Підвищення надійності різання деревини за рахунок удосконалення електричної схеми шляхом впровадження сучасних засобів автоматизації

;

;

Сума: .

Еквівалентна потужність:

Перевіряємо виконання умови:

Номінальна потужність електродвигуна Умова виконується.

Перевіряємо виконання умови:

де - максимальний момент електродвигуна двигуна: - максимальне навантаження двигуна.

Максимальний момент електродвигуна . Максимальне значення моменту на графіку перехідних процесів . Умова виконується [5, стр. 115].

Висновок: даний розділ присвячений дослідженню перехідних процесів електропривода при відпрацюванні заданої траєкторії руху. При допомозі пакету Simulink були розроблені структурні схеми задавача траєкторії руху, задавача моменту та самого електропривода. Зняті графіки перехідних процесів наглядно показують роботу електропривода при роботі з навантаженням (при розпилюванні деревини). Було змодельовано потрапляння пилки на тверду ділянку деревини, при цьому момент на валу двигуна зростає в 1,5 рази.

Також проведено перевірку електродвигуна за умов та

4.РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОПРИВОДА

Надійність - це властивість пристрою виконувати задані функції, зберігаючи при цьому значення установлених експлуатаційних показників в заданих межах. Надійність є комплексною властивістю, обумовленою безвідмовністю, ремонтоздатністю, довговічністю і збереженістю.

Безвідмовність - це властивість пристрою зберігати працездатність протягом певного часу або певного напрацювання. Якщо працездатність пристрою порушується, то таку подію називають відмовою.

Ремонтоздатність є властивістю пристрою, яка полягає в його пристосованості до попередження, виявлення та ліквідації відмов шляхом проведення технічних обслуговувань та ремонтів.

Довговічність - це здатність пристрою зберігати працездатність до деякого граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. Під граничним станом розуміють стан пристрою, при якому подальша експлуатація його повинна бути припинена через технічні або економічні причини, умови безпеки, необхідності середнього або капітального ремонту. Календарну тривалість або об'єм роботи пристрою до настання граничного стану називають терміном служби або технічним ресурсом (напрацюванням). Для електродвигунів серії АИР розрахунковий термін служби встановлений 20000 годин при ймовірності безвідмовної роботи не менше 0,9.

Збереженість - це властивість пристрою безперервно зберігати працездатність після зберігання та транспортування.

В інженерній практиці використовують три методи розрахунку надійності електропроводів: за середньогруповими значеннями; з використанням даних експлуатації систем; з використанням коефіцієнтів надійності.

Сукупність елементів електропривода можна представити як систему взаємозв'язаних елементів, вихід із ладу хоч би одного з них призводить до відмови всієї системи та порушення технологічних процесів.

4.1 Розрахунок безвідмовної роботи електропривода

Загальна інтенсивність відмов під час роботи електропривода:

де - інтенсивність відмов в лабораторних умовах; - кількість однотипних елементів; - поправочний коефіцієнт (для лабораторних умов , для виробничих умов ).

Середнє напрацювання електропривода на відмову:

Ймовірність безвідмовної роботи обладнання:

де T - заданий інтервал часу.

Показники інтенсивності відмов елементів схеми зведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1.- Інтенсивність відмов електропривода.

Назва елемента схеми	Кількість елементів	Інтенсивність відмов елемента	Інтенсивність відмов однотипних елементів
Автоматичний вимикач	5	0,22	0,88
Кнопка керування	6	1,4	7
Електродвигун	6	10	20
Контактор	4	10	20
Частотний перетворювач	2	20	80
Мікроконтролер	1	40	40
Вимикач кінцевий	3	0,16	0,96
Реле теплове	3	0,4	1,2
Блок живлення	1	5	5
Лампа сигнальна	3	20	60

Загальна інтенсивність відмов:

Середнє напрацювання електропривода на відмову:

Визначимо ймовірність безвідмовної роботи електропривода на проміжку часу T=2000 год.

Ймовірність безвідмовної роботи обладнання при T=390 год.



Рисунок 4.1. - Графік ймовірності безвідмовної роботи електропривода

4.2 Визначення економічної ефективності модернізації електропривода

Продуктивність верстата до впровадження нового обладнання: .

