Франція

Розділ ІІІ. Туристичні ресурси Франції

Туризм є однією з найпотужніших галузей сфери послуг у Франції. В основних туристичних структурах (готелі, кафе та ресторани, бюро подорожей, гірські та термальні курорти тощо) задіяно 700 тис. працюючих. До другої світової війни за кількістю іноземних туристів Франція посідала перше місце в світі, наразі -- третє (майже 40 млн чол. щороку), трохи поступаючись Італії та Іспанії. Природні й соціально-економічні умови Франції сприятливі як для екскурсійно-пізнавального, так і для лікувально-оздоровчого та спортивного туризму. Серед галузей нематеріальної сфери діяльності Франції виділяється туризм. Ще до другої світової війни за кількістю іноземних туристів Франція посіла перше місце в світі, зараз -- третє (майже 40 млн. чол. щороку), трохи поступаючись Італії та Іспанії. Природні й соціально-економічні умови Франції сприятливі як для екскурсійно-пізнавального, так і для лікувально-оздоровчого та спортивного туризму.

Серед природних рекреаційних факторів -- теплий, помірний і субтропічний клімат, три морські узбережжя з пляжами, гірські масиви Альп і Піренеїв, численні джерела цілющих вод. Країна славиться своїми приморськими і гірськими курортами, спортивними базами.

Франція з її двотисячолітньою історією багата на пам'ятки історії, культури, архітектури і мистецтва. Вони охоплюють стародавню римську епоху, середньовіччя, нові часи і сучасність. Насиченість території соборами, монастирями, палацами, фортецями і різноманітними музеями є однією з найвищих у світі. Ці споруди майже не зазнали руйнувань у XX ст. На охорону культурної спадщини витрачаються великі кошти, вона активно використовується для організації всіляких ювілеїв, свят, фестивалів тощо.

Франція має добре розвинену туристичну інфраструктуру, яка включає транспорт, заклади харчування, готелі, а також організацію турів, забезпеченість інформацією, картами, сувенірами тощо. Останнім часом усе більшого значення набувають об'єкти для проведення конференцій, нарад, симпозіумів, а також індустрія розваг.

Країна є справжнім заповідником пам'яток історії, архітектури і культури. У Парижі -- палац-музей Лувр, острів Сіте з собором Нотр-Дам, палац Пале-Рояль, Люксембурзький палац, Опера, Ейфелева вежа і багато іншого; палацово-парковий комплекс Версаль, Сен-Дені (усипальня французьких королів), монастир Сен-Мішель. Собор Сен-Пьер в Ангулемі, собор в Реймсі, церква Нотр-Дам в Ле-Моньяле, собор у Везон-ла-Ромен, церква Сен-Маклу в Руані і дуже багато інших. Ніцца -- міжнародний центр туризму, один з найбільш відомих курортів -- славиться своїми пляжами, щорічними фестивалями квітів, карнавалами, фестивалями книги.

головним входом у музей.Зовнішнього сучасного вигляду місто набуло в середині XIX столітті внаслідок грандіозної перебудови. Багато століть до цього місто складалося з лабіринта вузьких вулиць і дерев'яних будинків. У 1852 році за планом удосконалення міста, задуманим бароном Османом, було зруйновано цілі квартали старих споруд, а на їхньому місці з'явилися широкі проспекти і збудовані в єдину лінію кам'яні будівлі в неокласичному стилі, характерні для нової епохи буржуа. Принципи містоустрою часів Наполеона III і зараз не втратили своєї актуальності: висота і розміри будівель підкоряються єдиному закону рівномірності, а з середини XIX століття було зроблено всього лише декілька винятків з правила. Завдяки цьому Париж залишається містом невисокої забудови.

Типовим для архітектури Парижа є особливий вид особняків -- фр. hфtel particulier. Такий особняк -- це багатий приватний будинок П-подібної форми з внутрішнім двором і садом з тильного боку середньої частини будівлі. Більшість споруд було збудовано в XVII--XVIII століттях, для споруд XVIII століття характерною рисою є замкнений з усіх чотирьох боків двір. Типовий приклад -- будівля кардинальського палацу Пале Рояль з внутрішньою площею, фонтаном і парком. Більшість міських особняків, що збереглися, розташовані в кварталі Маре, наприклад Отель Субіз, Отель Салі та Отель Карнавале.

