Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області
Характеристика кліматичної системи південно-західної частини України. Фактори, що зумовлюють формування клімату. Характеристика сезонних особливостей синоптичних процесів. Використання інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.11.2010 |
| Размер файла | 2,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Влітку, коли на Чорне море і південь Європи поширюється відріг Азовського антициклону, переважають тривалі періоди спокійної ясної сухої погоди. Мінливість температури повітря в літні місяці значно менше, ніж взимку. Найвища температура буває в липні, серпні і на півночі області складає 37-380, у центральних районах 38-390, на півдні 38-410.
За початок осіннього сезону прийнято вважати час стійкого переходу температури повітря через 150. За середніми багаторічними даними - це друга, третя декада вересня.
Найбільш ранні заморозки на поверхні ґрунту в північній половині області бувають 8-14 вересня, на півдні області 17-22 вересня. Інтенсивність перших осінніх заморозків складає від 0,1 до 3,80 морозу. Перші заморозки в повітрі можуть бути в період з 24 по 28 вересня з інтенсивністю 0,4-2,00 морозу.
Повторюваність помірних та слабопосушливих вегетаційних періодів в області значно більша, ніж вологих та дуже посушливих. З середини осені починається період облогових опадів, характерних для всього холодного півріччя. Найменше опадів випадає в лютому. Кількість днів з опадами за рік становить по області від 204 - на півночі й у центральній частини до 260 - на півдні. Середньорічна сума опадів змінюється в межах області від 610 мм на півночі до 405 мм - на південному сході (південна частина Комінтернівського району). Середньорічна кількість опадів по Одеській області складає 490 мм. Найбільш тривалі опади взимку. Більша частина опадів припадає на теплу пору року і часто випадає у вигляді злив. Відносна вологість повітря становить 85-86% взимку та 62-63% влітку. На морському узбережжі ці показники помірно вищі: 88-90% взимку та 76-78% влітку.
Сніжний покрив в другій декаді грудня, у Болграді в третій декаді. На півдні області більшість зим бувають безсніжними. Сходить сніжний покрив у північній половині області на початку березня, у південній - у другій половині лютого. У дуже м'які зими стійкий сніжний покрив не утворюється.
Найбільше число днів з ожеледдю відзначається на півночі області, але інтенсивність ожеледних відкладень у цілому не велика.
Протягом року буває 36-38 днів з туманом, що спостерігається в основному в холодну половину року. Найчастіше тумани спостерігаються в північній половині області.
Грози спостерігаються переважно в теплу половину року, найчастіше у червні та липні.
Заметілі спостерігаються, в основному, на півночі області. В окремі роки повторюваність заметілей може різко відрізнятися від середніх значень. Заметілі спостерігаються в основному з грудня по березень. Вони бувають, хоча і зрідка, у листопаді і вкрай рідко в квітні.
Середня швидкість вітру по області невелика: у січні її величина змінюється від 4 м/с на півночі до 6 м/с на півдні. У липні - від 2 м/с до 4 м/с. Середня місячна швидкість вітру в області складає 4-5 м/с. Вітер швидкістю 15 м/с і більше найчастіше спостерігається в холодну половину року. Найбільше число днів із сильним вітром 15 м/с.
1.7 Сценарії можливих змін клімату України у XXI ст. Зміни та коливання регіонального клімату
Одним з найважливіших екологічних наслідків глобального потепління, який має високу соціально-економічну значимість, є трансформація поля інтенсивності атмосферних опадів на планеті. Атмосферні опади є основною складовою гідрологічного циклу кругообігу прісної води на Землі. Як відомо, деякі географічні регіони знаходяться у зоні недостатнього зволоження (арідна зона), інші - у зоні надмірного зволоження (гумідна зона). Південні регіони України (особливо південно-східні області та Крим) відносяться до зони недостатнього зволоження. Аналіз трансформації поля інтенсивності атмосферних опадів на території України під впливом глобального потепління необхідно виконати насамперед у напрямі з'ясування того, чи погіршується географічний розподіл атмосферних опадів під впливом глобального потепління, чи навпаки, він стає сприятливішим для різних галузей економіки.
Глобальне потепління до 1 - 2єС є надзвичайно сприятливим для економіки країни, тому що воно вирівнює поле річної кількості атмосферних опадів на території України: у південно-східних регіонах річна кількість опадів підвищується на 10 - 15%, а в північно-західних - знижується на 5 - 10%. Щоправда, дещо іншою була місячна кількість опадів. Для тих регіонів і місяців, для яких місячна кількість атмосферних опадів не перевищувала 60 - 65 мм, вона знизилась, а для тих регіонів і місяців, для яких місячна кількість атмосферних опадів перевищувала 60 - 65 мм, вона, навпаки, у результаті глобального потепління різко зросла.
Щоправда, проблема реакції поля атмосферних опадів на антропогенне забруднення довкілля і глобальне потепління, особливо для окремих фізико-географічних регіонів планети, таким спрощеним підходом не вирішується, оскільки істотну роль у формуванні атмосферних опадів можуть відігравати також інші фактори, пов'язані або з глобальним потеплінням, або з іншого типу антропогенним впливом на синоптичні пронеси.
Впливом індустріальної діяльності людства на мікрофізичні процесії формування хмар та опадів (конденсацію водяної пари. льодоутворення, коагуляцію) можна знехтувати. З фізичної точки зору ці процеси взагалі не можуть відігравати істотної лімітуючої ролі в утворенні опадів. Земна тропосфера надзвичайно багата природними ядрами конденсації та ядрами льодоутворення. Аналіз великої кількості експериментів з активних впливів на погодні процеси, проведений вченими у різних країнах, показав, що штучне введення у переохолоджені шари хмар досить великої кількості додаткових зародків мікрокристалів льоду підвищує в окремих фізико-географічних регіонах загальну інтенсивність опадів лише на 10 - 20% (вищі оцінки не вважаються статистично значущими).
Процеси взаємної коагуляції крапель хмар (гравітаційної, електричної, турбулентної тощо) та захоплення хмарних крапель частинками опадів є надзвичайно стійкими відносно можливого рівня типового антропогенного забруднення тропосфери, а метеорологічну значимість ідеї щодо лімітуючої ролі поверхнево-активних речовин у процесах конденсації водяної пари на краплях хмар натурні експерименти не підтвердили.
Досить велику частину земної поверхні займають морські акваторії, випаровування води з яких практично нічим не обмежене. Дефіцит вологозапасу в тропосфері у процесах формування атмосферних опадів у загальному випадку також не може бути лімітуючим фактором, крім випадків, коли повітряні маси з інтенсивними атмосферними опадами переміщуються углиб континентів (ефект циркумконтинентальності поля опадів) або розвиваються процеси з катастрофічне високим рівнем інтенсивності опадів (катастрофічні зливи тощо).
Ефект циркумконтинентальності поля опадів, особливості циркуляції атмосфери та вплив різних місцевих факторів якраз і спричинюють різке загальне зниження середньої річної інтенсивності опадів на території України. Середня річна кількість атмосферних опадів в Україні дорівнює ~580 - 600 мм/рік, що на 1/3 менше від середнього рівня для цього широтного поясу значення.
Отже, за останні 100 років у тих регіонах, де річна кількість опадів була малою (південно-східні області, тобто зона недостатнього зволоження), вона істотно збільшилася, а там де вона була відносно високою (північно-західні області, тобто зона надмірного зволоження) - знизилася.
Установлений ефект трансформації поля річної кількості опадів в Україні під впливом глобального потепління є настільки соціальне значимим, що необхідно було знайти додаткове його підтвердження.
Порівняння географічного розподілу аномалій норми річної кількості опадів у епоху оптимуму голоцену і коефіцієнта лінійного тренду річної кількості опадів за останні 100 років підтверджує висновок, що глобальне потепління клімату дійсно спричинює ефект просторового вирівнювання поля річної кількості опадів на території України зі зменшенням річної кількості опадів у північно-західних регіонах країни та підвищенням - у південно-східних.
Цей ефект має властивість "насичення" і в умовах глобального потепління (більшого ніж на 2 - 3єС) уже проявлятися не буде, про то певною мірою свідчить аналіз трансформації поля опадів на території України в епохи микулинського міжльодовиків'я та оптимуму пліоцену, для яких глобальне потепління клімату досягало кількох градусів. Можливість "насичення" ефекту просторового вирівнювання поля річної кількості опадів різко знижує ефективність методів теорії подібності у побудові сценаріїв можливих кліматичних змін для майбутнього періоду, який перевищує 100 - 150 років. Щодо близького майбутнього (наступні - 100 років) проведені дослідження показують, що з досить високою надійністю можна використати лінійну інтерполяцію між сучасною епохою і епохою оптимуму голоцену.
Складнішою е проблема математичного моделювання впливу порівняно невеликого глобального потепління нижніх шарів атмосфери (на декілька градусів) на трансформацію структури загальної циркуляції атмосфери. Най-катастрофічнішим для України може бути зсув у помірні широти північної периферії поясу субтропічних антициклонів, викликаний глобальним потеплінням, оскільки це може призвести до незворотного процесу спустелювання південних регіонів країни. Такий катастрофічний ефект для економіки України можна очікувати лише тоді, коли глобальне потепління перейде рівень у 2,5 - 5,0єС, тобто, при збереженні його сучасних темпів, - більше ніж через 500 років.
Наведені результати можуть скласти наукову основу для побудови сценаріїв можливої трансформації кліматичного поля атмосферних опадів на території України у XXI ст. (у разі подальшого глобального потепління).
Глава 2. Методи дослідження режиму опадів південно-західної частини Одеської області
2.1 Використана кліматологічна інформація та її опрацювання
Державна система гідрометеорологічних спостережень національної гідрометеорологічної служби складається із стаціонарних і пересувних пунктів та технічних засобів спостережень: приземних метеорологічних; геліогеофізичних; аерологічних; метеорологічних радіолокаційних; метеорологічних авіаційних та супутникових; агрометеорологічних; гідрологічних (річкових, озерних, морських); спеціалізованих гідрометеорологічних; базових спостережень за хімічним та радіоактивним забрудненням навколишнього природного середовища.
В данный роботі використано приземні метерологічні спостереження Ізмаїльської дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, метеорологічних станцій у м. Болграді, м. Вілкове та м. Сарата Одеської області.
Розміщення пунктів державної системи гідрометеорологічних спостережень здійснюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності з урахуванням необхідності забезпечення всебічного вивчення гідрометеорологічного режиму, рівня забруднення навколишнього природного середовища України, гідрометеорологічного прогнозування і забезпечення.
Обсяг робіт та кількість пунктів спеціалізованих гідрометеорологічних спостережень, що виконуються на замовлення, встановлюються за погодженням із замовниками, для потреб яких виконуються ці роботи.
Програма та обсяги гідрометеорологічних спостережень та порядок проведення вимірювань визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності.
Матеріали гідрометеорологічних спостережень підлягають обов'язковому державному обліку і державній реєстрації з метою їх узагальнення, збереження і використання.
Суб'єкти гідрометеорологічної діяльності незалежно від форм власності, крім користувачів, в обов'язковому порядку передають матеріали гідрометеорологічних спостережень на зберігання спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності.
Державний облік, реєстрація і зберігання матеріалів гідрометеорологічних спостережень провадяться галузевим державним архівом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної діяльності.
Свій організаційний початок Гідрометеорологічна служба України бере з 19-го листопада 1921 року, коли Декретом народних комісарів Радянської України була створена єдина українська метеорологічна служба - Укрмет. У грудні 1929 року організований Гідрометеорологічний комітет, до складу якого ввійшли всі метеорологічні та гідрологічні служби, що існували в Україні. З 2005 року Державна гідрометеорологічна служба України функціонує у складі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. На даний час Гідрометеорологічна служба України налічує більше 1000 пунктів спостережень за станом атмосфери, водних об'єктів і грунтів. Це метеорологічні, аерологічні, агрометеорологічні, воднобалансові, авіаметеорологічні, селестокові, сніголавинні станції, гідрологічні річкові, морські станції і пости, пункти спостережень за забрудненням навколишнього природного середовищща тощо. Більше 5000 спеціалістів високої кваліфікації, справжніх ен¬тузіастів, працюють у складі Служби.
