Іноземні інвестиції в Україну

Фінансові аспекти інвестування. Роль іноземного інвестування в економіці Україні, його правове регулювання. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України. Проблеми залучення іноземних інвестицій. Структура прямих іноземних інвестицій.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.11.2012
Размер файла 167,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Практично більшість регіонів є лідерами за структурою економіки і належать до групи індустріальних, а це свідчить про те, що визначальним чинником розвитку регіонів наразі залишається сформована протягом десятиріч галузь промисловості. Одеська і Львівська області, які можна вважати лідерами півдня і заходу України, належать до групи індустріально-аграрних регіонів.

Загалом, нинішня ситуація в Україні щодо прямих іноземних інвестицій не надто втішна. Це зумовлено передусім відсутністю ефективної стратегії (політики) із залучення прямих іноземних інвестицій. До чинників, які об'єктивно стоять на заваді організації інвестиційної діяльності в Україні, належать:

1) законодавча нестабільність;

2) відсутність чіткої державної стратегії щодо залучення інвестицій;

3) значний податковий і адміністративний тиск на об'єкти підприємництва;

4) зниження для громадян цінності грошових доходів у вигляді дивідендів і відсотків внаслідок інфляційних чинників;

5) неврегульованість питань захисту прав власності інвесторів;

6) високий рівень корумпованості в органах державної влади;

7) нестабільність роботи фінансової системи країни;

8) неготовність підприємств здійснювати реальні ефективні інвестиції навіть у конкурентоздатній інноваційні проекти, що дають високий стійкий дохід, достатній для виплати високих дивідендів;

9) незначні обсяги фондового ринку;

10) низький рівень платоспроможності в країні.

Залишається нерозв'язаною проблема забезпечення зарубіжних інвесторів інформацією про чинне стосовно іноземних інвестицій законодавство. Тексти законів та інструкцій недосяжні до ознайомлення. Практично немає єдиного підходу до статусу та відміни попередніх законів, тому важко визначити, які закони зберігають чинність, а які були анульовані. Щоб дати зарубіжним інвесторам уявлення про правовий режим в Україні стосовно іноземного капіталу, потрібно організувати регулярний випуск бюлетеня, що містить відповідну інформацію кількома мовами. Одночасно слід вдосконалити законодавство, внісши зміни у Закон " Про домовленості у розподілі продукції" щодо диференційованого розподілу корисних копалин між державою та інвесторами.

В Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, яке містить понад 100 правових і нормативних документів (законів, постанов, указів, положень, інструкцій тощо). До них належать і Закон України " Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 №93/96-ВР. У ньому є позитивні моменти, пов'язані з особливостями режиму іноземного інвестування, чітким визначенням видів іноземних інвестицій і форм їх здійснення, а також системи державних гарантій захисту іноземного капіталу. Зокрема, для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності; для інвестиційних проектів із залученими іноземними інвестиціями, які реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і території, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Проте варто ще раз зауважити, що вітчизняна законодавча база має принаймні два основних недоліки: по-перше, нестабільність і ненадійність, по-друге, відсутність комплексності і наявність суперечностей у законодавчих актах. Нестабільність зумовлює неможливість спрогнозувати виробничо-господарську і фінансову діяльність об'єктів інвестування, тому стабільна нормативна база для іноземного інвестора є важливішою ніж пільги.

Держава має різні важелі для сприяння залученню іноземного капіталу. Найважливішими з них є:

1) Інформаційне забезпечення;

2) Надання податкових пільг;

3) Надання митних пільг;

4) Державні гарантії (неможливість примусового вилучення іноземного капіталу);

5) Використання фінансового механізму.

Система податкових і митних пільг передбачає податкові канікули, зниження ставок оподаткування в разі реінвестування отриманого прибутку чи інвестування у певні регіони й галузі, захист від подвійного оподаткування, а також звільнення від митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання, технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриття валютних витрат або зменшення цих зборів. Інформаційне забезпечення й центри допомоги іноземним бізнесменам мають інформувати інвесторів про різні проекти й умови їх здійснення за кордоном, систему оподаткування, адміністративно - правові процедури господарської діяльності тощо.

Підприємці США вважають, що інвестиції у країни з високим рівнем політичних, географічних, валютних, фінансових, інвестиційних і інфляційних ризиків повинні мати мінімальну норму прибутку - щонайменше 25 %. В Україні ця норма майже вдвічі нижча, до того ж, має великий термін окупності капіталу. За оцінками західних дослідників, норма прибутку на капітал, вкладений, наприклад, у будівництво заводу, у Західній Європі становить 38,6 %, термін окупності - 6 років, в Україні ці показники дорівнюють відповідно 21% і 11 років.

