Конституційні права і свободи людини і громадянина

Поняття і класифікація конституційних прав і свобод. Особисті права і свободи. Політичні права і свободи. Економічні права і свободи людини і громадянина. Соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина. Основні обов'язки громадян.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.06.2006
Размер файла 41,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медич-не страхування (ст. 49) має кожний мешканець України В Конституції зазначено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безкош-товно: існуюча мережа таких закладів не може бути ско-рочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури й спорту, забезпечує санітарно-епідеміологічне благопо-луччя.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінан-суванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Самостійною групою конституційних прав та свобод людини і громадянина в системі прав та свобод, пере-дбачених Конституцією України, є соціально-культурні права й свободи. У найбільш загальному розумінні ці права за своєю суттю є мірою духовності, яку гарантує особі дер-жава із врахуванням умов життя й діяльності громадян, суспільства і держави.

За своїм змістом культурні права і свободи -- це суб'єктивні права людини в культурній (духовній, ідео-логічній) сфері, це -- певні можливості доступу до ду-ховних здобутків свого народу і всього людства, їх за-своєння, використання й участі у подальшому їх розвит-ку. За чинною Конституцією України до культурних прав і свобод належать:

1) освіта (Статті 43, 51, 53);

2) технічна, художня та наукова творчість (Ст. 54);

3) право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (Ст. 54);

4) право на використання здобутків культури та мистецтва (Статті 11, 54);

Право на освіту (ст. 53) громадян України є своєрід-ним ядром даної групи прав. У сучасних умовах освіта є однією з найважливіших умов всебічного розвитку осо-би і передумовою здійснення багатьох конституційних прав.

Зміст права на освіту в найзагальнішому вигляді ста-новить собою гарантовану можливість громадянинові одержати середню загальну, середню професійну та ви-їду освіту в державних і комунальних учбових закладах.

Так, право на освіту охоплює практично всі основні види освіти. Зокрема, в Конституції зазначається, що держава забезпечує доступність і безкоштовність до-шкільної, повної загальної середньої, позашкільної, про-фесійно-технічної, вищої і післядипломної освіти різних форм навчання. Гарантіями права на освіту є, зокрема, обов'язковість загальної середньої освіти: надання дер-жавних стипендій та пільг учням і студентам; право громадян безкоштовно здобувати вищу освіту в дер-жавних та комунальних навчальних закладах на кон-курсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою, зокрема у відповідних школах або кла-сах, чи на вивчення рідної мови у державних і кому-нальних навчальних закладах або через національні культурні товариства (ст. 53).

Учні та студенти мають право на забезпечення сти-пендіями, гуртожитками у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Післядипломна освіта (одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобу-тої у закладах освіти) здійснюється закладами післяди-пломної освіти (академії, інститути, центри підвищення кваліфікації та ін.) на договірних засадах з підприємст-вами і організаціями із врахуванням державного конт-ракту (замовлення).

Свобода літературної, художньої наукової і технічної творчості (от. 54) має загальний характер, тобто цією свободою володіють усі громадяни, а не тільки особи творчих професій. Хоча творчі починання властиві всім видам праці, але найширше вони втілюються у сфері інтелектуальної, духовної діяльності, тому у ст. 47 Конс-титуції України говориться, зокрема, що свобода твор-чості гарантується захистом інтелектуальної власності громадян, їхніх авторських прав, моральних і матері-альних інтересів, що виникають у зв'язку з різними ви-дами інтелектуальної діяльності: право на результати інтелектуальної, творчої діяльності гарантується, зокре-ма, забороною використовувати або поширювати без згоди авторів результати їх інтелектуальної, творчої ді-яльності, за винятками, встановленими законом. Крім того, держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом. Держава за-безпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає за-ходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які опинилися за її межами (ст. 54).

Право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 54) реалізується за допомогою низки за-конодавчих актів, якими забезпечується право на вибір і зайняття інтелектуальною, творчою діяльністю, а також забезпечуються права інтелектуальної власності, автор-ські права і зв'язані з ними майнові права та моральні інтереси. Об'єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури й мистецтва, винаходи, моделі. промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт та інші здобутки інтелектуальної праці. Ці права гаран-туються тим, що без згоди автора (власника) ніхто не може використовувати їх, крім винятків, визначених за-коном.

