Чесько-українська міжмовна омонімія
Явище міжмовної омонімії та його вивчення у слов’янському мовознавстві. Причини появи міжмовних омонімів. Поняття "фальшиві друзі перекладача". Дослідження міжмовної омонімії у слов’янському та чеському мовознавстві. Чесько-українська міжмовна омонімія.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.12.2012 |
| Размер файла | 267,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2.3 Омоніми, утворені в результаті випадкових співпадінь
Є дуже багато міжмовних омонімів, що утворились в результаті випадкового співпадіння. Їх можна розділити на дві підгрупи:
1. Випадкові збіги в результаті запозичень з різних мов.
Банка (укр.) «скляна посудина циліндричної форми» - banka (чеськ.) «банк, фонд». Омонім, утворений в результаті випадкового співпадіння, а саме - запозичення з різних мов. Укр. банка - запозичене з рос. банка «скляна посудина циліндричної форми». Чеське слово - з іт. banco «лавка (обмінна)», що прийшло з герм. bankiz «лавка».
Батіг (укр.) «пристрій з ремінців щоб підганяти коней» - batoh (чеськ.) «рюкзак, ранець». В укр. мові - похідне, утворене від бат «палка» з тим самим суфіксом -og-, що і в слові пиріг, можливий зв'язок з тюрк. botak, budak «гілка, сук». У чеській зі словенської batoh, яке, можливо, з мадярськ. batyu «ранець». Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).
Блимати (укр.) «світитися нерівним світлом; кидати погляди» - bloumat (чеськ.) - «блукати, роздивлятися». Укр. слово - паралельне до бликати, утворене від основи індоєвр. *bhlЇ - «сяяти», споріднене з блиск. Чеське слово - власне чеське. Отже, випадковий збіг.
Буряк (укр.) «городня рослина» - burak (чеськ.) розм. «арахіс». Укр. слово запозичене через польську мову з середньолатинської (borago) або італійської (borragine) «бурачник»; можливо походить від назви кольору bury. Чеське слово - спрощення зі словосполучення bursky orisek, яким горіх названий від назвиBury - племен у Пд. Африці, звідки стали завозити арахіс у Європу. Отже, омоніми утворені внаслідок випадкового збігу, а саме - запозичення з різних мов.
Бухта (укр.) «невелика частина водного простору, відокремлена сушею від відкритих вод з трьох боків» - buchta (чеськ.) «солодкий пиріжок; перен. тюхтій». Укр. слово - запозичення з нім. bucht «вигин, кривизна», пов'язане з дієсловом biegen «гнути». Чеське слово має чесько-польське походження. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення з різних мов).
Голка (укр.) «знаряддя для шиття, тонкий металевий стрижень» - holka (чеськ.) «дівчина, донька; дорогенька». Укр. слово - точна етимологія не з'ясована, можливо внаслідок змін з праслов. *jьgъla. Чеське слово - жін. форма holec, власне чеське слово. Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).
Давка (укр.) «тиск, штовхання у юрбі» - davka (чеськ.) «порція, доза». Укр. слово - від праслов. *daviti, споріднене з лит. dovyti «гнобити, мучити». Чеське слово - з праслов. *dati, спорідненого з лит. duoti «дати». Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).
Гаяти (укр.) «затримувати довше, ніж треба; втрачати» - hajat (чеськ.) «спатки, спати». Укр. слово - від праслов. *gajiti «огороджувати», пов'язане з gajъ «гай». Чеське слово - дитяче, точна етимологія невідома. У словенській мові відповідник aijat «колихати». Судячи за знайденими даними, омоніми мають різне походження (випадковий збіг).
Жилетка (укр.) «предмет одягу» - ziletka (чеськ..) «лезо, бритва». Укр. слово - запозичення з фр. мови gilet, можливо, через посередництво ісп. jileco і ар. jaleco «плащ, куртка» зводиться до тур. yelek «жилет». Зведення до власної назви Gilet tвизнане помилковим. У чеській мові - за іменем підприємця K.C. Giletta, який винайшов бритвене лезо. Отже, омоніми утворені випадковим збігом - запозичення з різних мов. (як бачимо, раніше була теорія розходження значень при запозиченні з однієї мови, але її спростували).
Зажиток (укр.) «достаток, заможність» - zazitek (чеськ.) «враження». Укр. слово - від праслов. *ziti,zivъ-; споріднене з лит. gyti «загоювати, видужувати» та іншими подібними; чеське слово - з праслов. *ziti, споріднене з лит. gyti «загоювати, видужувати». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом.
Кара (укр.) «суворе покарання, відплата» - kara (чеськ.) «ручний візок, таратайка». Укр. слово - від праслов. *kara з похідним від нього дієсловом karati (або навпаки) пов'язане з koriti «корити». Чеське слово - від karre «візок», яке з лат. carrus «віз». Отже, омоніми утворені випадковим збігом, а саме - запозичення з різних мов.
