок	Величина аморт. відрахувань	Накопичена амортизація	Балансова вартість
0				154000
1	(154000-5000)/ ( 51832,8/8638,8)	24833,3	24833,3	129166,7
2	(154000-5000)/ ( 51832,8/8638,8)	24833,3	49666,6	104333,4
3	(154000-5000)/ ( 51832,8/8638,8)	24833,3	74499,9	79500,1
4	(154000-5000)/ ( 51832,8/8638,8)	24833,3	99333,2	54666,8
5	(154000-5000)/ ( 51832,8/8638,8)	24833,3	124166,5	29833,5
6	(154000-5000)/ ( 51832,8/8638,8)	24833,3	149000	5000
	Всього	149000

Аналіз даних табл. 3.14 показав, що при заданих умовах однакової кількості випущеної продукції протягом усього строку корисного використання нового обладнання, нарахування амортизації виробничим методом нічим не відрізняється від нарахування амортизаційних відрахувань прямолінійним методом.

Для оцінки отриманих результатів занесемо отримані дані в табл. 3.15.

Таблиця 3.15

Порівняння результатів використання методів нарахування амортизації

Показники	Амортизаційний метод
	Прямолінійний метод	Метод зменшення залишкової вартості	Кумулятивний метод	Виробничий метод
Виручка від реалізації продукції, грн.	203011,8	203011,8	203011,8	203011,8
Собівартість, у т. ч.: Амортизація за 1 рік, грн.	148500,97 24833,3	148500,97 42571,43	148500,97 37849,35	148500,97 24833,3
Оподатковуваний прибуток, грн.	47310,83	41419,92	41100,83	47310,83
Податок, грн.	29677,53	11939,4	16661,48	29677,53
Чистий прибуток, грн.	6825,83	2746,06	3832,14	6825,83

За даними табл. 3.15 видно, що найбільший чистий прибуток буде отримано при використанні прямолінійного та виробничого методів нарахування амортизації і складе вона 6825,83 грн. Отже, найбільшу вигоду підприємству принесуть використання одного з цих методів нарахування амортизації, оскільки за цим методам амортизаційні відрахування на початку амортизаційного періоду будуть мінімальні.

Таким чином для підвищення ефективності використання основних засобів було розраховано:

1. Обґрунтування економічної ефективності введення в експлуатацію нового обладнання, економічна ефективність від якого за рік складе 54510 грн, які згодом можна використати для придбання нового або відновлення вже наявного устаткування.

2. Вибір оптимального варіанту джерела фінансування інвестиційного проекту. Був проведений порівняльний аналіз придбання нового обладнная в кредит від Райффайзен банк Аваль та за рахунок лізингу лізингової компанії ООО «Ленд-ліз». Методом порівняння загальної чистої приведеної вартості проекту встановлено, що загальна чиста приведена вартість в лізинг менша на 120133,89 ніж при придбанні обладнання за рахунок кредиту банку. Тому найбільш оптимальною формою фінансування програми придбання підприємством обладнання є лізинг.

3. Визначення методу нарахування амортизації. Найбільший чистий прибуток буде отримано при використанні прямолінійного та виробничого методів нарахування амортизації і складе він 6825,83 грн. Отже, найбільшу вигоду підприємству принесуть використання одного з цих методів нарахування амортизації, оскільки за цим методам амортизаційні відрахування на початку амортизаційного періоду будуть мінімальні.

ВИСНОВКИ

Актуальність розглянутої теми полягає в тому, що ефективне використання основних фондів підприємства є запорукою успішного його функціонування. Постійне оновлення та модернізація основних фондів дозволить збільшити потенціал підприємства і зможе зробити його продукцію конкурентоспроможною, а підприємству допоможе адаптуватися у мінливих умовах ринкового середовища.

Об'єкт дослідження даної роботи - виробниче підприємство ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод».

У роботі була проаналізована діяльність підприємства в період 2006-2010 років у цілому і ефективність використання основних фондів як приватне.

У результаті проведених досліджень роботи підприємства були встановлені наступні результати:

- виручка від реалізації за аналізований період збільшилася на 64315,2 тис. грн. (185%), слідчо збільшилася і чистий прибуток, склавши 82462 тис. грн. у 2010, що на 53596,3 тис. грн. більше ніж за аналогічний період 2006 року;

- витрати на оплату праці зросли на 75% в порівнянні з 2006 роком, відхилення склало 2186,2 тис. грн.;

- дебіторська заборгованість зросла на 46,1%, а кредиторська незначно знизилася - 1,38%.

