Місце Сполучених Штатів Америки у світовій економіці

Важливим напрямком нової індустріальної політики є стимулювання створення висококваліфікованих робочих місць в обробній промисловості на території США. У цей час в обробній промисловості США є 312 тис. відкритих вакансій, що становить приблизно половину загальної кількості робочих місць, створених в обробній промисловості з моменту закінчення рецесії. У дослідженні компанії Accenture та Інституту обробної промисловості стверджується, що більше 50% компаній планують розширити своє виробництво на території США не менше, чим на 5%, і приблизно чверть компаній - збільшити кількість зайнятих на території США на 10% протягом наступних п'яти років, причому близько 80% таких вакансій повинні бути заповнені кваліфікованими або висококваліфікованими фахівцями [1, с. 16].

Пріоритетами економічної політики уряду США наразі залишаються відновлення промисловості на інноваційній основі, підтримка досліджень і розробок за допомогою державного фінансування й податкових пільг, відновлення інфраструктури, інвестиції в професійну освіту й перепідготовку кадрів з метою максимальної відповідності кваліфікації випускників вимогам роботодавців, а також підтримка підготовки фахівців в галузі природних, математичних й інженерно-технічних наук [1, с. 16].

У соціальній сфері пропонується надати загальний доступ до дошкільної освіти, забезпечити вповільнення темпів подорожчання медичних послуг, а також скоротити податки для середнього працюючого американця. Плани уряду припускають проведення податкової й імміграційної реформ, скорочення бюджетного дефіциту до 1,6% ВВП до 2024 року й стабілізацію державного боргу як частки ВВП і початок зниження цієї частки з 2015 р.

У США вже давно назріла необхідність відновлення інфраструктури. Адміністрація президента у 2014 році представила в конгрес законопроект Grow Amerіca Act, покликаний забезпечити багаторічне фінансування розвитку транспортної системи. У ньому пропонується комплексний підхід до розвитку всіх видів транспорту, а також ставиться завдання регіональної координації й багатофункціонального планування транспортної інфраструктури, що припускає взаємодію між різними видами громадського транспорту. Крім збільшення зайнятості, законопроект повинен сприяти росту мобільності робочої сили за рахунок більш зручного й швидкого транспортного сполучення[21, с. 15].

Боротьба з витоками корпоративних прибутків за кордон залишається одним з найважливіших напрямків економічної політики уряду США. оточне податкове законодавство дозволяє відстрочку сплати податку на прибуток корпорацій до моменту репатріації, що призвело до акумуляції величезних засобів на іноземних рахунках американських компаній. За станом на кінець 2014 р. на їхніх закордонних рахунках перебувало 1,72 трлн. дол., що на 12% більше, ніж у 2013 році. В 2014 р. активізувалася боротьба з корпоративними інверсіями - злиттями великих американських компаній з більш дрібними закордонними фірмами з метою уникнути оподаткування у США [1, с. 16].

Незмінна декларація іноваційності як основи економічної політики США, спрямованої на їх конкурентноздатність і лідерство - це підстава для постійного пошуку перспективних потреб, задоволення яких є джерелом економічного росту. До галузей, у яких відбувається цей пошук, належать, насамперед нова енергетика, екологія й природоохоронна діяльність - альтернативні джерела енергії, соціальні проекти, медичні дослідження, у тому числі ті, що мають відношення до підвищення якості життя людей похилого віку, прориви в інформаційних технологіях, комерційні польоти в космос. Сюди ж можна віднести відновлення інфраструктури на новій технологічній основі й створення передової наукомісткої обробної промисловості [1, с. 17].

Іншою стороною цього процесу є розвиток самого споживача цих послуг - людини, що повинна бути готовою до споживання принципово нових видів товарів і послуг. Необхідно не тільки створити пропозицію, але й впливати на споживача таким чином, щоб з його боку виник попит на новий інноваційний товар або послугу. Такий вплив належить до освітньої й соціально-культурної сфери й спричиняє важливість інвестицій у ці галузі.

Таким чином, можемо констатувати, що американська модель економіки характеризується такими рисами, як глобалізація бізнесу й інформаційна революція. Глобалізація бізнесу означає інтеграцію США та її корпорацій у світову економіку. Також величезного значення отримав процес розвитку зовнішньої торгівлі й іноземного інвестування. Однак, як ми з'ясували, не тільки США інвестує, у свою чергу США також одержують передові закордонні інвестиційні товари й технології; у країні діють численні філії й дочірні компанії іноземних фірм.