Клапоть (укр.) «відрізана чи відірвана частина тканини, шкіри та ін.» - klapot (чеськ.) «стукіт, цокання». Укр. слово - з праслов. *klapъtъ «кавалок», споріднене з лит. kalpa «поріг». Чеське слово - звуконаслідувального характеру, суміжне з нім. klappe і англ. clap. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення з різних мов).
Кулак (укр.) «кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями» - kulak (чеськ.) «куркуль». Укр. слово - очевидно, пов'язане з кулитися; можливо походить від тюрк. *qualq, пов'язаного з qol «рука». Чеське слово - з рос. кулак. Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом, а саме - запозичення з різних мов, однак, можливо, що у корені лежить і спільна етимологія.
Луза (укр.) «один з шести отворів по краях більярдного стола» - luza (чеськ.) «сірома, голота, набрід». Укр. слово - запозичення з польської мови, походить від франц. blouze «заглиблення (у більярді, у грі в лапту)», що не має певної етимології. В чеській мові - точна етимологія не зрозуміла. Можливо, прийшле з середьнонім. lфs «вільний, голий, позбавлений всього». Отже, омонімія - випадковим збігом (запозичення з різних мов).
Небо (укр.) ім. «повітряний простір у формі купола над землею» - nebo (чеськ.) спол. «або». Укр. слово - від праслов. nebo(*nebos), споріднене з дінд. nabhah «туман, хмара, повітряний простір, небо». Чеське слово - власне чеське, скоріш за все утворилося з ne і bo, які наявні і в інших мовах у значенні «або». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення з різних мов). Як бачимо, значення різне настільки, що слова мають приналежність до різних частин мови - самостійної і службової (іменник і сполучник).
Посада (укр.) «службове становище» - posada (чеськ.) «кошик, клітка». Укр.слово - запозичене з польської мови posada «посада (заст..) становище, фундамент», пов'язане з sadzic «садити». Чеське слово - з праслов. *saditi (від *sesti) «сісти». Отже, омонімія випадкова - слова запозичені з різних мов.
Ціп (укр.) «с/г знаряддя» - cip (чеськ.) «ріг; клин». Укр. слово - припускається спорідненість з лат. scоpiф «знаряддя для молотьби». Чеське слово - споріднене з англ. pike «вістря». Отже, омонімія випадкова, зумовлена запозиченням слів з різних мов.
Чарка (укр.) «посудина для пиття міцних напоїв» - carka (чеськ.) «риска, кома, знак довготи». Укр. слово - скоріш за все, запозичення з тюркських мов; тат. cara «велика чашка», монг. cara,cara «металева миска». Чеське слово - пов'язане з cary, carovat «чарувати», яке взято з праслов. *carovati, carati. Отже, омонімія - випадковий збіг (запозичення слів з різних мов).
Чесно (укр.) присл. до «чесний (який відзначається високими моральними якостями)» - cesno (чеськ.) ім. «вічко, льоток (вулика)». Укр.слово - від праслов.*cьstь, пов'язане з праслов.*cьsti, cisti «читати, лічити, рахувати; шанувати». Чеське слово - пов'язане з cesat як і cesnek, йдеться про якесь «збирання» (rozcisnute). Отже, омонімія внаслідок випадкового збігу (запозичення з різних мов).
Чумак (укр.) «В Україні - торговець сіллю, рибою та іншими товарами, що перевозив їх на волах» - cumak (чеськ.) «морда, писок, ніс, рило». Укр. слово - етимологія не зовсім ясна, вважається запозиченим з тюркських мов (тур. comak «булава, ціпок» або cumakdar «той, хто носить булаву»). Чеське слово - пов'язане з cumeti «лежати, сидіти навпочіпки». Експресивний вираз. Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення слів з різних мов).
2. Міжмовні омоніми, утворені в результаті запозичень різних слів з однієї мови.
Брат (укр.) ім. «син у відношенні до інших дітей одних батьків» - brat (чеськ.) дієсл. - «схоплювати руками або знаряддям». Укр. слово - з праслов. *bratrъ, bratъ. Чеське слово - з прас лов. *bьrati. Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу, а саме - запозичення різних слів з однієї мови. До того ж вони мають приналежність до різних частин мови - іменника і дієслова.
Вогонь (укр.) «полум'я» - ohon (чеськ.) «хвіст». Укр слово - від праслов. *ogn(j)ь, споріднене з лит. ugnis «вогонь». Чеське слово - від ohanet (se) «махати», яке від hnat «гнати» (від праслов. *gъnati). Отже, дані омоніми утворилися через випадковий збіг (запозичення різних слів з однієї мови).