За оцінками провідних спеціалістів Європи, підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80%. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій Згідно з розрахунками у світовому потоці прямих інвестицій на економіку України припадає близько 1 %, або в середньому близько 5 дол. США на одну особу населення

Крім того, існують інші негативні моменти:

1) процесі приватизації;

2) насамперед це бюрократичні перешкоди й легітимна невизначеність у відсутність реальної приватизації та закону про приватизацію землі;

3) обмін на внутрішньому ринку грошових одиниць західних країн;

4) відсутність правового забезпечення кредитування, страхування, валютного обігу;

Для України важливим є впровадження ефективності стратегії залучення та використання прямих іноземних інвестицій, при чому обов'язкової диверсифікації вимагає формування привабливого інвестиційного середовища з урахуванням специфіки регіонів. До числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести створення в Україні сучасної інфраструктури: телекомунікації, ділову інфраструктур, транспорт, технічно оснащене складське господарство. Особливу роль в активізації інвестиційної діяльності повинно мати страхування інвестицій від некомерційних ризиків.

Незважаючи на проблеми сповільнення інвестиційної активності у світі (за даними UNCTAD протягом останніх 5 років глобальні обсяги прямих іноземних інвестицій зменшились у тричі), увага до центральноєвропейських та східноєвропейських країн залишається незмінною. Щорічні обсяги іноземних інвестицій у цей регіон залишаються стабільними на рівні 27-30 млрд. дол. Водночас Європейський Союз послідовно поширюється на Схід. Західноєвропейські інвестори шукають місце для розміщення нового виробництва та базу для експансії на динамічні ринки Східної Європи, підприємці з країн СНД прагнуть виходу на європейський та світовий ринки.

Для стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи:

· стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;

· диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів з урахування обсягів і форм інвестування, а також пріоритетних напрямів розвитку економіки України;

· надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення іноземних інвестицій тощо.

2.3 Структура прямих іноземних інвестицій в Україні

Інноваційний розвиток національної економічної системи та високий рівень її конкурентоспроможності, ефективність капіталовкладень нерозривно пов'язані із здійсненням прогресивних структурних зрушень. проте для дослідження структурних трансформацій, в тому числі за участю іноземних інвестицій важливо оцінити наслідки змін в структурі залучення іноземних капіталів у контексті їх впливу на ефективність економіки краї, адаптивність економічної структури. Такий аналіз послужить основою для визначення критеріїв і перспектив пріоритетного інвестування прогресивних структурних зрушень у вітчизняній економічній системі.

Аналіз залучення іноземних інвестицій слід проводити з позиції впливу на зміну галузевої, регіональної, технологічної структури, структури власності, конкуренції, виробничих фондів, розподілу національного доходу, макроекономічних пропорцій, зовнішньої торгівлі і т.д.

Аналіз зміни структури прямих іноземних інвестицій в Україну за видами економічної діяльності (табл.1) показав, що протягом 2005-2009 рр. на 15,62 в. п. зросла частка іноземних інвестицій у фінансовій діяльності (абсолютний приріст склав 7822,2 млн. дол. США - у 7,8 разу), на 3,91 в. п. в операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям (у результаті приросту прямих іноземних інвестицій в 3,8 разу), на 2,49в. п. - в будівництві. Проте протягом аналогічного періоду діяльність іноземних інвесторів в Україні супроводжувалася незначним інтересом капіталовкладень у переробну промисловість (приріст склав лише 1,6 разу), що призвело до зниження її питомої ваги на 8,9 в. п. Крім того, в структурі прямих іноземних інвестицій за видами промислової діяльності малопривабливими є капіталовкладення у високотехнологічні та інноваційні сфери промисловості. Це підтверджує короткотривалий інтерес іноземних інвесторів, які не сприяють структурним трансформаціям на інноваційній основі, а навпаки - притримують недосконалу структуру промисловості з переважанням галузей низького рівня переробки. Тенденції зміни структури прямих іноземних інвестицій в Україну за видами економічної діяльності протягом 2005-2009 рр. наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Тенденції зміни структури прямих іноземних інвестицій в Україну за видами економічної діяльності протягом 2005-2009 рр. (наростаючим підсумком)

Види економічної діяльності

2005

2006

2007

2008

2009

Відхилення (2009 до 2005)

Млн. дол.

США

у %до підсумку

Млн. дол

США

у %до підсумку

Млн. дол.

США

у %до підсумку

Млн. дол.

США

у %до підсумку

Млн. дол.

США

у %до підсумку

Млн. дол.

США

у %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Сільське, лісове господарства, мисливсто, рибальство і рибництво

310,1

1,84

404,8

1,87

557,8

1,89

818,6

2,3

876,6

2, 19

566,5

0,35

Добувна промисловість

330,3

1,96

431,6

2

1052,7

3,56

1070,3

3,01

1128,1

2,82

797,8

0,86

Переробна промисловість

4769,6

28,24

5547,5

25,67

6813

23,06

6855,7

19,25

7740,8

19,34

2971,2

-8,9

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

69,3

0,41

132

0,61

138,4

0,47

126,6

0,36

153

0,38

83,7

-0,03

Будівництво

512,8

3,04

839,8

3,89

1631,8

5,52

1936,6

5,44

2212,9

5,53

1700,1

2,49

Торгівля ремонт автомобілів і т.д.