В роботі використано форми (таблиці метеорологічні) ТМ-1. Заповнюють ці бланки працівники метеостанції, це може бути і інженер і технік, згідно "Повчанню гідрометеорологічним станціям і постам" Випуск 3 частина I. Окрім опадів входять такі показники як: температура і вологість повітря, характеристика вітру (напрям і швидкість), атмосферний тиск, атмосферні явища (гроза, сніг і так далі), реєструються зміни температури і відносної вологості повітря, записуються дані по спостереженню за хмарами, також входить визначення метеорологічної дальності видимості.
2.2 Методи оцінювання статистичних характеристик
Статистична обробка даних, оцінка надійності використаних рядів спостережень і точності представлених величин проводилися за допомогою методів математичної статистики [49].
Розрахунок середніх арифметичних (багатолітніх) значень проводився по формулі
(2.1)
де хi - окремі значення елементу, що вивчається;
n - число спостережень.
Мінливість даних елементів (явищ) характеризувалася середнім квадратичним відхиленням окремих значень від середнього багатолітнього, а також коефіцієнтом мінливості (варіації):
(2.2)
Мінливість будь-якого елементу може бути критерієм для оцінки можливих погрішностей у визначенні середнього його значення. Чим більше мінливість елементу, тим більша кількість років спостережень необхідна для набуття середнього значення із заданою погрішністю.
Для оцінки можливих помилок розрахованих середніх значень, обумовлених неоднорідністю періодів усереднювання, проводилося обчислення стандартних µ і відносних у помилок по формулах
(2.3)
Використовуючи співвідношення (2.3), можна розрахувати можливі помилки середніх величин, задаючи різні значення для значень і тривалості періоду спостережень. За допомогою побудованих за цим принципом таблиць можна вирішити і зворотне завдання, тобто визначити, який період спостережень (років) необхідний для того, щоб отримати середнє арифметичне із заданою погрішністю.
Для деяких елементів визначався характер розподілу даних величин і його відповідність закону нормального розподілу. З цією метою для оцінки емпіричного розподілу використовувалися критерії А.Н. Колмогорова л и Пірсону ч2.
Критерий А.Н. Колмогорова:
(2.4)
де D - максимальна абсолютна різниця між інтегральними частотами фактичного і теоретичного розподілу;
n - об'єм сукупності.
Критерій Пірсону:
(2.5)
де fi - частота елементу в i-ой градації емпіричного розподілу;
mpi - частота повторюваності для розрахункового теоретичного розподілу.
Розрахованні значення л и ч2 порівнюються з допустимими л0 и ч2 0 для заданого рівня значущості. При значеннях л < ч2 и л0 < ч2 0 вважається, что эмпиричний розподіл близький до теоретичного розбіжності між ними носять випадковий характер.
Для представлення характеру відхилень кривих розподілу деяких елементів від нормального обчислювалися коефіцієнти асиметрії (Аs, косості) і ексцесу (Е, крутість).
Розрахунок значень коефіцієнта ексцесу проводився по формулі
(2.6)
(2.7)
При нормальному розподілі або близькому до нього коефіцієнти асиметрії і ексцесу наближаються до нуля. При позитивному знаку коефіцієнта асиметрії крива скошена управо, при негативному - вліво. Позитивний ексцес характеризує островерховий розподіл, негативний - плосковерховий.
Для деяких елементів знаходилася залежність мінливості їх повторюваності від відстані між станціями. З цією метою розраховувалися коефіцієнти кореляції г для пар станцій, розташованих на різних відстанях одна від одної, по формулі
а також їх середні квадратичні відхилення:
(2.8)
при r/уr? 3 кореляційна залежність вважалася істотною, а при r/уr< 3 - неістотною.
Для деяких елементів були розраховані імовірнісні характеристики або забезпеченість різної їх повторюваності. Як відомо, розрахунки імовірнісних характеристик широко застосовуються при вивченні клімату. Результати розрахунку імовірнісних характеристик для ряду елементів даються у вигляді номограм, які представляють залежність між багатолітніми середніми характеристиками елементу і можливими їх значеннями різної забезпеченості. Користуючись номограмою і знаючи середні багатолітні характеристики елементу, можна легко набути їх імовірнісних значень заданої забезпеченості для різних районів України.
2.3 Приклади використання наявної інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області
Кількість опадів, райони (ареали) з різною кількістю опадів
За результатами спостережень щодо кількості опадів у південно-західній частині Одеської області отримано наступні результати (табл. .2.1, рис.2.1):
Таблиця 2.1. Щорічна кількість опадів у південно-західній частині Одеської області 1947-2008 рр.
|
Разом за рік, мм |
Болград |
Вілкове |
Ізмаїл |
Сарата |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1947 |
535,3 |
378,0 |
150,0 |
371,5 |
|
|
1948 |
325,1 |
318,8 |
286,7 |
398,5 |
|
|
1949 |
390,0 |
432,0 |
331,4 |
416,1 |
|
|
1950 |
392,1 |
305,5 |
356,4 |
304,5 |
|
|
1951 |
247,5 |
312,9 |
258,4 |
308,4 |
|
|
1952 |
471,7 |
575,3 |
550,3 |
673,0 |
|
|
1953 |
373,4 |
304,1 |
307,6 |
344,9 |
|
|
1954 |
428,9 |
475,8 |
413,3 |
410,7 |
|
|
1955 |
438,3 |
543,3 |
568,9 |
440,4 |
|
|
1956 |
288,4 |
400,9 |
377,7 |
323,6 |
|
|
1957 |
384,9 |
451,6 |
446,9 |
335,2 |
|
|
1958 |
478,2 |
414,3 |
437,7 |
474,7 |
|
|
1959 |
431,1 |
349,0 |
344,6 |
412,1 |
|
|
1960 |
440,1 |
417,4 |
466,6 |
421,6 |
|
|
1961 |
450,0 |
445,6 |
441,3 |
444,5 |
|
|
1962 |
449,9 |
448,6 |
531,1 |
444,7 |
|
|
1963 |
533,6 |
548,4 |
500,0 |
455,4 |
|
|
1964 |
444,0 |
361,6 |
461,9 |
319,5 |
|
|
1965 |
423,5 |
391,6 |
525,3 |
469,6 |
|
|
1966 |
681,0 |
918,0 |
792,1 |
593,6 |
|
|
1967 |
412,2 |
511,6 |
491,9 |
386,6 |
|
|
1968 |
619,5 |
649,7 |
701,3 |
700,0 |
|
|
1969 |
618,6 |
592,2 |
663,4 |
544,3 |
|
|
1970 |
422,1 |
493,2 |
398,0 |
552,6 |
|
|
1971 |
531,6 |
609,2 |
583,0 |
511,6 |
|
|
1972 |
773,8 |
532,0 |
501,7 |
433,6 |
|
|
1973 |
411,2 |
577,3 |
382,1 |
512,8 |
|
|
1974 |
547,3 |
407,5 |
540,8 |
461,7 |
|
|
1975 |
491,0 |
405,5 |
466,6 |
392,9 |
|
|
1976 |
521,9 |
509,3 |
409,3 |
497,6 |
|
|
1977 |
449,9 |
451,8 |
529,7 |
434,6 |
|
|
1978 |
616,0 |
576,0 |
566,0 |
549,0 |
|
|
1979 |
590,7 |
465,0 |
408,2 |
519,7 |
|
|
1980 |
649,8 |
595,8 |
592,1 |
666,5 |
|
|
1981 |
575,8 |
507,6 |
486,0 |
518,4 |
|
|
1982 |
298,5 |
378,9 |
312,7 |
385,3 |
|
|
1983 |
369,2 |
254,4 |
345,3 |
309,6 |
|
|
1984 |
550,4 |
462,4 |
493,9 |
552,8 |
|
|
1985 |
569,2 |
359,8 |
534,1 |
462,3 |
|
|
1986 |
433,1 |
429,9 |
347,7 |
472,8 |
|
|
1987 |
472,0 |
387,9 |
350,1 |
416,4 |
|
|
1988 |
545,3 |
576,2 |
499,4 |
642,3 |
|
|
1989 |
336,7 |
379,2 |
449,2 |
501,4 |
|
|
1990 |
360,4 |
291,6 |
184,5 |
379,6 |
|
|
1991 |
567,6 |
395,5 |
424,2 |
431,0 |
|
|
1992 |
451,9 |
332,7 |
477,0 |
437,1 |
|
|
1993 |
542,5 |
357,4 |
444,7 |
439,3 |
|
|
1994 |
336,1 |
254,7 |
261,0 |
338,5 |
|
|
1995 |
474,0 |
482,0 |
392,5 |
551,2 |
|
|
1996 |
597,9 |
581,4 |
497,9 |
549,1 |
|
|
1997 |
729,1 |
631,9 |
655,9 |
653,5 |
|
|
1998 |
556,7 |
472,4 |
554,3 |
416,7 |
|
|
1999 |
550,1 |
580,6 |
508,5 |
389,7 |
|
|
2000 |
412,0 |
281,2 |
353,5 |
387,5 |
|
|
2001 |
407,6 |
347,9 |
414,2 |
529,5 |
|
|
2002 |
488,0 |
428,7 |
500,3 |
370,4 |
|
|
2003 |
516,9 |
430,8 |
320,7 |
532,7 |
|
|
2004 |
590,2 |
537,0 |
547,7 |
608,8 |
|
|
2005 |
609,7 |
527,6 |
547,2 |
472,3 |
|
|
2006 |
422,9 |
405,0 |
323,0 |
388,6 |
|
|
2007 |
503,8 |
366,1 |
432,2 |
378,7 |
|
|
2008 |
431,5 |
447,8 |
401,4 |
457,7 |
|
|
У середньому за рік |
483,3 |
452,5 |
449,1 |
459,7 |
За даними табл. .2.1 середньорічна кількість опадів за населеними пунктами складає: Болград - 483,3 мм, Вілкове -452,5 мм, Ізмаїл - 449,1 мм, Сарата - 459,7 мм (рис.2.1 - 2.4).
Рис.2.1 Щорічна кількість опадів у м. Болград 1947-2008 рр., мм
Рис.2.2 Щорічна кількість опадів у м. Вілкове 1947-2008 рр., мм
Рис.2.3 Щорічна кількість опадів у м. Ізмаїл 1947-2008 рр., мм
Рис.2.4 Щорічна кількість опадів у м. Сарата 1947-2008 рр., мм
Впродовж 1947-2008р.р. у південно-західній частині Одеської області усього випало 114 359,8 мм опадів, з яких за даними метеостанцій: Болград - 29961,7 мм, Вілкове - 28057,5мм, Ізмаїл - 27841,4 мм, Сарата - 28499,2 мм. Тобто за загальною кількістю опади розподілено у майже рівному співвідношенні (рис.2.5).
