На доброджування надходить 9317,6 л молодого пива. При зброджуванні в цеху доброджування 2% екстракту початкового сусла виділяється тепла, кДж:

9317,6 * 1,0442 * 0,11 * 613,8 * 0,02= 13138.

4.3.3 Розрахунок потреб у воді

Гаряча вода. У технологічному процесі гаряча вода витрачається при дробленні солоду, для затирання зернопродуктів, для заливання сит фільтр- чану гарячою водою, для промивання пивної дробини.

При дробленні солоду в дробарці мокрого помелу із замочним кондиціюванням, на кондиціювання необхідно 60 л гарячої води на 100 кг солоду [6]. Тоді добова витрата води на цій стадії складе, м /добу:

60 * 2800 * 5/(1000 * 100) = 8,4,

де 2800 - кількість солоду, що задається на 1 варку, кг;

5 - кількість варок на добу;

60 - кількість води на 100 кг солоду, л;

100 - кількість солоду, кг;

1000 - коефіцієнт переводу в м .

При затиранні з 100 кг зернопродуктів у сусло переходить 71,9 кг екстрактивних речовин. Для одержання сусла заданої концентрації води буде потрібно, л/100 кг зернопродуктів:

71,9 * (100- 11)/11 =581,7.

З урахуванням невеликої кількості випаруваної води на 1 т зернопродуктів кількість води приймаємо 6 м3/т.

При готуванні 5 варок за добу та засипом 3,5 тон на одну варку (тобто при переробці 5 * 3,5 = 17,5 т максимальної кількості зернопродуктів за добу) води на главний налив буде необхідно, м3/добу:

17,5 * 6=105.

Але в заторний чан також надходить вода із дробарки мокрого помелу. Необхідно це врахувати, а для цього розрахуємо різницю добової витрати води в дробарці та добової витрати води на головний налив, м3 /добу:

105-8,4 = 96,6.

На головний налив необхідно 96,6 м3 /добу води.

Витрата води для заливання сит фільтраційного апарата визначається за обсягом підситового простору. У фільтраційному апараті площа фільтрації 21 м2 , а висота підситового простору 0,012 м [4]. При цьому добова витрата води для заливання сит складе, м3 /сутки:

21 * 0,012 * 5 = 1,26.

Витрата води для промивання пивної дробини дорівнює кількості 1/3 від головного наливу, м3/добу:

1/3 * 105 = 35.

Добова витрата води на інші потреби приймаємо 0,4 м3 на 1 т зернопродуктів, м3 /сутки:

0,4 * 5 * 3,5 = 7.

В таблиці 4.2 зведені усі дані про витрати гарячої води на технологічні операції у варильному відділенні.

Таблиця 4.2 - Добова витрата гарячої води

Технологічна операція	Температура, °С	Витрата гарячої води, мЗ/добу
Затирання зернопродуктів	60	96,6
Заливка сит фільтраційного апарата	75-80	1,26
Промивання пивної дробини	75-80	35
Дроблення солоду	60	8,4
Інші потреби	60	7
Всього	-	148,3

Максимальна витрата води за годину приймається рівною 15% від добової витрати, м3 /год:

148,3 * 0,15 = 22,25.

Холодна вода. Витрата води на охолодження гарячого сусла. Витрата гарячого сусла, що одержується з 100 кг зернопродуктів (табл. 4.1), складає 651,01 л. З максимальної кількості зернопродуктів 17,5 т, що витрачається за добу, виробляється сусла, л/добу:

17500 * 651,01/100 = 113927 чи 113,93 м3/добу.

У прийнятій технологічній схемі сусло охолоджується в два етапи: у вірпулі до 60-65°С та у пластинчастому холодильнику холодною водою до начальної температури бродіння - 10°С.

Потреба води для охолодження гарячого сусла з 60 до 10°С складає, м3 /добу:

113,93 * 3,96(60 - 10) / (4,1868(45 - 5)) =134,7,

де 3,96 та 4,1868 - питомі теплоємності сусла та води, кДж/(кг * К).

Витрата холодної води для мийки технологічного обладнання й суслопровода варильного цеху визначається з умов 10-ти хвилинного промивання кожного апарата після кожного затору (усього заторів у добу 5) з годинною витратою води 2,5 м на 1т зернопродуктів, які переробляються.

У варильному відділенні промиванню піддаються 3 апарати, м3:

2,5 * 5 * 3,5 * 10/60 = 7,3.

Витрата води для промивання суслопроводу приймемо з умови, що суслопровід промивається після кожної варки 5 хв. з витратою води 2,5 м3/год на 1т зернопродуктів, м3 :

2,5 * 5 * 10 * 5/60= 10,4.

Витрата води на інші потреби. Витрата води на інші потреби приймаємо 5 м3 на 1 т зернопродуктів, м3 /добу:

5 * 17,5 = 87,5,

де 17,5 - кількість зернопродуктів, що перероблюються за добу, т.

В таблиці 4.3 зведені усі дані про витрати холодної води на технологічні операції.

Кількість води, що використовується повторно дорівнює 70% від витрати води на охолодження сусла, м3/добу:

134,7 * 0,7 = 94,3.

Таблиця 4.3 - Добова витрата холодної води 6

Технологічна операція	Витрата холодної води, м /добу
Охолодження сусла	134,7
Мийка обладнання	7,3
Мийка суслопроводу	10,4
Інші потреби	94,3
Всього	246,7

5. Опис компоновки бродильного відділення

Будівлі - це споруди, які складаються з несучих конструкцій, що огороджуються, які утворюють наземні або підземні приміщення для розміщення устаткування.

