Автоматизація процессу сушки деревини

24

Рис. 1.9. Діаграма межі міцності деревини берези при розтягненні поперек волокон в тангенціальному напрямі

На експлуатаційну міцність деревини здійснюють вплив її порода, вологість та характер попереднього сушіння. В якості еталону експлуатаційної міцності прийнято вважати міцність деревини, яка не підлягала впливу підвищеної температури нижче 60° С не знижує її експлуатаційну міцність незалежно від тривалості сушіння. Вплив більш високої температури починає з'являтися, якщо тривалість сушки при t=80° С перевищує 40-50 год, а при t = 120° С - 2-3 год.

Ступінь зниження міцності деревини залежить від породи, вологості, температури та тривалості сушіння. Так, наприклад, в високо інтенсивних процесах сушіння, коли температура складає 120-130° С при тривалому впливі 30-60 год., показники механічних властивостей деревини понижуються: при розтягненні, стисненні та статичному згині на 5-8%, а при сколуванні та розколуванні - на 15-20% [4,75].

1.8 Особливості розрахунку продуктивності за врахуванням роботи сушильних камер

Продуктивність сушильної камери П, в якій висушуються пиломатеріали конкретної характеристики та визначеного призначення, визначається в кубічних метрах деревини за рік виразом

, (6)

де 335-- число діб роботи камери в році; - тривалість одного обороту камери при сушінні фактичного матеріалу, діб; в камерах неперервної дії вона дорівнює тривалості сушіння, а в камерах періодичної дії - тривалості сушіння, збільшеної на час завантаження і розвантаження камери, що складає 0,1 доби; Е-- місткість сушильної камери, м³ деревини.

Вести облік роботи сушильних камер, безпосередньо використовуючи вираз (6), досить складно. Конкретне підприємство висушує пиломатеріали різноманітної специфікації. Тому величини Е і нестабільні. [1]

Місткість камери залежить від розмірів матеріалу, а тривалість обороту від режиму процесу і характеристики матеріалу.

Облік і планування роботи сушильних камер прийнято вести в кубічних метрах умовного матеріалу. Умовному матеріалу еквівалентні соснові обрізні дошки товщиною 50 мм, шириною 160 мм, довжиною більш 1 м, II категорії якості, що висушуються від початкової вологості 60% до кінцевої 12%.

Кількість фактично просушених пиломатеріалів Ф переводиться у кількість умовного матеріалу У по співвідношенню

, (7)

Отже, для перекладу фактичного обсягу деревини в обсяг умовного матеріалу необхідно встановити місткість камери на умовному (Е_ум) і фактичному (Е_ф) матеріалі, а також тривалість сушіння умовного (_ум) і фактичного (_ф) матеріалу.

Місткість камери Е (м³ деревини) визначають по рівнянню

Е=Г , (8)

де Г-- обсяг штабелів, одночасно розміщених в камері;

-- коефіцієнт об'ємного заповнення штабеля.

В свою чергу

Г=lbhn, (9)

де lbh--довжинаа, ширина і висота; п--число штабелів у камері.

При визначенні величини варто мати на увазі, що розрізняють два показники місткості камери: по обсязі сирих пиломатеріалів і по обсязі товарних пиломатеріалів. Другий показник менше першого на величину об'ємної усушки деревини, при зміні її вологості від межі насичення до транспортної вологості. Облік роботи камер ведуть по товарних пиломатеріалах.

З урахуванням цієї обставини коефіцієнт об'ємного заповнення штабеля розраховують по формулі

=_дшв 0,93, (10)

де _д,,_ш, _в - коефіцієнти заповнення штабеля по довжині, ширині і висоті;

0,93 - коефіцієнт, що враховує об'ємну усушку деревини.

Коефіцієнт заповнення штабеля по довжині _д приймається рівним: для неторованих пиломатеріалів, а також пиломатеріалів і заготівок, несортованих по довжині - 0,85; для матеріалу однакової довжини (наприклад, заготівок) - 1.

Коефіцієнт заповнення штабеля по ширині визначають по табл.2.7.

Коефіцієнт заповнення штабеля по висоті при товщині прокладок 25 мм розраховують по відношенню

, (11)

де S - товщина пиломатеріалів, мм.

Таблиця 1.7.

Значення коефіцієнта _ш

Метод укладання	Пиломатеріали
	обрізні	необрізні
Зі шпаціями Без шпацій	0,65 0,9	0,43 0,6

Тривалість сушіння умовного і фактичного матеріалу знаходять розрахунком по таблицях. Облік висушених пиломатеріалів ведуть паралельно в обсязі фактичного й обсязі умовного матеріалу. В обліковому журналі сушильного цеху реєструють фактичний обсяг і характеристику кожного вивантаженого із сушильної камери штабеля. Цей обсяг перераховують в обсяг умовного матеріалу [4,63].

Таблиця 1.8.

Питома продуктивність сушильних камер в умовному матеріалі

Принцип дії камер	Типи камер по циркуляції і транспортуванню штабелів	Величина nум ,м3/рік, при роботі на режимах
		м'яких	нормальних	форсованих	високотемпературних
Періодичної дії	З природною циркуляцією	--	15	--	--
	З циркуляцією слабої інтенсивності	--	24	--	--
	З циркуляцією середньої інтенсивності	19	31	39	--
	З реверсивною циркуляцією великої інтенсивності	20	36	47	79
	З нереверсивною циркуляцією великої інтенсивності	--	--	47	69
Неперервної дії протитічні	З поперечним транспортуванням штабеля	18	40	47	--
	З зигзагоподібною циркуляцією	17	38	44	--
	З прямолінійною циркуляцією та поздовжнім транспортуванням	--	23	--	--

Кількість висушеної в даний момент деревини (в тому числі в обсязі умовного матеріалу) підсумовують з обсягом деревини, висушеної від початку звітного періоду (місяця, кварталу). Кількісна оцінка роботи сушильного цеху за місяць, квартал чи рік виконується порівнянням фактичного випуску з плановою продуктивністю камер в умовному матеріалі.

Планову продуктивність камери П_ум у м³ умовного матеріалу в рік розраховують по формулі

, (12)

де - питома продуктивність камери в рік в умовному матеріалі, на 1 м³ обсягу штабелів; значення для камер основних типів приведені в табл. 1.8.

1.9 Вдосконалення схеми

Після дослідження існуючої установки сушіння пиломатеріалів, та визначення незручностей пов'язаних з процесом, зокрема точність вимірювання температури, визначення вологості було змінено способи та засоби збору технологічних параметрів.

На даний момент температура в камері вимірюється ртутними термометрами, які в силу своєї моральної застарілості незручні у використанні. Вологість вимірюється психометричним способом, оператор знімає значення з вологого та сухого термометрів і по психометричним таблицям визначає вологість в камері. Цей процес потребує певного періоду часу, і має досить велику похибку обумовлену багатьма чинниками, такими як похибка термометрів, похибка паралаксу. Також використання даного методу дає можливість отримання значення вологості лише в певній частині сушильної камери. Використання електронних давачів вологості дозволяє усунути ряд похибок, тим самим робить процес вимірювання вологості швидшим та значно точнішим, відпадає потреба у використанні психометричних таблиць. Також відбулися зміни у вимірюванні температури, після автоматизації значення температури знімаються цифровими давачами, значення яких обробляється мікроконтролером, що дає високу швидкість та точності обробки інформації.

