Співробітництво України з міжнародними валютно-кредитними та фінансовими організаціями

Типологія та основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій. Європейський банк реконструкції та розвитку. Міжнародний валютний фонд. Група Світового Банку. Стан та перспективи співробітництва України із Світовим банком, МВФ та ЄБРР.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.12.2014
Размер файла 62,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3.2 Стан та перспективи співробітництва України з МВФ

Згідно із Статутом МВФ, його кредити спрямовуються на підтримку курсу національної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу.

Одержувачами кредитів МФВ є центральні банки країн, які зараховують їх у свої міжнародні резерви і використовують виключно для інтервенцій на валютному ринку для вказаних цілей.

3 вересня 1992 року Україна стала членом МВФ. У даний час частка України в загальному обсязі квот дорівнює 0,65%, а її квота - 1 млрд. .372 млн. SDR. Порівняно з початковим періодом членства України в МВФ її квота зросла (спочатку становила 997,3 млн. SDR), а частка знизилась з 0,686% до 0,65% [6, с. 198].

За роки співробітництва України з МВФ (1994-2001 рр), отримано 3,9 млрд. дол. США кредитних ресурсів за програми STF, Stand-by, EFF, що було обумовлено девальвацією курсу національної валюти, слабкістю резервів НБУ та платіжного балансу [7].

Активна співпраця з цією організацією розпочалася у жовтні 1994 року з розробки українським урядом, разом з експертами МВФ, програми макроекономічної стабілізації та реформування економіки.

У вересні 1998 року Радою директорів МВФ було затверджено програму "Механізм розширеного фінансування" для України загальним обсягом близько 2 млрд.266 млн. доларів США. Станом на 01.03.2002 року Україна в рамках зазначеної програми отримала 1 млрд.480 млн. дол. США.

Перевагою кредитування в рамках Програми є те, що кошти надаються на більш тривалий строк (термін погашення - 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 5 років), у більшому обсязі (загальний обсяг позики складає 2,226 млрд. доларів США) та під невеликі відсотки (до 7% річних).

У жовтні 1999 року, у зв'язку із затримкою виконання українською стороною заходів, передбачених програмою економічної політики Уряду України, МВФ призупинив надання фінансової підтримки в рамках EFF.

Завдяки здійсненню скоординованих кроків української сторони та проведенню інтенсивних переговорів з представниками Фонду у ході завершення четвертого перегляду програми вдалося досягти домовленостей про те, що в числі основних заходів для завершення четвертого перегляду залишатимуться своєчасне прийняття Верховною Радою України бездефіцитного та реалістичного бюджету на 2001 рік та ухвалення нового Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Виконання цих заходів сприяло прийняттю 19 грудня 2000 року рішення Ради виконавчих директорів МВФ про відновлення повномасштабного співробітництва з Україною та надання чергового траншу у сумі 246 млн. дол. США [18].

У результаті значного економічного зростання та зниження темпів інфляції в Україні протягом 2001 року,20 вересня минулого року стало можливим отримання нашою державою коштів чергового траншу кредиту в рамках програми "Механізм розширеного фінансування" (EFF) в розмірі 290,8 млн. SDR (приблизно 375 млн. дол. США). При цьому, Фонд висунув вимогу посилити економічну складову своїх реформ. Зокрема, МВФ хотів би побачити реорганізацію великих банків, більш активну приватизацію заводів, що знаходяться у державній власності, та лібералізацію агропромислового сектору [18].

Відновлення програми "Механізм розширеного фінансування" відкрило Україні широкі можливості щодо успішного проведення реструктуризації зовнішнього боргу, а також продовження роботи по раніше заморожених проектах, зокрема, добудові енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС.

У середині лютого 2002 року у США з візитом перебувала офіційна делегація на чолі з віце-прем'єр-міністром України Василем Роговим, яка провела низку переговорів з Фондом щодо продовження програми розширеного фінансування (EFF).

На засіданні Ради директорів МВФ, яке відбулося 24 квітня 2002 року у Вашингтоні, було відзначено позитивну макроекономічну динаміку України у 2001 році та на початку 2002 року, обговорювалися результати першого кварталу ц. р., очікування стосовно готовності новообраного парламенту підтримати реформи. Було дано загальну оцінку здобуткам за останній рік та особливо в період перед виборами.

