Розрахунок ректифікаційної колони безперервної дії для розподілу бінарної суміші бензол-толуол

Перегонка як спосіб розділення рідких сумішей, її розподіл на просту перегонку (дистиляцію) і ректифікацію. Розрахунок кінетичних параметрів процесу ректифікації. Особливості процесу ректифікації, його основні змінні. Розрахунок ректифікаційної установки.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2012
Размер файла 3,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Висоту світлого шару рідини h0 для сітчастих тарілок знаходять за рівнянням.

h0=0,787q0.2h, (4.11.1)

де q =L/сxb - питома витрата рідини на 1 м ширини переливної перегородки, м2/с;

b - ширина переливної перегородки, м;

hпер, - висота переливної перегородки, м; qx, qb - поверхневий натяг рідини та води відповідно при середній температурі в колонні; мч-в мПа•с; т =0,05-4,6 hпер == 0,05 - 4,6•0,03 = - 0,088.

Для верхньої частини колони:

hов=0,787 () 0,210,030,56•0,91-0,088* [1-0.31•2.72-.011*0.298] () 0.09=0.0299 м.

Для нижньої частини колони:

hон=0,787 () 0,210,030,56•0,91-0,088• [1-0.31•2.72-.011*0.269] () 0.09=0.0275 м.

Вміст пару барботажного шару е знаходять за формулою:

е= (1+, (4.11.12)

де

Fг = щт2/gh0. (4.11.13)

Для верхньої частини колони:

Fгв==3,68; ев =.

Для нижної частини колони:

Fгн=; ев =.

4.12. Розрахунок коефіцієнтів масопередачі та висоти колони

Розрахуємо коефіцієнти молекулярної дифузії в рідкій Dх та паровій Dу фазах, спочатку вираховуємо коефіцієнти масовіддачі.

Для верхньої частини колони коефіцієнт масовіддачі в рідкій фазі:

вхf = 6.24*105 (4.6*10-9) 0.5

коефіцієнт масовіддачі в паровій фазі:

вyf = 6.24*105 (5.06*10-6) 0.5 *

Для нижньої частини колони: коефіцієнт масовіддачі в рідкій фазі

вхf = 6.24*105 (5,11*10-90.5

коефіцієнт масовіддачі в паровій фазі:

вyf = 6.24*105 (5.39*10-6) 0.5 *

Перераховуємо коефіцієнти масовіддачі на кмоль/ (м2*с):

для верхньої частини колони:

вxf=0.0138;

вyf=1.22.

для нижньої частини колони:

вxf=0.0282;

вyf=1.6.

Коефіцієнти масовіддачі, розраховані за середнім значенням швидкостей і фізичних властивостей парової і рідкої фаз, постійні для верхньої та нижньої частин колони. У той же час коефіцієнт масопередачі - величина змінна, що залежить від кривизни лінії рівноваги, тобто від коефіцієнту розподілу. Тому для визначення даних, за якими будується кінетична лінія, необхідно обчислити декілька значень коефіцієнтів масопередачі в інтервалі зміни складу рідини від хw до Хр. Нижче дано приклад розрахунку для визначення координат однієї точки кінетичної лінії.

Нехай х = 0,6.

Коефіцієнт розподілу (тангенс кута нахилу рівноважної лінії в цій точці) дорівнює т = 0,77.

Коефіцієнт масопередачі Куf обчислюємо за коефіцієнтами масовіддачі у верхній частині колони:

Kyf=

Загальна кількість одиниць переносу на тарілку зпy находимо за рівнянням:

зпy=1,1.

Локальна ефективність дорівнює:

Еу=1-2,72-1,1=0,67.

Фактор масопередачі для верхньої частини колони.

л=m.

Далі визначимо, величину В' з рівняння (4.10.12). Для сітчастих тарілок долю байпасуючої рідини при факторі швидкості F=щt приймають и= 0,1. Тоді

В'=

Для визначення Е ' "необхідно попередньо розрахувати кількість осередків повного перемішування 5. Для сітчастих тарілок у колонах діаметром до 600 мм його можна розрахувати по рівнянню [11]:

S=ARe,. (14.12.1)

де Rеу = щtd0сy/Fcмy - критерій Рейнольдса для пари в отворах тарілки; Rеx = Ld0/STмч-критерій Рейнольдса для рідини. Значення коефіцієнтів і показників ступенів наведено нижче:

Гидродинамічний режим

A

m

n

p

q

Пузирчастий

52.6

-0.36

0.26

-.035

0.2

Пінний..

