На думку Є. Бартмінського, повноцінний лінгвістичний аналіз повинен спиратися на дані, отримані із трьох найважливіших джерел: системи мови, матеріалів анкет і текстів. Так, у книзі “Языковий образ мира: очерки по етнолингвистике” Є.Бартмінський подає свої думки щодо словниковихдефініцій та їх місця при описі мови, опираючись на матеріал найбільшого польського академічного повоєнного словника -- “Словарь польського языка” за редакцією В. Дорошевського, на базі якого було створено декілька словників меншого масштабу. Необхідно також зазначити, що та чи інша модель концептуального аналізу залежить не тільки від складності та значущості концепту, але й від мети і завдань, які ставить перед собою дослідник. Керуючись таким підходом при аналізі концептів “любов” і “кохання”, розпочнемо практичну роботу.

Етимологічний словник української мови розкриває походження слова “любов” так: `утворена на основі старослов'янського любы “любов” і успадкована з церковнослов'янської мови калька грецького власного жіночого і мені “Агапія”, утвореного на основі назви “любов”' [1, с.321].

Для слова “любов” СУМ подає наступну дефініцію: 1) `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі, кохання; (перен.) той , кого люблять; стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю; (розм.) інтимні стосунки з особою іншої статі. 2) почуття глибокої сердечної прив'язаності до кого-, чого-небудь; глибока повага, шанобливе ставлення до людини; глибока приязнь, викликана родинними зв'язками. 3) до чого. Інтерес до чого-небудь; внутрішній духовний потяг до чого-небудь; пристрасть до чого-небудь ' [2, с. 564]. Зміст цієї дефініції відповідає науковому, а не буденному знанні. Наукове визначення одночасно і багатше, і бідніше буденного.

Тепер звернемось до Українського асоціативного словника Мартінек С.В. для з'ясування обсягу змісту концепту любов та прослідкуємо, які реакції виникли у респондентів як наслідок стимулу любов. На підставі опрацювання цих результатів асоціативного експерименту простежимо різницю в ряді лексем-асоціацій на стимул любов окремо у жінок і окремо у чоловіків, виявимо найчастотніші у кожної статі.

Реакції, отримані від респондентів чоловічої та жіночої статі у цьому Словнику подано окремо. Як показали проведені дослідження, респонденти різних статей надають реакції, що часто відрізняються не лише кількісно, але й тим, які саме компоненти мовної свідомості вони експлікують. Гендерними ознаками концептів “любов” і “кохання” будуть лексеми-асоціації з відповідним наповненням, які стали реакцією на відповідний стимул (любов чи кохання) чоловіка або жінки, які є притаманними даним лексичним одиницям у мовній картині світу окремої статі. Стимул любов викликав у чоловіків реакції кохання 16; секс 3; дівчина; до ближнього; життя; жінка; любов; серце 2; Реакції жінок на той самий стимул доволі різко відрізняються: вічна; кохання; почуття 7; дружба; сім'я3; батьків; велика; взаємна; відчуття; вірність; до батьків; життя; мама; ненависть; ніжність; палка; теплота; хлопець; щастя; щира 2 тощо [6, с. 179]. Як бачимо реакції частково різні. Якщо у чоловіків на першому місці однозначна реакція кохання на стимул любов, то у жінок цей самий стимул викликав 3 найбільш поширені рівноцінні реакції вічна; кохання; почуття. Така різниця зумовлена багатьма причинами, як соціальними, психологічними, так і фізіологічними. Жінки подали більше реакцій через те, що вільніше й повніше вміють висловити свої почуття та емоції, вдаються до гіперболізації, метафоризації, певного “відхилення від теми”, чоловіки у мовленні більш стримані, конкретні, зорієнтовані на інформацію, факти, цифри ¹. Доказом цього є помітна тенденція у реакціях носіїв мови на стимул любов, а саме: жінки частіше, ніж чоловіки подають як асоціацію до іменника означення, причому найрізноманітніші, у чоловіків така ознака виражена меншою мірою. Так, наведемо деякі статистичні дані для кращого уявлення вищесказаного. Зі 101-єї жіночої реакції 25 означень, з тієї самої кількості чоловічих реакції означень є лише 9.

На другому місці у чоловіків реакція секс 3, у жінок -- дружба; сім'я 3. Жінки знову ж подали більшу кількість реакцій, ніж чоловіки. Якщо звернути увагу на семантичний бік цих лексем-реакцій, то можна зробити висновок, що жінки більшою мірою асоціюють концепт любов з певним духовним почуттям, трактують як моральний внутрішній зв'язок, пов'язують з сім'єю, близькими (любов -- дружба, сім'я), то чоловіки асоціюють любов з тілесним злиттям (любов -- секс). Реакції, які виявлено 2 рази у чоловіків: дівчина; до ближнього; життя; жінка; любов; серце, у жінок: батьків; велика; взаємна; відчуття; вірність; до батьків; життя; мама; ненависть; ніжність; палка; теплота; хлопець; щастя; щира [6, с. 179] . Помітно, що жінки тут знову продемонстрували більшу різноманітність реакцій. Реакції, що трапились 1 раз як у чоловіків, так і в жінок є доволі багатоманітні. Серед них найцікавіші у жінок: до ненависті; жагуча; мене; перемога; простота душі; статичний, у чоловіків: альбом групи “ВВ”; вона і в Африці любов; іспит; кров; місяць; рама; супер. Такі реакції як: кохання, секс, серце, життя, батьківська, вічна, до Батьківщини, до людей, до близьких, до людей, зрада, ненависть, почуття, щаслива є спільними для обох статей (чоловічої і жіночої), але мають різні кількісні показники. Так, реакція кохання становить 16 % усіх реакцій на стимул любов у чоловіків, тоді як у жінок -- лише 7 %. Це свідчить про те, що чоловіки більшою мірою пов'язують лексему кохання зі стимулом любов, мало того, надають цим концептам майже тотожного значення, про що свідчать їх наступні реакції: близько до кохання; те саме що кохання, яких не виявлено у жінок. Реакція секс у чоловіків займає 3 % усіх їх реакцій, у жінок це 1 %. Тобто, перші (чоловіки) тісніше співвідносять цю реакцію зі стимулом любов ніж другі (жінки).