Гарант (укр.) «той, хто дає гарантію» - harant (чеськ.) «шибайголова, паливода». Укр. слово - запозичене з нім або франц. мови; нім. garantie походить від франц. garantie, пов'язаного з garant «поручитель». Чеське слово - точна етимологія невідома; можливо пов'язане з іменем Harant, яке з нім. Herrand. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення різних слів з однієї мови).
Запас (укр.) «те, що заготовлено заздалегідь, збереження» - zapas (чеськ.) «змагання, боротьба, бій». Укр. слово - утворене з префікса за- і кореня пас-, наявного у дієслові пасти. Чеське слово - утворене зі словосполучення jiti za pasy>zapasy,тобто «боротьба, при якій суперники мало один одного повалити на спину, тримаючи за пояс». Отже, омоніми утворені випадковим збігом.(запозичення різних слів з однієї мови).
Кров (укр.) «червона рідина, що циркулює по тілу людини» - krov (чеськ.) «крокви; дах; стріха». Укр. слово - від прасолов. *kry споріднене з лит. kraыjas «кров». Чеське слово - від праслов. *krovъ з індоєвр. *krou-, що споріднене з *kryti «те, що криє». Отже, омонімія обумовлена випадковим збігом, а саме - запозичення різних слів з однієї мови.
Курка (укр.) «свійська птиця» - kurka (чеськ.) «скоринка». Укр. слово - від праслов. *kurъ, утворене за допомогою суфікса -r- від звуконаслідувального вигуку *ku або *kur. Чеське слово - від праслов. *kora, пов'язане з лат. corium «шкіра» та ін. Отже, омонімія - випадковий збіг (запозичення різних слів з однієї мови).
Лід (укр.) «замерзла вода у твердому стані» - lid (чеськ.) «народ; люди». Укр. слово - від праслов. *ledъ «замерзла вода», споріднене з лит. ledыs «лід». Чеське слово - від праслов. *l'udь, має відповідники в лит. liadis «люди». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом, а саме - запозичення різних слів з однієї мови.
Мілька (укр.) «маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри» - mylka (чеськ.) «помилка, хиба». Укр. слово - похідне утворення від мілкий «малий, дрібний». Чеське слово - етимологія не повністю ясна, можливо від праслов. *myliti (se). Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення різних слів з однієї мови).
Оса (укр.) «комаха» - osa (чеськ.) «вісь, суть». Укр. слово - з праслов. *osa (<*opsa) - споріднене з лит. vapsa. Чеське слово - від праслов. *оsь, суміжне з лит. asis. Отже, омоніми утворені випадково, шляхом запозичення двох слів з однієї мови.
Старість (укр.) «період життя після зрілості» - starost «турбота, хлопіт». Омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення з однієї мови різних слів): укр. слово - від праслов. *starъ-jъ «старий, давній»; споріднене з лит. storas «товстий, об'ємистий». Чеське слово - з праслов. *starati (se) «трапити (ся)», споріднене з лит. starinti «важче робити».
Свинка (укр.) «зменш.-пестл. до «свиня» - svinka (чеськ.) «мокриця». Укр. слово - з праслов. *svinъja, можливо з давнішого *svini (жін. рід), похідного від прикметника svinъ «свинячий». Чеське слово - від слова vinout «звитися», утворене від праслов. *viti «вити». Отже, омонімія є випадковою (запозичення різних слів з однієї мови).
Отже, розглянувши 80 чесько-українських міжмовних омонімів з точки зору походження і семантики і класифікувавши їх в залежності від виникнення, ми отримали такі результати: 41 омонім етимологічно зумовлений, тобто слова і з чеської, і з української мови мають спільне походження (сходять до праслов'янської мови); 8 омонімів утворилися в результаті розходження значення при запозичені з іншої мови (німецької, французької тощо); 31 омонім утворено завдяки випадковому збігу (20 - шляхом запозичення схожих слів з різних мов і 11 - шляхом запозичення двох різних слів з однієї мови). Отримані дані проілюстровано діаграмою.
Діаграма кількісного співвіднесення досліджуваних омонімів
Таким чином, наше припущення про перевагу кількості етимологічно зумовлених омонімів над омонімами, утвореними іншими шляхами, базоване на поглядах чеського мовознавця Й. Влчека, підтверджене: з-поміж 80 чесько-українських пар омонімів більше половини мають спільне походження, тоді як друга половина поділяється за способом творення на три менш численні групи.
Висновки
Кожна розвинена мова є самостійною і неповторною, вона має свою писемність і традиції, але жодна не може уникнути проникнення у неї певних елементів інших мов. Взаємовплив мов у області лексики призводить до виникнення такого явища як міжмовна омонімія. Найбільш стисло - це збіг графічної форми чи/та звучання слів з різних мов, відмінних за значенням.
У процесі дослідницької роботи було здійснено теоретичний огляд існуючих мовознавчих праць, на основі якого можна зробити висновок, що чесько-українська міжмовна омонімія може позиціонуватися як самостійне, автономне явище лексико-семантичної системи, що відображає становлення історично спільної, успадкованої частини слів двох мов або є результатом їх тісного контактування на певному етапі.
