Роль ООН і її спеціалізованих установ в забезпеченні співробітництва держав з охорони навколишнього середовища

Варто зазначити, що ЮНЕП залишається головним глобальним центром екологічної інформації. Інформаційна функція ЮНЕП нині є однією з найважливіших. Окрім згаданих наукових проектів (щодо зміни клімату, озонового шару), останнім і найбільшим проектом у цьому відношенні є GEO (Global Environmental Outlook) - Глобальна екологічна перспектива, яка діє з 1995 р. Це всеохоплююча, інтегрована оцінка стану навколишнього середовища у світі. Важливим елементом цієї оцінки є аналіз зв'язку між політикою та станом довкілля, оцінка ефективності заходів, що були вжиті за останні 30 років, та ефективність сучасних політичних методів у майбутньому.Улютіна О. А. Міжнародні правові стандарти у сфері охорони навколишнього природного середовища та природокористування / О. А. Улютіна // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Право. - 2014. - Вип. 197(2). - С. 120.

3.3 Діяльність інших спеціалізованих установ ООН

Всесвітня організація охорони здоров'я займається питаннями охорони здоров'я людини в аспекті її взаємодії з навколишнім середовищем. Діяльність ВООЗ спрямована на здійснення санітарно-епідеміологічного моніторингу навколишнього середовища, проведення аналізу чинників стану навколишнього середовища, що сприяють виникненню різних захворювань, а також вироблення рекомендацій щодо їх запобігання та усунення. ВООЗ займається питаннями санітарно-епідеміологічного благополуччя (Міжнародні медико-санітарні правила в редакції 2005 р.), охорони атмосферного повітря (АМІС -- Інформаційний центр даних про стан повітря), забезпечення якості питної води (Керівні принципи щодо якості питної води 1993 р.), радіаційного забруднення (Мережа із забезпечення готовності та надання допомоги у випадку радіаційної аварії, Всесвітня екологічна мережа радіаційного моніторингу, Глобальний проект Інтерсан -- проект, покликаний досліджувати вплив ультрафіолетового випромінювання на здоров'я людини і знизити кількість викликаних ним захворювань, Міжнародний проект з електромагнітних полів), безпеки продуктів харчування (Спільна з ФАО Програма зі стандартів, що стосуються продуктів харчування, ухвалені Комісією Кодекс Аліментаріус стандарти), хімічної безпеки (Міжнародна програма з хімічної безпеки), впливу стану навколишнього середовища на здоров'я дітей.Шимова О.С.. Основи екології та економіка природокористування: УцЩ. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., Перераб. і доп. - Мн.: БГЕУ. - 2002. -с. 301

Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй -- єдина спеціалізована установа ООН, Статут якої наділяє її мандатом у галузі охорони навколишнього середовища (ст. (2) (с)). Завдяки зусиллям ФАО було ухвалено Конвенцію про біорізноманіття, Конвенцію про зміну клімату, Міжнародну конвенцію про захист рослин, Роттердамську конвенцію, Міжнародний договір про рослинні генетичні ресурси для продовольства і сільського господарства 2001 р., Конвенцію про боротьбу із спустеленням, Всесвітню хартію ґрунтів 1981 р., Стратегію та План дій для цілей сталого сільського господарства та розвитку сільської місцевості, а також створено низку організацій (Комісію Кодекс Аліментаріус, регіональні організації у сфері управління рибними ресурсами та у сфері захисту рослин).[13]

Міжнародна морська організація займається питаннями безпеки морського судноплавства та охорони моря від забруднення з різних джерел. ММО брала участь у розробці, прийнятті та реалізації Лондонської конвенції з подальшим Протоколом 1996 р., Конвенції МАРПОЛ, Конвенції про готовність на випадок забруднення моря нафтою 1990 р., Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 р., Міжнародної конвенції про створення Міжнародного фонду для компенсації збитків від забруднення нафтою 1992 р. з Протоколом 2003 р., Конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення моря бункерним паливом 2001 р., Міжнародної конвенції про контроль за шкідливими протиобростаючими системами на судах 2001 р., Міжнародної конвенції про контроль над судновими баластними водами і опадами й управління ними 2004 р. У структурі ММО функціонує спеціальний орган -- Комітет з охорони морського середовища.Вакула М.А. Новый Водный кодекс: проблемы и пробелы / М.А. Вакула // Экологическое право. - 2006. - № 4. - С. 24-25.