Будівля складається із взаємозалежних конструктивних елементів (фундаментів, цоколів, стін, каркасів, ригелів, об'ємних конструкцій, перегородок, перекриттів, підлог, дахів, покриттів, вікон, входів і інших допоміжних елементів), кожний з яких має своє призначення.

За призначенням всі конструктивні елементи будинку, залежно від умов їхньої роботи в структурі споруди, при дії на них різних впливів і навантажень, діляться на несучі , ті, що огороджують або можуть виконувати ці дві функції одночасно.

Приклади несучих конструкцій будівлі - фундаменти, колони, балки й плити перекриття, балки й ферми покриття, що огороджують - перегородки, дах, вікна, двері й т.д.

Фундамент - конструкція, розміщена під землею, приймає всю вагу конструкції.

Будівля споруджена із залізобетонного каркаса. Каркас - стрижнева несуча система, що відповідає за стійкість і потужність споруди.

Колони - елементи конструкцій, які передають всю вагу конструкції на фундамент.

Ригель - балка, що розміщена на консольних виступах колон. Вибираємо ригель фігурного розрізу.

Плити перекриття - плити, які передають навантаження від обладнання на поверсі через ригелі на колони й фундамент, їхні розміри 1500*5850 мм.

Дах будівлі служить захистом від атмосферних опадів і підтримує в приміщенні необхідну температуру. Несучою конструкцією плит служать залізобетонні плити покриття, які лягають на кроквяні балки. їхні розміри: 3000*5850 мм. 8

Ворота використовуються для в'їзду та виїзду транспортних засобів, для зручності монтажу й демонтажу обладнання. Вибираємо двостулкові ворота розміром 3*3 м.

Відділення бродіння й доброджування пивоварного заводу розміщене в одноповерховій будівлі, площею 12x36 м, і висотою поверху 6 м. приміщення вентилюється за допомогою витяжної труби, якщо буде потрібна природна тяга, та підсилюється вентилятором.

У бродильному цеху, цеху доброджування, у відділенні розведення чистої культури дріжджів необхідно підтримувати постійну температуру, тому контур будівлі усередині приміщення повинен бути ізольований.

У виробничій будівлі розміщене все обладнання цеху бродіння й доброджування, бродильні танки розміщені у два яруси, один над іншим у два ряди. Цех розведення чистої культури дріжджів розміщений в окремому, обгородженому просторі будівлі.

При побудові компонування обладнання розміщається так, щоб продуктові трубопроводи мали найкоротшу довжину, дотримані усі самопливи й каскади даного процесу. Всі редуктори, насоси й електродвигуни встановлені на окремому фундаменті і заземлені.10

Основою для розробки компонування устаткування за схемою є п'ять принципів компонування. Після обліку кожного з них проводиться доопрацювання первинного проекту з метою удосконалення раніше прийнятих рішень.

Принцип 1. Найбільша простота основного виробничого потоку. Основним виробничим потоком вважається той потік, який несе в собі найбільшу масу і вимагає істотних витрат енергії.

На цьому етапі проектування виробляється проектне рішення за формою основних виробничих потоків. Для цього:

1. виконується схема усіх виробничих потоків (рис. 5.1)

Рисунок 5.1 - Схема виробничих потоків

На схемі усіх виробничих потоків проводять виділення головного потоку;

2. виконується другий варіант схеми, при якому головному потоку надається найбільш простий вигляд.

Рисунок 5.2 - Схема основного виробничого потоку

3. враховується наявність на схемі допоміжних виробничих потоків, що впливають на форму основного потоку.

На підставі вищевикладеного, приймаємо рішення про вибір прямокутної форми будівлі на плані.

Принцип 2. Розміщення устаткування з урахуванням особливостей процесів, технології, будівельної частини. Обґрунтування і прийняття основних параметрів виробничої будівлі.

Каскади апаратів відсутні. Оскільки висота найвищої площадки складе З м, то виходячи з цього, приймаємо поверховість будівлі - 1, висота поверху - 4,8 м.

На основі набутої форми будівлі, певних розмірів апаратів приймаємо наступні конструктивні рішення:

- форма будівлі - прямокутна;

- висота поверху - 4,8 м;

- крок -6 м, кількість - 10;

- проліт - 6 м, кількість - 2;

- розміри колон - 400x400 мм;

- форма покриття - пласка;

- фундамент склянкового типу;

- вікна з одинарним склом (ширина 4 м);

- товщина стін - 300 мм;

- панелі стін : рядові (6000 мм), кутові (6250 мм, 6380 мм), блоки (300x300 мм);

- двері - ширина - 900 мм, висота -2м (одностулкові) - відкриваються назовні;

- ворота - ширина - 4 м, висота - 4,2 м;

Принцип 3. Принцип забезпечення безпечних умов праці.

Дріжджову дільницю обносять стіною, для запобігання попадання пилу. Передбачаємо проходи, наявність пожежних і аварійних сходів, аварійних виходів.

Принцип 4. Принцип зручності монтажу, демонтажу і ремонту устаткування

Приймаємо рішення про розташування устаткування з урахуванням необхідного місця для його монтажу і ремонту. Деяке устаткування монтується за допомогою стандартних методів кріплення {опори, лапи, спідниці).

Принцип 5. Принцип зручності обслуговування і експлуатації устаткування.

Передбачаємо наявність службових майданчиків, східців для безпосереднього обслуговування устаткування, місць для поточного ремонту. 11

Після обліку вимог вищевикладених п'яти принципів виконується остаточний варіант компонування устаткування. На ньому виконуємо прив'язку устаткування. Апарати циліндричної форми прив'язують до центру, для усіх інших апаратів прив'язка виконується до одного з кутів

6. Техніко-економічне обґрунтування

Сутність проекту полягає в проектуванні пивзаводу потужністю З млн. дал/рік.