Аналіз явища чесько-української міжмовної омонімії на прикладі відібраних омонімів з точки зору походження і семантики був метою даної роботи. У своєму дослідженні ми керувалися, перш за все, поглядами на явище омонімії чеського мовознавця Й. Влчека, котрий пояснював виникнення міжмовних омонімів динамічним розвитком слів, які колись мали спільне значення і в яких згодом відбулися певні семантичні зміни. Розвиваючи думку лінгвіста, ми встановили й інші причини виникнення міжмовних омонімів з погляду походження і семантики, а саме - запозичень (декількох видів). Сутність дослідження полягала у перевірці кількісного співвіднесення омонімів, утворених першим і другим шляхами. Методом суцільної вибірки ми обрали 80 чесько-українських міжмовних омонімів з двомовного словника, здійснили аналіз цих слів з точки зору етимології та семантики, і в залежності від причин виникнення класифікували «фальшивих друзів перекладача» за групами і підгрупами:
- етимологічно зумовлені омоніми (у цю групу потрапляє найбільша кількість омонімічних пар, отже, нашу теорію доведено);
- омоніми, зумовлені розходженням у значеннях слів при запозиченні з однієї мови;
- омоніми, утворені в результаті випадкових співпадінь (запозичення подібних слів з різних мов та запозичення різних слів з однієї мови).
Наша робота може бути корисною для подальших досліджень міжмовної омонімії як взагалі, так і з етимологічно-семантичної точки зору; для використання у інших працях, для укладань словників чесько-українських міжмовних омонімів тощо.
Список використаних джерел
1. Акуленко В.В.О ложных друзьях переводчика. М., 1969г. - 14стр.
2. Бодик О.П., Рудакова Т.М. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія : Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 414 с.
3. Будагов Р.А. История слов в истории общества. Москва: Просвещение, 1971.
4. Будагов Р. Ложные друзья переводчика. - М., 1974.
5. Булаховський Л.А. З життя омонімів // Збірник наукових праць. У 4-х т. Київ, 1978.
6. Булаховский Л.А. Омонімія в слов'янських мовах. Вибрані праці. Славістика. Російська мова. Київ: Наукова думка, 1978, Т.3, с. 320-329.
7. Влчек Й. Чешско-русские омонимы - высшая стадия лексической интерференции // Болгарская русистика. - София, 1975.
8. Гольцекер Ю.П. Некоторые особенности перевода с родственных языков/ Ю.П.Гольцекер // Славянская филология. Л., 1975. Вып. 3.
9. Готлиб К.Г.М. Междуязычные аналогизмы французского происхождения в немецком и русском языках. Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. Кемерово, 1966.
10. Дубичинский В.В. Лексические параллели в лексикографической практике. Современные проблемы лексикографии. Харьков, 1992.
11. Заславська Н.В. Обережно: міжмовні омоніми // Культура слова. Вип.28 - К.: Наукова думка, 1985. - С. 77-80.
12. Илиевская К. Славянская межъязыковая омонимия и полисемия - мост или препятствие на пути к взаимопониманию // Филологические заметки. Вып. 4. Пермь-Скопье-Любляна, 2006. С. 206-217.
13. Кіцила Лідія. Деякі Теоретичні проблеми дослідження омонімії вслов'янському мовознавстві // Проблеми слов'янознавства / Л. Кіцила,2000. - Вип. 51. - С. 159-166.
14. Лобковская Л.П. О понятии межъязыковой омонимии(к проблеме термина «ложные друзья переводчика») // Вестник челябинского государственного университета. 2012.Филология. Искусствоведение. № 20 (274). - Вып. 67. - С. 79-87.
15. Маулер Ф.И. Грамматическая омонимия в современном английском языке. Ростов, 1983.
16. Мосягин А. А. Межъязыковая омонимия как проблема трансформации авторской картины мира при переводе. Автореферат. Екатеринбург, 1999 г.
17. Муравьев, В. Л. Faux amis, или «Ложные друзья переводчика». М. : Просвещение, 1969. 48 с.
18. Пражский лингвистический кружок. Сб.статей. М., 1967.
19. Рильський М.Ф. Мистецтво перекладу. Київ: Рад. Письменник, 1956.
20. Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях: розмовник / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Слов'янський ін-т Чеської Академії наук. - К. : Довіра, 2002. - 477 с.
21. Федорчук Е.В. Межъязыковая омонимия и паронимия в близкородственных язиках: на материале русского и украинского языков. Автореферат диссертации. Москва, 2001 г.
22. Шидловский А. Лингвистические проблемы перевода на белорусский язык. - Мн., 1978.
