Апарат для стоматології - бормашина "БЕС-10"

Результати:

Cy max = 0,68 нФ; Lф min= 19 мГн; Cx2 min = 0,89 мкФ; Uраб = 220В;

Lф = (Lw1 = Lw2); Сх = (Сх1 = Сх2); Су = (Су1 = Су2);

R = (300-510) кОм

1.6.4 Вказівки заходів безпеки

1. При експлуатації і ремонті апарату необхідно керуватися справжнім паспортом і «Правилами пристрою, експлуатації і техніки безпеки фізіотерапевтичних відділень», затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

2. При експлуатації апарату необхідно дотримуватися наступних мір обережності:

- перед вмиканням апарату в мережу обслуговуючий персонал зобов'язаний візуально перевірити справність мережевого дроту і з'єднання заземлюючого контуру з мережевою розеткою;

- черговий електромонтер установи, в якому експлуатується апарат, зобов'язаний періодично (не рідше одного разу в місяць) перевіряти справність заземлення мереженої розетки;

- пацієнт не повинен мати зіткнення з заземлюючими предметами;

- забороняється знімати стінку апарату, проводити перевірку елементів електричної схеми при ввімкненому в мережу апараті, проводити заміну електродів і виймати дроти електродів з гнізд апарату при ввімкнутому генераторі.

- забороняється обслуговуючому персоналу усувати будь - які несправності.

При виявленні несправностей, обслуговуючий персонал повинен вимкнути апарат з мережі і викликати спеціаліста ремонтного підприємства.

3. Ремонт апарату повинен проходити в відповідності з «Правилами техніки експлуатації і правилами техніки безпеки».

Під час ремонту апарату необхідно дотримуватися наступних мір безпеки: до роботи по ремонту апарату повинні допускатися особи, які пройшли спеціальне навчання і інструктаж по роботі з високовольтними установками вище 1000 В; число робочих, зайнятих ремонтом, повинно бути не менше двох чоловік; робочий інструмент повинен мати ізольовані ручки; заміна несправних елементів повинна проводитися тільки при відімкнутому від мережі апарату.

1.6.5 Алгоритм роботи апарату

Транспортування та монтаж апарату.

Дли транспортування бормашина упаковується зі знятими: стійкою бормашини з кронштейном, жорстким рукавом і від'єднаним ПРУ

При знятті консервуючого мастила необхідно стежити, щоб розчинник не потрапляв па пофарбовані деталі, т. к. фарбування під дією розчинника руйнується.

Монтаж бормашини здійснюється у наступному порядку:

Встановити стійку бормашини з кронштейном і прикрутити гвинтами (рис. 2) до корпусу.

Вставити жорсткий рукав, надіти шнур нескінченний, відрегулював натягнення шнура за допомогою подовжувача 9 (рис. 1) в стійці бормашини, і під'єднати накінечник з інструментом.

Встановити бормашину на робочому місці, приєднати пускорегулюючий пристрій.

Вмонтувати в мережу електроживлення бормашини трьохполюсну розетку, наявну в комплекті бормашини, підключивши два гнізда її до електричної мережі, третій (заземлюючий) до загальної системи заземлення і забезпечивши надійний електричний контакт.

1.6.6 Догляд за апаратом

Для нормальної роботи бормашини, крім правильної експлуатації в повній відповідності з справжнім паспортом, необхідний систематичний і правильний догляд за бормашиною. Слід утримувати бормашину в чистоті, оберігати від ударів та механічних пошкоджень.

Зберігати бормашину необхідно в сухому приміщенні.

Щодня після закінчення роботи протирати всі частини бормашини сухою м'якою ганчіркою.

Не рідше одного разу на місяць робити повний профілактичний огляд бормашини з перевіркою всіх з'єднань та технічного стану вузлів.

Один раз в день необхідно робити змащування жорсткого рукава згідно рис. 4, заливши в місця, зазначені на малюнку, і в маслянку 4 (рис. 2) стійки бормашини по 6 - 8 крапель масла «Велосит-Л», ГОСТ 1840-51, що додається до комплекту бормашини.

Змащування накінечників виконувати відповідно до паспортів по їх експлуатації.

Догляд за електродвигуном бормашини виконувати згідно з паспортом на електродвигун ЕК-8. Для заливки масла і маслянку заднього шита необхідно зняти ковпак 1 (рис. 2).

1.6.7 Технічне обслуговування

1. Технічне обслуговування проводиться з метою забезпечення безперебійної роботи, підвищення експлуатаційної надійності і ефективності використання апарату.

2. Технічне обслуговування здійснюється ремонтними підприємствами в відповідності з «Положенням про технічне обслуговування, ремонт та монтаж медичної техніки».

3. При технічному обслуговуванні необхідно керуватися розділом «Вказівки мір безпеки».

Періодичність технічного обслуговування.

Чистка апарату від пилу відбувається кожен день після закінчення роботи.

Перевірка роботоздатності апарату, перевірка електричного ланцюга та інших елементів, проводиться не рідше одного разу на місяць.

1.6.8 Характерні несправності та методи їх усунення

Характерні несправності показані в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Характерні несправності та методи їх усунення

Несправність	Ймовірна причина	Метод усунення
При включенні бормашина не працює.	1. Немає напруги в мережі живлення.	1.Перевірити, чи є напруга в мережі живлення.
	2. Перегоріли запобіжники.	2.Відключити бормашину від мережі, вийняти запобіжники і замінити.
Педаль ПРУ не фіксується в заданих положеннях.	Заклинювання перемикаючого механізму.	Розібрати ПРУ і усунути заклинювання.
Нагріваються осі роликів на стійці бормашини і жорсткому рукаві.	Відсутність мастила.	Змастити осі роликів стійки і жорсткого рукава.
Бормашина не тягне - пробуксовує шнур.	1. Слабкий натяг шнура.	Натягнути шнур шляхом висування подовжувача в стійці бормашини.
	2. Заклинювання роликів.	Усунути заклинювання, змастити ролики.
Стійка бормашини не повертається в крайнє положення	Ослабла пружина в стійці.	Відрегулювати пружину за допомогою гайки 3 (рис. 2).

Примітки:

1. Можливі несправності електродвигуна ЕК-8 вказані в паспорті на нього.

2. При виникненні несправностей виправлення слід доручати досвід-ченому фахівцеві.

3. При несправності в електродвигуні або пусковому пристрої необхідно звертатися в майстерню по ремонту електромедичних виробів.

1.6.9 Поточний ремонт

Загальні положення

1. Поточний ремонт апарата проводиться з метою відновлення його працездатності при відмові або несправностях.