Пиво являє собою ігристий, освіжаючий напій з характерним хмелевим ароматом і приємним гіркуватим смаком. Внаслідок насиченості вуглекислим газом і вмісту невеликої кількості етилового спирту пиво не тільки вгамовує спрагу, але й підвищує загальний тонус організму людини. Будучи гарним емульгатором їжі, воно сприяє більш правильному обміну речовин і підвищенню засвоюваності їжі. До того ж, екстракт пива досить легко й повно засвоюється організмом.

Популярність цього пінного напою в Україні дуже велика й збільшується щорічно. Пиво вважається одним з найбільше рентабельних продуктів на ринку.

Визначення об'єму продаж.

Річний об'єм продаж визначений у завданні і складає З млн. дал/рік.

Виробнича програма (план випуску продукції Пр, він же об'єм продажу) визначається за формулою:

Пр = М * Кінт, (6.1)

де Кінт - коефіцієнт використання обладнання, приймається від 0,8 до 0,95.

Пр = 3 * 0,95 = 2,85 млн дал/рік

Визначення затрат (складання калькуляції з собівартості продукції).

Розрахунок собівартості одиниці продукції пивоварного заводу визначається збільшеними показниками у відповідності до структури собівартості в пивоваренній промисловості.

Спочатку визначаємо затрати на сировину, матеріали та енергоресурси.

Розрахунок у необхідності матеріальних ресурсів на запланований об'єм продукції визначається за кожним видом матеріалів у рецептурі і визначається за формулою:

Pj = Hji * Ві, (6.2)

де Pj - витрати j-ї сировини на 1т і-го продукту;

Hji - питома норма j-ї сировини або матеріалу на 1т і-го продукту;

Ві - виробництво і-го продукту за проектом, т/рік.

Розрахунок потреби сировини, матеріалів та енергоносіїв здійснюється на основі середніх показників, питомих затрат паливно- енергетичних ресурсів і діючих у промисловості цін на основні складові.

Розрахунок потреби сировини, матеріалів, енергоресурсів здійснюємо у вигляді таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Потреби в сировині, матеріалах та енергоресурсах та витрати на них.

Найменування	Одиниці виміру	Норма витрат, кг/дал	Ціна, грн./кг	Витрати	Затрати
				На 1 дал, кг	На З млн. дал, кг	На 1 дал, грн	На З млн. дал, тис. грн
Сировина та матеріали:
Світлий солод	кг	1,461	2,9	1,461	438229 9	4,24	12720
Ячмінь	кг	0,365	1,2	0,365	109557 5	0,44	1320
Гранульований хміль	КГ	0,00069	100,2	0,0007	2070	0,07	210
СО2-екстракт хмелю	кг	0,00011	342,3	0,0001 1	330	0,04	120
Молочна кислота	кг	0,00146	2,48	0,0015	4382	0,01	30
Всього сировина та матеріали						4,8	14400
Повернені відходи:
пивна дробина	кг	2,82	0,06	2,82	8451447	0,17	510
Відстій доброджування	кг	0,03	0,05	0,03	93672	0,01	30
надлишкові дріжджі	кг	0,1	0,07	0,1	300000	0,01	30
діоксид вуглецю	кг	0,28		0,28	836613	0,65	1950
Всього повернених відходів						0,84	2520
Всього сировини та матеріалів						3,96	11880
Електроенергія	кВт	5,5	0,65	5,5	16500000	3,57	10710
Пара	кг	4,58	3,2	4,58	13740000	14,66	43980
Вода	м-5	0,02	2,13	0,02	54600	0,04	120
Всього енергоресурсів						18,27	54810
РАЗОМ						22,23	66690

Результат розрахунків зводимо у вигляді таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Калькуляція собівартості та оптової ціни. Річне виробництво 3 млн. дал/рік

Статті витрат	Затрати (собівартість)
	На 1 дал, грн.	Разом, тис. грн
1	2	7
1. Матеріальні витрати
1.1 Основна сировина	3,96	11880
2. Енергозатрати
2.1 Електроенергія	3,57	10710
2.2 Вода	0,04	120
2.3 Пара	14,66	43980
3. Заробітна плата овп	0,18	540
4. Нарахування на ЗП (37,5%)	0,67	2010
5. Витрати по утриманню і експлуатації обладнання	0,33	990
6. Загальновиробничі витрати	0,45	1350
7. Виробнича собівартість	22,23	66690
8. Інші витрати Адміністративні витрати на збут	0,45	1350
9. Повна собівартість	22,68	68040
10. Прибуток (25% від повної собівартості)	5,67	17010
11. Оптова ціна	28,35	85050
12. ПДВ (20% від оптової ціни)	5,67	17010
13. Відпускна ціна	34,02	102060

Визначення капітальних вкладів (вартість проекту).

При визначенні капітальних вкладів визначається вартість обладнання та збільшена вартість будівель, споруд та інших видів основних виробничих фондів.

Вартість основного технологічного обладнання розраховується за таблицею 6.3.

Таблиця 6.3 - Вартість обладнання

Найменування обладнання	Кількість одиниць	Ціна одиниці, грн	Вартість, грн
Установка для виробництва пива	1	1000000,0	1000000,0
Невраховане обладнання (30%)			300000,0
Витрати на транспортування (2-4%)			3000,0
Монтаж			3000,0
Спеціальні роботи			2000,0
Комунікації та КІП			6000,0
Разом			1314000

Вартість будівель, споруд та інших видів ОВФ може бути прийнято за структурою основних фондів, тобто вартість обладнання складає 43% від загальної вартості основних фондів, вартість решти видів ОВФ - 57% .

