Етапи становлення судової влади в Україні

128. Як позитивні елементи реформи Венеціанська Комісія вітає, зокрема:Запровадження системи автоматизованого документообігу та розподілу справ (проте потрібно впевнитися, що спеціалізацію суддів не буде використано для обходу цієї системи).Безстрокове обрання судді після випробувального терміну відповідає стандартам і лише у виключних випадках судді не можуть бути призначені безстроково.Державну судову адміністрацію передано під судовий контроль, але має бути забезпечено, щоби Голова цієї адміністрації отримував погодження своїх рішень у важливих питаннях.

Ліквідація військових судів. Рекомендації щодо вдосконалення Закону серед іншого включають:Верховний Суд має розглядати своі «старі» справи у палатах. Якщо це необхідно, має бути можливість призначення суддів певної спеціалізації до Верховного Суду, навіть, до того, як загальна кількість суддів зменшиться до 20.Верховному Суду потрібно надати повноваження щодо вирішення колізій між рішеннями вищих спеціалізованих судів й у питаннях процесуального права, а також Суд має бути здатним сам вирішувати питання про прийнятність скарг щодо неоднакового застосування закону. Також йому потрібно надати право вирішувати колізії між трьома юрисдикціями (цивільною та кримінальною, господарською, адміністративною).Має бути забезпечено прямий доступ до Верховного Суду у справах про порушення Україною міжнародних зобов'язань.

Необхідно заборонити усі види нагород для суддів. Оскільки Вища рада юстиції не є органом, склад якого відповідає європейським стандартам, вона не повинна мати повноважень призначати голів судів та їх заступників.

Подання діяльності кандидата у судді на огляд громадськості створює загрозу незалежності кандидата. Права на захист у дисциплінарному провадженні мають бути визначені більш чітко. Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, який готує доповідь і чиї функції подібні до прокурорських, має бути виключено із процесу обговорення та голосування.

Підстави для звільнення з посади судді мають бути викладені більш точно і чітко. Потрібно більш чітко викласти зміст частини другої статті 47 Закону стосовно того, що суддя не зобов'язаний «надавати будь-які пояснення по суті справи, яку він/вона розглядав/ла, за виключенням, коли це передбачено законом».Рекомендується чітко визначити виняткові випадки звільнення суддів від відповідальності за завдану шкоду (частина перша статті 48 Закону).Мають бути уточнені положення частин другої та третьої статті 68 Закону, які дозволяють Вищій кваліфікаційній комісії збирати інформацію про кандидатів та здійснювати запити у підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також, які дозволяють організаціям і громадянам подавати будь-яку інформацію, яку вони можуть мати про кандидата. Має існувати процедура, яка регулює збір і отримання цієї інформації і кандидат повинен бути ознайомлений з нею і мати право на її оскарження.

Уся система підготовки суддів, а не лише практична частина, мають бути під контролем судової влади (частина перша статті 69 Закону) Наполегливо рекомендується у значно прозоріший спосіб обмежити роль Вищої ради юстиції у процесі першого призначення суддів. Беручи до уваги характер процесу прийняття рішень у Вищій кваліфікаційній комісії суддів роль Вищої ради юстиції має носити символічний характер. Частина друга статті 74 Закону має визначати «обставини», які б дозволили Вищій кваліфікаційній комісії відмовити у наданні рекомендації кандидату. Відповідно до частини четвертої статті 79 Закону рішення про безстрокове обрання кандидата має прийматися більшістю від конституційного складу Верховної Ради. Частина шоста статті 79 Закону далі передбачає, що у разі неотримання кандидатом необхідної кількості голосів, знову проводиться голосування. Було би краще передбачити, що рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів вважається підтриманою, якщо за це не проголосувала більшість від складу Верховної Ради України. У будь-якому випадку зазначені вище положення мають бути викладені більш чітко.  Рекомендується доповнити статтю 80 Закону, забезпечивши критерії службового зростання суддів та значного залучення Вищої кваліфікаційної комісії до цього процесу.  Відповідно до статті 89 Закону існує можливість оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів до Вищої ради юстиції або до Вищого адміністративного суду. З тексту Закону повинно бути чітко зрозуміло, коли кожний з цих двох варіантів має застосовуватися.  Рекомендується здійснити переоцінку необхідності і доцільності присутності у Вищій кваліфікаційній комісії суддів представника Міністерства юстиції. Особливо під час дисциплінарних проваджень, це може поставити під сумнів незалежність Вищої кваліфікаційної комісії суддів і не узгоджується з принципом розподілу влад. У Розділі VII Закону варто чіткіше розрізнити випадки звільнення судді з посади внаслідок його неналежної поведінки та інші випадки звільнення, коли за суддею немає якоїсь провини. Існують аргументи на користь того, щоби звільнення з різних підстав передбачало різні процедури.

