Комунікативно-прагматичні і мовні особливості мовленнєвого жанру втішання

Висновки

комунікативний лінгвістика дискурс утішання

Комунікативна лінгвістика -- напрям сучасного мовознавства, що досліджує загальні закони спілкування людей за допомогою природної мови, організацію засобів мовного коду та інших знакових систем у процесах комунікативної взаємодії особистостей, вплив на засоби мови психічних, соціальних, когнітивних, культурних та інших чинників, а також різноманітних ситуативних складових комунікації. Однією із категорій комунікації є мовленнєвий жанр.

Всі галузі діяльності людини пов'язані з використанням мови. Цілком зрозуміло, що характер і форми цього використання такі ж різноманітні, як і галузі людської діяльності. Використання мови здійснюється у формі одиничних конкретних висловлювань (усних і письмових) кожної людини. Ці висловлювання відображають специфічні умови і цілі мовлення не тільки своїм змістом і мовним стилем, а перш за все - композиційною будовою. Всі ці три моменти - тематичний склад, стиль і композиційна побудова - нерозривно пов'язані у висловлюванні і однаково визначаються специфікою певної сфери спілкування. Кожне окреме висловлювання є індивідуальним, але кожна сфера використання мови виробила свої відносно стійкі типи таких висловлювань, які називають мовленнєвими жанрами. Таку думку щодо визначення мовленнєвих жанрів висловив відомий російський філолог Михайло Бахтін у праці „Проблемы речевых жанров”.

Отже, мовленнєвий жанр - це складна єдність змісту, стилю і композиції, а також низки позамовних чинників (перш за все соціальних). Сам процес спілкування деякими авторами витлумачується як послідовний перехід від одного МЖ до іншого. У комунікативній перспективі МЖ постають як закріплені у суспільному обігу схеми мовленнєвих дій, прийняті в певних ситуаціях і призначені для передачі певного змісту типові способи побудови мовлення, моделі міжособистісного спілкування, важливою складовою яких виступає інтенціональність.

Дослідивши комунікативну структуру мовленнєвого жанру втішання на прикладі англійських та українських творів, ми можемо зробити висновки, що втішання використовується в різних сферах життя людей та є невід'ємною частиною вираження емоцій мовця щодо перипетій у житті реципієнта.

Мовленнєвий жанр втішання найчастіше реалізується не як цілісна одиниця, а як окремі її комунікативні складові. Здебільшого вони пов'язані із різними тактиками втілення загальної дискурсивної стратегії адресанта.

Перспективи дослідження, на наш погляд, полягають у визначенні особливостей вербалізації аспекту утішання в залежності від вікової та соціальної групи учасників дискурсу.

Список використаної літератури

1. Рузина М.С., Кольцова М.М. Ребенок учится говорить. - М.:У-ФАКТОРИЯ, 2006. - 300с.

2. Детская речь: психолингвистические исследования. //Сборник статей / Отв. ред. Т.Н. Ушакова и Н.В. Уфимцева. - М.:ПЕР СЭ, 2001. - 224 с.

3. Бігарі А.А. Емотивна аргументація у дискурсі сімейного спілкування // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. Наук. ім.. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2000.- С. 30-39.

4. Солощук Л.В.Вербальні і невербальні компоненти комунікації в англомовному дискурсі. - Харків: Константа, 2006. - 300 с.

5. Tague I.H. Love, Honor, and Oberdience: Fashionable Women and the Discourse of Marriage in the Early Eighteenth Century// The Journal of British Studies. - 2001. - № 1, Vol.40.- P. 76-106.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Під ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь ВІФ "Перун", 2004. - 1440с.

7. Galben Raisa. Analiza semantico-functionala a verbelor causative in limba Romana: Autoreferat al tezei de doctor in filologie. - Chisinau, 2006.

8. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології. - К.:Академія, 2006.- 248с.

9. Dickens M. The Winds of Heaven. - London: Penguin Books, 1977.- 240 p.

10. Maugham W.S. The Theatre. - Vinnizja: Nova Knyga, 2002. - 312p.

11. Stirling J.The Spoiled Earth. London: Pan Books,1977. - 480 p.

12. Stolz M.The Noonday Friends. New York: Harper Collins, 1990. - 184 p.

13. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990.

14. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров // Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М., 1886.

15. Бацевич Ф.С. Текст, дискурс, речевой жанр: соотношение понятий // Вісник Харківського національного університету. №520: Серія Філологія. Вип.33. - Харків, 2001.

16. Дементьев В.В. Изучение речевых жанров: обзор работ в современной русистике // Вопросы языкознания. - 1997. - №1.

17. Селшанова О О Актуальні напрями сучасної лінгвістики -- К , 1999

18. Степанов Ю.С. Альтернативный мир, Дискурс, Факт и принцип Причинности // Язык и наука конца ХХ века. - М., 1995.

19. Франк Д. Семь грехов прагматики: тезисы о теории речевых актов, анализе речевого общения, лингвистике и риторике // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХVІІ. - М., 1986.

20. Шмелёва Т.В. Речевой жанр: опыт общефилологического осмысления // Collegium. - 1995. - № 1-2.

21. Орлов Г.А. Современная английская речь. - М.: Высшая школа, 1991.- 258с.

22. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен (колективна монографія ) / Ред. І.С. Шевченко. - Харків : Константа, 2005.- 356 с.

23. Усманова А.Р. Дискурсия // Постмодернизм. Энциклопедия. - Мн.:Интерпрессервис,2001.- 565с.

24. Акимова Г.Н. Новое в синтаксисе современного русского языка: Учеб. Пособие. - М.: Высшая школа, 1990. - 168с.

25. Войно-Ясенецкий В.Ф. (Святитель Лука). Проповеди архиепископа Луки: 1946-1948 гг. - Симферополь, 2007. - 157 с.

26. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации. - К.: Брама, 2004. - 336 с.

Размещено на Allbest.ru