Тепер заглянемо у двотомний Словник синонімів української мови. Синоніми тут подано до двох різних значень концепта любов. 1-ше значення: любов -- як `любовні стосунки' і 2-ге: любов (до чого) -- як `підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось' [3, с. 790].

Близькими за значенням слова до слова любов у 1-му значенні є: `любощі мн., любість рідше, роман розм., фіглі-міглі мн., розм., шури-мури мн., розм., амури мн., розм., заст., романс діал.[3, с. 790]. Співставимо ці синоніми з реакціями в асоціативному словнику та проаналізуємо чи зафіксовано синонімію як реакцію на стимул любов у свідомості носіїв української мови, поглянувши окремо на жіночі та чоловічі реакції, встановимо відмінність між ними.

Отож, синоніми любощі, любість, роман не зафіксовано як реакцію на стимул любов ні у чоловіків, ні у жінок, що свідчить про те, що слово не асоціюється носіям мови з таким стимулом або така асоціація трапляється надто рідко і тому її не зафіксовано у словнику, такі слова є маловживаними і не використовуються часто у розмовному стилі. Синоніми фіглі-міглі, шури-мури також не зафіксовані як реакції, причиною того є те, що такі слова, як і зазначено у словнику належать до розмовного мовлення, можливо, відомі не всім носіям української мови, особливо, якщо брати до уваги вікові, соціальні, територіальні, особистісні показники впливу на мовлення чоловіка чи жінки. Синонім амури аналогічно не був викликаний як реакція на стимул любов ні у чоловіків, ні у жінок. Причиною цього є застарілість слова, як наслідок -- маловживаність. Його можуть використовувати окремі фахівці та знавці мови, а пересічний мовець навряд чи вкаже слово амури як синонім до слова любов, відповідно цим і пояснюється відсутність такої асоціації на даний стимул. Останнім зазначеним синонімом у Словнику синонімів до слова любов є романс. Такої реакції також не було викликано ні у чоловіків, ні у жінок. Причина того -- діалектний характер слова, як наслідок -- непоширеність у свідомості всіх носіїв мови, слово обмежене територією вживання.

Розглянемо тепер синоніми, які подані у Словнику до слова любов у 2-му значенні. Такими близькими за значення є слова: `інтерес, пристрасть, схильність, уподоба [вподоба], уподобання [вподобання], захоплення чим (чим-небудь), захопленість чим, відданість чому, хобі, слабість до чого, прихильність рідше, пасія заст. (Я надто добре знав його пристрасть до музики (О. Досвітній)' [3, с. 790].

Майже усі ці синоніми не було виявлено як реакції на стимул любов ні у чоловіків, ні у жінок, що говорить про те, що носії української мови не асоціюють концепт любов з словами близькими йому за значенням через різні причини, а наводять слова не зв'язані семантикою. Винятком з цього синонімічного ряду становить слово захоплення, яке виявлено як одноразову реакцію на стимул любов у чоловіків. Таким чином, можна зробити наступний висновок: чоловіки більшою мірою пов'язують і асоціюють слово захоплення з концептом любов, що є його синонімом, ніж жінки. Наслідком того, що деякі слова з цього синонімічного ряду вживаються вкрай рідко у розмовному стилі або ж є застарілими стало те, що вони не виникли як реакції на стимул любов.

Загалом можна зробити наступний висновок: синоніми слова любов не виявлено як реакції на стимул любов, винятком є слово захоплення, яке стало реакцією у чоловіків на згаданий стимул. Це свідчить про те, що носії української мови не асоціюють синонімів любові з цим концептом, віддаючи при цьому перевагу асоціаціям не пов'язаним зі стимулом за семантикою.

Звернемось до Словника синонімів та антонімів СУМ Данилюка І.Г.,а саме -- до частини “Словник антонімів”. Тут подано антонім до слова любов ненависть [4, с.424]. Тепер прослідкуємо чи таку реакцію виявлено у асоціативному словнику на стимул любов. Антонім слова любов -- ненависть дійсно засвітчено як реакцію на стимул любов, причому це прослідковано і у чоловіків, і у жінок. У чоловіків ця реакція відбулась 1 раз, що становить приблизно 1 % від усіх чоловічих реакцій, у жінок -- 2 рази, відповідно 2 %. Такі показники говорять про те, що реакція ненависть різною мірою пов'язана зі стимулом любов у чоловіків і у жінок. Реакцію можна трактувати як гендерно-марковану, бо вона неоднаковим чином співвідноситься з концептом любов у чоловічій та жіночій свідомості. Загалом така мовна картина свідчить, що носії мови доволі часто асоціюють концепт любов з його антонімом -- ненавистю, більшою мірою така асоціація стосується жінок.