Віталися заходи боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

7 серпня ц. р. було оприлюднено заяву МВФ про ненадання Україні останнього траншу за програмою EFF у розмірі 550 млн. дол. [13]. При цьому у заяві наголошувалося на готовності МВФ продовжувати співробітництво з Україною.

3 вересня 2002 року завершилось співробітництво України з МВФ по чотирирічній програмі розширеного фінансування (EFF) [18].

На початку 2003 р. Уряд обговорював з експертами Фонду нову програму співробітництва України з МВФ, розраховану на 1,5-2 роки. Виходячи з стану справ на той час, Україна, в принципі, бажала залишити теоретичну можливість отримання нових кредитів МВФ [13], і тому віддавала перевагу співпраці на основі упереджувальної (страхової) програми "стенд-бай". Нові програми співпраці з МВФ мали будуватися на основі підходів, викладених у посланні Президента України Кучми Л.Д. до Верховної Ради України, які передбачали поступове перенесення центру ваги у співробітництві з МВФ у площину безкредитних стосунків, узгодження головних параметрів макроекономічної політики з тенденціями та прогнозами розвитку світової кон'юнктури, з динамікою і напрямами світових фінансових та інвестиційних потоків, має бути продовжена координація у сфері валютної політики.

3.3 Стан та перспективи співробітництва України з ЄБРР

Україна стала членом ЄБРР у серпні 1992р. після підписання Президентом України Указу "Про членство України в Європейському банку реконструкції і розвитку" N379/92 від 14 липня 1992р. У 1993р. відкрилось представництво Банку в Києві.

У серпні 1999р. на базі т. зв. "української команди" ЄБРР, яка належить до бізнес-групи Південної та Східної Європи, було створено окремий департамент ЄБРР по Україні із розміщенням у Києві [18].

В процесі реалізації програм та проектів реформування економіки Україна тісно співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку по наступних напрямках:

· розвиток приватного сектору економіки шляхом відкриття кредитних ліній, а також надання кредитів та участі в акціонерному капіталі українських приватних підприємств;

· розвиток фінансового сектору, а саме - підтримка кредитоспроможних українських комерційних банків, банківських ініціатив щодо організації фінансування приватних підприємств;

· інвестиції в енергетичний сектор, а саме - реалізація проектів, спрямованих на підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій;

· підтримка підприємств сільськогосподарського сектору з метою надання національному агропромисловому комплексу можливості отримання фінансування для придбання мінеральних добрив, насіння, сільськогосподарської техніки та обладнання;

· впровадження інфраструктурних проектів, зокрема, в галузі транспорту та телекомунікацій, а також мереж тепло - та водопостачання;

· підтримка приватизаційних процесів шляхом надання технічних послуг та фінансування найперспективніших приватизованих підприємств;

· експортні виробництва у машинобудуванні;

· розвиток готельного господарства, експериментальні проекти у житловому будівництві.

Процес співпраці України з ЄБРР характеризується не лише широким діапазоном галузей та напрямків діяльності, а й досить позитивною динамікою щодо кількості проектів та обсягів фінансування. Сумарні фінансові зобов'язання по проектам за весь період діяльності ЄБРР в Україні перевищили 1,4 млрд. євро. Станом на кінець березня 2002 року, портфель проектів ЄБРР в Україні, які знаходились у стані реалізації, складався із 54 проектів. У вересні 2002 року вартість портфелю (працюючі активи, тобто вже профінансовані кошти, та неосвоєні зобов'язання) становила 967,4 млн. євро. З них працюючі активи складали 370,1 млн. євро, або 38% [1].

Портфель проектів ЄБРР переважно сконцентровано у приватному секторі - 69% (667,7 млн. Євро) від усього обсягу фінансування - порівняно із 31% у державному секторі (300,8 млн. Євро). Такий "портфельний коефіцієнт" повністю відповідає статутному нормативу ЄБРР, за яким цей коефіцієнт після п'яти років операцій ЄБРР у країні має бути не менш ніж 60% (приватний сектор) та 40% (державний). Водночас, слід зазначити, що у найближчому часі цей коефіцієнт може дещо змінитись на користь державного сектору після ухвалення ряду проектів у муніципальному секторі та у транспортній галузі.