Всесвітня метеорологічна організація займається вивченням і оцінкою ступеня впливу людини на планету, проводить моніторинг парникових газів, озонового шару, стану Світового океану, полярних регіонів Землі та інших важливих з точки зору метеорології та клімату об'єктів. У рамках ВМО функціонують Всесвітня програма зі спостереження за погодою, Всесвітня програма з клімату, Глобальна система моніторингу навколишнього середовища.

Міжнародна організація праці ухвалила низку конвенцій, що гарантують сприятливі умови праці для робітників, у тому числі в плані сприятливого навколишнього середовища.Відповідно до ст. 37 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. Міжнародна організація цивільної авіації має право приймати міжнародні стандарти і рекомендовану практику, в тому числі у сфері захисту навколишнього середовища від забруднення унаслідок діяльності цивільної авіації.Борейко В.П. Прорыв в экологическую этику / В.П. Борейко. - К.: Киевский эколого-культурный центр, 2003. - с.115

Міжнародне агентство з атомної енергії займається питаннями безпеки мирного використання атомної енергії, запобігання ядерним аваріям і реагування на них, розробляє стандарти ядерної безпеки, а також охорони навколишнього середовища від радіоактивного зараження. МАГАТЕ ініціювала укладення Конвенції про раннє оповіщення про ядерну аварію, Конвенції про допомогу у випадку ядерної аварії, Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 р., Конвенції про ядерну безпеку 1994 р., а також низку конвенцій про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.

Комісія ООН з міжнародного права розробила проект ухваленої згодом Конвенції про право несудноплавних видів використання міжнародних водотоків 1997 р., Проект статей про попередження транскордонної шкоди від небезпечних видів діяльності 2001 р., Проект принципів, що стосуються розподілу збитків у разі транскордонної шкоди, заподіяної в результаті небезпечних видів діяльності, 2006 р., Проект статей про право транскордонних водоносних горизонтів 2008 р., а також включила деякі теми, що належать прямо або опосередковано до охорони навколишнього середовища, у свою програму з кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного права, наприклад, «Захист осіб у разі катастроф», «Спільні природні ресурси».Вакула М.А. Новый Водный кодекс: проблемы и пробелы / М.А. Вакула // Экологическое право. - 2006. - № 4. - С. 25.

Крім названих установ і структур ООН, питаннями охорони навколишнього середовища у рамках свого мандата займаються Програма ООН з розвитку (з акцентом на потреби країн, що розвиваються), Конференція ООН з торгівлі та розвитку («Нове партнерство заради розвитку: Картахенські зобов'язання» 1992р., укладення низки міжнародних товарних угод), Організація ООН з промислового розвитку.Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля / Кол. авт.: Андрусевич А., Андрусевич Н., Козак З. - Львів. - 2009. - с. 113

ВИСНОВКИ

В першому пункті першого розділу розглянуто питання про міжнародне право навколишнього середовища, вказано, що це відносно нова і водночас динамічна галузь сучасного міжнародного права. Історичний розвиток МПНС можна поділити на 4 періоди: 1) середина ХІХ ст. -- 1945 р.; 2) 1945 р. -- 1972 р.; 3) 1972 р. -- 1992 р.; 4) 1992 р. -- до сьогодення.

В другому підпункті розглянуто правове регулювання природоохоронної діяльності. Вказано, що міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища може бути глобальним, регіональним, субрегіональним і міждержавним.Джерела міжнародного екологічного права діляться на дві групи: міжнародні договори і міжнародні порядки.Вся правова діяльність міжнародного співтовариства у сфері охорони навколишнього середовища на сучасному етапі здійснюється в рамках Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Велику роль у такому співробітництві грає укладання міжнародних договорів профільного характеру.

