Термічна обробка підвісок

Охорона праці займається проблемами, пов'язаними із забезпеченням здорових та безпечних умов праці. Вона виявляє та вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему заходів та вимог з метою усунення цих причин та створення безпечних для людини умов праці.

Правила по охороні праці при термічній обробці металів на ДП НВК "Електровозобудування" розроблені на основі діючого законодавства, державних стандартів, вивченні небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які виникають під час процесу термічної обробки металів. Ці правила освітлюють основні вимоги безпеки під час проведення ТО, у тому числі вимоги до виробничих приміщень, організації робочих місць, виробничому обладнанню і технологічним процесам.

Розділ "Охорона праці" розкриває питання щодо створення безпечних і здорових умов праці на відповідних до теми "Удосконалення технології термічної обробки підвісок ГВП електровозу" бакалаврської роботи робочих місцях та в робочих зонах, виключення можливості виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, пожеж, вибухів, тощо.

4.1 Аналіз умов праці

Термічна ділянка, що знаходиться у виробничому приміщенні ковальського цеху ДП НВК "Електровозобудування" має площу робочої зони 378,25 м² ,висота - 8 м. У термічному відділі цеху для виконання заданого технологічного процесу знаходиться таке обладнання та допоміжні механізми, як:

- електропіч шахтна Ц-105А;

- відпускна шахтна піч типу ПН-34М;

- водяний гартівний бак ;

- масляно-гартівний бак;

- кран-балка, Q=2т;

- система електричного контролю і контролю температури;

- заточний верстат ВК-200.

Відстань між устаткуванням і стінами цеху складає не менше 1 м. Будівля побудована з негорючих матеріалів - цегли та залізобетону; цех розміщено згідно з ДСП №173-96 [14].

Крім основного та допоміжного обладнання та установок на території термічної ділянки розташовані також умивальник та стелажі для кранової продукції.

Стіни приміщення побудовані з крупноблочних залізобетонних плит. Внутрішня поверхня їх пофарбована вогнетривкою фарбою. Підлога вогнестійка, рівна, неслизька і така, що легко очищається від забруднень.

Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 [15] роботи, виконані на термічній ділянці, належать до категорії ІIб (фізичні роботи середньої важкості) - роботи, що виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням; енерговитрати 233 - 290 Вт (201 - 250 ккал/год.).

Освітлення термічної ділянки - комбіноване (природне та штучне). Природне бічне освітлення здійснюється за рахунок прямого сонячного світла через вікна двох зовнішніх стін виробничого приміщення. Так як природного освітлення не достатньо для повноцінного виконання роботи, у цеху встановлено штучне загальне освітлення. Для цього використали лампи денного світла ЛД із світловіддачею 30…80лм/Вт. Згідно ДБН В.2.5-28-2006 [16], виконувана працівниками робота відноситься до розряду VІІ - робота з матеріалами, які світяться, і виробами в гарячих цехах. При цьому КПО при боковому освітленні дорівнює 1,8 %, фактичне освітлення становить 200 лк, що відповідає встановленим нормам.

Оптимальні та фактичні значення показників мікроклімату для даної категорії важкості робіт, отримані шляхом безпосередніх вимірів санітарною лабораторією заводу, наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. - Оптимальні та фактичні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Дані таблиці 4.1 свідчать про те, що значення фактичних параметрів мікроклімату в холодні і теплі періоди року відповідають оптимальним нормам ДСН 3.3.6.042-99 [15], що створює передумови для високого рівня працездатності.

Під час виконання термічної обробки підвісок можуть виникати такі шкідливі виробничі фактори, як: надмірне виділення тепла від нагрітого обладнання та від розжареного металу; пари масла при гартуванні; запиленість повітря цеху частинками твердих матеріалів, що відбувається внаслідок внесення частинок пилу разом з повітрям, який надходить в цех, забруднень на поверхні деталей, зачистки поверхні деталей шліфувальною машинкою і т.п.; шум, джерелами якого є кран - балка, вентилятори печей, електричні трансформатори. Ці шкідливі чинники можуть стати причиною термічного ураження шкіри, отруєння, швидкого стомлення , головних болей та інше. При наявності відкритого джерела випромінювання (розжарений метал) величина опромінюваної площі не перевищує 25 % поверхні тіла працюючого при обов'язковому використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки), а інтенсивність опромінення знаходиться в межах допуску до 140,0 Вт/м² відповідно до вимог ДСН 3.36.042-99 [15].

