Податковий облік і звітність

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зобов'язані подавати декларацію або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, ведуть облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу згідно.

Книга може мати вигляд, як правило, зошита чи блокнота і купується платниками самостійно.

Записи в графах Книги здійснюються платниками податку кульковою або чорнильною ручкою не пізніше наступного дня після отримання відповідних сум доходів, сплати (перерахування) податку, а також понесених витрат, які пов'язані з отриманням доходів.

Підрахунки відображених у Книзі даних проводяться для цілей заповнення декларації, коли таке подання є обов'язковим, або платники податку мають право подати таку декларацію з метою повернення надміру сплачених податків.

Суми отриманих доходів, понесених витрат та сплачених (перерахованих) податків відображаються в графах Книги в гривнях.

До граф 1 та 2 записуються відповідно дати отримання доходу, понесених витрат, сплати (перерахування) податку, назви та коди за ЄДРПОУ для юридичних осіб, прізвища, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери за наявністю для фізичних осіб, а також їх юридичні і податкові адреси, де платники податку отримували доходи, які включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, та здійснювали витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням зазначеного доходу.

До граф 3 - 6 записуються відповідно суми доходів, з яких складається загальний річний оподатковуваний дохід, а також суми понесених витрат, підтверджених документально, які безпосередньо пов'язані з отриманням зазначеного доходу.

У графу 7 записуються суми сплаченого (перерахованого) податку.

6.4. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи

Порядок подання декларації про доходи регламентується Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” [7].

Річна декларація про майновий стан і доходи подається платником податку до 1 квітня року, що настає за звітним.

Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.

Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення.

Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку з доходів фізичних осіб та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з даного податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду (рис. 12).

Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках:

незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які: є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав;

перебувають у розшуку;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

У розділі 1 Декларації мають міститися відомості про громадянина, який подає Декларацію (прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, місце проживання, телефон), та/або уповноважену особу та про певні доходи, одержані цим громадянином протягом 2005 р., про суми витрат, передбачених законодавством, а також суми утриманого податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання доходу або сплаченого авансом за розрахунками податкових органів. При реалізації права на податковий кредит у п. 1.1 розділу 1 Декларації зазначаються:

місце основної роботи, де зберігається трудова книжка громадянина (повне найменування та код за ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та (або) ідентифікаційний номер фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності);

відомості про доходи, одержані за місцем основної роботи, період, протягом якого вони отримувалися, та суми утриманого з цих доходів податку.

Доходами громадянина, одержаними за місцем основної роботи, вважаються доходи, одержані від підприємств, установ, організацій всіх форм власності, а також від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, оформлені веденням трудової книжки і здійсненням відрахувань до Фонду соціального страхування.

До доходів громадян, одержаних за місцем основної роботи, прирівнюються доходи, отримані за місцем служби, навчання.

Для заповнення п. 1.1 необхідно одержати в бухгалтерії підприємства за місцем основної роботи довідку про суму нарахованого доходу та утриманого податку, яку бухгалтерія цього підприємства зобов'язана видати на вимогу працівника. Аналогічна довідка видається на вимогу працівника, який працює у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності як за місцем основної роботи.

Громадянам, які протягом року змінювали місце основної роботи, потрібно одержати зазначену довідку з усіх підприємств (від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), де вони працювали протягом року як за місцем основної роботи.

У першій колонці таблиці, яку містить п. 1.1 Декларації, зазначають повні назви підприємства, установи, організації та їхні коди за ЄДРПОУ або фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності та її ідентифікаційний номер, з якими укладено трудовий договір на використання праці громадянина в 2005 р., а також їхні поштові адреси. Якщо протягом року було декілька місць основної роботи, то у першій колонці перелічуються всі.

У третій колонці таблиці цього пункту зазначають суму нарахованого працівникові протягом року оподатковуваного доходу на конкретному підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності. До загального річного оподатковуваного доходу включають доходи, одержані як у грошовій, так і в натуральній формах.

У четвертій колонці зазначають суму утриманого податку з доходів, зазначених у третій колонці, за даними проведеного підприємством, установою, організацією, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності річного перерахунку загального річного оподатковуваного доходу працівника.

