- допомагати в пошуку закордонних партнерів, зацікавлених у виконанні спільних проектів разом з українськими фахівцями;

- розповсюджувати інформацію про заходи програми EURECA (Brokerage Event).

- підтримувати постійний зв'язок з Секретаріатом EURECA у Брюсселі та розширювати контакти з NPC і NIP інших країн Європи;

- створювати та постійно вдосконалювати базу даних українських наукових, науково-технічних організацій та підприємств, які працюють у сфері розробки та досліджень з 9-тьох напрямів програми EURECA;

- підтримувати інформаційно-консультативний зв'язок з Координаційними Радами з пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій в Україні та науковими радами Державних науково-технічних програм;

- формувати Збірники проектів з 9-тьох напрямів програми розробок та досліджень європейських фірм, які запрошують до співробітництва українських співвиконавців.

3) „Global Star”

Інший не менш прибутковий та стратегічно важливий для України міжнародний проект “Global Star”, в якому беруть участь Україна, Росія, США та Італія. За проектом передбачено виведення на орбіту українськими “Зенітами” 36 з 48 супутників зв'язку. Перевагу надано саме українському ракетоносію за його унікальні якості - ракетоносій “Зеніт” може виводити на навколоземну орбіту до 12 супутників. Система “Global Star” - це прорив в області зв'язку. Поки що існує лише одна глобальна система супутникового зв'язку INMARSAT. Послуги її занадто дорогі: термінал коштує близько $10 тис. За проектом “Global star” супутниковий зв'язок стане масовим - портативний термінал буде коштувати всього $700-1000, а вартість розмови - від $0,35 до 1$ за хвилину. “Global star” служить доповненням до існуючої системи сотового зв'язку. Україна в складі спільного підприємства стане оператором “Global star” в Південній та Східній Європі. Систему зв'язку надає американська фірма “Space Systems Loral”, італійська сторона виготовляє сателіти. Україна виводить супутники з казахського космодрому “Байконур” при підтримці Військово-космічних сил Росії. За проектом українські підприємства повинні отримати близько $100 млн. Ще більше $146 млн. країна зекономить на пільгових тарифах за користування послугами системи “Global star”.

Участь України в проекті дозволила здобути неоцінений досвід міжнародної співпраці. В разі вдалої реалізації проекту українські телекомунікації включаться в Глобальну інформаційну систему. Це буде важливим кроком на шляху інтеграції України в світове співтовариство.

4) Спільні програми з Комітетом з науки НАТО

Наукова програма НАТО не є програмою у галузі військової науки. Метою Наукової програми НАТО є сприяння співпраці науковців з різних країн. Протягом свого існування Наукова програма НАТО розширювала свій вплив: до 1999 року учасниками її були лише країни-члени, починаючи з 1999 року до них приєднались країни-партнери, з 2003 року країни-партнери матимуть свою "частку" Наукової програми НАТО. Так само змінювались і цілі програми: першими цілями були підготовка молодих науковців, потім співробітництво та сприяння розвитку. Зважаючи на нову роль НАТО у світі, а саме з огляду на участь НАТО у боротьбі з тероризмом, змінилась і Наукова програма НАТО. Міжнародна наукова громада не тільки може зробити свій внесок у запобігання війни та терористичних актів надавши світові практичний приклад співробітництва, яке не можуть стримати національні, мовні та культурні бар'єри. Науковці можуть застосовувати свої знання у напрямку захисту від тероризму та дослідження шляхів протистояння іншим загрозам у галузі безпеки.

Україна може залучатись до співпраці в рамках Наукової програми НАТО за будь-якими підпрограмами та використовувати будь-які механізми: чи це участь поряд з країнами-членами НАТО за традиційними механізмами підтримки чи це спільні дослідження за представленими Україною пріоритетними напрямками співробітництва. У будь-якому випадку ця співпраця є унікальною - це важливий механізм залучення України до загальноєвропейських інтеграційних процесів.

