Автоматизація котельні на ТЗВ "Волинь-Шифер"

3. Розрив екранних та кип'ятильних труб

Досвід експлуатації водогрійних котлів показує що, пошкодження екранних та кип'ятильних труб буває при порушені водного режиму. В більшості випадків це викликає утворення накипу в трубах і як наслідок, їх перегрів, а іноді розрив труб.

Ознаками розриву екранних та кип'ятильних труб в котлах є:

а) швидке зниження рівня (тиску), вода в котлі, незважаючи на посилення живлення;

б) шум пари в топці та газоходах, пониження розрідження, вихід газу через нещільності, лючки, вічка лази;

в)поява мокрих плям на обмурівці та ізоляції.

3.2 При розриві екранної труби машиніст зобов'язаний зупинити котли в такому порядку:

перекрити подачу палива в топку;

зупинити дуттєвий вентилятор;

якщо тиск води в тепловій мережі різко знижується, не зважаючи напосилення живлення, необхідно перекрити засувки на вході і виході води з котла,привідкрити повітряники. Димосос зупинити після того, коли основна частина пари вийде з топки і заходів котла.

4. Зниження рівня води в котлі.

Причинами зниження рівня води в котлі можуть бути:

несправність в/в приладів;

несправність живильних пристроїв;

відсутність води в деаераторному баку;

-несправність запірної та регулюючої арматури на живильномутрубопроводі від насоса до котла;

надмірне відкриття арматури на лінії безперервної продувки котла;

підвищення навантаження на котлі;

розрив екранної, кип'ятильної труби і труби економайзера;

відсутність постійного контролю з боку машиніста;

несправність регулятора живлення.

а) якщо рівень у в/в приладах знижується нижче видимої кромки, незважаючи на всі прийняті заходи: посилення живлення котла водою, зниження навантаження, зниження безперевної продувки котла то необхідно:

перекрити подачу палива;

зупинити дуттєвий вентилятор, димосос;

закрити безперервну продувку;

продути в/в колонки;

відключити котел від загального паропроводу при знижені тиску.

5. Припиняти подачу води в котельні

Причина і порив в мережі водопровода, несправності в насосних станціях. Припинення подачі води на котельню машиніст виявляє по показу манометра.

При відсутності води на котельні машиніст зобов'язаний:

перейти на роботу з резервної місткості запасу води (де вона є), одночасно розвантажити котли;

повідомити начальника котельні (зм. майстра АДС).

При тривалій відсутності води на котельні, зниження рівня води в резервних ємкостях, деаераторах зупиняти котли в такому порядку: припинити подачу палива; зупинити димососи і дуттєві вентилятори;

- підживлювати котли (теплову мережу) підтримувати нормальний рівень води в котлі (тиск у мережі);

- контролювати тиск пари (води) в котлі, відключити котли від паро-провода;

при зниженні тиску води менш 0,5 кПа/см² зупинити мережеві насоси;

повідомити начальника котельні (зм. АДС) про причини зупинки і час,зробити запис в вахтовому журналі.

Упуск води виникає з тих причин, що момент зниження рівня води нижче кромки скла оператор не помітив. У цьому випадку необхідно:

припинити подачу палива;

припипнити живлення котла водою;

зупинити дуттєвий вентилятор і димосос;

закрити безперервну продувку;

при зниженні тиску в котлі закрити парові вентилі;

підживлювати котли водою категорично забороняється.

При відключенні електроенергії в котельні необхідно:

припинити подачу палива в топку котлів;

прийняти міри по створенню циркуляції через котли;

- привідкривши вентилі та лінії аварійного зливу та відкривши перемичку між тепловою мережею і міським водопроводом, якщо тиск в останньому більший;

-слідкувати за температурою і тиском води на виході з котла, привідкривши повітряники на котлах;

- при появі гідропоштовхів прикрити лінію аварійного зливу до їх припинення, потім знову привідкрити;

- закрити вручну направляючі апарати димососів.

Падіння тиску газу перед котлами можливе через: неполадки в ГРП котельні, при низьких мінусових температурах зовнішнього повітря, розрив трубопровода. При зниженні тиску газу перед пальниками котлів нижче допустимого необхідно припинити подачу газу в топку (закрити крани і засувки на пальниках, відкрити крани на газопроводах); зупинити димосос і дуттєвий вентилятор; підтримувати нормальний рівень (тиск) води в котлах і тепловій мережі.