Рис.2.5 Розподіл загальної кількості опадів впродовж 1947-2008 рр. за населенними пунктами
Характеристики варіації за даними кількості опадів у регіоні впродовж 62-х років, що спостерігаються, наведено у табл. .2.2
Таблиця 2.2. Характеристики варіації кількість опадів у південно-західній частині Одеської області 1947-2008 рр.
|
Показник |
Розрахункова формула |
Болград |
Вілкове |
Ізмаїл |
Сарата |
Регіон |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
1. Середньорічні опади |
483,3 |
452,5 |
449,1 |
459,7 |
1 844,5 |
||
|
2. Мінливість даних (відхиленням окремих значень від середнього) |
105,8 або 22% |
115,1 або 25% |
117,9 або 26% |
95,2 або 21% |
377,3 або 20% |
||
|
3. Коефіціент мінливості (Чим більше мінливість елементу, тим більша кількість років спостережень необхідна для набуття середнього значення із заданою погрішністю) |
0,219 |
0,254 |
0,262 |
0, 207 |
0, 205 |
||
|
4. Стандартні (µ) помилки |
|
13,432 |
14,623 |
14,969 |
12,093 |
47,911 |
|
|
5. Відносні (у) помилки |
|
2,780 |
3,231 |
3,334 |
2,631 |
2,597 |
|
|
6. Коефіцієнти асиметрії (Аs, косості) |
|
0,298 |
0,989 |
0,103 |
0,579 |
0,521 |
|
|
7. Коефіцієнти ексцесу (Е, крутість) |
|
0,003520 |
2,489356 |
0,508385 |
-0,165777 |
0,376962 |
|
|
8. Максимальна кількість опадів за рік, мм |
max |
773,8 |
918,0 |
792,1 |
700,0 |
2984,7 |
|
|
9. Мінімальна кількість опадів за рік, мм |
min |
247,5 |
254,4 |
150,0 |
304,5 |
1844,5 |
***Складові до розрахунку показників варіації наведено у табл. .2.3
За показниками варіації (рис.2.1-2.4):
середньорічні опади у м. Болград - 483,3 мм, Вілкове - 452,5 мм, Ізмаїл - 449,1мм, Сарата - 459,7 мм, разом у регіоні 1844,5мм.;
максимальна середньорічна кількість опадів у регіоні скаладає 795,97 мм; за населеними пунктами: у м. Болград - 773,8 мм, Вілкове - 918,0 мм, Ізмаїл - 792,1 мм, Сарата - 700,0 мм, разом у регіоні 2984,7 мм.;
мінімальна середньорічна кількість опадів у регіоні скаладає 239,1мм; за населеними пунктами: у м. Болград - 247,5 мм, Вілкове - 254,4 мм, Ізмаїл - 150,0 мм, Сарата - 304,5 мм, разом у регіоні 1844,5 мм.;
відхилення окремих значень від середнього рівня в середньому складає складає 23%; найбільших коливань від середньорічного рівня можна спостерігати за метеостанцією у м. Ізмаїл - 26%, найменших у м. Сарата - 21%, по регіону зазначені коливання складають 20%;
відносні помилки спостережень, враховуючи кількість спостережень та мінливість даних й відхилення окремих показників від середнього рівня, значно мегші за стандартний рівень помилки: по м. Болград відносна помилка менша майже вдвічі, по регіону у сім разів;
показник асиметрії найменшим є за показниками по м. Ізмаїл, тобто максимальна кількість даних наближаеться до середнього рівня (коефіцієнт асиметрії дорівнює 0,103), й навпаки, найчастіше від середнього рівня відрізняється кількість опадів у м. Сарата (коефіцієнт асиметрії дорівнює 0,576);
негативний (плоскоповерховий) розподіл спостерігається тільки за показниками у м. Сарата, оскільки має відємне знаяення й дорівнює - 0,165777.
посушливі явища (бездощовий період)
Кількість днів без опадів за результатами спостережень наведено у табл. .2.3., рис.2.6-2.9
Таблиця 2.3. Кількість днів без опадів протягом року у південно-західній частині Одеської області 1947-2008 рр.
|
Кільість днів за рік без опадів, днів |
Болград |
Вілкове |
Ізмаїл |
Сарата |
|||||
|
днів |
% |
днів |
% |
днів |
% |
днів |
% |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
1947 |
249 |
68 |
256 |
70 |
333 |
91 |
268 |
73 |
|
|
1948 |
278 |
76 |
271 |
74 |
296 |
81 |
285 |
78 |
|
|
1949 |
253 |
69 |
239 |
65 |
279 |
76 |
257 |
70 |
|
|
1950 |
240 |
66 |
243 |
67 |
262 |
72 |
269 |
74 |
|
|
1951 |
262 |
72 |
257 |
70 |
276 |
76 |
282 |
77 |
|
|
1952 |
239 |
65 |
219 |
60 |
262 |
72 |
241 |
66 |
|
|
1953 |
272 |
75 |
235 |
64 |
290 |
79 |
296 |
81 |
|
|
1954 |
244 |
67 |
207 |
57 |
268 |
73 |
266 |
73 |
|
|
1955 |
233 |
64 |
220 |
60 |
253 |
69 |
249 |
68 |
|
|
1956 |
253 |
69 |
222 |
61 |
258 |
71 |
243 |
67 |
|
|
1957 |
268 |
73 |
234 |
64 |
281 |
77 |
276 |
76 |
|
|
1958 |
253 |
69 |
247 |
68 |
263 |
72 |
270 |
74 |
|
|
1959 |
266 |
73 |
240 |
66 |
274 |
75 |
258 |
71 |
|
|
1960 |
258 |
71 |
228 |
62 |
266 |
73 |
267 |
73 |
|
|
1961 |
251 |
69 |
243 |
67 |
270 |
74 |
269 |
74 |
|
|
1962 |
250 |
68 |
239 |
65 |
260 |
71 |
272 |
75 |
|
|
1963 |
258 |
71 |
256 |
70 |
262 |
72 |
269 |
74 |
|
|
1964 |
262 |
72 |
247 |
68 |
263 |
72 |
271 |
74 |
|
|
1965 |
237 |
65 |
232 |
64 |
253 |
69 |
264 |
72 |
|
|
1998 |
248 |
68 |
272 |
75 |
268 |
73 |
268 |
73 |
|
|
1999 |
251 |
69 |
264 |
72 |
269 |
74 |
279 |
76 |
|
|
2000 |
269 |
74 |
285 |
78 |
278 |
76 |
289 |
79 |
|
|
2001 |
263 |
72 |
281 |
77 |
271 |
74 |
279 |
76 |
|
|
2002 |
253 |
69 |
279 |
76 |
264 |
72 |
279 |
76 |
|
|
2003 |
239 |
65 |
262 |
72 |
263 |
72 |
261 |
72 |
|
|
2004 |
253 |
69 |
270 |
74 |
258 |
71 |
265 |
73 |
|
|
2005 |
252 |
69 |
266 |
73 |
256 |
70 |
258 |
71 |
|
|
2006 |
252 |
69 |
285 |
78 |
279 |
76 |
283 |
78 |
|
|
2007 |
270 |
74 |
273 |
75 |
288 |
79 |
282 |
77 |
|
|
2008 |
260 |
71 |
259 |
71 |
265 |
73 |
255 |
70 |
|
|
Середне значення |
252 |
69 |
255 |
70 |
267 |
73 |
266 |
73 |
В середньому кількість днів без опадів протягом року у регіоні скаладає 260 днів (71%); за населеними пунктами: у м. Болград - 252 дні (69%), Вілкове - 255 днів (70%), Ізмаїл - 267 днів (73%), Сарата - 266 днів (73%).
Найбільш посушливими (при середньорічній кількості опадів у регіоні 1844,5мм) можна назвати роки: 1947 - 1 434,8мм; 1948 - 1 329,1 мм; 1950 - 1 358,5 мм; 1951 - 1 127,2 мм; 1953 - 1 330,0 мм; 1956 - 1 390,6 мм; 1982 - 1 375,4 мм; 1983 - 1 278,5 мм; 1990 - 1 216,1 мм; 1994 - 1 190,3 мм; 2000 - 1 434,2 мм;
При цьому 1975 (1756,0мм/рік), 1986 (1683,5мм/рік), 1989 (1666,5мм/рік), 1992 (1698,7мм/рік), 2001 (1699,2мм/рік), 2006 (1539,5мм/рік) та 2007 (1680,8мм/рік) роки, незважаючи на понад 77% днів на рік без опадів посушливими назвати не можна, оскільки опадів за рік випадало близько до середнього рівня.
Рис.2.6 Кількість днів без опадів протягом року у м. Болград 1947-2008 рр., днів
Рис.2.7 Кількість днів без опадів протягом року у м. Вілкове 1947-2008 рр., днів
Рис.2.8 Кількість днів без опадів протягом року у м. Ізмаїл 1947-2008 рр., днів
Рис.2.9 Кількість днів без опадів протягом року у м. Сарата 1947-2008 рр., днів
Частота випадання опадів.
Частота випадання опадів, окрім кількості днів без опадів, що змальовано вище, проявляється у сезонності, що підтверджується даними табл. .2.4-2.7 та рис.2.10 - 2.13:
Таблиця 2.4. Кількість опадів протягом року у м. Болград 1947-2008 рр. за місяцями року
|
Рік |
В т. ч. кількість опадів за місяцями |