У таблиці п. 1.2 розділу 1 Декларації відображають доходи, одержані не від податкових агентів (доходи у вигляді перевищення суми благодійної допомоги над встановленим законодавством розміром, що не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. (в 2006 р. ця сума становила 680 грн.), призів, подарунків, виграшів в казино, спадщини, інвестиційних прибутків) і суми утриманого з цих доходів податку на доходи фізичних осіб.

У першій колонці цієї таблиці зазначають повні назви підприємства, установи, організації, їхні поштові адреси та коди за ЄДРПОУ. Якщо доходи одержано від фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, зазначають її прізвище, ім'я, по батькові, місце здійснення діяльності, її ідентифікаційний номер (якщо від фізичної особи - її ПІБ) та документи, на підставі яких одержано дохід, наприклад, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу інвестиційних активів тощо. У третій колонці - нараховану суму такого доходу, а в четвертій - суму податку, який було утримано з цього доходу, в разі його утримання.

У таблиці п. 1.3 розділу 1 Декларації зазначають доходи, одержані від підприємницької, приватної нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної професійної діяльності.

У таблиці п. 1.4 розділу 1 Декларації зазначають доходи, одержані під час перебування громадян за кордоном, або доходи, які надійшли з іноземних держав.

У першій колонці цієї таблиці зазначають назву країни, у якій або з якої одержано дохід, а також місто та назву організації, що його виплатила; у другій - місяць, у якому одержано дохід, а в третій - суму доходу у валюті його одержання (євро, долар, ліра тощо).

Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховують у валюту України за курсом Нацбанку України, встановленим на дату одержання доходу. Суму перерахованого у валюту України доходу зазначають у четвертій колонці цієї таблиці.

Для отримання права на зменшення суми податкового зобов'язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачено такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за кордоном України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку (з урахуванням суми отриманого іноземного доходу).

У разі якщо платник має зазначене письмове підтвердження факту сплати (утримання) податку з доходів, зазначених у третій колонці, у п'ятій колонці зазначають суму сплаченого (утриманого) податку у валюті одержання доходу. Про подання письмового підтвердження сплати податку в іншій країні робиться відповідний запис після таблиці.

У шостій колонці зазначають еквівалент податку, зазначеного в п'ятій колонці, обчислений у гривнях за курсом Нацбанку України, встановленим на дату одержання доходу в іноземній валюті.

Розділ 2 Декларації не заповнюється.

У розділі 3 Декларації зазначають оподатковуваний дохід, з якого слід сплатити податок за рік, а фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності зазначає ще й очікуваний дохід, який вона планує отримати наступного року.

Відомості про власне рухоме або нерухоме майно, земельну ділянку (зокрема, про майно та земельні ділянки, що знаходяться за межами України) громадянин має зазначити в розділі 4 Декларації.

Підставою для заповнення цього розділу є документи, що свідчать про право власності або право на користування земельною ділянкою, право на земельну частку (пай) (наприклад, свідоцтво на право власності, технічний паспорт, державний акт на право власності або користування земельною ділянкою, сертифікат на земельну частку (пай) тощо).

У додатку 1 наводиться перелік витрат, що включаються до податкового кредиту.

У додатку 2 здійснюється розрахунок сум податку, що підлягають поверненню

Правильність зазначених у Декларації відомостей громадянин підтверджує своїм підписом та ставить дату заповнення Декларації.

Декларацію громадянин може подати до податкового органу особисто (тоді датою подання вважатиметься дата її реєстрації) або надіслати поштою (тоді датою її подання вважатиметься дата здійснення поштового відправлення, зазначена на штампі відділення зв'язку).

Платники податку - резиденти, які виїздять за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до податкового органу Декларацію не пізніше закінчення 60-го календарного дня, що передує такому виїзду.

Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

6.5. Порядок заповнення та подання податкового розрахунку за формою 1ДФ

Порядок заповнення та подання податкового розрахунку за формою 1ДФ регламентуєтсья наказом ДПАУ № 451 від 29 вересня 2003 року [25].

Реквізитами податкового розрахунку є:

Навпроти напису "Стор." податковим агентом проставляється номер сторінки податкового розрахунку.