В третьому підпункті описано роль ООН в регулюванні охорони довкілля. Вказано, що функції повномасштабної організації із забезпечення багатостороннього механізму вирішення проблем глобального кліматичного режиму після 2012 р. приймає на себе Організація Об'єднаних Націй.

В другому розділі вивчається діяльність ООН з охорони навколишнього середовища. Перший підпункт розкриває основні засади діяльності структурних органів ООН. Основою роботи ООН з захисту довкілля містяться в ряді документів, якими є Декларація Ріо, Стокгольмська декларація, Йоганнесбурзька декларація, Всесвітня хартія природи, Всесвітня стратегія охорони природи, Міжнародний пакт з навколишнього середовища та розвитку.

Другий підпункт вивчає місце і роль природоохоронних органів в системі ООН. Вказано, що питаннями охорони навколишнього середовища займається ціла система установ і структур ООН. Вся правова діяльність міжнародного співтовариства у сфері охорони навколишнього середовища на сучасному етапі здійснюється в рамках Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).

У третьому підпункті розглядається структура органів ООН з охорони довкілля. До структури входять ЮНЕСКО, ЮНЕП, Економічна і Соціальна Рада ООН, яка координує діяльність спеціалізованих установ ООН. Зусилля Комітету з екологічної політики (КЕП) ЄЕК ООН зосереджуються на питаннях моніторингу довкілля країнами-членами, підтримці законодавчого забезпечення екологічної політики, розвитку співробітництва та забезпечення врахування екологічних пріоритетів у діяльності ключових галузей економіки країн.

Третій розділ розкриває діяльність спеціалізованих природоохоронних установ ООН. В першому підпункті говориться про те, що величезну роботу в справі захисту навколишнього середовища проводить ЮНЕСКО. Охорона довкілля в межах її діяльності включає кілька окремих напрямів діяльності у цій сфері, головними з яких є Програма "Людина і біосфера", Міжурядова океанографічна комісія, комплекс програм з питань вод, питання охорони довкілля та розвитку прибережних регіонів і малих островів.

Другий підпункт вивчає діяльність Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), так як це єдина установа в системі ООН, діяльність якої передусім спрямована на охорону довкілля. Програма ООН з навколишнього середовища і розвитку була створена у 1972 р., що було одним із головних результатів Стокгольмської конференції з навколишнього середовища. Головне завдання ЮНЕП - забезпечення керівництва та сприяння парт її верству в турботі про довкілля через заохочення, інформування.

Третій підпункт розглядає інші установи ООН. Вказано, що крім основних установ і структур ООН, питаннями охорони навколишнього середовища у рамках свого мандата займаються Програма ООН з розвитку (з акцентом на потреби країн, що розвиваються), Конференція ООН з торгівлі та розвитку («Нове партнерство заради розвитку: Картахенські зобов'язання» 1992р., укладення низки міжнародних товарних угод), Організація ООН з промислового розвитку та ряд інших організацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посіб. / В. І. Андрейцев. - К.: Знання-Прес, 2002. - 332 с.

Балюк Г.І. Досвід правового регулювання відносин щодо охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічних прав громадян на рівні Європейського Союзу та його значення для адаптації законодавства України / Г.І. Балюк // Міністерство юстиції України; Бюлетень Міністерства юстиції України. - К., 2007. - № 5. - 485 с.

Бекяшев К. А. Международное экологическое право // Международное публичное право: Учеб. / Л. П. Ануфриева, Д. К. Бекяшев, К. А. Бекяшев, В. В. Устинов [и др.]; отв. ред. К. А. Бекяшев. - Изд. 4-е, перераб. и доп. - М.: ТК Велби; Изд-во Проспект, 2007. - 834 с.

Борейко В.П. Прорыв в экологическую этику / В.П. Борейко. - К. : Киевский эколого-культурный центр, 2003. - 481 с.

Бринчук М.М. Экологическое право (Право окружающей среды) / М.М. Бринчук. - М. : Юристъ, 2003. - 670 с.