Для більшої швидкості та точності регулювання температури в камері запропоновано встановити електрокалорифер роботу якого контролює КМС.

1.10 Рекомендації з проведення камерного сушіння

Технологія камерного сушіння містить у собі підготовку штабеля сирого і збереження висушеного матеріалу, проведення прогріву, кондиціонування і безпосередньо сушіння деревини.

В даний час існує достатня кількість режимів сушіння деревини різних порід. Вони відрізняються рівнем температурно-вологісних параметрів середовища і числом змін цих параметрів протягом процесу, тобто кількістю ступіней. Загальним є принцип побудови режимів, заснований на безпечному для цілісності деревини поступовому підвищенні температури і зниженні вологості агента сушіння.

Режими розроблені і можуть безпосередньо застосовуватися в “ідеальній камері”. У реальних камерах необхідна доробка, прив'язка режимів з обліком конкретних конструктивних особливостей. Так той самий режим у різних камерах може привести до прискореного сушіння, що приводить до браку, чи до уповільненого з перезволоженням матеріалу і завищеною витратою теплоносія. Тому основною задачею технолога є підбор оптимального режиму індивідуально для кожної камери.

При виборі режиму сушіння необхідно виходити з раціонального сполучення наступних факторів: необхідної

якості матеріалу, що висушується, обумовленими нормами вимог до якості сушіння; категорії режимів сушіння, що забезпечує необхідну якість сушіння при заданій тривалості процесу, і конструкції камери, здатної висушувати матеріал по визначеній категорії якості не перевищуючи режимну тривалість. Крім технологічних особливостей використання того чи іншого режиму варто враховувати й економічні аспекти - рентабельність застосування режимів різної інтенсивності [4,178].

2. Дослідження динамічних властивостей об'єкту автоматизації

2.1 Лісосушильна камера як об'єкт регулювання

Першочергова задача автоматичного регулювання процесу сушіння - стабілізація режиму сушіння. Для цього встановлюються регулятори, які повинні забезпечити підтримання заданих по режиму температури і відносної вологості на певному рівні. В більшості випадків для цієї мети використовуються стандартні регулятори. Тип регулятора, закон регулювання та параметри настройки вибирають з врахуванням статичних і динамічних властивостей сушильних камер і вимог, що висуваються до системи регулювання.

Динамічні характеристики визначають по диференціальним рівнянням об'єктів - рівняння зв'язку між його вхідними і вихідними величинами або експериментально, коли ці рівняння отримати важко. Визначати динамічні характеристики дослідним шляхом можна при автоматизації діючих установок.

При необхідності визначити динамічні параметри об'єктів регулювання в процесі їх проектування застосовуються тільки аналітичні методи. Можливість визначити динамічні характеристики установки по її технологічним і конструктивним параметрам дозволяє не тільки вирішувати задачі автоматичного регулювання, але й в деяких випадках впливати на конструкцію установки. При цьому можна використовувати отримані результати для подібних об'єктів інших типів. Сукупність аналітичних і експериментальних методів дослідження динамічних властивостей об'єкта дозволяє більш достовірно визначити його параметри [7,79].

Розглянемо лісосушильну камеру як об'єкт регулювання температури агенту сушіння.

Кількість тепла, яке передається від калорифера в камеру за час dt визначається рівнянням теплового балансу

=k_KF_K ( _П - _С ) dt, (13)

де k_K - коефіцієнт теплопередачі калориферу, ккал/м²град;

F_K - поверхня калорифера, м²;

_П і _С -- температура пари в калорифері й агента сушіння в камері, °С.

Розглядаючи динаміку об'єкта по каналі «температура пари-- температура агента сушіння в камері», припускають, що температура агента сушіння по обсязі однаковий і відхилення температури парі невеликі: _П= п.о. ± Д_П.

Тепло, передане в камеру від калорифера за нескінченно малий проміжок часу dt, витрачається на:

нагрівання калорифера c_Mm_К d_К;

металу в камері c_Mm_M d_С;

покриття втрат k_ОГF_ОГ (_K - _НАР) dt_К;

теплообмін з деревиною бF_Д = (_К - _Д) dt.

Рівняння теплового балансу запишеться:

k_К(_п.о±Д_П-_С)dt = c_Mm_Кd_К+c_Mm_М d_С+ k_ОГF_ОГ (_С - _НАР)dt+ бF_Д (_С -д)dt (14)

Перепишемо рівняння (14) у вигляді:

k_К(_п.о ± Д_П - _С) dt = c_Mm_К (d_К) / dt +c_Mm_М (d_С) / dt + k_ОГF_ОГ (_С -_НАР)+ бF_Д (_С -д), (15)

де с_М - теплоємність металу; т_к - маса металу в камері, кг; F_ОГ - поверхня огороджень, м²; _НАР -- температура зовнішнього середовища, °С; k_ОГ -середній коефіцієнт теплопередачі огороджень; б - коефіцієнт теплообміну деревини в процесі сушіння; F_Д - поверхня деревини, м²; _д -- температура деревини.

В встановленому режимі, коли d_К/dt=0, рівняння (15) буде:

k_KF_K ( _П.О- _СО )= k_ОГF_ОГ (_СО- _НАР) + бF_Д (_СО- д) dt (16)

При невеликих змінах температури агента сушіння в камері _Д=const.

Із рівняння (15) і (16) отримаємо:

Д_С=_П(17)

Позначимо = , тоді

при Д_к= Д_П та

Рівняння (17) набуде вигляду :

=k₀ Д_П;

, (18)

де Т -- постійна часу.

З рівняння (18) очевидно, що по каналі «температура пара -- температура сушильного агента» у камері об'єкт є інерційною ланкою.

Розглянута математична модель не враховує час запізнювання в реальних умовах. Тому модель можна записати в загальному виді:

_С(t)=k₀ Д_П(t-); (19)

Таким чином, камера періодичної дії може бути представлена послідовним включенням аперіодичної ланки і ланки чистого запізнювання.

При виводі рівнянь прийняти, що при малих змінах температури агента сушіння в камері, за короткі проміжки часу, температура деревини залишається постійної. У цьому випадку теплоємкість не робить впливу на інерційність камери [7,90].

2.2 Розрахунок контуру регулювання температури

Контур регулювання температури містить в собі давач температури та позиційний регулятор.

Розглянемо детальніше регулятор. Позиційні регулятори працюють по принципу “ввімкнено-вимкнено”. Їхня реалізація здійснюється за допомогою контактних та безконтактних релейних елементів. Позиційні регулятори бувають дво-, трьох- та багатопозиційні.

В системі регулювання вибираємо двопозиційний регулятор. Регулятор настроюється так, щоб його статична характеристика була розміщена кососиметрично відносно заданого приросту регулюємої величини, а значення µ та е відраховувались в приростах від умовної рівноваги об'єкту регулювання, що відповідає розрахунковим значенням µ₀ та е₀ ,прийнятим за початок відліку.

Статична характеристика двопозиційного регулятора з зоною неоднозначності:

, (20)

З попереднього рівняння видно, що двопозиційні регулятори постійно здійснюють на об'єкт регулювання вплив, відмінний від значення необхідного для рівноважного стану системи (е=0). В результаті цього автоматична система з двопозиційним регулятором працює в автоколивальному режимі в околі її рівноважного положення. Статична характеристика µ=f(е) зображена на рис. 2.1.