||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
1947 |
10,0 |
8,3 |
33,6 |
2,2 |
17,4 |
149,2 |
61,4 |
98,6 |
9,8 |
27,7 |
56,8 |
60,3 |
|
|
1948 |
22,2 |
0,7 |
21,7 |
7,2 |
87,5 |
60,4 |
102,4 |
5,9 |
3,3 |
13,1 |
0,3 |
0,4 |
|
|
1949 |
1,4 |
3,2 |
15,7 |
10,0 |
26,0 |
125,6 |
53,0 |
19,5 |
56,8 |
0,9 |
46,9 |
31,0 |
|
|
1950 |
3,8 |
8,1 |
33,6 |
19,6 |
37,7 |
61,6 |
36,7 |
66,5 |
19,3 |
49,5 |
13,3 |
42,4 |
|
|
1951 |
10,6 |
10,4 |
24,6 |
27,1 |
14,4 |
18,5 |
19,0 |
86,8 |
14,6 |
1,2 |
15,2 |
5,1 |
|
|
1952 |
12,3 |
27,5 |
17,4 |
4,3 |
60,8 |
106,9 |
20,2 |
8,0 |
11,7 |
53,8 |
86,8 |
62,0 |
|
|
1953 |
46,8 |
40,8 |
1,6 |
24,5 |
89,6 |
66,1 |
22,4 |
44,8 |
2,5 |
14,4 |
3,0 |
16,9 |
|
|
1954 |
26,6 |
35,4 |
3,8 |
28,3 |
85,5 |
63,1 |
72,1 |
11,8 |
14,0 |
13,9 |
62,3 |
12,1 |
|
|
1955 |
26,6 |
36,4 |
15,6 |
54,1 |
62,2 |
86,9 |
62,2 |
25,3 |
28,8 |
6,2 |
14,8 |
19,2 |
|
|
1956 |
23,5 |
51,2 |
17,5 |
30,2 |
21,6 |
41,6 |
7,7 |
13,5 |
12,4 |
8,3 |
10,7 |
50,2 |
|
|
1957 |
18,7 |
6,5 |
1,1 |
37,0 |
50,1 |
34,1 |
6,8 |
79,0 |
52,1 |
32,8 |
59,4 |
7,3 |
|
|
1958 |
34,0 |
12,2 |
26,7 |
101,0 |
6,5 |
114,2 |
26,9 |
12,8 |
28,8 |
31,9 |
75,7 |
7,5 |
|
|
1959 |
23,0 |
2,0 |
2,2 |
5,8 |
61,4 |
73,0 |
63,3 |
52,2 |
36,7 |
1,4 |
83,8 |
26,3 |
|
|
1960 |
25,3 |
12,5 |
4,7 |
25,6 |
61,4 |
69,9 |
9,6 |
2,6 |
57,4 |
20,8 |
79,1 |
71,2 |
|
|
1961 |
33,5 |
17,6 |
5,6 |
67,8 |
60,6 |
36,8 |
46,3 |
58,4 |
0,3 |
36,4 |
27,6 |
59,1 |
|
|
1962 |
13,1 |
31,5 |
59,8 |
30,3 |
19,8 |
10,2 |
27,2 |
23,8 |
107,7 |
6,0 |
90,9 |
29,6 |
|
|
1963 |
54,6 |
89,6 |
33,2 |
33,5 |
55,1 |
74,1 |
74,7 |
40,4 |
18,6 |
6,5 |
3,1 |
50,2 |
|
|
1964 |
0,5 |
21,4 |
15,9 |
14,8 |
50,8 |
42,7 |
53,1 |
27,5 |
116,8 |
62,2 |
20,9 |
17,4 |
|
|
1965 |
24,8 |
28,3 |
22,9 |
30,4 |
68,9 |
54,6 |
65,7 |
14,1 |
12,5 |
2,3 |
39,9 |
59,1 |
|
|
1966 |
162,9 |
14,6 |
41,3 |
31,4 |
51,4 |
99,1 |
22,3 |
35,1 |
62,5 |
28,4 |
65,1 |
66,9 |
|
|
1967 |
35,4 |
58,4 |
13,3 |
15,1 |
29,7 |
42,6 |
57,2 |
63,2 |
24,2 |
20,3 |
6,7 |
46,1 |
|
|
1968 |
65,3 |
38,0 |
27,6 |
3,4 |
12,3 |
30,0 |
85,0 |
81,3 |
108,2 |
19,0 |
98,2 |
51,2 |
|
|
1969 |
36,8 |
120,5 |
57,0 |
41,5 |
22,2 |
92,7 |
79,6 |
11,3 |
20,5 |
4,8 |
5,3 |
126,4 |
|
|
1970 |
20,1 |
61,6 |
30,9 |
25,7 |
65,9 |
23,9 |
57,5 |
58,0 |
32,2 |
10,6 |
12,4 |
23,3 |
|
|
1971 |
36,8 |
120,5 |
57,0 |
3,8 |
97,1 |
49,6 |
53,6 |
21,5 |
30,4 |
17,5 |
20,3 |
23,5 |
|
|
1972 |
11,8 |
34,3 |
4,0 |
55,6 |
40,7 |
159,9 |
22,0 |
160,2 |
145,1 |
105,9 |
27,6 |
6,7 |
|
|
1973 |
24,8 |
58,9 |
80,6 |
15,1 |
61,0 |
10,9 |
71,5 |
27,3 |
11,7 |
14,9 |
25,4 |
9,1 |
|
|
1974 |
9,2 |
13,1 |
31,3 |
30,9 |
58,6 |
72,4 |
72,9 |
58,0 |
102,1 |
27,0 |
35,0 |
36,8 |
|
|
1975 |
26,6 |
11,0 |
9,6 |
53,7 |
70,5 |
30,2 |
103,8 |
39,3 |
19,8 |
35,9 |
88,5 |
2,1 |
|
|
1976 |
30,1 |
39,2 |
14,9 |
26,5 |
28,0 |
49,6 |
71,0 |
69,9 |
61,5 |
33,4 |
42,7 |
55,1 |
|
|
1977 |
21,3 |
54,3 |
3,5 |
66,0 |
68,3 |
79,7 |
67,4 |
36,9 |
8,9 |
7,8 |
13,9 |
21,9 |
Таблиця 2.5. Кількість опадів протягом року у м. Вілкове 1947-2008 рр. за місяцями року
|
Рік |
В т. ч. кількість опадів за місяцями |
||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
1947 |
20,6 |
18,7 |
16,9 |
2,9 |
4,7 |
27,9 |
37,5 |
100,9 |
5,4 |
33,2 |
41,9 |
67,4 |
|
|
1948 |
20,9 |
3,2 |
22,4 |
14,5 |
62,9 |
139,9 |
35,2 |
3,0 |
8,1 |
4,4 |
2,0 |
2,3 |
|
|
1949 |
4,5 |
6,3 |
35,5 |
17,5 |
12,0 |
100,8 |
88,0 |
83,6 |
43,2 |
1,8 |
23,7 |
15,1 |
|
|
1950 |
6,2 |
5,5 |
28,1 |
47,6 |
23,6 |
17,7 |
43,2 |
30,2 |
14,2 |
36,3 |
22,0 |
30,9 |
|
|
1951 |
23,4 |
13,4 |
23,2 |
24,0 |
55,2 |
15,4 |
15,5 |
10,9 |
87,1 |
10,6 |
22,8 |
11,4 |
|
|
1952 |
23,9 |
80,4 |
26,7 |
1,3 |
64,6 |
96,2 |
8,4 |
11,8 |
2,2 |
96,4 |
123,2 |
40,2 |
|
|
1953 |
45,5 |
34,9 |
1,5 |
43,4 |
62,6 |
21,2 |
12,1 |
46,4 |
9,9 |
8,1 |
5,6 |
12,9 |
|
|
1954 |
47,2 |
18,5 |
13,4 |
23,6 |
87,3 |
47,8 |
62,2 |
14,0 |
1,6 |
22,3 |
101,6 |
36,3 |
|
|
1955 |
29,6 |
61,7 |
17,8 |
72,6 |
40,7 |
71,8 |
43,7 |
70,5 |
16,3 |
63,3 |
29,2 |
26,1 |
|
|
1956 |
42,7 |
89,5 |
38,1 |
24,7 |
31,3 |
43,1 |
7,1 |
9,3 |
26,9 |
22,9 |
8,9 |
56,4 |
|
|
1957 |
34,9 |
15,4 |
5,8 |
35,6 |
65,3 |
3,3 |
58,6 |
2,4 |
87,3 |
28,2 |
80,6 |
34,2 |
|
|
1958 |
60,8 |
21,6 |
24,7 |
95,3 |
3,5 |
43,8 |
71,4 |
4,2 |
22,2 |
37,5 |
23,0 |
6,3 |
|
|
1959 |
67,7 |
6,7 |
4,4 |
6,8 |
39,8 |
21,9 |
8,5 |
46,6 |
22,2 |
1,5 |
86,2 |
36,7 |
|
|
1960 |
31,0 |
17,2 |
15,6 |
14,6 |
32,9 |
61,8 |
2,1 |
45,3 |
58,5 |
25,9 |
48,5 |
64,0 |
|
|
1961 |
44,4 |
16,0 |
16,6 |
66,8 |
74,4 |
9,6 |
49,9 |
25,1 |
1,8 |
38,4 |
34,8 |
67,8 |
|
|
1962 |
33,0 |
59,8 |
56,7 |
21,4 |
47,8 |
11,0 |
3,3 |
25,1 |
56,1 |
5,2 |
72,1 |
57,1 |
|
|
1963 |
59,8 |
141,7 |
39,6 |
46,5 |
14,9 |
88,4 |
40,7 |
5,8 |
27,8 |
13,6 |
5,5 |
64,1 |
|
|
1964 |
2,7 |
31,9 |
13,3 |
32,3 |
47,1 |
27,5 |
47,7 |
15,7 |
74,4 |
17,5 |
30,5 |
21,0 |
|
|
1965 |
22,3 |
28,5 |
17,7 |
40,9 |
56,8 |
21,6 |
83,9 |
9,8 |
3,4 |
12,7 |
36,2 |
57,8 |
|
|
1966 |
153,2 |
30,2 |
36,0 |
46,2 |
76,9 |
84,9 |
86,8 |
101,9 |
88,1 |
10,9 |
73,7 |
129,2 |
|
|
1967 |
47,3 |
75,1 |
11,3 |
8,0 |
52,3 |
25,8 |
36,5 |
59,8 |
60,7 |
44,1 |
22,1 |
68,6 |
|
|
1968 |
117,6 |
31,0 |
24,9 |
7,3 |
0,5 |
11,3 |
75,0 |
41,8 |
209,4 |
15,2 |
61,6 |
54,1 |
|
|
1969 |
32,9 |
111,3 |
43,8 |
31,7 |
15,3 |
95,4 |
37,5 |
7,3 |
72,1 |
4,5 |
4,0 |
136,4 |
|
|
1970 |
15,1 |
103,3 |
22,5 |
14,3 |
107,7 |
74,3 |
27,6 |
45,1 |
8,6 |
28,8 |
30,4 |
15,5 |
|
|
1971 |
32,9 |
111,3 |
43,8 |
9,5 |
26,9 |
98,8 |
37,9 |
23,5 |
148,7 |
14,4 |
31,0 |
30,5 |
|
|
1972 |
19,6 |
23,2 |
3,9 |
57,4 |
56,3 |
22,9 |
53,4 |
139,1 |
58,9 |
61,5 |
32,3 |
3,5 |
|
|
1973 |
34,3 |
58,2 |
128,6 |
45,4 |
53,6 |
62,4 |
102,4 |
9,3 |
3,7 |
11,5 |
46,0 |
21,9 |
|
|
1974 |
22,4 |
16,9 |
30,9 |
41,3 |
60,3 |
67,7 |
37,0 |
20,5 |
33,9 |
14,9 |
26,4 |
35,3 |
|
|
1975 |
18,9 |
11,2 |
25,5 |
55,8 |
34,8 |
26,4 |
69,9 |
4,8 |
16,8 |
24,6 |
110,4 |
6,4 |
|
|
1976 |
24,2 |
35,4 |
19,4 |
11,6 |
22,0 |
13,6 |
63,6 |
122,8 |
93,0 |
28,9 |
36,8 |
38,0 |
|
|
1977 |
33,6 |
51,1 |
4,4 |
118,2 |
32,0 |
65,3 |
58,6 |
21,5 |
5,7 |
4,5 |
36,4 |
20,5 |
|
|
1978 |
4,0 |
92,0 |
53,0 |
67,0 |
68,0 |
53,0 |
64,0 |
77,0 |
45,0 |
14,0 |
8,0 |
31,0 |
|
|
1979 |
49,3 |
20,2 |
21,2 |
26,7 |
53,8 |
30,9 |
58,8 |
66,9 |
5,9 |
17,2 |
88,5 |
25,6 |
|
|
1980 |
50,9 |
1,4 |
45,7 |
45,7 |
80,0 |
80,5 |
47,3 |
14,7 |
47,8 |
50,5 |
68,0 |
63,3 |
|
|
1981 |
54,2 |
22,9 |
34,7 |
12,2 |
21,0 |
17,6 |
78,3 |
38,0 |
25,7 |
49,0 |
106,8 |
47,2 |
|
|
1982 |
21,9 |
37,8 |
19,1 |
41,3 |
29,5 |
37,3 |
53,4 |
52,2 |
0,0 |
17,4 |
8,8 |
60,2 |
|
|
1983 |
5,8 |
20,6 |
13,7 |
25,6 |
14,1 |
60,1 |
37,2 |
11,0 |
9,7 |
17,5 |
19,4 |
19,7 |
|
|
1984 |
53,6 |
59,2 |
62,9 |
70,4 |
21,2 |
56,6 |
40,7 |
21,3 |