1956,1

11,58

2625,7

12,15

3072,1

10,4

3687

10,35

4224,6

10,55

2268,5

-1,03

1

22

33

44

55

66

77

88

99

110

111

112

113

Діяльність готелів і ресторанів

267,5

41,58

374

1,73

428,3

1,45

413

1,16

428,5

1,07

161

-0,51

Діяльність транспорту та зв'язку

804,4

4,76

980,3

4,54

1274,4

4,31

1411,1

3,96

1506,3

3,76

701,9

-1

Фінансова діяльність

1146,2

6,79

2516,1

11,64

4869,1

16,48

7154,7

20,09

8968,4

22,41

7822,2

15,62

Операції з нерухоме майном

1056,1

6,25

1768,6

8, 19

2669,3

9,04

3613,8

10,15

4065

10,16

3008,9

3,91

Державне управління

0

0

0

0

0,2

0

0,5

0

0,5

0

0,5

0

Освіта

34,1

0,2

36,7

0,17

18,1

0,06

13,4

0,04

13,8

0,03

-20,3

-0,17

Охорона здоров'я

170,2

1,01

178,9

0,83

190,4

0,64

123,5

0,35

120,8

0,3

-49,4

-0,71

Надання комунальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту

197,1

1,17

209,9

0,97

285,8

0,97

454,3

1,28

526,4

1,32

329,3

0,15

Нерозподілені за видами

5266,2

31,18

5561,4

25,74

6541,3

22,14

7937,3

22,29

8061,1

20,14

2794,9

-11,04

Всього

16890

100

21607,3

100

29542,7

100

35616,4

100

40026,8

100

23136,8

Негативним є факт вилучення іноземними інвесторами 49,4 млн. дол. США зі сфери охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, а також 20,3 млн. дол. США з освіти.

В сучасних умовах переважаючої конкурентоспроможної ролі економіки знань у розвитку сучасного суспільства важливо підтвердити або спростувати взаємозалежності між тенденціями залучення іноземного капіталу та показниками економічного розвитку, оцінити роль іноземних інвестицій у забезпеченні ефективних структурних трансформацій країни загалом в умовах сучасного процесу глобалізації та лібералізації інститутів господарювання.

В умовах світової фінансової кризи та зниження темпів економічного зростання (валової доданої вартості) у всіх сферах економіки України за результатами 2009р., іноземні інвестиції порівняно з попереднім роком знизилися в сільському господарстві на 202, 8 млн. дол. США (за результатами року склали 58 млн. дол. США), у фінансовій діяльності на 471,9 млн. дол. США (хоча за рік найбільше іноземного капіталу акумульовано власне в фінансових установах - 1813,7 млн. дол. США), а в операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям на 493,3 млн. дол. США, а в торгівлі на 46,5 млн. дол. США., в діяльність транспорту і зв'язку на 41,5 млн. дол. США, в будівництві на 28,5 млн. дол. США. Зниження обсягів прямих іноземних інвестицій в будівництві супроводжувався і найвищими темпами зниження валової доданої вартості у цій галузі (-45,9%). Проте позитивним є те, що на фоні зниження валової доданої вартості у переробній промисловості (на 26,6% до попереднього року) абсолютний приріст іноземних інвестицій за рік становив 885,1 млн. дол. США, що на 842,4 млн. дол. США більше за попередній рік.

Незважаючи на посилення глобальної конкуренції на ринку капіталів, зміни в структурі потоків іноземних інвестицій повинні бути основою для розробки структурної політики країни в сфері капіталовкладень на основі національних економічних пріоритетів та забезпечення конкурентоспроможності країни в умовах її інтеграції у світове господарство.

Вплив змін у діяльнісно-видовій структурі іноземних інвестицій на індекс їх ефективності в економіці країни за 2005-2009 рр. було розраховано з використання наступної моделі (2.1):

(2.1)

де - вплив змін у структурі прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності на індекс їх ефективності;

- ефективність прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності; - середня ефективність прямих іноземних інвестицій, розрахована як річний приріст валового випуску по економіці до загального обсягу інвестицій з лагом в один рік; , - питома вага прямих іноземних інвестицій і - тий вид економічної діяльності в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіці відповідно в 2005 та 2009 рр. Вплив структурних змін ПІІ за видами економічної діяльності на індекс ефективності іноземного інвестування в економіці України за 2005-2009 рр. наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Вплив структурних змін ПІІ за видами економічної діяльності на індекс ефективності іноземного інвестування в економіці України за 2005-2009 рр.