Продуктивність верстата після модернізації:

де - коефіцієнт, який враховує підвищення продуктивності при автоматизації технологічного процесу (); - коефіцієнт, який враховує зниження продуктивності через несправність технологічного обладнання (); - коефіцієнт, який враховує зниження продуктивності через несправність контролера та частотних перетворювачів ().

.

Зростання продуктивності:

.

Собівартість виробленої продукції до модернізації: .

Собівартість виробленої продукції після модернізації:

де - коефіцієнт, який враховує вплив продуктивності верстата на собівартість продукції ().

.

Вартість продукції:.

Прибуток до модернізації:

де - кількість виробленої продукції до модернізації ().

Прибуток після модернізації:

де - кількість виробленої продукції після модернізації.

де - коефіцієнт, який враховує нерівномірність завантаження верстата на протязі року ().

.

Зростання прибутку:

.

Рентабельність до впровадження нового обладнання:

.

Рентабельність після модернізації:

.

Термін окупності нового обладнання:

де - загальна вартість модернізації.

де - загальна вартість обладнання (); - вартість монтажу та налагодження системи.

Загальна вартість модернізації:



.

Термін окупності нового обладнання на перевищує десяти місяців [6, стр. 231].

Висновок: в даному розділі проводилися розрахунки по надійності та економічній ефективності модернізації електропривода.

Визначивши елементи схеми ЕП та їх термін безвідмовної роботи, було побудовано графік ймовірності безвідмовної роботи електропривода, з якого видно, що при збільшенні часу безперервної роботи, ймовірність виходу з ладу ЕП зростає.

Розрахунок економічної частини дав чіткі цифри з прибутку після модернізації та термін окупності нового обладнання, який не перевищує 10 місяців. Тобто, модернізація ефективна, як з економічної, так і з умови надійності.

5.ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Заходи з охорони праці

1.1. Усі виробничі об'єкти повинні бути забезпечені пожежним інвентарем і устаткуванням, згідно затвердженого переліку.

1.2. Весь персонал виробничих об'єктів зобов'язаний знати розташування засобів пожежегасіння і вміти користатися ними при виникненні пожежі, у тому числі: вогнегасниками всіх типів, пожежними кранами з брандспойтами, азбестовою полотниною, піском, а також засобами автоматичного пожежегасіння.

1.3. На усіх виробничих об'єктах повинні бути створені добровільні пожежні дружини (ДПД) з бойовими розрахунками.

1.4. Весь персонал виробничих об'єктів, незалежно від місця роботи, при виявленні пожежі в цеху або на суміжній території зобов'язаний негайно:
- сповістити про це телефоном майстру, інженеру зміни, диспетчеру;
- повідомити в пожежну команду за телефоном 01 чи пожежним оповіщувачем;
- прийняти особисто необхідні заходи для ліквідації пожежі.

1.5. Забороняється захаращувати проїзди, місця переходів, виходів і доступи до первинних засобів пожежегасіння. Користуватися пожежним інвентарем для господарських потреб і з іншою метою забороняється.

1.6. Забороняється зберігати у виробничому приміщенні легкозаймисті і пальні рідини, лаки, фарби і розчинники.

1.7. Мастильні, обтиральні матеріали повинні зберігатися в спеціально відведених місцях у металевих шухлядах із кришками.

1.8. Забороняється зберігати і класти на парові лінії й інші пальні комунікації дрантя, папір і ін. пальні матеріали.

1.9. Паління на виробничих об'єктах дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних металевою урною з водою.

1.10. Освітлення, електроустаткування і пускова апаратура у вибухонебезпечних цехах повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

1.11. У вибухонебезпечних приміщеннях резервним висвітленням є вибухонебезпечні акумуляторні світильники.

1.12. Забороняється під час грози скидати в атмосферу газ через свічі.

1.13. При загорянні газу на апаратах чи газопроводах, необхідно закрити місце горіння мокрою азбестовою полотниною і включити автоматичне пінне, вуглекислотне й ін. пожежегасіння. При відсутності автоматичного пожежегасіння застосовувати ручні вуглекислотні чи порошкові вогнегасники.

1.14. При виконанні вимог даної інструкції, правил і норм з пожежної безпеки, що могло призвести чи спричинити пожежу, нещасний випадок або аварію, винні несуть відповідальність у дисциплінарному чи судовому порядку, в залежності від характеру наслідків.