45.4

-0.52

0.6

-0.5

0.28

Інжекційний

38.5

-0.65

0.16

-0.2

0.08

Для колон діаметром більше 600 мм з сітчатими і клапанними тарілками відсутні надійні дані по подовжньому перемішування рідини, тому з достатнім ступенем наближення можна вважати, що один осередок перемішування відповідний довжині шляху рідини l, рівною 300-400 мм. Приймемо l = 350 мм і визначимо кількість осередків повного перемішування S як відношення довжини шляху рідини на тарілці lk до довжини l. Визначимо довжину шляху рідини lт як відстань між переливними пристроями:

lт= (14.12.2)

Тоді число осередків повного перемішування на тарілці буде дорівнювати:

S=1.46/0.035

Для ковпачкових тарілок значення S знаходять по рівнянню [11]:

S=0.951Rex (d/hn) 1.22. (14.12.3)

де d. - діаметр колони, м. Число осередків повного перемішування рідини на провальних тарілках можна приймати рівним 1.

Ефективність за рівняннями Мерфі з урахуванням перемішування на тарілці Ету знаходимо за рівнянням (4.10.12):

Ету=. (4.12.3)

Оптимальне значення за Мерфрі з урахуванням байпасуючого потоку рідини Ету знаходимо за рівнянням;

Ету=.

Знаючи ефективність по Мерфрі Ету, можна визначити концентрацію пари Увих на виході з тарілки із співвідношення:

Ету= (4.12.4)

де і у* - концентрація пари відповідно на вході на тарілку і рівноважна з рідиною на тарілці.

Однак дійсна концентрація пари ук буде відрізнятися від Увих, обчисленої за значенням Ету, внаслідок явища зворотного перемішування рідини в колоні, викликаного бризговиносом. Вплив бризговиносу може бути вирахувана із співвідношення:

Ук =, (4.12.5)

де ук - дійсна концентрація пари на виході з тарілки (ордината точки на кінетичній лінії), кмоль / кмоль суміші; х - склад рідини на тарілці, кмоль / кмоль суміші; е - відносний винесення рідини, кмоль / кмоль пара.

З рівняння:

Увых = Увх + Ету (У* - Ув) х. (4.12.6)

Підставивши у (4.12.6) значення знайдемо, г/вих:

Увых = 0.725 4 - 0,82 (0,791 - 0,725) = 0.779

Відносне винесення рідини в тарілчатий колонах визначається в основному швидкістю пари, висотою сепараційного простору і фізичними властивостями рідини і пари. В даний час немає надійних залежностей, що враховують вплив фізичних властивостей потоків на винесення, особливо для процесів ректифікації. Для цих процесів винесення можна оцінювати за допомогою графічних даних, представлених на рис.7. Коефіцієнт т, що враховує вплив на винесення фізичних властивостей рідини і пари, визначають за рівнянням

т=1,15*10-3. (4.12.7)

Звідки

т=1,15*10-3. (4.12.8)

Висота сепараційного простору Нс не дорівнює відстані між верхнім рівнем барботажного шару і площиною розташованої вище тарілки:

Нс=Н-Нп, (4.12.9)

де Н - міжтарільчаста відстань, м; hп = h0/ (1 - е) - висота барботажного шару (піни), м. Згідно з каталогом [10] для колони, діаметром 1800 мм відстань Н = 0,5 м. Висота сепараційного простору в нижній частині колони менше, ніж у верхній, тому визначимо hп для низу колони:

hп=; Тоді

hс=м, та

.

При такому значенні комплекса щт / тНс витрата е=0,12 кмоль/кмоль. Таким чином, дійсна концентрація пару Ук равна:

Ук=.

Рис.7. Залежність відносної витрати рідини е від комплексу щт / тНс для тарілок різних конструкцій: 1 - ковпачкової; 2 - сітчастої; 3 - провальной решетчатой; 4-клапанной балластной.

Рис.8. Визначення числа дійсних тарілок: 1 - Лінія рівноваги; 2 - кінетична лінія; 3 - робочі лінії.