Нова стратегія ЄБРР в Україні

На сьогодні, із урахуванням покращення економічної та фінансової ситуації в Україні, підвищення попиту на середньо - та довгострокові фінансові ресурси з боку бізнесу можливо очікувати, що обсяги проектного фінансування ЄБРР проектів в Україні становитимуть 200-300 млн. євро на рік [18].

3 вересня 2002 року була ухвалена нова Стратегія ЄБРР щодо України.

Стратегія затверджує основні пріоритетні сектори діяльності Банку в Україні на найближчий період [4]:

1. Вироблення та постачання електроенергії:

сприяння приватизації наступної групи енергопостачальних компаній, використовуючи головування у Робочій групі з питань реформування галузі;

продовження практики постприватизаційного інвестування з метою підтримки стратегічних інвесторів;

фінансування окремих проектів у галузі вироблення електроенергії, які демонструють цінність стратегічних інвестицій.

2. Природні ресурси: нафта та газ:

здійснення проектів у газовому секторі;

моніторинг ситуації навколо газотранспортної системи України;

підготовка проектних пропозицій в галузі видобутки нафти та газу спільно із стратегічними інвесторами;

моніторинг ситуації навколо нафтопроводу Одеса-Броди.

3. Транспортна інфраструктура та послуги:

пошук нових можливостей для інвестування в контексті західного залізничного коридору; реструктуризація автошляхового господарства;

сприяння консолідації авіатранспортної галузі.

4. Муніципальна інфраструктура:

здійснення другого етапу Програми розвитку комунальних підприємств України із залученням водоканалів у 2-3 невеликих містах;

здійснення проектів у галузі теплопостачання в окремих українських містах;

сприяння створенню умов для фінансування проектів з боку міст та зменшення залежності від гарантії держави.

5. Телекомунікації:

надання фінансової та технічної допомоги у приватизації Укртелекому (за умови створення сприятливого для реформ середовища).

6. Енергозбереження:

здійснення проектів, які більш повно відповідають мандату Групи з питань енергозбереження;

активна участь у політичному діалозі з урядом у Робочій групі з питань енергозбереження.

фінансовий сектор та малий бізнес;

виплата траншів кредитної лінії МСП ІІ під гарантії уряду та започаткування прямого кредитування деяких банків;

збільшення кредитування банків з іноземним капіталом;

збільшення обсягу Програми сприяння торгівлі, залучивши до участі в ній нові українські банки;

розширення присутності Українського банку мікрокредитів у регіонах;

Вивчення можливості фінансування акціонерного капіталу більшої кількості банків;

продовження діалогу з НБУ щодо необхідності посилення банківського регулювання;

розробка основ іпотечного кредитування.

7. Агробізнес та сільське господарство:

фінансування переробних галузей;

запровадження схем фінансування під складські розписки з метою їх застосування для врожаю 2003 року.

Враховуючи обмеженість потенційних проектів, визначених у новій Стратегії ЄБРР в Україні, принципового значення набуває здійснення кроків, спрямованих на більш активний пошук нових можливостей бізнесу відповідними підрозділами ЄБРР та на найбільш енергійне "проштовхування" українських проектів через кредитний комітет Банку.

Першочергову роль у цьому процесі відіграє Представництво ЄБРР в Україні. Його активність у згаданому контексті протягом останніх двох років була дещо неадекватною наявним в Україні можливостям. У цьому зв'язку варто порушувати перед керівництвом Банку питання щодо необхідності підвищення результативності діяльності банкірів в Україні щодо пошуку нових проектів, а також щодо забезпечення відповідності за якість та обґрунтованість проектів, які пропонуються.

Питання щодо організації двохстороннього механізму розробки переліку потенційних проектів для фінансування з боку Банку у державному секторі (із залученням суверенних гарантій). В разі започаткування такого механізму українська сторона має скласти перелік пріоритетних проектів, а фахівці ЄБРР визначатимуть серед них ті проекти, які становитимуть інтерес для Банку.

Потенційні проекти

У Стратегії також визначено перелік проектів Банку в Україні на найближчу перспективу. На остаточних стадіях підготовки знаходяться проекти загальною вартістю близько 350 млн. євро.

Серед них найбільш значними є [10]:

· постприватизаційні проекти у енергорозподільчому секторі (120 млн. євро);

· фінансування приватного проекту у сфері енергогенерації (57 млн. євро);

· підтримка програми фінансування у сільскогосподарському секторі за складськими розписками (87 млн. євро).