Для визначення оптимальних параметрів настроювання регулятора складемо структурну схему автоматичної системи з регулятором (рис. 2.1)

24

Рис.2.1 Статична характеристика двопозиційного регулятора з зоною неоднозначності

24

Рис.2.2. Структурна схема автоматичної системи з двопозиційним регулятором

В першому наближенні об'єкт регулювання ОР (вакуумна камера) описується передаточною функцією

, (21)

де

k_об - коефіцієнт передачі об'єкта регулювання;

ф₀ - стала запізнення об'єкта регулювання;

Т - постійна часу об'єкта регулювання.

Розрахуємо k_об, використовуючи формулу (16):

, (22)

де k_K - коефіцієнт теплопередачі калориферу, k_K =13 ккал/м²град;

F_K - поверхня калорифера, F_K =12 м²;

k_ог - середній коефіцієнт теплопередачі огороджень k_ог=2;

б - коефіцієнт теплообміну деревини в процесі сушіння

б=5,1ккал/год·м²·град;

F_Д - поверхня деревини, F_Д =80 м².

Постійна часу об'єкта буде рівна:

хв, (23)

Згідно характеристик лісосушильної камери вибираємо, що відношення

. Тоді хв, (24).

Параметри позиційного регулятора вибираємо за допомогою середовища MATLAB. У середовищі MATLAB система регулювання має вигляд (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Зовнішній вигляд системи регулювання в середовищі 3MATLAB.

Опишемо блоки зображені на рисунку:

1- генерує одноступінчату вхідну функцію (одиничний стрибок);

2- суматор;

3- блок, який реалізує двопозиційне реле з зоною неоднозначності;

4- блок, який описує передаточну функцію виконавчого механізму;

5 і 6 - блоки які описують передаточну функцію об'єкта регулювання.

7 - блок, що реалізує графічне відображення результатів дослідження;

8,9 - блоки, що описують передаточні функції перетворювача та давача.

Ввівши розраховані в рівняннях (22), (23) та (24) коефіцієнти в відповідні блоки отримали перехідну характеристику (рис 2.4).



Рис.2.4. Перехідна характеристика вакуумної камери побудована за допомогою моделювання в MATLAB.

Проведемо деякі дослідження системи на стійкість за допомогою все тієї ж програми MATLAB. Спершу перевіримо систему на стійкість за загальною умовою стійкості, для цього побудуємо карту нулів та полюсів системи:



Рис.2.5. Карта нулів та полюсів системи.

На основі загальної умови стійкості та рис.2.5 можемо зробити висновок, що система є стійкою, оскільки всі корені характеристичного рівняння (нулі системи) знаходяться в лівій частині комплексної площини коренів.

Проведемо більш детальні дослідження і визначимо запаси стійкості системи по амплітуді та фазі. Для цього в середовищі MATLAB побудуємо графіки АЧХ та ФЧХ системи:



Рис. 2.6. АЧХ та ФЧХ системи

З побудованих графіків ми бачимо, що запас стійкості по амплітуді складає: Lзап=10 Дб, а запас стійкості по фазі: f_зап=220 градусів. Дані значення перевищують мінімально допустимі, а тому можна сказати, що система є стійкою.

3. Проектування автоматизованої системи керування процесом сушіння деревини

3.1 Вибір та обґрунтування структури системи управління та її опис.

Камерне сушіння деревини -- складний технологічний процес, для якого характерні наступні особливості: багатоманітність параметрів, їхній складний взаємозв'язок, наявність не контрольованих зовнішніх збурень. Модель такого складного об'єкту можна характеризувати сукупністю наступних параметрів:

1) група вхідних параметрів X₁, що поєднує контрольовані, але не регульовані технологічні параметри процесу, наприклад кількість і вид матеріалу, що висушується, (порода і розмір пиломатеріалів, їхня початкова вологість);

2) група неконтрольованих вхідних параметрів Х₂ , що характеризують вплив таких факторів, як зміна навколишнього середовища, старіння і знос устаткування, неоднорідність матеріалу і нерівномірність розподілу його по об'єкті регулювання і т.д.;

3) група керуючих параметрів У, що характеризує регулюючі впливи, що підтримують заданий режим, сюди відносяться кількість тепла і швидкість циркуляції агента сушіння;

4) група вихідних параметрів Q, що характеризують якість матеріалу, що висушується, наприклад задана кінцева вологість при визначеному перепаді вологості по перетині пиломатеріалів і величина залишкових внутрішніх напружень;

5) група вихідних параметрів Е, що характеризує економічну ефективність об'єкта регулювання, а саме: найменшу тривалість процесу сушіння при збереженні якості матеріалу, що висушується, і ККД сушильної установки.

При автоматизації процесу сушіння треба застосувати таку систему, яка б забезпечила проведення сушіння в режимі, близькому до оптимального, тобто повинні бути отримані задані параметри Q при максимальних значеннях параметрів Е. Ця задача може вирішуватися при застосуванні самонастроювальних систем, що вибирають таку комбінацію керуючих параметрів У, що забезпечують екстремальне значення параметра F.

На рис. 3.1 показана структурна схема системи автоматичної оптимізації (САО) процесу сушіння. Крім основних ланок звичайної системи автоматичного регулювання регульованого об'єкта О та автоматичного регулятора Р, у схему введений керуючий пристрій К_П. Керуючий пристрій аналізує і підтримує на оптимальному рівні вихідні величини об'єкта при дотриманні заданих обмежень Н. Для підтримки оптимальних вихідних параметрів САО робить автоматичний пошук, що зводиться до спробної зміни вхідних параметрів системи (вхідної величини Х-р регулятора і регулюючих впливів В), аналізу результату

24

Рис. 3.1. Структурна схема системи автоматичної оптимізації : О - об'єкт регулювання; Р - регулятор; Кп - керуючий пристрій, Х₁, Х₂ -- вхідні параметри; У -- регулюючий вплив; Q, Е -- параметри об'єкта, що характеризують якість і економічність; Н -- обмеження.

цієї зміни і визначенню напрямку подальшої зміни для приведення системи до найвигіднішого режиму сушіння. За критерій оптимальності процесу сушіння вибирається один чи кілька вихідних параметрів Q і Е, при цьому інші показники задаються в САО у вигляді обмежень Н. Наприклад, за критерій оптимальності вибирають інтенсивність сушіння, а як обмеження задають збереження визначених показників якості матеріалу при сушінні [1,169].

Для створення САО необхідні, крім екстремальних регуляторів і звичайних засобів автоматики, деякі спеціальні вимірювальні пристрої:

а) для контролю якісних показників матеріалу в ході сушіння, наприклад температури і вологості деревини, перепаду вологості по товщині матеріалу, внутрішніх напружень у процесі сушіння;

б) для виміру енергетичних показників процесу сушіння, наприклад витрати тепла на сушіння чи на 1 кг вологи, що випаровується;

в) для виміру швидкості сушіння, наприклад автоматичний вологомір із пристроєм, що диференціює, і т.д. .

Відсутність розроблених методів для подібного автоматичного керування і технічних засобів для його здійснення не дозволяє в даний час орієнтуватися при автоматизації сушильного процесу на системи автоматичної оптимізації [4,34].