Види економічної

діяльності

Питома вага ПІІ за видами економічної діяльності,%

Зміна структури економічної діяльності

Випуск продукції за видами економічної діяльності, млн. грн.

Річний випуск продукції за видами економічної діяльності у 2009р. млн. грн.

Обсяг ПІІ за видами економічної діяльності з лагом в один рік, млн. грн.

Ефективність ПІІ за видами економічної діяльності (Е2009)

2005

2009

2005

2009

Сільське, лісове господарства, мисливсто, та ін.

1,07

1,32

0,24

156072

157185

1113

4330

0,26

1,62

+0,39

Добувна промисловість

2,01

1,31

-0,7

91551

70742

-20809

5662

-3,68

-2,32

+1,62

Переробна промисловість

14,25

20,07

5,82

751615

604354

-147261

36267

-4,06

-2,7

-15,71

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та ін.

0,34

0,60

0,26

77688

85818

8130

670

12,14

13,5

+3,45

Будівництво

3,03

6,26

3,24

117362

66035

-51327

10245

-5,01

-3,65

-11,81

Торгівля ремонт автомобілів і т.д.

3,81

12, 19

8,38

240111

212732

-27379

19504

-1,4

-0,04

-0,37

Діяльність транспорту та зв'язку

1,88

2,16

0,28

172314

180985

8671

7465

1,16

2,52

+0,7

Фінансова діяльність

5,76

41,12

35,36

92631

100648

8017

37848

0,21

1,57

+55,58

Операції з нерухомим майном

4,87

10,23

5,36

146795

164321

17526

19117

0,92

2,28

+12,21

Освіта

0, 20

0,01

-0, 19

62186

68178

5992

71

84,53

85,89

-16,2

Охорона здоров'я

0,09

-0,6

-0,15

45902

50748

4846

653

7,42

8,78

-1,29

Проведені розрахунки показують, що структурні зрушення в потоках прямих іноземних інвестицій обумовили підвищення ефективності іноземного інвестування в економіку України за 2005-2009 рр. на 28,58%. Це пов'язано як з високою ефективністю структурних трансформацій інвестиційних процесів в окремих видах економічної діяльності, так і різким падінням віддачі іноземних інвестицій у інших сферах.

Отже, використання несистемної та необґрунтованої структурної політики залучення іноземних інвестицій в Україну, може супроводжуватися не лише зниженням ефективності іноземного інвестування та технологічним відставанням, але й призведе до структурних деформацій на територіально-галузевому рівні, неефективного використання економічного потенціалу країни, як наслідок - до зниження рівня її конкурентоспроможності. Тому структурна політика залучення прямих іноземних інвестицій має передбачати механізми впливу зі створення сприятливих умов для бажаних структурних змін шляхом удосконалення наявних і розвитку нових взаємовідносин, зниження бар'єрів входу для нових суб'єктів на ринок, створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення інноваційних технологій та збільшення частки стратегічних секторів економіки.

3. Світовий досвід залучення іноземних інвестицій

Одним із важливих чинників забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України є залучення та ефективне використання інвестиційних ресурсів. Відомо, що інвестиційні процеси поліпшують загальні макроекономічні показники економічного розвитку країни та забезпечують стабільність фінансових ринків. Водночас важливим зовнішньополітичним й економічним пріоритетом України на сьогодні є її інтеграція до європейського співтовариства, впровадження європейських норм бізнесу та стандартів життя. Ефективним інструментом досягнення Україною вищезазначених стратегічних цілей є залучення досвіду у сфері іноземного інвестування країн - членів ЄС.

Залучення досвіду країн ЄС в інвестиційній сфері є одним з головних чинників стабілізації та економічного розвитку України, а також можливістю наблизитися ще на один крок до європейської інтеграції.

Узагальнення наукових джерел свідчать, що досвід інвестування в країнах ЄС характеризується високою часткою залучених коштів, якими залишаються іноземні інвестиції. Відомо, що іноземний капітал є найбільш ефективним способом включення економіки країни-реципієнта у систему міжнародного економічного співробітництва. Досліджуючи це питання, розглянемо завдання, які мають виконуватися при регулюванні прямих іноземних інвестицій у ЄС. До них слід зарахувати: сприяння економічному розвитку у країнах - партнерах ЄС, сприяння надходженню прямих іноземних інвестицій зі світу до країн співтовариства підтримання філій західноєвропейських компаній та їх присутність на світовому ринку, розширення співробітництва у галузях промисловості, техніки і науки тощо. Аналізуючи вищезазначені цілі, відзначимо, що сьогодні важливим фактором, який слід враховувати як з погляду регулювання руху прямих іноземних інвестицій країн ЄС, так і для забезпечення розвитку та зростання рівня зайнятості у регіоні, є міжнародна конкурентоспроможність західноєвропейської промисловості. Це є актуальним у руслі сучасних тенденцій глобалізації та лібералізації світової торгівлі й руху іноземних інвестицій. На сьогодні одним з головних чинників, який впливає на збільшення інвестиційних потоків до ЄС, є розширення європейської зони. За даними Європейського комітету статистики, 72% прямих іноземних інвестицій з країн ЄС, починаючи з початку 1990-х рр., спрямовуються в економіку держав самого Союзу. Досліджуючи це питання, проаналізуємо обсяги припливу прямих іноземних інвестицій до країн ЄС у 2004-2007 рр. Таблиця 3.1.