Буткевич В. Г. Міжнародне право навколишнього середовища // Міжнародне право: Основні галузі: Підруч. / За ред. В. Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2004. - 640 с.

Вакула М.А. Новый Водный кодекс: проблемы и пробелы / М.А. Вакула // Экологическое право. - 2006. - № 4. -315 с.

Герасимчук И. В. Международное право окружающей среды: региональный опыт в решении глобальных проблем / И. В. Герасимчук // Международное право. - 2000. - № 1. - 420 с.

Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля / Кол. авт.: Андрусевич А., Андрусевич Н., Козак З. - Львів. - 2009. - 203 с.

Екологічне право України : підручник для студентів юрид вищ. навч. закладів / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Разметаєв та ін. ; за ред. B.K. Попова, А.П. Гетьмана. - X. : Право, 2007. - 485 с.

Екологічне право: Особлива частина : підруч. для студ. юрид. вузів і фак. : Повний акад. курс / В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, М.В. Краснова та ін. ; за ред. акад. АПрН В.І. Андрейцева. - К. : Істина, 2001 - 544 с.

Задорожній О. В. Міжнародне право навколишнього середовища : підручник / О. В. Задорожній, М. О. Медведєва. - К. : Промені, 2010. - 510 с.

Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля / [Відп. ред. проф. С. Кравченко]. - Вид. 2-ге, доп. - Львів: Норма, 2002. - 416 с.

Колбасов О. С. Конференция ООН по окружающей среде и развитию / О. С. Колбасов // Государство и право. - 1992. - № 11. - 360 с.

Копылов М. Роль института кодификации и прогрессивного развития в формировании международного экологического права / М. Копылов, Э. Кузьменко // Международное публичное и частное право. - 2005. - № 3(24). - С. 258 с.

Кравченко С. М. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища / С. М. Кравченко, А. О. Андрусевич, Дж. Е. Бонайн / [Під заг. ред. проф. С. М. Кравченко]. - Львів: Видавничий центр ЛНУ Імені І. Франка, 2002. - 336 с.

Кравченко С. Розвиток екологічних прав людини у міжнародному праві / С. Кравченко, А. Андрусевич // Право України. - 2001. - № 2. - 387 с.

Малиш, Н. А. Державна екологічна політика як складова світової системи захисту довкілля / Н. А. Малиш // Держава та регіони : наук.-вироб. журн. Серія: Державне управління. - Запоріжжя : Класич. приватний ун-т, 2006. -406 с.

Міжнародне публічне право: Навч. посіб. / За заг. ред. Теліпко В. Е. -- К.: Центр учбової літератури, 2010. -- 608 c.

Мягченко, О. П. Основи екології: підручник / О. П. Мягченко. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 312 с.

Новикова Т. В. Международная ответственность за экологический ущерб / Т. В. Новикова // Экология и уголовное право: поиск гармонии : материалы Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. подгот. XXII Олимп. зимних и XI Паралимп. зимних игр 2014 г. в г. Сочи, Геленджик, 6-9 окт. 2011 г. - Краснодар, 2011. - 534 с.

Природоохоронні конвенції. - Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві. - http://geneva.mfa.gov.ua/ua/ukraine-io/environment#

Пронюк Н. В. Сучасне міжнародне право : навч. посіб. / Н. В. Пронюк. - 2-е вид., змін. та допов. - К. : КНТ, 2010. - 344 с.

Репецький В.М. Міжнародне публічне право.- Київ.- "Знання.- 2011. - 437 с.

Тимченко Л. Д. Міжнародне право : підручник / Л. Д. Тимченко, В. П. Кононенко. - К. : Знання, 2012. - 631 с.

Улютіна О. А. Міжнародні правові стандарти у сфері охорони навколишнього природного середовища та природокористування / О. А. Улютіна // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Право. - 2014. - Вип. 197(2). -600 с.

Шимова О.С.. Основи екології та економіка природокористування: УцЩ. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., Перераб. і доп. - Мн.: БГЕУ. - 2002. - 367 с.

Размещено на Allbest.ru