Лізинг як інструмент інвестування

- поліпшити конкурентне середовище на фінансовому ринку.

Аналізуючи ринок лізингових послуг в Україні, бачимо, що першочерговою є проблема недостатності мобілізації грошового капіталу, який міг би стати джерелом закупівлі обладнання з метою подальшої передачі його лізингоотримувачу.

Нині найреальнішими суб'єктами господарювання, які можуть надавати лізингові послуги, зважаючи на необхідний накопичений капітал, можуть виступати лише банківські установи. У свою чергу, розвиток лізингу дає можливість банкам збільшити перелік банківських послуг, поліпшити якість обслуговування своїх клієнтів.

Політика держави щодо формування та розвитку ринку лізингу в Україні має бути спрямована на:

- дотримання учасниками ринку лізингу вимог законодавства;

- забезпечення захисту прав учасників ринку лізингу і створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку лізингу;

- забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку лізингових послуг;

- сприяння інтеграції лізингу в європейський та світовий ринки.

Таким чином, розглянуті проекти позитивно вплинуть на розвиток ринку лізингу та сферу виробництва, усуваючи існуючі у чинному законодавстві суперечності.

Прийняття їх посилить роль виробників на ринку фінансового лізингу, сприятиме створенню для них умов оподаткування стимулюючого характеру, зниженню вартості лізингових послуг, наданню можливості підприємствам оновити свої основні фонди, а також реконструювати старі та створити нові виробничі потужності [8].

Отже на сучасному етапі розвитку економічної системи лізинг є простою та ефективною фінансовою схемою, яка поєднує інтереси власників фінансового капіталу і виробників.

Для активного розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс наступних заходів, які сприятимуть вдосконаленню лізингових відносин:

- впровадити зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій;

- зробити зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди;

- впровадити надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування;

- організувати створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств;

- зробити організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування;

- розробити державну програму підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг;

- реформувати податкове законодавство в частині стимулювання лізингових операцій -- запровадження пришвидшеної норми амортизації для об'єктів лізингу, надання інвестиційних пільг при оподаткуванні прибутку підприємств, застосування спрощеної процедури повернення майна.

Висновки і пропозиції

Щодо вітчизняних реалій, то переваги фінансового лізингу використовуються не повністю. Фінансовий лізинг у цілому в економіці і зокрема в аграрному секторі ще не посів належного йому місця.

Кількість укладених договорів фінансового лізингу в 2 кварталі 2012 року зменшилася на 116 (- 4,3%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склала 2552 договора.

У вартісному вираженні, обсяг укладених договорів за 2 квартал 2012 року збільшився у порівнянні з минулим роком на 144% і склав 6,749 млрд. грн.

Вартість діючих договорів фінансового лізингу станом на кінець 2 кварталу 2012 р. збільшилася на 6,2 млрд. грн. (18,5%) у порівнянні з кінцем 1 кварталу 2012 р. і становить 39,7 млрд. грн.

У порівнянні з кінцем аналогічного періоду минулого року зростання ринку складає 24,5% або 7,8 млрд. грн.

У кількісному вираженні обсяг діючих договорів на кінець 2 кварталу 2012 року становить 21672 угоди.

На кінець звітного періоду у порівнянні з 2012 роком спостерігається збільшення питомої ваги договорів строком дії до 2 років, від 5 до 10 та більше 10 років та зменшення частки угод, що укладалися на строк від 2 до 5 років.

Серед діючих договорів фінансового лізингу на кінець другого кварталу 2012 року, як і раніше, переважають угоди в галузі транспорту (61,10%), сільського господарства (15,92%), будівництва (5,54%) та сфері послуг (5,39%), при чому питома вага договорів у галузі сільського транспорту зросла майже на 4 процентних пункти у порівнянні з кінцем другого кварталу 2011 року.

Найбільшим попитом серед предметів лізингу користується транспорт (60,32%) - питома вага зросла на 10 пунктів, а також сільськогосподарська техніка (13,85%) та комп'ютерна техніка (4,91%).

Основними джерелами фінансування лізингових операцій в поточному періоді були позичкові кошти, в тому числі банківські кредити (95,76%), при цьому їх питома вага збільшилась більше ніж на 10 пунктів у порівнянні з минулим роком, а питома вага власних коштів лізингових компаній у порівнянні з минулим роком зменшилась більш ніж на 10% і становить 4,06%.

Головними причинами обмеженого використання фінансового лізингу є недосконалість законодавства про лізинг, монопольне становище лізингодавців на ринку лізингових послуг, слабкий фінансово-економічний стан багатьох аграрних підприємств, їхня неспроможність своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, висока вартість лізингових угод, яка пропонується низкою лізингових компаній.