Під час гартування деталей в маслі можливим є виділення токсичної речовини - акролеїну, яка має сильну дратівливу здатність при контакті із слизовою оболонкою очей та дихальними шляхами, що дуже шкідливо для здоров'я людини. Акролеїн є одним з продуктів термічного розпаду гліцерину та жирів-гліцеридів. Також небезпеку складають леткі вуглеводні, що входять до складу масел , які утворюються при гартуванні нагрітих деталей. Згідно СП 4696-88 [17], максимальна гранично допустима концентрація акролеїну в повітрі - 0,2 мг/м³, що відноситься до ІI класу небезпеки (речовини високонебезпечні).

Виробничий пил завжди присутній в цеху внаслідок транспортування, механічної обробки виробів, завантаження та вивантаження деталей з печі і т.д. За ступенем впливу на організм людини пилові частки мають IV рівень небезпеки (малонебезпечні). Фактична запиленість становить 2-3 мг/м³, що не перевищує норми згідно ГОСТ 12.1.005-88 [18].

Механічний шум негативно впливає на здоров'я людини. Він може призвести до порушень нервової, серцево-судинної системи та органів травлення. Наявність постійного шуму під час роботи спричиняє погіршення слуху і навіть може стати причиною передчасного старіння.

Допустимий рівень шуму на термічній ділянці згідно до вимог ДСН 3.3.6.037-99 [19] складає 80дБ (А), фактичний - 75 дБ (А) , а отже він не перешкоджає безпечній роботі працівника. Вібрація під час роботи не відбувається.

4.2 Виробнича санітарія та гігієна праці

Під час термічної обробки відбувається тісний контакт з нагрітим обладнанням та розжареним металом, тому необхідний посилений захист шкіри від опіків. Для цього робітнику видається спецодяг - костюм чоловічий повстяний, для захисту ніг від іскор, контакту з нагрітими поверхнями - взуття шкіряне спеціальне, для захисту рук від опіків - рукавиці брезентові (або суконні), для захисту голови від теплових опромінень, іскор - каски текстолітові (або з полікарбонату), для захисту очей та обличчя від теплового випромінювання - окуляри захисні, козиркові із світлофільтрами.

Для забезпечення оптимальних умов праці терміста на ділянці використовують природну аерацію, яка відбувається шляхом відкривання вікон чи дверей цеху з урахуванням пори року та направлення вітру, та штучну вентиляцію, тобто використання механічної загальнообмінної приточно - витяжної вентиляції. Для зменшення вмісту акролеїну в повітрі масляно-гартівний бак оснащений витяжним ковпаком для відсмоктування парів масла під час термічної обробки.

При не регулярному нечастому провітрюванні виникає накопичення газів, різного роду пилу, що призводить до ураження слизової оболонки носа, ускладнення процесів дихання, алергії та інше.

Для здійснення сприятливих умов праці у холодний період року в цех встановлена центральна - водяна система опалення низького тиску.|помешкання| Основні переваги цієї системи: рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого регулювання температури води; підтримання відносної вологості повітря на відповідному рівні (повітря не пересушується); виключення опіків від нагрівальних приладів; пожежна безпека.

4.3 Техніка безпеки

Метою техніки безпеки є: зведення до мінімуму отримання виробничих або інших травм; охорона здоров'я; система організаційних і технічних заходів, спрямованих на зменшення або виключення впливу небезпечних і шкідливих чинників на людину під час трудової діяльності.

Відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05[20] на термічній ділянці цеху проводяться наступні види інструктажів: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики; у разі екскурсії на підприємство.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати нову для нього роботу; відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою -1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться: з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Так як на термічній ділянці розташоване електрообладнання (електропечі), то згідно ГОСТ 12.1.030 - 81 [21] повинні дотримуватись всі заходи електробезпеки. Згідно ПУЕ [22] ділянка відноситься до приміщень з підвищеною електричною небезпекою, так як в ньому міститься обладнання напругою вище 1000В та є можливість одночасного дотику людини до тих, що мають з'єднання із землею, корпусом технологічного устаткування з одного боку і до металевих корпусів електроустаткування або струмоведучих частин - з іншого.