Причинами падіння тиску води в тепловій мережі є: водорозбір мережевої води споживачами, несправність арматури для спорожнення і випуску повітря з теплової мережі, надмірний пропуск у закритому стані. Падіння тиску води в тепловій мережі визначається по показах маноментра. При падінні тиску води в тепловій мережі до величини, при якій пеможлива подальша безпечна експлуатація котлів, необхідно зупинити котел в такому порядку: припинити подачу палива в топку котлів; зупинити дуттєвий вентилятор і димосос; зупинити мережеві насоси у випадку їх роботи в кавітаційному режимі; контролювати температуру і тиск води в котлах; при появі гідропоштовхів і різкому підвищенні температури води в котлах привідкрити повітряники і прийняти міри для створення циркуляції води через котли.

Причинами вибуху в топках і газоходах є: відрив полум'я від пальника; недостатня вентиляція топки і газоходу котла перед розпалюванням; розпал котла без попередньої вентиляції; повторне розпалювання пальників без попередньої вентиляції топки і газоходу; неповне згорання газоповітряної суміші в топці

5.6 Інструкція з техніки безпеки для обслуговуючого персоналу КВПіА

Загальні положення:

На посаду слюсаря, зайнятого на експлуатації приладів КВПіА, допускаються обличчя минулі відповідне навчання, що здали іспит і мають посвідчення на право виконання робіт з експлуатації КВПіА, а також минулий інструктаж на робочому місці по безпечних методах роботи.

Періодична перевірка знань робітників правил техніки безпеки і технічної експлуатації повинна проводитися щорічно. Повтор інструктажу з техніки безпеки -щорічно. Проведення екзаменів з перевірки знань оформляється протоколом і іншою документацією, здійснюється в строгій відповідності з правилами технічною експлуатацією на виробництві.

На самостійну роботу слюсар зайнятий на експлуатації приладів може бути допущений тільки після двох тижневої роботи як дублера слюсаря.

Перед початком роботи:

Перевірити справність засобів індивідуального захисту, комплектність і справність інструмента, пристосувань і приладів. При роботі застосовувати їхній тільки в справному стані.

Заступаючи на зміну, необхідно ознайомитися з записами начальника зміни за минулі добу.

Для перенесення інструмента до місця роботи використовувати спеціальну сумку.

Перевірити, щоб висвітлення робочого місця було достатнім і світло не зліпив ока. Користатися місцевим висвітленням напругою понад 36В забороняється.

Якщо необхідно користатися переносною лампою в звичайних умовах, її напруга повинна бути не більш 36В. При виконанні газонебезпечних робіт застосовувати переносні світильники у вибухобезпечному виконанні чи виконанні акумуляторні лампи.

Уважно оглянути місце роботи, привести його в порядок, забрати всі сторонні предмети, що заважають роботі. Містити в чистоті і порядку робоче місце і закріплене за тобою устаткування і СТОСІВ.

Перед початком ремонтних робіт безпосередньо у виробничому цеху, де встановлені прилади, погоджувати з що допускає (зам. нач. цеху, чи енергетиком начальником зміни) дозвіл робіт у даному цеху.

Відключення і підключення приладів і устаткування від харчування електрострумом первинної мережі (від розподільного пункту, щита й ін.) дозволяється робити тільки електромонтером цього цеху.

Для попередження випадкового включення приладів в електромережу зажадати від електромонтера цеху видалення запобіжника мережі електроживлення приладів і устаткування, а при капітальному ремонті від'єднання й ізоляції кінців проводів, що харчують дане устаткування. На місці, де зроблене відключення вивісити попереджувальний плакат «НЕ ВКЛЮЧАТИ - ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!»

Перед початком роботи поблизу працюючого агрегату й устаткування(казана) переконайся в безпеці і попередь майстра про своє місцезнаходження і зміст роботи.

Під час роботи:

Перед чи установкою зняттям приладів і устаткування необхідно перекрити імпульсні лінії за допомогою чи крана вентиля. Відкриті кінці металевих трубок повинні бути заглушені пробкою, а гумові - спеціальними затисками.

Перед оглядом, чищенням і ремонтом приладів, що знаходяться в експлуатації, уживати заходів, що виключають можливість улучення під напругу.

При виконанні роботи потрібно бути уважним, не відволікатися на сторонні справи і розмови, не відволікати інших.