2. Ремонт повинен проводитися спеціалістами ремонтних підприємств в відповідальності з «Положенням про технічне обслуговування, ремонт і монтаж медичної техніки»

1. Підготовка до роботи:

шляхом опитування обслуговуючого персоналу виясняють обставини, при яких відбулося порушення роботоздатності апарату. Особливу увагу приділяють признакам аварійної ситуації, якщо вони мали місце при відмові апарата;

підготовка експлуатаційної документації.

2. Вияснення можливостей контрольного вмикання апарата:

проводиться зовнішній огляд апарату і місця його установки;

проводиться огляд і контроль стану силового ланцюга і ланцюгів захисту електроживлення в приміщенні і на місці установки апарата;

проводиться огляд і контроль стану захисних установок і цілей захисту апарату;

на основі отриманої інформації визначається можливість ввімкнення апарату.

3. Контрольне ввімкнення і перевірка функціонування апарату.

4. Метою контрольного ввімкнення є перевірка функціонування апарату, спроба відновити його роботоздатність шляхом налаштування і регулювання, а також виявлення ознак, характеризуючих технічний стан апарата.

5. Порядок і правила контрольного ввімкнення:

підготовка апарату до роботи по рекомендаціях, покладених в розділі «Підготовка апарату до роботи»;

перевірка повного або часткового функціонування апарату в відповідності з вказівками розділу «порядок роботи».

в процесі контрольного ввімкнення фіксуються основні признаки,

характеризуючі технічний стан апарату.

6. В відповідності з результатами контрольного ввімкнення і контролю функціонування виконують ремонтні роботи.

Висновки по розділу

В даному розділі було проведено класифікацію основних методів лікувальних та зуботехнічних робіт. Була проведена класифікація бормашин по їх параметрам.

Також провівся огляд аналогів за темою дипломного проекту. Серед них бормашини "D&Т-80", Marathon Handy 701, Colt, БЕЗН-01, БЭУП-01, БЭУ-01.

Під час розробки бормашини були надані технічні характеристики і проведено опис електричної схеми, зроблено модифікацію апарата, а саме: доповнення бормашини мережевим фільтром, та його розрахунок.

При описі конструкції апарату були надані також і вказівки заходів безпеки, алгоритм роботи з апаратом та вказівки щодо технічного обслуговування.

2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Опис вузла

Конструкцію механізму підвіски показано на рисунку 2.1.

Рис. 2.1 - Механізм підвіски

Механізм підвіски входить до складу вузла поліспасту та призначений для створення опори для натяжного тросу.

Механізм складається з траверси 1, в розточках якої встановлено вісь 2, на якій може вільно обертатися блок 3, встановлений на гільзах 4. Блок встановлений на підшипниках кочення 14, які розперті втулками 5. В нижній частині механізму розміщено кулькову опору 7 на вісі 8. Запобіжний пристрій складається з скоби 9, встановленої на штифтах 10. Також на траверсі 1 змонтований кожух 6.

2.2 Розрахунок параметрів технологічності

Одним з найважливіших елементів якості для будь-якого виробу у виробництві є технологічність виробу. Технологічність оцінюється показниками, які називаються критеріями. Технологічність - це сукупність властивостей конструкції, які виявляються в можливості оптимальних витрат матеріалів, праці, засобів та часу при технічній підготовці його виробництва, виготовленні, експлуатації та ремонті.

Основні критерії технологічності

1) критерій трудомісткості:

де - трудомісткість виробу, що запускається у виробництво, дорівнює всьому циклу виготовлення.

- трудомісткість базового виробу, яка вибирається з групи раніше випущених однотипних виробів, що мають найбільший показник в кон'юнктурності.

2) критерій собівартості:

де - собівартість виробу;

- собівартість базового виробу.

Оскільки дані показники відомі нам по виробу, в розрахунках ми їх не використовуємо.

Відносні показники технологічності характеризують конструктивну і технологічну складність виробу.

1) Показник конструкторської складності:

де - кількість вузлів/складальних одиниць в приладі;

- загальна кількість деталей в приладі.

Критерії оцінки параметра:

Кск<0.1 - низький;

Кск=0.1…0.2 - задовільний;

Кск>0.2 - добрий.

Показник конструкторської складності задовільний.

Показник уніфікації виробу:

- кількість уніфікованих вузлів (0);

- кількість уніфікованих деталей (2).

Критерії оцінки параметра:

Ку<0.25 - низький;

Ку=0.25…0.5 - задовільний;

Ку>0.5 - добрий.

Показник уніфікації виробу низький.

Показник уніфікації вузлів:

Критерій оцінки параметра:

КуN<0.2 - низький;

КуN=0.2…0.4 - задовільний;

КуN>0.4 - добрий.

Показник уніфікації вузлів низький.

Показник уніфікації деталей:

Критерій оцінки параметра:

Куn<0.3 - низький;

Куn=0.3…0.6 - задовільний;

Куn>0.6 - добрий.

Показник уніфікації деталей низький.

Показник уніфікації операцій:

- кількість типових технологічних операцій, уніфікованих за даною галуззю приладобудування;

- кількість усіх операцій необхідних для складання даного виробу.

Критерій оцінки параметра:

КТП<0.5 - низький;

КТП=0.5…0.75 - задовільний;

КТП>0.75 - добрий.

Показник уніфікації операцій низький.

Загальний показник технологічності:

Критерій оцінки параметра:

К?<0.25 - низький;

К?=0.25…0.5 - задовільний;

К?>0.5 - добрий.

Загальний показник технологічності низький.

2.3 Розрахунок геометричної точності розмірного ланцюга

Основні визначення показників точності виробів регламентує ГОСТ 16320-80, згідно з яким під точністю розуміють ступінь відповідності параметрів реально виготовленого виробу всім вимогам креслення і технічних умов. Ця відповідність визначається за розмірами або геометричними характеристиками виробу.

Забезпечення розмірної або геометричної взаємозамінності - типове завдання при складанні механічних ланцюгів механізмів, яка ґрунтується на розрахунках розмірного ланцюга (рис. 2.2). Вони ведуться з розрахунком забезпечення останньої замикаючої ланки

Рис.2.2. Розмірний ланцюг

Розміри та допуски ланок ланцюга:

мм (зменшуюча ланка) ; мм;

мм (зменшуюча ланка) ; мм;

мм (зменшуюча ланка) ; мм;

мм (зменшуюча ланка) ; мм;

мм (зменшуюча ланка) ; мм;

мм (зменшуюча ланка) ; мм;

мм (зменшуюча ланка) ; мм;

мм (зменшуюча ланка) ; мм;

мм (збільшуюча ланка) ; мм;

Координатний метод (пряма задача).