Схема регулювання процесу сушіння по температурі і вологості сушильного агента розімкнута по параметрах, що характеризує стан деревини, що висушується, (температура T, вологість W, показники якості Q). Інформація про ці параметри не подається на регулятори температури і вологості сушильного агента. Ця система регулювання не забезпечує заданої кінцевої вологості і необхідної якості висушеного матеріалу. Тому з метою запобігання браку параметри режиму сушіння встановлюють занижені, що перешкоджає інтенсифікації процесу.

Однак системи автоматичного регулювання по параметрах сушильного агента в даний час знайшли застосування в промисловості і виправдують себе при експлуатації.

3.2 Вибір комплексу технічних засобів

3.2.1 Датчики температури

TCN75 - програмований температурний датчик з послідовним портом, що формує сигнал на виході INT/CMPTR для контролера, коли навколишня температура перевищує запрограмовану користувачем межу. Вихід INT/CMPTR може бути запрограмований як вихід компаратора для роботи термостата або як вихід запиту переривання по температурі.

Напруга живлення давача може коливатися в межах від 2.7 V до 5.5 V.

Зв'язок з TCN75 здійснюється через двохпровідну шину, що є сумісною зі стандартним протоколом I²C. Шина дозволяє читати поточну температуру, програмувати межі і гістерезис. При включенні живлення TCN75 встановлювється в режим компаратора з межевою температурою 80 °C і гістерезисом 5 °C. Режим за замовчуванням дозволяє датчикові працювати в автономних термостатах. Режим малого енергоспоживання може бути встановлений передачею відповідної команди через двохпровідну шину [9,3].

Входи вибору адреси дозволяють вмикати до восьми TCN75 на одну двохпровідну шину для багатозонного контролю. Усі регістри датчика доступні для читання, а вихід INT/CMPTR -- для програмування мікроконтролером. Датчик легко пристосовується до системи керування, тому що дозволяє працювати по опитуванню або перериванню. Невеликі розміри, низька вартість і зручність використання робить TCN75 ідеальним для побудови складних схем систем керування. Значення температури перетворюється внутрішнім АЦП у 8 - розрядний двійковий код. Допуск АЦП -- 1 °С, номінальна швидкість перетворення - 8 вибірок/секунду.



Рис 3.2. Структурна діаграма давача

Рис 3.3. Тип корпусу

Таблиця 3.1.

Електрична специфікація давача.

Символ	Параметр	Min	Typ	Max	Одиниці виміру	Умови тестування
VDD	Напруга живлення	2.7	-	5.5	V
IDD	Струм живлення	- -	0.250 -	- 1.0	mA	* **
AV	Середній ухил вихідної струму	-	1	-	µA	*
VOL	Вихідна напруга (low)	-	-	0.8	V	IOL=4 mA
IOL	Вихідний струм	-	1	4	mA
tTRIP	Час звітування	1	-	6	tCONV	Задається прог-рамно

Примітка.

* - послідовний порт активовано.

** - послідовний порт неактивовано.

Таблиця 3.2.

Температура/bit конвертор

?T	Чутливість	-	±3	-	оС
tCONV	Час конвертування	-	55	±	мсек.
TSET(PU)	Значення температури по замовчуванню	-	80	-	оС	При вмиканні
THYST(PU)	Значення гістирезису по замовчуванню	-	5	-	оС	При вмиканні

Таблиця 3.3.

Інтерфейс двопровідної шини

VIH	Високий логічний рівень (вхід)	VDDx 0.7	-	-	V
VIL	Низький логічний рівень (вхід)	-	-	VDDx 0.3	V
VOL	Низький логічний рівень (вихід)	-	-	0,4	V	IOL = 3mA
CIN	Вхідна ємність	-	15	-	pF
IOL(SDA)	Струм зовнішнього кола	-	-	6	mA

Зв'язок з TC74 здійснюється через двохпровідний послідовний порт сумісний з SMBus/I2C. Цей же порт, може використовуватися для керування режимом роботи датчика. Біт «SHDN» у регістрі стану дозволяє встановити режим малого споживання. У цьому режимі АЦП відключається, але послідовний порт продовжує функціонувати. Струм споживання мікросхеми 200 мкА (у режимі малого споживання --5 мкА) [9,5].

Рис.3.4. Розміри корпуса давача.( розмірність: дюйми (мм)).

3.2.2 Сенсор відносної вологості

Загальні відомості:

HIH-3602 - сенсор відносної вологості в TO-5 корпусі з гідрофобним фільтром з нержавіючої сталі.

Рис.3.5. Зовнішній вигляд давача

NIST калібрування

Кожен сенсор HIH-3602 включає специфічне NIST калібрування та роздрук даних.

Структура сенсора

Сенсор складається з планарного конденсатора з другим шаром полімеру для захисту від бруду, пилу, жирів та інших ризиків.

Рис.3.6. Внутрішня будова давача

Рис.3.7. Монтажні розміри

Таблиця 3.4.

Внутрішнє з'єднання виводів

A,B	Не використовуються
С	+VDC живлення
D	(-) живлення або земля
E	VDC вихід
F	Заземлення корпуса

Таблиця 3.5.

Специфікація виконання

Похибка RH	±2% RH, 0-100% RH не конденсується, 250C, Vsupply=5VDC
Взаємозамінність RH	±5% RH, 0-60% RH; ±8% RH при 90% RH
Лінійність RH	±0,5% RH типовий
Гістерезис RH	±1,2% максимуму діапазона
Повторюваність RH	±0,5% RH
Час реакції RH	50 сек при повільному русі повітря і при 250С
Стабільність RH	±1% RH типовий при 50% RH на пртязі 5 років
Вимоги живлення Напруга Струм	4...5,8 VDC, сенсор калібровано при 5VDC 200A при 5VDC
Вихідна напруга При Vsupply=5VDC	Vout=Vsupply(0.0062(sensorRH)+0.16), типова при 250С
Температурна компенсація Результат при 0% RH Результат при 100% RH	RH=(sensorRH)/(1.093-0.012T) T в 0F RH=(sensorRH)/(1.0546-0.00216T) T в 0C ±0.007% RH/0C -0.22% RH/0C
Діапазон вологості Робоча Зберігання	0...100% RH, не конденсується 0...90% RH, не конденсується
Діапазон температур Робоча Зберігання	-400С...850С -400С...1250С
Копус	TO-5 з 60µ гідрофобним фільтром з нержавіючої сталі, стійким до конденсації
Поводження	Статичний чутливий діод захищає до 15 kV



Рис.3.8. Вихідні характеристики

3.2.3 Центробіжний вентилятор

Рис. 3.9. Центробіжний вентилятор.

а - загальний вигляд; б - колесо; в - вид зі сторони приводу; 1 - корпус; 2 - привідний шків; вихлопний отвір; 4 - всмоктуючий отвір корпусу; 5 - всмоктуючий отвір колеса; 6 - станина корпусу.

Вентилятори представляють собою машини для переміщення повітря. В центробіжних вентиляторах повітря переміщається в колесі що обертається в середині кожуха, в формі барабану з лопатками. Під дією відцентрової сили обертаєме повітря намагається переміститись по радіусу між лопатками зовнішнього колеса, потрапляє в корпус, а згодом по розвороту його спіралі нагнітається в примикаючий до нього повітропровід [4,126].