Вартість будівель, споруд та інших видів ОВФ складає: 1314000 * 57/43 = 1741814 тис. грн..

Тоді капітальні затрати складають: вартість обладнання + вартість будівель, споруд та інших:

1314000 + 1741814 = 3055814 тис. грн..

Техніко-економічні показники проекту

Основні техніко-економічні показники проекту представлені в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Техніко-економічні показники проекту

Найменування показника	Значення показника
1.Об'єм випуску пива, дал/рік	3000000
2.Капітальні затрати, тис грн	3055814
3.Собівартість одного дал продукції, грн/дал	22,68
4.Оптова ціна Ідал, грн/дал	28,35
5.Відпускна ціна 1 дал, грн/дал	34,02

Висновок: продукт являється конкурентоспроможним; мають місце ринки збуту, проект ефективний; техніко-економічні показники вказують на те, що випуск пива доцільний.

7. Основні рішення з автоматизації

7.1 Вибір контурів контролю і регулювання

Для досягнення мети керування та підтримки матеріального балансу необхідно регулювати наступні технологічні параметри:

· температуру пивного сусла у бродильному апараті зміною положення клапана;

· регулювання рівня сусла у бродильному апараті зміною положення клапана;

· керування роботи електродвигунів насосу-дозатору;

· регулювання витрат пива при подачі на фільтрування зміною положення клапана;

· контроль тиску повітря, що подається до вакуум-збірнику зміною положення клапана.

Вибір конкретних автоматичних пристроїв робився з наступних міркувань:

- для контролю та регулювання однакових параметрів технологічного процесу застосовували однакові автоматичні

пристрої, що полегшує їхнє придбання, настроювання, ремонт та експлуатацію;

- віддавалась перевага автоматичним пристроям серійного виробництва.

7.2 Вибір приладів та засобів автоматизації

Реміконт Р-130 - малоканальний багатофункціональний мікропроцесорний контролер (МК), що призначений для автоматичного регулювання і логічного керуваня технологічнимии процесами в різних галузях промисловості. Завдяки його малоканальності забезпечується економічне керування невеликими агрегатами і висока живучість складних систем керування. МК мають до 28 аналогових і дискретних входів - виходів і оснащені інтерфейсним каналом цифрового послідовного зв'язку. За допомогою Р-130 можна реалізуати одноконтурні, каскадні, програмні, супервізорні, й багатозв'язкові АСР, а також системи логіко-програмного керування з послідовною дією команд. Випускаються три моделі Р-130: регулювальна (мод. 01), логічна (мод. 02) і безперервно- дискретна (мод. 23) .

Усі моделі Реміконту Р-130 містять засоби оперативного керування, розміщені на лицьовій панелі контролера, за допомогою яких можна вручну змінювати режим роботи, встановлювати завдання, керувати ходом виконання програм, вручну керувати виконавчими пристроями, контролювати сигнали та індицирувати помилки. Стандартні аналогові й дискретні датчики, виконавчі пристрої підмикаються до Р-130 за допомогою індивідуальних кабельних зв'язків.

Реміконти Р-130 можуть об'єднуватися в локальну керуючу мережу “транзит” кільцевої конфігурації без застосувань якихось допоміжних пристроїв. В одну мережу можуть як однакові, так і різні моделі контролерів.

Через мережу контролери можуть обмінюватись інформацією в цифровій формі по витій парі проводів. За допомогою шлюзу, що входить до складу Р-130, мережа “Транзит” може взаємодіяти з будь-яким зовнішнім абонентом (наприклад, ПЕОМ), що має інтерфейс ИРПС чи RS-232C.

Реміконт Р-130 - це програмований пристрій. Процес програмування простий і зводиться до того, що натисканням кількох клавіш у певній послідовності з бібліотеки , яка защита в ПЗУ, витягуються потрібні алгоритми. Ці алгоритми потім об'єднуються в систему заданої конфігурації і в них встановлюються необхідні параметри настроювання.

При відімкненні живильної напруги запрограмована інформація зберігається за допомогою вмонтованої батареї. Запрограмована інформація може бути записана у програмований пристрій ПЗУ (ППЗУ).

Склад мікроконтролера являє собою цілий комплекс технічних засобів. До його складу входить центральний мікропроцесорний блок контролера (БК) і низка допоміжних блоків.

Найменування моделі блока БК дає найменуванння Р-130 в цілому. Центральний блок пертворєю аналогову і дискретну інформацію в цифрову форму, обробляє цифрову інформацію та виробляє керуючі впливи. Допоміжні блоки використовуються для попереднього підсилення сигналів термопар і термоопорів, формування дискретних вихідних сигналів напругою 220 В, організації зовнішніх пермикань і блокування та ін.

В Р-130 вмонтовано розвинуті засоби самодіагностики, сигналізації та ідентифікації несправностей, в тому числі при відмові апаратури, виході сигналів за допустимі межі,збої в оперативному запам'ятовуючому пристрої (ОЗУ), порушенні обміну по кільцевій мережі. Для дистанційної передачі інформації про відмову передбачено спеціальні дискретні виходи. Р-130 розрахований на щитовий та навісний монтаж.

7.3 Опис функціональної схеми автоматизації

Опис контуру регулювання температури.

У якості датчика температури використовується термоперетворювач опору ТСМ - 0879, який перетворює зміну температури в зміну опору. Сигнал з термометру подається на вторинний прилад, де відбувається реєстрація сигналу. Далі сигнал подається на посилювально- перетворюючий блок, а з нього на мікропроцесор Р -- 130, де регулюється температура. З мікропроцесора сигнал надходить на пускач ПБР - 2. Останній перетворює імпульси у сигнал 220 В, що необхідно для приводу виконавчого механізму пристрою 25н940нж. Це призводить до зміни положення регулюючого органу.

