Економічні основи відтворення основних засобів підприємства і їх структура (на прикладі ПрАТ Шпалерна фабрика "Едем")

Рис.2.5. Структура обсягів імпортних операцій в розрізі країн в ПРАТ «Едем» у 2009 році

Як показує аналіз графіку, наведеного на рис.2.6, питома вага обсягів вартості експорту з рівня 85, 5% у 2007 році знизилась до рівня 80,4% у 2008 році, та зросла до рівня 98,1% у 2010 році, тобто практично весь обсяг реаліза-ції шпалер ПРАТ «Едем» іде на зовнішній ринок.

Рис.2.6. Динаміка питомої ваги експорту в загальному обсязі реалізації продукції ПРАТ «Едем» у 2007 - 2010 роках

В табл. 2.5 наведені результати розрахунків податковогое навантаження на діяльність ПРАТ «Едем» у 2007 -2010 рр.. Як показує аналіз даних, наведе-них в табл.2.5:

- за рахунок високої питомої ваги експорту та бюджетного відшкодуван-ня експортного ПДВ сумарна сплата податків в бюджет з рівня+15,1 млн.грн. у 2007 році змінилася на доходи від бюджета (-26,5 млн.грн.) у 2008 році та доходи від бюджету у розмірі (-34,2 млн.грн.) у 2009 році;

- при цьому бюджет постійно невідшкодовує ПРАТ «Едем» все більшу суму експортного ПДВ з рівня -1,77 млн.грн. у 2007 році до рівня -11,45 млн. грн. у 2008 році та до рівня -23,3 млн.грн. у 2009 році, яка продовжує рахува-тися як борг за державою;

- частка недоотриманого прибутку за рахунок боргу відшкодування ПДВ державою зростала від рівня 4,25% чистого прибутку до рівня 80,58% у 2009 році, що відповідно знижує дохідність акціонерів ПРАТ «Едем».

- у 2010 році бюджетний борг по невідшкодованому ПДВ у сумі -12, 88 млн.грн. оформлений у вигляді державних облігацій (облігації ПДВ), які будуть погашені 10 траншами на протязі 5 років (див.табл.2.5).

Таблиця 2.5 Основні податки в діяльності ПРАТ «Едем» у 2007 - 2010 рр.

2.1.2 Аналіз динаміки собівартості продукції підприємства

Для аналізу процесу формування собівартості продукції в дипломному проекті досліджений технологічний процес виготовлення шпалерів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем».

Шпалери на паперовій основі виготовляються рулонами довжиною 10,05, 15,00 м. та шириною 530 мм.

Шпалери на основі нетканого матеріалу (флізелін) - виготовляються рулонами довжиною 10,05, 25,00, 27,5 м. та шириною 530 мм та 1060 мм.

Сировина та допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві вінілових шпалер

1. Папір для шпалер (виробництва Німеччини та Фінляндії);

2. Нетканий матеріал - флізелін (виробництва Бельгії, Німеччини);

3. Фарба водорозчинна для глибокого друку;

4. Фарба для глибокого друку по вінілу;

5. Пласти золі ПВХ (власного виробництва);

6. Пігменти для пластизолів;

7. Гранулят;

8. Гліттер;

9. Полі метилметакрилат (фонова основа або фершніт);

10. Парафін;

11. Плівка поліолефінова термоусадочна;

12. Стрічка клейка;

13. Гофроящики.

Пластизолі (ПВХ паста) власного виробництва - основна сировина для виробництва шпалер.

Сутність процесу виробництва пластизоля заключається у змішуванні рідких та сипучих компонентів до отримання однорідної маси з певними фізико - хімічними властивостями.

1. Опис технологічних стадій виробництва шпалер

Виробництво шпалер здійснюється за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Журналістів, буд. 9-ж та м. Дніпропетровськ, вул.Янтарна, буд. 51, де розташовано виробничі комплекси та склади ПРАТ Едем».

Для виготовлення готової продукції ПРАТ Едем» користувалося власним обладнанням, яке рахується на бухгалтерському рах.104 «Машини та обладнання».

Сучасні шпалеродрукувальні машини оснащені пристроєм для попереднього сушіння паперу, який складається з циліндрів, які підігрівають та охолоджують папір. Цей процес дозволяє зняти значну деформацію папіру та забезпечити більш точнішого співставлення відбитків кожного трафарету.

Лінії друку шпалер складаються з наступних вузлів:

- вузол розмотки папіру

- друкувальних секцій з сушильними камерами

- гранулятної установки

- основної сушильної печі

- вузол тиснення

- вузол обрізки кромки

- намотувальної машини

- пакувальної машини

У процесі виробництва необхідно підтримувати робочу в'язкість паст, яка відповідає вимогам техкарт.

Температура повітря у камері підігріву залежить від виду шпалер та може коригуватися у залежності від швидкості шпалеродрукувальної машини

2. Процес друкування шпалер

Папір для шпалер, з метою акліматизації, надходить до цеху не пізніше ніж за 8 часів до початку процесу виробництва.

Процес нанесення друку складається з наступних операцій:

- підготовка шпалеродрукувальної машини

- заправка паперу в машину

- нанесення друкованого малюнку на папір.

3. Підготовка шпалеродрукувальної машини

Перед початком роботи на кожну секцію встановлюються друкувальні вали. Вали повинні бути чистими, без залишків пасти та фарби. У разі необхідності витерти їх м'якою тканиною, яка змочена у розчиннику.

Попередньо, на ділянці колористики готують по встановленим рецептам пластизолі та фарби. Доводять їх в'язкості до необхідних значень, роблять колористичні проби і звіряють з контрольними пробами.

На початковій стадії друку, необхідно відрегулювати прижим між друкувальним, фарбовим та прижимним валами друкувальних секцій, подачу пласти золів та положення ракелів на кожній секції.

4. Заправка паперу у ШПМ

Встановлюється рулон паперу на вузол розмотки, закріплюється за допомогою пневматичних головок. Паперове полотно протягується від вузла розмотки через накоплювач та друкувальні секції з сушильними камерами та охолоджувальними валами.

Машина пускається на малій швидкості та здійснюється повздовжнє та поперечне співставлення малюнку.

Здійснюється регулювання прижиму валів друкувальних секцій по якості малюнку у відповідності до художнього оригіналу або контрольного відбитку, який ПрАТверджено у встановлено порядку. Поступово швидкість руху полотна збільшується до встановленої.