Незмінні межі міста, його чіткий план устрою і брак місця для нового будівництва поступово перетворили місто на музей, що діяв і жив. Ради збереження великої спадщини історико-охоронні закони утрудняють споруду нових будівель і комунікацій в центрі, тому значна кількість ділових організацій переїхала або планує переїзд в зручні й дешевші передмістя. Вже зараз за межами історичного міста розташовані діловий район Дефанс із вежею Ган, великий продовольчий ринок (район Ренжі), важливі освітні установи (Політехнічна школа), наукові лабораторії, спортивні споруди і навіть міністерства (наприклад, Міністерство транспорту).

У Парижі розташована величезна кількість визначних пам'яток, до яких відносяться не тільки архітектурні споруди, але також і вулиці, мости та майдани.

Ейфелева вежа -- найбільш упізнана визначна пам'ятка архітектури Парижа, всесвітньо відома як символ Франції. При будівництві замислювлося, що вежа виконуватиме функцію тимчасової споруди -- вхідної арки паризької Всесвітньої виставки 1889 року. Від запланованого зносу (через 20 років після виставки) її врятували радіоантени, встановлені на самому верху, -- це була епоха впровадження радіо.

На вершину вежі ведуть 2 ліфти та 1792 сходинки. Із третього поверху відкривається широка панорама Парижу й Іль-де-Франс у радіусі 70 км. Там перебуває й вітрина-кабінет Густава Ейфеля. Кожного року на Ейфелеву вежу піднімаються близько 7 млн. відвідувачів, а за всю історію тут побували близько 200 млн. Сьогодні ця «Залізна леді» -- найбільш відвідувана визначна пам'ятка в світі.

Ажурна металева башта, побудована за проектом інженера Ейфеля, замислювалася як тимчасова споруда для входу на Всесвітню виставку 1889 року. Але вона не тільки пережила саме цей захід, але і стала відтоді справжнім символом міста. На півночі і на півдні від неї над лінією горизонту підносяться базиліка Сакре-Кер, побудована на вершині пагорба Монмартр, і самотня Вежа Монпарнас, що особливо вирізняється на тлі району невисокої забудови.

Історична вісь пам'ятників архітектури перетинає місто з центру на захід. Починаючись від всесвітньо відомого музею Лувр, вона продовжується через сад Тюїльрі, проспект Єлісейські поля до самої Тріумфальної арки в центрі площі Зірки. У 1960-х роках на продовженні лінії був побудований квартал Дефанс, центром якого стала Велика арка Дефанс.

У самому центрі історичної частини розташований Будинок інвалідів, в якому міститься військовий музей, тут же покояться останки Наполеона Бонапарта. Тут розташована і церква Пантеон, де знайшли вічний спокій найвідоміші діячі Франції. Колишній королівський палац Консьєржері став на час Великої французької революції в'язницею для поваленої королеви, звідки вона була згодом конвоїрована для публічної страти.

Ще одне нагадування про палаючі бої за свободу французького народу -- статуя Свободи, встановлені на Лебединому острові. Велику копію цієї статуї було подаровано Сполученим Штатам Америки в 1886 році, й відтоді зустрічає мандрівників в порту Нью-Йорка.

У історичному центрі міста, на острові Сіте, знаходяться дві найзнаменитіші церкви Франції: Собор Паризької Богоматері і Свята капела.

Архітектурні напрями XX століття залишили місту такі пам'ятки як Культурний центр імені Жоржа Помпіду, в якому зараз розташований музей сучасного мистецтва, нова будівля опери на площі Бастілії, торговий центр Ле-Аль, побудований на місці історичного ринку «Черева Парижа», описаного в одноіменному романі Еміля Золя, а також район Ла Дефанс, що є архітектурним комплексом з хмарочосів і споруд з авангардними формами.

Неабиякий інтерес становить парковий ансамбль науково-промислового містечка, в якому розташований великий музей науки і техніки.