На рис. 3.9. показано центробіжних вентилятор. Колесо обертається приводом 2, вал якого проходить всередину корпуса. В центрі бокового колеса є циліндричний отвір для кріплення колеса на кінець вала в середині корпуса. Воно повинно обертатись тільки по розвороті спіралі корпусу. Повітря потрапляє в бокову частину корпуса, а виходить з корпуса під кутом 90 градусів. В лісосушильній техніці використовуються вентилятори низького тиску - до 1000 Па.

3.2.4 Електрокалорифер

Рис. 3.10. Електрокалорифер

Нагрівач складається з U-подібної, або більш складної зігнутої трубки діаметром 10…16 мм. Довжиною в розгорнутому стані 1…2,5 м, в слою електроізоляції якою запресована ніхромовий гріючий дріт діаметром 0,3…0,5 мм і довжиною 8 … 17 м. габаритні розміри ТЕНів: довжина 0,5 … 1 м, ширина 50…120мм, товщина (в місці під єднання до електромережі) біля 20мм, маса 1…2,5 кг. Таким чином ТЕН - досить компактний нагріваючий елемент. Температура його поверхні 300…350 оС; вона понижується з прискоренням обдування зі збереженням постійної тепловіддачі. Потужність ТЕНів 0,4…5 кВт.

На основі ТЕНів з ребрами і потужністю 1,6 кВт виготовляють компактні електрокалорифери, зокрема ОКБ-3083, ОКБ-3084, ОКБ-3085 потужністю 20, 40, 100 кВт і напругою живлення 380В [4,123].

В лісосушильних камерах можна використовувати опалювальні електрокалорифери СФО потужністю 16…250 кВт, напругою живлення 380В призначені для нагріву повітря до 100 оС.

3.2.5 Циркуляційний насос

Циркуляційний насос - один з найважливіших елементів системи водопостачання. Він змушує рідину циркулювати в замкнутом контурі, що підвищує тепловіддачу в системі опалення.
Циркуляційні насоси Grundfos мают просте електричне підєднання, низкий рівень шуму, високоякісні матеріали, низке енергоспоживання , захист електродвигуна не потрібен, широкая номенклатура та широкий спектр використання.
Циркуляційний насос дозволяет підтримувати постійну температуру води в системі горячого вододопостачання.

Для циркулювання води в водяному контурі обігріву камери вибираємо циркуляційний насос Grundfos UPS 25-20.

Таблиця 3.6.

Тип продукту	Монтажная довжина, мм	Трубне з'єднання	Класс захисту	Допустима температура рідини
UPS 25-20	180	G 11/2"	IP44	+2°C..+110°C

Рис. 3.11. Циркуляційний насос.

Особливості та переваги:

- Довговічні керамічні підшипники

- Зручність монтажу

- Вбудоване теплове реле

- Не потребує технічного обслуговування

- Низкий рівень шуму

- Низкий рівень енергоспоживання

- Широкий рабочий діапазон

- Довгий строк служби

- Однофазне виконання має вбудований модуль захисту електродвигуна.

Технічні дані:

- Витрата до: 10 м3/ч;

- Напор до: 12 м;

- Температура перекачуваної рідини: від -25 С до +110 С4;

- Макс. тиск: 10 бар;

3.3 Вибір мікроконтролера

Для виконання поставлених до системи автоматизації вимог вибираємо комплекс побудований на базі мікроконтролера PIC16F877 та засобів вимірювання та індикації стану системи автоматизації.

PIC16F877 однокристальний 8-розрядний FLASH CMOS мікроконтролер компанії Microchip Technology Incorporated. [5,22]

3.3.1 Характеристика мікроконтролера:

Високошвидкісна RISC архітектура 35 інструкцій усі команди виконуються за один цикл, крім інструкцій переходів, виконуваних за два цикли. Основні характеристики мікроконтролера PIC16F877 приведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7.

Основні характеристики

Параметр	Опис, характеристика
Тактова частота	DC - 20МГц
Скидання (затримка скидання)	POR, BOR (PWRT, OST)
FLASH пам'ять програм (14-розрядних слів)	8K
Пам'ять даних (байт)	368
EEPROM пам'ять даних (байт)	256
Переривань	14
Порти вводу/виводу	Порти A,B,C,D,E
Таймери	3
Модуль захвату/порівняння/ШІМ	2
Модулі послідовного інтерфейсу	MSSP, USART
Модулі паралельного інтерфейсу	PSP
Модуль 10-розрядного АЦП	8 каналів
Інструкцій	35

- Прямий, непрямий і відносний режим адресації

- Скидання по включенню живлення (POR)

- Таймер скидання (PWRT) і таймер чекання запуску генератора (OST) після включення живлення Сторожовий таймер WDT із власним RC генератором

- Програмований захист пам'яті програм

- Режим енергозбереження SLEEP

- Вибір параметрів тактового генератора

- Високошвидкісна, енергозберігаюча CMOS FLASH/EEPROM технологія

- Цілком статична архітектура

- Програмування в готовому пристрої (використовується два виводи мікроконтролера) Низьковольтний режим програмування

- Режим внутріньосхемного налагодження (використовується два виводи мікроконтролера)

- Широкий діапазон напруг живлення від 2.0В до 5.5В

- Підвищена навантажувальна здатність портів введення/виводу (25ма)

- Мале енергоспоживання:

- < 0.6 мA @ 3.0V, 4.0 Мгц

- 20мкA @ 3.0V, 32 Kгц

- < 1 мкA в режимі енергозбереження.

Характеристика периферійних модулів:

Таймер 0: 8-розрядний таймер/лічильник з 8-розрядним програмованим передподільником Таймер 1: 16-розрядний таймер/лічильник з можливістю підключення зовнішнього резонатора.

Таймер 2: 8-розрядний таймер/лічильник з 8-розрядним програмованим передподільником і вихідним дільником.

Два модулі порівняння/захвату/ШІМ (РСР):

- 16-розрядний захват (максимальна роздільна здатність 12.5нс)

- 16-розрядний порівняння (максимальна роздільна здатність 200нс)

- 10-розрядний ШІМ

Багатоканальне 10-розрядне АЦП

Послідовний синхронний порт MSSP

- ведучий/ведомий режим SPI

- ведучий/ведомий режим I²C

Послідовний cинхронно-асинхронний прийомопередатчик USART з підтримкою детектувания адреси.

Ведучий 8-розрядний паралельний порт PSP з підтримкою зовнішніх сигналів -RD, -WR, -CS

Детектор пониженої напруги (BOD) для скидання по зниженню напруги живлення (BOR) [8,93]

Електро-технічні характеристики

Гранична робоча температура від -55°С до +125°С

Температура зберіганняння від-65°С до +150°С

Напруга Vdd відносно Vss від -0.3В до +7.5В

Напруга -MCLR відносно Vss від 0В до +14В

Напруга RA4 відносно Vss від 0В до +8.5В

Напруга на інших вивожах відносно Vss від -0.3В до Vo+0.ЗВ

Максимальний струм Vss З00мА

Максимальний струм Vdd 250ма

Вхідний замикаючий струм Iik (Vi < 0 або Vi> Vdd) ±20ма

Вихідний замикаючий струм Iok (Vo < 0 або Vo > Vdd) ±20ма

Максимальний вихідний струм стоку каналу вводу/виводу 25ма

Максимальний вихідний струм джерела каналу вводу/виводу 25ма

Максимальний вихідний струм стоку портів вводу /виводу PORTA, PORTB і PORTE 200ма

Максимальний вихідний струм джерела портів вводу /виводу PORTA, PORTB і PORTE 200ма

Максимальний вихідний струм стоку портів вводу /виводу PORTC і PORTD 200ма

Максимальний вихідний струм джерела портів вводу /виводу PORTC і

PORTD 200ма

Мікроконтролер PIC16F874/877 випускаються в 40-вивідному корпусі

Тип корпуса: PDIP40 - 600т

Рис 3.12. Технологічні розміри мікроконтролера PIC16F874/877.