5.2 Заходи по охороні природи

Необхідно раціонально підходити до проблеми використання і охорони водних ресурсів. Сама вода володіє надзвичайно цінною властивістю самоочищення. Воно полягає в перемішуванні забрудненої води зі всією її масою і надалі процесі мінералізації органічних речовин і відмиранні внесених бактерій. Агентами самоочищення є бактерії, гриби, водорості. Встановлено, що в ході бактерійного самоочищення через 24 ч залишається не більше 50 % бактерій, через 96 ч - 0,5 %. Але при сильному забрудненні самоочищення води не відбувається. У таких випадках необхідні спеціальні методи очищення забруднення. У наше завдання не входить розгляд конкретних методів очищення води, але потрібно сказати, що в даному випадку якість води залежить від того, наскільки якісними є ті або інші методи очищення. Дана проблема є актуальною і в охороні водних ресурсів.

Рішення проблеми запобігання забрудненню водоймищ стічними водами полягає в створенні безвідходних технологічних процесів. Під терміном «безвідходна технологія» розуміють комплекс заходів, до мінімуму що скорочує кількість шкідливих викидів. Одним з головних споживачів і забруднювачів води є сільськогосподарське виробництво. Вода є одним з чинників урожаю. Звідси на зрошуваних землях необхідно всіма силами і засобами берегти і економити воду, зберігати при цьому річки і озера в чистоті. Не слід допускати змиву ґрунту, надходження агрохімікатів в річки і озера, треба вести боротьбу з фільтрацією і іншими втратами води.

При річковому сплаві лісу основними методами боротьби із забрудненням річок є строге дотримання технології, припинення мілевого, сплаву не в плотах, очищення річок від затонулої деревини. Все більше значення на підприємствах набуває застосування оборотної системи водопостачання, або повторного використання води. Для прикладу можна відзначити, що в Челябінську впровадження оборотного водопостачання зменшило споживання річкової води з 8,8 до 5,5 тис. м3/добу і зменшило скидання стічних вод в каналізацію.

Важливим джерелом чистої прісної води для потреб промисловості, сільського господарства і навіть для питних цілей є опріснення морської води. Опріснення морської води з кожним роком проводиться все в більшому і більшому масштабі. Для зміцнення здоров'я людей і в лікувальній меті застосовуються мінеральні джерела. Найбільша їх кількість знаходиться на Кавказі і в Закарпатті. Є вони і на Уралі, в Зауралья і в інших регіонах країни. Відношення до них повинне бути найдбайливіше.

На закінчення хочеться сказати, що екологія і охорона навколишнього середовища - це дуже корисна і приємна наука. Ті, хто займається цією справою, проводять свій час в спробах зрозуміти навколишній світ і його функції. Природа сама по собі дуже невідома і ранима, а найголовніше - непоправна, тому необхідно чітко розуміти цілі і завдання, поставлені перед всім людством в цій області.

5.3 Захисне занулення і заземлення

Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання електроустановки із заземлюючим пристроєм для забезпечення електробезпечності. Завданням захисного заземлення є зниження до безпечної величини напруг заземлення, напруги дотику та кроку.

Заземлюючий пристрій складається із заземлення й заземлюючих провідників. Як заземлення використовуються природні заземлювачі: водопровідні труби, сталева броня та свинцеві оболонки силових кабелів, прокладених у землі, металеві конструкції будинків і споруджень. Якщо природних недостатньо, застосовують штучні заземлювачі: заглиблення в землю вертикальних електродів із труб, куточків або прутків стали й горизонтально прокладених у землі на глибину не менш 0,5 смуги.

Припускаємо спорудження заземлювача із зовнішньої сторони будівлі деревообробного цеху. У якості заземлювачів використаємо сталеві смуги шириною 20 мм, довжиною 3м розташовані на глибині 0,7 м із кроком 1 м.

Згідно ПУЕ, опір заземлюючого пристрою для громадських будівель має складати не більше 4 Ом.

Визначаємо опір смуг заземлення, що утворять сітку. Опір однієї поздовжньої смуги складе:

де R_п - опір поздовжньої смуги, Ом; _п - розрахунковий питомий опір ґрунту на глибині закладки смуги, Омсм10⁴; l _ довжина смуги; b _ ширина смуги; t _ глибина прокладання.