23. Юзвяк Ірина. Проблема українсько-турецької омонімії в лінгводидактичному аспекті. Статья. 4 стр.Источник: Теорія і практика викладання української мови як іноземної. 2008. Вип. 3. С. 219-222.
24. K?ssler M., Derocquigny J. Les faux amis ou Les pieges du vocabulaire anglais, Paris, 1928.
25. Denisa Navratilova. Ukrajinsko-ceska mezijazykova homonymie a paronymie (na materialu substantiv). Bakalarska diplomova prace. Брно, 2011 р. Автореферат.
26. Vlcek Josef. K problematice rusko-ceske hamonymie // Acta Universitatis carolinaePhilologica 3 Slavia Pragensia IY. - 1962.
27. Duchacek Otto. O vzajemnem vlivu tvaru a vyznamu slov. Praha, 1953.
28. Forman M. Homonyma // Rusky jazyk. Casopis pro vyucovani rustine na ceskoslovenskych skolach. Rocnik V1, N 8, 1956.
29. Tesitelova Marie. O morfologicke homonymii v cestine. Rozpravy Ceskoslovenske Akademie ved. Rocnik 76 - sesit 8. Praha, 1966.
30. Rejzek 2001 - Rejzek J. Cesky etymologicky slovnik. Praha, 2001.
Додаток
|
А Антикваріат Предмети мистецтва минулого, цінні як пам'ятки старовини, а водночас придатні до повсякденного вжитку. Магазин скуповує антикваріат для реставрації. Б Балон Оболонка з повітрям чи газом, легшим за повітря; Посудина, в якій зберігають, перевозять газ або рідину. Задля безпеки купив собі газовий балон. Банка Скляна, металева, пластикова посудина переважно циліндричної форми. Банка з рідиною. Батіг Пристрій з ремінців на держаку підганяти коней, волів, худобу Батіг на коня. Блимати Світитися тьмяним нерівним світлом; кидати погляди, поглядати. Лампочка постійно блимає. Балетка Легкі туфлі без підборів. Вона купила нові балетки. Брат (ім.) Син у відношенні до інших дітей одних батьків. Поїхали з братом до лісу. |
Antikvariat Букіністичний магазин. Nabizime veskery antikvarsky sortiment - beletrii, odborne knihy, sberatelske predmety i graficke listy - to vse za velmi priznive ceny. Balon Повітряна куля, аеростат. Cena vyhlidkoveho letu balonem se lisi podle poctu osob v kosi balonu, typu letu a lokality pozadovaneho letu. Banka Банк, фонд. Komercni banka poskytuje financni produkty a sluzby pro obcany. Batoh Рюкзак, ранець. Siroky vyber skolnich batohu pro deti, studentskych batohu a batohu pro volny cas. Bloumat Блукати, роздивлятися. Bloumat po neznamym pobrezi. Baletka Балерина. Baletka tancovala na scene. Brat (дієсл.) Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. BMW bude brat hybridni techniku od Toyoty. |
|
|
Бухта Невелика частина моря, затоки, озера, водосховища, відокремлена від відкритих вод з трьох боків частинами суші. В бухті був повний штиль. Булка Хліб з білого пшеничного борошна. Булка була ще гарячою, щойно з печі. Буряк Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Восени збираємо буряки. Бидло збірн., розм. Свійська рогата худоба; перен. Дурна, безкультурна людина Ах ти, скотина, бидло! Пан бере шори, щоб занести на місце. В Вигода Те, що має добрі наслідки, несе прибуток; користь. Вигода для студентів. Вогонь Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. Вогонь затріпотів на вітру. Г Гаяти Затримувати когось довше, ніж треба; втрачати. Давайте не будемо гаяти час. Гарант Той, хто гарантує, дає гарантію за свої дії чи за когось. Гарант якості. |
Buchta Солодкий пиріжок; перен. стусан; тюхтій, телепень. Jednoduchy recept na nadychanou pudinkovou buchtu se smetanou a skorici. Bulka Пухирець, гулька. Moje mala 21 mesicu ma uz nekolik dni na brisku nad pupikem malou bulku. Burak Розм.. арахіс. Buraky neboli arasidy pochazeji z podzemnice olejne. Bydlo Життя, буденність. Politici prijdou o dobre bydlo. Vyhoda Перевага. Financni vyhoda. Ohon Хвіст. Vedci objevili hvezdu, ktera ma ohon jako kometa. Hajat Спатки, спати. Byla jsem zvykla hajat do 8-9h, a ted musim vstavat v 3:45. Harant Паливода, шибайголова. Mladej harant v saline vychvaloval vladu. |
|
|
Голка Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Впустила голку на підлогу. Гостинець Якась річ або ласощі, які звичайно привозять, приносять або передають звідки-небудь як подарунок. Привеземо з Москви гостинців. Гуска Великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака. Гуска боляче щипалася. Д Давка В юрбі - тиск, штовханина, товкотнеча. У черзі була сильна давка. Дитинство Період життя у дитячому віці. Кожний пам'ятає своє дитинство. Діловий Який стосується суті справи; має практичне значення. Ділові дискусії -- це закономірно. Домовина Спеціально зроблена скриня, в якій ховають покійника. Труна. Замовили дубову домовину. Доза Певна кількість будь-чого; певна кількість ліків, яка призначається хворому й зумовлює той чи інший ефект. Не можна перевищувати прописану лікарем дозу ліків. |