Таблиця 3.1

Прямі іноземні інвестицій до країн ЄС у 2004-2007 рр (млн. євро)

Країна

Роки

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

Австрія

39469

61264

73830

76214

Бельгія

213923

243726

265197

283248

Болгарія

299

248

296

318

Греція

2248

5069

6117

7264

Данія

41846

49055

52142

56202

Естонія

711

1077

1302

1587

Ірландія

69105

125383

164439

173167

Іспанія

22767

58263

83741

134518

Італія

114992

143990

173577

190131

Кіпр

6016

13756

16895

24177

Латвія

298

488

586

737

Литва

179

357

436

622

Люксембург

429550

513529

565515

594608

Мальта

3860

4604

4252

7524

Нідерланди

573619

679309

791754

897941

Німеччина

304251

375244

413089

424998

Польща

1838

2116

4117

6283

Португалія

15011

20692

21549

23438

Румунія

81

736

894

1087

Словаччина

806

1834

2413

2898

Словенія

488

507

515

612

Сполучене Королівство

913436

948013

988538

1097294

Угорщина

5850

14309

26868

25517

Фінляндія

51215

31016

29211

41684

Франція

297070

372861

412661

451624

Чехія

1820

2707

2662

4249

Швеція

110818

131373

150586

165684

Всього

3280544

3905308

4375676

4821805

Аналізуючи дані, наведені у таблицю 3.1, відзначимо, що обсяг припливу прямих іноземних інвестицій до країн ЄС з країн світу становив 4 821 805 млн. євро на початок 2007 р. та збільшився на 1 541 261 млн. євро порівняно з 2004 р. Протягом 2004-2007 рр. найбільшими імпортерами іноземного капіталу були Сполучене Королівство (19% від загального обсягу ПІІ в країни ЄС), Нідерланди (14%), Люксембург (9%), Франція (8%) та Німеччина (7%). Вищезазначені показники свідчать, що Сполучене Королівство є лідером у Європі з імпорту капіталу, що пов'язано з функціонуванням у країні дочірніх компаній майже всіх найбільших світових корпорацій, філій провідних європейських транснаціональних корпорацій, а також тут сконцентровано понад 40% усіх американських активів, які припадають на країни ЄС. Досліджуючи приплив іноземного капіталу до інших країн ЄС, відзначимо, що поряд з позитивними тенденціями спостерігаються і негативні. Так, у деяких країнах спостерігався відплив залученого капіталу: у 2004 р. - на суму 20 250 млн євро, з яких з Болгарії - 51 млн євро, Фінляндії - 20 199 млн євро; у 2005 р. - 2 157 млн євро, з Мальти - 352 млн євро, Фінляндії - 1 805 млн євро; у 2006 р. - з Угорщини на суму 1 351 млн євро.

Найменша кількість іноземного капіталу протягом 2004-2007 рр. надійшла до таких країн ЄС, як Болгарія, Естонія, Словенія, Латвія, Литва, Румунія та Чехія. Така тенденція пояснюється тим, що вищезазначені країни є "новими” серед країн - членів ЄС і в них ще недостатньо розвинутий рівень місцевих корпорацій, заорганізований ринок праці та нерозвинутий фінансовий ринок.

Серед головних інвесторів країн Європейського Союзу слід виділити Сполучені Штати Америки, країни Південної Америки (Бразилія та Аргентина), країни Африки (Нігерія та Південна Африканська Республіка),

країни Азії (Японія, Філіппіни та Гонконг), Росію та Австралію. Досліджуючи тенденції залучення іноземного капіталу до країн ЄС, відзначимо, що частка надходження іноземних інвестицій з різних країн світу змінюється щорічно, що пояснюється різними причинами, але в багатьох випадках через економічну та політичну ситуацію в країні.

Серед головних секторів економік країн ЄС, у які залучалися протягом 2001-2005 рр. кошти іноземних інвесторів, виділяють добувну промисловість (42 137 млн євро) та переробну промисловість (317 396 млн євро). У свою чергу, серед галузей переробної промисловості найбільша кількість прямих іноземних інвестицій надійшла до харчової промисловості (45 329 млн євро), легкої промисловості (44 221 млн євро), хімічної та нафтохімічної промисловості (105 250 млн євро) та виробництва металевої й машинобудівної продукції (47 090 млн євро). Поряд з промисловістю найбільш привабливою для іноземних інвесторів є сфера послуг (1 359 059 млн євро). Так, на торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку протягом досліджуваного періоду надійшло 86 245 млн євро, до фінансової сфери - 766 030 млн євро, на операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - 410 661 млн євро, на розвиток телекомунікаційних послуг і транспорт - 46 449 млн євро.