де k₁ - коефіцієнт, що враховує просихання й промерзання ґрунту;₀ _ середній питомий опір ґрунту, Омм10⁴.

Опір всіх поздовжніх смуг з урахуванням коефіцієнта використання:

де R_п.с1 - опір всіх поздовжніх смуг з урахуванням коефіцієнта використання, Ом; n - кількість поздовжніх смуг, шт.; _п - коефіцієнт використання.

Опір однієї поперечної смуги складе:

Опір всіх поперечних смуг з урахуванням коефіцієнта використання:

Повний опір сітки смуг складе:

де - повний опір сітки, Ом.

Умова R_У >R_з виконується [7].

5.4 Протипожежні заходи

Для дотримання вимог пожежної безпеки дороги на території будівництва, по можливості влаштовуються кільцевими. При влаштуванні тупікових доріг передбачаються кільцеві об'їзди і майданчики для розвороту автомобілів, розміром не менше 6 х 12 м.

Відстань від краю автомобільних доріг до будівель та споруд, прийнятий від 1,5 м до 11 м в залежності від довжини будівлі та присутності виїзду.

До будівель та споруд по всій їх довжині забезпечується під'їзд пожежних машин з однієї сторони - при ширині будівлі до 18 м, із двох сторін - при ширині більше 18. На будгенплані виділяються місця для приготування ізоляційних матеріалів (приготування мастик, розігрівання битума та ін.)

Величина протипожежних розривів в межах будівельного майданчика до існуючих будівель та споруд приймається у відповідності до діючих будівельних норм.

Тимчасові будівлі та споруди прийняті у відповідності до вимог пожежної безпеки.

Для запобіганні пожеж розробляють заходи, за яких повністю виключається можливість виникнення іскор і полум'я при роботі, контакт нагрітих деталей обладнання з горючими матеріалами:

До організаційних заходів належать:

· правильний вибір технології;

· запобігання захаращеності приміщень і будівельних майданчиків;

· навчання працівників правилам пожежної безпеки;

· спеціальне розміщення матеріалів на складах техніки, та техніки в ремонтних майстернях.

· До технічних належать заходи, що стосується правильного добору і монтажу електрообладнання, систем блискавкозахисту об'єктів і влаштування заземлення, іскрогасників.

Заходи режимного характеру - це заборонене куріння, запалювання вогню, правильного зберігання промаслених ганчірок, постійний контроль за зберігання, що можуть самозагорятись та інше.

Тактично - профілактичні заходи передбачають дію пожежних команд, забезпечення об'єктів первинними засобами пожежогасіння, а також підтримування постійно в справному стані каналізаційної системи в цілому.

Вид, кількість і розміщення первинних засобів пожежогасіння на об'єктах експлуатації НС, систем відповідає вимогам норм пожежної безпеки України.

5.5 Заходи цивільної оборони

Призначення цивільної оборони.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру.

Систему цивільної оборони складають:

· органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуаціях;

· органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

· центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

· курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;

· служби цивільної оборони;

· сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;

· фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

· системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Головними завдання Цивільної оборони України є:

· запобігання виникненню НС техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж, та стихійного лиха;

· оповіщення населення про загрозу і виникнення Не у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

· захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

· організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

· організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

· створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів;

· підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Характер, об'єм і строки проведення виконання заходів, які забезпечують виконання задач цивільної оборони, визначаються Кабінетом Міністрів України, міністерствами і відомствами України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва і Севастополя.

Головна увага при розробці і проведенню заходів цивільної оборони повинна бути направлена на захист населення від можливих наслідків надзвичайних ситуацій.

Захист населення, що попадає в зони ураження надзвичайних ситуацій, здійснюється шляхом: укриттям в захисних спорудах; відселенням або евакуацією; забезпеченням засобами індивідуального захисту.

5.6 Заходи з техніки безпеки при монтажі та випробуванні деревообробних верстатів

При монтажі та випробовуванні деревообробних верстатів необхідно суворо дотримуватися вимог розділу СНіП ІІІ-А.11-62 «Техніка безпеки на будівництві».