Контроль температури

Контроль температури здійснюється за допомогою термометру опору ТСМ-1088. Сигнал передається на вторинний самописний прилад РТЭ-4.1, де вимірюється і реєструється.

Опис контуру регулювання рівня

Рівень вимірюється гідростатичним рівнеміром типу «Сапфир - 22ДГ», де перетворюється електричний струмовий сигнал. Далі сигнал подається на мікропроцесор Р - 130, де регулюється рівень рідини у ємності, з мікропроцесора сигнал надходить на пускач ПЕР - 2. Останній перетворює імпульси у сигнал 220 В, що необхідно для приводу виконавчого механізму пристрою 25н940нж. Це призводить до зміни положення регулюючого органу.

Опис контуру контролю рівня.

Рівень вимірюється гідростатичним методом за допомогою перетворювача «Сапфир - 22ДГ», де перетворюється електричний струмовий сигнал. Далі сигнал подається на мікропроцесор Р - 130, де регулюється рівень рідини у ємності. З мікропроцесора сигнал надходить на пускач ПБР -- 2. Він має пристрій, що сигналізує про рівень рідини в апараті.

Опис контуру регулювання витрат

Датчиком витрати є діафрагма камерна ДК-6-150-2-а/б, призначена для створення перепаду тиску. Перепад тиску перетворюється вимірювальним комплектом «Сапфир - 22ДД», мод. 2460 у токовий сигнал 0-5 мА і надходять на вторинний самописний прилад РТЭ-4.1 , де вимірюється і реєструється. Далі сигнал надходить на вхід мікроконтролеру Р-130, де виконується математична обробка сигналу, тим самим формується керуючий вплив на виконавчий механізм. Сигнал з Р-130 надходить на пускач ПБР-2М, що керує клапаном з електроприводом МЕП.

Контроль тиску

Контроль тиску здійснюється за допомогою дифманометру з тензоперетворювачем тиску в уніфікований сигнал типу «Сапфир - 22ДІВ». Сигнал передається на вторинний самописний прилад РТЭ-4.1, де вимірюється і реєструється.

8. Охорона праці і навколишнього середовища

8.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Забезпечення безпеки і збереження здоров'я на виробництві - складна комплексна програма, яка не може бути вирішена без фундаментальної правової бази. Основним законодавчим документом є закон України «Про охорону праці», прийнятий Верховною Радою України в 1992 році і після внесених змін, що вийшов в новій редакції в 2002 году.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності; адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки ы підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та (їх представниками) між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва [18].

8.2 Організація управління охороною праці на підприємстві

Відповідно до ст. 13 закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно- правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

Схема управління охороною праці на пивоварному підприємстві надана на рис. 8.1.

Рисунок 8.1 - Схема управління охороною праці на даному підприємстві.

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників в умовах виробництва пива надано в формі таблиці 8.1 [19].

Таблиця 8.1- Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення
Шум	Вентиляційна система, технологічне обладнання
Електрична напруга (380, 220 В)	Щит управління, електроприводи
Вибухо-пожежонебезпека -категорія В	Цех по виробленню пива
Запиленість зернопродуктами	Ділянка дроблення

8.3 Промислова санітарія

В цеху по виробленню пива шкідлива речовина - пил зерна [20].

Таблиця 8.2 - Характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються на даному виробництві 21.

Шкідливі речовини	Токсичність	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
Пил зерна	Впливає на органи дихання	4	3

8.3.1 Метеорологічні умови

Категорія робіт, що виконується, за енергетичними витратами відноситься до ІІб [21]. Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату виробничого приміщення надані в таблиці 8.2.

Таблиця 8. З - Значення оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату.

Період року	Категорія робіт по енерговитратах	Температура, ОС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	ІІб	допустимі
		15 -21	Не більш 75	0,4
		оптимальні
		17-19	40-60	0,2
Теплий	ІІб	допустимі
		16-27	Не більш 65	0,2 - 0,5
		оптимальні
		20-22	40 -60	0,4

8.3.2 Вентиляція

В приміщенні цеху передбачена система вентиляції і опалювання. Вентиляція - природна і штучна. Механічна вентиляція - загальнообмінна, припливно-витяжна, місцева і аварійна. Вид опалювання - центральний[22].

8.3.3 Освітлення

Для цеху по виробленню пива визначений ІІІв розряд зорових робіт [23].

Має місце однобічне природне освітлення. Підприємство знаходиться в IV світовому поясі. Нормативне значення коефіцієнту природного освітлення визначається по формулі 8.1.

ен IV = енmc % (8.1)

де: ен IV - коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV пояса світлового клімату;

ен - коефіцієнт природної освітленості для пояса світлового клімаїу;

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

с - коефіцієнт сонячного клімату (1 + 0,75).

ен IV = 2 0,9 1 = 1,8%

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛБ 80-2. Тип світильника H4T4JI. Нормативне значення освітленості для ІІІ в розряду зорових робіт Етіп складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді ліній, що перериваються, світильників прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами.

Кількість світильників в приміщенні, що розглядається, площею S = 200 м2 розраховуємо методом коефіцієнта використовування світлового потоку по наступній формулі:

N =

де:Етіп - задана мінімальна (нормована) освітленість, лк;

k - коефіцієнт запасу;

S -площа освітлення, м2;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості, або коефіцієнт нерівномірності;

Фл - потрібний потік однієї лампи, лм; п - число ламп в світильнику;

n - коефіцієнт використовування світлового потоку в відносних одиницях.

