· безпосередньо із акта законодавства (ГК, закону, підзаконних нормативно-правових актів), що регулює господарську діяльність;

· з акта управління господарською діяльністю (в т. ч. прийняття рішення про створення суб'єкта господарювання, його реєстрації чи відмові в ній, виданні чи анулюванні ліцензій та ін.);

· з господарських договорів;

· інших договорів, передбачених законом, а також з договорів, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

· інших правочинів, що не суперечать законові;

· внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання;

· придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

· у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів;

· внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання;

· на підставі рішення суду (якщо, наприклад, суд зобов'язує вчинити певні дії, спрямовані на відновлення становища сторін зобов'язання, яке було до порушення зобов'язаною стороною свого обов'язку Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. - К.: Атіка, 2005. - С. 205..

Таким чином, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань (і найбільш поширеною у сфері економіки) є господарські договори, за допомогою яких опосередковуються зв'язки між суб'єктами господарювання, а також між ними та іншими учасниками господарських відносин.

Своєрідність господарського договору як зобов'язального правовідношення зумовлена природою господарських зв'язків і виявляється в спрямованості господарського договору на обслуговування господарської діяльності та в поєднанні майнових і організаційних елементів у змісті господарських договорів. Тільки сукупність кваліфікуючих ознак може визначати відносини, що склалися між сторонами внаслідок угоди, як господарсько-договірні з поширенням на них норм спеціального законодавства, що регулює окремі види господарських договорів, порядок їх укладення та виконання, а також застосування різних видів господарсько-правової відповідальності за їх неналежне виконання.

Однак, найбільш змістовно місце господарського договору серед інших підстав виникнення зобов'язальних відносин обумовлюється його функціями.

Господарський договір виконує низку важливих функцій. Одні з них (функції) притаманні будь-яким договорам (регулятивна, координаційна, контрольно-інформаційна, охоронна), інші - переважно господарським (планування, опосередкування відносин між суб'єктами господарювання, узгодження економічних інтересів сторін договірного зв'язку з врахуванням загальногосподарського інтересу).

Регулятивна функція виявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється регулювання відносини між сторонами. Хоча договір укладається на підставі закону, але водночас забезпечує врахування специфіки конкретного господарського зв'язку і відповідно - містить положення, що конкретизують положення закону (щодо порядку та строків виконання договірних зобов'язань, кількісних та якісних характеристик предмета договору тощо) чи заповнюють його прогалини (наприклад, встановленням конкретного розміру санкцій за порушення умов договору, якщо такі санкції не передбачені законом). Регулятивна дія господарського договору обумовлена двома чинниками: а) господарський договір є індивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення складних і різноманітних господарських зв'язків; б) складність і різноманітність цих зв'язків з необхідністю вимагає належного пристосування загальних вказівок закону до змісту і середовища функціонування певного господарського зв'язку: характеру конкретної господарської операції, економічних інтересів і технічних можливостей сторін, їх фінансового становища, перспектив розвитку Господарське право: Практикум / Щербина В.С., Пронська Г.В., Вінник О.М. та ін - К.: Юрінком Інтер, 2001 - С. 146..

Координаційна функція проявляється в тому, що сторони господарського договору розробляють умови цього договору шляхом погодження між учасниками договірних відносин умов договору. Оскільки інтереси сторін господарського зв'язку, як правило, не збігаються, а задовольнити свої потреби кожна з них може, лише співпрацюючи з контрагентом, сторони на стадії укладання договору змушені так скоординувати свої потреби і можливості, інтереси і передбачення, щоб шляхом компромісу виробити обопільно прийнятну правову модель відповідного господарського зв'язку; на стадії виконання договору сторони координують свою діяльність відповідно до його умов.

Контрольно-інформаційна функція виявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання. Так, позитивні результати договірної кампанії (найчастіше проводиться напередодні наступного фінансово-господарського року і полягає в укладенні суб'єктом господарювання договорів на збут продукції, робіт, послуг) свідчать про суспільний попит на результати його діяльності.

Ступінь ефективності охоронної функції господарського договору (виявляється в можливості забезпечити захист прав та законних інтересів сторін договору) залежить від форми та змісту договору. Сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафіксовані в ньому права і обов'язки сторін, а також санкції за невиконання (неналежне виконання) останніх дозволяють здійснити в судовому порядку захист прав та законних інтересів сторін у разі порушення договірних зобов'язань з боку однієї з них чи обопільного порушення.