Термісти, які працюють на електропечах, до початку роботи повинні перевірити справність приладів, вентиляції, вантажопідіймальних механізмів, підготувати до роботи необхідні інструменти. Завантаження та вивантаження слід проводити тільки при знеструмленій печі, в чому потрібно переконатися по сигнальній лампі на щитку. Забороняється самостійно проводити ремонт обладнання та устаткування, залишати без нагляду працюючу електропіч та інше.

Електроізоляція всіх струмопровідних частин повинна бути якісною та надійною. Корпус печі, трансформатори, щитки управління повинні мати самостійне заземлення. Печі повинні мати автоматичне регулювання температури, при підвищенні температури вище встановленої повинна спрацьовувати світлова та звукова сигналізація. Відповідно до вимог ПУЕ для захисту від ураження струмом підлога цеху покрита електробезпечним матеріалом, біля кожного прибору передбачений діелектричний килимок, також всі електричні прибори на випадок надзвичайної ситуації обладнано автоматичним вимикачем.

4.4 Пожежна профілактика

Цех відноситься до будівель з несучими і захищаючими конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону із застосуванням листових і плиткових негорючих матеріалів і відповідає I ступеням вогнетривкості згідно ДБН В.1.1-7-2002 [23].

Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 [24] виробничий процес на термічній ділянці ковальського цеху відноситься до категорії "В" оскільки обробці піддаються горючі та важкогорючі рідкі, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали, речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітрям або один з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони є в наявності або звертаються, не відносяться до категорій А або Б.

Робоча зона ділянки термічної обробки підвісок відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01 [25] по пожежній небезпеці відноситься до категорії - П-І, так як на ній знаходиться горюча рідина, що має температуру займання більш + 61°С, а по вибуховій небезпеці - до класу 2a, так як при нормальних умовах вибух неможливий.

Пожежі в приміщенні цеху відносяться до класу Е - можуть виникнути у результаті загорання електроустаткування при перевантаженні, перегрівах і коротких замиканнях.

Все електрообладнання на території термічного відділу розташоване згідно ДНАОП 0.00 - 1.32 - 01[25], що забезпечує виключення можливості виникнення пожежі чи вибуху за умови дотримання допустимих режимів його експлуатації. Для гасіння можливих пожеж в цеху передбачені первинні засоби пожежогасіння.

Виробниче приміщення оснащене переносними вогнегасниками, які відповідають вимогам ДСТУ 3675-98 [26] і ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) [27] відповідно та сертифіковані в Україні в установленому порядку.

Вибір типу та розрахунок необхідної кількості вогнегасників проводиться на підставі рекомендацій "Типових норм належності вогнегасників від 2 квітня 2004 року № 151" [28], наведених у таблиці 4.2 в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі у приміщенні чи об'єкта, що потребує захисту.

Таблиця 4.2 - Норми належності порошкових вогнегасників для термічної ділянки цеху

Заходами щодо пожежної профілактики є виявлення можливих причин пожежі і усунення їх, а також нагляд за безпечною і правильною експлуатацією обладнання.

ВИСНОВКИ

Підвіски є одними з відповідальних деталей гальмівно-важільної передачі електровозу, які працюють в умовах статичних, циклічних та ударних навантажень, концентрації напружень, а інколи і при знижених температурах. Тому вони повинні максимально володіти необхідними механічними властивостями.

Для підвищення надійності та довговічності підвісок необхідно забезпечити максимальну їх прогартованість, що здійснюється шляхом введення в сталь легуючого елемента та зміни режимів термічної обробки.

У дипломному проекті я запропонувала замінити марку сталі для виготовлення підвісок ГВП із вуглецевої конструкційної сталі 45 на низьколеговану якісну сталь 40Х.

Сталь 40Х дає нам більш високі показники твердості, міцності та прогартованості після гартування у двох середовищах (вода-масло), що має свої переваги: забезпечення оптимальної швидкості охолодження, яка запобігає розпад переохолодженого аустеніту в області температур мінімальної стійкості А, зниження рівня гартівних напружень, уникнення дефектів типу викривлення і т.п. Охолодження у воді після високого відпуску дає можливість уникнути відпускної крихкості ІІ роду, яка притаманна легованим сталям.

В економічному розділі був приведений розрахунок собівартості термічної обробки по базовій та проектній технології. Виконані розрахунки техніко-економічних показників термічної обробки свідчать про незначне збільшення витрат, що можуть компенсуватись високими показниками якості товару, що в свою чергу дає можливість підняти націнку на готову продукцію.