Так само визначають Ук Для інших складів рідини. Усі розрахункові дані наведено в табл.4.12. За значеннями х і Ук з табл.4.12 На діаграму х-у наносять точки, по яких проводять кінетичну лінію (мал.8). Побудовою ступенів між робочою і кінетичної лініями в інтервалах концентрацій від Хр до ХF визначають кількість дійсних тарілок Nb для верхньої (зміцнює) частини і в інтервалах від ХF до XW - число дійсних тарілок NН для нижньої (вичерпної) частини колони. Загальне число дійсних тарілок N рівне:

N = Nв + Nн = 17 + 14 = 31 тарілка

Результати розрахунку величин, необхідних для побудови кінетичної лінії

Таблиця 4.12.

Величина

Нижняя частина колони

Верхня частина колони

x

0,05

0,15

0,3

0,45

0,6

0,75

0,9

m

2,25

1073

1,3

0,9

0,77

0,6

0,47

Kyf

0,039

0,041

0,043

0,034

0,033

0,036

0,036

noy

1,314

1,384

1,449

1,097

1,11

1,159

1,185

Ey

0,732

0,750

0,765

0,667

0,67

0,686

0,694

л

1,484

1,141

0,857

1,328

1,137

0,885

0,694

B'

1, 194

0,94

0,720

0,973

0,846

0,667

0,529

Emy

1,13

1,06

1,00

0,95

0,91

0,88

0,84

E'my

0,95

0,93

0,91

0,83

0,82

0,81

0,79

yвих

0,122

0,289

0,504

0,660

0,779

0,873

0,956

ук

0,11

0,27

0,49

0,63

0,76

0,86

0,95

Висоту тарільчатої ректифікаційної колони визначають за формулою:

Нк= (N-1) H+zB+zH (4.12.10)

де Н-відстань між тарілками, м; zB,zH-відстань відповідно між верхньою тарілкою і кришкою колони і між днищем колони та нижній тарілкою, м.

Нк = (31-1) 0.5 + 1.0+2,0= 18 м

Література

1. Касаткин Л.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. Изд.9-е.М., Химия, 1973.750 с.

2. Перри Дж. Справочник инженера-химика. Пер. с англ. т.1, Л., Химия. 1969.940 с.

3. Касаткин А.Г., Плановский А.Н., Чехов О.С. Расчет тарельчатых ректификационных и абсорбционных аппаратов.М., Стандартгиз, 1961.81 с.

4. Коган В.Б., Фридман В.М., Кафаров В.В. Равновесие между жидкостью и паром. Кн.1-2.М. - Л., Наука, 1966.640 + 786 с.

5 Александров И.А. Ректификационные и абсорбционные аппараты. Изд.3-е.М., Химия, 1978.280 с.

6. Кафаров В.В., Дытнерский Ю.И., ЖПХ, 30, 1957, с. 1968.

7. Справочник химика, т.1.М. - Л., Госхимнздат, 1963.1071 с.

8. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии.Л., Химия, 1976.552 с.

9. СогпеИВ., Кпарр V.О. Е1. а1. Спет. Еп@. Рго@г.56, N 7,1960, с.68; N 8, 1960, с.48.

10. Каталог. Колонные аппараты. Изд.2-е, ЦИНТИХИМНЕФТЕМАШ, М., 1978, 31 с.

11. Ромм В.М. Абсорбция газов.М., Химия. 1976.654 с.

12. Александров И.А. Массопередача при ректификации и абсорбции многокомпонентных систем.М., Химия. 1975.319 с.

13. Стабников В.Н. Расчет и конструирование контактных устройств ректификационных и абсорбционных аппаратов. Киев. Техщка, 1970.208 с.

14. Ва1гои) 5^ 8. ВгЦ. Спет. Епб. N 4, 1965, р.256-257.

15. Анисимов И.В., Бодров В.И., Покровский В.Б. Математическое моделирование и оптимизация ректификационных установок.М., Химия, 1975.215 с.

16. Платонов В.М., Берго Б.Г. Разделение многокомпонентных смесей.М., Химия, 1965.368 с.

17. Холланд Ч.Д. Многокомпонентная ректификация.М., Химия, 1969.348 с.

18. Александров И.А. Массопередача при ректификации многокомпонентных смесей.Л., Химия, 1975.320 с.

19. Альперт Л.3. Основы проектирования химических установок.М., Высшая школа, 1976.272 с.

20. Прейскурант № 23-03. Оптовые цены на химическое оборудование. Часть П. Нефтехимическое оборудование.М., Прейскурантгиз, 1971.63 с.; 1981.65 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.