Заміна рулонів паперу на вузлі розмотки здійснюється шляхом склеювання полотен одного рулону з іншим на ходу при робочій швидкості руху полотна. Склеювання полотен паперу здійснюється клейкою стрічкою. Полотно попереднього рулону відсікається ножем автоматично.

5. Нанесення друкованого малюнку на папір

Нанесення друкованого малюнку на друкувальне полотно здійснюється методом високого, глибокого, трафаретного друку та комбінованим способом у відповідності з технологічними картами, які складаються на кожен вид шпалер.

6. Процес друку шпалер різними методами

6. 1 Процес друку шпалер методом трафаретного друку

Технологічний процес друку шпалер методом трафаретного друку може здійснюватись у одну або декілька стадій.

Одна стадія передбачає отримання випуклого малюнку, а декілька стадій передбачає неодноразове поступове нанесення шарів пасти з додатковим нанесенням на останній сирий шар пластизоля - гранулята. Після чого шпалери поступають в головну сушильну піч, де здійснюється сушіння та спінювання пасти разом з гранулятор при температурі 200 - 235 С. Після виходу з сушильної камери здійснюється охолодження шпалер, обрізання кромок, розкатка шпалер на рулони, пакування у термоусадочну плівку та гофроящики.

Виключно важливим при виготовленні шпалер є температурний режим у друкувальних секціях та головній сушильній камері. Значення температур залежить від фарб та паст, які використовуються, а також способів та черговості їх нанесення на шпалерне полотно.

Оптимальне значення на всіх друкувальних секціях встановлюється опитним шляхом та заносяться у технологічні карти, згідно яких здійснюються наступні запуски.

6.2 Процес друку шпалер методом комбінованого друку

Даний процес передбачає використання методів глибокого та трафаретного друку. Друк шпалер методом глибокого друку здійснюється нанесенням фонової фарби у першій друкувальній секції на паперове полотно та просушки полотна у сушильній камері цієї секції при температурі 140-180 С. Після цього шпалери поступають на наступні друкувальні секції, де здійснюються почергове нанесення на них пласти золів ПВХ та по секційна їх просушка. Потім полотно направляється у головну сушильну піч, де і здійснюється кінцеве спінювання паст при температурах 200-235 С. Після охолодження за допомогою охолоджуючих циліндрів здійснюється обрізка кромок та шпалери направляються на пакувальну машину, де здійснюється розкатування шпалер на рулони, пакування їх у термоусадочну плівку та гофроящики.

6.3 Процес друку шпалер методом глибокого друку по вінілу

Друк шпалер методом глибокого друку фарбами на водяній основі по вінілу здійснюється після нанесення через трафарет одним або декількома шарами пластизолів ПВХ та посекційної просушки покриття. Після цього шпалерне полотно поступає на наступні друкувальні секції, де здійснюється почергове нанесення водної фарби та по секційна їх просушка. Потім полотно направляється в головну сушильну піч, де здійснюється спінювання паст при температурах 200-230 С.

При виході з головної печі полотно попадає на тиснільний вал (каландер), де і здійснюється тиснення спіненого пластизоля. Завдяки низькій температурі каландера, для гарячого шпалерного полотна створюється “термошок”, який дозволяє зафіксувати на полотні малюнок каландера.

Після охолодження за допомогою охолоджуючих циліндрів здійснюється обрізка кромок та шпалери направляються на пакувальну машину, де здійснюється розкачування шпалер на рулони, пакування їх у термоусадочну плівку та гофроящики.

При формуванні собівартості продукції, згідно внутрішнього наказу, на підприємстві встановлено змішаний метод обліку витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості видів продукції (артикулів): нормативний метод, тобто пряме списання основних матеріалів по технологіч-ним нормам на кожну одиницю продукції, передільний метод для допоміжних матеріалів та інших витрат. Затверджено перелік і склад статей калькулювання:

- Витрати на придбання сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів, необхідних для виробництва готової продукції. Вартість відходів які повертаються, виключається (рах.23);

- Оплата праці основних співробітників, нарахування до соціальних фондів обов'язкового страхування (рах.23);

- Амортизація основного обладнання (рах.23);

Таблиця 2.6 Витратні норми сировини та допоміжних матеріалів при виробництві шпалер в ПрАТ «Едем»

№	назва матеріалу	норми витрат на 1000 рулонів
		ТМ Status 10,05х0,53	ТМ Status 10,05х1,06	10,05х0,53	15,00х0,53	25,00х1,06	10,05х1,06
1	Папір, кг	480-700	х	650-850	1000-1250	х	х
2	Флізелін, кг	х	1100-1300	х	х	1650-2050	650-850
3	Пластизоль ПВХ, кг	800-2300	2000-4000	300-750	800-1050	2000-3500	1000-2200
	Пластизоль ПВХ, кг (7300, 7100, 7080, 7305, 2100, 2300, 8000)	10-130		5,0-205,0	10,0-145,0	5,0-25,0	10,0-150,0
4	Фарба, кг	1,0-13,0	0,5-20,0	0,2-2,0	0,3-3,0	х	х
	Інгібітор	Х		1,5-5,0	х	х	х
	Іріодін 100	1,0-6,0		1,0-6,0	2,0-7,0	х	х
5	Пігмент, кг	х	2,0-22,0	0,5-5,0	0,0-6,0	х	1,0-50,0
6	Фершніт, кг	30-150	50,0-150,0	25-35	30-45	х	х
7	Гранулят, кг	Х		25-40	30-40	х	20,0-60,0
	Ал. Чешуйки	Х		1,0-8,0	1,5-8,0	х	2,0-12,0
8	Парафін, кг	20-80	50-150,0	20-40	30-60	50,0-120,0	25,0-65,0
9	Етикетка на рулон, шт	1235-1400	1135-1450	1250-1400	1275-1400	1280-1400	1285-1400
10	Етикетка на ящик, шт	100-220	205-240	100-120	120-165	190-300	120-150
11	Плівка п/е, кг	3,0-7,0	5,0-10,0	3,0-7,0	5,0-8,0	9,0-12,0	5,0-8,0
12	Скотч, рол.	1,7-3,5	7-9	1,7-2,8	2,5-4,0	5,0-8,0	3,0-6,0
13	Ящик, шт.	100-200	160-200	80-100	100-150	170-300	100-150
14	Ветош, кв.м.	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1

- Інші прямі витрати.