Згідно частини четвертої статті 111 Закону рішення про звільнення з посади судді приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Далі в частині п'ятій цієї статті передбачено, що в разі неодержання визначеної вище кількості голосів проводиться повторне голосування. Це положення потребує змін. Якщо виявиться, що кваліфікованої більшості голосів за звільнення судді немає, то процедура звільнення має на цьому завершитись Згідно з частиною першою статті 125 Закону делегати на з'їзд суддів України обираються «за принципом рівного представництва» від кожної юрисдикції. Рекомендується встановити в Законі більш пропорційне представництво суддів, щоби склад делегатів з'їзду відповідав принципу рівності. Згідно з частиною другою статті 127 Закону до Ради суддів входить рівна кількість представників від кожної з трьох конференцій суддів. Рекомендується забезпечити більш пропорційне представництво суддів, щоби склад Ради суддів відповідав принципу рівності.

Рекомендується чіткіше визначити, в якій мірі державні органи мають задовольняти потреби судової влади, які, очевидно, подаються через органи суддівського самоврядування.

Бажано, щоби Закон однозначно визначав Державну судову адміністрацію органом суддівського самоврядування (див. статтю 145 Закону).Щоби запобігти випадкам, коли здійснення ДСА її повноважень порушуватиме принцип незалежності суддів, Закон має бути змінено у такий спосіб, щоби адміністрування діяльністю судів покладалося на саму судову систему.

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів (окрім представника Міністерства юстиції), включаючи шістьох суддів, не повинні призначатися через належність їх до певної політичної партії.

Наділений дисциплінарними повноваженнями орган (наприклад, Вища кваліфікаційна комісія суддів або Вища рада юстиції) має застосовувати підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності (стаття 83) у розумний спосіб (п. 42). Наприклад, Закон не виключив положення стосовно того, що «невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом» є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Це положення має застосовуватися справедливо і не застосовуватися неналежним чином для покарання суддів з будь-яких причин, відмінних від тих, про які офіційно повідомляється.

Список Використаної літератури

1. Конституція України 2007р.

2. Закон України «Про судоустрій України»// Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №27 - 28. - Ст.180.

3. Закон України «Про статус суддів» //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 8. - Ст. 56.

4. Закон України «Про Конституційний Суд України»// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. - Ст.272.

5. Концепція судово-правової реформи в Україні//Голос України, 12 серпня 1992 року, №152.

6. Регламент Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. -- 1997. -- №1. -- С. 66-99.

7. Журнал «Право України» 2010 №5 ст. 15-19

8. Закон України «Про статус суддів» 2010

9. court.gov.ua Про концептуальні засади подальшого здійснення судової реформи в Україні

10.

11. http://www.venice.coe.int/

12. http://www.vru.gov.ua

13. pravosuddia.net

14. http://www.scourt.gov.ua/

15. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish

16. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish

17. http://www.rada.gov.ua/

18. Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. --К.: Ін Юре, 1977. --55 с.

19. «Дзеркало тижня» 2009 № 39, 23 Жовтень «Право України» 2009,№6 с.38-54

20. «Право України» 2008,№8 ст.4-8

21. «Політика і час» 2006,№10 ст.38-40

22. І.Є. Марочкін «Порівняльне судове право» Харків «Право» 112ст.

23. «Міжнародні стандарти незалежності суддів» 2008, 257ст.

Размещено на Allbest.ru