12,7 |
7,3 |
39,2 |
17,3 |
|
|
1985 |
42,6 |
62,7 |
9,0 |
17,4 |
9,2 |
55,2 |
36,3 |
40,4 |
20,1 |
17,0 |
33,7 |
16,2 |
|
|
1986 |
60,2 |
93,0 |
29,5 |
5,9 |
1,7 |
32,5 |
47,6 |
4,3 |
59,9 |
44,0 |
4,5 |
46,8 |
|
|
1987 |
47,2 |
8,9 |
18,9 |
18,5 |
42,3 |
27,3 |
30,4 |
59,8 |
10,9 |
51,6 |
47,4 |
24,7 |
|
|
1988 |
56,6 |
21,1 |
106,1 |
28,7 |
37,0 |
45,7 |
53,2 |
10,1 |
100,8 |
24,9 |
44,8 |
47,2 |
|
|
1989 |
4,9 |
9,0 |
14,7 |
24,1 |
23,5 |
61,6 |
7,2 |
0,8 |
135,6 |
61,7 |
26,7 |
9,4 |
|
|
1990 |
7,3 |
22,1 |
0,0 |
35,2 |
22,1 |
9,4 |
11,8 |
9,4 |
59,3 |
5,8 |
29,4 |
79,8 |
|
|
1991 |
7,3 |
32,8 |
1,5 |
53,1 |
72,1 |
39,1 |
45,7 |
59,6 |
9,2 |
27,4 |
10,0 |
37,7 |
|
|
1992 |
3,0 |
22,6 |
42,2 |
2,1 |
44,2 |
53,3 |
8,1 |
7,1 |
20,0 |
39,3 |
53,8 |
37,0 |
|
|
1993 |
5,9 |
23,4 |
74,0 |
32,7 |
27,8 |
31,2 |
69,7 |
5,7 |
18,6 |
15,0 |
34,3 |
19,1 |
|
|
1994 |
8,8 |
4,4 |
8,6 |
5,2 |
22,9 |
62,7 |
20,0 |
59,4 |
29,6 |
5,6 |
4,0 |
23,5 |
|
|
1995 |
64,5 |
7,8 |
59,9 |
35,3 |
36,3 |
64,2 |
1,8 |
3,5 |
50,2 |
13,5 |
108,8 |
36,2 |
|
|
1996 |
34,0 |
71,3 |
19,0 |
25,0 |
52,4 |
22,7 |
23,1 |
33,5 |
151,6 |
65,5 |
31,8 |
51,5 |
|
|
1997 |
23,4 |
10,5 |
36,5 |
59,5 |
86,5 |
68,2 |
72,7 |
158,9 |
6,7 |
30,5 |
36,2 |
42,3 |
|
|
1998 |
19,4 |
9,2 |
28,4 |
14,0 |
50,6 |
46,4 |
19,4 |
27,4 |
97,2 |
51,4 |
103,7 |
5,3 |
|
|
1999 |
16,3 |
34,3 |
21,5 |
70,3 |
25,9 |
52,7 |
44,1 |
108,4 |
90,3 |
37,7 |
17,0 |
62,1 |
|
|
2000 |
56,5 |
29,0 |
7,9 |
22,0 |
9,3 |
38,1 |
5,2 |
4,0 |
51,0 |
6,3 |
43,8 |
8,1 |
|
|
2001 |
9,7 |
30,6 |
34,2 |
16,5 |
55,9 |
64,3 |
2,7 |
1,0 |
32,3 |
21,5 |
63,2 |
16,0 |
|
|
2002 |
12,4 |
15,0 |
84,8 |
26,9 |
10,7 |
23,9 |
35,8 |
82,8 |
10,7 |
49,8 |
59,5 |
16,4 |
|
|
2003 |
55,3 |
60,7 |
2,8 |
31,3 |
13,0 |
48,6 |
76,1 |
11,6 |
34,4 |
46,2 |
27,0 |
23,8 |
|
|
2004 |
91,6 |
20,6 |
15,5 |
25,4 |
105,0 |
62,9 |
56,5 |
33,3 |
31,0 |
26,2 |
20,6 |
48,4 |
|
|
2005 |
52,8 |
52,4 |
40,8 |
21,8 |
31,0 |
47,8 |
16,2 |
66,0 |
69,2 |
7,0 |
91,5 |
31,1 |
|
|
2006 |
29,7 |
17,8 |
59,8 |
31,3 |
51,8 |
6,3 |
2,2 |
123,8 |
44,0 |
4,4 |
21,4 |
12,5 |
|
|
2007 |
22,4 |
23,5 |
32,0 |
16,4 |
8,0 |
8,9 |
0,7 |
21,0 |
33,4 |
55,6 |
103,6 |
40,6 |
|
|
2008 |
26,4 |
10,2 |
37,0 |
31,9 |
27,8 |
24,9 |
72,3 |
7,2 |
138,6 |
10,7 |
14,5 |
46,3 |
|
|
РАЗОМ |
2 171,0 |
2 276,1 |
1 847,9 |
2 018,4 |
2 520,6 |
2 853,4 |
2 543,7 |
2 378,1 |
2 819,6 |
1 635,1 |
2 679,3 |
2 314,2 |
Таблиця 2.6. Кількість опадів протягом року у м. Ізмаїл 1947-2008 рр. за місяцями року
|
Рік |
В т. ч. кількість опадів за місяцями |
||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
1947 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
3,8 |
0,0 |
1,8 |
36,3 |
51,6 |
56,5 |
|
|
1948 |
19,3 |
1,2 |
17,8 |
7,1 |
103,9 |
63,5 |
47,5 |
16,7 |
2,4 |
5,2 |
1,7 |
0,4 |
|
|
1949 |
0,9 |
1,4 |
21,3 |
12,0 |
41,8 |
86,7 |
68,6 |
27,8 |
18,8 |
0,0 |
30,9 |
21,2 |
|
|
1950 |
4,4 |
2,7 |
43,3 |
33,6 |
12,1 |
48,2 |
31,0 |
69,5 |
4,8 |
42,6 |
6,9 |
57,3 |
|
|
1951 |
17,8 |
10,8 |
16,0 |
21,8 |
38,4 |
39,6 |
15,5 |
37,3 |
40,3 |
0,5 |
14,4 |
6,0 |
|
|
1952 |
17,7 |
44,0 |
16,7 |
6,6 |
64,3 |
69,5 |
6,1 |
6,8 |
4,2 |
120,3 |
128,5 |
65,6 |
|
|
1953 |
32,7 |
25,2 |
0,1 |
32,1 |
70,3 |
92,5 |
6,8 |
22,1 |
4,9 |
3,1 |
3,8 |
14,0 |
|
|
1954 |
18,7 |
16,6 |
8,0 |
24,1 |
67,0 |
27,1 |
99,9 |
18,4 |
3,8 |
35,5 |
72,5 |
21,7 |
|
|
1955 |
35,8 |
38,8 |
13,3 |
61,2 |
43,4 |
105,4 |
151,6 |
45,9 |
19,0 |
23,7 |
14,4 |
16,4 |
|
|
1956 |
48,4 |
51,4 |
34,4 |
21,5 |
29,6 |
60,1 |
11,2 |
29,5 |
8,8 |
9,0 |
8,9 |
64,9 |
|
|
1957 |
28,7 |
13,9 |
5,9 |
49,2 |
41,5 |
24,2 |
50,6 |
37,9 |
84,3 |
33,7 |
65,9 |
11,1 |
|
|
1958 |
23,8 |
11,5 |
31,0 |
137,0 |
7,4 |
63,7 |
28,7 |
18,7 |
42,0 |
41,9 |
27,8 |
4,2 |
|
|
1959 |
24,6 |
3,6 |
4,3 |
1,3 |
46,2 |
46,4 |
50,4 |
27,5 |
23,1 |
0,8 |
85,8 |
30,6 |
|
|
1960 |
26,4 |
12,5 |
4,7 |
31,2 |
33,6 |
60,0 |
79,7 |
29,6 |
35,8 |
38,1 |
49,2 |
65,8 |
|
|
1961 |
44,3 |
21,9 |
11,1 |
38,3 |
121,1 |
18,8 |
18,6 |
30,0 |
2,0 |
40,9 |
28,0 |
66,3 |
|
|
1962 |
22,8 |
53,2 |
75,3 |
31,3 |
27,4 |
13,8 |
36,2 |
68,9 |
59,1 |
10,5 |
96,7 |
35,9 |
|
|
1963 |
42,5 |
111,5 |
38,3 |
34,2 |
34,3 |
50,2 |
30,7 |
65,1 |
27,6 |
2,6 |
2,0 |
61,0 |
|
|
1964 |
0,6 |
22,4 |
11,3 |
19,0 |
53,2 |
86,4 |
28,2 |
31,0 |
124,0 |
46,5 |
17,5 |
21,8 |
|
|
1965 |
24,2 |
28,3 |
27,0 |
41,3 |
85,2 |
48,1 |
123,0 |
16,5 |
1,8 |
1,7 |
26,5 |
101,7 |
|
|
1966 |
165,1 |
22,6 |
36,9 |
29,3 |
49,2 |
78,7 |
95,4 |
45,1 |
73,8 |
12,2 |
89,6 |
94,2 |
|
|
1967 |
53,2 |
71,9 |
15,5 |
10,4 |
57,3 |
61,7 |
27,5 |
68,8 |
28,0 |
36,0 |
5,3 |
56,3 |
|
|
1968 |
80,2 |
43,6 |
20,6 |
6,8 |
9,9 |
13,3 |
117,8 |
42,5 |
175,2 |
10,3 |
121,8 |
59,3 |
|
|
1969 |
31,2 |
99,8 |
49,4 |
40,2 |
16,2 |
83,1 |
139,8 |
7,5 |
41,3 |
3,3 |
3,1 |
148,5 |
|
|
1970 |
16,6 |
74,3 |
26,6 |
23,2 |
80,6 |
37,6 |
30,6 |
39,7 |
9,8 |
17,9 |
21,8 |
19,3 |
|
|
1971 |
31,2 |
99,8 |
49,4 |
8,0 |
90,3 |
48,2 |
54,0 |
5,0 |
134,3 |
11,0 |
31,2 |
20,6 |
|
|
1972 |
20,7 |
0,0 |
32,6 |
5,3 |
66,4 |
49,9 |
66,6 |
36,9 |
107,2 |
85,7 |
26,1 |
4,3 |
|
|
1973 |
31,7 |
67,1 |
83,3 |
31,5 |
40,6 |
5,3 |
52,7 |
4,5 |
2,8 |
9,3 |
39,5 |
13,8 |
|
|
1974 |
8,4 |
16,2 |
27,4 |
54,9 |
42,9 |
54,6 |
122,3 |
12,6 |
129,2 |
14,5 |
26,7 |
31,1 |
|
|
1975 |
19,3 |
6,7 |
32,4 |
64,0 |
37,1 |
36,3 |
49,7 |
29,7 |
38,3 |
37,8 |
112,4 |
2,9 |
|
|
1976 |
25,1 |
28,6 |
13,7 |
19,6 |
13,1 |
22,9 |
15,4 |
98,2 |
52,4 |
43,7 |
37,1 |
39,5 |
|
|
1977 |
22,8 |
73,4 |
2,5 |
77,8 |
39,8 |
126,2 |
49,9 |
82,1 |
7,3 |
8,0 |
17,7 |
22,2 |
|
|
1978 |
6,0 |
68,0 |
74,0 |
49,0 |
100,0 |
95,0 |
30,0 |
82,0 |
23,0 |
13,0 |
3,0 |
23,0 |
|
|
1979 |
49,6 |
13,2 |
27,1 |
24,4 |
80,0 |
71,0 |
31,1 |
9,3 |
6,8 |
19,8 |
63,3 |
12,6 |
|
|
1980 |
49,1 |
3,5 |
35,4 |
54,2 |
65,0 |
83,1 |
49,8 |
17,9 |
34,6 |
35,8 |
78,6 |
85,1 |
|
|
1981 |
54,2 |
23,9 |
46,6 |
12,0 |
49,4 |
50,6 |
38,5 |
19,7 |
32,4 |
35,5 |
85,8 |
37,4 |
|
|
1982 |
11,0 |
33,1 |
23,5 |
43,3 |
8,8 |
56,6 |
36,5 |
39,4 |
2,7 |
20,0 |
8,4 |
29,4 |
|
|
1983 |
3,9 |
21,9 |
3,5 |
29,3 |
17,4 |
98,2 |
63,4 |
29,2 |
26,6 |
14,1 |
21,9 |
15,9 |
|
|
1984 |
50,5 |
57,9 |
85,2 |
67,1 |
40,8 |
57,8 |
46,5 |
12,1 |
1,5 |
7,9 |
39,3 |
27,3 |
|
|
1985 |
63,0 |
58,5 |
14,0 |
39,3 |
21,4 |
111,2 |
62,7 |
53,6 |
41,1 |
15,0 |
36,3 |
18,0 |
|
|
1986 |
37,1 |
0,0 |
25,9 |
12,3 |
6,9 |
48,9 |
70,8 |
22,8 |
35,3 |
44,5 |
4,7 |
38,5 |
|
|
1987 |
33,6 |
10,7 |
15,5 |
14,9 |
19,8 |
42,8 |
34,1 |
58,2 |
10,5 |
58,6 |
51,4 |
0,0 |
|
|
1988 |
0,0 |
22,0 |
97,3 |
50,7 |
52,4 |
38,7 |
36,3 |
4,0 |
91,7 |
15,8 |
39,7 |
50,8 |
|
|
1989 |
4,7 |
16,0 |
18,9 |
18,5 |
62,9 |
70,9 |
32,6 |
6,3 |
130,9 |
57,4 |
20,8 |
9,3 |
|
|
1990 |
7,8 |
25,5 |
0,0 |
37,5 |
29,4 |
34,8 |