- розрахункова висота відстані між стелею та лампою, = 6,0 м;

Для ІІІв розряду зорових робіт мінімальна освітленість при загальному освітленні складає Emin = 300 лк;

Освітлювана площа S дорівнює 20 * 10 = 200 м ;

Тип лампи ЛБ 80-2. Номінальне значення світлового потоку вибраної лампи Фл після 100 годин горіння дорівнює 4960 лм;

Кількість ламп в світильнику п дорівнює 2;

Коефіцієнт запасу освітленості дорівнює 1,4;

Коефіцієнт z рекомендується приймати для люмінесцентних ламп 1,1;

Коефіцієнти віддзеркалення поверхонь відповідно рівні: рстелі. = 70% для стелі, для стін - рст.=50% для робочої поверхні - р р.п= 30%.

Розраховуємо індекс приміщення:

Коефіцієнт використовування світлового потоку для

світильників типу Н4Т4Л, рівний 0,27;

Визначаємо необхідну кількість світильників для даного приміщення

Відстань розміщення ламп від стін у бродильному відділенні L1 = 0,5L, відстань між рядами світильників L= 7,5 м, кількість рядів ламп дорівнює 8, кількість світильників в ряду 4 . На схемі 8.2 приведено план розміщення світильників у бродильному відділенні.

Схема 8.2 План розміщення світильників у бродильному відділенні.

пиво сусло бродіння фільтрація

Характеристика освітлення в приміщенні надана в таблиці 8.4

Таблиця 8.4 - Характеристика освітлення

Найменування приміщення	Площа підлоги м2	Розряд зорової роботи	Освітлення
			природне	штучне
			Вид освітлення (бокове, верхнє)	кпо, ен IV	Нормована освітленість, Emin, лк
Виробниче приміщення	200	III	бокове	1,8	300

8.3.4 Шум

До джерел шуму на ділянки по виробленню пива відносяться вентиляційні установки, електродвигуни, насоси, технологічне обладнання.

Допустимий рівень звукового тиску на робочому місті у приміщенні наданий в таблиці 8.5 [24].

Таблиця 8.5 - Допустимі рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місц я	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середнєгеомегричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалент ні рівні звуку, дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Крайні частоти в октавних смугах, Гц	22 45	45 90	90 180	180 360	360 720	720 1440	1440 2880	2880 5760	5760 11520	22 11520
Виконання всіх видів робіт в виробничих приміщеннях	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80

8.4 Міри безпеки

Технологічна схема по виробництву пива складається з наступних

етапів:

- прийом і зберігання солоду;

- очищення і дроблення солоду;

- готування пивного сусла;

- охолодження сусла;

- готування дріжджів чистої культури;

- головне бродіння;

- добродіння;

- освітлення.

Зернопродукти зі сховища поступають на стадію очищення та дроблення. На цій стадії передбачена місцева вентиляція. Готування затору здійснюють шляхом подачі кондиційованої води температурою 40 - 45°С протягом 20 - 30 хвилин. Підіймають температуру до 50 - 52°С (білкова пауза). Потім температуру затору підвищують до 65°С та витримують при цій температурі 10-30 хвилин (мальтозна пауза). Передбачено теплоізоляція наріжної поверхні. Затор переміщують і продовжують нагрівання до 70 - 72°С. Отримують остаточно оцукрений затор. Далі затор нагрівають до 75°С та перекачують на фільтрацію. Отримане перше сусло кип'ятиться із хмелем. На наступній стадії здійснюють відділення сусла від хмелевої дробини. Охмелене сусло подається на стадію освітлення й охолодження пива та ділі на стадію бродіння пивного сусла. Отримане молоде пиво звільняється від дріжджів та різних дрібнодисперсних часток. Після доброжування, дозрівання та освітлення пиво насичується діоксидом вуглецю в карбонізаторі, зливається у фарфас і далі під тиском С02 подається у відділення розливу [20]. Електрообладнання занулено.

8.5 Електробезпека

Параметри електричної мережі: рід струму - змінний, напруга в мережі - 220/380 В; частота - 50 Гц. Клас приміщення по ступеню небезпеки ураження електричним струмом - II. Режим нейтралі живлячої мережі - трифазна чотирьопровідна мережа із заземленою нейтраллю [25].

По вибухо-пожежонебезпеці цех по виробленню пива відноситься до категорії В [26]. Ступінь вогнестійкості ІІ [27].

Зона класа приміщення - П Па. Допустимий рівень вибухозахисту і мінімальний ступінь захисту оболонок електричних машин - ІР44 [28].

Обов'язкові засоби пожежогасіння є вогнегасники, які наведені у табл.8.6 [29].

Табл.8.6 - Первинні засоби пожежогасіння

Приміщення	Площа, м2	Первинні засоби (наім. тип)	Кількість шт.	Вогнегасна дія
Виробничі приміщення, які належать до категорії В	200	Вуглекислоті вогнегасники ручні ВВК - 5	4	Ізоляція та охолодження

Для захисту від атмосферної електрики визначена категорія блискавкозахисту - II. Як захист від прямих ударів блискавки та її вторинних проявів передбачене захисне заземлення по контуру [30].

8.7 Охорона навколишнього середовища

Зростання витрат на охорону природи за останні роки пов'язано з різким збільшенням кількості нормованих викидів в атмосферу і водне середовище. При цьому завдається відчутного збитку не тільки природі, але і народному господарству, а також здоров'ю і самопочуттю людини. Цей збиток виявляється одночасно в декількох аспектах: моральному, естетичному, престижному, натуральному, соціальному, економічному. У цеху по виробленню пива речовин, що забруднюють навколишнє середовище вище установлених норм не утворюється [30]. Однак для виключення забруднення навколишнього середовища необхідно проводити:

- контроль викидів в атмосферу за ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201;

- контроль стічних вод виробництва продукту за Санин 4630;

- контроль ґрунту від забруднень побутовими та промисловими відходами за Санин 42-128-4690.