Розташування устаткування, яке монтується і його робочих вузлів не повинно створювати незручних умов у робочій зоні та на робочих місцях. Робоче місце повинно бути добре освітлено, а при недостатньому природному освітленні необхідно мати додаткове електричне освітлення.

Кожен працівник зобов'язаний терміново повідомляти своєму керівнику про всі помічені дефекти інструментів, пристосувань, механізмів та кранів, якщо ці дефекти погрожують безпеці роботи.

До монтажу деревообробних станків допускають робочих, ознайомлених з правилами техніки безпеки на монтажних роботах.

Особливо небезпечною є робота одночасно на різних відмітках однієї вертикалі. В такому випадку споруджують щільні настили з перилами та бортами. Суворо забороняється щось класти на ці настили, якщо вони не розраховані на додаткові навантаження. Забороняється залишати після виконання робіт на настилах незакріплені деталі - болти, гайки, інструмент і т. ін.

Працювати під устаткуванням, яке знаходиться в підвішеному стані на гаку тельфера, крана або іншого вантажопідйомного механізму чи пристрою суворо забороняється. Працювати під устаткуванням дозволяється тільки при наявності спеціального захисного навісу.

Забороняється зберігати на місці монтажу мастила, палива та легкозаймисті речовини.

Для ручних електроламп необхідно використовувати напругу не вище 36 В, а в особливо небезпечних місцях, де можливо травмування електричним струмом (колодці, металеві резервуари, вологі приміщення), - не вище 12 В.

До користування електричним інструментом допускають робочих, які пройшли спеціальне навчання. При роботі електричним інструментом необхідно одягати гумові калоші. Корпуса електричного інструмента заземляють спеціальним електропроводом. Працювати електричним і пневматичним інструментом з приставних драбин суворо забороняється.

При такелажних роботах необхідно стежити за тим, щоб траверси, стропи, троси, канати, гаки та інші вантажозахватні пристосування, а також вантажопідйомні пристрої та механізми працездатні, випробувані згідно з правилами Держтехнагляду України.

Сталеві канати, які знаходяться в експлуатації, необхідно періодично промивати керосином, чистити металевою щіткою та змащувати.

Монтаж агрегатів в умовах діючих цехів й на території діючих підприємств виконують тільки в суворій відповідності зі спеціально розробленим проектом виробництва монтажних робіт, узгодженим з начальником цеха та головним інженером підприємства.

В процесі монтажних робіт в діючих цехах або на території діючих підприємств усі робочі та інженерно-технічні працівники, які беруть участь в монтажі повинні керуватися правилами техніки безпеки і внутрішнього розпорядку, встановленими для цих цехів або підприємств.

При монтажних роботах на території діючих підприємств або в діючих цехах керівник монтажних робіт зобов'язаний вимагати від замовника:

- прийняття загальних заходів по техніці безпеки для взаємного безпечного проведення робіт як монтажним так і експлуатуючим персоналом;

- встановлення спеціальних захисних пристроїв при виробництві монтажних робіт поблизу вибухонебезпечних речовин, близько до електроустаткування та проводів, які знаходяться під напругою і т. ін., передбачене проектом виробництва монтажних робіт.

В діючих цехах, в яких можливе проникнення газу, виробництво монтажних робіт допускається тільки при умові постійного контролю вмісту в повітрі небезпечного газу. При появі такого газу роботи припиняють і всі присутні уходять з загазованого приміщення до повного очищення повітря; при цьому обов'язковим є присутність працівника газорятувальної станції.

Монтажні роботи у вибухо- й пожежо-небезпечних приміщеннях і спорудах, а також поблизу діючих установок виконують тільки після ретельної підготовки до монтажу, складання керівником монтажних робіт і начальником цеха плану виробництва робіт та узгодження його з відділом технічної безпеки, пожежною охороною і газорятувальною станцією підприємства. План робіт ухвалює головний інженер підприємства [11, стр. 56].

Монтажні роботи в місцях, особливо небезпечних у пожежному відношенні, виконують в присутності чергового пожежної охорони діючого цеха або підприємства.

Перед пуском та випробовуваннями насосних агрегатів вхолосту або під навантаженням необхідно:

1. Ознайомити всіх робочих з порядком проведення випробовування та заходами з безпеки при випробовуванні насосних агрегатів.