Базиліка Сакре-Кер - «базиліка Святого Серця», тобто Серця Христового) - католицький храм в Парижі, споруджений між 1876 та 1910 роками за проектом архітектора Абаді в римсько-візантійському стилі, розташований на вершині пагорба Монмартр, у найвищій точці (130 м) міста.

Висновки

Роблячи висновки можна сказати, що культура Франції настільки ж велика, як і сама Франція, кількість пам'ятників і шедеврів мистецтва просто неможливо порахувати. У культурі Франції представлені десятки стилів архітектури, живопису і літератури.

Деякі пам'ятники культури Франції починають свою історію з часів палеоліту, печери стародавніх людей, з безліччю наскальних малюнків, що описують побут давньої людини. Саме у Франції були знайдені останки неандертальця -- в однойменній печері, в Альпах. Тут збереглися печерні житла стародавніх людей епохи палеоліту, дороги, аквадуки, тріумфальні арки та арени (Нім, Авіньон, Арль і Оранж), які представляють галло-римську архітектуру I століття нашої ери, численні пам'ятки романської архітектури (монастирі в Сіто і Клюні, церква в Мон-Сен-Мішель і т.д.).

Наступна епоха в культурі Франції - це римське панування. У цей період з'явилися такі міста, як Париж, Руан, Орлеан, Марсель, Ним, Авіньон, Арль і Оранж а в них пам'ятники римської культури -- акведуки, арки і арени для змагань.

До епохи раннього середньовіччя відносяться церкви, побудовані в романському стилі: церква Мон-Сен-Мішель монастирі Сито і Клюні.

Як бачимо, Франція є батьківщиною самого величного архітектурного стилю -- готики. Храми, споруджені в цьому стилі, вражають своєю легкістю, немов вони зроблені з повітря. Цей ефект досягається за рахунок гострих високих куполів. Найвідомішим готичною спорудою є собор Нотр-Дам, а також церкви в Шартре, Орлеані, Ле-Мані і Страсбур.

Батьківщиною готичного стилю, який розвинувся з романського, став регіон Іль-де-Франс. Готика представлена такими відомими спорудами собор Нотр-Дам у Парижі, Орлеані, Ле-Мані, а також у Страсбурзі. Відродження, яке прийшло з Італії в XVI ст. залишило після себе такі шедеври архітектури, як численні замки Луари, палаци Фонтенбло і Версаль.У Франції можна побачити такі шедеври Наполеонівської епохи (неокласицизм), як Тріумфальна арка, Вандомська колона і церква Мадлен у Парижі, прекрасні споруди еклектичного XIX ст. -- театр «Гранд Опера», міська ратуша Отель-де-Віль і Великий палац, знаменита Ейфелева вежа культура.У цей же період, у 12-14 століттях, у багатьох містах Франції, будувалися чудові замки, велика частина з яких дійшла до нашого часу.

А ось знамениті палаци Франції, в тому числі і Версаль, стали з'являтися тільки в епоху Відродження, в 16 столітті. Яскравими пам'ятками цього періоду, крім Версальського палацу, можна назвати замок у Луаре і палац у Фонтенбло.

Одні з найважливіших пам'яток Парижу -- Тріумфальна арка, Вандомська колона і церква Мадлен, були побудовані в стилі неокласицизму за часів правління Наполеона Бонапарта, а ось символ Парижа -- Ейфелева вежа, яскравий представник еклектики 19 століття.

Сучасна архітектура Франції не менш красива, ніж її древні споруди. Вона перейняла витонченість і благородство минулих часів, додавши сучасні технології. Цікавими є будівлі елітного кварталу Дефанс, луврської пірамідою і центром імені Жоржа Помпіду.

Не менш давнє коріння, ніж архітектура, має і французька література. Перші літературні пам'ятки -- «кантилена про святу Евлалій» 9 століття, а також праці філософа Скота Еріугена.

Говорячи про літературу Франції, необхідно відзначити яскравий пам'ятник усній народній творчості -- «Пісня про Роланда» 11 століття. У цей же період формує свої теорії філософ, родоначальник європейської філософії, П'єр Абеляр. Ці пам'ятники літератури і науки стали відправною точкою для всієї європейської культури.