Таблиця 3.7.

Технологічні розміри

Одиниці виміру	Міліметри
Межі розмірів	Мин.	Ном.	Макс.
Число виводів	n		40
Відстань між виводами	Р		2.54
Висота корпуса	А	4.06	4.45	4.83
Товщина корпуса	А2	3.56	3.81	4.06
Відстань між корпусом і платою	А1	0.38
Ширина корпуса з виводами	Е	15.11	15.24	15.88
Ширина корпуса	Е1	13.46	13.84	14.22
Довжина корпуса	D	51.94	52.26	52.45
Довжина нижньої частини виводу	L	3.05	3.30	3.43
Товщина виводу	с	0.20	0.29	0.38
Ширина верхньої частини виводу	B1	0.76	1.27	1.78
Ширина нижньої частини виводу	B	0.36	0.46	0.56
Повна ширина корпуса з виводами	еВ	15.75	16.51	17.27
Кут фаски верхньої частини корпуса	a	5	10	15
Кут фаски нижньої частини корпуса	b	5	10	15

Детальний опис виводів мікроконтролера PIC16F877 приведений в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9.

Призначення виводів мікроконтролера PIC16F877

Позначення виводу	№	Тип І/О/Р	Тип буфера	Опис
OSC1/CLKIN	13	І	ST/CMOS(3)	Вхід генератора / вхід зовнішнього тактового сигналу
OSC2/CLKOUT	14	О	-	Вихід генератора. Підключається кварцовий або керамічний резонатор. У RC режимі тактового генератора на виході OSC2 є тактовий сигнал CLKOUT, рівний Fosc/4.
-MCLR/VPP	1	І/Р	ST	Вхід скидання мікроконтролера або вхід напруги програмування. Скидання мікроконтролера відбувається при низькому логічному рівні сигналу на вході.
RAO/ANO RA1/AN1 RA2/AN2/VREF-RA3/AN3/VREF+ RA4/TOCKI RA5/-SS/AN4	2 3 4 5 6 7	I/O I/O I/O I/O I/O I/O	TTL TTL TTL TTL ST TTL	Двунаправлений порт вводу/виводу PORTA. RAO може бути налаштований як аналоговий канал 0 RA1 може бути налаштований як аналоговий канал 1 RA2 може бути налаштований як аналоговий канал 2 або вхід негативної опорної напруги RA3 може бути налаштований як аналоговий канал 3 або вхід позитивної опорної напруги RA4 може використовуватися як вхід зовнішнього тактового сигналу для TMRO. Вихід з відкритим стоком. RA1 може бути налаштований як аналоговий канал 1 або вхід вибору мікросхеми в режимі відомого SPI
RBO/INT RB1 RB2 RB3/PGM RB4 RB5 RB6/PGC RB7/PGD	33 34 35 36 37 38 39 40	I/O I/O I/O I/O I/O I/O I/O I/O	TTL/ST(1) TTL TTL TTL TTL TTL TTL/ST(2) TTL/ST(2)	Двунаправлений порт вводу/виводу PORTB. PORTB має програмно підключаємі підтягуючі резистори на входах. RBO може використовуватися як вхід зовнішніх переривань. RB3 може використовуватися як вхід для режиму низьковольтного рограмування. Переривання по зміні рівня вхідного сигналу. Переривання по зміні рівня вхідного сигналу. Переривання по зміні рівня вхідного сигналу або вивід для режиму внутрішньосхемного налагодження ICD. Тактовий вхід у режимі програмування. Переривання по зміні рівня вхідного сигналу або вивід для режиму внутрішньосхемного налагодження ICD. Вивід даних у режимі програмування.
RCO/T1OSO /T1CKI	15	I/O	ST	Двунаправлений порт вводу/виводу PORTC. RCO може використовуватися як вихід генератора TMR1 або входу зовнішнього тактового сигналу для TMR1 .
RC1/T1OSI /CCP2	16	I/O	ST	RC1 може використовуватися як вхід генератора для TMR1 або виводу модуля РСР2.
RC2/CCP1	17	I/O	ST	RC2 може використовуватися як вивід модуля РСР1.
RC3/SCK/SCL	18	I/O	ST	RC3 може використовуватися як вхід/виходу тактового сигналу в режимі SPI і I2C.
RC4/SDI/SDA RC5/SDO RC6/TX/CK RC7/RX/DT	23 24 25 26	I/O I/O I/O I/O	ST ST ST ST	RC4 може використовуватися як вхід даних у режимі SPI або вхід/вихід даних у режимі I2C. RC5 може використовуватися як вихід даних у режимі SPI. RC6 може використовуватися як вивід передавача USART в асинхронному режимі або виводу синхронізації USART у синхронному режимі. RC6 може використовуватися як вивід приймача USART в асинхронному режимі або виводу даних USART у синхронному режимі.
RDO/PSPO RD1/PSP1 RD2/PSP2 RD3/PSP3 RD4/PSP4 RD5/PSP5 RD6/PSP6 RD7/PSP7	19 20 21 22 27 28 29 30	I/O I/O I/O I/O I/O I/O I/O I/O	ST/TTL(3) ST/TTL(3) ST/TTL(3) ST/TTL(3) ST/TTL(3) ST/TTL(3) ST/TTL(3) ST/TTL(3)	Двунаправлений порт вводу/виводу PORTD або ведучий паралельний порт для підключення до шини мікропроцесора
RE0/D/AN5 RE1/WR/AN6 RE2/CS/AN7	8 9 10	I/O I/O I/O	ST/TTL(3) ST/TTL(3) ST/TTL(3)	Двунаправлений порт вводу/виводу PORTE. RE0 може використовуватися як керуючого входу читання PSP або аналогового каналу 5
				RE1 може використовуватися для керуючого входу запису PSP або аналогового каналу 6 RE2 може використовуватися як керуючого входу вибору PSP або аналогового каналу 7
Vss	12,31	P	-	Загальний вивід для внутрішньої логіки і портів вводу/виводу
vdd	11,32	P	-	Позитивна напруга живлення для внутрішньої логіки і портів вводу/виводу
NC	-	-	-	Ці виводи в середині мікросхеми не підключені.

Позначення: I = вхід, О = вихід, I/O = вхід/вихід, Р = живлення, - = не використовується, TTL = вхідний буфер ТТЛ, ST = вхід із тригером Шмідта.

EEPROM пам'ять даних і FLASH пам'ять програм

Дані з EEPROM пам'яті і FLASH пам'яті програм можуть бути прочитані/перезаписані в нормальному режимі роботи мікроконтролера у всьому діапазоні напруги живлення Vdd. Операції виконуються з одним байтом для EEPROM пам'яті даних і одним словом для FLASH пам'яті програм. Запис виконується за принципом "стирання - запис" для кожного байта або слова. Сформована кодом програми операція стирання не може виконана при включеному захисті запису.