0,0 |
0,0 |
31,5 |
18,0 |
0,0 |
0,0 |
|
|
1991 |
5,1 |
28,1 |
3,0 |
49,5 |
104,8 |
55,6 |
54,1 |
40,4 |
8,6 |
18,7 |
13,4 |
42,9 |
|
|
1992 |
1,3 |
30,6 |
59,8 |
21,2 |
109,8 |
87,4 |
21,2 |
8,9 |
10,8 |
56,6 |
29,0 |
40,4 |
|
|
1993 |
5,5 |
27,0 |
84,7 |
73,4 |
26,5 |
62,2 |
18,9 |
42,6 |
31,8 |
18,7 |
26,8 |
26,6 |
|
|
1994 |
18,8 |
3,4 |
4,0 |
9,4 |
23,9 |
63,5 |
54,3 |
28,3 |
3,2 |
18,2 |
4,0 |
30,0 |
|
|
1995 |
51,1 |
5,3 |
38,9 |
27,6 |
34,7 |
26,0 |
4,9 |
9,8 |
70,1 |
19,9 |
69,2 |
35,0 |
|
|
1996 |
40,3 |
66,3 |
25,0 |
41,1 |
27,6 |
6,2 |
1,0 |
37,6 |
96,7 |
45,7 |
48,9 |
61,5 |
|
|
1997 |
16,8 |
9,2 |
37,0 |
62,3 |
51,6 |
65,5 |
178,7 |
78,7 |
13,7 |
42,2 |
53,8 |
46,4 |
|
|
1998 |
20,8 |
8,0 |
17,7 |
18,2 |
28,2 |
106,8 |
66,8 |
37,8 |
97,3 |
67,0 |
78,8 |
6,9 |
|
|
1999 |
20,4 |
19,3 |
35,0 |
48,6 |
33,1 |
145,9 |
8,0 |
71,0 |
29,9 |
29,3 |
18,1 |
49,9 |
|
|
2000 |
48,8 |
29,0 |
4,3 |
17,6 |
14,1 |
24,8 |
8,0 |
22,6 |
114,7 |
3,6 |
57,4 |
8,6 |
|
|
2001 |
4,1 |
22,3 |
36,6 |
31,4 |
58,8 |
62,6 |
45,1 |
6,0 |
33,3 |
32,6 |
50,4 |
31,0 |
|
|
2002 |
11,3 |
13,6 |
59,3 |
30,8 |
27,8 |
59,5 |
63,3 |
103,6 |
11,5 |
53,4 |
51,4 |
14,8 |
|
|
2003 |
38,5 |
35,2 |
5,1 |
29,3 |
4,6 |
13,3 |
48,3 |
41,6 |
20,7 |
35,4 |
18,2 |
30,5 |
|
|
2004 |
53,6 |
23,5 |
17,4 |
35,1 |
98,9 |
37,3 |
63,3 |
87,6 |
17,3 |
27,5 |
42,9 |
43,3 |
|
|
2005 |
49,5 |
45,0 |
40,1 |
51,8 |
51,5 |
54,1 |
53,2 |
35,6 |
55,5 |
19,9 |
64,9 |
26,1 |
|
|
2006 |
25,1 |
13,1 |
46,4 |
32,6 |
65,0 |
37,9 |
10,6 |
33,6 |
29,2 |
4,1 |
9,2 |
16,2 |
|
|
2007 |
24,5 |
26,4 |
54,7 |
23,7 |
9,3 |
52,7 |
0,6 |
27,3 |
41,2 |
44,2 |
62,5 |
65,1 |
|
|
2008 |
14,2 |
4,7 |
30,1 |
41,2 |
36,1 |
66,6 |
54,7 |
5,4 |
68,2 |
15,7 |
10,0 |
54,5 |
|
|
РАЗОМ |
1 759,3 |
1 839,1 |
1 836,1 |
2 071,1 |
2 824,6 |
3 509,5 |
2 997,1 |
2 144,7 |
2 530,4 |
1 690,7 |
2 427,4 |
2 211,4 |
Таблиця 2.7. Кількість опадів протягом року у м. Сарата 1947-2008 рр. за місяцями року
|
Рік |
В т. ч. кількість опадів за місяцями |
||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
1947 |
12,0 |
16,6 |
26,4 |
3,9 |
5,8 |
73,0 |
17,6 |
114,8 |
0,0 |
17,1 |
32,1 |
52,2 |
|
|
1948 |
14,2 |
1,6 |
23,2 |
3,9 |
90,7 |
129,3 |
47,9 |
45,6 |
27,0 |
11,8 |
3,0 |
0,3 |
|
|
1949 |
9,5 |
6,0 |
16,7 |
14,1 |
36,9 |
141,8 |
60,2 |
49,0 |
24,7 |
0,0 |
25,7 |
31,5 |
|
|
1950 |
2,9 |
4,9 |
30,1 |
37,7 |
8,4 |
56,8 |
19,4 |
47,5 |
13,7 |
29,6 |
16,8 |
36,7 |
|
|
1951 |
17,1 |
16,0 |
18,9 |
15,2 |
63,6 |
37,6 |
74,1 |
22,8 |
15,9 |
0,0 |
21,9 |
5,3 |
|
|
1952 |
9,5 |
25,3 |
21,0 |
1,4 |
86,2 |
190,5 |
27,7 |
17,0 |
31,9 |
101,5 |
127,6 |
33,4 |
|
|
1953 |
41,1 |
31,5 |
0,5 |
66,7 |
74,9 |
59,9 |
9,3 |
30,3 |
19,1 |
6,9 |
2,2 |
2,5 |
|
|
1954 |
25,0 |
14,8 |
1,4 |
9,9 |
54,9 |
63,1 |
82,0 |
24,5 |
27,7 |
14,9 |
70,4 |
22,1 |
|
|
1955 |
22,8 |
23,5 |
8,7 |
47,9 |
27,4 |
77,1 |
94,5 |
49,7 |
29,4 |
7,7 |
26,1 |
25,6 |
|
|
1956 |
23,6 |
43,1 |
16,1 |
34,5 |
39,8 |
67,9 |
14,1 |
19,4 |
20,8 |
9,5 |
6,3 |
28,5 |
|
|
1957 |
16,7 |
14,6 |
4,8 |
15,8 |
28,4 |
58,0 |
58,5 |
14,3 |
42,7 |
16,0 |
54,1 |
11,3 |
|
|
1958 |
21,5 |
20,0 |
33,2 |
90,7 |
5,9 |
116,7 |
13,8 |
9,5 |
40,2 |
45,8 |
67,3 |
10,1 |
|
|
1959 |
37,8 |
6,0 |
4,1 |
9,1 |
124,6 |
31,8 |
40,3 |
39,5 |
43,4 |
0,6 |
65,9 |
9,0 |
|
|
1960 |
20,8 |
9,1 |
1,6 |
19,4 |
43,6 |
76,4 |
25,4 |
62,3 |
34,5 |
30,7 |
44,9 |
52,9 |
|
|
1961 |
34,1 |
24,0 |
6,0 |
79,0 |
103,4 |
16,5 |
30,6 |
24,2 |
7,9 |
56,3 |
31,8 |
30,7 |
|
|
1962 |
15,3 |
30,5 |
45,6 |
28,8 |
37,1 |
11,0 |
15,7 |
28,9 |
113,7 |
11,0 |
74,3 |
32,8 |
|
|
1963 |
35,9 |
92,2 |
33,4 |
21,4 |
6,0 |
112,0 |
39,8 |
13,7 |
20,1 |
22,3 |
1,9 |
56,7 |
|
|
1964 |
0,5 |
22,1 |
14,1 |
8,0 |
30,3 |
42,9 |
37,8 |
24,3 |
80,8 |
22,0 |
22,7 |
14,0 |
|
|
1965 |
24,0 |
29,7 |
25,1 |
46,0 |
65,4 |
24,5 |
95,2 |
35,3 |
25,1 |
10,8 |
43,3 |
45,2 |
|
|
1966 |
134,2 |
18,5 |
20,6 |
12,9 |
44,1 |
37,5 |
93,5 |
35,4 |
39,9 |
15,6 |
57,5 |
83,9 |
|
|
1967 |
36,0 |
50,2 |
15,0 |
10,6 |
26,7 |
26,0 |
28,7 |
33,2 |
71,6 |
24,9 |
12,7 |
51,0 |
|
|
1968 |
64,6 |
30,0 |
12,2 |
7,9 |
28,8 |
23,7 |
104,2 |
51,4 |
105,8 |
175,2 |
51,2 |
45,0 |
|
|
1969 |
26,9 |
72,2 |
37,6 |
24,9 |
33,2 |
138,8 |
54,8 |
12,2 |
25,9 |
2,3 |
4,7 |
110,8 |
|
|
1970 |
28,2 |
33,1 |
36,1 |
15,9 |
121,2 |
91,5 |
46,4 |
109,9 |
0,2 |
8,1 |
38,8 |
23,2 |
|
|
1971 |
26,9 |
72,2 |
37,6 |
2,3 |
53,1 |
31,8 |
65,4 |
18,6 |
128,2 |
6,5 |
26,4 |
42,6 |
|
|
1972 |
17,9 |
17,2 |
1,3 |
21,0 |
28,7 |
82,6 |
16,8 |
94,0 |
75,5 |
50,2 |
25,6 |
2,8 |
|
|
1973 |
19,2 |
57,0 |
61,1 |
23,1 |
32,2 |
7,1 |
197,5 |
40,3 |
4,2 |
17,2 |
32,1 |
21,8 |
|
|
1974 |
15,6 |
8,4 |
13,4 |
28,4 |
70,1 |
81,6 |
46,1 |
14,0 |
103,4 |
14,3 |
35,8 |
30,6 |
|
|
1975 |
15,8 |
9,5 |
9,6 |
30,2 |
43,9 |
48,2 |
77,5 |
38,8 |
2,1 |
15,0 |
96,3 |
6,0 |
|
|
1976 |
17,9 |
15,7 |
23,4 |
11,3 |
19,9 |
13,8 |
100,4 |
124,2 |
42,6 |
21,4 |
37,3 |
69,7 |
|
|
1977 |
24,3 |
56,3 |
3,3 |
82,4 |
59,7 |
53,7 |
61,5 |
41,5 |
11,8 |
1,8 |
15,0 |
23,3 |
|
|
1978 |
14,0 |
65,0 |
49,0 |
71,0 |
80,0 |
41,0 |
87,0 |
24,0 |
26,0 |
24,0 |
18,0 |
50,0 |
|
|
1979 |
68,4 |
18,2 |
23,6 |
45,9 |
62,7 |
15,0 |
42,3 |
81,5 |
12,3 |
47,4 |
88,2 |
14,2 |
|
|
1980 |
46,2 |
1,2 |
51,3 |
56,2 |
53,1 |
141,6 |
23,3 |
57,4 |
42,4 |
70,2 |
59,9 |
63,7 |
|
|
1981 |
30,9 |
16,7 |
37,3 |
22,0 |
72,8 |
20,0 |
75,0 |
34,9 |
18,1 |
51,8 |
86,9 |
52,0 |
|
|
1982 |
13,9 |
23,8 |
19,3 |
51,2 |
26,2 |
92,5 |
46,5 |
62,1 |
0,0 |
13,4 |
4,3 |
32,1 |
|
|
1983 |
6,4 |
11,3 |
12,4 |
25,5 |
20,1 |
61,8 |
85,4 |
48,1 |
6,3 |
4,5 |
12,7 |
15,1 |
|
|
1984 |
42,3 |
52,3 |
51,3 |
73,1 |
29,4 |
144,1 |
73,1 |
13,8 |
23,8 |
9,1 |
23,3 |
17,2 |
|
|
1985 |
58,6 |
53,6 |
2,4 |
18,4 |
16,3 |
141,2 |
37,4 |
33,1 |
26,9 |
29,6 |
31,8 |
13,0 |
|
|
1986 |
60,9 |
58,4 |
11,0 |
4,1 |
10,2 |
120,2 |
41,4 |
18,2 |
29,8 |
58,4 |
5,4 |
54,8 |
|
|
1987 |
34,5 |
10,2 |
13,7 |
20,6 |
31,0 |
39,9 |
126,7 |
30,0 |
3,4 |
57,2 |
37,4 |
11,8 |
|
|
1988 |
48,6 |
17,8 |
102,3 |
60,6 |
126,9 |
56,3 |
42,8 |
17,6 |
70,2 |
27,4 |
28,8 |
43,0 |
|
|
1989 |
3,3 |
13,2 |
13,6 |
22,8 |
40,9 |
116,9 |
46,4 |
33,2 |
137,8 |
54,0 |
16,3 |
3,0 |
|
|
1990 |
7,2 |
21,9 |
0,0 |
38,6 |
54,6 |
36,2 |
26,1 |
57,3 |
39,6 |
15,1 |
11,7 |
71,3 |
|
|
1991 |
6,0 |
13,4 |
5,8 |
59,0 |
80,9 |
50,4 |
73,2 |
86,8 |
2,4 |
20,2 |
5,0 |
27,9 |
|
|
1992 |
7,8 |
24,6 |
44,2 |
6,2 |
19,3 |
89,8 |
9,1 |
54,6 |
11,8 |
78,9 |
40,8 |
50,0 |
|
|
1993 |
5,4 |
22,0 |
84,7 |
34,0 |
32,0 |
82,9 |
48,4 |
6,5 |
69,2 |
5,7 |
23,4 |
25,1 |
|
|
1994 |
14,8 |
4,0 |
12,3 |
21,8 |
43,5 |
44,4 |
69,2 |
62,2 |
31,1 |
9,9 |
0,0 |
25,3 |
|
|
1995 |
55,4 |
17,0 |
37,1 |
57,8 |
38,9 |
90,4 |
13,1 |
43,8 |
122,8 |
10,1 |
37,9 |
26,9 |
|
|
1996 |
34,9 |