З кінця 11 століття, почався розвиток так званої «лицарської поезії». Вершин в цьому стилі досягли Бертран де Борн, Бернард де Вентадорн, Арнаут Даніель. У цей період з'являється міська література. Гільйом де Лоррис і Жан де Мен в кінці 12 століття написали «Роман про троянду», один з перших романів у світовій літературі.

У 13 столітті з'являється драматургія. «Гра про святого Миколая», «Гра в альтанці» і «Гра про Робен та Маріон» -- яскраві приклади п'єс того часу.

В епоху Відродження стався сплеск у французькій літературі. До цього часу відноситься творчість таких письменників і поетів, як Рабле, Монтень, Війон, Ронсар.

Французька література -- одна з найбільш відомих у світі. Основний розвиток вона отримала в Новий час, в 18-20 століттях. Чого варті такі відомі імена, як Стендаль, Бальзак, Дюма, Золя, Сент-Екзюпері, Пруст, Роллан, Моруа, Камю.

Франція -- законодавиця мод, а Імена Шанель (Chanel), Діор (Dior), Ів Сен-Лоран (Yves Saint Laurent-) асоціюються з епохою переломною в історії костюму - епохою виникнення Високої моди (Haute Couture), коли моделювання одягу зводиться в ранг мистецтва і обростає безліччю легенд.

ХХ ст. доповнило архітектуру французьких міст різноманітними будівлями в стилі модерн і такими сучасними спорудами, як Центр ім. Помпіду, Луврська піраміда і комплекс будівель у паризькому районі Дефанс.

Культурне життя країни представлене численними театрами і музеями, серед яких всесвітньо відомі Лувр і музей Д'Орсе в Парижі, а також різноманітними музичними, театральними і кінофестивалями (в тому числі Каннський). В останні роки своєрідною Меккою для туристів з усього світу став Євродіснейленд. Найбільшу популярність у світі здобули французьке образотворче мистецтво, література і різноманітна музична культура. У Франції зосереджена величезна кількість культурних цінностей, країна володіє прекрасними природними умовами, а також безліччю місць, пов'язаних з життям і діяльністю різних історичних особистостей.

Це країна романтики, країна мрій! Напевно, кожен мріє побувати у Франції!!!

Список використаної літератури

1. Історія світової культури / За ред. Л.Т. Левчук. -- К.: Либідь, 2008. --563 с.

2. Фізична географія Франції / Мартонн Е. - М. --563 з

3. Новітня історія Франціі / Смирнов В.П. -- М., 2009. -- 633 с.

4. Великий атлас живопису. Образотворче мистецтво Дзуффі С. -- М.: ОЛМА - Пресс, 2009. -- 411 с.

5. Сучасна Франція / А.Є. Слука, Г.П. Черніков -- М., 2010. -- 306 с.

6.. Ілюстрована енциклопедія моди. Вид. Артрит. Прага, 2006 р . Друге видання 2007 р

7. Освіта Франції. Збірник статтей. -- К., 2008. -- 258 с.

8. Історія світової культури / За ред. Л.Т.Левчук. -- Київ: “Либідь”, 2006, -- 563 с

9. Скворцова Е.М. Теорія і історія культури: Підручник для вузів. --М.: ЮНИТИ, 2010. -- 406 с.

10. Культурологія /під ред. А.А.Радугіна. М.: Центр, 2008. -- 400 с.

11. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=73048

12. Михайліченко Г.І. Практика організації туристичних подорожей: Навч.

посіб. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. - 156 с.

13. Федорченко В.К., Пазенок В.С. Філософія туризму: Навч. посіб. - К.:

Кондор, 2004. - 298 с.

14. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / Укл.: В.А. Смолій,

В.К. Федорченко, В.І. Цибух. -- К.: Вид. Дім «Слово», 2006. -- 372 с.

15. Мальська, М. П. Туристичне країнознавство. Європа : навч. посіб. / М.

П. Мальська, М. 3. Гамкало, О. Ю. Бордун. -- К. : ЦУЛ, 2009. --224 с.

16. http://vgikart.ru/russian/paris/about_paris.html

Размещено на Allbest.ru