Потенційні проекти у муніципальній інфраструктурі посідають важливе місце. Серед них:

· програма розвитку муніципального водогосподарства (до 90 млн) - триває підготовка проектів у містах, які ЄБРР вибрав для першої фази проекту (Маріуполь, Севастополь, Херсон);

· муніципальний кредит по енергозбереженню (до 60 млн) - реабілітація тепломереж у 5-8 містах України. Проект потребуватиме узгодження із Урядом стратегії та пріоритетів реабілітації систем муніципальних тепломереж.

Проекти на суму більше ніж 480 млн. євро знаходяться на попередньому розгляді у фахівців Банку.

Також потрібно визначити, що муніципальні проекти, наведені вище, потребуватимуть надання у 2003 р. суверенних гарантій на суму більш ніж 140 млн. доларів.

Динаміка портфелю у 2000-2002 роках

Портфель проектів ЄБРР в Україні відрізняється достатньою диверсифікованістю. У структурі домінували агропромисловий комплекс (28%), банківсько-фінансова система (включно з підтримкою малого і середнього бізнесу) (19%), енергетика (16%), транспортна інфраструктура (14%), промисловість (7%), телекомунікації (3%), енергозбереження (2%), муніципальне господарство (2%), інше (7%) [18].

Протягом 2000-2002 років Радою директорів ЄБРР було затверджено 11 нових проектів в Україні (із них непідписним залишився лише один - муніципальний Проект переробки твердих відходів у Харкові).

Найважливішими серед них є [11]:

Проект "Балкани Газтранзит Фаза ІІ" (107.4 млн. євро): один із найбільш важливих проектів ЄБРР у 2000 році. Цей проект, спрямований на покращення пропускної здатності української газотранспортної системи на південно-європейському напрямку, передбачає спорудження паралельних газотранспортних потужностей довжиною 70 км у південно-західній Україні. Проект має великий демонстраційний ефект, оскільки він є першим прикладом (разом з першою фазою проекту) приватного фінансування із залученням іноземних інвестицій і кредитів у газотранспортному секторі України. Крім цього, проект розглядається керівництвом ЄБРР як вдала модель проектного фінансування у цьому важливому секторі, яка поєднує у одному проекті інтереси Росії, України та західних сторін, а також міжнародні фінансові інститути.

Позика Дніпропетровському олієекстракційному заводу (48 млн. євро): ухвалена у 2001 році кредитна угода є третім кредитним проектом між ЄБРР та ДОЕЗ. Даний кредит дозволить підприємству профінансувати потреби в оборотному капіталі та здійснити розширення обсягів експорту, зокрема Росії.

Проект "ISTIL Україна" (27,5 млн. євро): кредитна лінія для першого в Україні приватизованого сталепрокатного підприємства спрямована на підвищення обсягів продажу продукції підприємства, в тому числі збільшення експорту, а також на покращення якості спеціалізованої стале продукції.

Проект переробки твердих відходів у Харкові (23 млн. євро): проект передбачає створення у Харкові нового сміттєпереробного підприємства, реструктуризацію системи придбання сміття та оплати цих робіт із залученням приватних підприємств. Проект на даний момент ще не підписано.

Позика пивзаводу "Славутич" (18,4 млн. євро): позика ЗАТ "Славутич" має на меті фінансування інвестиційної діяльності підприємства у 2001-2002 роках та реструктуризацію структури капіталу ЗАТ.

Проект фінансування франшизної мережі "Bosch Україна" (15,4 млн. євро): перший проект по фінансуванню франшизної мережі у СНД. Проект надає систему фінансування для створення і розширення мережі майстерень автомобільного обслуговування європейського стандарту під маркою "Bosch" по всій території України.

Позика Гостомельському склозаводу (13,7 млн. євро): проект складається із позики підприємству на переобладнання та підвищення якості продукції. Банк має право на переоформлення частини позики (5 млн. дол. США) у акції підприємства. Проект високо оцінений відповідними підрозділами ЄБРР як такий, що підтримує українське підприємство, яке відрізняється високою якістю менеджменту та високим рівнем виробничих та ринкових стандартів.

Збільшення частки ЄБРР у проекті "Radisson SAS Kyiv Hotel" (8,1 млн. євро): проект передбачає спорудження та експлуатацію у центрі Києва чотирьох-зіркового готелю на 271 номер. Банк збільшив власну частку у проекті на додаток до своєї участі у початковому проекті (підписаному у 1998 році) у розмірі 39,5 млн. євро.