З метою захисту своїх прав особа, яка має авторське право, або будь-яку правомочність на твір, для по-свідчення авторства на обнародуваний чи необнародува-ний протягом терміну охорони авторського права твір, може його зареєструвати в офіційних державних реєст-рах. Про реєстрацію прав автора видається свідоцтво.

7. Основні обов'язки громадян України.

У першу чергу, треба підкреслити, що як форма та спосіб організації суспільства, держава несе відповідальність перед своїми громадянами, а також зобов'язана захищати їх, охороняти життя тощо (Статті Конституції 3, 27, 29, 59).

С другого боку, громадяни України теж мають обов'язкі відносно держави та один одного. До основних таких обов'язків належать:

1) захист держави та військова служба (35,65);

2) підтримка громадського порядку та загального миру (Ст. 35, 18, 37);

3) повага національної гідності інших осіб, укріплення дружби між націями та народами України (Ст. 35,37,10);

4) піклування батьків про дітей (Ст. 51);

5) піклування дітей про батьків (Ст. 51)

6) не спричиняти шкоди природі, історико-культурним пам'яткам, та відшкодовувати завдані збитки. (Ст. 66);

7) сплачувати податки і інші збори(Ст. 67);

8) дотримання вимог Конституції, законів України (Ст. 68);

9)шанувати її державні символи(ст.65).)

Обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни проголошується Конституцією України (ст. 65).

Захист своєї Вітчизни є не тільки правовою, а пере-дусім моральною вимогою до кожного громадянина, мо-ральним та загальним обов'язком. Неухильне вико-нання цього обов'язку передбачає захист країни, її населення, матеріальних та духовних цінностей, тери-торіальної цілісності і суверенітету країни. Захист Віт-чизни виражається у забезпеченні оборони й безпеки держави.

Оборона країни досягається за допомогою політич-них, економічних, військових, соціальних, правових та інших заходів. Для оборони країни із застосуванням за-собів збройної боротьби утворюються Збройні Сили та встановлюється військовий обов'язок громадян. Він є конкретним виявленням загального військового обов'яз-ку захищати Вітчизну, але адресований конкретним, ви-значеним законом категоріям громадян. Основною фор-мою виконання військового обов'язку є проходження військової служби. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". На військову службу призиваються громадяни чоловічої статі у визначеному законом віці, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову. Пере-дбачається можливість вступу чоловіків та жінок на вій-ськову службу за контрактом. За ухилення від призову на військову службу встановлена кримінальна відпові-дальність.

Згідно із Законом України від 12 грудня 1997 р. "Про альтернативну (невійськову) службу", формою реалізації військового обов'язку є проходження альтерна-тивної (невійськової) служби, яка є державною службою поза Збройними Силами України чи іншими вій-ськами, що запроваджується замість проходження війсь-кової служби.

Право на альтернативну (невійськову) службу як вид виконання загального військового обов'язку мають гро-мадяни України, які належать до діючих, згідно із зако-нодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та службу в армії.

Обов'язок не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки покладається Конституцією на своїх громадян Статтею 66, виходячи з необхідності духовного відродження Ук-раїни, надійного збереження та розумного використання її духовних цінностей і природних ресурсів.

Цей конституційний обов'язок конкретизований у низці законодавчих актів. Так, Закон України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природ-ного середовища" зобов'язує громадян раціонально ви-користовувати природні ресурси, здійснювати заходи щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливові на стан нав-колишнього природного середовища. Якщо об'єктам природи заподіяна шкода, то розмір її визначається за сучасними таксами відносно об'єктів тваринного світу, лісів; за спеціальними методиками визначення збитків, заподіяних рибному господарству, водним ресурсам, а також внаслідок забруднення атмосферного повітря. В інших випадках розмір збитків визначається за фактич-ними витратами, необхідними для відновлення поруше-ного стану природних ресурсів.

Вимоги щодо охорони пам'яток історії та культури, які належать громадянам та розташовані на землях, на-даних громадянам у користування, а також при здійс-ненні будівельних робіт, веденні розкопок і розвідок па-м'яток археології та щодо інших випадків користування даного роду пам'ятками визначаються Законом України від 13 липня 1978 р. "Про охорону і використання па-м'яток історії та культури". Цей закон встановлює, що особи, які завдали шкоди пам'яткам історії та культури або її охоронній зоні, зобов'язані відновити у поперед-ньому стані пам'ятку або вказану зону, а при неможли-вості цього -- відшкодувати заподіяні збитки.