2. Перевірити освітленість робочих місць згідно з встановленими нормами.

3. Закрити люки, шахти та інші отвори, які знаходяться в зоні випробовування устаткування.

4. Забрати непотрібні предмети з поверхні.

5. Перевірити наявність та міцність захисних огороджень.

Висновок: у даному розділі проводився розрахунок заземлюючого пристрою. З згідно з ПУЕ даний заземлюючий пристрій повинен становити не більше 4 Ом. Приймаючи, що питомий опір ґрунту становить 100 Ом/м.

Заземлюючий пристрій складається з сітки горизонтальних смуг кількістю 8 штук та довжиною 3 метра. Даний заземлюючий пристрій прокладено в землю на глибину 0,7 м.

Були розроблені заходи безпеки при монтажі та експлуатації деревообробних верстатів, а також заходи з охорони навколишнього середовища.

ВИСНОВОК

У даній кваліфікаційній роботі проводились розробка, дослідження та модернізація деревообробного верстата,а саме комбінованого верстата 691С. Маючи план деревообробного цеху та перелік обладнання ми вдосконалювали лінію обробки деревини, впроваджуючи новітні технології.

Метою кваліфікаційної роботи було модернізація існуючого деревообробного верстату, яку ми реалізували за допомогою новітніх технологій в області автоматичного керування електроприводом.

Нам вдалося розробити схему автоматичного керування на основі промислового контролера та частотних перетворювачів, які виконують роль не тільки керування, а й захисту двигунів.

Підключивши двигуни подачі та розпилювання деревини до контролера через частоті перетворювачі мі знизили кількість втручань оператора в процес обробки. Тим самим покращили показники продуктивності, за рахунок більш швидкого реагування апаратури на ненормальні режими роботи електричних двигунів. Можливі також напрямки розвитку даної системи керування електроприводом, за напрямком підвищення або зменшення потреб замовників готової продукції, а також розроблення на базі даної системі власної (індивідуальної) системи керування.

Комутуючи пристрої вибрані провідних фірм в області автоматичного керування електроприводом, і є ефективними з точки зору надійності та економічності. Це показали відповідні розрахунки. Вивчивши особливості побудови деревообробних агрегатів, були розроблені відповідні заходи безпеки при монтажі та роботі на даних верстатах.

Проаналізувавши вищевикладене, можна зробити, що мета кваліфікаційної роботи досягнута і можливе практичне впровадження даної роботи.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Довідник по електричних машин: У 2 т/під загальною ред. І.П. Копилова і Б.К. Клокова т.1. - М.: Энергоиздат, 1988 р.

2. Соколов Н.П. і Єлісєєв В.А. Розрахунок з автоматизованого електроприводу. Випуск VII М.: МЕІ, 1974 р. - 84 с.

3. Ключев В.І. Теорія електропривода: Підручник для вузів. - М.: Энергоатомиздат, 1985 р. - 560 с.

4. http://www.raut-automatic.kiev.ua/snyato/maxy-con-flexy.html

5.http://www.inortek.ru/sew-eurodrive/CHastotnyj_preobrazovatel_serii_

MDX61B/MDX61B0300-503-4-0T.html

6. П.С. Афанасьев Деревообрабатывающие машины СРАВОЧНИК: - М.: Государственное Научно-техническое издательство машиностроительной литературы, 1982, - 575 с.

7. ГОСТ 12.3.007-75 ССБТ. Деревообробка. Загальні вимоги безпеки

7. http://electronpo.ru/dvigatel_air80b

8. http://www.sherwood-les.com/stanki/668s/

10. Бєлов M.П. Автоматизований електропривод типових виробничих механізмів і технологічних комплексів: підручник для студ. вищ. навч. закладів / M.П. Бєлов, В.А. Новіков, Л.H. Розсудів. - 3-є изд., вип. - М.: Видавничий центр Академіям, 2007. - 576 c. ISBN 978-5-7695-4497-2

11. Бахтеяров В.Д, Анікін А.М, Петровська М.Н. Справочник по деревообработке: видавництво «ЛЕСНАЯ ПРОМІЫШЛЕНОСТЬ», - М: 1998. - 544 с

Размещено на Allbest.ru