Також була розглянута охорона праці і навколишнього середовища на термічній ділянці, вплив небезпечних та шкідливих виробничих чинників, які негативно впливають на здоров'я та працездатність людини, а також розроблена система захисту від них.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Гольдштейн М. І., Грачев С. Ст, Векслер Ю. Г. Спеціальні сталі: Підручник для Вузів. 2-е видав., перероб. і доп. - М.: МІСИС, 1999. - 408 с.

2. ГОСТ 1050-88 / Прокат сортовой, калиброванный, со специальной отделкой поверхности из углеродистой качественной конструкционной стали. Общие технические условия. - Действующий от 24.11.89 . М.: ИПК ИЗДАТЕЛЬСТВО СТАНДАРТОВ , 2010

3. ГОСТ 8479-70/ Поковки из конструкционной углеродистой и легированной стали. Общие технические условия. - Действующий от 01.01.71. М.: ИПК ИЗДАТЕЛЬСТВО СТАНДАРТОВ , 1992

4. Марочник сталей и сплавов. В.Г. Сорокин, А.В. Волосникова, С.А Вяткин и др.,:Под общ.ред. В.Г.Сорокина. - М.: Машиностроение, 1989. - 640 с.

5. Типовий технологічний процес термічної обробки підвісок на ДЕ-1, ДС-3: ЖИТП.02.250.00011; Затв. Тех.. директор 10.08.2004. Дійсний до 04.03.2008 / Мін-во промислової політики України. - Д., 2004

6. Рустем С.Л. Оборудование термических цехов: Учебник для вузов. - М.: Машиностроение, 1971. - 288 с.

7. Шмыков А.А. Справочник термиста: 2-е изд. - М.: МАШГИЗ, 1950. - 357 с.

8. Арзамасов Б.Н.,Макарова В.И., Мухин Г.Г. Материаловедение / под. общ. ред. Арзамасова Б.Н., Мухина Г.Г. : Учебник для вузов. - М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2001. - 646 с.

9. Попов А.А., Попова Л.Е. Изотермические и термокинетические диаграммы распада переохлаждённого аустенита. М.: Машгиз, 1961, - 431с.

10. Гуляев А.П. Металловедение. Учебник для втузов. 6-е изд., перераб. и доп. М.: Металлургия, 1986. - 544 с.

11. Общепромышленные и вакуумные электропечи торговой марки "ОТТОМ". Сайт v.shulayev@kipt.kharkov.ua. Режим доступа : http://www.ottom.com.ua/index.php?page=production&ln=ru&c1=1&c2=2&c3=3&c4=2. Харьков: СКБ ННЦ "ХФТИ"

12. Большаков В.И., Долженков И.Е, Зайцев А.В. Оборудование термических цехов, технологи термической и комбинированной обработки металлопродукции: Учебник для вузов. - Д.: РИА "Днепр-VAL", 2010. - 619 с.

13. Бойчик І.М., Харів П.С., Хапчан М.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. 2-е видання, випр.. і доп. - К.: "Каравела", 2001

14. ДСП №173-96. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.К.: Держстандарт, 1996.

15. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К.: Держстандарт, 1999.

16. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. - К.: Мінбуд. України, 2006.

17. СП 4696-88. Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Минздрав СССР, 1988.

18. ГОСТ 12.1.005-88 / Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Действителен от 01.01.1989. - М.: ИПК ИЗДАТЕЛЬСТВО СТАНДАРТОВ, 1998

19. ДСН 3.3.6.037-99.Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.-К.: Держстандарт, 1999

20. НПАОП 0.00-4.12-05. Типовое положение про порядок проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда от 26.01.2005 № 15

21. ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. Изменения 1987.

22. ПУЕ. Правила улаштування електроустановок. Затверджено наказом Мінпаливенерго України від 28 серпня 2006 р. № 305. К, - 2006

23. ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К.: Держбуд України, 2003

24. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. К.: УкрНДІПБ, - 2007

25. ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок.

Електрообладнання спеціальних установок. К.: ВАТ "Київпромелектропроект", 2001

26. ДСТУ 3675-98. Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань. К.: УкрНдіПБ МВС України, 2004

27. ДСТУ 3734-98(ГОСТ 30612-99). Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги. К.: УкрНДІПБ МВС України, 2004

28. Типові норми належності вогнегасників від 2 квітня 2004 року № 151. - К. 2004.

Размещено на Allbest.ru