- Загально виробничі витрати (рах.91):

- оплата праці співробітників, які займаються обслуговуванням обладнання, з урахуванням витрат на їх обов'язкове страхування;

- витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання, включаючи вартість матеріалів які необхідні для підтримання обладнання у робочому стані;

- енергоресурси;

- пакувальні матеріали;

- амортизація основних засобів загально виробничого призначення;

- витрати на утримання та експлуатацію виробничих приміщень, включаючи витрати на утримання будівель, споруд та інвентарю виробничих цехів, утримання системи опалювання, каналізації та ін.;

- витрати на ремонт основних засобів, включаючи вартість використаних матеріалів, заробітну плату робітників та нарахування на обов'язкове соціальне страхування;

- витрати на удосконалення технологій та організації виробництва;

- витрати на охорону праці та техніку безпеки, охорону навколишньої середи;

- транспортно - експедиційні витрати;

- інші витрати, пов'язані з веденням виробництва.

За базу для розподілення для непрямих витрат приймається кількість готової продукції перерахунку на євро-рулон.

Також затверджено перелік і склад адміністративних витрат та витрат на збут:

- Оплата праці адміністративно - збутового персоналу з урахуванням витрат на їх обов'язкове страхування;

- Витрати на відрядження;

- Витрати на утримання та ремонт адміністративних приміщень, обладнання адміністративного призначення;

- Місцеві податки;

- Банківські послуги;

- Витрати на утримання легкового транспорту;

- Витрати на рекламу та маркетинг;

- Витрати на транспортно - експедиційні послуги;

- Інші витрати загально виробничого призначення та витрати пов'язані із збутом продукції.

Транспортно - заготівельні витрати на підприємстві обліковуються у відповідності до П(С)БО 9 «Запаси». Дані витрати загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів - 200. Сума транспортно - заготівельних витрат щомісячно розподіляється між сумою залишків запасів на кінець звітного періоду та сумою запасів, які вибули за звітній місяць.

До складу загально виробничих витрат (рах.91) підприємство відносить наступні витрати: витрати на оренду газових балонів; заробітна плата та нарахування на заробітну плату майстрів, вантаж-ників, карщиків, механіків та ін.; знос МШП (ТМЦ загально виробничого призначення (вали, лічиль-ники газу та ін.); знос ОФ (складів, цехів, станків та ін.); інформаційно-консульта-ційні послуги (пошук та відстеження вагонів, підключення до електронних стандартів (для ВТК) та ін.); дослідження хімічної сировини та готової продук-ції щодо безпеки; лампи та освітлювальні прилади; матеріали; гофроящики; енергоресурси (вода, електроенергія, газ); матеріали на пуско - налагоджуваль-ні роботи; матеріали на експериментальні роботи; МШП (шаблони, інструмент-ти, вогнегасники, засоби захисту); відходи виробництва; технічне обслугову-вання газопроводів; оформлення документів; пожежна охорона; перевірка інструментів (центр стандартизації ВТК); послуги Променерговузла; диспет-черизація на митному терміналі; ремонт ОФ; санітарно - гігієнічні висновки по якості ввезеної сировини; сертифікація (торгівельно-промислова палата); спец-одяг; митний збір по ВМД; транспорті витрати (перевезення сировини, вивіз відходів); експертиза імпортних ТМЦ.

Таблиця 2.7 Калькуляція на виробництво шпалер артикул 162-12 (1 категорії) у 2007 - 2010 рр.

Таблиця 2.8 Склад та динаміка операційних витрат ПрАТ «Едем» у 2007 - 2010 рр.

2.1.3 Аналіз динаміки прибутку підприємства

В табл.2.7 та на графіках рис.2.7 - 2.9 наведені результати аналізу процесу формування прибутку підприємства ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр. за бухгалтерсько - податковим алгоритмом:

- Валовий прибуток від реалізації (сальдо чистих доходів від реалізації та собівартості реалізуємої продукції);

- Сумарний операційний прибуток;

- Сумарний операційно -фінансовий прибуток до оподаткування;

- Чистий прибуток після оподаткування.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.7, в реалізації шпалер має місце сезонний характер періодичного паддіня обсягів продажу у 1 кварталі кожного року, який реалізується в сезонному характері квартального рівня прибутку підприємства, який не перевищує 20 млн.грн. за квартал.

Рис.2.7. Поквартальна динаміка валових доходів та прибутку до оподаткування в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Таблиця 2.7

Аналіз динаміки прибутку ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.2.8. Поквартальна динаміка валових витрат в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.2.9. Динаміка формування прибутку «валовий прибуток від реалізації» до «чистий прибуток після оподаткування» в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

2.1.4 Аналіз динаміки рентабельності роботи підприємства

В табл.2.8 та на графіках рис.2.10 - 2.11 наведені результати аналізу рен-табельності діяльності підприємства ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр. за наступними показниками:

- рентабельність сумарних активів підприємства та власного капіталу по чистому доходу від реалізації;

- рентабельність власного капіталу та ефективності продажів продукції по чистому прибутку після оподаткування.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.11, рівень основного по-казника - рентабельності власного капіталу по чистому прибутку від реалізації (ROE) в ПрАТ «Едем» знаходиться на рівні 18 - 26%, що перевищує депозитну норму доходності капіталів при вкладенні їх в банк, тобто підприємство є інвес-тиційно привабливим для залучення інвестицій зовнішнього капіталу.

Табл.2.8 Рентабельність роботи ПрАТ Шпалерна фабрика « Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.2.10. Динаміка рентабельності активів та власного капіталу ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» по чистому доходу від реалізації продукції у 2007 - 2010 рр.

Рис.2.11. Динаміка рентабельності власного капіталу та продажів продукції в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» по чистому прибутку після оподаткування у 2007 - 2010 рр.

2.2 Аналіз економічної ефективності використання виробничих фондів підприємства

2.2.1 Аналіз ефективності використання основних засобів

Склад основних засобів ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» включає (табл.2.9):

- офісні, виробничі, складські приміщення;

- земельні ділянки;

- машини та обладнання для виробничих процесів;

- інші основні засоби

Таблиця 2.9Динаміка структури основних засобів ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем»

У досліджуємому періоді ПрАТ «Едем» використовувало у своїй діяльності офісні, виробничі, складські приміщення за адресами:

- м. Дніпропетровськ, вул.Журналістів, буд. 9-ж Будівля власного виробничого комплексу (Згідно права власності №119509САА від 16.03.05р, площею - 3,4398га та 0,1214га зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:04:018:0023 відповідно з планом земельної ділянки) згідно договорів оренди земельної ділянки від 22.01.02р., від 26.05.05р.. Підставою для передачі земельних ділянок в оренду є рішення міської ради від 20.12.01р. № 3290, від 20.04.05 №366/26). Власні приміщення: цех 7671,4 кв.м. з прибудовами, склади 3153,2 кв.м..