На сьогодні Україна посідає друге місце після Росії у переліку країн-партнерів зі співробітництва в рамках Наукової програми НАТО. Відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій, у Науковій програмі НАТО за роки співпраці взяли участь близько 400 українських учених. І з кожним роком кількість учених, залучених до співпраці, зростає. Станом на 2004 рік українські науковці взяли участь у 23 проектах за підпрограмою "Наука заради миру" Наукової програми НАТО. Серед співдиректорів проектів - науковці Національної академії наук України та вищих навчальних закладів. На сьогодні науково-технічне співробітництво України з НАТО здійснюється з урахуванням регіональності за наступними напрямками, які є най пріоритетними в усіх країнах світу: біотехнології, нові комп'ютерні технології, нові речовини та матеріали, нові технології в енергетиці і промисловості, дослідження зі збереження навколишнього середовища.

На засіданні Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань науки та захисту довкілля (28 травня 2004 року, м. Брюссель) було обговорено стан та перспективи співпраці України з Альянсом у сфері науки і захисту довкілля, можливості трьохсторонньої співпраці Україна-НАТО-Український науково-технологічний центр.

Особлива увага приділяється проекту "УНРЕН" - це українська мережа наукових та дослідницьких даних, що надає можливість створити інформаційну інфраструктуру в галузі досліджень і освіти. На сьогодні "УНРЕН" є фактично національною мережею для науки і освіти України, вона об'єднує більш 50 університетів і наукових установ в усіх регіонах України.

Проте співпраця України з НАТО не повинна і не може обмежуватись цими сферами. Українські науковці братимуть активну участь у спільних дослідженнях проблем боротьби з тероризмом, повенями, наслідками Чорнобильської катастрофи, а також у галузі захисту інтелектуальної власності. Україна орієнтується на збільшення кількості спільних науково-технічних семінарів та проектів, оскільки більш широке залучення українських науковців, у тому числі з вищих навчальних закладів, до реалізації наукових проектів під егідою НАТО, сприяє науково-технічній інтеграції України до європейських структур та використання досвіду України та країн НАТО задля досягнення спільної мети - зміцнення миру та безпеки.

3.3 Проблеми інтеграції України в МНТС та перспективи

Найголовнішими складовими національного науково-технічного потенціалу вважаються: наявність висококваліфікованих науковців та інженерно-технічних працівників, розгалужена мережа науково-технічних організацій та установ з відповідним матеріально-технічним рівнем. З багатьох напрямків сучасних знань і нової технології ми маємо першокласну науку і прекрасні кадри та інженерів, а з деяких найважливіших напрямків наука України займає передові позиції. До останнього часу Україна мала потенціал для вироблення конкурентної продукції, що користується попитом на світових ринках (авіація, ракетно-космічна техніка, металургія якісних сплавів, газові турбіни - особливо їх нові конструкції так званого парогазового циклу, електротехнічні вироби, програмна продукція, вироби порошкової металургії, нової кераміки, зварювальні матеріали, композиційні матеріали тощо).

Загалом в Україні діє 1388 наукових установ, які займаються науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами (НДДКР). Серед них 295 науково-дослідних інститутів і понад 103 їхні філії, 143 вузи, 443 проектно-конструкторські, проектно-технологічні та проектні організації, 97 конструкторських бюро на самостійному балансі та інші організації та установи. Питома вага кількості спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою, зайнятих у народному господарстві України, в загальній чисельності її населення протягом останніх 20 років була вищою, ніж у цілому в масштабах СРСР. Найефективніша організаційна форма поєднання окремих ланок ланцюга “наука - виробництво” і максимального використання на цій основі потенційних можливостей національного науково-технічного потенціалу - міжгалузеві науково-технічні комплекси (МНТК).