Важливими чинниками, які позитивно впливають на інвестиційні процеси у країнах Європейського Союзу, зокрема у "старих” країнах-членах, є:

1) ефективна структурна перебудова економік країн;

2) . висока норма прибутку за рахунок порівняно низьких витрат на робочу силу;

3) зручне географічне розташування країн;

4) місткий внутрішній ринок;

5) експортна орієнтованість господарства країн;

6) роздержавлення власності;

7) зростання валового прибутку господарюючих фірм;

8) упровадження податкових пільг для іноземних інвесторів;

9) невисокий рівень відсоткової ставки за кредити;

10) надання державою гарантій іноземному інвестору;

11) застосування спеціального режиму іноземного інвестування;

12) політична стабільність країн.

Як зазначалося вище, головним чинником збільшення інвестиційних процесів до ЄС є його розширення. Тому велику увагу слід приділити процесам, які відбулися у травні 2004 р. та в січні 2007 р., коли до ЄС приєдналося 12 нових країн. Відповідно до поширеної в ЄС точки зору, поглиблення економічної інтеграції в межах блоку та його розширення на Схід останнім часом стало головним чинником формування інвестиційних потоків.

Успіхи Китаю у проведенні реформування економіки за останні роки пов'язані зі здійснюваною урядом цієї країни політикою залучення іноземних інвестицій. Унаслідок економічних реформ у країні створено порівняно ефективну систему оподаткування іноземних фізичних і юридичних осіб, що характеризується гнучкістю, наданням великих пільг і спрощенням процедури сплати податків. Ключовим елементом сучасної зовнішньоекономічної стратегії КНР є створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) і відкритих приморських міст для іноземних інвесторів.

Згідно із встановленими державою правилами щодо зниження ставок податків на спільні та іноземні підприємства в СЕЗ крім пільг в оподаткуванні для підприємств з іноземним капіталом існують додаткові пільги: зменшення вдвічі податку на прибуток; зменшення ставок податку на дивіденди; звільнення від податку в разі трансферту прибутку за межі Китаю; безмитний імпорт основних та допоміжних матеріалів і навіть значної частки товарів широкого вжитку.

Успіхи КНР у залученні прямих іноземних підприємницьких капіталовкладень загалом пов'язані зі створенням на значній території країни сприятливого інвестиційного клімату, тобто комплексу матеріальних та інституціональних умов, які надають інвесторам можливість знижувати виробничі витрати до рівня нижчого за середній у світі. Складовими такого інвестиційного клімату є низька вартість робочої сили, надання права на порівняно дешеве користування землею, прийнятний рівень розвитку виробничої та соціально-побутової інфраструктури в районах пільгового інвестування, економічно виважена система оподаткування, преференційний міграційно-митний режим; сприятливе митне та валютне законодавство. Щоб залучити максимально можливий обсяг ресурсів з-за кордону, належна увага приділяється великим інвестиційним проектам, які реалізуються на базі спільного підприємництва. Якщо спільне підприємництво із загальним обсягом інвестицій до 3 млн дол. США має право на отримання кредиту в розмірі щонайбільше 43 % суми власних вкладень, то для об'єкта вартістю 10-30 млн дол. і більше кредити можуть у 1,5-2 рази перевищувати власні кошти. Досить привабливими сферами вкладення іноземного капіталу в економіку Китаю стали виробництво, реалізація та обслуговування сучасних комп'ютерних систем, а також автомобільна промисловість. За оцінками фахівців, один долар, вкладений в економіку Китаю, дає 6-8 дол. США прибутку.

Прямі іноземні інвестиції в економіку Китаю в березні 2011 р. склали 12,5 млрд дол. Такі дані оприлюднило Міністерство торгівлі Китаю, передає Bloomberg.

Рівень цього показника зріс на 33% в порівнянні з 2010 р., що складає збільшення в 29% у І кварталі 2011 р. в порівнянні з 2010 р.

Все ж таки, уряд Китаю має намір збільшити рівень обов'язкових резервів для кредитних установ для зменшення рівня готівкових коштів в обігу. На думку експертів, даний крок не допоможе зменшити рівень інфляції.

Після останнього збільшення рівня резервування до 20,5%, інфляція зросла до 5,4%. За заявою колишнього радника Центробанку Китаю Йу Юндіна, уряд повинен зміцнювати національну валюту по відношенню до долара шляхом контролю цін на споживчі товари.