Чинне законодавство встановлює правило, за яким у разі відмови добровільно відшкодувати збитки, заподіяні порушеннями порядку використання і охорони природ-них ресурсів, пам'яток історії та культури, відповідні спори вирішуються в судовому порядку.

Обов'язок сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом

Одним із конституційних обов'язків громадян Украї-ни є обов'язок кожного сплачувати податки й збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також що-річно подавати до податкових інспекцій за місцем про-живання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67 Конституції).

За допомогою податків держава забезпечує оборо-ноздатність та безпеку громадян, розвиває економіку, освіту, науку, охорону здоров'я в інтересах всього сус-пільства.

Принципи побудови системи оподаткування в Ук-раїні, види податків, зборів та інших обов'язкових пла-тежів, напрями їх зарахування і використання, перелік платників податків та об'єктів оподаткування, а також відповідальність за порушення податкового законодавст-ва, визначаються Законом України "Про систему опо-даткування" (в редакції від 2 лютого 1994 р.).

Прибутковий податок населення сплачує на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 "Про прибутковий податок з громадян". Платникаіі податку є громадяни України, іноземні громадяни і ос би без громадянства.

Види місцевих податків і зборів, що сплачуютьі громадянами, їх розміри та порядок обчислення і на прями використання визначаються Декретом Кабінете Міністрів України від 20 травня 1993 р. "Про місцеві по-датки і збори".

Контроль за дотриманням податкового законодав-ства і правильністю обчислення, повнотою і вчасністю сплати податків, зборів та інших платежів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавст-вом України, здійснюється державними податковими адміністраціями.

На підставі декларацій, документальних перевірок за місцем отриманих доходів податкові органи в разі вста-новлення порушень податкового законодавства вимага-ють їх усунення, а на громадян, винних у неподанні або невчасному поданні декларації про доходи чи включенні до декларацій спотворених даних та в інших випадках порушення податкового законодавства накладають адміністративні стягнення.

Обов'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права й свободи, честь і гідність інших людей

Загальний обов'язок додержуватися Конституції та законів -- одна з передумов формування в Україні пра-вової держави.

Зокрема сформульований обов'язок держави у особі її представників дотримуватися Конституції та законів України у Статті 19. Це має принципове значення для підтримання балансу між державою та суспільством.

А також, закріплений у ст. 68 Конституції загальний обов'язок неухиль-но додержуватися Конституції і законів України, не по-сягати на права й свободи, честь та гідність інших людей тісно пов'язаний з визначенням і поняттям юридичної відповідальності -- особливих, передбачених і врегульо-ваних нормами права відносин між громадянами і дер-жавою, що виникають у разі і внаслідок правопорушен-ня. Головна мета юридичної відповідальності -- охорона правопорядку і правове виховання людей.

Юридична відповідальність може бути (залежно від правопорушення) кримінальною, адміністративною, ци-вільною та дисциплінарною, що передбачається норма-ми відповідного законодавства. При цьому всі види юридичної відповідальності передбачають санкції за пра-вопорушення, а правопорушник зазнає державного при-мусу (позбавлення волі, сплати штрафу, відшкодування збитків тощо).

Висновки.

Розглянувши тему конституційних прав і свобод людини та громадянина можна зробити наступні висновки:

1. Конституційні права, свободи і обов'язки виражають безпосередньо від-носини та зв'язки громадянина й держави, згідно з принципом "Дозволяється все, що не забороняється Законом". Інші норми права регулюють відносини та зв'язки або громадян і органів держави, або громадян і державних та громадсь-ких організацій, або громадян між собою.

2. Вони з”являються не на основі загальних правовід-носин, а безпосередньо з Конституції. При цьому саме Конституція визначає як їх зміст, так і обсяг.

3. Конституційні права, свободи й обов'язки не при-пиняються і не виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не тільки від своїх конституційних обов'язків, а й від своїх конститу-ційних прав і свобод.

4. Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обов'язків для всіх громадян однакові, в той час як суб'єктивні права і юридичні обов'язки різних громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм зміс-том, і за своїм обсягом.

5.Більшість із особистих прав носять абсолютний характер тобто є не лише невід”ємним,ай такими ,що не можуть бути обмеженим.