9. Цивільна оборона

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Цивільна оборона України організується і функціонує на підставі Законів України «Про Цивільну оборону України», з питань оборони і державної безпеки, воєнної доктрини України, Положення про Цивільну оборону України, інших державних нормативних актів органи управління ЦО та Положення міжнародного гуманітарного права з проблем захисту людей. Відповідно до законодавства ЦО організується і функціонує за територіально-виробничим принципом на всій території України [31].

У даному розділі дипломного проекту розглядаються форми та методи пропаганди з ЦО на підприємстві.

Складні соціально-економічні умови, в яких опинилась наша держава, зростання техногенної напруги, кількості надзвичайних випадків вимагають від органів влади як в центрі так і на місцях, органів управління ЦО опанування новими формами діяльності, визначених законодавчими і нормативними актами щодо реорганізації захисту населення від наслідків НС і удосконалення Цивільної оборони. Особливе місце займає пропагандистська робота безпосередньо на підприємствах, установах, тобто там, де працюють люди і здійснюються заходи ЦО.

Пропаганда ЦО - це розповсюдження знань і іншої інформації з ЦО, способів і засобів захисту населення, вміння діяти у надзвичайних ситуаціях, формування у людей віри в ефективність заходів ЦО. Перед пропагандою ЦО стоять дві групи завдань: загальні і спеціальні.

Загальним завданням - є завдання добитися свідомого виконання кожним громадянином свого конституційного обов'язку і дій щодо захисту себе і інших: людей в екстремальних умовах.

До спеціальних завдань пропаганди ЦО відносяться:

- глибоке розкриття ролі і місця МНС в захисті населення і ліквідацій наслідків НС;

- підвищення активності робочих на підприємстві в опануванні і засвоєнні способів і засобів захисту;

- формування психологічної готовності до можливих випробувань;

- формування високих морально-психологічних якостей;

- сприяти підвищенню професійної підготовки особового складу штабів і формувань ЦО;

- привернути увагу громадськості до виконання таких заходів ЦО, як підготовка формувань ЦО, проведення комплексних і інших навчань, навчання персоналу за програмою ЦО.

Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, стихійних лих в ряді областей України в минулому і сьогодні визначили предмет пропаганди ЦО. Вона включає дії населення з сигналів оповіщення ЦО, правила користування засобами захисту, способи надання само- і взаємодопомоги, першої медичної допомоги порядок заповнення захисних споруд, дії в екстремальних умовах.

Найбільш розповсюдженою, дієвою і дохідливою формою пропаганди є усна пропаганда. Ґрунтуючись на живому спілкуванні з людьми, усна пропаганда дає нам можливість на конкретних і зрозумілих людям прикладах і фактах показувати успіхи у вирішенні завдань ЦО, роз'яснювати способи і засоби захисту, порядок дії в екстремальних ситуаціях, предметно впливати на розвиток активності персоналу на підприємстві, вести відверту розмову про недоліки і труднощі, як їх усунути, дає змогу доходити до кожної людини.

У світлі сучасних вимог, які висуваються до виховної роботи, вказівок і рекомендацій міністра з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, управлінь з НС, активізувалась пропаганда ЦО, різнобічними стали її форми і методи. Найбільш розповсюджені такі методи усної пропаганди, як лекції, науково-практичні конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, бесіди, зустрічі з ветеранами ЦО. Організовуються зустрічі з керівним складом ЦО, ветеранами, з авторами книжок з ЦО, виступи керівного складу по радіо і телебаченні.

Потужною, найбільш масовою, впливовою і активною формою пропаганди засобів і способів захисту у НС є друкована пропаганда. Особлива увага в друкованій пропаганді приділяється людям-ентузіастам ЦО, показу їх самовідданих і героїчних дій на навчаннях, при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф. Преса широко висвітлює гуманний характер цілей і завдань ЦО у загальній системі оборонних, соціально-економічних і екологічних заходів, які проводяться в державі. Ряд центральних, обласних і районних газет постійно друкують проблемні матеріали з ЦО, присвячують питанням і людям ЦО цілі шпальти (розділи). Все це сприяє підвищенню рівня готовності ЦО.

Важливою формою пропаганди ЦО є наочна пропаганда (агітація). Пропаганда ЦО засобами наочної агітації знайшла своє конкретне відображення в обладнанні навчальних і консультаційних пунктів, класів і кутків ЦО вітринами, стендами, фотомонтажами, плакатами, в організації стаціонарних і пересувних виставок. Навчальні і консультаційні пункти і класи ЦО створюються головним чином на курсах ЦО і об'єктах господарської діяльності (ОГД). Кутки ЦО, стенди, вітражі, фотомонтажі - в цехах, відділах підприємств, установ і організацій, в бібліотеках, будинках культури, кінотеатрах.

Наочна пропаганда вміщує відомості щодо ролі і місця МНС в сучасних умовах, про засоби індивідуального і колективного захисту, про дії населення в надзвичайних ситуаціях, щодо ведення РІНР при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, при застосуванні сучасних засобів ураження, інформацію про проведення комплексних, об'єктових, командно-штабних і інших навчань, пропагує досвід передовиків ЦО.

Досвід показує, що вміле і творче використання цих форм пропаганди ЦО - усної, друкованої, наочної, засобами радіо, телебачення і кіно - суттєво розширює її масштаби, значно підвищує її дієвість у вирішенні завдань пропаганди традицій ЦО 32.