Для визначення розміщення допуску замикаючої ланки відносно нульової лінії, потрібно визначити координати його відхилень, а спершу визначити координати середин меж допусків всіх розмірних ланок.

Знаходимо координати середини допуску кожної ланки розмірного ланцюга:

мм

мм

мм

мм

мм

мм

мм

мм

мм

Знаходимо величину :

(0,025·2+0,01·6+0,043) = -0,153 мм.

Знаходимо :

,

мм.

Знаходимо відхилення:

мм

мм

Маємо .

Таким чином, в результаті розрахунку допуску на замикаючу ланку координатним методом, одержали остаточну відповідь. Округлюємо до найближчого стандартного значення:

.

Екстремальний безномінальний (пряма задача). Цей метод найпростіший і рекомендується у виробництві. У разі застосування методу визначають (ВВ) і (НВ):

(ВВ)= ;

(НВ)= ,

де (ВВ) та (НВ) - верхнє і нижнє відхилення допусків складових ланок, які взято зі своїми знаками. Очевидно, що даний метод найтехнологічнійший і простий у застосуванні. Розрахуємо за поданими формулами відхилення замикаючої ланки:

мм

мм

Маємо .

2.4 Опис структурної схеми складання приладу

Прилад складається з складальних одиниць, які бувають різної складності і в залежності від цього вони розміщуються на першому чи інших рівнях схеми. Деталь - це найнижчий рівень складання. На базі цієї схеми робиться синтез, прийняття правил побудови приладу із його елементів, складальний процес його операцій та переходів.

Схему використовують для подальшого проектування технологічного процесу складання, а також для диспетчерських виробничих служб підприємства, яка наочно показує необхідний порядок комплектування складання потрібними складальними елементами та складання графіка постачання усіх підрозділів підприємства та організаціями (ДПБ.ПБ8208.1702.004). Її склад вказує ступінь розчленованості на вузли, характер зв'язків між окремими елементами та ланцюгами. Структурна схема складання приладу вказує комплектувальну належність елементів приладу.

Структурна схема складається з 12 деталей.

Виріб містить стандартні одиниці: підшипники 14, кільце 15.

2.5 Опис технологічної схеми складання приладу

Щоб отримати чітку картину послідовного проведення робіт, розроблено і побудовано технологічну схему складання.

Технологічна схема складання приладу містить окремі вітки вузлових складань і загального складання приладу. Кожна вітка починається з базової деталі або з базового вузла, за які беруть складні деталі або складальні одиниці нижчих ступенів складання. (креслення ДПБ.ПБ8208.1702.005). Вона представляє собою не лише комплектувальну належність, а й послідовність складання.

Базовою деталлю корпуса в складі є траверса поз. 1 на якій встановлюється наступні деталі: в розточках встановлено вісь 2, на якій може вільно обертатися блок 3, встановлений на гільзах 4. Блок встановлений на підшипниках кочення 14, які розперті втулками 5. В нижній частині механізму розміщено кулькову опору 7 на вісі 8. Запобіжний пристрій складається з скоби 9, встановленої на штифтах 10. Також на траверсі 1 змонтований кожух 6.

Після складання підвіски проводиться регулювання, контроль та випробування.

Висновки по розділу

В даному розділі проведена оцінка виробу на технологічність. Технологічність оцінюється показниками, які називаються критеріями. Основні критерії технологічності: критерій трудомісткості, критерій собівартості, критерій уніфікації вузлів, критерій уніфікації деталей, критерій уніфікації технологічних складальних процесів, комплексний показник технологічності Кк. В нашому випадку Кк = 0,182, оскільки Кк<0,5, то даний прилад є технологічним.

Також проведено опис структурної і технологічної схеми складання приладу. Розрахунок геометричної точності розмірного ланцюга проведено координатним методом(пряма задача) та екстремальним без номінальним методом. Цей метод являється найпростішим і рекомендується виробництву.

3.ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Оцінка рівня якості виробу

3.1.1 Вихідні положення

Оцінку рівня якості виробу (приладу, системи, програмного продукту) проводять з метою порівняльного аналізу та визначення технічно найефективнішого варіанта інженерного рішення. Таку оцінку здійснюють на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, під час упровадження її у виробництво, у процесі проведення функціонально-вартісного аналізу тощо.

На різних етапах оцінка рівня якості виробу має певні особливості.

На стадії створення нових або модернізації діючих виробів (під час проведення функціонально-вартісного аналізу), коли за варіантами, що підлягають розгляду, недостатньо інформації щодо кількісної характеристики властивостей виробу, узагальнюючий показник рівня якості - коефіцієнт технічного рівня КТ.Р. - розраховують для кожного варіанта інженерного рішення за формулою

, (3.1)

де цi - коефіцієнт вагомості i-го параметра якості в сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості; Bij - оцінка i-го параметра якості j-го варіанта виробу (у балах); n - кількість оцінюваних параметрів виробу.

Найкращим варіантом інженерного рішення виробу з розглянутих є той, якому відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня

(3.2)

де к - кількість варіантів інженерних рішень для порівняльної оцінки.

За наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою

(3.3)

де - відносний (одиничний) i-й показник якості j-го варіанта виробу.

3.1.2 Обґрунтування системи параметрів виробу та визначення відносних показників якості

За функціональними можливостями виробу вимоги замовника до його основних функцій, а також умов, які характеризують його експлуатацію, визначають основні параметри виробу (приладу, засобів обчислювальної техніки, програмного продукту), які будуть використані для розрахунку коефіцієнта технічного рівня виробу. Система обчислюваних параметрів має достатньо повно характеризувати споживчі властивості виробу (його призначення, надійність, економне використання ресурсів, стандартизацію тощо). Чим більше параметрів узято для оцінки рівня якості, тим точніша буде оцінка. У будь-якому випадку кількість параметрів повинна бути не менше п'яти. Основні параметри виробу мають бути достатньо охарактеризовані.

Оцінку рівня якості розглянуто для трьох стоматологічних бормашин, основні технічні параметри яких наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Основні технічні параметри виробу

Параметр	Виріб (стоматологічна бормашина)
	Marathon Handy 701	D&Т-80	БЕС - 10
Діапазон числа обертів, об / хв.	1000-50000	2000-40000	1000-10000
Споживана потужність, ВА	230	130	200
Максимальний момент обертання, Н * см	7,8	2	3
Кількість швидкостей	10	6	3
Вага, кг	1,6	2,7	32

Відносні (одиничні) показники якості за будь-яким параметром (3.3), якщо вони знаходяться у лінійній залежності від якості, визначають за формулами:

(3.4) або (3.5)

де , - числові значення i-го параметра нового і базового виробів

відповідно.