Позика для компанії "Топфер (Україна)": проект передбачає кредитування у розмірі 80 млн. дол., з яких 48 млн. дол. надаватимуться безпосередньо ЄБРР, а 32 млн. дол. - за рахунок співфінансування з боку комерційних банків. Проект є надзвичайно перспективним та корисним з точки зору сприяння трансформаційним процесам в українській економіці, зокрема, у сільському господарстві.

Проект фінансування компаній "Молтюроп Україна" та "Молтюроп Східна Україна": проект, загальною вартістю 28,5 млн. євро (13,7 млн. євро буде розподілено для співфінансування з боку інших учасників проекту), дозволить привнести сучасні солодопереробні технології в українську харчову промисловість та, завдяки програмі авансованого фінансування, агротехнічної допомоги та навчання для відповідних фермерських господарств, сприятиме зміцненню господарств, які вирощують ячмінь.

Серед проблемних проектів можна назвати [9]:

Проект модернізації Старобешевської ТЕС. Кредитна угода ЄБРР на суму 113 млн. дол. під суверенну гарантію, яка була підписана у 1996р., мала фінансувати модернізацію Старобешевської ТЕС із впровадженням найсучаснішої технології спалювання низькосортного вугілля та шламу у киплячому шарі. Окупність проекту розраховувалась на основі фінансової моделі єдиного позичальника - Донбасенерго. Після того, як активи Донбасенерго були розпродані за борги, з фінансуванням проекту виникли серйозні проблеми.

У квітні 2002 року Уряд України повністю виконав дві вимоги, висунуті раніше Банком для відновлення фінансування проекту: (1) було ухвалено Закон про заборону примусового продажу активів підприємств, у яких доля держави складає більше 25%; (2) відбулось відповідне підвищення відпускного тарифу Донбасенерго.

ЄБРР вважає, що український Уряд робить все можливе з метою визначення активів, які будуть передані Донбасенерго, але у керівництва Банку залишається певна занепокоєність щодо невирішеності цього питання.

Проект переробки твердих відходів у Харкові. Проект на суму 23 млн. євро під суверену гарантію, який було затверджено Радою Директорів ЄБРР 10 липня 2001 року, і який мав на меті створення в Україні нової системи утилізації твердих відходів, включно із створенням першого в Україні сміттєсховища у відповідності до стандартів Євросоюзу.

Після затвердження проекту виявилось, що він фактично, не має підтримки місцевої влади, яка не зацікавлена у реалізації проекту у існуючому форматі. З точки зору Банку, подальша реалізація проекту є малоймовірною.

Приклади успішного співробітництва.

Фінансування малого та середнього бізнесу. Проведення конкурсу на найкращій проект малого та середнього бізнесу, результати було оголошено у березні 2002 року.

Технічна допомога. У 2001 році Україна посіла друге місце (після Росії) за розміром наданої технічної допомоги - 21 проект на суму 10 млн. євро. По сумарному показнику Україна також знаходиться на другому місці, отримавши за 10 років існування ЄБРР технічної допомоги на суму більше 43 млн. євро [18].

Участь у робочих групах. На сьогоднішній день успішно функціонують Робочі групи, створені за ініціативою та активною участю ЄБРР, такі як: Робоча група з питань реформи та приватизації енергетичного сектора, Робоча група з питань енергозбереження, робочі групи по розробці законодавства у галузі іпотечного фінансування, фінансування під складські розписки. Належну підтримку з боку ЄБРР також отримала ініціатива, висунута українською стороною, щодо створення Робочої групи з питань муніципального фінансування. Очікується, що результатом діяльності групи має стати створення в Україні всіх умов - законодавчих, адміністративних та інфраструктурних - для переходу до якісно нового рівня кредитних відносин між органами місцевого самоврядування та міжнародними кредиторами.

Проблемні питання співробітництва України з ЄБРР.