6. Реальність конституційних прав, свобод і обо-в'язків забезпечується державним і суспільним ладом. Конституційні права, свободи, обов'язки охороняються відповідними нормами всіх галузей права. Наприклад, закріплене в Основному Законі України право на працю охороняється нормами трудового, сільськогосподарсько-го, адміністративного, кримінального та інших галузей права.

7. Соці-альне призначення основних прав і свобод громадян ви-значається тим, що вони є показниками демократії, гу-манізму й справедливості, і служать всебічному розвит-кові і вихованню особи, надають громадянам широкі можливості для активної участі в управлінні справами суспільства і дер-жави, функціонуванню всього державного і політико-правового механізму.

Виходячи з цього, права, свободи й обов'язки людини й громадянина, закріплені в Конституції України, їх широ-та, реальність, гарантованість виражають не тільки фак-тичний та юридичний статус особи у суспільстві, а й суть діючої в країні демократії, соціальні можливості, за-кладені в самому суспільному ладі. Вони -- показники зрілості суспільства, його досягнень. Весь перелік громадянських, економічних, со-ціальних, політичних і культурних прав, свобод та обов'язків має служити дальшому розвитку демократії й соціальному прогресові України.

Література:

1. Конституція України із змінами і доповненнями внесеними Законом Ураїни від 8 грудня 2004р. №2222-ІV - К., 1996р.

2. Кравченко В.В., Конституційне право України: Навчальний посібник, видавництво”Атака”2000р.

3. Загальна декларація прав людини, 1948р. Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини. (Док.ООН/РЕS/217 А).

4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права( Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VІІІ ( 2148-08 ) від 19.10.73 )

5. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 )

6.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

( Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VІІІ ( 2148-08 ) від 19.10.73 )


Подобные документы

  • Поняття та зміст правового статусу людини і громадянина. Громадянські права і свободи людини. Політичні права і свободи громадян в Україні. Економічні, соціальні та культурні права і свободи громадян в Україні. Конституційні обов’язки громадян України.

    курсовая работа [40,7 K], добавлен 13.12.2010

  • Місце і роль людини в сучасному суспільстві й державі. Сутність правового статусу людини. Громадянські (особисті), політичні, економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина. Загальні конституційні обов'язки громадян України.

    реферат [48,5 K], добавлен 28.04.2011

  • Поняття, зміст та характерні ознаки громадянських прав і свобод людини в Україні. Сутність конституційних політичних прав і свобод громадянина. Економічні, соціальні, культурні і духовні права і свободи людини та громадянина, їх гарантії і шляхи захисту.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 09.05.2011

  • Поняття громадянства України, його конституційні основи. Права і свободи людини та громадянина: особисті, політичні, економічні, соціальні, екологічні та культурні. Обов’язки людини та громадянина, процес політичної соціалізації та його значення.

    реферат [27,1 K], добавлен 28.06.2010

  • Розвиток прав людини в Україні. Економічні, соціальні та культурні права людини. Економічні права людини. Соціальні права та свободи людини. Культурні права людини. Механізм реалізації і захисту прав, свобод людини і громадянина, гарантії їх забезпечення.

    курсовая работа [48,3 K], добавлен 04.12.2008

  • Роль ООН у захисті прав і свобод людини. Захист прав людини на регіональному рівні. Права і свободи людини на Україні. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини. Права і свободи людини та громадянина, їх гарантії, основні обов'язки.

    реферат [20,6 K], добавлен 28.01.2009

  • Розвиток ідеї прав людини, сучасні міжнародно-правові стандарти в даній сфері, класифікація та типи. Принципи конституційних прав і свобод людини і громадянина. Система прав за Конституцією України, реалії їх дотримання і нормативно-правова база захисту.

    курсовая работа [52,9 K], добавлен 07.12.2014

  • Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні. Українське законодавство про права, свободи, законні інтереси та обов’язки людини і громадянина. Міжнародний захист прав людини. Органи внутрішніх справ і захист прав людини.

    магистерская работа [108,6 K], добавлен 04.12.2007

  • Поняття гарантії прав людини. Громадянські і політичні права і свободи. Конституція України як основний гарант прав та свобод особи. Становлення та розвиток ідеї гарантій прав і свобод людини та громадянина в теоретико-правовій спадщині України.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 09.05.2007

  • Історія становлення соціальних та економічних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Особливості та нормативно-правові засади їх регламентації, відображення в законодавстві держави. Проблеми реалізації та захисту соціальних та економічних прав.

    курсовая работа [60,1 K], добавлен 20.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.