Працюючи в бригаді, погоджувати свої дії з діями інших членів бригади.

Розбирання приладів і устаткування робити послідовно. Відкріплюючи вузол, деталь, стежити за тим, щоб не упали вузли, що сполучаються, і деталі.

При роботі і ремонті вставати на випадкові предмети забороняється.

При ремонті на висоті користатися тільки справними сход і драбинами.

Після кожного ремонту, ревізії, зв'язаних з газовим устаткуванням, необхідно повірити всі з'єднання на щільність (на витік газу) за допомогою мильного розчину. Застосовувати для цей вогонь забороняється.

Для перевірки наявності напруги користатися справним чи вольтметром спеціальною контрольною лампою, обладнаної відповідно до вимоги правил електробезпечності.

20. Робити чищення, ремонт приладів і устаткування під напругою забороняється.

21. Щити і шафи КВП закривати на замок.

22. Систематично стежити за справністю манометрів і напоромірів; не допускати випадків їхньої експлуатації в несправному стані чи з простроченим терміном огляду.

23. Робити які або роботи під тиском газу, пари, стиснутого повітря й ін. (зняття манометрів, роз'єднання імпульсів, набивання сальників і ін.) забороняються.

24. При продувці газових імпульсних ліній з'єднану з імпульсом гумову трубку вивести з приміщення. Продувка імпульсів з викидом газу в приміщення забороняється.

При перевірці витратомірів необхідно спочатку відкрити зрівняльний вентиль, а потім закрити плюсової і мінусової вентилі, щоб запобігти вибивання чи ртуті поривши мембрани в датчику.

Робити чи обхід які або роботи в приміщенні ГРУ тільки з дозволу майстра газової ділянки і за участю виділеного їм слюсаря. Знаходитися і працювати одному в приміщенні ГРУ забороняється.

З метою виявлення й усунення несправності, що викликають витік газу, робити не рідше разу в зміну, перевірку на щільність приладів і устаткування робити за допомогою мильного розчину.

Щодня в першу зміну спільно зі слюсарем газової ділянки робити перевірку автоматики безпеки на спрацьовування по всіх параметрах. Результати перевірки заносити у вахтовий журнал.

Один раз у 15 днів згідно графіка, затвердженого головним інженером заводу, у присутності начальника чи зміни енергетика цеху робити перевірку і настроювання автоматики безпеки і блокування. Результати перевірки заносити в журнал цеху, що перевіряється.

При роботі в загазованому середовищі повинні застосовуватися молотки і кувалди з кольорового металу, а робоча частина інструмента і пристосувань з чорного металу повинна рясно змазуватися тавотом, чи солідолом іншим змащенням. Застосування електродриля й інших інструментів, що роблять іскріння, забороняється.

Промивання деталей гасом, бензином робити на спеціально обладнаному для цієї мети місці з дотриманням правил пожежної безпеки.

У плині зміни необхідно робити запис у вахтовому журналі про всі неполадки і виконані роботи з розписом чергового.

Під час зміни виконувати тільки ту роботу, що доручена адміністрацією, і за умови. що безпечні методи її виконання добре відомі. У сумнівних випадках потрібно звертатися до майстра за роз'ясненням.

По закінченні роботи:

34.Зробити збирання робочого місця, забрати деталі, інструмент і матеріали на відведене для цього місце.

35.В аварійній ситуації ремонтний персонал КВП і А іде після закінчення зміни тільки після усунення несправностей, що викликали дану ситуацію.

5.7 Пожежна безпека

Помітивши загоряння, електромонтер повинен негайно приступити до гасіння пожежі наявними засобами і повідомити старшого по зміні.

Старший по зміні визначає вогнище пожежі, можливі шляхи її поширення і потребу у відключенні електрообладнання в зоні пожежі.

Для цього відключається комутаційна апаратура, зливається масло з маслонаповненого обладнання, витісняється водень із системи водневого охолодження.

Обладнання відключається без розпорядження, але з наступним повідомленням чергового по організації.

Для гасіння пожежі в електроустановках електромонтер повинен застосовувати вуглекислотні вогнегасники, сухий пісок, азбестову або грубошерстну тканину.

Якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, електромонтер або старший по зміні повинен негайно викликати найближчу пожежну команду по телефону, радіо чи будь-якими засобами зв'язку.