Стан інвестиційного середовища

У ході ухвалення на початку вересня 2002 року нової стратегії ЄБРР в Україні керівництво та акціонери Банку зазначили, що на сьогоднішній день обсяги іноземних інвестицій в Україні є надзвичайно низькими. Тому, як було проголошено, рівень майбутніх інвестицій Банку безпосередньо залежатиме від того, якою мірою наша держава зможе покращити інвестиційне середовище за рахунок реальних зрушень у напрямку послідовного поліпшення режиму оподаткування, належного управління регулятивними процесами та створення дійсно незалежної судової системи. Також на сьогоднішній день залишається проблема корупції, зокрема, після доповіді організації "Трансперенсі Інтернешнл" та проблема невідповідності українських компаній світовим стандартам корпоративного управління та фінансової прозорості [18].

Ефективність активів ЄБРР в Україні

Викликає занепокоєння той факт, що при загальному, досить динамічному зростанні зобов'язань ЄБРР по проектах в Україні, частка у портфелі так званих "працюючих активів" (тобто вибраних і реально розміщених у проектах) (менше 40%) є нижчою, ніж середній показник по країнам операцій Банку (57%).

Банк визначив основні причини цього явища, які притаманні, насамперед, для проектів у державному секторі, а саме [18]:

а) затримки із виконанням українською стороною проектних умов, особливо, що стосується контрагентних фінансових зобов'язань (Старобешівська ТЕС);

б) затримки із ратифікацією проектів Верховною Радою;

в) адміністративні зміни, що приводили до зміни позичальника, обсягу, інших параметрів проектів;

с) помилки у підготовці деяких проектів, особливо що стосувалося вибору іноземних спонсорів тощо.

Очевидно, що успішна співпраця з ЄБРР залежить від прискорення темпів зростання "працюючих активів" Банку, що залежатиме від усунення вищезазначених причин.

Скорочення обсягу фінансування ЄБРР проектів в Україні

Протягом 2000-2002 років спостерігалося суттєве скорочення загального обсягу фінансування Банком проектів в Україні (2000 рік - 291 млн. євро, 2001 рік - 175 млн. євро, 8 місяців 2002 року 108 млн. євро). Серед основних причин такого стану можна назвати: політичний тиск з боку США та Євросоюзу, що призвів до певного перерозподілу потоків фінансування ЄБРР, відміна проекту Паливного кредиту, який збільшив на 100 млн. дол. США зобов'язання ЄБРР в Україні у 2000 році, відкладення ухвалення проекту добудови Рівненської та Хмельницької АЕС, який мав збільшити український портфель ЄБРР на 215 млн. дол. США [9].

Повернення ПДВ

Ще одним проблемним питання співробітництва України з ЄБРР, що ускладнює виконання деяких проектів Банку є несвоєчасне повернення цим та іншим підприємствам податку на добавлену вартість. Це питання ставилось інвесторами та керівництвом ЄБРР при багатьох нагодах, зокрема, на засіданні Дорадчої ради по іноземних інвестиціях при Президентові України, в ході роботи над новою Стратегією ЄБРР в Україні.

ВИСНОВКИ

На початку XXI сторіччя кількість міжнародних організацій вже вимірюється тисячами. Вони дуже різноманітні за складом учасників, цілями, функціями, місцем в інституційному середовищі міжнародного бізнесу та впливом на міжнародні відносини.

Приблизно в середині ХІХ ст. почалося формування цілісної системи міжнародних організацій, яка відтоді й до нашого часу пройшла певні етапи становлення й розвитку.

Розмаїття організацій утруднює їх класифікацію і виокремлення типів організацій за якоюсь однією схемою. Типологія міжнародних організацій відображає такі аспекти, за якими аналізується суть і діяльність організацій. Тобто, існують певні критерії визначення типу організації, основними для розгляду з яких є: членство суб'єктів міжнародних відносин і юридичний статус організації; географічне поширення; функціональна спрямованість; характер діяльності.

Велика частка в системі міжнародних організацій належить економічним організаціям, серед яких значиме місце посідають спеціалізовані (валютно-кредитне регулювання, фінансова підтримка країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою). Попри звуження кола проблем, що вирішують такі організації, окремі з них відіграють суттєву роль в міжнародній економіці (напр., Світовий банк, МВФ).

Всі ті організації, діяльність яких вивчалась і була стисло викладена в курсовій роботі, здебільшого мають різні структуру, функції, види діяльності і механізми її здійснення, але всіх їх поєднує одна мета (для окремих організацій вона - головна) - допомога найбіднішим країнам і країнам, що розвиваються, спрямована на їх стабільне економічне зростання. Окремі організації значну увагу приділяють також соціальному зростанню країн-членів (напр., Ісламський банк розвитку, Африканський банк розвитку тощо), вирішенню екологічних проблем (так, наприклад, в діяльності ЄБРР - це одна з найважливіших цілей).