Формулу (3.4) використовують під час розрахунку відносних показників якості, якщо збільшення значення параметра поліпшує якість виробу і формулу (3.5) - якщо зі збільшенням кількісного значення параметра якість виробу погіршується.

Значення відносного показника якості має бути більше одиниці за умови поліпшення i-го показника якості та менше одиниці - його погіршення.

Для параметрів приладів, що розглядаються, відносні показники якості вміщено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Відносні показники якості

Параметр	Виріб (стоматологічна бормашина)
	Marathon Handy 701	D&Т-80	БЕС - 10
Діапазон числа обертів, об / хв.	5	4	1
Споживана потужність, ВА	1,6	0,7	1
Максимальний момент обертання, Н * см	2,6	0,7	1
Кількість швидкостей	3,3	2	1
Вага, кг	20	11,9	1

За першим параметром цієї таблиці відносний показник якості визначають методом експертної оцінки.

3.1.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів

Вагомість кожного параметра в загальній кількості параметрів, що розглядаються під час оцінки, визначають методом порівняння парами. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої має дорівнювати непарному числу (не менше 5 осіб). Експерти повинні бути фахівцями в предметній галузі.

Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів через присвоєння їм відповідних рангів; перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання: виявлення й оцінку пріоритету одного з параметрів, обробку результатів і визначення коефіцієнтів вагомості (цi).

Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів через присвоєння їм рангів. Результати експертного ранжування подано в табл. 3.3 [21].

Таблиця 3.3.

Результати ранжування параметрів

Параметр	Ранг параметра за оцінкою експерта	Сума рангів, Ri	Відхи-лення, Ді	Ді2
	1	2	3	4	5
Діапазон числа обертів, об / хв.	5	5	5	5	4	24	-9	81
Споживана потужність, ВА	4	3	4	4	5	20	-5	25
Максимальний момент обертання, Н * см	1	3	2	2	3	11	4	16
Кількість швидкостей	2	2	2	1	1	8	7	49
Вага, кг	3	2	2	3	2	12	3	9
Усього	15	15	15	15	15	75	0	214

Перед подальшою обробкою перевіряють суму рангів за кожним стовпчиком (2 - 6), яка має дорівнювати , де n - кількість оцінюваних параметрів:

5(5+1)/2 = 15.

Можливість використання результатів ранжування параметрів для подальших обчислень визначають за розрахунком коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок.

1. Визначають суму рангів кожного показника (за рядками табл. 6.3)

, (3.6)

де rij - ранг i-го параметра, визначений j-м експертом; N - кількість експертів.

Ri = 24+20+11+8+12 = 75

Перевіряють загальну суму рангів, яка має дорівнювати:

, (3.7)

R = 5*5(5+1)/2=75.

2. Обчислюють середню суму рангів Т за формулою

(3.8)

3. Визначають відхилення суми рангів кожного параметра R від середньої суми рангів Т (табл.3.3, стовпчик 7)

Дi = Ri - T (3.9)

Сума відхилень за всіма параметрами має дорівнювати нулю.

4. Обчислюють квадрат відхилень за кожним параметром Ді2 та загальну суму квадратів відхилень (табл. 3, стовпчик 8):

, (3.10)

S = 214

5. Визначають коефіцієнт конкордації (узгодженості) за формулою:

(3.11)

W = (12 * 214) / (52(53 - 5)) = 2568/3000 = 0,856.

Коефіцієнт узгодженості може мати значення в інтервалі 0 < W < 1. У разі повної узгодженості поглядів експертів коефіцієнт W = 1. Чим більше розбіжностей між поглядами експертів, тим меншим буде значення W. Визначене розрахункове значення W порівнюють із нормативним Wн. Якщо W > Wн, то виконують подальші розрахунки. Для засобів обчислювальної техніки (і відповідно програмного продукту) беруть Wн = 0,67.

Використовуючи отримані від кожного експерта результати ранжування параметрів (табл.6.3), здійснюють порівняння попарно всіх параметрів і результати заносять у табл. 3.4

Таблиця 3.4.

Порівняння параметрів парами

Параметри	Експерт	Підсумкова оцінка	Числове значення коефіцієнтів переваги, aij
	1	2	3	4	5
x1 i x2	<	<	<	<	>	<	0.5
x1 i x3	<	<	<	<	<	<	0.5
x1 i x4	<	<	<	<	<	<	0.5
x1 i x5	<	<	<	<	<	<	0.5
x2 i x3	<	=	<	<	<	<	0.5
x2 i x4	<	<	<	<	<	<	0.5
x2 i x5	<	<	<	<	<	<	0.5
x3 i x4	>	<	=	<	<	<	0.5
x3 i x5	>	<	=	>	>	>	1.5
x4 i x5	>	=	=	>	>	>	1.5

На сьогодні найширше використовують такі значення коефіцієнтів переваги аij :

	при xi >xj
	при xi = xj
	при xi < xj

де хi і хj - параметри, які порівнюються між собою.

На основі числових даних аij з табл. 3.4. складають квадратну матрицю А=||aij|| (табл. 3.5).

Таблиця 3.5.

Розрахунок вагомості параметрів

xi	Параметр xj	Перша ітерація	Друга ітерація
	x1	x2	x3	x4	x5	bi	цi	bi'	цi'
X1	1	0.5	0.5	0.5	0.5	5	0.17	16	0.12
X2	1.5	1	0.5	0.5	0.5	4	0.14	20.5	0.16
X3	1.5	1.5	1	1.5	1.5	7	0.24	37	0.29
X4	1.5	1.5	0.5	1	1.5	6	0.21	30.5	0.24
X5	1.5	1.5	0.5	0.5	1	5	0.17	25	0.19
Усього	29	1.00	129	1.00

Вагомість (пріоритетність) кожного параметра цi, розраховують за такими формулами:

(3.12)

(3.13)

де bі - вагомість i-го параметра за результатами оцінок усіх експертів; визначається як сума значень коефіцієнтів переваги аij, поданих усіма експертами за і-м параметром.

Результати розрахунків заносять у табл. 3.6.

Відносні оцінки вагомості цi обчислюють декілька разів доти, доки наступне значення буде відхилятися від попереднього менше ніж на 5 %. На другій і наступних ітераціях значення коефіцієнта вагомості цi, розраховують так:

(3.14)

де визначають як

(3.15)

Аналогічно розраховуємо .

Відносну оцінку, отриману на останній ітерації розрахунків, беруть за коефіцієнт вагомості ц1, і-го параметра. За абсолютним значенням ц1, визначають вагомість (пріоритетність) певного параметра виробу.

Таблиця 3.6.

Розрахунок технічного рівня.

Параметр	Виріб (стоматологічна бормашина)
	Marathon Handy 701	D&Т-80	БЕС - 10
Діапазон числа обертів, об / хв.	0,85	0,68	0,17
Споживана потужність, ВА	0,22	0,1	0,14
Максимальний момент обертання, Н * см	0,62	0,17	0,24
Кількість швидкостей	0,7	0,42	0,21
Вага, кг	3,4	2,02	0,17
КТ.Р.	5,8	3,4	0,93

По отриманому коефіцієнту можна зробити висновок, що за вагомістю параметрів, які аналізувалися, нові прилади є кращими за базовий.

3.2 Кошторис витрат на дослідно-конструкторські роботи (ДКР)

Кошторис розробляється виконавцем робіт на основі календарного плану робіт (сітьового графіка) і затверджується замовником або органом, що забезпечує фінансування робіт.

Витрати, що включаються у собівартість ДКР, групуються відповідно до їх економічного змісту за елементами, які наведені далі.

3.2.1 Матеріальні витрати (з відрахуванням вартості зворотних відходів)

Таблиця 3.7

Матеріальні витрати

Назва виробу	Стандарт	Одиниця виміру	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Сума, грн.
Ватман, А1	ДСТУ 4.454-86	шт.	30	4	120
Гумка	ДСТУ 83.140	шт.	7	3.50	24,5
Картридж для принтеру	ДСТУ 37.100	шт.	2	365	730
Папір для принтеру, А4	ДСТУ 1342-94	упаковка	6	50	300
Флеш накопичувач, 16 Gb		шт.	1	130	130
Ручка	ДСТУ 95.124-92	шт.	10	3,75	37,5
Олівці	РБО249-92 (ІСО9177-289)	упаковка	3	20,5	61,5
Лінійка, 60 см	ДСТУ 1635-93	шт.	2	8	16
Калькулятор інженерний		шт.	1	180	180
Всього	4395
Невраховані витрати	200
Всього	4535
Транспорт	250
Загалом	4785

3.2.2 Витрати на оплату праці

Перед визначенням втрат на оплату праці необхідно скласти таблицю яка буде заключати в собі список та зміст робіт. Ці дані зведено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Список та зміст робіт

1	Підготовка технічного завдання
2	Складання плану проведення ДКР
3	Пошук і аналіз літератури
4	Огляд існуючих методів та засобів інтелектуальної власності по зуботехнічним бормашинам
5	Огляд і аналіз патентів і промислових зразків
6	Вибір і обґрунтування методів і шляхів його покращення через використану літературу
7	Аналіз технологічності приладу
8	Розробка технічного процесу складання вузла бормашини БЕС-10
9	Розробка структурної схеми складання вузла приладу
10	Розробка функціональної схеми
11	Аналіз конструктивних вузлів приладу
12	Розрахунок основних конструктивних елементів бормашини
13	Енергетичний розрахунок приладу
14	Вибір і обґрунтування доцільності використання мікроконтролерного блоку керування приладом
15	Розробка електричної схеми бормашини БЕС-10
16	Креслення загального вигляду приладу
17	Креслення електричної схеми та її елементів
18	Креслення функціональної схеми стоматологічної бормашини
19	Креслення структурної та технологічної схем
20	Креслення вузла бормашини
21	Креслення основних деталей вузла БЕС-10
22	Складання кошторису
23	Здача роботи замовнику

До цього елемента належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати виконавців, нараховані відповідно до систем оплати праці, які прийняті в організації, включаючи усі види матеріальних витрат і грошових доплат.

Основна заробітна плата розраховується на основі даних про трудомісткість окремих робіт (наприклад, встановлених у сітьовому графіку) і посадових окладів основних виконавців ДКР. Інформацію про трудомісткість робіт зводять у таблицю 3.8

Таблиця 3.8

Трудомісткість виконання робіт

Шифр роботи	Трудомісткість, людино-дні	Всього, людино-дні
	Керівник групи	Інженер№1	Інженер№2	Технік
1	5	2	-	-	7
2	4	3	-	-	7
3	7	3	17	-	27
4	6	6	-	-	12
5	-	11	3	-	14
6	6	9	4	-	19
7	1	5	9	-	15
8	1	4	5	3	13
9	3	-	5	3	11
10	2	8	7	16	33
11	-	5	-	7	12
12	3	-	2	4	9
13	1	1	3	7	12
14	3	1	1	9	14
15	-	2	4	-	6
16	2	5	-	2	9
17	3	7	6	3	21
18	-	1	1	4	6
19	1	-	2	2	5
20	3	4	3	10	20
21	4	3	1	-	8
22	2	2	1	4	9
23	1	1	1	1	4
Всього	58	83	75	75	293

Денну заробітну плату визначають виходячи зі щомісячних окладів, враховуючи тривалість робочого місяця 21,1 днів - при 5-ти денному робочому тижні. Результати розрахунків основної заробітної плати виконавців зведені у таблиці 3.9

Таблиця 3.9

Основна заробітна плата виконавців

Посада	Щомісячний оклад, грн.	Денна заробітна плата, грн.	Трудоміст-кість, людино-дні	Основна заробітна плата, грн.
Керівник групи	3750	176,9	60	10614
Інженер 1-ої категорії	2700	127,9	83	10615,7
Інженер 2-ої категорії	2350	111,4	75	8353,1
Технік	1800	85,3	75	6397,5
Всього	35980,3

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочення та ін.) розраховуються згідно з нормативом, який встановлює підприємство і який становить 25% від основної заробітної плати - 8995,1 грн. Сума основної та додаткової заробітної плати складає витрати за статтею “Заробітна плата” або

фонд оплати праці. Таким чином сума основної та додаткової заробітної плати становить - 44975,4 грн.

До цього елемента належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати виконавців, обчислені згідно із системами оплати праці, прийнятими в організації, включаючи всі види матеріальних та грошових доплат.

Основна заробітна плата розраховується на основі даних про трудомісткість окремих робіт і посадових окладів основних виконавців ДКР.

3.2.3 Відрахування на соціальні заходи

До цього елемента належать витрати, які здійснюються у порядку та розмірах, передбачених законодавством України:

на обов'язкове державне пенсійне страхування ( 33,2%) - 14931,83 грн;

на обов'язкове соціальне страхування (1,6 %) - 719,6 грн;

на обов'язкове страхування на випадок безробіття (1,4%) - 629,65 грн;

на обов'язкове страхування від нещасних випадків (1,6%) - 719,6 грн;

Всього відрахування (37,8 %) - 17000,7 грн.

3.2.4 Витрати на спеціальне обладнання

У цій статті розраховуються витрати на придбання машин, приладів та іншого обладнання, яке необхідне тільки для цієї НДР. Розрахунок витрат на придбання обладнання проводиться так само, як для витрат на покупні вироби з обов'язковим урахуванням транспортно-заготівельних витрат.

Звичайне обладнання, необхідне для оснащення лабораторій, робочих місць та для інших цілей в цю статтю не включають.

У нашому розрахунку ці витрати не передбачені.

3.2.5 Витрати на службові відрядження

Витрати на службові відрядження складаються з фактичних витрат на відрядження штатних працівників, зайнятих виконанням ДКР: витрат на проїзд до місця відрядження і назад, витрат на проживання у готелі, добові витрати, які розраховуються за кожний день перебування у відрядженні, враховуючи перебування у дорозі.

Станом на 01.01.2012 р. розмір добових на території України становлять 214,6 грн.

Таблиця 3.10

Витрати на відрядження

Посада відряд- жуваного	Оклад місячний, грн.	Пункт відрядження	Кількість відряджень та тривалість	Сума Проїзду, грн.	Квар- тирові, грн.	Добові, грн.	Загальна сума, грн.
Керівник	3750	м. Одеса	1/5	325	900	1073	2298
Інженер	2700	м. Львів	2/4	463	2200	1716,8	4379,8
Всього		6677,8

3.2.6 Експериментально-виробничі витрати

Експериментально-виробничі витрати включають витрати на виготовлення стендів, дослідних зразків, окремих вузлів, деталей та ін., коли вони виготовляються в інших самостійних відділах або в інших організаціях.

Ця стаття враховує витрати на оплату машинного часу, пов'язаного з підготовкою і налагодженням програм. Витрати розраховуються виходячи з кількості годин машинного часу, необхідного для виконання потрібного обсягу обчислювальних робіт за темою і вартістю однієї машинної години.

Таблиця 3.7

Витрати на оплату машинного часу

Роботи, які виконуються на ЕОМ	Тривалість виконання роботи, год.	Вартість однієї машино-години, грн.	Сума витрат, грн.
1. Виготовлення поліграфічних матеріалів для виставки	5	20	100
2. Виготовлення деталей для мотору	17	32	544
Всього	644

3.2.7 Накладні витрати

Витрати по цій статті розраховуються за нормативом, встановленим на підприємстві по відношенню до заробітної плати, який складає 67%.

Отже сума витрат складає - 24106,8 грн.

3.2.8 Прибуток

Прибуток складає 10% від суми витрат (98189,7 грн) і дорівнює - 9818,97 грн.

3.2.9 Загальні витрати

Загальні витрати становлять суму - 108008,67 грн.

3.2.10 Податок на додану вартість (ПДВ)

ПДВ обчислюється в розмірі 20% від суми загальних витрат і становить - 21601,73 грн.

3.2.11 Повна вартість роботи, виконаної власними силами

Повна вартість роботи, виконаної власними силами - це сума статей 3.2.9 та 3.2.10 - 129610,4 грн.

3.2.12 Кошторис вартості виконаних робіт

Бормашина БЕС-10

Джерело фінансування - „держава”

Замовник - „Броварська стоматологічна міська лікарня”

Термін виконання робіт: початок 01.09.11, закінчення 31.03.12.

Таблиця 3.8

Кошторис вартості виконаних робіт

№	Стаття витрат	Норматив	Сума витрат, грн.
1	Матеріали		4785
2	Заробітна плата, всього у тому числі: - основна - додаткова		44975,4 35980,3 8995,1
3	Відрахування на соціальні заходи у тому числі: на обов'язкове державне пенсійне страхування; на обов'язкове соціальне страхування; на обов'язкове страхування на випадок безробіття; на обов'язкове страхування від нещасних випадків.	37,8% п. 2 33,2% п. 2 1,6% п.2 1,4% п. 2 1,6% п.2	17000,7 14931,33 719,6 629,65 719,6
4	Спеціальне обладнання	-	-
5	Відрядження		6677,8
6	Експериментально-виробничі витрати		644
7	Накладні витрати	67 % п. 2	24106,8
7а	Сума витрат		98189,7
8	Прибуток	10% п. 7.а	9818,97
9	Загальні витрати		108008,67
10	ПДВ	20% п. 9	21601,73
11	Повна вартість роботи, виконаної власними силами		129610,4
12	Договірна ціна		130000,00

Висновки по розділу:

Оскільки даний коефіцієнт КТ.Р. = 0,93, можна зробити висновок, що за технічними характеристиками, які аналізувалися, спроектований прилад є дещо устарівшим в порівнянні з новими більш досконалими моделями ;

в результаті проведених розрахунків кошторису витрат на ДКР повна вартість проведених робіт становить суму в 129610,4 грн.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Вступ до розділу

Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань.Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.

Зростання продуктивності праці відбувається в результаті збільшення фонду робочого часу завдяки скороченню внутрішньо-змінних простоїв шляхом ліквідації мікротравм або зниження їх кількості, а також завдяки запобіганню передчасного стомлення шляхом раціоналізації і покращення умов праці та введенню оптимальних режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.

Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих відбувається завдяки покращенню стану здоров'я і подовженню середньої тривалості життя шляхом покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу. Підвищується професійний рівень також завдяки зростанню кваліфікації і майстерності.

При використанні медичного приладу бормашини «БЕС-10», який живиться від електричної мережі і знаходиться в безпосередньому контакті з пацієнтом, існує небезпека ураження пацієнта електричним струмом, коли апаратура несправна або використовується таким чином, що створюються передумови для виникнення нещасних випадків. Тому важливо, щоб персонал, який експлуатує електромедичну апаратуру, усвідомлював небезпеку і міг усунути можливість ураження електричним струмом.

Технічні характеристики приладу

Швидкість обертання шпинделя утримувача наконечника - 13000об /хв., нахолостомуходу- 9000об /хв., навантажувальниймомент-0,3кгЧсм.

Живлення: мережа змінного струму з напругою 220В, частотою 50 Гц; потужність від мережі при номінальній напрузі не більше 200 ВА. Маса приладу 32 кг.

4.1 Аналіз умов для експлуатації апарату у лабораторії

Стоматологічні лабораторії повинні мати на основне стоматологічне крісло 14 кв. м площі і по 7 кв. м на кожне додаткове. При наявності у додаткового крісла універсальної стоматологічної установки площа на додаткове крісло збільшується до 10 кв. м. Висота кабінетів повинна бути не менше 3 м.

Стіни стоматологічних лабораторій повинні бути гладкими, без щілин. Всі кути і місця з'єднання стін, стелі та підлоги повинні бути закругленими, без карнизів і прикрас. У спеціальних виробничих приміщеннях зуботехнічної лабораторії стіни на висоту двері облицьовувалися глазурованою плиткою. Вище панелі проводиться забарвлення силікатними або клейовими фарбами.

Підлога в стоматологічних лабораторіях повинна настилатися рулонним полівінілхлоридним матеріалом (вініпластом, лінолеумом) і не мати щілин, для чого всі шви з'єднуються за допомогою спеціальних пальників або високочастотного зварювання. У лабораторіях хірургічної стоматології та операційних допускається керамічна плитка.

Колір поверхонь стін і підлоги повинен бути світлих тонів з коефіцієнтом відбиття не нижче 40%. Бажано використовувати нейтральний світло-сірий колір, не заважаючий правильному сприйняттю відтінків забарвлення слизових оболонок, шкірних покривів, крові, зубів (природних і штучних), пломбувальних і зубопротезних матеріалів. Двері та вікна у всіх приміщеннях забарвлюються емалями або олійною фарбою в білий колір. Дверна та віконна фурнітура повинна бути гладкою, легко піддається чищенню.

Дана стоматологічна лабораторія є лабораторією третьої категорії (від 20 до 24 лікарських посад), або четвертої категорії (від 15 до 19 лікарських посад).

Стоматологічна лабораторія загальною площею 800 м2поділяється на наступні частини:

дві стоматологічні лабораторії, площею 120 м2 та 200 м2 відповідно;

рентген - кабінет площею 20 м2;

складське приміщення площею 36 м2;

адміністративні та побутові приміщення.

Мікроклімат у лабораторіях регламентується згідно з СанПиН 2956а-83 «Санитарные правила устройства, оборудования, эксплуатации амбулаторно-поликлинических учреждений стоматологического профиля, охраны труда и личной гигиены персонала».

На постійних робочих місцях, де лікарі і зубні техніки знаходяться понад 50% робочого часу або більше двох годин безперервно (стоматологічні лабораторії, приміщення зуботехнічної лабораторії), параметри мікроклімату нормуються у вигляді таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Нормування параметрів мікроклімату на постійних робочих місцях

Сезон	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний і перехідний	18 - 23	40 - 60	0,2
Теплий	21 - 25	40 - 60	0,2

На місцях тимчасового перебування працюючих (спеціальні приміщення зуботехнічної лабораторії) параметри мікроклімату наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Нормування параметрів мікроклімату на тимчасових робочих місцях

Сезон	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний і перехідний	17 - 25	не більше 75	0,2 - 0,3
Теплий	не более 28	не більше 65	0,2 - 0,5

4.2 Аналіз шуму та вібрацій

Основним джерелом шуму у лабораторіях є робота бормашин, а саме робота електромоторів та наконечників на яких розташовані бори бормашин.

Шум від електромотора бормашини - не більше 85 дБ, шум від наконечників - не більше 65 дБ.

Згідно ГОСТ 12.1.012-90 „Вибрационная безопасность. Общие требования”, Додатку 5 «Требования по ограничению неблагоприятного воздействия вибрации» вібрації у стоматологічній лабораторії відносять до 3-ї категорії норм шуму при частоті до 1000 Гц згідно з якими: рівень звукового тиску Lв=75 дБ; рівень звуку LА=80 дБА.

Лабораторії для обслуговуючого персоналу, та рентген - кабінет обладнані звукоізоляційними прошарками, тому ці вібрації відносять до 4-ї категорії норм шуму при частоті до 1000 Гц згідно з якими: рівень звукового тиску Lв=55 дБ; рівень звуку LА=60 дБА. Саме вони дозволяють уникнути небажаного шуму та вібрацій.

4.3 Ергономіка

Бормашини повинні знаходитися у закритому приміщенні, при температурі від +5°С до + 35°С. Зберігати їх потрібно у сухому приміщенні. Нагрівання бормашини при роботі можливо у наконечнику бормашини на борі, а також можливий перегрів електродвигуна бормашини. У зв'язку з цим цикл роботи (10 хв) з бормашиною змішаний - 6 хвилин - робота, 4 - хвилини - відключений стан, якого достатньо для відновлення безпечної робото здатності з бормашиною. Бормашина виготовлена зі сталі, тому при невиконанні робочого циклу вона перегріється та може вийти з ладу.

Провівши оцінку ергономічних рішень (зовнішній вигляд, колірне рішення, зручність управління, перевірки, ремонту), наглядність та інформативність, пристрій відображення та реєстрації можна зробити висновок, що приладом користуватися легко та зрозуміло (простота реалізації, відсутність складних мікроелектронних рішень), але не зовсім зручно, так як було винайдено більш нові прилади, в яких були виправлені всі недоліки та незручності. Але перевірка даної бормашини не викличе ніяких складностей, так само, як і ремонт, через простоту конструкції бормашини.

Також в великій мірі на ергономічність впливає зручність роз положення персоналу, що буде працювати у лабораторії.

У лабораторії потрібно вирішити данні проблеми ергономіки:

забезпечення максимальної зручності роботи персоналу (гігієна праці, техніка безпеки);

організація робочого місця персоналу (раціональне розміщення обладнання);

забезпечення комфорту в лабораторіях (площа приміщення, висота стелі, кубатура, повітряний клімат, освітлення, боротьба з шумом і вібрацією);

зниження психологічного та емоційного навантаження на персонал.

4.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека лабораторії повинна забезпечуватися системами запобігання пожежі та протипожежного захисту, у тому числі організаційно-технічними заходами.

Системи пожежної безпеки повинні характеризуватися рівнем забезпечення пожежної безпеки людей і матеріальних цінностей, а також економічними критеріями ефективності цих систем для матеріальних цінностей і виконувати одну з наступних завдань:

виключати виникнення пожежі;

забезпечувати пожежну безпеку людей;

забезпечувати пожежну безпеку матеріальних цінностей;

забезпечувати пожежну безпеку людей і матеріальних цінностей одночасно.

Відповідно до вимог зводу правил СП 12.13130.2009 «Определение категорий помещений, зданий и наружных установок по взрывопожарной и пожарной опасности», лабораторія відноситься до категорії - В2 (пожежонебезпека). Також призвести до пожежі може і бормашина, через коротке замикання у електромережі, що призведе до самозаймання елементів електричної схеми бормашини, або через неправильну експлуатацію бормашини, роботи з бормашиною всупереч правил, що подані в інструкції до експлуатації, нехтування заземленням бормашини, необережність при експлуатації (пролив рідін на елементи, що з'єднані к електричним колом, тощо).

На випадок виникнення пожежі в приміщенні лабораторії забезпечена можливість евакуації людей, через евакуаційні виходи. По протипожежним нормам виходи відповідають нормам, якщо вони

а) з робочого приміщення ведуть зовні через коридор;

б) з приміщення - в сусідні приміщення, забезпечені виходами безпосе-редньо зовні.

Основні норми евакуаційних виходів приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.3.

Характеристика евакуаційних виходів

Характеристика	Нормативні значення
Ширина дверей, м	Не менше 0.8
Ширина коридорів, м	Не менше 1.4
Ширина проходів, м	Не менше 1.0
Ширина площадок сходів, м	Не менше 1.05

Рис. 4.1. План евакуації працівників лабораторії при виникненні пожежі та позначення до нього.

План евакуації працівників з приміщення на випадок пожежі показано на рис. 4.1.

4.5 Інструкція техніки безпеки про роботі з бормашиною

1. При експлуатації і ремонті апарату необхідно керуватися справжнім паспортом і «Правилами пристрою, експлуатації і техніки безпеки», затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

2. При експлуатації апарату необхідно дотримуватися наступних мір обережності:

- перед вмиканням апарату в мережу обслуговуючий персонал зобов'язаний візуально перевірити справність мережевого дроту і з'єднання заземлюючого контуру з мережевою розеткою;

- черговий електромонтер установи, в якому експлуатується апарат, зобов'язаний періодично (не рідше одного разу в місяць) перевіряти справність заземлення мереженої розетки;

- пацієнт не повинен мати зіткнення з заземлюючими предметами;

- забороняється знімати стінку апарату, проводити перевірку елементів електричної схеми при ввімкненому в мережу апараті, проводити заміну електродів і виймати дроти електродів з гнізд апарату при ввімкнутому генераторі.

- забороняється обслуговуючому персоналу усувати будь - які несправності.

При виявленні несправностей, обслуговуючий персонал повинен вимкнути апарат з мережі і викликати спеціаліста ремонтного підприємства.

Висновок

В даній дипломній роботі розглянуто бормашину «БЕС-10».

Апарат призначений для проведення лікувальних процедур та операцій в стоматології. Апарат застосовується в стоматологічних клініках та зуботехнічних лабораторіях. В апараті пускорегулюючий пристрій (ПРУ), який забезпечує пуск або зупинку апарату, ввімкнення зворотного ходу та вибору однієї з п'яти швидкостей. За допомогою бормашини проводять лікувальні (терапевтичні та ортопедичні), зуботехнічні роботи.

В дипломному проекті було проведено розробку електричної схеми апарату та розрахунок його електричних характеристик. Детально розглянуто порядок роботи з апаратом, методику перевірки та ремонту апарату. Розроблено методику повірки апарату.

В технологічний частині дипломного проекту проведено відпра-цювання на технологічність приладу, розроблено технологічну схему та схему складального складу, а також зроблено розрахунок геометричної точності однієї з складальних одиниць приладу.

В економічній частині проведено розрахунок кошторису на дослідно-конструкторські роботи при проектуванні приладу.

В розділі охорони праці проведено аналіз умов для експлуатації апарату у лабораторії, аналіз шуму та вібрацій, розглянуто ергономіку, пожежну безпеку, інструкцію техніки безпеки по роботі з бормашиною.

Література

Кореневский Н.А., Попечителев Е.П., Филист С.А. Проектирование электронной медицинской аппаратуры для диагностики и лечебных воздействий: Монография - Курск: Курская городская типография. 1999 г. - 537 с.

Ливенсон А.Р. Электромедицинская аппаратура. - 5-е изд. перераб. и. доп. - М: Медицина, 1981 г. - 330 с.

Основи технології складання приладів: Підручник / В.О.Румбешта. - к.: ІСДО. 1993.- 303 с.

Материаловедение. Методы анализа, лабораторные работы и задачи. Геллер Ю.А., Рахштадт А.Г. Учеб. Пособие для вузов.-6-е изд., перераб. И доп.-М.:Металлургия, 1989.-456 с.

Патент РФ № 2187279 C2, МПК 7 A61C1/02; Дроганов В.П.,Комаров Д.М.,Мологин В.С.,Ступников А.Н.; Бормашина; 20.08.2002 Бюл. № 17

Патент UA № 53776, С2(51) 7 А61С1/06,Н02К21/14,Н02К1/22, Антонов О.Є., Кіреєв В.Г. ; Стоматологічна бормашина. 17 02 2003, Бюл №2

Л. Кромвелл, М. Адити, Ф. Вейбел. Медицинская электронная аппаратура для здравоохранения. - М.: Радио и связь, 1981. - 344с.

Ланцов В., Эраносян С. Электромагнитная совместимость импульсных источников питания: проблемы и пути их решения. Часть 1 // Силовая электроника. 2006. № 4

Березин О., Костиков В., Шахнов В. Источники электропитания радиоэлектронной аппаратуры. М.: ?Три Л?. 2000.

Источники электропитания -- 2006. ?Александер Электрик?. Информационный компакт-диск.

ГОСТ 12.2.025-76 Изделия медицинской техники. Электробезо-пасность. Полторанов В. В., Мазур М. М., Санаторно-курортное лечение и его эффективность, - М.; Медицина, 1969. 352 с.

750 практических электронных схем. Справочное пособие. Пер. с. анг./ Сост. и ред. Р. Фелпс. - М.: Мир. 1986. 584 с.

Лакомкнин А.И. Мягков И.Ф. Электрофизиология.М. Медицина.1977. -300 с.

Ахутнин В.М.. Першин Н.Н., Тимофеев В.И. Проектирование электродов.: Учебное пособие, -Л.: ЛЭТИ. 1983. - 250 с.

ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ ГОСТ 12.1.004-91 ПОЖАРНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ Общие требования

ГОСТ 12.1.005-88* «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»

1. Размещено на www.allbest.ru