Holka Дівчинка; дочка; дорогенька. Holka modrooka nesedavej u potoka, holka modrooka nesedavej tam. Hostinec Корчма, трактир, паб, готель. Pokud hledate dobrou mistni kuchyni, vse najdete u nas v hostinci na Haskove a v restauraci Roky. Houska Булочка, білий хліб. Vonave domaci rohliky a housky jako malovane. Davka Порція, доза, пайок; платіж, внесок. Bojova davka potravin. Detinstvi Хлоп'яцтво. Mohu to povazovat za detinstvi, vandalismus atd. Dilovy Cкладений. Dilovy nuz. Domovina Батьківщина, вітчизна. Cesta na Domovinu Doza Скринька. Doza na tabak. |
|
|
Ж Жилетка Вид жіночої одежі без рукавів, яку одягають на блузку або сукню. Вид чоловічої одежі без коміра та рукавів, яку одягають під піджак чи інший верхній одяг. Жилетка була прикрашена вишитими квітами. Живіт Середня частина тіла людини, тварини; черево. Плаский живіт. Жупан Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти. Жупан робив пана ще товстішим. З Зажиток Достаток, заможність. Вона жила в зажитку. Зацілувати Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін. (надміру) Зацілувати до смерті. Заклад Установа. Організація, що відає якоюсь галуззю народного господарства, торгівлі, науки, культури і працює в цій галузі. Освітні заклади у нашому селі. Закусити Затиснути, стиснути зубами що-небудь. Закусив мотузку, аби не впала. |
Ziletka Бритва, лезо. Cely zivot se holim ziletkou a nesetrim na nich. Zivot Життя; рух, існування. Vitame Vas na strankach obcanskeho sdruzeni Zivot bez zavislosti. Zupan Халат. Prodej zupanu bavlnenych i satenovych. Zazitek Враження, які отримала людина. Zazitky z Krymu. Zacelovat Лагодити, ремонтувати; лікувати, загоювати. Rakytnikovy extrakt pomaha zacelovat drobnejsi ranky. Zaklad Фундамент; підґрунтя, основа. Vymerovaci zaklad pro pojistne na socialni pojisteni si OSVC urcuje sama, ale musi dodrzet urcite podminky. Zakusit Звідати; пережити. Diky krasnejsimu usmevu budete moci zakusit sebeuctu a sebejistotu, ktere jste nikdy drive nezazili. |
|
|
Запас Те, що заготовлено заздалегідь; збереження. На зиму робили запаси сіна. Запах Властивість предметів, речовин діяти на органи нюху. Запах парфумів. Здатний Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином. Він точно здатний на це. Зцілити Вилікувати, позбавити хвороби Аби ж тільки сина можна було зцілити. К Кара Суворе покарання, відплата за що-небудь. За свою провину отримав найсуворішу кару. Клапоть Відрізана або відірвана частина тканини, шкіри, паперу тощо; обривок. Клапоть паперу. Клопіт (ім.) Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. Мали неабиякий клопіт з тим телям. Кров Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Впав так, що йому потекла кров з носа. |
Zapas Змагання; боротьба, бій. Basketbaliste Washingtonu prohrali i jedenacty zapas v nove sezone NBA. Zapach Неприємний запах. Zapach odpadku. Zdatny Сильний, дужий; діловий, здібний. Neuveritelne rychle dokaze vytvorit vazu jeden zdatny recky keramik. Scelit Об'єднати; залатати. Jak scelit zlomene srdce? Kara Ручний візок; таратайка. Kara byla stara a spatna. Klapot Стукіт, цокання. Klapot konskych kopyt. Klopit (дієсл.) Перевертати; опускати. Hoglova rakouska obuv donuti klopit oci k zemi. Krov Крокви; дах, стріха. Drevene krovy. |
|
|
Кулак Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. Битися навкулачки. Курка Свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць; самка півня. Курка втекла з двору. Л Лід Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Крихкий лід. Луза Один із шести отворів із сітчастими мішечками, що знаходяться по краях більярдного стола. Він загнав шар в лузу. М Мілька Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри. Народжена мілька. Модрина Рослина родини соснових з м'якою хвоєю, що на зиму опадає. Модрина європейська. Н Нагляд Дія за значенням наглядати (Пильнувати, слідкувати за ким-, чим-небудь для контролю, забезпечення порядку і т. ін.). Малі діти мають весь час бути під наглядом дорослих. Напад Дії, часом збройні, з метою загарбати щось, агресія, короткочасний наліт. На директора фірми скоєно збройний напад. |