Господарський договір виконує також функцію планування - як господарських зв'язків, так і поточної діяльності суб'єктів господарювання. Як інструмент планування договір використовується на різних рівнях: загальнодержавному, регіональному (щодо територіальних громад) і локальному (внутрішньофірмове планування).

Відповідно до ст. 67 ГК України за допомогою договору у сфері господарювання здійснюється опосередкування відносин між суб'єктами господарювання, а також цих суб'єктів з іншими організаціями та громадянами. Саме господарські договори є основною підставою виникнення зобов'язань між учасниками господарських відносин, що забезпечує можливість координації їх діяльності, узгодження інтересів, досягнення компромісу з метою отримання певних, взаємовигідних для сторін договору, господарських результатів.

Про наявність у господарського договору такої функції, як узгодження економічних інтересів сторін договірного зв'язку з загальногосподарськими інтересами, свідчать положення ч. 2 ст. 193 ГК України щодо обов'язку сторін договору вжити всіх заходів, необхідних для виконання договірних зобов'язань, з врахуванням інтересів іншої сторони та загальногосподарського інтересу.

Висновки

Проведений аналіз правової природи господарського договору, а також особливостей його укладення, виконання та розірвання, дозволяє зупинитися на наступних висновках дослідження.

Господарський договір - це головний засіб організації господарсько-договірних відносин та важливий інструмент правової організації господарського життя суспільства в цілому. На нашу думку, специфіка господарського договору як підстави виникнення зобов'язальних відносин, його суб'єктний склад, особливості правового регулювання порядку його укладення, виконання та розірвання, дозволяють говорити про необхідність трактуванні суті господарського договору як самостійного інституту господарського права, а не як виду цивільно-правового договору.

Визначення сутності господарського договору, як правило, проводиться шляхом його порівняння з цивільним договором. Найважливішою ознакою, яка виділяється також законодавством, є особливий суб'єктний склад господарського договору. Наступною важливою особливістю господарських договорів є їх мета - вони спрямовані на обслуговування господарської діяльності або досягнення господарських цілей. Важливою особливістю господарського договору також є значне обмеження свободи договору. Окрім зазначених особливостей, слід також акцентувати увагу на тісному зв'язку з плановим процесом.

Від цивільних договорів господарські відрізняються також поєднанням в господарському договорі майнових (виготовлення/передача, продукції, її оплата тощо) та організаційних елементів (визначення порядку виконання, приймання виконання, підстав дострокового розірвання договору, порядку розгляду спорів між сторонами договору тощо), а також можливістю відступлення від принципу рівності сторін (державні контракти, договори приєднання, договори, що укладаються в межах рамочних контрактів).

Наведені відмінності не є вичерпними, але дають можливість віднести договір до групи господарських. Порівнюючи господарські та адміністративні договори, доцільно виокремити такі головні відмінності між ними:

1) за сферою застосування;

2) за спрямованістю договору;

3) за суб'єктним складом.

Таким чином, господарські договори становлять самостійний інститут господарського права, що обумовлено їх специфікою та вищенаведеними особливостями.

Своєрідність господарського договору як зобов'язального правовідношення зумовлена природою господарських зв'язків і виявляється в спрямованості господарського договору на обслуговування господарської діяльності та в поєднанні майнових і організаційних елементів у змісті господарських договорів. Тільки сукупність кваліфікуючих ознак може визначати відносини, що склалися між сторонами внаслідок угоди, як господарсько-договірні з поширенням на них норм спеціального законодавства, що регулює окремі види господарських договорів, порядок їх укладення та виконання, а також застосування різних видів господарсько-правової відповідальності за їх неналежне виконання.

Використані джерела

Нормативно-правові акти

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, ст.144

3. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 6, ст.56

4. Закон України "Про державне оборонне замовлення" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 17, ст.111.

5. Закон України "Про концесії" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 41, ст.372.

6. Закон України "Про автомобільний транспорт" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 22, ст.105.

7. Закон України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 3, ст. 9.

8. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 29, ст. 377.

9. Закон України "Про інвестиційну діяльність" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 47, ст.646.

10. Закон України "Про інноваційну діяльність" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 36, ст.266.

11. Закон України "Про нотаріат" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 39, ст.383

12. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 30, ст.416.

13. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 10, ст.44.

14. Закон України "Про приватизацію державного майна" // Відомості Верховної Ради України. -1997. - № 17. - Ст. 122.