Серед них найкрупнішим в Україні і відомим за її межами є Інститут електрозварювання ім.Є.О.Патона, де лише за останні роки розроблено 56 дослідних зразків, 21 установчу та 11 перших промислових серій. Понад половини розробок вже впроваджено в практику, а цикл створення і виготовлення зразків зварювального устаткування вдалося скоротити до 3,5 років. Щодо наявного технологічного рівня виробництва в Україні, то, за даними Держкомстату, питома вага продукції, освоєної виробництвом 10 і більше років тому, становить понад 20%, тобто більш як п'ята частина виробництва відстає приблизно на одне покоління. Частина устаткування зі строком експлуатації до 10 років дорівнює майже 64%, а використовуваного 20 і більше років - понад 10%. За існуючого стану справ для досягнення світового технологічного рівня виробництва Україні буде потрібно до кількох десятків років, що може визначити нашу технологічну відсталість на тривалий строк. Статистичний аналіз показників свідчить про стійку тенденцію на 1999 - 2000 роки щодо подальшого скорочення науково-технічного потенціалу.

Однією з причин, що призвели до такого критичного стану в науково-технічній сфері поряд з факторами системної економічної кризи, є різке зменшення фінансування науки, високий податковий тиск, недоліки в організації наукової діяльності, що погіршили як стан академічної науки, так і діяльність галузевої науки.

Висновки

В результаті проведеного дослідження були зроблені висновки, що на сучасному етапі міжнародні науково-технічні зв'язки посідають одне із головних місць у міжнародних економічних відносинах. Більше того, духовний інтелект і рівень науки є фундаментальними основами безпеки держави, які визначають зміст існування країни і кожного індивіда зокрема. Норма сучасної наукової діяльності - розвинута система регулярних контактів із зарубіжними партнерами - стимулює творче мислення, сприяючи взаємному зародженню ідей, допомагає знизити собівартість досліджень.

Формою міжнародних науково-технічних зв'язків є міжнародний технологічний обмін. Формами передачі технологій виступають патентні угоди, ліцензійні угоди, ноу-хау, інжиніринг, франчайзинг.

Нова науково-технологічна стратегія України має базуватися на принципово нових за формою організації і управління науково-виробничих структурах - великих регіональних науково-технічних комплексах, орієнтованих на пріоритетний розвиток наукомістких виробництв.

За кордоном до таких науково-технічних комплексів відносять технополіси, технопарки, наукові, технологічні, інноваційні та інші центри. Вони розрізняються переважно цілями проектів і місцевою специфікою їх реалізації.

Виробничий потенціал країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновіших досягнень науки, техніки і технології.

В цьому плані важливого значення набуває ступінь інтелектуальної, фахової підготовки кадрів. Адже застосування таких прогресивних, принципово нових технологій, як електронно-променевих, плазмових, імпульсних, радіаційних, мембранних, біотехнологічних немислиме без висококваліфікованих робітників і спеціалістів.

Отже, аналіз суспільного виробництва дає змогу усвідомити цілісність суспільства, визначити основу, джерела та рушійні сили суспільного розвитку, визначити критерій суспільного поступу. При цьому очевидним є те, що сучасне суспільне виробництво неможливе без оптимального використання досягнень науково-технічного прогресу.

В свою чергу науково-технічна революція, яка є досить складним соціальним явищем, що справляє суттєвий вплив на всі сфери життєдіяльності людини, вимагає уважного дослідження і обережного підходу, щоб запобігти негативним наслідкам використання науково-технічних досягнень.

Одним із найголовніших видів комерційних науково-технічних зв'язків у міжнародному масштабі вважаються великі міжнародні науково-технічні програми, через які реалізуються новітні науково-технічні ідеї. Участь України в таких программах, як „Морський Старт”, „ЕВРИКА”, „Global Star”, спільні програми з Комітетом з науки НАТО важливий крок на шляху до інтеграції в світове господарство. Адже це сприяє:

o прискоренню процес вирішення питань;

o об'єднанню найкращих вчених з різних країн;

o прискоренню розповсюдження і впровадження у виробництво розроблених технологій, що особливо важливо для медицини і безпеки людства взагалі;

o можливості виходу на нові ринки.