У фразеологічному словнику української мови подано статтю до слова любов: `крутити любов', тобто з даним концептом пов'язаний саме такий фразеологізм [5, с.452]. Значення фразеологізму крутити роман (любов) з ким розкрито так: `перебувати в інтимних стосунках з ким-небудь або фліртувати з кимось (В полтавській гімназії вчилася [Нонна], з офіцером романи крутила (О. Гончар)' [5, с.403]. Звернемось тепер до асоціативного словника та встановимо, чи такий фразеологізм крутити роман (любов) або його компонент крутити був викликаний як реакція на стимул любов у носіїв української мови. З цього можна буде зробити висновок, чи мовці асоціюють даний фразеологізм зі стимулом, чи цей фразеологізм побутує на даному етапі у розмовній мові, і, можливо, дізнатись: яка зі статей (чоловіча або жіноча) більшою мірою його пов'язує з концептом любов, яким чином. Виявлено, що ні сам фразеологізм, ні його компонент не зафіксовані як реакції на стимул любов. Це говорить нам про те, що носії мови не асоціюють з даним стимулом вказаний фразеологізм, ні його складову.

Таким чином, опрацьована модель концептуального аналізу дозволила встановити наступне. Носії української мови концепт любов первинно осмислюють як `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі, кохання', тобто керуються ЛЗ1 зі СУМу. Такий висновок дозволили зробити результати реакцій на стимул любов, які семантично співвідносять ся з ЛЗ1 лексеми любов. Тут, навіть можна зробити зауваження, що така тенденція більшою мірою притаманна жінкам, якщо бути точнішим.

Опрацювавши Український асоціативний словник Мартінек С.В., було виявлено, що респонденти різних статей надають реакції на стимул любов, що часто відрізняються не лише кількісно, але й тим, які саме компоненти мовної свідомості вони експлікують. Гендерними ознаками концепту любов стали реакції, з відповідним семантичним наповненням які виникли на один і той самий стимул у чоловіків і у жінок. Якщо звернути увагу на семантичний бік цих лексем-реакцій, то можна зробити висновок, що жінки асоціюють більшим чином концепт любов з певним духовним почуттям, трактують як душевне злиття (любов -- дружба, сім'я), то чоловіки асоціюють любов з тілесним злиттям (любов -- секс). Дані реакції є притаманними лексемі любов у мовній картині світу окремої статі.

Також можна зробити висновок, що мовці, як чоловіки так і жінки, зі стимулом любов частіше приводять асоціації,семантично протилежні даній лексемі, ніж близькі за змістом. Винятком з синонімічного ряду становить слово захоплення, яке виявлено як одноразову реакцію на стимул любов у чоловіків. Якщо аналізувати за Словником антонімів, то вималювалась наступна мовна картина. Антонім слова любов -- ненависть зафіксовано як реакцію на стимул любов, це прослідковано і у чоловіків, і у жінок. У чоловіків ця реакція відбулась 1 раз, що становить приблизно 1 % від усіх чоловічих реакцій, у жінок -- 2 рази, відповідно 2 %. Такі показники говорять про те, що реакція ненависть різною мірою пов'язана зі стимулом любов у чоловіків і у жінок. Реакцію можна трактувати як гендерно-марковану, бо вона неоднаковим чином співвідноситься з концептом любов у чоловічій та жіночій свідомості. Загалом така мовна картина свідчить, що носії мови доволі часто асоціюють концепт любов з його антонімом -- ненавистю, більшою мірою така асоціація стосується жінок. У фразеологічний словнику української мови подано такий фразеологізм `крутити любов'. Виявлено, що ні сам фразеологізм, ні його компонент не зафіксовані як реакції на стимул любов в асоціативному словнику. Це говорить нам про те, що носії мови не асоціюють з даним стимулом вказаний фразеологізм, ні його складову.

Усі окреслені репрезентанти концепту любов потребують подальшого детального вивчення. Здійснене дослідження постає лише частиною опрацювання концепту любов в українській мовній картині світу.

2. Концепт кохання

Етимологічний словник української мови у чотирьох томах не висвітлює походження слова “кохання”, зате розкриває етимологію спорідненого слова “кохати”. Причиною відсутності концепта “кохання” у даному Словнику є, мабуть, його вихід майже двадцять п'ять років тому. Тоді таке слово було менш вживаним, ніж сьогодні і ніж багато інших широко застосовуваних слів на той час, тому і потреба подавати історію походження саме його була не такою й важливою.

Розкриємо етимологію спільнокореневого слова “кохати”, щоб мати приблизне уявлення про походження самого кореня: `церковнослов'янське кохати “любити”; післяслов'янське koxati; -- очевидно пов'язане з індоєвропейською *kos- / kes- “чесати, скребти”, до якого зводиться й післяслов'янське cesati “чесати”; сумнівне виведення від кореня kok-(s-), пов'язання з лат. carus “любий, дорогий” , з лит. kekse “повія', лат. сomis “ласкавий, послужливий”, а також з kok- у польській kokot “півень”; не виключений вплив польського kochac на значення українського кохати; розгляд українського слова як полонізму більш сумнівний' [1, с.63].

CУМ подає наступне лексичне значення концепта кохання: 1) `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання. 2) рідко. Те саме, що любов 2. 3) Дія або стан за значенням кохати 1, 3 і кохатися)' [2, с.313].

Тепер звернемось до Українського асоціативного словника Мартінек С.В. та прослідкуємо, які реакції виникли у респондентів як наслідок стимулу кохання. Окремо розглянемо реакції чоловіків та жінок, співставимо та порівняємо їх.