59,5 |
18,8 |
27,2 |
39,3 |
7,5 |
7,8 |
105,4 |
124,8 |
34,6 |
43,0 |
46,3 |
|
|
1997 |
16,8 |
9,6 |
42,8 |
36,2 |
39,3 |
85,6 |
102,8 |
134,3 |
11,9 |
41,8 |
56,4 |
76,0 |
|
|
1998 |
9,0 |
7,0 |
24,4 |
16,8 |
29,0 |
72,1 |
28,2 |
44,6 |
31,3 |
52,0 |
94,6 |
7,7 |
|
|
1999 |
30,0 |
45,3 |
9,5 |
63,9 |
43,3 |
29,8 |
0,0 |
30,7 |
24,0 |
25,0 |
25,9 |
62,3 |
|
|
2000 |
46,0 |
20,7 |
7,5 |
44,3 |
8,6 |
25,0 |
34,9 |
32,0 |
109,1 |
5,8 |
48,4 |
5,2 |
|
|
2001 |
6,8 |
17,1 |
64,0 |
26,6 |
44,3 |
49,6 |
44,1 |
1,9 |
164,3 |
18,8 |
67,8 |
24,2 |
|
|
2002 |
9,4 |
12,5 |
66,0 |
17,3 |
3,9 |
39,9 |
26,0 |
58,2 |
35,0 |
59,0 |
41,8 |
1,4 |
|
|
2003 |
57,3 |
44,8 |
5,4 |
35,9 |
19,8 |
106,6 |
130,9 |
9,1 |
18,1 |
59,1 |
12,8 |
32,9 |
|
|
2004 |
108,4 |
28,0 |
15,2 |
24,9 |
74,2 |
93,6 |
60,6 |
59,6 |
42,8 |
37,2 |
29,5 |
34,8 |
|
|
2005 |
24,4 |
58,4 |
17,6 |
24,5 |
43,7 |
61,9 |
30,3 |
112,3 |
3,1 |
8,3 |
54,4 |
33,4 |
|
|
2006 |
18,0 |
15,3 |
49,4 |
19,9 |
60,6 |
66,1 |
7,9 |
78,1 |
39,2 |
15,0 |
14,1 |
5,0 |
|
|
2007 |
36,6 |
23,0 |
33,0 |
19,7 |
8,6 |
23,8 |
0,7 |
29,8 |
37,1 |
18,1 |
117,6 |
30,7 |
|
|
2008 |
18,8 |
4,2 |
44,0 |
53,5 |
42,3 |
54,4 |
24,6 |
34,7 |
88,7 |
17,2 |
18,2 |
57,1 |
|
|
РАЗОМ |
1 752,8 |
1 661,8 |
1 571,0 |
1 923,8 |
2 790,6 |
4 123,6 |
3 161,9 |
2 781,9 |
2 633,1 |
1 745,8 |
2 328,0 |
2 024,9 |
Рис.2.10 Кількість опадів протягом року у м. Болград 1947-2008 рр. за місяцями року
Рис.2.11 Кількість опадів протягом року у м. Вілкове 1947-2008 рр. за місяцями року
Рис.2.12. Кількість опадів протягом року у м. Ізмаїл 1947-2008 рр. за місяцями року
Рис.2.13. Кількість опадів протягом року у м. Сарата 1947-2008 рр. за місяцями року
Таким чином, спостерігається чітко виражений максимум опадів на червень - в середньому припадає 13% річного обсягу опадів, а 6% щорічного обсягу опадів припадає на жовтень.
Тривалість опадів. Оскільки коефіцієнти ексцесу, тобто крутість відхилення від середнього значення є найменшим за показниками кількості опадів у м. Болград, а вся сукупність даних визнана достатньо типовою для регіону, розглянемо триваліть опадів в днях за м. Болградом (табл. .2.8-2.11):
Таблиця 2.8. Тривалість опадів у м. Болград 1947-2008р.р., днів поспіль
|
Тривалість опадів, днів поспіль |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 і більше |
Разом |
|
|
Кільксть випадків |
585 |
192 |
130 |
71 |
30 |
23 |
1031 |
|
|
Питома вага |
57 |
19 |
13 |
7 |
3 |
2 |
100 |
Таблиця 2.9. Тривалість опадів у м. Вілкове 1947-2008р.р., днів поспіль
|
Тривалість опадів, днів поспіль |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 і більше |
Разом |
|
|
Кільксть випадків |
574 |
179 |
115 |
55 |
47 |
23 |
992 |
|
|
Питома вага |
58 |
18 |
12 |
6 |
5 |
2 |
100 |
Таблиця 2.10. Тривалість опадів у м. Ізмаїл 1947-2008р.р., днів поспіль
|
Тривалість опадів, днів поспіль |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 і більше |
Разом |
|
|
Кільксть випадків |
623 |
195 |
111 |
53 |
45 |
22 |
1048 |
|
|
Питома вага |
59 |
19 |
11 |
5 |
4 |
2 |
100 |
Таблиця 2.11. Тривалість опадів у м. Сарата 1947-2008р.р., днів поспіль
|
Тривалість опадів, днів поспіль |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 і більше |
Разом |
|
|
Кільксть випадків |
513 |
151 |
105 |
41 |
65 |
23 |
898 |
|
|
Питома вага |
57 |
17 |
12 |
5 |
7 |
3 |
100 |
Тобто у південно-західній частині Одеської області впродовж 1947-2008р.р. переважно (58%) мали місце короткочасні дощі, що йшли впродовж однієї доби; 6 і більше днів поспіль мали місце тільки 5% опадів.
При цьому сезонність за тривалістю опадів виявлено не було.
Інтенсивність опадів. Інтенсивність опадів характеризується середньодобовим максимумом опадів (табл. .2.12, рис.2.14-2.17):
Таблиця 2.12. Середньодобовий максимум опадів у південно-західній частині Одеської області 1947-2008 рр.
|
Добовий максімум за рік, мм |
Болград |
Вілкове |
Ізмаїл |
Сарата |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1947 |
39,4 |
55,5 |
17,1 |
30,6 |
|
|
1948 |
51,1 |
85,1 |
30,6 |
28,4 |
|
|
1949 |
37,4 |
63,3 |
24,3 |
33,4 |
|
|
1950 |
24,4 |
37,1 |
37,2 |
33,2 |
|
|
1951 |
44,8 |
76,0 |
16,2 |
44,6 |
|
|
1952 |
32,2 |
53,0 |
43,8 |
99,8 |
|
|
1953 |
31,5 |
34,7 |
54,8 |
44,7 |
|
|
1954 |
53,5 |
32,9 |
29,3 |
33,4 |
|
|
1955 |
28,6 |
35,5 |
51,6 |
42,5 |
|
|
1956 |
20,8 |
25,5 |
28,9 |
21,8 |
|
|
1957 |
40,9 |
46,4 |
31,7 |
56,0 |
|
|
1958 |
43,4 |
44,0 |
48,8 |
54,9 |
|
|
1959 |
22,0 |
35,5 |
32,5 |
55,7 |
|
|
1960 |
35,0 |
46,3 |
45,2 |
44,1 |
|
|
1961 |
36,8 |
48,5 |
42,5 |
26,5 |
|
|
1962 |
50,9 |
44,1 |
68,9 |
48,8 |
|
|
1963 |
39,8 |
40,6 |
42,5 |
46,9 |
|
|
1964 |
34,5 |
38,3 |
50,3 |
30,4 |
|
|
1965 |
23,8 |
38,5 |
58,6 |
27,5 |
|
|
1966 |
31,3 |
67,8 |
44,0 |
63,3 |
|
|
1967 |
30,8 |
33,9 |
38,8 |
65,3 |
|
|
1968 |
49,1 |
104,7 |
87,6 |
87,6 |
|
|
1969 |
34,0 |
48,0 |
76,0 |
39,9 |
|
|
1970 |
30,9 |
41,7 |
30,3 |
55,7 |
|
|
1971 |
38,8 |
74,6 |
49,3 |
46,6 |
|
|
1972 |
63,8 |
88,7 |
52,0 |
77,2 |
|
|
1973 |
54,3 |
52,4 |
26,6 |
60,1 |
|
|
1974 |
48,1 |
41,2 |
58,9 |
48,2 |
|
|
1975 |
28,7 |
29,8 |
44,1 |
33,8 |
|
|
1976 |
46,9 |
25,0 |
38,0 |
49,7 |
|
|
1977 |
23,0 |
31,0 |
47,0 |
27,0 |
|
|
1978 |
45,0 |
63,0 |
31,0 |
43,0 |
|
|
1979 |
80,4 |
36,8 |
44,6 |
55,3 |
|
|
1980 |
28,1 |
45,6 |
36,8 |
52,6 |
|
|
1981 |
44,5 |
38,5 |
33,7 |
35,1 |
|
|
1982 |
16,6 |
39,5 |
32,6 |
47,1 |
|
|
1983 |
41,2 |
26,9 |
26,6 |
37,8 |
|
|
1984 |
39,8 |
26,0 |
30,1 |
63,1 |
|
|
1985 |
47,7 |
33,5 |
33,4 |
59,2 |
|
|
1986 |
29,4 |
40,6 |
27,5 |
47,5 |
|
|
1987 |
49,1 |
25,0 |
41,4 |
83,2 |
|
|
1988 |
40,6 |
58,1 |
33,3 |
39,8 |
|
|
1989 |
31,1 |
70,4 |
67,2 |
34,1 |
|
|
1990 |
29,5 |
33,7 |
17,4 |
37,2 |
|
|
1991 |
58,2 |
38,6 |
23,8 |
35,7 |
|
|
1992 |
62,1 |
28,4 |
44,0 |
51,2 |
|
|
1993 |
36,7 |
32,6 |
34,8 |
37,3 |
|
|
1994 |
55,8 |
23,2 |
33,5 |
32,7 |
|
|
1995 |
24,9 |
48,1 |
38,2 |
63,8 |
|
|
1996 |
41,1 |
35,8 |
29,1 |
60,0 |
|
|
1997 |
53,9 |
39,1 |
98,4 |
58,4 |
|
|
1998 |
61,3 |
60,0 |
56,2 |
30,5 |
|
|
1999 |
58,3 |
58,4 |
51,3 |
21,1 |
|
|
2000 |
61,3 |
30,5 |
35,7 |
54,2 |
|
|
2001 |
62,9 |
26,5 |
24,8 |
118,8 |
|
|
2002 |
47,8 |
42,7 |
56,8 |
34,4 |
|
|
2003 |
42,8 |
31,1 |
25,3 |
69,2 |
|
|
2004 |
47,1 |
38,6 |
47,2 |
41,1 |
|
|
2005 |
38,9 |
58,6 |
32,3 |
31,6 |
|
|
2006 |
31,9 |
47,6 |
39,2 |
25,1 |
|
|
2007 |
54,1 |
35,9 |
33,6 |
28,9 |
|
|
2008 |
38,7 |
54,3 |
46,1 |
35,8 |
|
|
В середньому |
41,5 |
45,0 |
41,2 |
47,1 |
Рис.2.14. Середньодобовий максимум опадів у м. Болград 1947-2008 рр.
Рис.2.15. Середньодобовий максимум опадів у м. Вілкове 1947-2008 рр.
Рис.2.16. Середньодобовий максимум опадів у м. Ізмаїл 1947-2008 рр.
Рис.2.17. Середньодобовий максимум опадів у м. Сарата 1947-2008 рр.