Переваги фінансового лізингу над іншими способами фінансування оновлення активів у розвинених країнах світу базуються на певних засадах. По-перше, це ефект податкового коректора (податкового щита). Проте більшість сільськогосподарських підприємств в Україні не сплачують податок на прибуток, оскільки він входить до складу фіксованого сільськогосподарського податку. Отже, ефект податкового щита тут не діє. По-друге, у багатьох розвинених країнах існують податкові пільги на інвестиції в технічне переозброєння виробництва, в тому числі для лізингових компаній. В Україні ж законодавство про оподаткування прибутків підприємств не передбачає таких пільг.

По-третє, з фінансової точки зору фінансовий лізинг буде привабливішим лише в тому разі, якщо норма прибутку на вкладений капітал в одержувача лізингу буде не нижчою за вартість залученого капіталу. Реальна ж норма прибутку в сільському господарстві України є значно нижчою за вартість залучення позичкового капіталу.

Головною причиною обмеженого використання лізингових угод для відтворення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва є несприятливі фінансові умови їх здійснення. Залучення техніки та інших основних засобів за договорами лізингу, коли норма прибутку по галузі значно нижча від вартості позичкового капіталу, може призводити до ще більших проблем у відтворенні активів.

Розв'язання цих проблем пов'язане з вирішенням таких питань:

- із законодавчим запровадженням інвестиційних пільг в оподаткуванні суб'єктів господарювання, які здійснюють реальні інвестиції. Цей захід буде не лише стимулювати інвестиційну діяльність, а й протидіяти циклічності економічного розвитку. Завдяки цьому і для сільгосппідприємств буде залучено в економічний механізм господарювання ефект податкового щита та підвищиться привабливість лізингових угод;

- зі встановленням реального паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукції, який забезпечував би сільськогосподарським товаровиробникам одержання норми прибутку на вкладений капітал на рівні середнього по народному господарству;

- зі зниженням вартості залучення позикового капіталу, що зробить його дешевшим, знизить обсяги регулярних лізингових платежів і сприятиме розширенню лізингових угод, а отже, й підвищенню рівня продовольчої безпеки України.

лізинг угода фінансування економіка

Список використаних джерел

1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями від 28.12.1994 р.

2. Закон України "Про фінансовий лізинг" від 11.12.2003 // ВВР. - 2004. - № 15. - 231 с.

3. Федеральный закон "О лизинге" N 164-ФЗ от 29 октября 1998 г. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.garant.ru/law/12013492-000.htm.

4. Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

5. Амелін С. К. Шляхи вдосконалення державного регулювання фінансового лізингу в Україні / С. К. Амелін // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 10. - С. 211-220

6. Аюпов А.А. Инновационный лизинг в банке. / Под ред. А.А.Аюпова - Казань : Изд-ий центр ТИСБИ, 2002. - 160 с.

7. Бадзим О.С. Удосконалення функціонування ринку лізингових послуг / О.С. Бадзим // Актуальні проблеми економіки. 2010 - № 9 - С.182-190

8. Берлач Н. Шляхи вдосконалення державної політики в лізингових відносинах АПК України / Н. Берлач // Підприємництво, господарство і право. 2009 № 10 219-221

9. Бурковський І.Д. Шляхи поліпшення технічного оснащення аграрних підприємств / І.Д. Бурковський, М.І. Кареба // Економіка АПК. - 2010. - №4. - С. 92-96

10. Васильчишин О. Лізинг як пріоритетний напрямок економічного зростання України / О. Васильчишин // Економічний аналіз. - 2011. - №1. - С.355-359

11. Воловець Я.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч. посіб. / За ред. Я.В. Воловець - Львів : ЛБІ НБУ, 2004. - 199 с.

12. Грищенко І.М. Дослідження становлення лізингового посередництва / І.М. Грищенко // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 8. - С. 61-66.

13. Діяльність фінансових компаній, ломбардів та лізингодавців у 2009 році // Фінансовий ринок України. 2010 № 5 8-11

14. Дмитреко Д.Г. Проблематика українського села в контексті забезпечення сільськогосподарських товаровиробників необхідною технікою на прикладі діяльності національної акціонерної компанії "Украгролізинг" // АгроСвіт. 2010 № 6 49-52

15. Добіжа Н.В. Сутність та форми лізингу в АПК // Економіка АПК. 2008 № 9 116-122

16. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Зовнішньоекономічна діяльність : термінологічний словник. - К. : Кондор, 2007. - 168 с.

17. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки: підручник. - Тернопіль : Карт-бланш, 2004. - 223 с.