Kulak Куркуль. Stalin naridil provest „likvidaci kulaku jako tridy“. Kurka Скоринка, кірочка. Kurka chleba. Lid Народ; люди. Venkovsky lid. Luza Сірома, голота, набрід. Lstiva luza. Mylka Помилка, хиба. To byla mylka. Modrina Синець, кровопідтік. Modrina na stehne. Nahled Думка, погляд. Pred samotnym tiskem si nejprve vzdy prohlednete tiskovy nahled. Napad Раптова думка, ідея. Napady pro kreativni tvorbu zamerene na tradicni i moderni vytvarne techniky. |
|
|
Небо (ім.) Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола. Сьогодні все небо в хмарах. О Опікати Піклуватися про кого-, що-небудь, доглядати когось. Мати завжди його опікала. Оса Комаха. До хати залетіла оса. Осуд Вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь. Вся околиця показала йому свій осуд. Овочі Соковиті частини трав'янистих рослин, що споживаються людиною в свіжому або переробленому вигляді. На городі стиглі овочі. П Плітка Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір. По селу розповсюджувалися плітки. Поганка Отруйний гриб групи пластинчастих, роду мухоморів. Гляди не зірви поганку. Порада Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті Маю гарну пораду від батька. |
Nebo (спол.) Або. Neni na to ale zadny zakon nebo pravidlo. Opekat Обсмажувати, підсмажувати. Co opekat na ohni? Osa Вісь; суть. Аktivitа v ramci horizontalni osy. Osud Доля, талан, фатум. Zmen muj osud. Ovoce Фрукти. Zabyvame se predevsim importem a exportem ovoce a zeleniny. Pletka Женихання, залицяння; інтрига. Milostne a politicke pletky kolem ceskeho trunu. Pohanka Гречана крупа, каша. Pohanka - zdrave jidlo nasich babicek. Porada Нарада. Porada zastupcu mladeze. |
|
|
Посада Службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків. На цій посаді я досягну успіху. Послання Твip у фоpмi листа або звершення. Сподіваюся, що він отримав моє послання. Послуга Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому. Зроби мені таку послугу. Р Родичі Ті, хто перебувають у родовій спорідненості з ким-небудь. На день народження приїхали усі родичі. Розпуста Аморальний спосіб життя, розпущеність, блудство. Головне для слуг Ватикану -- не віра, а гроші, лакомство, розпуста. Рихлий Крихкий або розсипчастий. Гірська порода виявилася рихлою. С Селянка Жителька села. Селянка вдосвіта доїла корову. Складний Важкий для розуміння, вирішення, здійснення. Ці приклади занадто складні. Спокійний Тихий, лагідний, врівноважений. Хлопець ріс напрочуд спокійним. Стан Обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами. В такому стані його не можна пускати на вулицю. Старість Період життя, що наступає після зрілості і характеризується поступовим послабленням діяльності організму; Старість - не радість. Свинка Зменш.-пестл. до «свиня». З хліву вибігла маленька свинка. Т Труп Мертве тіло людини або тварини. Під мостом знайшли труп невідомого мешканця міста. Тушити Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Скоріше затуши вогнище, поки воно не розрослося. Х Халупа Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Доводилося жити у халупі. Худий Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. З подорожі повернувся худим як тріска. Худоба Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Виведемо худобу на пасовисько. |
Posada Кошик, клітка. Prodam posadu na prase. Poslani Місія. Poslani je neco, co u rady ceskych firem budete hledat jen marne. Posluha Працівник, служник. Posluha hotelu. Rodice Батьки. Kurzy pro rodice, manzele a partnery. Rozpusta Пустун, шибеник; бешкетниця. Ten chlapec opravdu rozpusta. Rychly Швидкий, скорий. Rychly a bezpecny webovy prohlizec. Selanka Ідилія. Anglicka selanka s tragickymi dusledky. Skladny Місткий, ємний. Skladny pohodlny sportovni polohovaci kocarek. Spokojeny Задоволений, вдоволений. Spokojeny zakaznik = spokojeny pracovnik. Stan Намет, шатро. Stan porada tradicni stanovy tabor na taboristi u Humpolce pro deti od 6 do 15 let. Starost Турбота, хлопіт Nase deti - radost i starost. Svinka Мокриця Svinka obecnama zplostele, na hrbetni strane mirne vyklenute telo. Trup Тулуб; фюзеляж; корпус. Desitky novych Boeingu 787 mohou mit vadny trup. Tusit Передчувати; припускати. Teaser na polsky video Grey Area dava tusit, ze bude na co koukat! Chalupa Дача, хатина. Chaty a chalupy k pronajmuti, pronajem chat a chalup. Chudy Бідний. Ve Francii vypukla slovni valka mezi chudymi a bohatymi. Chudoba Бідність, убогість. Chudoba dohlanala matku v Indii k prodeji svych dcerek. |
|
|