Зливи, понад 100мм/добу мали місце у 1968 та 2001 роках, найменший добовий максимум був у 1956 році - 28,9мм/добу. За найбільш посушливими роками при середньодобовому максимумі 60,6 мм/добу середньодобові максимуми складали: 1947 - 55,5 мм/добу; 1948 - 85,1 мм/добу; 1950 - 37,2 мм/добу; 1951-76,0 мм/добу; 1953 - 54,8 мм/добу; 1956 - 28,9 мм/добу; 1982 - 47,1 мм/добу; 1983 - 41,2 мм/добу; 1990 - 37,2 мм/добу; 1994 - 55,8 мм/добу; 2000 - 61,3 мм/добу. Тобто у 1948 році, незважаючи на значне перебільшення середньодобового максимуму від середнього рівня по регіону за розглядаємий період, загальна річна кількість опадів була меншою за усереднений рівень.
Висновки
Південно-західна частина України - Одеська область займає територію Північно-Західного Причорномор'я від гирла річки Дунай до Тилігульського лиману, а від моря на північ - на 200-250 км. Незважаючи на свою порівняно невелику площу (5,5% території України), Одеська область розташовується в трьох кліматичних зонах: Придністровський лісостеп, Західний степ, Причорноморський степ. За кліматичними особливостями Одеську область можна розділити на три частини: північну, центральну і південну. В даній роботі розглядається південна частина Одеської області, що є дуже посушливою, помірно жаркою агрокліматичною зоною. За рівнем інтенсивності використання земельних ресурсів Одеська область належить до регіонів з найбільш інтенсивним землекористуванням (83,2%).
Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області, яке проведено в даній роботі за даними Ізмаїльської дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, метеорологічних станцій у м. Болграді, м. Вілкове та м. Сарата, має теоретично-фундаментальний аспект, оскільки однією з складових клімату є саме режим опадів, що виступає вагомим чинником в ідентифікації типу кліматичної епохи. В даній роботі розроблено типові форми відстеження показників опадів, які можуть служити критерієм, як для аналогічних досліджень за іншими регіонами, так і для прогнозів на основі гідродинамічного моделювання. Зазначеними формами передбачено використання елементів математичного моделювання і чисельного експерименту, просторово-часового узагальнення даних, фізико-статистичного аналізу.
Моделюванні режиму опадів південно-західної частини України, визначення динаміки показників, пояснення чинників їх формування має практичну спрямованість до отримання надійної інформації про надходження атмосферної вологи, враховуючи, зокрема, агро - та рибопромислову спрямованість регіону, наявність розгалуженої системи шляхів водного транспортного сполучення міжнародного й локального рівнів, заповідність території дельти Дунаю, рекреаціонну значущість регіону.
Оскільки в роботі розглянуто розвиток моделі в довгостроковому минулому періоді, в результаті є можливість переходу до довгострокового прогнозу на якісно новій теоретичній основі.
Так, за даними, наведеними в п.2.3 встановлено:
Впродовж 1947-2008р.р. у південно-західній частині Одеської області усього випало 114 359,8 мм опадів, з яких за даними метеостанцій: Болград - 29961,7 мм, Вілкове - 28057,5мм, Ізмаїл - 27841,4 мм, Сарата - 28499,2 мм. Тобто за загальною кількістю опади розподілено у майже рівному співвідношенні.
За показниками варіації даних спостереження:
середньорічні опади у м. Болград - 483,3 мм, Вілкове - 452,5 мм, Ізмаїл - 449,1мм, Сарата - 459,7 мм, разом у регіоні 1844,5мм.;
максимальна середньорічна кількість опадів у регіоні скаладає 795,97 мм; за населеними пунктами: у м. Болград - 773,8 мм, Вілкове - 918,0 мм, Ізмаїл - 792,1 мм, Сарата - 700,0 мм, разом у регіоні 2984,7 мм.;
мінімальна середньорічна кількість опадів у регіоні скаладає 239,1мм; за населеними пунктами: у м. Болград - 247,5 мм, Вілкове - 254,4 мм, Ізмаїл - 150,0 мм, Сарата - 304,5 мм, разом у регіоні 1844,5 мм.;
відхилення окремих значень від середнього рівня в середньому складає складає 23%; найбільших коливань від середньорічного рівня можна спостерігати за метеостанцією у м. Ізмаїл - 26%, найменших у м. Сарата - 21%, по регіону зазначені коливання складають 20%;
відносні помилки спостережень, враховуючи кількість спостережень та мінливість даних й відхилення окремих показників від середнього рівня, значно мегші за стандартний рівень помилки: по м. Болград відносна помилка менша майже вдвічі, по регіону у сім разів;
показник асиметрії найменшим є за показниками по м. Ізмаїл, тобто максимальна кількість даних наближаеться до середнього рівня (коефіцієнт асиметрії дорівнює 0,103), й навпаки, найчастіше від середнього рівня відрізняється кількість опадів у м. Сарата (коефіцієнт асиметрії дорівнює 0,576);
негативний (плоскоповерховий) розподіл спостерігається тільки за показниками у м. Сарата, оскільки має відємне знаяення й дорівнює - 0,165777.
В середньому кількість днів без опадів протягом року у регіоні скаладає 260 днів (71%); за населеними пунктами: у м. Болград - 252 дні (69%), Вілкове - 255 днів (70%), Ізмаїл - 267 днів (73%), Сарата - 266 днів (73%).
Найбільш посушливими (при середньорічній кількості опадів у регіоні 1844,5мм) можна назвати роки: 1947 - 1 434,8мм; 1948 - 1 329,1 мм; 1950 - 1 358,5 мм; 1951 - 1 127,2 мм; 1953 - 1 330,0 мм; 1956 - 1 390,6 мм; 1982 - 1 375,4 мм; 1983 - 1 278,5 мм; 1990 - 1 216,1 мм; 1994 - 1 190,3 мм; 2000 - 1 434,2 мм;
При цьому 1975 (1756,0мм/рік), 1986 (1683,5мм/рік), 1989 (1666,5мм/рік), 1992 (1698,7мм/рік), 2001 (1699,2мм/рік), 2006 (1539,5мм/рік) та 2007 (1680,8мм/рік) роки, незважаючи на понад 77% днів на рік без опадів посушливими назвати не можна, оскільки опадів за рік випадало близько до середнього рівня.
Крім того, спостерігається чітко виражений максимум опадів на червень - по регіону припадає 13% річного обсягу опадів.6% щорічного обсягу опадів припадає на жовтень.
Впродовж 1947-2008р.р. переважно (58%) мали місце короткочасні дощі, що йшли впродовж однієї доби; 6 і більше днів поспіль мали місце тільки 5% опадів.
При цьому сезонність за тривалістю опадів виявлено не було.
Зливи, понад 100мм/добу мали місце у 1968 та 2001 роках, найменший добовий максимум був у 1956 році - 28,9мм/добу. За найбільш посушливими роками при середньодобовому максимумі 60,6 мм/добу середньодобові максимуми складали: 1947 - 55,5 мм/добу; 1948 - 85,1 мм/добу; 1950 - 37,2 мм/добу; 1951-76,0 мм/добу; 1953 - 54,8 мм/добу; 1956 - 28,9 мм/добу; 1982 - 47,1 мм/добу; 1983 - 41,2 мм/добу; 1990 - 37,2 мм/добу; 1994 - 55,8 мм/добу; 2000 - 61,3 мм/добу. Тобто у 1948 році, незважаючи на значне перебільшення середньодобового максимуму від середнього рівня по регіону за розглядає мий період, загальна річна кількість опадів була меншою за усереднений рівень.
Список літератури
1. Агроклиматический атлас Украинской ССР / Под ред. С.А. Сапожниковой. - Киев: Урожай, 1964. - 37 с.
2. Бабиченко В.Н. и др. Природа Украинской ССР. T.I. Климат/ В.Н. Бабиченко, М.Б. Барабаш, К.Т. Логвинов, В.И. Ромушкевич, Л.И. Сакали, М.И. Щербань. - Киев: Наукова думка, 1984. - 232 с.
3. Бабиченко В.Н., Розова Е.С. Климатологические исследования // В кн.: Гидрометеорологическая служба Украины за 50 лет Советской власти. - Л.: Гидрометеоиздат, 1970. - С.222-226.
4. Бойченко С.Г., Волощук В.М., Дорошенко І.А. Закономірності формування мікрокліматичних умов відкритих ландшафтів України // 36. праць "Проблеми ландшафтного різноманіття України". - Київ: - 2000. - С.243-247.
5. Будыко М.И. Климат в прошлом и будущем. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - 351 с.
6. Бучинский И.Е. Климат Украины. - Л.: Гидрометеоиздат, 1960. - 130 с.
7. Волеваха М.М., Гойса M.I. Енергетичні ресурси клімату України. - Київ: Наукова думка, 1967. - 132 с.
8. Вразливість і адаптація екологічних та економічних систем до зміни клімату /За ред.В. В. Васильченка. М.В. Ряпцуна, І.В. Трофимової. - Київ. - Агенство з раціонального використання енергії та економії, 1998. - 203 с.
9. Географічна енциклопедія України. - Київ: УРЕ. 1989, 1990, 1993. - T. I - 3. Гидрометеоиздат, 1971. - 328 с.
10. Глобальный климат. /Под ред. Дж.Т. Хотона. - Л.: Гидрометеоиздат, 1987. - 501с.
11. Гук M.I., Половко I.К., Прихотько Г.Ф. Клімат Української РСР. - Київ: Радянська школа, 1958. - 72 с.
12. Гулинова Н.В. Методы агроклиматической обработки наблюдений. - М.: Гидрометеоиздат, 1974. - 152 с.
Подобные документы
Тектонічні особливості та літолого-стратиграфічні розрізи Південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи, Передкарпатського крайового прогину і Карпатської складчастої області. Закономірності поширення типів мінеральних вод Львівської області.
дипломная работа [123,9 K], добавлен 15.09.2013Геоморфологічне районування України. Платформенні утворення Сумської області. Нахил поверхні кристалічного фундаменту території в південно-західному напрямку. Області Середньодніпровської алювіальної низовини і Полтавської акумулятивної лесової рівнини.
реферат [2,9 M], добавлен 25.11.2010Вивчення геологічної та гідрогеологічної будови досліджуваної території. Аналіз зсувних процесів ерозійних долин Південно-Молдавської височини. Визначення техногенних та природних чинників зсувних процесів. Огляд фізико-механічних властивостей ґрунтів.
отчет по практике [711,1 K], добавлен 30.05.2013Характеристика водозборів основних річок та гідрографічна мережа Закарпаття. Стан багаторічного водного балансу України. Особливості формування річкового стоку за рахунок різноманітних опадів. Динаміка і структура використання прісних вод в Закарпатті.
доклад [417,8 K], добавлен 08.12.2009Геологічно-промислова характеристика родовища. Геологічно-фізичні властивості покладу і флюїдів. Характеристика фонду свердловин. Аналіз розробки покладу. Системи розробки газових і газоконденсатних родовищ. Режими роботи нафтових та газових покладів.
курсовая работа [7,8 M], добавлен 09.09.2012На основі даних метеостанцій викладені відомості про основні риси клімату Закарпатської області, вчасності басейну р. Уж (температура вологість повітря, опади, сніговий покров). Гідрографія та гідрологічна вивченість річки, її водний режим та живлення.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 13.11.2010Ресурси та використання поверхневих вод Рівненщини. Характеристика річкового стоку, природних та штучних водойм області. Гідрогеологічна характеристика артезіанських басейнів р. Іква. Активізація сучасних екзогенних процесів. Управління водним басейном.
курсовая работа [296,7 K], добавлен 06.05.2015Екологічна та гідрологічна характеристика річки Сіверський Донець. Проблеми біогенного насичення у річках України. Фізико-географічна характеристика Луганської області. Вивчення особливостей параметрів біогенного насичення річки залежно від пори року.
дипломная работа [435,5 K], добавлен 14.06.2015Геологічна будова територія Придністерського Поділля. Гранулометричний склад, фізико-хімічні властивості лесоподібних суглинків Придністерського Поділля. Радіаційні характеристики клімату. Річний хід температури повітря. Середня річна кількість опадів.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 07.12.2015Способи експлуатації газових і нафтових родовищ на прикладі родовища Південно-Гвіздецького. Технологічні режими експлуатації покладу. Гідрокислотний розрив пласта. Пінокислотні обробки свердловини. Техніка безпеки та охорона навколишнього середовища.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 11.09.2012