У зв'язку з модернізацією виробництва в цілому та основних фондів зокрема кількість співробітників у період з 2006 року по 2010 рік скорочується на 31 працівника.

Аналіз основних фондів за основними показниками показує, що за аналізований період кількість основних фондів у вартісній формі за весь період неухильно зростає. Відхилення в 2010 році склало:

- у групі «Будинки, споруди та передавальні пристрої» - 5386 тис. грн. (89,04%);

- у групі «Машини та обладнання» - 6629,8 тис. грн. (142,79%);

- у групі «Транспортні засоби» - 1849,8 тис. грн. (78,35%);

- у групі «Інструменти,прилади, інвентар» - 342,3 тис. грн. (112,34%);

- у групі "Інші основні засоби» - 777,5 тис. грн. (697,3%);

- у групі «Малоцінні необоротні матеріальні активи» - 230,2 тис. грн. (264,66%).

У цілому відхилення по всіх основних фондів склало 15200,1 тис. грн. або 121,31%. Така тенденція до збільшення свідчить про стабільну роботу підприємства і прагненні глав підприємства до більшого краще пристосування підприємства до мінливих умов ринку.

Аналіз таких показників як фондомісткість, фондовіддача, фондоозброєність і рентабельність показав, що:

- фондомісткість підприємства є дуже високою і становить 1,44 грн. до кінця 2010 року;

- фондовіддача, як зворотний показник фондомісткості є дуже низькою - 0,69 грн.;

- у зв'язку з великою кількість основних фондів і малою кількістю виробничо - промислового персоналу фондоозброєність підприємства дуже висока і становить 95,31 тис. грн. / на людину;

- рентабельність за 5 років зросла на 1,3% і до кінця 2010 року склала 5,24%.

Для збільшення обсягів виробництва і як наслідок отримання більшого прибутку необхідно впровадження у виробничий процес нового обладнання, яке дозволило б диверсифікувати виробничий процес.

Для досягнення цієї мети пропонується використовувати інноваційне обладнання для вилову казеїнових частинок і сирного пилу ОСП-30. Використання даного обладнання буде сприяти:

- отриманню додаткової маси напівфабрикатів у вигляді сирного пилу, яку згодом можна використовувати для отримання готової продукції - плавленого сиру;

- додатковому очищенню сироватки, що дозволить скоротити час простою обладнання для його очищення.

Отриманий ж чистий прибуток у розмірі 54510 грн. можна використати для придбання нового устаткування або ж для обслуговування та модернізації вже існуючого.

Для придбання обладнання для вилову казеїнових частинок і сирного пилу ОСП-30 проведений розрахунок оптимального варіанту джерела фінансівання інвестеційного проекту за рахунок лізингу лізингової компанії ООО «Ленд-ліз» або в кредит від Райффайзен банк Аваль. Методом порівняння загальної чистої приведеної вартості проекту встановлено, що загальна чиста приведена вартість в лізинг менша на 120133,89 грн. ніж при придбанні обладнання за рахунок кредиту банку. Тому найбільш оптимальною формою фінансування програми придбання підприємством обладнання є лізинг.

На результат діяльності підприємства істотно впливає вибір амортизаційної політики, як одного з джерел самофінансування. Вибір більш підходящого методу нарахування амортизації буде сприяти отриманню додаткових коштів для забезпечення потреб підприємства. При проведенні порівняльного аналізу різних методів нарахування амортизації було встановлено, що при використанні прямолінійного та виробничого методу амортизації отримується чистий прибуток підприємства складе 6825,83 грн., Отже на підприємстві рекомендується використовувати саме один з цих методів нарахування амортизації.

У цілому ж характеризуючи підприємство можна сказати, що ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» є великим виробничим підприємством у своєму регіоні, практично не має конкурентів за виробничими потужностями. Збільшення кількості основних фондів поза сумнівом говорить про прагнення підприємства зміцнити свої позиції в складних ринкових умовах.

Список використаних джерел

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 15 грудня 2010 р. №334/2010-ВР, у редакції Закону України від 22 травня 2010 р. №283/2010-ВР, зі змінами і доповненнями.

Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 р. №723/97-ВР, у редакції від 16 січня 2004 р.

Концепція амортизаційної політики від 7 березня 2001 р. №169/2001.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. №92.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 р. №181.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «зменшення корисності активів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 р. №817.

Указ Президента України «Про концепцію амортизаційної політики» від 7 березня 2008 р.№169/2008.

Автономов В. Введение в экономику. - К: "ВИТА-ПРЕСС", 2003г. -541с.

Афонін И. В. Управление, развитие предприятия: Учеб. Пособие. - М., 2002.

Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Финансовый анализ. -- М.: ДИС, 2004.-120с.

Сугоняко О.А. Аналіз фінансового стану підприємства і шляхи його оздоровлення// - Фінанси України №3, 2002.

Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 143с.

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа - М.: Финансы и статистика, 2000. - 431с.

Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. -К.: ЛИБІДЬ, 2002.-491с.

Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: НИКА-ЦЕНТР, 2003.- 118с.

Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. Економічний аналіз: Навч. посібник/ за ред. Чумаченка М.Г. - К.: - 2003. - 540 с.

Ван Хори Дме К. Основы управления финансами: Учебник: Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 2001. - 800с.

Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 524с.

Волков О. И. Экономика предприятия. Учебник. - М.: Инфра-М, 2005 г. 285с.

Воронцовский А. В. Управление рисками: Учеб. пособие. - Спб., 2004.

Глазунов В. Н. Анализ финансового состояния предприятий // Финансы. 2004.-№2.

Господарський кодекс України від 10.01.2003 р. № 436-IV // zakonl.rada.gov.ua

Грузинов В. П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие -2-е издание. - Москва: Финансы и статистика, 2000. - 208 с.

Гусев А. В., Глебова О.П., Сычева И.В. Принципы и методы моделирования безубыточности деятельности предприятия. - Аудит и финансовый анализ. 2004. № 2.- с. 19-22.

Дейли Дж. Эфективное ценообразование - основ конкурентного преимущества. - М., 2004.

Економіка виробничого підприємства: Навч. Посібник / За ред.. И.М. Петровича. - 2-ге вид., пер. Та доп. - К., 2002.

Економіка підприємства: Навч. Посібник / За ред.. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. - 431с.

Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу фінансового стану підприємстві в Україні та за кордоном // Економіка, фінанси, право. -- 2003. --№ 5.

Зайчев Н. Л. Экономика промышленного предприятия: Учебние. - 4-те узд., пер. И доп. -М., 2002.

Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 300с.

Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч.(для студ. Вищ. Навч. закл.) / о. С. Іванілов - К.: Центр учбової літератури, 2009. 728с.

Ковалев В. В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 2003.-- 512с.

Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 213с.

Ковбасюк М.Р. «Аналіз фінансових результатів». - Гроші та кредит. №3, 2001.--41с.

Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы - М.: Финансы, 2003. - 412с.

Конрад Карлберг. Бизнес-анализ с помощью Ехсеl. -- К.: Диалектика, 2006. - 416с.

Крейнина М. Н. Финансовое состояние предприятий: Методы оценки. -- М.: ДИС, 2004.--224с.

Криворучко М.І., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів -К.: "Феникс", 2003. - 397с.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 378 с.

Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 200с.

Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник: - К: Вища школа, 2003. - 130 с.Эклунд К. Эффективная экономика. -- Минск, 2002. - 547с.

Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства: К.: Скарби, 2002. -336с.

Осовська Г. В. Організаційні структури управління підприємствами // Вісник Житомирський державний технологічний університет. - Житомир: ЖДТУ. 2002. - №20. С.330 - 343.

Стоун Д., Хитчит К. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: Подготовительный курс/ Под общ. ред. Б.С.Лисовика и М.Б.Ярцева. -СПб.: АОЗТ “Литера плюс”, 2004. - 420 с.

Савицкая Г.А. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учебник. - М.: НП "Экоперспектива", 2002. -425с.

Основные средства: учет и амортизация: сб. норматив. док. - 6 - е изд., изм. и доп. - Минск: Информпрпесс, 2008. - 232 с

Справочник финансиста предприятия. - М.: ИНФРА-М, 2000.- 368 с.

Статистика: Курс лекций/ Харченко Л.П., Долженкова В.Г., Ионин В.Г. и др.; Под ред. к.э.н. В.Г.Ионина. - Новосибирск: Изд-во НГАЭиУ, М.: ИНФРА-М, 2004. - 310 с.

Хейнеман Н. Ф. Риск, неопределенность и прибыль. - М., 2003.

Цал-Цалко Ю. С., Холод Б.І. економіка підприємства: Навч. посібник. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - 647с.

Чепурин М.Н., Киселева Е.А., Курс экономической теории - Киров, "АСА", 2004. - 642с.

Шваб Л. І. Економіка підприємства: Навч. Посібник для студ. вищих навч.закладів. - 2-е вид. К.: Каравела, 2005. - 568с.

Шмарловская Г.: Амортизационная политика: перспективы преобразований, // ФУА ,2004,N 11 ,стр.29-31.

Размещено на Allbest.ru