Особливе місце займає пропагандистська робота безпосередньо на підприємствах, установах, тобто там, де працюють люди і здійснюються заходи ЦО. Пропаганда ЦО не повинна обмежуватись вузьким колом осіб, які залучаються до виступів у пресі, на радіо і телебаченні. Нарівні з працівниками штабу ЦО до пропаганди необхідно залучати спеціалістів міністерств, відомств, навчальних закладів і об'єктів, громадських організацій.

Велике значення в організації пропаганди ЦО, підвищенні її якості має повсякденна робота начальників ЦО і їх штабів, громадсько-політичних організацій щодо підбору, навчання і розстановки пропагандистського активу, узагальнення і розповсюдження досвіду їх роботи.

Таким чином, пропаганда ЦО органічно входить у зміст підготовки сил Цивільної оборони і населення, тісно пов'язана з процесом навчання і має надати допомогу людям оволодіти знаннями і навичками користування засобами захисту і діями у надзвичайних ситуаціях. Всі її форми і методи повинні сприяти мобілізації населення на виконання не тільки заходів ЦО, а і завдань, які стоять перед державою 33.

Висновки

При виконанні даного проекту на підставі закордонного та вітчизняного досвіду з технології пива та обладнання для його виробництва розроблене технологічне рішення для заводу потужністю 3 млн. дал.

Розрахований матеріальний баланс та основне й допоміжне обладнання, на основі чого зроблений його вибір.

Проектом передбачена автоматизація бродильного відділення, яка дозволяє: покращити якість продукції шляхом дотримання і стабілізації температури бродіння та доброджування; скоротити витрати СО2 за рахунок контролю його концентрації в пиві; покращити умови роботи обслуговуючого персоналу.

Проведені наукові дослідження, необхідні для удосконалення використання хмелю та хмелепродуктів, на основі яких зроблені пропозиції по удосконалюванню технології використання хмелю й хмелепродуктів.

Передбачені заходи щодо охорони праці та цивільної оборони.

Список джерел інформації

1. Меледина Т.В. Сырье и вспомогательные материалы в пивоварении. - СПб.: «Профессия», 2007. - 304 е., ил.

2. Кунце В. Технология солода и пива. - пер. с немецкого - СПб.: «Профессия», 2006. - 912 е., ил.

3. Мальцев П.М. Технология бродильных производств. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Пищевая промышленность, 2010. - 560 с.

4. Мелетьєв А.С., Тодосійчук С.Р., Кошова В.М. Технохімічний контроль виробництва солоду, пива і безалкогольних напоїв / За ред. А. С. Мелетьєва. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2007. - 392 с.

5. Домарецький В.А. Технологія солоду та пива: Підручник. - Київ: «Фірма «ІНКОС», 2006. - 426 с.

6. Балашов В.Е. Практикум по расчету технологического оборудования для производства пива и безалкогольных напитков. - М.: Агропромиздат, 2008.- 188 с.

7. Техника и технология производства пива и безалкогольных напитков. Балашов В.Е., Рудольф В.В., - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 2007, с. 248

8. Колотуша П.В., Домарецкий В. А. и др. Технологическое проектирование солодовенных и пивобезалкогольных заводов. - К.: Вища школа, 2007. - 255 с.

9. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. Учебное пособие для вузов/Под ред. чл.-корр. АН СССР П. Г. Романкова. - 10-е изд., перераб. и доп. - Л.: Химия, 2007. - 576 е., ил.

10. Гетун Г.В. Основи проектування промислових будівель: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2007.-210 с.

11. Буренин В.А., Ливчак И.Ф., Иванова Н.В. Основы промышленного строительства и санитарной техники. Учебник для технол. спец. вузов. М.: Высшая школа, 2006. - 392 е., ил.

12. Главачек Ф., Лхотский А. Пивоварение. - пер. с чешского - М.: Пищевая промышленность, 2007.

13. Закон України «Про цивільну оборону України» 3.02.2006

14. Кулаков М. А. та ін. Цивільна оборона: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. проф. В. В. Березуцького. - X.: Факт, 2008. - 312 с.

15. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 487 с.

16. Технологическая инструкция по применению в пивоварении хмеля и продуктов его переработки: ТИ 10-04-06-136-87: Утв. отд. пищевой промышленности Госагропрома СССР, ноябрь 2007 г. М.; Агропромиздат, 2008,-30 с.

17. Никитин В.С, Бурашников Ю.М. Охрана труда на предприятиях пищевой промышлености. - М.: Агропромиздат, 2010. - 350с

18. Закон України «Про охорону праці», листопад 2007 р.

19. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.06.

20. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. Энергоатомиздат, 2006-324 с.

21. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.09.

22. СНиП 2.04.05-09 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 2009 г.

23. СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М .: Стройиздат, 2010. -110с.

24. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.2009.

25. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 2007.

26. НАП Б Б. 03.002 - 2007. Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

27. ДБН В. 1.1 - 7 - 2009 Пожежна безпека об'єктів.

28. НПАОП 0.00 - 1.29 - 07 Правила захисту від статичної електрики.

29. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01. 07. 06.

30. ДСТУ Б В. 2.5-38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. - К.; Діє з 01.01.2009.

31. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 487 с.

32. Кулаков М. А. та ін. Цивільна оборона: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. проф. В. В. Березуцького. - X.: Факт, 2008. - 312 с.

33. Губський А.І. Цивільна оборона. Підручник для вищих учбових закладів. - К.: Міністерство освіти, 2006. - 216с.

Размещено на Allbest.ru