- м. Дніпропетровськ, вул.Янтарна, буд. 51. Згідно угоди оренди нежилого приміщення № 1/061 від 26.06.2001р., (додаткова угода №1 від 20.12.2003р., якою продовжено сторок дії договору) з ПП Самійленко Г.Г., загальною площею 12775,0 кв. м. в т.ч. цех-1178,7мкв, цех-396,9м.кв, цех-3358,0м.кв, цех-381,2м.кв) Вартість: 41000 в місяць з ПДВ.

Відомості про земельні ділянки:

-3,4398га та 0,1214га землі вул.Журналістів, буд. 9-ж (договор оренди земельної ділянки від 22.01.2002р., від 26.05.05р.), розташовано власний цех по виробництву та склад легкозаймистих рідин.

-0,2506га землі вул.Набережна Перемоги буд.26-А (договор оренди зе-мельної ділянки від 21.05.2008р.), розташовано власний торговельний комп-лекс, який не введено в експлуатацію. Згідно бухгалтерського обліку станом на 01.04.09р. по рахунку 151 «Капітальне будівництво» у ПРАТ «Едем» рахується дебетове сальдо у сумі 15 955 028,24 грн.

ПРАТ “Едем” має два виробництва по виготовленню вінілових шпалер. Перше виробництво створене у 1998 році. На початку 2002 року було здійснено запуск другого технологічного комплексу. У І кварталі 2006 року була введена в експлуатацію нова технологічна лінія для друку шпалер методом гарячого тиснення (табл.2.10).

Таблиця 2.10 Склад основних фондів ПРАТ «Едем» [58]

№ зп	Найменування ОЗ 1 групи	Бух.рах	Метод нарахування амортизації	Группа ПО	Вартість ОЗ на 01.04.09р, грн,
	1. ШПАЛЕРНА ФАБРИКА № 1 Вул. ЯНТАРНА, 51
	АДМІНІСТРАТИВНА БУДІВЛЯ
1	Комп'ютерна мережа в АБК Янтарна, 51	103	Податковий	Перша	23 064,35
2	Сходові обгороджування АБК Янтарна, 51	103	Податковий	Перша	35 833,33
3	Охоронна система АБК Янтарна, 51	103	Податковий	Перша	28 923,22
4	Система центральн кондіцион Янтарна, 51	103	Податковий	Перша	134 313,87
5	Установка тіл номер "Оптіма" АБК Янтарна, 51	103	Податковий	Перша	2 200,00
6	Установка тіл номер Укртелеком АБК Янтарна, 51	103	Податковий	Перша	1 466,67
7	КПП № 1 (Янтарна)	103	Податковий	Перша	15 070,07
8	Оптоволоконна лінія зв'язку	103	Податковий	Перша	41 424,22
	ЦЕХ № 1 ЯНТАРНА, 51 СПОРУДИ
9	МІНІ-АТС	103	Податковий	Перша	7 910,83
10	Пріточно-витяжная установка вспомог помещ	103	Податковий	Перша	53 897,25
11	Система охорони цеху №1	103	Податковий	Перша	7 390,84
12	Цех №1 Янтарна, 51	103	Податковий	Перша	127 814,76
	2. ШПАЛЕРНА ФАБРИКА № 2 УЛ ЖУРНАЛІСТОВ 9
13	Комп'ютерна мережа в АБК на Журналістів	103	Податковий	Перша	10 546,70
14	КПП № 2 (Журналістів)	103	Податковий	Перша	196 231,91
15	Лінії електропередачі	103	Податковий	Перша	27 008,96
16	Под'ездн железнод гілка 1	103	Податковий	Перша	7 637,15
17	Под'ездн железнод гілка 2	103	Податковий	Перша	25 000,00
18	Пріточно-витяжная установка ( КПП 2 і вистав зал)	103	Податковий	Перша	35 633,88
19	Склад готової продукції і АБК	103	Податковий	Перша	1 448 432,92
20	Склад ЛВЖ і ГЖ	103	Податковий	Перша	349 277,08
21	Трансформаторна підстанція	103	Податковий	Перша	13 629,87
22	Установка телефонних номерів	103	Податковий	Перша	1 466,67
23	Цех № 2 (Журналістів)	103	Податковий	Перша	2 138 297,43
	ВСЬОГО вартість ОЗ групи 1	4 732 471,98

Рис.2.12. Динаміка змін обсягів власного капіталу як джерела в формуванні необоротних та оборотних активів підприємства ПрАТ «Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.2.12. Оцінка участі власного капіталу в формуванні необоротних та оборотних активів підприємства ПрАТ «Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

На рис.2.12 - 2.13 наведені результати аналізу оцінки участі власного капіталу в формуванні необоротних та оборотних активів підприємства ПрАТ «Шпалерна фабрика «Едем».

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.12 - 2.13:

- єдиним джерелом формування всіх статей необоротних активів підпри-ємства у 2007 - 2010 рр. є власний капітал;

- при політиці власників підприємства капіталізації прибутку в фонди розвитку підприємства, питома вага участі власного каптіалу в формуванні оборотних фондів підприємства з рівня 27,7% у 2007 році зросла до рівня 56,1% у 2010 році.

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [3] у досліджуємому періоді 2007 -2010 рр. основні засоби підприємства були структурно розподілені на 4 групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Основним класифікаційним признаком розподілу основних засобів на 4 групи було законодавче встановлення різних норм амортизації - поступового віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених законом [3].

Податкові обмеження на норми амортизації по групам були встановлені у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду поквартально в такому розмірі [3]:

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків.

Підприємство - платник податку на прибуток мав право прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують вищенаведених норм.

Окрім цього, згідно статті 8.7.1 закону [3], платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Ці 2 джерела - фонд амортизаційних відрахувань та 10% фонд поліпшення, модернізації та ремонту основних засобів - були основними фондами внутрішніх інвестицій підприємства на відновлення основних фондів за рахунок неоподатковуємої податком на прибуток частки доходів підприємства від реалізації продукції (послуг).

На рис.2.14 - 2.17 наведена динаміка показників діяльності та руху основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 -2010 рр. як вихідні дані для аналізу ефективності відтворення основних засобів на підприємстві.