Загальна кількість реакцій, викликаних цим стимулом становить 202, з них -- 101 чоловіча реакція і 101 жіноча. Стимул кохання викликав у чоловіків наступні реакції: любов 14; серце 6; секс 5; дівчина; подружжя; почуття 3; вічне; жінка; зрада; сліпе 2; Аня; ахання; багатство; біль; близькість…1. Реакції жінок на той самий стимул: почуття 9; любов 8; вічне 5; велике 4; взаємне; зрада; хлопець 3; взаєморозуміння; життя; з першого погляду; захоплення; палке; прекрасне; сильне; щастя 2; брехливе; весна; взаємність; він; вірність; вічно…1 [6, с.173]. Бачимо, що картина чоловічих та жіночих реакцій помітно відрізняється одна від одної. Розглянемо детальніше.

На першому місці серед чоловічих реакцій на стимул кохання зафіксовано реакцію любов, яка відбулась 14 разів. Як вже було зазначено при аналізі концепта любов, слово любов може мати 3 різні ЛЗ. У даному випадку важко сказати, якого ЛЗ дотримуються інформанти, при наданні такої реакції на стимул кохання, чи 1-го ЛЗ, чи 2-го, чи 3-го. Керуючись логікою, можна стверджувати, що чоловіки, в даному випадку, ототожнюють ці дві лексеми, надаючи їм, слідом за словником, однакового значення як основного та первинного: `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання', оскільки таке трактування цих двох слів є спільним і його подано у СУМі, також розуміння цих двох концептів є найбільш вживаним серед мовців -- носіїв української мови. У СУМі зазначено, що кохання як те саме, що любов 2, тобто як `почуття глибокої сердечної прив'язаності до кого-, чого-небудь'[2, с.313] вживається рідко, тому таку аналогічність відкидаємо. З цього можна зробити висновок, що чоловіки сприймають концепт кохання аналогічно концепту любов, керуючись підсвідомо переважно ЛЗ 1 слова любов -- `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі, кохання', рідше ЛЗ 3, дуже рідко ЛЗ 3, розуміючи під словом любов -- `інтерес до чого-небудь; внутрішній духовний потяг до чого-небудь; пристрасть до чого-небудь' [2, с. 564].

У жінок на першому місці подано реакцію почуття 9. В жіночій свідомості до цього слова прив'язується найбільшим чином перше ЛЗ слова кохання -- `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання', яке подано у СУМі, тому, очевидно, як наслідок володіння найперше таким ЛЗ, наслідок реакція почуття. Реакція почуття становить приблизно 9 % від усіх жіночих реакцій, тоді як у чоловіків на дану реакцію припадає 3 %. Відмінність очевидна, а тому можна зробити висновок, що жінки більшою мірою більшою мірою асоціюють кохання з почуттям ніж чоловіки, надаючи перевагу у категорії кохання більше духовного чуттєвого значення, чого не прослідковано у чоловіків.

На 2-му місці у жінок реакція любов 8 на стимул кохання. Та сама реакція у чоловіків на 1-му місці і становить приблизно 14 % від усіх чоловічих реакцій тоді як у жінок -- лише 8 %. Це дає змогу трактувати, що жінки меншою мірою асоціюють реакцію любов зі стимулом кохання, чоловіки ці концепти тісніше пов'язують, але такий зв'язок в них певним чином розмитий, адже не зрозуміло, яку семантику ставлять на перше місце представники чоловічої статі, об'єднуючи асоціаціями ці два концепти. За аналізом жіночих реакцій можна стверджувати, що жінки об'єднують концепти кохання і любов реакцією почуття, тобто в них ясніше виражений семантичний зв'язок між цими концептами. Цей зв'язок прямий та тісніший, бо жінки першочергово ціконцепти розуміють як `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання'.

На 2-му місці у чоловіків реакція серце 6, у жінок таку реакцію прослідковано у набагато меншій кількості -- всього 1 раз, що становить відповідно 6 % від усіх чоловічих реакцій і 1 % від жіночих.

5 разів зафіксовано реакцію секс у чоловіків і вічне у жінок на стимул кохання. Реакція чоловіків більшою мірою стосується 3-го ЛЗ слова кохання, коли воно трактується як `дія або стан за значенням кохати 1, 3 і кохатися', жіночу ж реакцію вічне логічно віднести до означення 1-го ЛЗ слова кохання: `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання'. Реакція вічне становить у жінок приблизно 5 % від усіх реакцій, тоді як у чоловіків це -- 2%. Цікаво, що реакції секс взагалі не зафіксовано на стимул кохання у жінок. Це свідчить про те, що прекрасна половина людства у більшості випадків не асоціює це слово з концептом кохання, таким чином надаючи основного значення духовним, чуттєвим та “романтичним” реакціям типу: вічне; велике; взаємне; палке; прекрасне; сильне; вічно безмежне; навіки; назавжди тощо.

Серед реакцій на концепт кохання прослідковано аналогічну тенденцію, що й при аналізі концепта любов. Жінки подали більше реакцій-означень на стимул кохання, ніж чоловіки, що свідчить про образність, емоційність жіночої мови, насиченість її означеннями, чого не спостерігаємо у чоловіків ¹. Наведемо деякі статистичні дані для кращого уявлення вищесказаного. Зі 101-єї жіночої реакції 34 означення до концепта кохання, тоді як у чоловіків всього 18.

Серед найцікавіших та найнеочікуваніших реакцій на стимул кохання, як я вважаю, у чоловіків є такі: багатство; було є і буде; існує; класно; легкість; місячне сяйво; незручність; потреба; своє волевиявлення; смерть; совість; спрага; теля; угу; фіолет; халепа; червоно-жовте. У жінок це: втома; гнида; душа; крила; не все; як хочеш; незрозуміле почуття; нереально; психічна хвороба; рожевий; світло; стан; час. Цей погляд, безперечно, має суб'єктивний гендерний характер, тому що аналізую дані реакції, будучи представницею жіночої статі.