При нещасних випадках при пожежі електромонтер повинен уміти надати потерпілому першу медичну допомогу, при необхідності викликати швидку медичну допомогу і повідомити адміністрацію.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу електромонтер повинен зробити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршання кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу і повідомити адміністрацію про нещасний випадок.

Електромонтер повинен вміти подати першу допомогу при опіках. Не слід стягувати з обпеченого місця одяг і видаляти білизну, що прилипла до рани. При опіку очей електричною дугою необхідно робити холодні примочування розчином борної кислоти.

Укомплектування робочого місця первинними засобами пожежегасіння. Крім того, необхідно перевірити наявність пожежних повiдомлювачiв та цільність скла i пломб на них.

Місця розміщення засобів пожежегасіння:

ЦПУ - вогнегасник ОУ-8.

РПА - вогнегасник ОУ-8.

Майстерня КВП -вогнегасник ОУ-8.

Вид, кількість та розміщення первинних засобів пожежогасіння відповідає „Правилам пожежної безпеки України”.



ВИСНОВКИ

Аналіз технологічного об'єкту показав необхідність розробки та впровадження нових технологій з метою підвищення безпеки експлуатації об'єкта, збільшення точності підтримки нагрітої води, підвищення безпеки праці і надійності роботи устаткування та покращення економічних показників.

В даній роботі були проведені дослідження і розрахунок процесів пароутворення. Було встановлено динамічні характеристики об'єкту автоматизації, побудована математична модель системи регулювання тиску, а також був проведений розрахунок настроювань настроювань регулятора одно контурної АСР, та розрахунок оптимальних настроювань регулятора.

На основі здійснених досліджень були підібрані технічні засоби автоматизації та розроблена SCADA-система проекту за допомогою редактора TRACE MODE.

Також були розроблені заходи по охороні праці і техніці безпеки. Було розраховано стійкість об'єкту до вибуху газо-повітряної суміші.

Визначена економічна ефективність впровадження запропонованої системи керування. Термін окупності системи становить 5 місяців.



Література

1. Автоматика и автоматизация производственных процессов / Под общ. ред. проф. Нечаева Г.К. - К.: Вища школа, 1985. - 279с.

2. Баскаков А.П., Берг Б.В., Витт О.К. и др. Теплотехника: учебник для вузов. - М.: Энергоиздат, 1982. - 264 с.

3. Вергазов В.С. Устройство и эксплуатация котлов: Справочник. - 4-е изд. - М.: Стройиздат, 1991. - 271 с.

4. Кемельман Д.Н., Эскин Н.Б. Наладка котельных установок: Справочник. - 2-е изд., - М.: Энергоатомиздат. 1989. - 320 с.

5. Левин А. М. Принципы рационального сжигания газа. Л., "Недра", 1977. - 247 с.

6. Михеев В.П., Медников Ю.П. Сжигание природного газа. - Л., "Недра", 1975. - 391 с.

7. Онищенко Н.П. Эксплуатация котельных установок. - М.: Агропромиздат, 1987. - 352 с.

8. Парилов В.А., Ушаков С.Г. Испытание и наладка паровых котлов: Учеб. пособие для вузов. - М.:Энергоатомиздат, 1986. - 320 с.

9. Сидельковский Л.Н. Юренев В.Н. Котельные установки промышленных предприятий: 3-е изд., - М.: Энергоатомиздат, 1988. - 528 с.

10. Смирнов Д.Н., Сидоров А.С. Монтаж оборудования котельных установок. - М.: Висш. шк., 1991. - 272 с.

11. Справочник эксплуатационника газовых котельных. Под. ред. Е.Б. Столпнера. Л., "Недра", 1976. 528 с.

12. Стаскевич Н.Л., Северинец Г.Н., Вигдорчик Д.Я. Справочник по газоснабжению и использованию газа. - Л.: Недра, 1990. - 762 с.

13. Файерштейн Л.М. и др. Справочник по автоматизации котельных. Под. общ. ред. Л.М. Файерштейна. - М., Энергия, 1972. - 360 с.

14. Эстеркин Р.И., Эксплуатация котлоагрегатов на газообразном топливе. - Л.: Госптоптехиздат 1963. - 157 с.

15. Юренко В.В. Теплотехнические испытания котлов, работающих на газовом топливе. - Л.: Недра, 1987. - 176 с.

16. Ярошевська Охорона праці Рівне: РДТУ-1995-260с.

Размещено на Allbest.ru