Рис.2.14. Структура необоротних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 році

Рис.2.15. Структура необоротних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2008 році

Рис.2.16. Структура необоротних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2009 році

Рис.2.17. Структура необоротних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2010 році

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.14 - 2.17, в структурі не-оборотних активів підприємства основні засоби у 2009 -2010 рр.мають питому вагу 43,5 -50%, інші необоротні активи - це довгострокова фінансова допомога основному акціонеру підприємства та податкова переплата податку на прибу-ток, тобто пасивна група невиробничих необоротних коштів.

На рис.2.18 - 2.19 наведена структура та динаміка залишкової вартості груп основних засобів в необоротних активах та амортизаційних відрахувань по групам основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 -2010 рр.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис. 2.18 - 2.19, основні засоби по групі 3 є пріоритетною групою, залишкова вартість яких зросла з рівня 7 млн.грн. на кінець 2007 року до рівня 15 млн.грн. на кінець 2010 року. Залишкова вартість основних засобів по іншим групам в ПрАТ «Едем» підпримується на стабільному рівні або знижується. 3 Група основних засобів з рівнем амортизації 6% на квартал є основним джерелом амортизаційного фонду відновлення основних засобів на підприємстві.

Рис.2.18. Динаміка залишкової вартості груп основних засобів в необоротних активах ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 -2010 рр.

Рис.2.19. Динаміка амортизаційних відрахувань по групам основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 -2010 рр.

Згідно Податкового Кодексу України [2] з 2011 року основні засоби підприємств розподілені на 14 груп, в яких замість норм амортизації встановлені мінімальні строки корисного використання, а норми амортизації або розраховуються в залежності від застосовуємого методу нарахування амортизації, або амортизація не застосовується для окремих груп основних засобів. Впроваджена зміна формування джерел внутрішніх фондів відтворення основних засобів потребує аналізу на протязі 2011 року та виявлення достатності формуємих фондів для відновлення основних фондів підприємств

Проведений в дослідженні аналіз структури основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр. показав (див.рис.2.20 - 2.23):

- Основна питома вага в основних засобах підприємства належить групі 3 з рівнем амортизації 6% та нижче 6% (68,7% у 2006 році та 62,4 % у 2010 році);

- Питома вага частки активних ОЗ в загальному обсязі ОЗ зросла з рівня 73,9% у 1 кварталі 2007 року до рівня 80,0% у 1 кварталі 2009 року, після чого меншилась до рівня 60,7% у 1 кварталі 2010 року та зросла до рівня 65,0% у 4 кварталі 2010 року.

-

Рис. 2.20. Структура основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 році

Рис. 2.21. Структура основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2008 році

Рис. 2.22. Структура основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2009 році

Рис. 2.23. Структура основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2010 році

Аналіз даних, наведених на рис. 2.20 - 2.23, показує, що динаміка змін в структурі основних засобів підприємства у 2007 - 2010 рр. характеризується наступними показниками:

- структурна частка ОЗ групи 1 з поквартальною нормою амортизації 2% з рівня 10,5% на кінець 2007 року зросла до рівня 26,7% на кінець 2010 року;

- структурна частка ОЗ групи 1 з поквартальною нормою амортизації менше 2% з рівня 15,15% на кінець 2007 року знизилась до рівня 8,1% на кінець 2010 року;

- структурна частка ОЗ групи 2 з поквартальною нормою амортизації 10% з рівня 1,48% на кінець 2007 року знизилась до рівня 0,76% на кінець 2010 року;

- структурна частка ОЗ групи 2 з поквартальною нормою амортизації менше 10% з рівня 1,35% на кінець 2007 року знизилась до рівня 0,32% на кінець 2010 року;

- структурна частка ОЗ групи 3 з поквартальною нормою амортизації 6% з рівня 49,1% на кінець 2007 року зросла до рівня 54,4% на кінець 2010 року;

- структурна частка ОЗ групи 3 з поквартальною нормою амортизації менше 6% з рівня 10,6% на кінець 2007 року знизилась до рівня 7,8% на кінець 2010 року;

- структурна частка ОЗ групи 4 з поквартальною нормою амортизації 15% з рівня 2,8% на кінець 2007 року знизилась до рівня 1,74% на кінець 2010 року;

Таким чином, основна питома вага в основних засобах підприємства належить групі 3 з рівнем амортизації 6% та нижче 6% (68,7% у 2006 році та 62,4 % у 2010 році).

В табл.2.10 наведені результати аналізу ефективності політики відтворення основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем».

Як показує аналіз динаміки зміни показників в порівняння 2010 рік відносно 2007 року:

- Залишкова вартість ОЗ на кінець року зросла на 13 140 тис.грн., або у відносному показнику прирісту на +89,5%;

- Коефіцієнт придатності основних засобів на кінець року зріс на 7,16%, або у відносному показнику прирісту на +12,8%;

- Рівень фондовіддачі (валовий дохід до вартості ОЗ) зменшився на -20,7 тис.грн./тис.грн., або у відносному показнику прирісту на -44,9%;

- Рівень фондоозброєності персоналу загальним обсягом основних засо-бів зріс на 36,64 тис.грн./1 працівника, або у відносному показнику прирісту на +87,6%.,

- Рівень фондоозброєності персоналу активною часткою основних засо-бів зріс на 18,74 тис.грн./1 працівника, або у відносному показнику прирісту на +60,75%.

Таблиця 2.10 Аналіз динаміки змін показників основних засобів в ПрАТ «Едем» у 2007 - 2010 рр.

2.2.2 Аналіз ефективності використання оборотних засобів

На рис.2.24 - 2.27 наведені результати аналізу структури оборотних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр. Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.24 -2.27 особливістю структури оборотних активів є наявність значного рівню дебіторської заборгованості держави по бюджетно-му відшкодуванню ПДВ ( з рівня 6,11% у 2007 році до рівня 12,5% у 2008 році), що є суттєвим чинником «вимивання» оборотних коштів підприємства.

Основними складовими в структурі оборотних коштів, окрім за боргова-ності по бюджетному відшкодуванню ПДВ, є дебіторська заборгованість за відпущену продукцію (41-45%), готова продукція (19-22%), виробничі запаси (20 -18%).