Доступ до пам'яті програм дозволяє виконати обчислення контрольної суми. Дані, записані в пам'яті програм, можуть використовуватися у виді: 14-розрядних чисел, каліброваної інформації, серійних номерів, упакованих 7-розрядних символів ASCII і т.д. У випадку виявлення недійсної команди в пам'яті програм, виконується порожній цикл NOP.

Число циклів стирання/запису для FLASH пам'яті програм значно нижче в порівнянні з EEPROM пам'яттю даних, тому EEPROM пам'ять даних повинна використовуватися для збереження часто змінюваних даних. Час запису даних керується внутрішнім таймером, він залежить від напруги живлення, температури і має невеликий технологічний "розкид". [8,276]

При записі байта або слова автоматично стирається відповідний осередок, а потім виконується запис. Запис у EEPROM пам'ять програм не впливає на виконання програми, а при записі в FLASH пам'ять програм виконання програми зупиняється на час запису. Не можна звернутися до пам'яті програм під час циклу запису. Протягом операції запису тактовий генератор продовжує працювати, периферійні модулі включені і генерують переривання, що "ставляться в чергу" до завершення циклу запису. Після завершення запису виконується завантажена команда (через конвеєрну обробку) і відбувається перехід по вектору переривань, якщо переривання дозволене й умова переривання відбувалася під час запису.

Доступ до функцій запису/читання EEPROM пам'яті даних і FLASH пам'яті програм виконується через шість регістрів спеціального призначення:

EEDATA;

EEDATH;

EEADR;

EEADRH;

EECON1;

EECON2.

Операції читання/запису EEPROM пам'яті даних не припиняють виконання програми. У регістрі EEADR зберігається адреса осередку EEPROM пам'яті даних. Дані зберігаються/читаються з регістра EEDATA. Старший біт адреси в регістрі EEADR завжди повинний дорівнювати нулеві, тому що не підтримується циклічна адресація (тобто осередок з адресою 0x80 не відображається на 0x00). У PIC16F877 обсяг EEPROM пам'яті даних 256 байт (використовуються усі 8-розрядів регістра EEADR).

Читання FLASH пам'яті програм не впливає на виконання програми, а під час операції запису виконання програми припинене. У спарених регістрах EEADRH:EEADR зберігається 13-розрядна адреса комірки пам'яті програм, до якого необхідно зробити звертання. Спарені регістри EEADRH:EEADR містять 14-розрядні дані для запису або відображають значення з пам'яті програм при читанні.

3.3.2 Особливості мікроконтролерів PIC16F87X

В даний час, пристрої працюючі в режимі реального часу часто містять мікроконтролер як основний елемент схеми. PIC16F87X мають багато удосконалень підвищену надійність системи, що знижують вартість пристрою і число зовнішніх компонентів. Мікроконтролери PIC16F87X мають режими енергозбереження і можливість захисту коду програми.

Основні переваги:

Вибір тактового генератора

Скидання:

- скидання по включенню живлення (POR);

- таймер включення живлення (PWRT);

- таймер запуску генератора (OSC);

- скидання по зниженню напруги живлення (BOR).

Переривання

Сторожовий таймер (WDT)

Режим енергозбереження (SLEEP)

Захист коду програми

Область пам'яті для ідентифікатора

Внутрішньосхемне програмування по послідовному порту (ICSP)

Режим низьковольтного послідовного програмування

Режим внутріньосхемного налагодження (ICD)

У мікроконтролери PIC16F87X убудований сторожовий таймер WDT, що може бути виключений тільки в бітах конфігурації мікроконтролера. Для підвищення надійності сторожовий таймер WDT має власний RC генератор.

Додаткових два таймери виконують затримку старту роботи мікроконтролера. Перший, таймер запуску генератора (OST), утримує мікроконтролер у стані скидання, поки не стабілізується частота тактового генератора. Другий, таймер включення живлення (PWRT), спрацьовує після включення живлення й утримує мікроконтролер у стані скидання протягом 72мс (типове значення), поки не стабілізується напруга живлення. У більшості додатків ці функції мікроконтролера дозволяють виключити зовнішні схеми скидання.

Режим SLEEP призначений для забезпечення наднизького енергоспоживання. Мікроконтролер може вийти з режиму SLEEP по сигналі зовнішнього скидання, по переповненню сторожового таймера або при виникненні переривань.

Вибір режиму роботи тактового генератора дозволяє використовувати мікроконтролери в різних додатках. Режим тактового генератора RC дозволяє зменшити вартість пристрою, а режим LP знизити енергоспоживання. Біти конфігурації мікроконтролера використовуються для вказівки режиму його роботи. [5,62]

3.3.3 Система команд мікроконтролера

Кожна команда мікроконтролерів PIC16F87X складається з одного 14-розрядного слова, розділеного на код операції (OPCODE), що визначає тип команди й один або трохи операндов, що визначають операцію команди. Команди розділені на наступні групи: байт орієнтовані команди, біт орієнтовані команди, команди керування й операцій з константами.

Для байт орієнтованих команд “f” є покажчиком регістра, а “d” покажчиком адресата результату. Покажчик регістра визначає, який регістр повинний використовуватися в команді. Покажчик адресата визначає, де буде збережений результат. Якщо 'd'=0, результат зберігається в регістрі W. Якщо 'd'=1, результат зберігається в регістрі, що використовується в команді.

У біт орієнтованих командах “b” визначає номер біта задіяного в операції, а “f” - покажчик регістра, що містить цей біт.

У командах керування або операціях з константами 'к' представляє вісім або одинадцять біт константи або значення литералів.

Система команд акумуляторного типу, ортогональна і розділена на три основних групи:

Байт орієнтовані команди;

Біт орієнтовані команди;

Команди керування й операцій з константами.

Усі команди виконуються за один машинний цикл, крім команд умови, у яких отриманий щирий результат і інструкцій значення лічильника команд PC. У випадку виконання команди за два машинних цикли, у другому циклі виконується інструкція NOP. Один машинний цикл складається з чотирьох тактів генератора. Для тактового генератора з частотою 4 Мгц усі команди виконуються за 1мкс, якщо умова істина або змінюється лічильник команд PC, команда виконується за 2мкс.

Таблиця 3.10.