Сильні зовнішньополітичні позиції США, лідерство американської моделі розвитку економіки визначають лідерство США в процесі глобалізації на сучасному етапі. Жодна інша країна світу поки не в змозі протиставити більш успішну модель росту. Крім того, країна переживає справжній інформаційний бум: удосконалюються цифрові технології, постійно утворяться нові компанії, виникають нові галузі промисловості.

Глобалізація бізнесу й нові інформаційні технології привели до реструктуризації економіки США. Глобалізація відкрила нові ринки збуту для американських товарів і послуг, стимулювала виробництво, орієнтоване на закордонний ринок. Глобальний ринок дозволив стати американським компаніям конкурентоспроможними, зросла якість продукції, знизилися витрати й ціни. Дешеві товари й дешева робоча сила стали доступними. Глобальна пропозиція збільшується завдяки росту глобального попиту, і чималий внесок у ці процеси вносить найбільша економіка світу - економіка США.

3.2 Економічне співробітництво Україна - США

Економічне співробітництво Україна - США розпочалося із встановлення дипломатичних контактів.

Станом на 2014 рік загальний товарообіг між США та Україною впав на 25,3% (або на 748 млн. дол.) у порівнянні з 2013 роком і склав 2212,0 млн. дол. США. Дефіцит балансу двосторонньої торгівлі наразі становить 344 млн. дол. США. При цьому відбулось падіння експорту українських товарів до США на 9,8% (або на 102 млн. дол. США), що на кінець 2014 року становить 934 млн. дол. США. У той же час, імпорт американської продукції в Україну впав на 33,6% (або на 646 млн. дол. США) та склав загалом на кінець звітного періоду 1278 млн. дол. США. [26]

Так, за даними Держкомстату на кінець 2014 року експорт товарів з України до США склав 668 млн. дол. США (порівняно з 2013 роком відбулося падіння на 22,4%), імпорт товарів з США склав 1926,5462 млн. дол. США (падіння склало 29,9%). Негативне сальдо склало 1258,6195 млн. дол. США [37]

Динаміка обсягів торгівлі товарами між Україною та США наведена у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Динаміка обсягів торгівлі товарами між Україною та США за 2009-2014 рр., млн. дол. США

За 2014 рік український експорт до США скоротився на 9,8% або на 102 млн. дол. США у порівнянні 2013 роком та склав 934 млн. дол. США.

Зменшення українського експорту до США пов'язане із падінням обсягів поставок по наступним товарним групам українського експорту, а саме - продукти неорганічної хімії на 183 млн. дол. США або на 67,7%; вироби з чавуну та сталі на 37 млн. дол. США або на 25,3% та екстракти дубильні або фарбувальні на 10 млн. дол. США або на -46% [26].

Не дивлячись на зменшення загального обсягу українського експорту, за відповідний період з 15-ти основних позицій по 12-ти відбулося зростання українського експорту до США. Зокрема, по основній товарній групі українського експорту, а саме - чавун та сталь на 50 млн. дол. США або на 18,2%. Крім того, значне зростання експорту відбулося по таким товарним групам: енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки - зростання поставок на 10 млн. дол. або на 14%; залізничні або трамвайні локомотиви, засоби пересування по залізниці або аналогічних коліях та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізничної та трамвайної мережі та їх частини; обладнання сигналізації для шляхів сполучення - зростання поставок на 14 млн. дол.; насіння і плоди олійних рослин; насіння інше, плоди і зерна; технічні або лікарські рослини; солома і корми - зростання поставок на 22 млн. дол. та вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріат - зростання поставок на 11 млн. дол. США [26]

Імпорт американської продукції до України за 2014 рік впав на 33,6% (або на 646 млн. дол. США) та склав загалом на кінець звітного періоду 1278 млн. дол. США.

Зменшення американського імпорту до України пов'язане зі скороченням обсягів поставок по основним товарним групам-лідерам, які разом складають 87,1% від усього імпорту американської продукції, зокрема:

- засоби наземного транспорту, крім залізничного рухомого складу і трамваїв - зменшення поставок на 128 млн. дол. США (14,3% у загальній структурі імпорту);

- енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки - на 49 млн. дол. (36,5% у загальній структурі імпорту);

- риба і ракоподібні - на 49 млн. дол. (6,6% у загальній структурі імпорту);

- ядерні реактори; бойлерні машини; машинне устаткування та механічне обладнання) - на 50 млн. дол. (29,7% у загальній структурі імпорту) [26].

У той же час, позитивну динаміку показують наступні три товарні групи:

- меблі; медико-хірургічні меблі; постільні речі та аналогічні товари, освітлювальні прилади, в іншому місці непойменовані; лампи-реклами, світлові покажчики, табло та аналогічні вироби; збірні будівельні конструкції) - ріст на 7 млн. дол. (2,2% у загальній структурі імпорту);

- вироби з чавуна та сталі - на 9 млн. дол. (2,7% у загальній структурі імпорту);

- хімічні штапельні волокна - на 3 млн. дол. (2,2% у загальній структурі імпорту) [26].

За даними Держкомстату, експорт вітчизняних послуг до США за 2014 рік склав 644,2 млн. дол. США (порівняно з 2013 роком відбулося зниження на 11,1%), імпорт склав 264,1 млн. дол. США (зниження - на 27%). Позитивне сальдо торгівлі послугами за 2014 рік склало 380 млн. дол. США.

Також за даними Держкомстату, за обсягом прямих інвестицій, залучених в економіку України, США посідають одинадцяте місце. Станом на кінець третього кварталу 2014 року в економіку України залучено 886,6 млн. дол. американських інвестицій, що складає 1,8% усіх прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України [37].

Тобто, США для України є важливим партнером як за експортом-імпортом товарної продукції та послуг, так і за залученням інвестицій.

Висновки до розділу 3

У цілому відмітимо, що економіка США терпить певний ряд труднощі.

Наразі деякі ринки США тільки почали рухатися повільно у сторону зростання, однак констатуємо знижений рівень припливу інвестицій у економіку та низький рівень довіри споживачів до політики уряду. Хоча промислове виробництво виросло у 2014 році, значних покращень на ринку праці поки не спостерігається.

Однак, все-таки, незважаючи на всі труднощі, американська економіка є більш життєздатною, ніж економіки багатьох інших країн. США зможуть вийти із стану затяжної рецесії, проводячи грамотну й раціональну економічну політику й не створюючи нових економічних проблем через політичну боротьбу в Конгресі.

Варто також відмити, що особливістю США є те, що тактичні кроки з вирішення насущних завдань економіки та забезпечення стабільного економічного росту завжди поєднуються зі стратегічною орієнтацією на майбутнє та людським розвитком. Це відбувається в рамках сформованої моделі, орієнтованої на інноваційний ріст і перспективні потреби. Соціальна, наукова, освітня й культурна складові є органічною частиною цієї моделі.

Щодо подальшого співробітництва України та США, ми вважаємо, що воно буде продовжуватися і нарощуватимуться об'єми імпорту та експорту між двома країнами. У сфері економічного співробітництва США є одним з провідних партнерів України, а динаміка торговельно-економічних відносин України та США за останні роки є позитивною. Триватиме динамічний розвиток співпраці в енергетиці, агропромисловій сфері та галузі високих технологій, зокрема в авіакосмічній галузі та розробці програмного забезпечення.

ВИСНОВКИ

У цій курсовій роботі ми досліджували особливості становлення США як світового економічного лідера. У підсумку зауважимо наступне:

1. Розглянувши економічні перетворення у США до ХХ століття, ми з'ясували, що багата природа та надра принесли первісне процвітання колоніям, що були засновані у ХVІІ ст. У подальшому перемога Півночі на Півднем та розвиток промисловості дали поштовх бурхливому розвитку американської економіки. ХІХ століття принесло зростання кількості багатих людей та виникнення корпорацій. ХХ століття принесло США бурхливий економічний ріст та економічні спади, зростання містобудування, освоєння космосу, ріст дефіциту федерального бюджету, розширення торговельних можливостей через падіння СРСР, успіхи в галузі технологій тощо.

2. Дослідивши стан економіки США на сучасному етапі, ми з'ясували, що економіка США є однією з найбільш диверсифікованих національних економік світу і утримує лідерство у світовій економіці практично ціле століття. За характером своєї економіки США - це індустріально-аграрна країна, в якій високо розвинені як промисловість, так і сільське господарство й велике значення має невиробнича сфера, зокрема, сфера обслуговування населення. Промисловість США здійснює найбільший мультиплікативний ефект на економіку, стимулюючи інноваційну діяльність, гарантуючи надходження значної частини експортного виторгу, формуючи попит на сировинні товари й електроенергію, створюючи й підтримуючи мільйони робочих місць, забезпечуючи більш високі зарплати в порівнянні із середнім показником по економіці. Сільське господарство США виконує важливе завдання в системі національних пріоритетів країни - забезпечення продовольчої безпеки. Динамічно розвивається сфера послуг, яка займає усе більш важливе місце і в експортній діяльності країни.