Одним із головних напрямків має стати цілеспрямоване стимулювання інноваційних процесів на всіх етапах циклу «наука -- технологія -- виробництво», посилення зв'язку науковців і виробників у рамках конкретних програм. Все це потребує вжиття заходів до пошуку коштів для фінансування інновацій. Через відсутність коштів для забезпечення технологічного оновлення всієї економіки України (їх достатньо лише для започаткування певних процесів, розв'язання окремих, локальних проблем) найважливішим завданням є вирішення питань інноваційного спрямування інвестицій, створення умов для заінтересованості інвесторів у виділенні коштів на науку та освоєння нової наукомісткої продукції.

Список використаної літератури

Александрова В.П., Скришевська М.Г. Державне науково-технічне програмування в системі управління розвитком науки і техніки // Проблеми науки.- 2006.- № 8.- C.2-8.

Александрова В.П., Щедріна Т.І. Розвиток трансферу науково-технічних досягнень в Україні // Економіка і прогнозування.- 2001.- № 1.- C.100-109.

Бондаренко А.Ф. Порівняльний аналіз вітчизняного і закордонного досвіду реалізації окремих напрямків науково-технічної політики // Вісник Української академії банківської справи.- 2001.- № 1.- C.57-61.

Гіл Чарлз В. Л. Міжнародний бізнес. -- К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. -- 854 с.

Глущенко В. І. Роль інвестицій та інновацій у підвищенні економічної ефективності науково-технічного прогресу на виробництві в умовах ринкової економіки. -- К., 2004. -- 160 с.

Гнибіденко О.І. Підвищення ефективності використання науково-виробничого потенціалу промисловості в умовах трансформації економіки // Проблеми науки.- 2006.- № 12.- C.36-42.

Гужва В. М., Постєвой А. Г. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 458 с.

Дахно И.И. Патентование и лицензирование: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2004. - 216с.

Єгоров І. Ю., Жукович І. А., Рижкова Ю. О., Пугачова М. В. Науково-технічна та інноваційна діяльність в Україні у контексті євроінтеграційних процесів. -- К., 2006. -- 224 с.

Лапко О.О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні // Економіка і прогнозування.- 2002.- № 1.- C.55-63.

Майєр Дж. М., Олесневич Д. Л. Міжнародне середовище бізнесу. -- К.: Либідь, 2002. -- 703 с.

Маліцький Б. А., Попович О. С., Соловйов В. П. Перспективні напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку України.-- К.: Фенікс, 2006. -- 208 с.

Пархоменко В. Д., Пархоменко О. В. Інформаційна аналітика у сфері науково-технічної діяльності. -- К.: УкрІНТЕІ, 2006. -- 224 с.

Програма міжнародного науково-технічного співробітництва EUREKA: сучасний стан розвитку в Україні та в Європі: Науково-техн. напрям Env-екологія / П. С. Смертенко. -- К.: Науковий світ, 2004. -- 41 с.

Рогач О. І. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій. -- К.: Либідь, 2005. -- 720 с.

Тульчинська С.О. Науково-технологічна сфера України: проблеми формування і перспективи розвитку // Актуальні проблеми економіки.- 2006.- № 9.- C.181-187.

Комишин С.В. МЕждународніе єкономические отношения на рубеже тісячелетий: Учеб. пособие - Херсон: Олдиплюс, 2000. - 560 с.

Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: теоретичні моделі та бізнес-технології. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 400 с.

Шнипко О.С. Науково-технічна політика та її роль в підвищенні конкурентоспроможності економіки України // Актуальні проблеми економіки.- 2006.- № 1.- C.178-185.

Шовкун І.А. Оцінка конкурентоспроможності наукової інфраструктури України в контексті глобалізації світової економіки // Проблеми науки.- 2006.- № 12.- C.36-42

Яцків Я. С. Проблеми розвитку наукової та науково-технологічної сфери України. -- К.: Академперіодика, 2006. -- 170 с.

www.unctad.org - ЮНКТАД (Конференція ООН з Торгівлі та Розвитку)

www.nkau.gov.ua - Національне космічне агенство УкраЇни

http://www.mon.gov.ua/main.php?query=international/sc_tch_n Міністерство освіти і науки України.

www.eureka.be/home.do - ЕВРИКА (Європейське Агентство Координації та Дослідження)

www.globalstar.com - супутниковий зв'язок Глобал Стар