Список команд мікроконтролерів PIC16F87X

Мнемоніка команди	Опис	Цикл	14-розрядний код	флаг	Прим.
			Біт 13	Біт 0
Байт орієнтовані команди
ADDWF f,d	Складання W і f	1	00 0111	dfff ffff	C,DC,Z	1,2
ANDWF f,d	Побітове 'І' W і f	1	00 0101	dfff ffff	z	1,2
CLRF f	Очистити f	1	00 0001	Ifff ffff	z	2
CLRW	Очистити W	1	00 0001	0xxx xxxx	z
COMF f,d	Інвертувати f	1	00 1001	dfff ffff	z	1,2
DECF f,d	Вирахувати 1 з f	1	00 0011	dfff ffff	z	1,2
DECFSZ f,d	Вирахувати 1 з f і пропустити якщо 0	1(2)	00 1011	dfff ffff		1,2,3
INCF f,d	Додати 1 до f	1	00 1010	dfff ffff	z	1,2
INCFSZ f,d	Додати 1 до f і пропустити якщо 0	1(2)	00 1111	dfff ffff		1,2,3
IORWF f,d	Побітове 'АБО' W и f	1	00 0100	dfff ffff	z	1,2
MOVF f,d	Переслати f	1	00 1000	dfff ffff	z	1,2
MOVWF f	Переслати W в f	1	00 0000	Ifff ffff
NOP	Нема операції	1	00 0000	0xx0 0000
RLF f,d	Циклічний зсув f вліво через перенос	1	00 1101	dfff ffff	с	1,2
RRF f,d	Циклічний зсув f вправо через перенос	1	00 1100	dfff ffff	с	1,2
SUBWF f,d	Вирахувати W з f	1	00 0010	dfff ffff	C,DC,Z	1,2
SWAPF f,d	Поміняти місцями півбайти в регістрі f	1	00 1110	dfff ffff		1,2
XORWF f,d	Побітове 'виключаюче АБО' W і f	1	00 0110	dfff ffff	z	1,2
Біт0 орієнтовані команди
BCF f,b	Очистити Біт0 b в регистрі f	1	01 00bb	bfff ffff		1,2
BSF f,b	Встановити Біт0 b в регистрі f	1	01 0lbb bfff ffff			1,2
BTFSC f,b	Перевірити Біт0 b в регистрі f, пропустити якщо 0	1(2)	01 l0bb bfff ffff			3
BTFSS f,b	Перевірити Біт0 b в регистрі f, пропустити якщо 1	1(2)	01 llbb bfff ffff			3
Команди керування і операції з константами
ADDLW k	Скласти константу з W	1	11 lllx	kkkk kkkk	C,DC,Z
ANDLW k	Побітне 'І' константи і W	1	11 1001	kkkk kkkk	Z
CALL k	Виклик підпрограми	2	10 Okkk	kkkk kkkk
CLRWDT	Очистити WDT	1	00 0000	0110 0100	-TO.-PD
GOTO k	Безумовний перехід	2	10 Ikkk	kkkk kkkk
IORLW k	Побітне 'АБО' константи і W	1	11 1000	kkkk kkkk	Z
MOVLW k	Переслати константу в W	1	11 00xx	kkkk kkkk
RETFIE	Повернення з підпрограми з дозволом переривань	2	00 0000	0000 1001
RETLW k	Повернення з підпрограми с записом константи в W	2	11 0lxx	kkkk kkkk
RETURN	Поветрення з підпрограми	2	00 0000	0000 1000
SLEEP	Перейти в режим SLEEP	1	00 0000	0110 0011	-TO.-PD
SUBLW k	Вивахувати W з константи	1	11 110x	kkkk kkkk	C,DC,Z
XORLW k	Побітне 'виключаюче АБО' константи W	1	11 1010	kkkk kkkk	Z

Примітка:

При виконанні операції "читання - модифікація - запис" з портом вводу/виводу початкові значення зчитуются з виводів порта, а не з вихідних защібок. Наприклад, якщо в вихідній защібці було записано '1', а на відповідному виході низкий рівень сигналу, то будет записано значение '0'.

При виконанні запису в TMR0 (і d=1) передподільник TMR0 скидаєсться, якщо він підключений до модуля TMRO.

Якщо умова істина або змінюється значення лічильника команд PC, то інструкція виконується за два цикла. В другому циклі виконується команда NOP. [8,184]

3.4 Структура та метрологічні характеристики каналів контролю і регулювання

Система автоматизації має в своєму складі канали вводу/виводу. Всі вихідні канали мають дискретний (логічний) характер і призначені для керування пристроями автоматизації. Канали вводу розрізняються

Таблиця 3.11

Карта сигналів.

N п/п	Назва параметру	Вид сигналу	Одиниця вимірювання	Номінальне значення	Допустиме відхилення
1	Температура в камері, точка 1	Цифровий

Подобные документы

• Автоматизація процесу сушіння цементу в барабанній сушарці періодичної дії

  Обґрунтування і вибір параметрів контролю, реєстрації, дискретного управління, програмного регулювання, захисту, блокування та сигналізації. Розроблення розгорнутої функціональної схеми автоматизації. Розрахунок програмного забезпечення проекту.
  
  курсовая работа [693,8 K], добавлен 15.04.2014
  

• Конвективна сушарка установки сушіння деревини

  Призначення та область використання конвективної сушарки деревини, її технічна характеристика. Опис та обґрунтування вибраної конструкції сушильної камери. Розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність конструкції. Рівень стандартизації.
  
  дипломная работа [2,6 M], добавлен 24.05.2012
  

• Вдосконалення системи автоматизації жомосушильного відділення на ООО "Эртильский сахар"

  Технологічний процес роботи автоматичної установки для сушіння вологого матеріалу сільськогосподарського призначення – бурячного жому. Застосування логічного мікропроцесорного контролера VIPA SYSTEM 200V, контури контролю та регулювання процесів.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 07.12.2011
  

• Розроблення багатоконтурної системи регулювання хлібопекарської печі на базі контролера TSX Micro

  Вибір і обґрунтування критерію управління. Розробка структури та програмно-конфігураційної схеми автоматизованої системи регулювання хлібопекарської печі. Розрахунок параметрів регуляторів і компенсаторів з метою покращення якості перехідних процесів.
  
  курсовая работа [389,6 K], добавлен 20.05.2012
  

• Автоматизація процесу регулювання рівня в деаераторі підживлення в системі продування-підживлення 1-го контуру

  Технологія регулювання рівня в деаераторі підживлення системи продування-підживлення 1-го контуру, її головні етапи та принципи реалізації. Визначення параметрів контролю, сигналізації, блокування, регулювання. Математична модель системи регулювання.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 28.08.2014
  

• Розрахунок барабанної сушарки для сушіння сульфату амонію топочними газами

  Теоретичні основи процесу сушіння. Статика і кінетика сушіння. Розпилювальні, стрічкові, петльові і барабанні сушарки: технологічна схема, принцип дії, сфери використання. Комплексний розрахунок основного та допоміжного обладнання барабанної сушарки.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 24.03.2011
  

• Виробництво яєчного порошку (методом сушіння)

  Застосування процесів сушіння у харчовій технології для зневоднення різноманітних вологих матеріалів. Його тепловий, гідравлічний та техніко-економічний розрахунок. Способи видалення вологи з матеріалів. Опис апаратурно-технологічної схеми сушіння.
  
  курсовая работа [211,9 K], добавлен 12.10.2009
  

• Розрахунок та дослідження лінійної та каскадної системи автоматичного регулювання парокотельної установки на заданий запас стійкості

  Мета впровадження автоматичних систем управління у виробництво. Елементи робочого процесу в парокотельній установці. Вибір структури моделі об'єкта регулювання та розрахунок її параметрів. Розрахунок параметрів настроювання автоматичних регуляторів.
  
  курсовая работа [986,6 K], добавлен 06.10.2014
  

• Установка сушильна тунельна

  Тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки: параметри горіння палива; визначення тривалості сушіння, розміру установки. Графоаналітичний розрахунок статики реального процесу сушіння в сушильному тунелі. Вибір допоміжного устаткування.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 09.12.2010
  

• Розрахунок системи автоматичного регулювання на задану якість процесу регулювання

  Вибір типу регулятора. Залежність оптимальних значень параметрів настроювання регулятора від динамічних властивостей нейтральних об'єктів. Побудова перехідного процесу розрахованої системи автоматичного регулювання. Процес при зміні регулюючої дії ходу.
  
  контрольная работа [1,1 M], добавлен 05.02.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам