5.7 Розрахунок загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати - це витрати, які пов'язані з організацією виробництва і керування виробничої ділянки цеху.

5.7.1 Зміст апарату керування

Включає витрата заробітної плати керівників, а також відчислення на державне соціальне страхування цієї категорії робітників.

Відрахування на державне соціальне страхування складають 37,5% від витрат на оплату праці.

 [5.45]

де: -- фонд оплати праці керівників, грн.;

0,375 -- % відрахування на державне соціальне страхування.

= 10905 + 0,375 * (8520 + 2385) = 14994 грн.

5.7.2 Зміст іншого цехового персоналу

Складається з заробітної плати інших службовців, контролерів і інших допоміжних робітників, не зайнятих обслуговуванням обладнання, а також відрахування на державне соціальне страхування цих категорій працюючих.

[5.46]

де: -- фонд оплати праці інших службовців, контролерів і інших допоміжних робітників, грн.;

0,375-- % відрахувань на державне соціальне страхування.

=(7533+9984+9523)+0,375*(7533+9984+9523)=37180 грн

5.7.3 Амортизація будівлі

[5.47]

де: -- балансова вартість будівлі, грн.;

-- норма амортизації, %

 грн.

5.7.4 Утримання будівлі. Включає наступні витрати:

5.7.4.1 Допоміжні матеріали -- 2...3 % від вартості будівлі

[5.48]

де: 0,02 -- % витрат на допоміжні матеріали;

-- вартість будівлі, грн.

= 0,02 * 31200 = 936 грн

5.7.4.2 Витрати на електроенергію для освітлення

[5.49]

де: -- вартість 1 кВт.год. електроенергії для освітлення, грн/квт.год.;

-- річна потреба в електроенергії для освітлення, кВт. :

[5.50]

де: -- норма освітленості, Вт. приймається з розрахунку:

-- для виробничих приміщень 20...22 Вт на 1.;

-- для допоміжних і службово-побутових приміщень у середньому 15 Вт на 1.;

S -- площа ділянки, .;

-- річний час освітлення год., приймається з розрахунку:

-- для виробничих приміщень - 2100 год.,

-- для допоміжних і службово-побутових приміщень-500год.;

-- коефіцієнт одночасності роботи освітлювальних точок.

кВт.

= 0,28 * 1060 = 296,8 грн.

кВт.

= 0,28 * 54,4 = 15,2 грн.;

= 296,8 + 15,2 = 166,32 грн.

5.7.4.3 Витрати на пар для опалення

[5.51]

де: -- ціна за одну тонну пари, грн/т.;

-- річна потреба в парі на опалення, т.:

[5.52]

де: q -- витрата ккал на 1 .;

-- об'єм будівлі, .;

Н -- тривалість опалювального сезону, год.;

I -- тепловіддача 1 кг пари, ккал/год.

т

= 111,35 * 6,48 = 721,6 грн

5.7.4.4 Витрата води на побутові потреби

[5.53]

де: -- вартість 1 води на побутові потреби, грн.;

-- річна витрата води на побутові потреби :

[5.54]

де: -- норма витрати води на 1 працюючого, л. ;

К -- кількість днів роботи 1 працюючого за рік ;

-- загальна кількість всіх робітників, чол.

т

= 0,97 * 90 = 87,3 грн

5.7.4.5 Витрати на поточний ремонт будівлі складають 1% від вартості будівлі

[5.55]

де: 0,01-- % витрат на поточний ремонт;

Сб-- вартість будинку, грн.

. = 0,01 * 31200 = 312 грн.

5.7.5 Витрати на охорону праці визначаються з розрахунку 450 грн. на одного працюючого за рік.

[5.56]

де: -- кількість робітників, чол.;

= 450 * 9 = 4050 грн

5.7.6 Витрати по винахідництву, раціоналізації, дослідам і випробуванням складають 150 грн. на одного працюючого за рік.

[5.57]

де: -- кількість робітників.

= 150 * 9 = 1350 грн.

5.7.7 Інші витрати - витрати поштово-телеграфні, канцелярські, і інші складають 2 % від суми витрат по попереднім статтям.

[5.58]

де: - сума витрат по попереднім стаття, грн.

= 0,02 * (14994 + 37180 + 2496 + 936 + 166 + 722 + 87 + +312 + 4050 + 1350) = 1245,9 грн

Таблиці 11. Кошторис цехових витрат

5.8 Кошторис витрат на випробування агрегатів

Розрахунок ведеться в таблиці 12.

Таблиці 12. Кошторис витрат на випробування двигуна

Собівартість одного мотогодини випробування

[5.59]

де: Ззаг -- загальна сума річних витрат (кошторис витрат на виробництві), грн. ;

-- дійсний фонд часу роботи стенда за рік, год.

грн

5.9 Визначення економічної ефективності організаційно--технічних заходів

Зниження собівартість однієї мотогодини випробування турбіни відбувається за рахунок введення витратоміра з конічним соплом РКС. Цей захід дає змогу зменшити час випробування на замір параметрів та проведення регулювання характеристик турбіни. РКС також позитивно впливає на час вирівнювання потоку при вході в газозбірник. Після введення витратоміра з конічним соплом РКС час випробування зменшився на 1 годину.

5.9.1 Витрати гасу до нововведення.

[5.60]

де: -- річна програма, шт.;

-- витрата палива, кг/год.;

-- час газової наробітки двигуна, год.

5.9.2 Витрати гасу після нововведення.

[5.61]

де: - річна програма, шт.;

-- витрата палива, кг/год.;

-- час газової наробітки двигуна, год.

5.9.3 Річна економія

[5.62]

де: - витрата гасу до нововведення;

- витрата гасу після нововведення.;

- вартість гасу, грн/т.;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних витрат;

- вартість нововведення, грн.

грн.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ НА УСТАНОВЦІ

6.1 Охорона праці

6.1.1 Основні положення

Охорона праці- це система законодавчих актів, соціально- економічніїх, организаційних, технічніїх, гігієнічниих і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Предметом охороні праці являється вівчення умов праці, направлене на забезпечення не тільки повної безпеки роботаючих, але й на створення (комфортних) розуму для підвищення їх працездатності.

Охорона праці включає наступні розділи:

— організаційні питання охорони праці;

— основи техніки безпеки;

— основи виробничої санітарії;

— основи пожежної профілактики;

Організаційні питання охорони праці включають :

- систему нормативно-технічної документації по охороні праці, яка встановлює вимоги і норми, що забезпечують обмеження до значень, що регламентуються, або повне усунення виробничих чинників, що роблять несприятливий вплив на діяльність людини під час праці;

- нагляд і контроль по дотриманням правил і норм по охороні праці;

- визначають відповідальність посадовців за порушення вимог охорони праці;

- визначають небезпечні і шкідливі виробничі чинники, а також класифікують нещасні випадки і професійні забілення;

- визначають порядок розслідування нещасних випадків;

- визначає методи аналізу виробничого травматизму;

- визначає підбір і навчання персоналу, методи професійного підбору, критерії придатності до певного виду діяльності;

- вироблення системи нормативно-технічної документації по охороні праці;

Безпека виробничого устаткування і процесів.

Небезпечні зони устаткування.

Небезпечною зоною називають виробничий простір, в якому можливо дія на того, що працює небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що в певних умовах може привести до його травмування, різкого ухудьшенію здоров'я, захворювання і зниження працездатності.

Небезпечна зона може бути різко обмежень, постійної, а може положення небезпечної зони зміняться в просторі.

Всі простори в яких рівні шкідливих виробничих чинників (шум, вібрація, запилена, загазованість і ін.) перевищують гранично допустимі, також відносяться до небезпечних зон.

Основним завданням на виробництві є виключення дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Вимоги до безпеки конструкції виробничого устаткування.

Відповідно до ДСТУ 12.2.003-74 «ССБТ. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки.» виробниче устаткування повинне забезпечувати вимоги безпеки при монтажі, експлуатації, ремонті, транспортування і зберіганні, при використанні окремо або у складі комплектів і технічних систем.

Безпека виробничого устаткування забезпечується, в першу чергу, правильним вибором принципом дії, конструктивних схем, безпечних елементів конструкції. Вживані в конструкції устаткування матеріали неповинні, бути небезпечними і шкідливими. Всі рушійні частини надійно захищені. Огорожі, кришки, екрани і ін. повинні забезпечуватися огорожами, блокуваннями, що виключають їх випадкове відкриття.

Для попередження про відхилення від нормального режиму роботи передбачають сигналізацію, при виникненні режимів близьких до небезпечних -автоматичного відключення устаткування.

При проектуванні устаткування враховують особливості людського організму, його фізичні можливості.

6.1.2 Засоби захисту тих, що працюють від шкідливих виробничих чинників

Основними технічними засобами, направленими на профілактику виробничого травматизму і професійної захворюваності, є механізація і автоматизація виробничих процесів і устаткування:

- дистанційне управління агрегатами, машинами і верстатами дозволяють вивести людину з небезпечної зони і полегшити його працю;

- що захищають пристрої для ізоляції рухомих частин агрегатів, має виділення відлітаючих частинок, небезпечних по напрузі токоведущих частин, зон високих температур, шкідливих випромінювань і ін.

- попереджувальні пристрої для попередження аварій і поломок окремих частин устаткування і пов'язаних з цим небезпечних травм, унаслідок перевантаження.

- блокувальні пристрої для безпеки експлуатації устаткування і виробничих процесів шляхом примусової дії або параметрів технологічних процесів.

- Сигналізація є засобом попередженням тих, що працюють про настання тих або інших подій. За призначенням сигналізація буває оперативною; за способом інформатування - звукової, візуальної, комбінованої.

6.2 Техніка безпеки

6.2.1 Загальні положення

6.2.1.1 Випробувальні стенди та установки сектора газодинаміки ЕДВ служать для дослідження та доводки авіаційних двигунів, вузлів та агрегатів.

6.2.1.2 Експериментальні установки сектора газодинаміки характеризуються належністю наступних факторів, які впливають на умови праці:

-- аеродинамічний та механічний шум та вібрації;

-- паливомастильні матеріали (присутність парів масла та палива);

— пожежонебезпечність та вибухонебезпечність;

— ненормальні метеорологічні умови (випробування в термобарокамерах);

-- високі швидкості витікання повітря;

-- вузли та об`єкти , що обертаються;

-- сосуди, що працюють під тиском.

6.2.1.3 Порушення правил по техніці безпеки може проходити в наслідок порушення правил екусплуатації обладнання та безпосередньо контакта людини з частинами обладнання, які знаходяться під напругою, сильно нагрітими тілами, сосудами, які знаходяться під високим тиском.

6.2.1.4 Порушення норм та вимог по техніці безпеки при виконанні визначених видів робіт, може привести до травм. Мотористи-випробувачі, які обслуговують обладнання випробувальних установок зобов`язані виконувати правила технічної експлуатації установок та виконувати дану інструкцію.

6.2.1.5 До роботи на установках або до випробування об`єктів на стендах допускаються особи, віком більш ніж 18 років, які пройшли медицинську комісію, спеціальне навчання та інструктаж з техніки безпеки.

6.2.1.6 Мотористи-випробувачі установок забезпечуються індивідуальними захисними засобами:

-- спеціальний одяг;

— протишумні засоби захисту (шлемофони, навушники).

Відповідальними за забезпечення безпеки умов праці у відділі є начальник ЕДВ, який здійснює через своїх заступників, начальників секторів, майстрів, начальників установок та бригадирів інструктаж та постійний нагляд за безпекою проведення робіт в ЕДВ. Інструктаж обслуговуючого персонала через кожні 3 місяці.

6.2.2 До початку роботи.

6.2.2.1 Перед початком роботи моторист-випробувач зобов`язан одягнути спеціальний одяг, взуття та індивідуальні засоби захисту.

6.2.2.2 Бригадир мотористів повинен ознайомитимся з завданням та ознайомити всіх членів бригади по програмі робіт, що проводяться.

6.2.2.3 При отриманні нової (незнайомої) роботи вимагати від майстра, бригадира додаткового інструктажу по ТБ.

6.2.2.4 Перед початком роботи мотористи повинні перевірити належність інструменту та його придатність до роботи, під'ємно-транспортних механізмів, огороджувальних пристроїв, засобів пожежогасіння. Звільнити кабіну та бокс і всі проходи від зайвих придметів.

6.2.2.5 Про всі зауваження, недоліки повідомляти майстру, бригадиру, начальнику стенда

6.2.3 На протязі роботи

6.2.3.1 Випробування повітря-реактивних двигунів повинно здійснюватися по технології затвердженої начальником ЕДВ та начальником сектора

6.2.3.2 Перед випробуванням прибрати із бокса всі зайві предмети (інструмент, приспособи і т.і.)

6.2.3.3 Перевірити працездатність засобів керування установкою

6.2.3.4 Перевірити вірність положення вимикачів на пускової панелі, працездатність сигналізаціі та електроосвітлення

6.2.3.5 Перевірити надійність закріплення дверей, створок, ланцюгів

6.2.3.6 Перевірити працездатність аварійного зупинення установки та засобів пожежогасіння

6.2.3.7 Перед будь-яким запуском двигуна або установки перевірити відсутність в боксі людей, дати звуковий сигнал (тричі).

6.2.3.8 Не відлучатися без відома бригадира з установки

6.2.3.9 Без необхідності не вмикати кнопки на пульті керування та на електропанелі

6.2.3.10 Роботи проводити строго по програмі

6.2.3.11 Під час роботи двигуна або установки не заходити в бокс, за виключенням випадків, які обумовленні в технології або программі на випробування

6.2.3.12 У випадку не нормального показання приборів або появі інших признаків не нормальної роботи установки, знизити оберти або зупинити установку, доповісти начальнику стенда або видучому випробуванням

6.2.3.13 Після зупинення установки вимкнути електроживлення та електропристрої

6.2.3.14 Виявленні недоліки по можливості ліквідувати або доповісти начальнику стенда, майстру або бригадиру

6.2.4 Після закінчення роботи

6.2.4.1 Не залишати об'єкт випробування або вузол у подвішоному стані

6.2.4.2 Привести в належний вигляд робоче місце та інструмент

6.2.4.3 Все обладнання та інструмент здати після зміни, працюючим пізніше або після закінчення роботи в кладову

6.2.4.4 Повідомляти майстру або бригадиру про всі недоліки в процесі роботи

6.2.4.5 Після закінчення роботи установку замкнути, опломбувати і здати майстру або бригадиру

6.2.5 При аварійних випадках

Аварії на стендах випробувальних установок можуть бути різноманітними по характеру та наслідкам.

6.2.5.1 При аварії об'єкта випробування без включення аварійного захисту моторист-випрбувач зобов'язан вимкнути установку від мережі та перекрити подачу палива

6.2.5.2 Моторист-випробувач зобов'язан прийняти заходи по забеспеченню зупинення установки з номінальними ушкодженнями об'єкта випробування та вузлів установки

6.2.5.3 При займанні електрообладнання, електропроводки або об'єкта випробування вимкнути електроживлення та повідомити в пожежну частину

6.2.5.4 Гасити палаючу електропроводку на стендах тільки вогнегасниками, які заповнюються вуглекислотою

6.2.5.5 При нещасних випадках терміново повідомити майстра (бригадира) і звернутись за медичною допомогою в медичну частину

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. "Испытания авиационных воздушно-реактивных двигателей", Солохин Э.Л., Москва "Машиностроение", 1975г.

2. "Испытание авиационных двигателей и их агрегатов", Леонтьев В.Н., Сиротин С.А., Теверовский А.М.; Москва "Машиностроение", 1976г.

3. "Теория авиационных газотурбинных двигателей", Нечаев Ю.Н., Фёдоров Р.М., Москва "Машиностроение", 1977г.

4. "Авиационные газотурбинные двигатели. Конструкция и расчет", Скубачевский Г.С.; Москва "Машиностроение", 1963г.

5. "Расчёт на прочность деталей машин", Биргей И.А., Шорр Б.Ф., Москва "Машиностроение", 1979г.

6. "Економіка підприємства": Підручник. За редакцією Покрапивного С. Ф.-- Київ: "Хвиля--Прес"; Донецьк: Мале підприємство "Поиск ". Товариство книголюбів, 1995 г.

7. "Комплексная система подготовки и организации производства на серийном предприятии", Богуслаев В.А., Омельченко В.И.; Днепропетровск "Січ ", 1993 г.

8. "Техника безопасности и противопожарные мероприятия в машиностроении", Духанин Ю.А., Акулин Ю.Ф., Москва, "Машиностроение", 1980г.

9. "Охрана труда в машиностроении", Козьяков А.Ф., Морозова Л.Л., Москва, "Машиностроение", 1990г.

Размещено на Allbest.ru