Відмічається відповідна клітинка "Звітний", "Новий звітний" чи "Уточнюючий" залежно від того, який податковий розрахунок подається.

Навпроти напису "Порція" працівником органу державної податкової служби, відповідальним за приймання розрахунку, проставляється номер порції при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби.

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер платника податків (юридичної особи) або десятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи - податкового агента, який подає розрахунок. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8).

Відмічається відповідна клітинка "Юридична особа" або "Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності".

"Працювало у штаті" - проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікових чисельностей штатних працівників облікового складу юридичної особи чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

"Працювало за сумісництвом" - кількість працівників за сумісництвом (крім внутрішніх сумісників) та за договорами цивільно-правового характеру у звітному періоді; реквізити, передбачені підпунктами 3.1.6 та 3.1.7, заповнюються тільки в разі наявності в юридичної особи чи у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності найманих працівників.

Назва юридичної особи чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, що подає розрахунок.

Ідентифікаційний код органу державної податкової служби, куди подається розрахунок, за ЄДРПОУ.

Назва органу державної податкової служби, куди подається розрахунок.

"Звітний період" - відображається арабськими цифрами порядковий номер звітного кварталу і рік.

У графі 1 "N з/п" відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється.

У графі 2 "Ідентифікаційний номер" відображається десятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи, про яку надається інформація в розрахунку.

У графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу, його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітна плата була нарахована. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні).

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого прибуткового податку в графі 4а та сума перерахованого до бюджету прибуткового податку в графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками), незалежно від того у якій формі або у якій валюті здійснювалося нарахування та виплата доходу.

У графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством.

У графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

У графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватися у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу.

Про кожну фізичну особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов'язковими заповненнями графи 2 "Ідентифікаційний номер".

Графа 6 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. Графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

У графі 6 "Дата прийняття на роботу" відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу.

У графі 7 "Дата звільнення з роботи" відображається дата звільнення фізичної особи з роботи.

У графі 8 "Ознака податкової соціальної пільги" відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно з чинним законодавством, за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді графа 8 заповнюється прочерком. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).

У графі 9 "Ознака (0, 1)" відображається ознака "0", якщо рядок потрібно ввести, чи ознака "1", якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для нового звітного та уточнюючого податкових розрахунків.

У разі потреби довідники ознак доходів та ознак податкових соціальних пільг можуть доповнюватись Державною податковою адміністрацією України у випадку змін у чинному законодавстві України.

У останньому рядку розрахунку вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу за графою 3, нарахованого податку за графою 4а та перерахованого податку за графою 4.

У кінці податкового розрахунку проставляються: кількість заповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість аркушів у розрахунку. При визначенні кількості заповнених рядків підсумковий рядок відповідно не враховується;

десятирозрядний ідентифікаційний номер керівника підприємства, який подає розрахунок;

десятирозрядний ідентифікаційний номер головного бухгалтера підприємства, який подає розрахунок.

"Дата подання" - проставляється дата подання розрахунку податковим агентом.

У кінці податкового розрахунку проставляються відмітки службових осіб органу державної податкової служби про внесення даних з податкового розрахунку до електронної бази податкової звітності (дата, підпис, прізвище, службові відмітки).

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок.

У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (сплачені) доходи.

Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента.

На непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується) розрахунок заповнюється машинописним текстом чи друкованими літерами без замазок, закреслень, виправлень і уточнень. Указуються порядкові номери сторінок. Якщо в інформаційному рядку є незаповнені поля, вони заповнюються прочерками. Подання ксерокопії розрахунку не дозволяється.

За наявності комп'ютерної техніки податкові агенти формують і подають інформацію про доходи й утримані з них податки у вигляді файла даних, який передається в електронному вигляді (можна на дискеті), та його роздрукованої копії (за формою розрахунку).

Податковий розрахунок готується у 2 примірниках. Один примірник подається до органу державної податкової служби. Другий -- з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби, -- повертається податковому агенту.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють з обов'язковим заповненням їхніх десятирозрядних ідентифікаційних номерів - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Податковий розрахунок або друкована копія даних файла на останньому аркуші завіряється: для юридичної особи -- підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою; для фізичної особи -- податкового агента -- підписом особи, яка подає податковий розрахунок, а за наявності печатки -- нею засвідчується.