Рис. 2.24. Структура оборотних активів в ПрАТ

Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 році

Рис. 2.25. Структура оборотних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2008 році

Рис. 2.26. Структура оборотних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2009 році

Рис. 2.27. Структура оборотних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2010 році

На рис.2.28 - 2.33 наведені результати аналізу ефективності структури та використання оборотних активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 -2010 рр.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.28 - 2.33, за результатами 2009 - 2010 рр. підприємство може бути охарактеризоване як:

- Ліквідне за всіма видами негайної, строкової та загальної ліквідності;

- фінансово стійке за рівнем фінансової незалежності та рівнем забезпе-чення аоборотних активів власними коштами;

- стійке за рівнем перевищення дебіторської заборгованості за відпущену продукцію над рівнем кредиторської заборгованості за надані послуги;

- з наростанням рівня ділової активності та скорочення строків оборот-ності агрегатів оборотних коштів підприємства;

- фінансово стійке за рівнем покриття запасів джерелами власного та довгострокового залученого капіталу.

Рис. 2.28. Динаміка показників ліквідності ПРАТ «Едем» у 2007 -2010 рр.

Рис. 2.29. Динаміка показників фінансової стійкості ПРАТ «Едем» у 2007 -2010 рр.

Рис. 2.30. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис. 2.31. Динаміка показників ділової активності (оборотності) оборотних агрегатів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис. 2.32. Динаміка показників ефективності використання активів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис. 2.33. Динаміка показників фінансовой стійкості по джерелам покриття запасів в оборотних активах в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

2.2.3 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

В дипломному дослідженні при проведенні аналізу використання трудо-вих ресурсів в ПрАТ «Едем» у 2007 -2010 рр. використанні наступні показни-ки (рис.2.34 - 2.35):

- динаміка чисельного складу персоналу підприємства;

- динаміка середнього рівня місячної заробітної плати;

- динаміка продуктивності праці персоналу по чистому доходу від реалізації продукції;

- динаміка фондоозброєності персоналу основними засобами.

Рис.2.34. Поквартальна динаміка чисельності та середньомісячної заро-бітної плати персоналу в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.2.35. Поквартальні показники продуктивності праці та фондоозброє-ності персоналу в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.34 - 2.35:

- чисельність працівників підприємства у 2007 - 2010 років є відносно стабільною;

- офіційний рівень середньомісячної заробітної плати на підприємстві є низький та всього на 15 -20% перевищує офіційно встановлений рівень мінімальної заробітної плати в Україні;

- продуктивність праці по валовому доходу від реалізації має сезонний характер та тенденцію до зростання з мінімального рівня 152 тис.грн./ особу за 1 квартал у 1 кварталі 2007 року до рівня 300 тис.грн./особу за 1 квартал у 4 кварталі 2010 року;

- показник фондоозброєності персонала основними засобами зріс з рівня 60,0 тис.грн./1 особу у 1 кварталі 2007 року до 100 тис.грн. / 1 особу за 4 квартал 2010 року.

РОЗДІЛ3.ВПЛИВ СТУКТУРИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВПІДПРИЄМСТВА ПрАТ ШПАЛЕРНА ФАБРИКА «ЕДЕМ» НА ПРОЦЕС ЇХ ВІДТВОРЕННЯ

3.1 Напрямки підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства на основі пріоритетності росту капітальних вкладень на відтворення активної частини основних засобів

На рис.3.1 - 3.7 наведена динаміка залишкової вартості та амортизації основних фондів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр. по групам:

- 1 групи з поквартальною нормою зносу 2%(рис.3.1);

- 1 групи з поквартальною нормою зносу менше 2%(рис.3.2);

- 2 групи з поквартальною нормою зносу 10% (рис.3.3);

- 2 групи з поквартальною нормою зносу менше 10%(рис.3.4);

- 3 групи з поквартальною нормою зносу 6%(рис.3.5);

- 3 групи з поквартальною нормою зносу менше 6%(рис.3.6);

- 4 групи з поквартальною нормою зносу 15%(рис.3.7).

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.1 -3.7, підприємство, згідно з нормами закону [2] використовує:

1. Для групи 1 основних засобів розподіл на 2 підгрупи:

- Підгрупа 1-1 з максимальним поквартальним податковим рівнем амортизаційних відрахувань 2% (рис.3.1), при цьому в підгрупі 1-1 є два механізми пітримання рівня відтворення:

а) використання амортизаційних відрахувань для відновлення

фондів на рівні зносу (1 квартал 2007 - 3 квартал 2009 рр.);

б) інвестиційне нарощування в 5 разів (з рівня 1,5 млн.грн. до 7,9

млн.грн.) обсягів фондів за рахунок введення нових основних

засобів групи 1 (4 квартал 2009 - 1 квартал 2010 року) ;



Рис.3.1. Динаміка залишкової вартості та амортизації основних фондів 1 групи з поквартальною нормою зносу 2% в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.3.2. Динаміка залишкової вартості та амортизації основних фондів 1 групи з поквартальною нормою зносу менше 2% в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Підгрупа 1-2 з поквартальним рівнем амортизаційних відрахувань менше 2% (рис.3.2), при цьому в підгрупі 1-2 використовується тільи механізм пітримання рівня відтворення за рахунок використання амортизаційних відрахувань для відновлення фондів на рівні зносу цієї підгрупи основних засобів (1 квартал 2007 - 4 квартал 2010 рр.), що дозволяє підтримувати рівень основних засобів 2,1 - 2.4 млн.грн. за рахунок тільки самофінансування;

- Середнє співвідношення залишкової вартості обсягів основних засобів підгруп 1-1 та 1-2 у 1 кварталі 2007 - 3 кварталі 2009 рр. було як 1,5 млн.грн./ 2,2 млн.грн., а у 1 - 4 кварталах 2010 р. зросло до 7,8 млн.грн./ 2,2 млн.грн..

2. Для групи 2 основних засобів розподіл на 2 підгрупи:

- Підгрупа 2-1 з максимальним поквартальним податковим рівнем амортизаційних відрахувань 10% (рис.3.3), при цьому в підгрупі 2-1 використовується тільи механізм пітримання рівня відтворення за рахунок використання амортизаційних відрахувань для відновлення фондів на рівні зносу цієї підгрупи основних засобів (1 квартал 2007 - 4 квартал 2010 рр.), що дозволяє підтримувати рівень основних засобів на рівні 0,18 - 0,2 млн.грн. за рахунок тільки самофінансування.

- Підгрупа 2-2 з поквартальним рівнем амортизаційних відрахувань менше 10% (рис.3.4), при цьому в підгрупі 2-2 відновлення основних фондів підприємством не використовується, що приведо до зниження за рахунок зносу рівня основних фондів по цій підгрупі з 0,15 млн.грн. (1 квартал 2007) до рівня 0,09 млн.грн. (4 квартал 2010), тобто нараховуєма амортизація для цієї підгрупи використовується для відновлення основних фондів в інших групах основних засобів.

- Середнє співвідношення залишкової вартості обсягів основних засобів підгруп 2-1 та 2-2 у 1 кварталі 2007 - 4 кварталі 2010 рр. змінилось з 0,18 млн.грн./ 0,15 млн.грн. (1 квартал 2007) до 0,2 млн.грн./ 0,09 млн.грн. (4 квартал 2010).



Рис.3.3. Динаміка залишкової вартості та амортизації основних фондів 2 групи з поквартальною нормою зносу 10% в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.3.4. Динаміка залишкової вартості та амортизації основних фондів 2 групи з поквартальною нормою зносу менше 10% в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

3. Для групи 3 основних засобів розподіл на 2 підгрупи:

- Підгрупа 3-1 з максимальним поквартальним податковим рівнем амортизаційних відрахувань 6% (рис.3.5), при цьому в підгрупі 3-1 є два механізми пітримання рівня відтворення:

а) використання амортизаційних відрахувань для відновлення фондів на рівні зносу, який склав 9,6 млн.грн. за період 1 квартал 2007 - 3 квартал 2009 рр.; б) інвестиційне нарощування в 2,5 рази (з рівня 6,8 млн.грн. до 15,2 млн.грн.) обсягів фондів за рахунок постійного введення нових основних засобів підгрупи 3- 1 (4 квартал 2007 - 1 квартал 2010 року) ;

- Підгрупа 3-2 з поквартальним рівнем амортизаційних відрахувань менше 6% (рис.3.6), при цьому в підгрупі 3-2 відновлення основних фондів підприємством не використовується, що приведо до зниження за рахунок зносу рівня основних фондів по цій підгрупі з 3,3 млн.грн. (1 квартал 2007) до рівня 2,2 млн.грн. (4 квартал 2010), тобто нараховуєма амортизація для цієї підгрупи використовується для відновлення основних фондів в інших групах основних засобів.

- Середнє співвідношення залишкової вартості обсягів основних засобів підгруп 3-1 та 3-2 у 1 кварталі 2007 - 4 кварталі 2010 рр. змінилось з 6,8 млн.грн./ 3,3 млн.грн. (1 квартал 2007) до 15,2 млн.грн./ 2,2 млн.грн. (4 квартал 2010), таким чином підприємство пріоритетно розвиває матеріальну базу основних фондів підгрупи 3-1.

4. В група 4 з поквартальним рівнем амортизаційних відрахувань 15% (рис. 3.7), відновлення основних фондів підприємством здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань, що дозволяє підтримувати практично постійний рівень залишкової вартості на рівні 0,46 млн.грн. (1 квартал 2007) - 0,48 млн.грн. (4 квартал 2010).

Рис.3.5. Динаміка залишкової вартості та амортизації основних фондів 3 групи з поквартальною нормою зносу 6% в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.3.6. Динаміка залишкової вартості та амортизації основних фондів 3 групи з поквартальною нормою зносу менше 6% в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.3.7. Динаміка залишкової вартості та амортизації основних фондів 4 групи з поквартальною нормою зносу 15% в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.3.8. Динаміка сумарної залишкової вартості та амортизації основних фондів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Таким чином, проведений аналіз та підсумкові графіки, наведені на рис.3.8, дозволяють зробити висновки щодо основних напрямків політики ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» по підвищенню ефективності використання виробничих фондів підприємства на основі пріоритетності росту капітальних вкладень на відтворення активної частини основних засобів:

1. Загальна сума нарахованої амортизації за 1 квартал 2007 - 4 квартал 2010 року становить 33,8 млн.грн. (рис.3.8);

2. Залишкова сумарна залишкова вартість основних фондів підприємства зросла з рівня 14,6 млн.грн.(1 квартал 2007 року) до рівня 27,8 млн. грн. (4 квартал 2010 року), тобто підприємство не тільки відновило знос основних фондів на суму 33,8 млн.грн., але і додатково інвесту-вало в нарощення обсягів основних фондів 13,2 млн.грн.;

3. Як показав проведений аналіз (див.рис.3.1 - 3.7) нарощення обсягу основних фондів піроритетно проведене в підгрупах:

- 1-1 (поквартальна амортизація 2%) 1 групи основних засобів на суму 6,3 млн.грн. за рахунок введення будівель цехів власного будівництва з рахунку «Незавершене будівництво»;

- 3-1 (поквартальна амортизація 6%) 3 групи основних засобів на суму 8,6 млн.грн. за рахунок придбання нового технологічного обладнання ліній по виробництву пластизолів та шпалерно-друкувальних машин.

4. В інших підгрупах основних засобів політика підприємства по відтво- ренню основних засобів є пасивною (без інвестиційного нарощування чи, навіть, без самофінансування на відтворення за рахунок амортизаційного фонду).

Як результат, сумарний показник рівня питомої ваги активних основних засобів в сумарному обсягу основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2010 році скоротився після введення у 1 кварталі 2010 року нових фондів в групу 1. В той же час, слід відмітити, що велика частина основних за-собів групи 1 знаходилась в оренді, тобто підприємство, переводячі виробницт-во в власні будівлі, підвищує рівень економічної стійкості.

3.2 Вплив рівня питомої ваги активних основних засобів на економічну ефективність діяльності підприємства

Для оцінки впливу рівня питомої ваги активних основних засобів на економічну ефективність діяльності підприємства в дипломному досліджені побудована регресійна економетрична модель залежності рівня сумарної фондовіддачі основних засобів підприємства від рівня питомої ваги активних основних засобів в сумарному обсязі основних засобів підприємства.