3. Зовнішня торгівля США має дві складові: торгівлю товарами й послугами. Протягом останніх трьох десятиліть баланс торгівлі товарами має скачкоподібну динаміку, у той час як торгівля послугами для США має постійно позитивну динаміку. Найбільшими торговельними партнерами США є Канада, Китай, Мексика, Японія і Німеччина.

4. Проаналізувавши інвестиційні позиції США, ми з'ясували, що найважливішими пріоритетами американської інвестиційної політики в 2013-2014 роках були залучення інвестицій у США, а також стимулювання зовнішніх інвестицій з метою створення для американських громадян додаткових робочих місць і відновлення економіки. У цьому зв'язку основним пріоритетом федерального уряду та органів влади на рівні штатів було надання максимальної підтримки потенційним інвесторам і створення ефективних стимулів для інвестування.

Крім того, протягом декількох десятиліть США домінували у світових фінансах, а долар фактично був світовою валютою. Зниженню частки долару й росту частки інших валют багато в чому сприяє фактор глобалізації, розширення участі країн, що розвиваються, у міжнародних економічних відносинах, за рахунок чого росте число операцій з обміну валют за участю їх грошових одиниць. В той же час, долар залишається резервною валютою, а доларові нагромадження переважають серед розміщених в іноземній валюті ресурсів і у XXІ столітті, хоча є тенденція до зниження їх частки.

5. Незважаючи на ряд проблем, США дотепер займають провідне місце у світовій економіці, виробляючи найбільшу кількість товарів і послуг, лідируючи за більшістю абсолютних і відносних економічних показників. Лідерство США у світовій економіці забезпечується головним їх перевагою над іншими країнами за масштабами і багатством ринку, ступенем розвитку ринкових структур, рівнем науково-технічного потенціалу, потужною і розгалуженою системою світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу.

6. На сьогоднішній день США для України є важливим партнером як за експортом-імпортом товарної продукції та послуг, так і за залученням інвестицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Багинский Ф.М. Перспективы развития экономики США в 2015 году // Российский экономический журнал - 2014 - № 9 - С.11-17

2. Гинсинбаев В.Г. Текущее состояние экономики США // ЭКО - 2014 - № 12 - С.42-44

3. Гужва Е. Г. Мировая экономика - СПб: ГАСУ. - СПб., 2009 - 312 с.

4. Дмитриев В.Г. Роль доллара США в мировых фінансах // Вопросы современной экономики - 2013 - № 11 - С.33-36

5. Игнатенко Н.Е. Падение ВВП в 4 квартале, пока не повод для беспокойства // Экономика и предпринимательство - 2014 - № 12 - С.9-11

6. История мировой экономики: учебник / Под ред. Г.Б. Поляка, А.Н. Марковой - М.: Юнити-Дана, 2012 - 421 с.

7. Королев В.А. Прямые иностранные инвестиции в США // Вопросы современной экономики - 2013 - № 6 - С.23-38

8. Кудров В. М. Мировая экономика : учебник / В. М. Кудров. - М. : Юстицинформ, 2009. - 512 с.

9. Ломакин В.К. Мировая экономика: учебник. - М. Юнити-Дана, 2012

10. Международные экономические отношения: учебник / Под ред. В.Е. Рыбалкина - М.: Юнити-Дана, 2012 - 606 с.

11. Перкулова Н.А. Социально-экономическая политика США // ЭКО - 2014 - № 7 - С.13-15

12. Синачев А.Д. Американские корпорации в мировой экономике // Вопросы современной экономики - 2013 - № 8 - С.18-24

13. Тречко А.В. Сенат США одобрил законопроект об иммиграционной реформе // Российский экономический журнал - 2014 - № 12 - С.16-19

14. Щегорцов В.А., Таран В.А. Мировая экономика. Мировая инансовая система. Международный финансовый контроль: Учебник. - М.: Юнити-Дана, 2012 - 414 с.

Размещено на Allbest.ur