Допомога фінансовими організаціями може надаватися у вигляді:

· кредитів та позичок;

· фінансування розвитку інфраструктури, певних галузей економіки і проектів,

· в тому числі проектів, які не одержали б коштів з інших джерел (напр., МФК фінансує розвиток освіти, охорони здоров'я, транспорту тощо);

· сприяння збільшенню притоку інвестицій через надання гарантій, включно страхування, по некомерційним ризикам (БАГІ) та через створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами (МЦУІС);

· консультацій з інвестиційних та інших питань;

· технічної допомоги (в тому числі запровадження нових технологій, використання діяльності висококваліфікованих спеціалістів тощо).

Кредити та позики можуть бути надані у повному обсязі або частками (траншами) Так, наприклад проводять фінансування МВФ, МБРР.

Фінансові операції можуть здійснюватись як з урядами (їх центральним банкам) і під гарантії уряду країни-позичальника (операції так здійснюють, наприклад, МБРР, МАР, МВФ), так і без гарантій уряду. Наприклад, МФК для інвестування коштів не вимагає урядових гарантій. Це відгороджує приватні компанії від державного контролю, що може в цілому позитивно впливати на розвиток економіки країни, яка потребує допомоги. Також ЄБРР не вимагає урядових гарантій для надання кредиту, а отримання наступної позики залежить на від стану економіки країни, а від рівня готовності окремого проекту.

Кредити країнам, що розвиваються, як правило, надаються на пільгових умовах, які являють собою і подовжений строк кредитування (від 5 до 20 років) з пільговим періодом (від 5 до 10 років), і невисока ставка кредиту. Найбіднішим країнам здебільшого надаються безвідсоткові кредити.

Допомога надається всім країнам-членам організації, але вони повинні виконувати певні умови договору, укладеному з цією організацією. В разі, коли країни-позичальники не виконують свої зобов'язання, допомога може бути призупинена або взагалі зупинена. Так, наприклад, якщо країна не виконує рекомендацій МВФ або використовує кредит на цілі, не передбачені кредитною угодою, Фонд може скоротити або припинити кредитування країни.

Величина фінансової допомоги, на яку може розраховувати країна-позичальник, може залежати від її квоти (яка, наприклад, в МВФ визначається у SDR - спеціальних правах запозичення), тобто, загалом кажучи, від частки участі даної країни у формуванні статутного капіталу певної міжнародної фінансової організації.

Перед фінансуванням проекти розвитку ретельно розглядаються, вирішуються питання доцільності їх фінансування і тільки після цього приймається рішення надання позики чи відмови у ній за умови погодження з цим зацікавлених країн і країн-донорів.

Регіональні фінансові організації вирішують проблеми розвитку окремого регіону, але серед членів цих організацій здебільшого є і нерегіональні країни. Так, наприклад, серед країн-учасниць МаБР - 28 країн Латинської Америки і 18 нерегіональних, серед країн-учасниць АфРБ - 53 африканських і 24 неафриканських країни. Але кредити, напр., в АфБР надаються тільки африканським країнам. Нерегіональні члени - це, в основному, високорозвинені країни, що виконують роль країн-донорів в даній організації. Їх квота у статутному капіталі фінансової організації значна і тому від них залежить рішення про надання допомоги країні, що розвивається (так, в уставному капіталі АфБР, який є найбільшим серед регіональних банків розвитку за розмірами капіталу, найбільша квота - у США (17,0%); Японія має 14,0%, Німеччина - 10,5%, Франція й Канада - по 9,0%).

Україна є членом багатьох міжнародних фінансових організацій, зокрема, вступила до МВФ та МБРР - у 1992 р., до МАР, МФК та ЄБРР - у 1993 р., до ЧБТР - у 1997 р.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) є найбільшим іноземним кредитором України, його частка становить понад 60% всіх кредитів міжнародних організацій. За станом на 1999 рік МВФ виділив Україні 4,8 млрд. доларів, з них отримано 3,2 млрд. доларів. Кредити МВФ спрямовуються на економічну трансформацію в Україні. Перш за все, вони призначені для покриття дефіцитів платіжного балансу України та для погашення внутрішнього боргу уряду. Тобто кредити Фонду у виробництво не йдуть і не дають можливості одержати прибуток. Це має застерегти уряд від надмірного користування коштами МВФ, здійснювати ретельні макроекономічні розрахунки перш ніж звертатися з проханням про нові кредити.

Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8% всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР, умови якого менш обтяжливі для країни, за рахунок зменшення частки МВФ. Слід зазначити, що МБРР сьогодні є одним з провідних партнерів України.

З огляду на майбутнє Україна має намір продовжувати стосунки з групою Світового банку, з ЄБРР та ЧБТР.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Бочан І.О., Михасюк І.Р. Глобальна економіка: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 403 с.

2. Воронкова А.Е., Єрохіна Л.В., Рябенко Л.І. Міжнародні економічні організації: Навчальний посібник. - К.: ВД „Професіонал”, 2006. - 352 с.

3. Кухарська Н.О., Харічков С.К. Міжнародна економічна діяльність України: Навчальний посібник. - „Одіссей", 2006. - 455 с.

4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. / Под ред. Красавиной Л.Н. - М.: Финансы и статистика, 2000

5. Міжнародні організації: Навчальний посібник. / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. - К.: ЦУЛ, 2003. - 288 с.

6. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с.

7. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. - К.: КНЕУ, 2006. - 440 с.

8. Шелудько В.М. Фінансів ринок: Навчальний посібник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006 - 535 с.

9. Україна: підсумки соціально-економічного розвитку та погляд у майбутнє. Виступ Президента України Л.Д. Кучми на науковій конференції 16 листопада 2000 року // Урядовий кур'єр. - 2000. - № 216.

Размещено на Allbest.ur


Подобные документы

  • Поняття та зміст міжнародних валютно-кредитних організацій, оцінка їх ролі та значення в сучасному світі, напрямки та сфери реалізації. Аналіз співробітництва України з міжнародними валютно-кредитними організаціями, перспективи та шляхи його розвитку.

    реферат [135,1 K], добавлен 21.04.2013

  • Головні міжнародні фінансові структури: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), їхні цілі та напрямки діяльності. Стан та перспективи співробітництва України з фінансовими організаціями.

    реферат [57,6 K], добавлен 28.08.2010

  • Співробітництво з Міжнародним Валютним Фондом. Проектний цикл Світового Банку. Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - інвестиційний банк, який обслуговує підприємства приватного сектора країн, що розвиваються.

    контрольная работа [153,5 K], добавлен 03.03.2009

  • Функції міжнародних організацій в світовій системі. Класифікація і економічна характеристика провідних міжнародних організацій і їх значення в процесі міжнародної глобалізації. Членство та перспективи та наслідки вступу України до міжнародних організацій.

    дипломная работа [751,0 K], добавлен 14.09.2016

  • Сутність і основні тенденції розвитку світової валютної системи, її сучасний стан і подальші перспективи. Специфіка та головні принципи міжнародних кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації, напрями, перспективи співробітництва України з ними.

    контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010

  • Історія виникнення та організаційна структура Міжнародного валютного фонду. Загальні принципи та напрямки його діяльності. Вплив фінансової кризи на відносини України з міжнародними фінансовими організаціями. Шляхи покращення взаємозв’язків країни з МВФ.

    курсовая работа [519,9 K], добавлен 10.05.2014

  • Загальна характеристика міжнародних фінансових організацій. Діяльність Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Основні правові норми становлення України як суб`єкта міжнародних відносин. Зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 07.06.2011

  • Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні. Характеристика членів Групи Світового банку, їх цілі та системні проекти для України. Сучасний стан інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір. Банк міжнародних розрахунків.

    дипломная работа [461,6 K], добавлен 29.10.2009

  • Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Стадії проектного циклу ЄБРР. Формування і збереження портфеля продуктивних інвестицій. Оцінка ефективності реалізації проектів за участю ЄБРР.

    дипломная работа [642,2 K], добавлен 02.12.2010

  • Сучасний економічний стан та пріоритетні напрямки зовнішньої політики України у контексті її взаємодії з міжнародними організаціями світу. Міжнародний валютний фонд як регулятор кредитно-фінансових відносин. Погашення зовнішнього державного боргу України.

    курсовая работа [876,9 K], добавлен 08.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.