15. Закон України "Про режим іноземного інвестування" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 19, ст. 80.

16. Закон України "Про товарну біржу" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 10, ст.139.

17. Закон України "Про угоди про розподіл продукції" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 44, ст.391.

18. Закон України "Про фінансовий лізинг" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 16, ст.68.

19. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, N 31, ст.268.

20. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 283/ 8882 - Законодавство "ЛІГА".

21. Декрет Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 р. "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" // ВВР України - 1993 - №11.- Ст. 96.

22. Постанова Верховної Ради України від 01.11.1990 р. "Про Концепцію переходу Української PCP до ринкової економіки" - Законодавство "ЛІГА".

23. Указ Президента України від 4.10.1994 р. "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів 1НКОТЕРМС" // Урядовий кур'єр. - 1994.- № 154-155.

Спеціальна література

24. Авраменко О. Нариси до господарського права. - К., 2005. - 264 с.

25. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; за ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 681 с.

26. Беляневич Е. Некоторые вопросы правового регулирования заключения хозяйственных договоров в порядке арбитражного судопроизводства // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. -№ 9. - С. 44-47.

27. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. - К., 2006. - 294 с.

28. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: Автореф. .. канд. юрид. наук. - К., 1999. - С. 28 с.

29. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання. - К.: Наукова думка, 2002.- 279с.

30. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 391 с.

31. Бєляєва А.П. Принцип свободи договору в правовому регулюванні зовнішньоекономічного контракту: Автореф. дис. .. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2005. - 19 с.

32. Білоус Ж.А. Дійсність та умови дійсності господарських договорів // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип.212: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 49-55

33. Брагинский М И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Издание дополнительное, стереотипное (5-й завод). - М.: Статут, 2002. - 391 с.

34. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2005. - 419 с.

35. Господарське право України: Навч. посібник / За заг. ред. проф. Н.О. Саніахметової. - Харків: Одіссей, 2005. - 491 с.

36. Господарське право: Практикум / Щербина В.С., Пронська Г.В., Вінник О.М. та ін - К.: Юрінком Інтер, 2001 - 627 с.

37. Єсіпов І. Договір як юридичний факт. // Юридичний журнал. - 2005. - № 2. - С. 12-15.

38. Кравчук С.Й. Господарське право України: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2007.- 264 с.

39. Мілаш В.С. Господарське право: Курс лекцій: У 2 ч. - Ч. 1. - X.: Право, 2008. - 496 с.

40. Можейко В.Н. Хозяйственный договор в СССР. Госюриздат, 1962. - 240 с.

41. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 954 с.

42. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Т. І. - 937 с.

43. Ніколенко Л., Лагуткіна Г. Особливості господарського договору як підстави виникнення господарських зобов'язань // Підприємництво, господарство і право. - № 6(162). - 2009. - С. 36-39.

44. Новиков С, Лобанов О., Винокуров Д. Договора в хозяйственной деятельности. - Харьков: Фактор, 2004. - 361 с.

45. Підприємницьке право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О.В. Старцева. - К.: Істина, 2005. - 637 с.

46. Подоляк С.А. Господарський договір - погляд із синергетики // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 41. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. - С. 425-429.

47. Подоляк С.А. Господарський договір та його юридичні конструкції - недійсність, нікчемність, неукладеність - в сучасних умовах // Часопис Київського університету права. - 2009. - № 3. - С. 146-149.

48. Правовые тонкости хозяйственных договоров. - Харьков: Фактор, 2006. - 193 с.

49. Сахаров П.Д., Харатишвили А.Г. Хозяйственный договор в деятельности предприятий сельского хозяйства. М., " Юридическая литература", 1976. - 233 с.

50. Теньков С.О. Коментар судової практики з господарських справ. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 461 с.

51. Черешнюк В.М. Відмежування господарських договорів від цивільних // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (7-8 грудня 2005 р.). - К.: Національна академія управління - Центр перспективних соціальних досліджень, 2005. - С. 332-335.

52. Черешнюк В.М. Історичний розвиток правового регулювання укладення господарських договорів // Правове регулювання економіки. Збірник наукових праць. - К.: КНЕУ, 2006. - Вип. 6. - С. 248-256.

53. Черешнюк В.М. Неоднозначність законодавчих положень щодо форми господарського договору // Юридична Україна. - 2007. - №1. - С. 81-84.

54. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 656 с.

Размещено на Allbest.ru