18. Іртищева І. О. Лізингові операції як вид інвестиційної діяльності: національний та міжнародний досвід / І. О. Іртищева, Т. В. Смелянець, К. А. Наголюк // Інвестиції: практика та досвід : Науково-практичний журнал. - 2012. - № 9. - С. 34-37

19. Кулиняк І. Я. Проблеми розвитку ринку лізингових послуг в Україні / І. Я. Кулиняк // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво : науково-виробничий журнал. - 2011. - № 4. - С. 164-167

20. Кулиняк І.Я. Теоретичні засади багатоаспектності поняття лізинг // Науковий вісник НЛТУ. - 2009. - Вип..19.3. - С.276-282

21. Левченко О.М. Методологічні засади класифікації лізингу // Вісник НУ "Львівська політехніка": Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - Львів, 2007. - № 577. - С. 206-212.

22. Лозінська К. В. Дослідження ринку лізингових послуг в Україні / К. В. Лозінська // АгроСвіт : Науково-практичний журнал. - 2012. - № 22. - С. 51-53

23. Мирошникова В.В. Регулирование отечественного производства и рынка сельскохозяйственной техники // Механизация и электрификация сельского хозяйства. 2010 № 7 16-18

24. Назаренко І.М. Лізинг - джерело оновлення капіталу підприємств аграрного сектора // АгроСвіт. 2009 № 22 43-47

25. Наливайко Н.Я. Оцінка розвитку лізингових послуг в Україні // Науковий вісник НЛТУ. - 2009. - Вип..19.12. - С.234-238

26. Подік А.В. Використання лізингу як фінансового інструменту інвестування розвитку економіки // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 9. - С. 5-8.

27. Різник В. Поняття лізингу в законодавстві України // Лізинг в Україні. - 2005. - № 2. - С. 11-12.

28. Рошило В.І. Джерела фінансування інноваційного розвитку : монографія. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2006. - 272 с.

29. Руденко М. М. Лізинг в АПК у контексті відновлення основних засобів аграрних підприємств / М.М. Руденко // Економіка АПК. - 2009 - №4. - С.63-67

30. Рязанова Н. Особливості фінансового лізингу як інвестиційного інструменту та його актуальність для України / Н. Рязанова // Лізинг в Україні. - 2005. - № 1. - С. 5-6.

31. Супіханов Б.К. Про підвищення конкурентоздатності аграрного виробництва в сучасних умовах / Б.К. Супіханова// Економіка АПК. - 2008 - №5. - С.3-8

32. Фридель В. І. Аналіз тенденції розвитку сучасного лізингового ринку України / Володимир Ігорович Фридель // Економіка. Фінанси. Право : Інформаційно-аналітичний журнал. - 2012. - № 10. - С. 16-19.

33. Холодний Г.О. Лізинг в інвестиційному механізмі інноваційного розвитку підприємств : наукове видання / За ред. Г.О. Холодного - Харків ХНЕУ, 2007. - 195 с.

34. Шкуратов О.І. Лізинг як інвестиційний інструмент управління розвитком аграрних підприємств / О.І. Шкуратов // Інвестиції: практика та досвід. 2009 - №1. - С.16-20

35. Шкуратов О.І. Особливості розвитку лізингових відносин у системі АПК України / О.І. Шкуратов // АгроСвіт. - 2008 - № 5 - С. 33-37

36. Шкуратов О.І. Удосконалення управління лізинговим процесом в АПК / О.І. Шкуратов // АгроСвіт. - 2008 - №11. - С.21-24

37. Шпикуляк О.Г. Роль лізингу у розвитку аграрного підприємництва / О.Г. Шпикуляк // АгроСвіт. - 2008 - №23. - С. 2-4

38. Ярошевич Н.Б. Переваги та недоліки лізингу як виду кредитування засобів виробництва в Україні Н.Б. Ярошевич // Науковий вісник НЛТУ. - 2009. - Вип.19.5. -з С.241-246

39. http://www.ukragroleasing.com.ua - НАК "Украгролізинг"

40. http://www.leasing.org.ua - Українське об'єднання лізингодавців

Додаток А

Таблиця А. 1 Передумови розвитку лізингу в Україні

Додаток Б

Базова схема фінансового лізингу згідно із Законом України про лізинг.

1 - оформлення договору фінансового лізингу;

2 - продаж предмету лізингу лізингодавцю;

3 - передача продавцем (постачальником, власником) предмета лізингу лізингоодержувачу;

4 - письмова згода лізингодаваця на сублізинг, що є обов'язковою умовою договору сублізингу;

5 - сублізинг;

6 - оформлення договору фінансового лізингу та передача предмета фінансового лізингу.

Додаток В

Рис. В.1. Суб'єкти ринку лізингу в Україні

Размещено на Allbest.ru