Обов'язково мають бути вказані службові телефони керівника юридичної особи і головного бухгалтера або фізичної особи -- податкового агента.

ТЕМА 7. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ З ІНШИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ Й ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ

7.1. Податковий облік плати за землю

Плата за землю - це податковий платіж, який стягується з власника землі або землекористувача, розмір якого безпосередньо залежить від величини земельної ділянки, граничної ставки та призначення земельної ділянки.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податковий розрахунок на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такого розрахунку звільняє від обов'язку подання щомісячних розрахунків. Порядок заповнення та подання такого розрахунку регламентується наказом ДПАУ [26].

До розрахунку додаються наступні додатки:

додаток 1 - "Відомості про наявність документів на землю";

додаток 2 - "Звіт про пільги на земельний податок";

додаток 3 "Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення";

додаток 4 - "Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку";

додаток 5 - "Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку";

додаток 6 - "Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів".

До податкових органів подається оригінал розрахунку. Подання ксерокопії не припускається. Додаток 1 до є обов'язковим для всіх платників податку. Додаток 2 подається власниками землі та землекористувачами, які мають пільги щодо сплати податку. Додатки 3 - 6 подаються в залежності від наявності земельних ділянок відповідної категорії та від того, встановлена чи ні їх грошова оцінка.

Податкові органи не приймають до розгляду розрахунок: що має підчистки або дописки, закреслені слова (цифри), а також написаний олівцем або нерозбірливо; у якому не заповнені обов'язкові реквізити (коди, дати, підписи і т. ін.); текст якого неможливо прочитати внаслідок пошкодження, (наприклад, документи, залиті чорнилом, затерті та ін.); з порваними аркушами.

Платник податку має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкового розрахунку протягом місяця з дня виникнення права на нововведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Подання відповідного розрахунку є обов'язковим у разі виникнення таких обставин:

якщо протягом року у підприємства виникає право власності та/або право користування землею, йому необхідно протягом місяця з дня виникнення такого права подати звітний розрахунок за нововідведені земельні ділянки;

у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, виникнення інших змін або самостійного виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за поточний або попередні звітні місяці, платнику податків слід протягом 20 календарних днів місяця, наступних за звітним, подати новий звітний розрахунок. При цьому штрафи, установлені Законом N 2181, не застосовуються;

якщо ж зазначений у попередньому пункті строк пропущено, то при виявленні будь-якої помилки, що впливає на раніше визначену суму податку попередніх звітних періодів, необхідно подати уточнюючий розрахунок. У разі заниження податкового зобов'язання разом із таким уточнюючим податковим розрахунком необхідно сплатити недоїмку, що виникла внаслідок цього, разом із 5% штрафом від суми недоплати.

До уточнюючого розрахунку додається довідка про суми земельного податку, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

Якщо за результатами подання уточненого розрахунку виникає потреба в поверненні надміру сплаченого податку, то разом з ним платником має бути подана заява про повернення надміру сплаченого податку з дотриманням граничних строків її подання. Якщо строк подання такої заяви закінчився, то уточнюючий розрахунок не подається.

У разі зміни протягом року грошової оцінки землі платник земельного податку подає декларацію з урахуванням нової грошової оцінки.

Нарахування земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Отже, вихідним моментом в обліковому забезпеченні розрахунків за податком на землю є площа угідь та їхня вартісна оцінка.

Якщо земля надана підприємству для постійного користування, це засвідчує відповідний Державний акт, а для тимчасового користування -- договір. Вартість землі визначається розрахунковим шляхом, на ос-нові матеріалів державного земельного кадастру -- за рентним дохо-дом з урахуванням якості, місця розташування та економічної оцінки зе-мель. Для цього визначають диференціальний рентний дохід, виходячи із виробництва зернових культур та абсолютний рентний дохід

Слід звернути увагу на методику оцінки земельної частки (паю), оскільки ця вартість є важливою для тих підприємств, які орендують такі ділянки і відповідно сплачують земельний податок за їхніх власників.