В якості вихідних даних для побудови регресійної економетричної моделі застосовані результати статистичного поквартального спостереження за фінан-сово-економічними показниками діяльності ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 1 кварталі 2007 року - 4 кварталі 2010 року:

- динаміка відносного рівня питомої ваги активної частини основних засобів в сумарному обсязі основних засобів(рис.3.9);

- динаміка рівня фондовіддачі сумарних основних засобів по валовому чистому доходу від реалізації продукції за квартал (рис.3.10);

Рис.3.9. Поквартальні показники рівня питомої ваги активної частини основних засобів в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.3.10. Поквартальні показники рівня фондовіддачі сумарних основних засобів та їх активної частини по валовому чистому доходу від реалізації продукції в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Комплексними причинами зниження рівня фондовіддачі сумарних основних засобів та їх активної частини по валовому чистому доходу від реалізації продукції є (див.рис.3.10):

- перевищення темпів наростання обсягів основних засобів підприємства над темпами зростання обсягів валових доходів від реалізації продукції;

- зниження питомої ваги активної частини основних засобів підприємства в загальному обсягу основних засобів підприємства (див.рис.3.9);

- вплив зовнішнього макросередовища (наслідки світової фінансової кризи 2008 -2009 рр.) на зниження платіжноспроможного попиту як на внутрішньому ринку України, так і на ринках традиційного експорту шпалер ПрАТ «Едем». Для чисельно-графічного відображення вказаних процесів проведемо індексний аналіз динаміки та рівней наступних щорічнихї індексів:

а) базового індекса валового доходу від реалізації продукції Q(t):

(3.1)

б) базового індекса сумарного обсягу основних засобів OZ(t):

(3.2)

в) базового індекса фондовіддачі сумарних основних засобів в ваолу виручку від реалізації продукції ФВ(t):

(3.3)

г) базового індекса обсягів амортизаційних відрахувань по активній частині основних засобів АМакт(t):

(3.4)

Як показує аналіз результатів розрахунків, наведений на рис.3.11, падіння базового індексу фондовіддачі у 2010 році до рівня 0,78 від рівня 2007 року є наслідком різкого зростання у 2010 році базового індексу обсягів основних засобів (придбання у власність підприємства пасивних основних засобів 1 групи) у порівннянні з ростом у 2010 році базового індексу валових доходів від реалізації.

Отримані результати індексного аналізу мають якісні показники виявлення взаємозалежності між собою параметрів діяльності підприємства та його бази виробничих ресурсів. Для отримання кількісної картини проведемо регресійний аналіз статистичних вибірок результатів поквартального аналізу діяльності підприємства у 2007 - 2010 рр.

Рис.3.11. Результати індексного аналізу динаміки змін параметрів підприємтсва у 2007 - 2010 рр.за формулами (3.1) - (3.4)

Одновимірна (парна) лінійна регресійна модель результативного параметру d_i від факторного параметру p_i, вимірених при статистичному спостереженні, представляється як [38]:

, (3.4)

де - постійна складова (початок відліку);

- коефіцієнт регресії;

- відхилення фактичних значень від розрахункової оцінки

в і-тому вимірі, де:

(3.5)

Існують різні способи оцінювання параметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [38]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць між фактичними значеннями результативного параметру та його оцінками є мінімальною, що можна записати як

. (3.6)

Відмітимо, що залишкова варіація (1.3) є функціоналом від параметрів регресійного рівняння:

(3.7)

де - n - кількість точок статистичного спостереження за результативним

d_i та факторним p_i параметрами

За методом найменших квадратів параметри регресії і є розв'язком системи двох нормальних рівнянь [38]:

, (3.8)

.

Розв'язок цієї системи має вигляд:

, (3.9)

.

Середньоквадратична помилка парної регресії, знаходиться за формулою

, (3.10)

Для щільності та напрямку лінійного зв'язку використовується лінійний коефіцієнт кореляції (Пірсона):

(3.11)

який набуває значень у межах +-1, тому характеризує не лише щільність, а й напрямок зв'язку. При r>0 зв'язок між показниками прямий, а при r<0 - обернений. Якщо : вважається, що зв'язок між Х та Y практично відсутній; - зв'язок слабкий; - зв'язок середній; - зв'язок сильний; - зв'язок дуже сильний.

Щільність зв'язку оцінюється коефіцієнтом детермінації для даної моделі

(3.12)

При >0,75 - сильний кореляційний зв'зок, 0,36>>0,75 - кореляційний зв'язок середньої щільності; <0,36 - кореляційній зв'язок низької щільності [38].

Для перевірки істотності зв'язку потрібно порівняти фактичне значення статистики Фішера (F-критерій) з його критичним (табличним) значенням, яке потрібно визначити з урахуванням умов аналітичного групування і заданого рівня істотності, скориставшись таблицею [38].

При виконанні процедури перевірки значущості коефіцієнта детермінації висувається нульова гіпотеза H₀ проти альтернативи H₁, котрі заключаються в наступному:

H₀: істотної різниці між вибірковим коефіцієнтом детермінації та коефіцієнтом детермінації генеральної сукупності не існує. Ця гіпотеза рівносильна гіпотезі H₀: b=0, тобто змінні X не впливають суттєво на залежну змінну Y. Для оцінки істотності коефіцієнта детермінації використовується статистика:

(3.13)

що для парної регресії (кількість факторних ознак m=1) має F-розподіл Фішера з f₁=1 та f₂=n-2 ступенями вільності.

Значення статистики порівнюється з критичним значенням цієї статисти-ки, знайденим за таблицею при заданому рівні значущості =0,05 та відповід-ному числі ступенів вільності. Якщо F>F_1,n-2, , то обчислений коефіцієнт детер-мінації істотно відрізняється від нуля. Цей висновок забезпечується з ймовір-ністю 1-.. Рівень істотності =0,05.

На графіках рис.3.12 представлені результати побудови лінійної та нелінійної регресійних економетричних моделей впливу рівня питомої ваги активних основних засобів на фондовіддачу сумарних основних засобів по чистому доходу від реалізації в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр. з застосуванням апарату «Статистичний аналіз даних» пакету «електронних таблиць» Excel - 2007.

Рис.3.12. Регресійна модель впливу рівня питомої ваги активних основних засобів на фондовіддачу сумарних основних засобів по чистому доходу від реалізації в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Рис.3.13. Регресійна модель впливу рівня питомої ваги активних основ-них засобів на фондовіддачу активної частини основних засобів по чистому доходу від реалізації в ПрАТ Шпалерна фабрика «Едем» у 2007 - 2010 рр.

Як показує аналіз графіків регресійних трендів, наведених на рис.3.12-3.13, існує кореляційний зв'язок позитивного напрямку між рівнем питомої ваги активних основних засобів та рівнем фондовіддачі як сумарних та і активних основних засобів по чистому доходу від реалізації продукції.

Кореляційний зв'язок по величині коефіцієнту детермінації R² характеризується як слабкий для лінійної моделі (R²=0,220) та як середньої сили для поліноміальної моделі (R²=0,475). На якість регресійної моделі суттєвий вплив здійснює відмічена сезонність реалізації продукції.