Загалом, можна зробити висновок, що носії української мови у переважній більшості випадків асоціюють концепт кохання з концептом любов або зі семами, які входять до складу 1-го ЛЗ слова кохання типу: почуття до особи, сердечний, до іншої статі, прихильність тощо. Але особливості асоціацій у чоловіків та жінок свої. Жінки асоціюють концепт кохання найбільшою мірою з словом почуття, а така асоціація свідчить, що концепт кохання вони першим чином тлумачать як `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання', а лише потім надають уваги іншим ЛЗ. Чоловіки загалом співвідносять концепт кохання з концептом любов, тому в цьому випадку важко прослідкувати яке-небудь конкретне ЛЗ того чи іншого концепта.

Варто зазначити і те, що чоловіки частіше наводять асоціації до стимулу кохання, які семантично можна пов'язати з ЛЗ 3 слова кохання -- `дія або стан за значенням кохати 1, 3 і кохатися'. До таких асоціацій можна віднести: секс; ахання; давати; статевий акт. Такого явища у жінок не виявлено. Тому варто зробити наступний висновок. Жінки більшою мірою розуміють та розглядають концепт кохання як щось духовне, як внутрішні душевні стосунки, тому й виникають асоціації, які семантично близькі до концепта кохання, або логічно з ним співвідносяться. Чоловіки, хоч і асоціюють даний концепт з концептом любов, проте вагомий відсоток чоловічих реакцій складають ті, які семантично демонструють 3ЛЗ слова кохання, а це говорить про те, представники чоловічої статі частіше, ніж жінки асоціюють концепт кохання з словами, які семантично представляють зміст слова кохання як фізичної близькості.

Тепер звернемось до двотомного Словника синонімів української мови. У ньому подано такі близькі за значення слова до кохання: `любов, почуття, закохання розм., любощі, любість розм., уподоба [вподоба] діал., любва [люба] діал., милість заст., пристрасть, жага (Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький) ' [3, с.710]. Прослідкуємо, чи виявлено синоніми слова кохання кохання як реакції на даний стимул окремо у чоловіків і у жінок. Це дозволить зробити висновок, чи носії української мови асоціюють з концептом кохання близькі за значення йому слова.

Отож, з усіх синонімів, поданих у Словнику до слова кохання в асоціативному словнику виявлено наступні: любов; почуття; пристрасть. У жінок реакція-синонім любов до стимулу кохання, як вже було зазначено, відбулась 8 разів, у чоловіків -- 14 разів. Синонім почуття як реакція на цей самий стимул відбулась 3 рази у чоловіків і 9 разів у жінок. Реакцію пристрасть було виявлено лише у жінок -- 1 раз.

Синоніми закохання, любощі, любість, уподоба, любва, милість, жага не зафіксовано як реакції на стимул кохання ні у чоловіків, ні у жінок, що свідчить про те, що слова не асоціюються носіям мови з таким стимулом або така асоціація трапляється надто рідко і тому її не зафіксовано у словнику. Причиною цього може бути маловживаність слів, в даному випадку, таких як любощі, любість, жага, а тому вони не використовуються часто у розмовному стилі. Синонімів уподоба, любва також, як вже зазначено, не зафіксовано як реакції на стимул кохання, тому що дані слова є діалектами, як наслідок -- непоширеність у свідомості всіх носіїв мови, слова обмежені територією вживання. Синонім милість аналогічно не був викликаний як реакція на стимул кохання ні у чоловіків, ні у жінок. Причиною цього є застарілість слова, як наслідок -- маловживаність. Його можуть використовувати окремі фахівці та знавці мови, а пересічний мовець надто рідко, відповідно цим і пояснюється відсутність такої асоціації на даний стимул. Можна зробити наступний висновок. У жінок зафіксовано більше реакцій-синонімів до слова кохання на стимул кохання, ніж у чоловіків, тому варто стверджувати, що у представників жіночої статі різноманітніше мовлення, вони вживають більше слів близьких за значенням, щоб уникнути повторюваності, одноманітності, щоб зробити свою мову “яскравішою”. Інші синоніми, що їх подано у Словнику синонімів української мови, не виявлено як реакції на даний стимул через різні причини: маловживаність слова, застарілість, його діалектний характер та ін.

Звернемось до Словника синонімів та антонімів СУМ Данилюка І.Г.,а саме -- до частини “Словник антонімів”. Тут подано антонім до слова кохання ненависть [4, с.412]. Варто зазначити, що цей самий антонім подано у Словнику і до слова любов. Таке подання до різних концептів одного й того ж самого протилежного за значенням слова, свідчить про семантичну схожість вихідних слів, в даному випадку концептів любов і кохання. Тепер прослідкуємо чи таку реакцію виявлено у асоціативному словнику на стимул кохання. У жінок ця реакція відбулась 1 раз, у чоловіків її не зафіксовано. Це свідчить про те, що жінки асоціативно пов'язують антонім до слова кохання ненависть з ним, як зі стимулом. У чоловіків такого явища не виявлено. Реакцію можна трактувати як гендерно-марковану, бо вона є ознакою асоціацій на стимул кохання у жінок, але не є складовою чоловічих реакцій.

Загалом така мовна картина свідчить, що представники жіночої статі асоціюють антонім до слова кохання ненависть з концептом кохання, чого не можна сказати про представників чоловічої статі.

У фразеологічному словнику української мови не зафіксовано ніяких фразеологізмів, до складу яких би входило слово кохання, тому, відповідно, ніякого аналізу не буде проведено.