Так, основним показником, який приваблює іноземних інвесторів, став рівень внутрішніх резервів Китаю, який, на сьогоднішній день, найвищий у світі - 3 трлн дол.

Висновок

Одним з напрямків виходу України з економічної кризи, забезпечення взаємозв'язку та взаємозалежності таких складових економічної політики держави, як інноваційної, бюджетної та інших, для визначення нових пріоритетів в економічній, промисловій та науково-технічній політиці є залучення й ефективне використання іноземних інвестицій, які, з одного боку, сприяють формуванню національних інвестиційних та інших ринкових чинників, з іншого - є основою розвитку підприємств, окремих галузей та економіки країни в цілому. Від сучасного стану залучення іноземних інвестицій в економіку України залежить не тільки сталий розвиток національного виробництва, науково-технічний і соціальний прогрес, а й належне місце держави в світовому господарстві.

Таким чином, незважаючи на значні наслідки економічної кризи, існує ряд потенційних інвесторів, які володіють значним інвестиційним капіталом. Зважаючи на те, що поступово попит на інвестиції зростатиме, ці інвестори матимуть широкий вибір щодо сфери спрямування свого капіталу, тому використання суто економічних стимулів (надання податкових пільг, гарантій уряду, створення режимів найбільшого сприяння на обмежених територіях тощо) навряд чи будуть вирішальними чинниками при прийнятті рішень інвесторами щодо обсягу і напряму вкладання коштів. Значну роль будуть відігравати інституціональні чинники, зокрема: політична стабільність, яка визначатиме горизонт інвестування; прозорість правил ведення бізнесу, яка визначатиме привабливість країни для інвестора з точки зору можливості адаптації до цих правил; знання і поважання особливостей ведення бізнесу в різних країнах, що визначатиме можливості співробітництва з ними; зменшення кількості неформальних правил ведення бізнесу, зрозумілих лише вітчизняним підприємцям.

Основним завданням для нашої держави на сучасному етапі розвитку є створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних інвесторів, а це неможливо без державного втручання. Беручи до уваги ситуацію, що склалася, треба відмітити, що приватний іноземний капітал не буде вкладатися в країну з низькою внутрішньою інвестиційною активністю. Іноземних інвесторів не цікавлять регіони з нерозвинутою транспортною інфраструктурою, дефіцитом електроенергії та тепла. Тому активізація інвестиційної активності держави неможлива без створення нового механізму організації бюджетного фінансування капітальних вкладень, який би забезпечував високу ефективність вкладених коштів і контроль за їх використанням.

Україна на сучасному етапі розвитку її економіки повинна створити сприятливе інвестиційне середовище для залучення колосальних фінансових ресурсів. Адже інвестиції є джерелом коштів, необхідних для модернізації та розвитку української економіки. Вони сприяють залученню нових виробничих технологій, а також технологій ринкової поведінки.

Використання несистемної та необґрунтованої структурної політики залучення іноземних інвестицій в Україну, може супроводжуватися не лише зниженням ефективності іноземного інвестування та технологічним відставанням, але й призведе до структурних деформацій на територіально-галузевому рівні, неефективного використання економічного потенціалу країни, як наслідок - до зниження рівня її конкурентоспроможності. Тому структурна політика залучення прямих іноземних інвестицій має передбачати механізми впливу зі створення сприятливих умов для бажаних структурних змін шляхом удосконалення наявних і розвитку нових взаємовідносин, зниження бар'єрів входу для нових суб'єктів на ринок, створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення інноваційних технологій та збільшення частки стратегічних секторів економіки.

Підводячи підсумок, можна вести мову про те, що Україна має певні шанси щодо залучення іноземних інвесторів у найближчій перспективі. Однак часу на адаптацію до нових правил гри у неї обмаль. У випадку втрати цього шансу Україна ще довго буде займати останні позиції в рейтингах щодо залучення іноземних інвестицій у свою економіку.

Отже, наша країна може стати рівноправним партнером в міжнародному співробітництві тільки шляхом інтеграції національної інвестиційної моделі у світову, поглиблення відповідно до міжнародних критеріїв лібералізації усіх сфер економічної діяльності. Такий підхід має стати основою інвестиційної привабливості української економіки.

Література

1. Закон України "Про інвестиційну діяльність " від 18.09.1991р. №1560-12 зі змінами і доповненнями

2. Закон України " Про іноземні інвестиції" від 13.03 1992р. № 2198а-12

3. Закон України " Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996р. №93/96-ВР зі змінами і доповненнями

4. Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р

5. Закон України "Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні"від 17 грудня 1993р.

6. Державний комітет статистики: http: | // www.ukrstat.gov.ua/

7. http://www.rbc.ua/ukr/

8. Мойсеєнко І.П. Інвестування /І.П. Мойсеєнко - К: Знання, 2006. - 490с.