Кількість кадастрових гектарів та вартість земельної частки (паю) вказують у сертифікаті. Варто зазначити, що в багатьох випадках земельні частки (паї) передані власникам в натурі на підставі відповідних документів. Таким громадянам видаються Державні акти на право приватної власності на землю.

У цьому випадку вони самостійно сплачують податок на землю, навіть якщо вона передана в оренду сільськогосподарському підприємству, що сплачує фіксований податок. Тому тут треба розмежовувати в обліку сільськогосподарські угіддя за трьома видами: власні; орендовані у власників, що мають земельні сертифікати; орендовані у власників, що мають акти на право приватної влас-ності, оскільки податок на землю підприємство сплачує лише за першим видом та другим видами угідь.

Разом з тим, як зазначалося, ст. 12 Закону України «Про плату за землю» [13] встановлено ряд пільг. Тому підприємства складають «Звіт про пільги на земель-ний податок».

Дані цього звіту є підставою для відображення площ сільськогосподарських угідь, на які підприємство має пільги.

Крім того, подається додаток 1 «Відомості про наявність документів на землю», у якому наводяться дані, що підтверджують права на землю.

На підставі зазначених додатків складають «Зведений розрахунок суми земельного податку», який подають до відповідної податкової інспекції разом із зазначеними додатками до 1 травня поточного року.

Однак тут також є відмінності, які треба враховувати в податково-му обліку. Зокрема, на сільськогосподарських підприємствах, які не пе-рейшли на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, плата за землю відноситься на зменшення по-датку на прибуток, отже, у валові витрати не включається. На решті підприємств плата за землю включається до валових витрат. При нара-хуванні податку на прибуток на сільськогосподарських підприємствах в системі кореспонденції рахунків відображається не вся його сума, а виз-начена різниця за даними “Декларації про прибуток підприємства, основ-ною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції”.

Починаючи з 20 грудня 2005 року діє Наказ Державної податкової адміністрації України N 588 “Про затвердження форми податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності” [31].

Платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.

До податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності додаються наступні додатки:

додаток 1 - "Відомості із договору оренди землі";

додаток 2 - "Перерахунок податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Форма податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та додаток 1 "Відомості із договору оренди землі" до неї застосовуються платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (суб'єктами господарювання) для подання відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки:

звітної податкової декларації - до 1 лютого поточного року за місцезнаходженням земельної ділянки з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій;

нової звітної (річної) податкової декларації - до 1 лютого поточного року за місцезнаходженням земельної ділянки з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями;

нової звітної (щомісячної) податкової декларації - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Подання такої декларації не звільняє від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року;

нової звітної податкової декларації (у разі виникнення обставин, що призвели до зміни податкового зобов'язання) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, у якому виникли такі зміни.

Якщо після подання декларації за звітний період платник подає нову звітну податкову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання звітної декларації за такий самий звітний період - штрафи не застосовуються. При цьому раніше подана звітна податкова декларація залишається в органах державної податкової служби;

звітної податкової декларації за новоукладеними договорами - протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку;

уточнюючої податкової декларації.

При поданні уточнюючої декларації, уточненні податкових зобов'язань орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у складі звітної або нової звітної декларації платником складає(ю)ться додаток 2 "Перерахунок податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності", який подається платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до органів державної податкової служби разом зі звітною або новою звітною податковими деклараціями лише у випадку уточнення у складі таких податкових декларацій показників за відповідний(ні) податковий(ві) звітний(ні) період(ди). В обов'язковому порядку цей додаток складається у разі подання уточнюючої податкової декларації і подається разом з такою уточнюючою податковою декларацією. Додаток 2 складається і подається за кожний відповідний податковий (звітний) період або за рік, що уточнюються, окремо, на підставі даних договору оренди землі на відповідну земельну ділянку за відповідний період.

Додаток 2 не складається і до декларації не подається у випадку, якщо платником не здійснюються уточнення податкових зобов'язань за відповідні податкові (звітні) періоди.

У разі, якщо платник орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності має декілька земельних ділянок на території однієї сільської, селищної або міської ради, по яких окремо укладені договори оренди землі, то таким платником може подаватися до відповідного органу державної податкової служби одна узагальнена податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка відображає загальну суму орендної плати за такі земельні ділянки згідно укладених договорів оренди землі.