Хитрий Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. Чолов'яга був хитрий, всюди шукав для себе вигоди. Ціпеніти Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.) Так і заціпеніла від жаху. Ціп Просте сільськогосподарське знаряддя для обмолоту зернових культур. Купив новий ціп для молотьби. Чарка Посудина для пиття міцних напоїв, маленька чара, що інколи має піддон або кулевидну ніжку. Не розбий нової чарки. Черствий Який став твердим, несвіжим, засох (про хліб, борошняні вироби) Цей хліб вже зовсім черствий. Червень Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. В червні поїдемо на море. Чесно (присл.) Присл. до чесний. (Який відзначається високими моральними якостями) Я чесно нічого не крав. Чумак В Україні в XV--XIX ст. -- візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари. Чумаки поверталися додому. Я Ягода Соковитий, невеликого розміру плід трав'яних та кущових рослин. Підемо в ліс по ягоди. |
Chytry Розумний; дотепний. Chytry hracky pro chytry deti. Cepenet Дохнути, здихати. Zacinas cepenet, mel bys chodit na slunicko a cerstvy vzduch. Cip Ріг; клин. Stredoveka kapuce s cipy. Carka Риска; кома; знак довготи. Zakladni pravidlo rika, ze carka pred «a» se nepise, jestlize jde o slucovaci spojeni. Cerstvy Свіжий. Smazeny cerstvy syr s ochucenym medem. Cerven Червоний колір, багрянець; червона фарба. Cervena je vyrazem zivotni sily. Cesno(ім.) Вічко, льоток (вулика). Cesno- otvor v predni stene ulu, kterym vcely vyletaji a vraceji se. Cumak Морда, писок, ніс; рило, мармиза, пика. Uz nekolik tydnu ma teply cumak a pes by mel mit spravne studeny. Jahoda Суниця, полуниця. Jahody si u nas muzete sami nasbirat, a ziskat tak nizsi cenu, nebo si je rovnou zakoupit v pripravenych kosicich. |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження поняття міжмовної омонімії та псевдоінтернаціоналізмів. Аналіз класифікації та джерел виникнення міжмовного явища "фальшиві друзі перекладача". Основні способи та специфіка їх перекладу. Огляд особливостей перекладу статей нафтогазової сфери.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 10.06.2015Традиційні та прикладні аспекти вивчення та розв’язання лексико-граматичної омонімії неособової форми англійського дієслова Рarticiple II. Особливості кодування Participle II у корпусах текстів. Тестування програми зняття омонімії форм Participle.
дипломная работа [377,6 K], добавлен 16.09.2014Лексичне значення слова. Явище омонімії у сучасній українській мові. Слова індоєвропейського походження. Перифрази та евфемізми як різновиди синонімів. Синтаксичні функції фразеологічних одиниць. Предмет та завдання лексикографії. Типи словників.
курс лекций [90,5 K], добавлен 03.09.2013Сучасні слов'янські народи та їхня етнічна спорідненість. Етнічна близькість слов'ян. Класифікація слов'янських мов. Походження і розвиток мови. Мови класифікують за генеалогічними зв'язками, типом організації і суспільним статусом, поширеністю.
лекция [49,5 K], добавлен 17.12.2008Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.
дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010Огляд проблеми багатозначності англійської мови. Морфологічний та синтаксичний аналіз тексту. Правила контекстного аналізу, які дозволяють зняти морфологічну омонімію. Коротка характеристика головних особливостей алгоритму прихованої Марківської моделі.
курсовая работа [119,3 K], добавлен 06.06.2013Причини та умови появи слов'янської писемності. Коротка характеристика діяльності Кирила та Мефодія. Фундамент літературно-письмових мов південних слов'ян. Кирилиця та глаголиця як найдавніші пам'ятки. Шлях від кирилиці до російського цивільного шрифту.
реферат [30,4 K], добавлен 17.11.2013Поняття і типологія значення слова. Сутність і види омонімії та полісемії. Поняття "публіцистичний стиль" та його складових. Різноманіття лексико-семантичних варіантів в англійській мові, їх типологізація. Дослідження залежності значення від дистрибуції.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 11.01.2011Усебічне розкриття поглядів європейських мовознавців XIX–XX ст. на питання теорії мовного субстрату, внесок лінгвістів у розробку субстратної моделі генезису й еволюції мов. Основні етапи розвитку загальної теорії субстрату в європейському мовознавстві.
автореферат [76,7 K], добавлен 11.04.2009Наукове трактування понять "лексичне значення" та "полісемія". Способи виникнення полісемії в системі лексикології. Виявлення основного значення слова. Співвідношення лінгвістичних понять полісемія та омонімія. Вживання полісемії в різних аспектах мови.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.03.2011