9. Антонов В.Б. Оцінка ефективності структурних трансформацій залучення прямих іноземних інвестицій в Україні/ В.Б. Антонов // Регіональна економіка. - 2010. - №3. - С.85-94.

10. Бондар І.Р. Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну на сучасному етапі/І.Р. Бондар // Регіональна економіка. - 2009. - №4. - С.62-70.

11. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України/О.В. Гаврилюк // Фінанси України. - 2008. - №2. - С.69-81.

12. Даниленко А.А. Актуальні питання прямих іноземних інвестицій до України з ЄС/ А.А. Даниленко // Фінанси України. - 2008. - №1. - С.127-137.

13. Дедюк Т.Г. Інвестиційний клімат в Україні/Т.Г. Дедюк // Економіка та держава //. - 2009. - №1. - С.30-31.

14. Драган І.В. Гарантування національних інтересів у процесі залучення іноземних інвестицій в умовах глобалізації /І.В. Драган // Економіка та держава. - 2010. - №1. - С.16-18.

15. Куліков А.І. державна політика залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України/ А.І. Куліков // Держава та регіони. - 2010. - №3. - С.71-75.

16. Левицький Р.Й. Комплексний механізм залучення іноземних інвестицій/Р.Й. Левицький // Економіка та держава. - 2008. - №1. - С.84-85.

17. Маркевич К.Л. Досвід країн ЄС у сфері залучення іноземного інвестування - крок України до Європейської інтеграції

18. Харчук Т.В. Сучасний стан залучення іноземних інвестицій в економіку України/ Т.В. Харчук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №8. - С.23-25.

19. Худавердієва В.А. Стратегія залучення іноземних інвестицій в економіку України/ В.А. Худавердієва // Фінанси України. - 2010. - №6. - С.62-71.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутнісна характеристика прямих іноземних інвестицій та їх роль в економічному зростанні національної економіки. Сучасний стан іноземного інвестування в Україні. Основні альтернативні шляхи вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій.

    дипломная работа [127,8 K], добавлен 15.01.2011

  • Поняття іноземних інвестицій. Важливість вкладення іноземного капіталу в економіку України. Проблеми іноземного інвестування в сучасних умовах. Органи, які здійснюють керування та контроль іноземним інвестуванням. Способи залучення іноземних інвестицій т

    контрольная работа [14,2 K], добавлен 08.03.2005

  • Визначення поняття "іноземні інвестиції". Аналіз та оцінка інвестиційної ситуації в Україні. Проблеми залучення іноземного капіталу в Україну. Вплив приватизаційних процесів на інвестування. Аналіз статистичних даних обсягу прямих іноземних інвестицій.

    научная работа [24,3 K], добавлен 24.09.2010

  • Додаткові джерела фінансування. Інвестиційна привабливість. Сучасний стан. Стимулювання та захист іноземних інвестицій. Портфельні інвестиції. Проблеми залучення іноземних інвестицій в регіонах України. Невисока інвестиційна привабливість.

    контрольная работа [19,2 K], добавлен 08.02.2007

  • Іноземні інвестиції, суть та роль в національній економіці. Стимулювання іноземних інвестицій з боку держави. Вільні економічні зони. Регіональна економічна політика. Державне управління в галузі природного середовища. Іноземне інвестування у екологію.

    дипломная работа [45,7 K], добавлен 18.12.2007

  • Роль інвестицій в економіці. Класифікація інвестицій. Проблеми пов'язані із залученням іноземних інвестицій в Україні. Пріоритетні напрямки залучення іноземних інвестицій в Україну.

    курсовая работа [27,0 K], добавлен 09.04.2003

  • Інвестиційний капітал як каталізатор економічної активності. Пріоритетні сфери та зони іноземного інвестування в Україні. Фактори, що перешкоджають притоку капіталу та іноземних інвестицій в економіку держави. Політика по залученню іноземних інвестицій.

    курсовая работа [108,2 K], добавлен 02.03.2015

  • Стан розвитку економіки України. Перешкоди для залучення іноземних інвестицій в економіку країни, прямі і портфельні іноземні інвестиції. Іноземне інвестування, реалізація інвестиційних проектів у зоні пріоритетного розвитку Харкова і Харківської області.

    дипломная работа [152,1 K], добавлен 08.12.2011

  • Причини залучення іноземних інвестицій. Ставлення іноземних інвесторів до інвестицій в Україну. Напрямки поліпшення інвестиційного клімату. Вдосконалення податкового законодавства. Спеціальні (вільні) економічні зони. Інвестиційне середовище в Україні.

    доклад [24,4 K], добавлен 12.12.2008

  • Економічна сутність та значення поняття "інвестиційний клімат". Динаміка прямих та портфельних іноземних інвестицій в Україну. Аналіз інвестиційно привабливих галузей вітчизняної економіки. Шляхи удосконалення механізму залучення іноземних інвестицій.

    дипломная работа [893,8 K], добавлен 25.08.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.