Підведемо підсумки дослідження концепта кохання та його асоціацій у свідомості носіїв української мови, яку зроблено за допомогою Українського асоціативного словника Мартінек С.В.

Було встановлено, що носії української мови, як чоловіки, так і жінки, у переважній більшості випадків асоціюють концепт кохання зі словами, які є семантично близькими даному концепту і які логічно можна було співвіднести з 1ЛЗ слова кохання: серце; дівчина; хлопець; довіра; до іншої статі; прихильність; вічне; велике; взаємне; палке; прекрасне; сильне; вічно безмежне; навіки; ніжність; щастя; щасливе; щире; вірність; взаємність; двох сердець; довіра тощо. Але особливості асоціацій у чоловіків та жінок безперечно є свої.

Жінки асоціюють концепт кохання найбільшою мірою зі словом почуття, а така асоціація свідчить, що концепт кохання вони першим чином тлумачать як `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання'. У чоловіків найпершою є асоціація любов, тому можна говорити про тіснішу співвіднесеність чоловіками концепта кохання з концептом любов, ніж жінками. Серед чоловічих реакцій виявлено: секс; ахання; давати; статевий акт, яких немає у жінок. Такі асоціації варто трактувати як гендерно-марковані, оскільки притаманні лише представникам чоловічої статі. У жінок такого явища не виявлено.

Жінки більшою мірою розглядають концепт кохання як щось духовне, як внутрішні душевні стосунки, тому й асоціації виникають семантично близькі, у чоловічій свідомості концепт кохання часто асоціюється як фізична близькість.

Простежено також таку ознаку: жінки подали більше реакцій-означень на стимул кохання, ніж чоловіки, що свідчить про образність, емоційність жіночої мови, насиченість її означеннями, чого не спостерігаємо у чоловіків, вміння сказати одне і те ж різними словами.

У жінок зафіксовано більше реакцій-синонімів до слова кохання на стимул кохання, ніж у чоловіків. Реакція-антонім ненависть на стимул кохання виявлено лише у жінок.

Висновки

У результаті розгляду та гендерного аналізу концептів любов і кохання в українській мовній картині світу варто зробити наступні висновки.

Відповідно до поставленої мети курсової роботи - зробити порівняльний аналіз гендерно маркованих концептів любов і кохання на базі словників української мови, встановити між ними відмінності, виконано низку завдань:

1. Опрацьовано термінологічний апарат курсової роботи, а саме поняття: “когнітивна лінгвістика”, “концепт”, “фрейм”, “сценарій”, “стереотип”, “скрипт”, “гендерна лінгвістика”, “гендер”.

2. Визначено смислове наповнення концептів любов і кохання на основі джерельної бази - словників української мови: тлумачного словника УМ, етимологічного, словники синонімів та антонімів, фразеологічного словника української мови.

3. Виявлено гендерні ознаки концептів любов і кохання на основі результатів експерименту з респондентами жіночої та чоловічої статі, представленого в “Українському асоціативному словнику”.

4. Встановлено гендерну специфіку концептів любов і кохання у свідомості мовців чоловічої і жіночої статі, а саме, виявлено особливості, які є більш властивими для осіб чоловічої і жіночої статі при вживанні ними цих слів в українській мові та культурі загалом.

Опрацьована модель концептуального аналізу дозволила встановити наступне. Носії української мови первинно концепт любов осмислюють як `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі, кохання', тобто керуються ЛЗ1 зі СУМу. Такий висновок дали змогу зробити результати реакцій на стимул любов, які семантично співвідносяться з ЛЗ1 лексеми любов. Реакцій, які на рівні семантики є близькими ЛЗ1, зафіксовано більшість. Така тенденція більшою мірою притаманна жінкам.

Було також виявлено, що респонденти різних статей надають реакції на стимул любов, що часто відрізняються не лише кількісно, але й тим, які саме компоненти мовної свідомості вони експлікують. Гендерними ознаками концепту любов стали реакції, з відповідним семантичним наповненням, які виникли на один і той самий стимул у чоловіків і у жінок. Якщо звернути увагу на семантичний бік цих лексем-реакцій, то можна сказати наступне. Жінки більшим чином асоціюють концепт любов з певним духовним почуттям, трактують як внутрішнє злиття, родинне, близьке “по духу” (любов -- дружба, сім'я), чоловіки асоціюють любов з тілесним фізичним злиттям (любов -- секс). Дані реакції є притаманними лексемі любов у мовній картині світу окремої статі.

Носії української мови, як чоловіки так і жінки, на стимул любов частіше приводять асоціації, семантично протилежні даній лексемі, ніж близькі за змістом. Винятком з синонімічного ряду лексеми любов становить слово захоплення, яке виявлено як одноразову реакцію на стимул любов у чоловіків.

Загалом така мовна картина свідчить, що носії мови доволі часто асоціюють концепт любов з його антонімом -- ненавистю, більшою мірою така асоціація стосується жінок. У фразеологічному словнику української мови подано такий фразеологізм `крутити любов'. Виявлено, що ні сам фразеологізм, ні його компонент не зафіксовані як реакції на стимул любов в асоціативному словнику. Це говорить нам про те, що носії мови не асоціюють з даним стимулом вказаний фразеологізм, ні його складову.

Аналіз концепта кохання у свідомості носіїв української мови дозволив встановити наступні характеристики у чоловічій та жіночій мовних картинах світу.

Чоловіки часто сприймають концепт кохання аналогічно концепту любов, керуючись підсвідомо переважно ЛЗ1 слова любов -- `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі, кохання', рідше ЛЗ 3, дуже рідко ЛЗ 3, розуміючи під словом любов -- `інтерес до чого-небудь; внутрішній духовний потяг до чого-небудь; пристрасть до чого-небудь'. В жіночій свідомості до цього слова прив'язується здебільшого ЛЗ1 слова кохання -- `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання', яке подано у СУМі, тому, очевидно, як наслідок володіння найперше таким ЛЗ, наслідок реакція почуття.

Встановлено відмінність: жінки більшою мірою асоціюють кохання з почуттям ніж чоловіки, надаючи перевагу у категорії кохання більше духовного чуттєвого значення, чого не прослідковано у чоловіків.

Серед реакцій на концепт кохання і любов прослідковано таку тенденцію. Жінки подали більше реакцій-означень на дані стимули, ніж чоловіки, що свідчить про образність, емоційність жіночої мови, насиченість її означеннями, чого не спостерігаємо у чоловіків.

Носії української мови у переважній більшості випадків асоціюють концепт кохання з концептом любов або зі семами, які входять до ЛЗ 1слова кохання. Але особливості асоціацій у чоловіків та жінок свої.

Жінки асоціюють концепт кохання найбільшою мірою з словом почуття, а така асоціація свідчить, що концепт кохання вони першим чином тлумачать як `почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання', а лише потім надають уваги іншим ЛЗ. Чоловіки загалом співвідносять концепт кохання з концептом любов, тому в цьому випадку важко прослідкувати яке-небудь конкретне ЛЗ того чи іншого концепта.

Жінки більшою мірою розуміють та розглядають концепт кохання як щось духовне, як внутрішні душевні стосунки, тому й виникають асоціації, які семантично близькі до концепта кохання, або логічно з ним співвідносяться. Чоловіки, хоч і асоціюють даний концепт з концептом любов, проте вагомий відсоток чоловічих реакцій складають ті, які семантично демонструють 3ЛЗ слова кохання, а це говорить про те, представники чоловічої статі частіше, ніж жінки асоціюють концепт кохання з словами, які семантично представляють зміст слова кохання як фізичної близькості.

У жінок зафіксовано більше реакцій-синонімів до слова кохання на стимул кохання, ніж у чоловіків, тому варто стверджувати, що у представників жіночої статі різноманітніше мовлення, вони вживають більше слів близьких за значенням, щоб уникнути повторюваності, одноманітності, щоб зробити свою мову “яскравішою”.

Результати асоціативного експерименту засвідчили, що представники жіночої статі асоціюють антонім до слова кохання ненависть з концептом кохання, чого не можна сказати про представників чоловічої статі.

У фразеологічному словнику української мови не зафіксовано ніяких фразеологізмів, до складу яких би входило слово кохання, тому, відповідно, ніякого аналізу не було проведено.

Таким чином, у курсовій роботі виявлено та проаналізовано гендерний зміст і гендерні ознаки концептів любов і кохання, які притаманні носіям української мови. Визначено ознаки концептів любов і кохання, які не було зафіксовано раніше в концептологічних дослідженнях.

Дослідження гендерних ознак концептів любов і кохання засвідчило, що жінки й чоловіки вкладають у ці концепти різні ознаки і зміст, які ґрунтуються, відповідно, на жіночому або чоловічому досвіді й переживанні. Такий аналіз з урахуванням гендерної специфіки змісту і засобів репрезентації концептів дозволяє співвіднести ознаки чоловічої й жіночої мовної картини світу, гендерно маркованих систем цінностей.

Список використаної літератури

1. Антология концептов / Под ред. В. Карасика, И. Стернина. -- М.: Гнозис, 2007. -- 511 с.

2. Бартминский Э. Языковий образ мира: очерки по етнолингвистике. Изд-во “Индрик”. -- Москва, 2005.-- 263 c.

3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. -- К.: Видавничий центр “Академіл”, 2004.-- 344 c.

4. Бодуен де Куртене и современная лингвистика. Казань, 1989. -- 425c.

5. Бондаренко О.С. “І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва…”: чоловік і жінка у дзеркалі мовних культур. -- Кіровоград: Імекс - ЛТД, 2008.-- 159с.

6. Булаховский Л.А. Избранные труды в пяти томах (Т.1). -- К.: “Наукова думка”, 1975. -- 496 c.

7. Буренина Н.В. Особенности феминистского этапа формирования гендерных исследований // Традиции и новаторство в гуманитарных исследованиях / Сб. науч. трудов. - Саранск: Изд-во Мордовск. гос. ун-та, 2002. - С. 175-180.

8. Вежбицкая А. Семантика грамматики. -- М., 1992. -- 32 c.

9. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: пер. с англ. отв. ред. М.А. Кронгауз, вступ. ст. Е.В. Падучевой. -- М.: Русские словари, 1997.-- 416 с.

10. Гендер і культура: зб. ст. // Упоряд.: В.Агеєва, С.Оксамитна. - К.: Факт, 2001. - 224 с.

11. Гендерний підхід: історія, культура, суспільство. -- Львів, ВНТЛ - Класика. 2003. - 252 с.

12. Гіденс Е. Соціологія / Пер. з англ. В.Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. О. Іващенко. -- К.: Основи, 1999. -- 726 с.

13. Горошко Е.И. Функциональная асимметрия мозга, язык, пол: Аналитический обзор: Монография. -- М.; Харьков: ИД “ИНЖЭК”, 2005. -- 279 с.

14. Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма: монография. -- Москва; Харьков: ИНЖЭК, 2003. -- 437 с.

15. Гумбольдт В. Язык и философия культури. - М.,1985. - С.370-382.

16. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего похода // Вопросы языкознания, 1994. -- №4.-- С. 17 - 33.

17. Дмитрієва М. Гендерні дослідження в мовознавстві. - Київський міський семінар із гендерної лінгвістики. - Київ, “Інтернет”. -- 2005. -- 56 с.

18. Іващенко О. Гендерна наукова перспектива: від світогляду до політики // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №6. - С.79-80.

19. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. -- М.: Ин-т социологии РАН, 1999. -- 200 с.

20. Кирилина А.В. Новый етап развития отечественной лингвистической гендерологии // Гендерные исследования и гендерное образование в высшей школе: Матер. междунар. научн. конф. Иваново, 25-26 июня 2002: В 2 ч. -- Ч. 2. История, соціологія, язик, культура. -- Иваново: Иван. гос. ун-т, 2002. -- С. 238 - 242.

21. Кириченко Г.С. Нариси загального мовознавства: навч. посіб. для студ. філол. cпец. вищ. навч. закл.: у 2 ч. (ч.2). -- К.,2008. -- 224 с.

22. Краснобаєва-Чорна Ж. Концептуальний аналіз як метод концептивістики (на матеріалі концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці) // Українська мова. -- Донецьк, 2009. -- № 1. -- С. 41-52.

23. Краткий словарь когнитивных терминов. Е.С.Кубрякова, В.З.Демьянкова, Ю.Г.Панкращ, Л.Г.Лузина. -- Москва,1996.

24. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине XX века // Язык и наука конца XX века. -- М.: Ин-т языкознания РАН, 1995. -- С.144 - 238.

25. Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика -- психология -- когнитивная наука // Вопросы языкознания. -- 1994. -- № 4. -- С.3.

26. Кусько К. Лінгвістика на зламі століть: стратегії та методологічні орієнтири // Українознавство, №1-2. -- К., 2004. -- С.205 - 211.

27. Липпман У. Общественное мнение./ пер. с англ. Т. В. Барчунова, ред. К. А. Левинсон, К. В. Петренко. -- М.: Институт Фонда “Общественное мнение”, 2004. -- 342 с.

28. Лукин В.А. Концепт истины и слово истина в русском языке // Вопросы языкознания. М., 1993. №4. -- С.258 - 272 с.

29. Мартінек С.В. Український асоціативний словник: у 2 т. -- Т.1: Від стимулу до реакції. -- 2-ге вид. -- Львів: ПАІС, 2008.

30. Маслова В. Когнитивная лингвистика. -- Минск: ТетраСистемс, 2004. -- 256 с.

31. Маслова В.А. Лингвокультурология: Учебное пособие. - М.: Издательський центр “Академия”, 2001. - 208 с.

32. Минский Марвин Ли. Фрейми для представления знаний. -- М.: “Энергия”, 1979. -- 150 с.

33. Мінаєва Е.В. Гендерна концептологія: мовна репрезентація концептів “дім” і “любов” у жіночій поезії: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. -- Сісферополь, 2007. -- 23с.

34. Непоп-Айдачич Л. Етнолінгвістична школа Єжи Бартмінського // Польська когнітивна етнолінгвістика: Навчальний посібник. -- К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. --336 с.

35. Омельченко Н. Гендерна політика в контексті соціальних з мін // Гендерний підхід: історія, культура, суспільство. - Львів, ВНТЛ - Класика, 2003. - 215 - 220 с.

36. Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие “концепт” в лингвистических исследованиях. -- Воронеж: Воронежский ГУ, 2000. -- 30 с.

37. Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції / За ред. Ф.С.Бацевича і Р.С.Помірка. -- Київ: Літопис, 1999. -- 405с.

38. Слухай Н.В. Сучасні лінгвістичні теорії концепту як мовно-культурного феномену // Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 7. -- К., 2002. -- С. 462 - 470 с.

39. Стребкова Ю.В. Гендерна компонента сучасного українського суспільства: (соц-філос. аспект). -- К., 2007. -- 20 с.

40. Фрумкина Р.М. Три мнения об одной книге // Язык и когнитивная деятельность. -- М., 1989. -- С.38 - 45 с.

41. Хомський Н. Роздуми про мову (Пер. з англ. О.П. Кошовий). -- Львів: “Ініціатива”, 2000. -- 352 с.

42. Шарапова В.В., Фатеева. В.Г. Тендерна диференціація мовлення // Вісник НУК (електронне видання). №1. -- С.21 - 27 с.

43. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енциклопедичний словник. -- К.: “Артек”, 1998. -- 336 с.

44. Ясіновська О.В. Про межі термінів поняття і концепт у сучасній когнітивній лінгвістиці // Вісник Львівського у-ту. Серія філол. 2003.Вип. 30. -- С.257- 268.

45. Wierzbicka A. Lexicography and conceptual analysis. Ann Arbor, 1985.

Джерельна база

1. Етимологічний словник української мови. В 4 т. (Т.3) -- К.: Наукова думка, 1989.

2. Словник Українська мова в 11-ти томах. -- К., 1970-1980 рр.

3. Словник синонімів української мови: В 2 т./ А.А. Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І. Головащук та ін. -- Наукова думка, 2001. -- 956с.

4. Данилюк І.Г.СУМ. Словник синонімів та антонімів. -- Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2009. -- 592с.

5. Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін.-- К.: Наукова думка, 1999. -- 984с.

6. Мартінек С.В. Український асоціативний словник: У 2 т. -- Т.I: Від стимулу до реакції. -- 2-ге вид., стер. -- Львів: ПАІС, 2008. -- 344с.

Размещено на Allbest.ru